ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ Курс лекцій

Серія "ВИЩА ОСВІТА XXI СТОЛІТТЯ"

Б.Д. ЛАНОВИК

М.В. ЛАЗАРОВИЧ

В.Ф. ЧАЙКОВСЬКИЙ

ЕКОНОМІЧНА

ІСТОРІЯ

Курс лекцій

Ге видання, перероблене

За редакцією

Професора Б.Д. Лановика

Київ

"Вікар"

Л22

Рецензенти:

М.М. Алексієвець, доктор історичних наук, професор

З.В. Гуцайлюк, доктор економічних наук, професор

Лановик Б.Д., Лазарович М.В., Чайковський В.Ф.

Л22 Економічна історія: Курс лекцій / За ред. Б.Д. Лано-

вика. — 2-ге вид., перероб. — К.: Вікар, 2000. — 300 с. —

(Вища освіта XXI століття).

I8ВN 966-7131-26-2

України і світу" (Київ: Вікар, 1999), рекомендованого Міністерством освіти України для студентів вищих навчальних закладів. Цей під- ручник визнано фахівцями кращим виданням з даної тематики.

Ним для кожного студента.

Розраховано на студентів вищих навчальних закладів, викла-

дачів, усіх, хто цікавиться історією економіки України і світу.

ББК 65.5я73

I8ВN 966-7131-26-2

> Б.Д. Лановик, М.В. Лазарович,

В.Ф. Чайковський, 1999

) Б.Д. Лановик, М.В. Лазарович,

В.Ф. Чайковський, зі змінами, 2000

' Видавництво "Вікар", 2000

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА..................................................................... 15

Лекція І. ВСТУП.................................................................... 18

1. Предмет та завдання економічної історії ......... 18

2. Місце економічної історії в системі наук......... 20

3. Критерії періодизації курсу ........................... 21

Частина перша. ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ СВІТУ ......... 23

