Міні - модуль

3. Фінансову сферу держави гетьман спочатку контролю­вав особисто, а з 1654 р. було запроваджено посаду гетьман­ського підскарбія, який контролював прибутки та видатки військової скарбниці. Поповнення державної скарбниці здійснювали із чотирьох основних джерел: із земельного фонду, з прикордонного торгового мита, з доходів від про­мислів, торгівлі та з податків.

4. Своєрідним Гарантом успішної розбудови Української держави стала національна армія, її ядро становило реєстрове та запорозьке козацтво, навколо якого об'єдналося повстале («покозачене») селянство та міське населення.

Українська держава доби Хмельниччини сформувала­ся на двох принципових засадах, які часто вступали між собою в протиріччя — демократії та авторитаризму. На по­чатковій фазі національно-визвольних змагань переважа­ють демократичні засади, про що свідчить існування та­ких суспільних явищ та норм:

—функціонування Військової (Генеральної) ради, у якій право голосу мала уся «чернь», тобто все військо;

—виборність усіх посадових осіб від сотника до геть­мана;

—відсутність жорстких міжстанових розмежувань,
що давало змогу міщанам і селянам «покозачитися» і ста­ти частиною привілейованої верстви — козацтва.

З часом, коли ситуація стає критичною, а демократія дедалі більше набуває рис класичної охлократії (доміну­вання в політичному житті суспільства натовпу, юрби, всевладдя та свавілля мас), під впливом Б. Хмельницького та його однодумців набирають силу авторитарні начала. Безпосередніми виявами цього процесу були:

—поступове обмеження впливу «чорних» рад та витіс­нення їх старшинською радою;

—зосередження всієї повноти влади в руках гетьмана;

—домінування командних методів управління в дер­жавному житті;

—встановлення спадкового гетьманату, тенденція до
переростання гетьманської влади в монархічну.

На визволених землях активно відбувався процес ліквідації великого феодально­го землеволодіння, фільварково-панщинної системи госпо­дарства та кріпацтва й утвердження козацької власності на землю. На аграрну політику Б. Хмель­ницького активно впливала козацька старшина, яка сама прагнула стати великим зем­левласником. Проте гетьман, розуміючи, що основною рушійною силою національно-визвольних змагань є се­лянство, намагався гасити нові соціальні конфлікти і як міг гальмував зростання великого землеволодіння новіт­ньої еліти.

Українська держава активно діяла на міжнародній арені, про що свідчать численні дипломатичні контакти з Росією, Туреччиною, Кримським ханством, Молдавією, Валахією, Семиграддям (Трансільванією), Швецією та ін­шими державами.

Отже______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ .