1. Господарство країн з перехідною економікою
Створення так званої соціалістичної системи означало
перехід країн до нових механізмів економічного розвитку. До
1950 р. були в основному подолані труднощі повоєнної відбу-
дови. 50—60-ті роки стали періодом форсованої індустріалі-
зації на основі екстенсивного розвитку. Економічна політика
засновувалася на методах і механізмах, що використовували-
ся в тодішньому СРСР. Це зумовило її уніфікацію. Викорис-
товувалися однакові інструменти впливу на господарське жит-
тя. Були здійснені перетворення у трьох напрямках: націона-
лізація промисловості, впровадження планової економіки, аг-
рарні реформи.
Вихідні умови для європейських соціалістичних країн були
різними. Лише СРСР, Чехословаччина, Німецька Демократич-
на Республіка (НДР) мали сформований промисловий комп-
лекс. За рівнем національного доходу на душу населення,
промислового розвитку, зовнішньоторгових зв'язків у 1950 р.
існувало три групи країн:
1) найбільш розвинуті — Чехословаччина, НДР;
2) з рівнем удвоє меншим за цими показниками — Угор-