Лекція II. ГОСПОДАРСТВО СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

(від найдавніших часів до У ст. н. е.)....................23

1. Періодизація та основні риси господарства пер-

вісного суспільства........................................ 23

2. Господарство та соціально-економічні відноси-

ни у країнах Стародавнього Сходу .................. 24

3. Економічні причини розквіту та занепаду країн

античного світу............................................. 26х

Лекція III. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇН ЗАХІДНОЇ

ЄВРОПИ В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

(V — XV ст.) .............................................................35

1. Основні риси та періодизація феодального гос-

Подарства ..................................................... З 5

2. Форми землеволодіння та соціально-економічні

відносини в епоху середньовіччя .................... 36

3. Середньовічні міста. Ремесла. Цехи ................ 39

4. Внутрішня і зовнішня торгівля. Фінанси......... 43

Лекція IV. МАНУФАКТУРНИЙ ПЕРІОД СВІТОВОЇ

ЕКОНОМІКИ............................................................. 47

1. Передумови і наслідки Великих географічних

відкриттів .................................................... 4 7

2. Основні фактори становлення індустріального

суспільства. Мануфактури ............................. 49

3. Соціально-економічні передумови і наслідки

Нідерландської революції (1566—1609 рр.) .....50

4. Англійська революція 1640—1660 рр.: еконо-

мічні причини і наслідки............................... 52

5. Особливості генези індустріального суспільства

у Франції ..................................................... 56

6. Соціально-економічні передумови і наслідки

війни північноамериканських колоній за неза-

лежність ...................................................... 58

Лекція V. ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПРОВІДНИХ

КРАЇНАХ СВІТУ...................................................... 61

1. Промисловий переворот в Англії: передумови,

хід, наслідки................................................. 61

2. Особливості промислового перевороту у Франції 64

3. Особливості промислового перевороту

у Німеччині.................................................. 66

4. Промисловий переворот у СІЛА ...................... 68

Лекція VI. ГОСПОДАРСТВО ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ

в останній третині XIX — на початку XX ст......72

1. Прогрес науки, техніки і технології виробни-

цтва в останній третині XIX ст....................... 72

2. Економічне піднесення СІЛА та Німеччини...... 75

3. Основні фактори промислового відставання

Англії та Франції ......................................... 78

4. Становлення Індустріального суспільства

в Японії ....................................................... 81

5. Міжнародні економічні відносини................... 82

Лекція VII. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО У МІЖВОЄН-

НИЙ ПЕРІОД ............................................................86

1. Економічні наслідки першої світової війни .....86

2. План Дауеса та його наслідки ........................ 88

3. Господарство розвинутих країн у 20-ті роки .... 89

4. Світова економічна криза 1929—1933 рр. ........ 92

5. Господарство розвинутих країн світу

У 30-х роках ................................................. 94

Лекція VIII. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ПРОВІДНИХ

КРАЇН СВІТУ в 1939—1990-х роках................... 102

1. Економіка провідних країн в роки другої

світової війни ............................................. 102

План Маршалла .......................................... 106

3. Передумови та наслідки прискореного розвит-

ку Німеччини та Японії............................... 107

4. Динаміка та структурні зміни світового госпо-

дарського розвитку другої половини XX ст. ... 112

5. "Спільний ринок" — Європейський Союз ...... 118

Лекція IX. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОНО-

МІКИ ПЕРЕХІДНИХ СУСПІЛЬСТВ ТА КРАЇН,

ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ ...........................................121

1. Господарство країн з перехідною економікою 121

2. Країни, що розвиваються .............................. 126

3. Нові індустріальні країни ............................ 130

Частина друга. ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 136

Лекція X. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

у період від найдавніших часів до V ст. н. е. .... 136

1. Основні здобутки господарства первісних

племен. Трипільська культура ..................... 136

^. І оснодарство скіфів та античних міст-держав

українського Причорномор'я ........................ 138

3. Економічний розвиток східнослов'янських

Племен .......................................................141

Лекція XI. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇН-

СЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

(V — XVI ст.).......................................................... 146

1. Форми і характер землеволодіння в Київській

державі. Категорії залежного населення ....... 146

2. Міста, ремесла, торгівля у Київській Русі ....... 149

3. Господарство України—Русі періоду роздроб-

леності та монголо-татарського поневолення

(XII — середина XIV ст.) ............................. 153

4. Економічне становище українських земель

у литовсько-польські часи............................ 154

Лекція XII. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

У XVII — XVIII ст. ................................................162

1. Еволюція аграрних відносин в козацько-геть-

Манську добу .............................................. 162

2. Мануфактурний період української промисло-

вості .......................................................... 166

3. Внутрішня і зовнішня торгівля. Формування

українського національного ринку................ 169

4. Господарство Запорізької Січі ...................... 173

Лекція XIII. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ в XIX ст. ......177

1. Промисловий переворот в Східній Україні..... 178

2. Аграрна реформа 1848 р. в Австрійській

імперії і в Західній Україні ......................... 181

3. Селянська реформа 1861 р. в Росії та її здій-

снення в Україні ......................................... 183

4. Промисловий розвиток західноукраїнських

Земель........................................................ 185

5. Фінансова політика ..................................... 187

Лекція XIV. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ

наприкінці XIX — початку XX ст. ...................... 189

1. Індустріалізація в Україні............................ 189

2. Зрушення в сільському господарстві. Столи-

пінська аграрна реформа.............................. 192

3. Зародження і розвиток кооперативного руху 195

4. Фінанси та кредит....................................... 199

Лекція XV. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ У МІЖВОЄН-

НИЙ ПЕРІОД.......................................................... 201

1. Економічна політика українських урядів доби

Національно-визвольної революції

(1917—1919рр.).......................................... 201

2. Економічні експерименти більшовиків

в Україні: "воєнний комунізм" та неп........... 205

3. Сталінська індустріалізація в Україні: хід,

особливості, наслідки ................................... 210

4. Колективізація сільського господарства та її

наслідки в Україні. Голодомор 1932—1933 рр. 212

5. Економічний розвиток західноукраїнських

Земель у 20—30-х роках .............................. 215

Лекція XVI. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ У РОКИ ДРУГОЇ

СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ

(1939—1950 рр.) ..................................................... 218

1. Господарство України на першому етапі

другої світової війни ................................... 218

2. Економічне становище України в 1941—1944 рр. 221

3. Труднощі післявоєнної відбудови .................. 223

Лекція XVII. ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ

в 1950—1980-ті роки..............................................228

1. Україна в умовах кризи радянської тоталітар-

ної системи і спроб її модернізації ............... 228

2. Причини і форми застійних явищ в економічно-

му житті 70-х — першій половині 80-х років ... 232

3. Пошуки шляхів реформування господарської

системи в другій половині 80-х років та їхня

Невдача ...................................................... 236

Лекція XVIII. ЕКОНОМІКА НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

в 1990-ті роки .........................................................241

1. Проблеми соціально-економічного реформуван-

ня української економіки в перші роки неза-

лежності .................................................... 241

2. Економічне становище держави у другій

половині 90-х років ..................................... 245

ПРОГРАМА КУРСУ "ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ"......... 254

Тема 1. Вступ ........................................................... 254

Частина перша. Економічна історія провідних країн світу 254

Тема 2. Господарські форми економіки стародавнього

світу ............................................................. 254

Тема 3. Становлення та розвиток феодальної системи

Господарства .................................................. 255

Тема 4. Мануфактурний період світової економіки

(XVI — XVIII ст.).......................................... 255

Тема 5. Епоха переходу до індустріального суспільства

(кінець XVIII — друга третина XIX ст.) ........... 256

Тема 6. Господарство провідних країн світу в останній

третині XIX — на початку XX ст. ................... 256

Тема 7. Господарство провідних країн світу в міжвоєн-

ний період..................................................... 257

Тема 8. Господарство провідних країн світу після другої

світової війни ................................................ 257

Тема 9. Загальна характеристика економіки країн,

Що розвиваються ............................................258

Частина друга. Економічна історія України....................259

Тема 10. Господарство українських земель в період від

найдавніших часів до V ст. н. е...................... 259

Тема 11. Розвиток феодальної системи господарства на

українських землях (VI — XVI ст.) ............... 259

Тема 12. Господарство українських земель в умовах па-

нування феодальної системи (XVII — XVIII ст.) 260

Тема 13. Криза феодально-кріпосницької системи та роз-

виток капіталістичних відносин в XIX ст. ...... 260

Тема 14. Господарство України наприкінці XIX — почат-

Ку XX ст...................................................... 261

Тема 15. Господарство України у міжвоєнний період..... 261

Тема 16. Економіка України у роки другої світової вій-

ни та повоєнної відбудови (1939—1950 рр.)..... 262

Тема 17. Господарський розвиток України

в 1950—80-ті роки........................................ 263

Тема 18. Економіка незалежної України

в 90-ті роки XX ст. ...................................... 263

ТЕМИ І ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ.............. 264

Тема 1. Економічний розвиток перших цивілізацій ....... 264

Тема 2. Господарство країн Західної Європи в епоху

середньовіччя ................................................ 264

Тема 3. Мануфактурний період економіки країн Захід-

ної Європи і США .......................................... 265

Тема 4. Економічний розвиток країн Західної Європи і

США в епоху вільної конкуренції. Промисловий

Переворот ...................................................... 265

Тема 5. Індустріалізація в провідних країнах світу ....... 265

Тема 6. Господарство розвинутих країн між світовими

війнами......................................................... 266

Тема 7. Економічний розвиток світу

В 1939—1990-х роках ..................................... 266

Тема 8. Господарство українських земель в княжу добу ... 267

Тема 9. Економіка українських земель

В XVI —XVIII ст. ......................................... 267

Тема 10. Промисловий переворот та початок індустріалі-

зації в Україні ............................................. 267

Тема 11. Господарство України між світовими війнами 268

Тема 12. Економіка України в 1939—1990-х роках ....... 268

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ ................................... 269

Частина перша. Економічна історія світу........................ 269

Завдання 1. Економічний розвиток стародавніх

цивілізацій.............................................. 269

Завдання 2. Економічний розвиток країн Західної Євро-

пи в епоху середньовіччя (V — XV ст.)...... 269

Завдання 3. Генеза індустріального суспільства (XVI —

XVIII ст.) ..................................:............ 270

Завдання 4. Мануфактурний період світової економіки

(XVI — XVIII ст.).................................... 270

Завдання 5. Формування світового ринкового

Господарства............................................ 2 70

Завдання 6. Промисловий переворот в країнах Західної

Європи.................................................... 271

Завдання 7. Промисловий переворот у СІЛА ................. 271

Завдання 8. Науково-технічні відкриття кінця XIX —

початку XX ст. та їхній вплив на економіч-

ний розвиток світу................................... 271

Завдання 9. Індустріалізація в СІЛА (кінець XIX —

Початок XX ст.) ....................................... 272

Завдання 10. Економічне піднесення Німеччини кінця

XIX — початку XX ст. ........................... 272

Завдання 11. Економічний розвиток Англії в кінці XIX

— на початку XX ст. .............................. 272

Завдання 12. Економічний розвиток Франції в кінці

XIX — на початку XX ст. ....................... 273

Завдання 13. Становлення індустріального суспільства

в Японії................................................. 273

Завдання 14. Міжнародні економічні відносини в XIX —

На початку XX ст. .................................. 273

Завдання 15. Господарство світу 20-х рр. XX ст. ........... 274

Завдання 16. Світова економічна криза 1929—1933 рр.

Та шляхи виходу з кризи ........................ 274

Завдання 17. Господарство світу в роки другої світової

війни..................................................... 274

Завдання 18. Економічний розвиток світу в повоєнні

Роки...................................................... 274

^_»СІ.Е>ҐІ4,СД..[ЦПЛ А ь/ . і ^І^ІЛ.Л.^^ЛЛ.ЬЛи' ± ОУ ^.О-І. і у ІЗ І V ———— »^ V Л ^-'^-'* .**.-* V ^ А . ^ І 1_г

Завдання 20. Нові індустріальні держави: становлення

і розвиток ..............................................275

Частина друга. Економічна історія України.................... 276

Завдання 21. Господарське життя в Україні доісторичної

Доби ...................................................... 276

Завдання 22. Економічний розвиток Київської Русі ...... 276

Завдання 23. Господарство Галицько-Волинської

Держави ................................................ 276

Завдання 24. Господарство України польсько-литовської

Доби ...................................................... 277

Завдання 25. Господарство Запорозької Січі ................. 277

Завдання 26. Економічне становище України в роки

Хмельниччини ....................................... 277

Завдання 27. Господарство гетьманської України та Сло-

божанщини в другій половині XVII —

XVIII ст. ............................................... 278

Завдання 28. Господарство Правобережної та Західної

України в другій половині XVII —

XVIII ст. ............................................... 278

Завдання 29. Промисловий переворот в Україні ............ 278

Завдання ЗО. Аграрна реформа 1848—1849 рр. в Захід-

ній Україні............................................ 279

Завдання 31. Селянська реформа 1861 р. в Росії

та Україні.............................................. 279

Завдання 32. Індустріалізація в Україні (кінець XIX —

Початок XX ст.)...................................... 279

Завдання 33. Столипінська аграрна реформа та її здій-

снення в Україні .................................... 279

Завдання 34. Кооперативний рух в Україні (друга поло-

Вина XIX — початок XX ст.)................... 280

Завдання 35. Завершення формування всеукраїнського

національного ринку (XIX — початок

XX ст.) .................................................. 280

Завдання 36. Фінансово-кредитна система в Україні

(XIX — початок XX ст.).......................... 280

Завдання 37. Еміграція українців в кінці XIX —

На початку XX ст. .................................. 281

доби Національно-визвольної революції

(1917—1920рр.) ..................................... 281

Завдання 39. Економічна політика більшовиків в Укра-

їні (1919—1929 рр.) ............................... 281

Завдання 40. Індустріалізація в Україні (20—30-ті рр.

XX ст.).................................................. 282

Завдання 41. Колективізація сільського господарства

(20—30-ті роки XX ст.)........................... 282

Завдання 42. Економічний розвиток західноукраїнських

земель у 20—30-ті роки XX ст................. 282

Завдання 43. Економіка України в роки другої світової

війни .................................................... 283

Завдання 44. Економічне становище України

у 1945—1950-ті роки .............................. 283

Завдання 45. Економічні реформи 50—60-х років XX ст.

і Україна ............................................... 283

Завдання 46. Господарство України "періоду застою" .... 284

Завдання 47. Господарство України на рубежі

1980—1990-х років................................. 284

Завдання 48. Економіка незалежної України................ 284

КОРОТКИЙ СЛОВНИК ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИХ

ТЕРМІНІВ ТА ОДИНИЦЬ МІРИ................................... 285

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ............. 290

ПЕРЕДМОВА

XIX ст., виділившись з політичної економії. На рубежі XIX — XX ст. вона стала викладатися як самостійний предмет в європейських університетах, насамперед в тих, котрі керува-

Сьогодення.

Автори намагалися дати характеристику основних законо-

ливіших етапах соціально-економічного процесу провідних держав світу — США, Японії, ФРН, Франції, Великобританії. На основі новітніх досягнень історичної науки висвітлено

Татньо широке коло джерел.

тенденції, закономірності, характерні риси господарського роз- витку світу, зрозуміти особливості, специфіку економічного життя в Україні, порівнювати і аналізувати господарський

ВСТУП

1. Предмет та завдання економічної історії

Економічна історія (історія народного господарства) — важлива гуманітарна дисципліна, складова частина вищої економічної освіти. Вона вивчає господарську діяльність людства в

історичному розвитку; основні явища і процеси матеріального виробництва; діяльність економічних організацій і установ;економічну політику провідних держав світу і України; дослі-

джує загальні закономірності економічного життя, а також його особливості в окремих країнах.

