Міні - модуль

Ускладнення соціально – економічної ситуації в укр. землях, що входили до складу Речі Посполитої:

а) Польща стає одним із головних експортерів хліба. Орієнтація на внутрішній та зовнішній ринки, а не на задоволення власних потреб суттєво вплинула на структуру поміщицьких господарств. Вони активно перетворюються на фільварки. В основі цієї трансформації лежали два взаємопов’язані процеси – зміцнення феодальної земельної власності та посилення кріпацтва.

б) Міщанство виконувало повинності та сплачувало податки – чинш, церковну десятину. Самоврядування міст за Магдебурзьким правом постійно обмежувалося. Війтів, як правило, призначав польський уряд, а не обирали міщани. Провідну роль у політико – економічному житті відігравали іноземці.

в) Намагаючись взяти контроль над реєстровим козацтвом польський уряд у 1638 році прийняв "Ординацію Війська Запорозького реєстрового", яка суттєво обмежила самоврядування реєстровців. Скасовувалася виборність старшини, ліквідовувався козацький суд, на чолі війська замість гетьмана було поставлено польського комісара, а посади полковників обіймала шляхта. Скорочувався реєстр, а виключені з нього автоматично ставали кріпаками.

6. Відсутність власної держави, перервана державотворча традиція, масове ополячення укр. еліти – чіткі симптоми катастрофи.

7. Посилення національно – релігійного гніту.

Отже_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

Серед чинників, які сприяли активній національно – визвольній боротьбі були:

1. Слабкість королівської влади та посилення відцентрових тенденцій у державі.

2. Зміцнення крупного феодального землеволодіння ("королев’ята").

3. Втрата контролю над реєстровим козацтвом.

4. Селянсько – козацькі повстання п.п. XVII ст. сприяли накопиченню воєнного досвіду, зростанню національної самосвідомості укр. народу, посиленню єдності козаків та селян у боротьбі за націон. визволення, формуванню психологічної готовності боротися до переможного кінця.

5. Посилення та розширення сфери впливу Запорозької Січі.

 

 

Типологія народного виступу 1648 року

 

 

Повстання Війна Революція

 

Сучасні історики зазначають, що народне повстання 1648 р., охопивши більшу частину території та населення України, незабаром переросло у визвольну війну, а війна, зумовивши докорінні зміни у суспільному розвитку – в національну революцію, адже :

1. Утворено та розбудовано Укр. націон. державу;

2. встановлено нові кордони та поступово формується державна територія;

3. до влади прийшла козацька старшина;

4. скасовано кріпосне право;

5. ліквідовано велику земельну власність польських та ополячених укр. феодалів;

6. визволено укр. міста з – під влади короля, магнатів, шляхти тощо;

7. політична активність усіх верств населення.

 

Укр. національна революція у своєму розвитку пройшла кілька етапів:

1. етап (лютий 1648 – серпень 1657р.) -найбільше піднесення національно – визвольних змагань та соціальної боротьби.

2. етап (вересень 1657 – червень 1663) –громадянська війна, що призвела до поділу козацької України на два гетьманства.

3. етап (червень 1663 – вересень 1676р.) –боротьба за возз’єднання Укр. держави.