Актуальність вивчення окресленого кола проблем в українських вузах значно посилюється у зв'язку з проголошенням державної незалежності України. Відомий американський

дослідник української економіки Іван-Святослав Коропецький у книзі "Дещо про минуле, недавнє минуле та сучасне україн-

ської економіки" підкреслив, що "таким самим історичним

фактом, як існування окремого українського народу, є його

постійне господарювання на території свого компактного по-

селення. Економіка на історичних українських землях більше

ніж тисячу років була національною економікою даного на-

роду, а не економікою лише одного з регіонів якогось велико-

державного комплексу. Ця економіка має свої власні інтере-

си, які український народ не зобов'язаний підпорядковувати

інтересам будь-якої імперії". Із даного факту випливає не-

обхідність ні в якому разі не заперечувати минуле (як це було

донедавна), а всіляко використовувати багатий історичний

досвід стосовно нових соціально-економічних умов і реалій.

Формування в Україні ринкової економіки передбачає не-

обхідність приведення її структури, господарського механіз-

му, організаційних інституцій у відповідність з найважливі-

шими тенденціями світового економічного розвитку. Подібний

перехід є неможливим без усвідомлення та широкого викори-

стання світогосподарських зв'язків, величезного досвіду, нагро-

мадженого людством у раціональному використанні матері-

альних, фінансових, трудових та інших ресурсів.

Роль історичного аспекту в системі економічних наук дуже обов'язані не тільки дати їхні основні характеристики, але й, що особливо важливо, передбачити їхню еволюцію. А це можливо

зробити тільки з врахуванням попереднього розвитку даного явища, що базується на певних історичних закономірностях.

Слід зауважити, що значення історико-економічного дослідження проявляється не тільки у виявленні суспільно-економічних закономірностей історичного розвитку, але й у кон-

кретних випадках господарської практики. До історії господарства професіонал-економіст звертається (усвідомлюючи це чи ні) буквально на кожному кроці. Здавалось би, що може

бути далі від економічної історії, ніж бухгалтерський річний звіт підприємства. Тим не менше він в значній мірі побудований на історико-економічних матеріалах і методах. Адже

вся техніко-організаційна динаміка даного господарства має історичний характер; при порівнянні показників різних періодів по суті простежується історико-економічний процес фор-

мування і розвитку виробництва. Різні періоди — різні потужності, різні завдання і техніко-економічні характеристики, і все це враховується в системі управління підприємством,

відображається на результатах його діяльності. Неможливо навчитися основам економічного мислення, не навчившись уявляти господарство в його історичному аспекті.

Без історії в руках економіста залишається лише аналіз фундаментальних зв'язків — прекрасний, але недостатній, обмежений інструмент пізнання суспільного виробництва. Без

історії наше економічне життя являє собою набір дискретних (перервних, роздільних) станів, кожний з яких формується,тутворюється на порожньому місці, а готові результати соціального поступу розглядаються поза їхнім дійсним розвитком.

Без знання минулого економісти позбавляються почуття історизму, займаються добросовісним описом реалій господарського життя, обмежуються сферою безпосереднього господарювання,не вміють сформулювати економічні закони і закономірності.

Вивчення конкретно-історичних аспектів економіки збагатить майбутніх фахівців прогресивним досвідом людства у вирішенні господарських проблем, допоможе краще збагнути сучасні

економічні проблеми, прогнозувати їхнє наукове розв'язання. Знання економічної історії має не тільки науково-пізнавальне, але й велике виховне значення. Воно розширює кругозір

найважливіших історико-економічних процесів і подій. Економіста не можна уподібнювати до обчислювальної машини, позбавленої емоцій, байдужо оперуючої з цифрами, запрограмованої лише на точність результату. Нашому суспільству потрібний не лише спеціаліст високої професійної кваліфікації, але й свідомий працівник-патріот, якому не байдужа доля Батьківщини.

2. Місце економічної історії в системі наук

Економічна історія є джерелом фактичного матеріалу для всіх економічних наук, перш за все для економічної теорії (політекономії). Вона забезпечує тісний зв'язок історичних знань з економікою промисловості, сільського господарства, іншими галузевими і функціональними економічними науками. У системі економічних наук історія господарства відіграє фундаментальну роль. Вона є ключем до пошуку генетичних залежностей та історичних закономірностей в економічному житті держав і народів.

Важливою є взаємодія економічної історії з конкретними соціологічними дисциплінами. Адже вплив на розвиток економіки таких факторів, як соціальний склад працівників, управ-

ління виробничими колективами, задоволеність працею, настрій,

поведінка працівників тощо, також повинен враховуватися

історією господарства. Економічні результати — це результа-

ти насамперед діяльності людей, виробничих колективів.

Існує тісний зв'язок історії господарства з історичними

науками, насамперед з загальною історією, яка певну увагу

приділяє й історії економіки. У свою чергу економічна істо-

рія не може обійти найважливіші події загальної історії, так

як зрозуміти економічний розвиток суспільства, не враховуючи

ідеології, політики та інших факторів, неможливо.

Економічна історія обов'язково включає вивчення внутрі-

шньої і зовнішньої політики держави, суспільних рухів, війн,

національних і етнографічних особливостей, законів, релігій-

них культур, науки і мистецтва тощо. Але всі ці проблеми

вивчаються не самі по собі, а тільки з точки зору їхньої ролі в

розвитку економіки.

3. Критерії періодизації курсу

З часу виникнення історії господарства як науки робилися

численні спроби її періодизації. Російський історик-економіст

Л.І. Мєчніков в основу періодизації поклав географічний фак-

тор, зокрема водні шляхи сполучення. Німецький економіст

Б. Гільдебранд застосовував для цього історію грошей. Інші

дослідники історії господарства брали за основу торгівлю й

обмін, грошовий обіг, кредит, культуру, релігію тощо. Так, аме-

риканець Є. Хентінгтон такою вважав клімат, англієць А. Тойнбі

— культуру, релігію.

У 60-х роках XIX ст. популярними стали теорії "індустрі-

ального суспільства" французького соціолога Р. Арона і "стадії

економічного розвитку" американського соціолога У. Ростоу.

Продовженням цих узагальнень стала теорія про постін-

дустріальне суспільство. Найвидатніші її представники —

Д. Белл, Г. Кант, 3. Бжезінський (СІЛА), Ж.Ж. Серван-Шрейбер

і А. Турен (Франція). В основу поділу всесвітньої історії (в т.ч.

й економічної історії світу) вони поклали поділ на доіндустрі-

альне (аграрно-ремісниче, традиційне) та індустріальне (про-

гресуюче) і постіндустріальне суспільство. В основу цього по-

ділу покладено рівень розвитку виробництва, а також галузе-

вий і професійний поділ праці. У концепції "постіндустріаль-

ного суспільства" стверджується, зокрема, що залежно від тех-

нічного рівня суспільства в історичному аспекті послідовно

домінує "первинна" сфера господарської діяльності — сільське

господарство; "вторинна" сфера економічної діяльності —

промисловість, а на сучасному етапі — "третинна" сфера —

сфера послуг та інформатики, в якій провідна роль належить

науці та освіті.

Формаційний (марксистсько-ленінський) підхід до періоди-

зації історії, в т.ч. історії господарства, не виправдав себе.

Для періодизації економічної історії світу й України авто-

ри обрали схему, яка, на їхній погляд, найповніше відповідає

потребам і запитам історико-економічної науки, а саме:

І. Господарські форми первісної доби та перших цивілізацій

(від найдавніших часів — V ст. н.е.).

II. Господарські форми доби середньовіччя (VI — XV ст.).

III. Господарські форми періоду формування індустріаль-

ного суспільства (XVI — перша половина XIX ст.).

IV. Господарські форми індустріального та постіндустріаль-

ного суспільства (друга половина XIX — XX ст.).

Звичайно, це найбільш узагальнена схема періодизації еко-

номічної історії світу, яка дозволяє зрозуміти внутрішню логі-

ку розвитку господарської діяльності. Більш повно форми цієї

діяльності розглядаються у відповідних лекціях.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Яку роль відіграє економічна історія в системі вищої

економічної освіти?

2. Наведіть приклади практичного застосування знань з

економічної історії у повсякденній діяльності людини.

3. Які завдання стоять перед економічною історією на

сучасному етапі?

4. Охарактеризуйте зв'язки економічної історії з іншими

Науками.

5. Назвіть основні критерії періодизації економічної іс-

торії.

ЧАС І'ЙНА ПЬНША

ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ СВІТУ

ЛЕКЦІЯ II

ГОСПОДАРСТВО СТАРОДАВНЬОГО

СВІТУ (від найдавніших часів

До V ст. н. е.)

первісного суспільства Первісна доба — найтриваліша в історії людства. Вона існу- вала від появи перших людей до виникнення стародавніх

Характер. Головною господарською формою цього часу була

ністю на засоби виробництва та узвичаєними формами само- управління. Вдосконалення знарядь праці, суспільний поділ праці, а

Сягненням стала зрошувальна система землеробства, яка пе-

чий оазис світу. Згодом стародавні єгиптяни навчилися ви- плавляти бронзові вироби, виробляти тонке лляне полотно, при- краси з золота і срібла. Особливо високого рівня розвитку

IV тис. до н.е. На високоурожайних полях землероби збирали

ниці, проса, льону та інших культур. Високого рівня розвитку досягли ремесла — ковальство, ткацтво, гончарство, ювелірна справа тощо. Бурхливо розвивалася торгівля, яка мала регіо-

Общинам.

хальний характер, сільська община була домінуючою в еко- номіці цих країн. 3. Економічні причини розквіту та занепаду

Другорядне значення.

з яких було місто, оточене муром, йому належали довколишні долини чи острови. Формування грецьких міст-полісів розпо- чалося у VIII — VI ст. до н.е. Згодом такі міста як Афіни,

Добре розвивалося тваринництво.

ми в землеробстві. Вводилося трипілля, ширше застосовува- лися добрива, використовувалася борона з дерев'яними зуба- ми, молотильна дошка тощо. З'явилися наукові трактати з

Консулам, трибунам, квесторам), а також вершникам (замож-

Форми земельної власності пройшли складну еволюцію від вілли (земельного маєтку площею 25—100 га) до величезних латифундій з десятками тисяч гектарів землі і на початку н. е.

Важало над загальнодержавним.

приносила більше прибутків, ніж ремесло. Добре розвинутою була внутрішня торгівля, зосереджена в містах на місцевих ринках, які згодом стали спеціалізованими. Поступово в містах

У III — IV ст. н. е. господарство Стародавнього Риму по-

трішніх суперечностей та конфліктів. Вичерпала себе рабо- власницька система господарювання. Масові повстання рабів розхитали підвалини Римської імперії. Знизилася продук-

Пресу.

Криза рабовласницького господарства в аграрному вироб-

ництві виявилася у зменшенні площі оброблюваних земель,

нерентабельності вілл та латифундій, поширенні екстенсивних

форм ведення господарства, його застої. Обмежувалася абсо-

лютна власність рабовласника над рабами. Заборонялося їх

вбивати, передавати сільських рабів без землі. Раби дістали

Право церковного захисту.

мою виробничих відносин у сільському господарстві став ко- лонат — латифундії дробили на парцели, до яких стали при- кріпляти колонів — дрібних землеробів та рабів, відпущених

Припинилося регулярне поповнення господарств рабами. Рим-

являтися сепаратизм провінцій, ними ставало дедалі важче управляти, збирати податки і т. ін. Римська імперія втрачала свою економічну єдність. Постійно посилювався натиск вар-

Доби.

3. Які ви знаєте країни східного рабства? Розкрийте його

особливості.

4. Які галузі виробництва розвинули стародавні греки?

Якого рівня досягли їхня торгівля, фінанси, кредит?

родавньою Грецією нових земель.

Чому господарство Стародавнього Риму називають кла-

7. Що вам відомо про римське сільське господарство, ремес- ло, внутрішню і зовнішню торгівлю? 8. В чому полягала суть колонату?

Господарства

характеризується перш за все пануванням приватної власності на землю. Основний дохід, а відтак і можливість вижити, люди отримували від землі, яка вважалася головним багатством.

Обмежено.

особистими якостями чи заслугами, а походженням: син сеньйо- ра ставав сеньйором, син селянина — селянином, син ремісни- ка — ремісником.

Туральний оброк), грошова (грошовий оброк).

ремісничий цех, торгова гільдія. В цілому економіка була аграр- но-ремісничою, що єднало її з господарством стародавніх циві- лізацій і дало підставу називати цивілізацію, яка існувала до

Генеза та розвиток нових господарських форм в середньо-

основному на соціально-економічній спадщині Римської імпе- рії та господарських досягненнях германських племен. Становлення середньовічного господарства яскраво просте-

Системою. В IX ст. васальна служба стала спадковою. Бе-

шу форму землеволодіння доби середньовіччя. Феодальне гос- подарство утверджувалося і розвивалося в межах маєтку- сеньйорії. Королівськими грамотами феодалам надавався іму-

Валося феодальне залежне селянство. До нього належали сер-

бистій спадковій залежності від сеньйорів. У стан селян по- ступово перейшли вільні франкські солдати та дрібні галло- римські землевласники, їхній перехід був зумовлений різни-

Подарство, власник якого (сеньйор) мав усю повноту влади на

Феодальні відносини у Франції, як і в Англії, Німеччині та інших країнах Європи, досягли зрілості в XI — XV ст. В XI — XIII ст. панувала феодальна земельна власність трьох типів

Ся майном купця, який помер на ярмарку. Ганзейський союз

охороняв своїх членів від грабежів та насильства з боку фео-

далів, піратів, місцевих властей. Купці союзу монополізували

торгівлю Північної Європи.

Товари середньовічних торговельників зустрічалися на чи-

сельних ярмарках Західної Європи. Найбільшою популярні-

Стю користувався ярмарок у м. Шампань, який тривав майже

перервні війни. У середні віки розвивалася і сухопутна торгівля. На її пе- решкоді була відсутність битих шляхів, натуральний харак-

Отже, V — XV ст. стали важливим етапом у розвитку за-

хідноєвропейського регіону. У цей період сформувалась і вдос-

коналювалася феодальна структура, спостерігався прогрес в

аграрному секторі. Значних успіхів досягли міста, які стали

динамічними центрами господарського розвитку.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте шляхи формування, форми і типи

власності в добу середньовіччя.

Якими загальними рисами характеризувалося феодальне

3. Розкрийте особливості становлення феодального госпо- дарства у країнах Західної Європи. 4. Як і чому відбувалася еволюція феодального маєтку

Тканини.

Перші експедиції, що поклали початок Великим географіч-

ним відкриттям, споряджалися за рахунок держави. Успіш-

Ною була подорож 1497—1498 рр. португальця Васко да Гами,

ЯКИЙ відкрив

тичний океан. Генуезець Христофор Колумб, підтриманий Іспа-

нією, у 1492 р. рушив на захід через Атлантичний океан і

відкрив Америку. Колумб здійснив ще три експедиції до Аме-

Рики в 1493—1496, 1498—1500, 1502—1504 рр. Першу навко-

лосвітню подорож здійснила експедиція Магеллана в 1519—

Рр.

Великі географічні відкриття мали важливе значення для

господарства Західної Європи. Виникли економічні зв'язки

між найвіддаленішими землями і народами різної матеріаль-

ної культури. Торгові шляхи перемістилися з Середземномо-

р'я на океан. Зовнішня торгівля у XVI — XVIII ст. стала світо-

вою. З американського континенту в Європу були завезені

кукурудза, картопля, тютюн, какао, ваніль, індики. Європа віддя-

чилася Новому Світові збіжжям, овочами і фруктами, різного

роду тваринами. Почалося формування світового ринку, склад-

ної макроцивілізаційної системи, основою якої були новоєвро-

пейська цивілізація, і в яку поступово втягувалася Америка,

Східна Європа з підвладними Росії просторами Євразії та

Африканський континент.

вив так звану революцію цін. Вона почалася насамперед в Іспанії, яка отримувала значну частку колоніального золота і срібла. Зросли ціни на товари в Іспанії, Португалії у 4 рази, а

Робництва.

створення світової колоніальної системи. Найбільшими коло- ніальними державами спершу були Іспанія та Португалія. Дещо пізніше у світовий колонізаційний рух вступили Анг-

Спи л

суспільства. Мануфактури

Розклад феодального господарства був пов'язаний з таки-

Ми процесами, як розвиток товарного господарства; посилен-

ких капіталів і розвиток розширеного відтворення; перетво- рення феодальної земельної власності на об'єкт купівлі-про- дажу; використання найманої робочої сили тощо.

Виробництво.

мувалися у трьох основних напрямах: створення буржуазних форм земельної власності, перетворення феодальної ренти на капіталістичну, зростання товарності.

У 1609 р.).

Звільнення від іспанського феодального панування стало

додатковим стимулом для економічного зростання Голландії.

У середині XVII ст. голландські мануфактури (кораблебудівні,

текстильні та ін.) були кращими у Європі. Успішно розвива-

лися парусні, канатні, паперові, цукрорафінадні, миловарні,

скляні, пивоварні мануфактури. Більшість були централізова-

ними. На них працювало до 100 робітників. Почала зростати

кількість міського населення, питома вага якого у першій

половині XVII ст. становила від 35 до 50%.

Розвиток сільського господарства Голландії мав компроміс-

ний характер. Революція не знищила остаточно феодальну зе-

мельну власність, проте пріоритет в аграрному секторі отримала

фермерська селянська власність, яка зміцнювалася за рахунок

розподілу монастирських земель, осушування (польдерізації).

Фермерство Голландії було орієнтоване на вирощування культур,

що давали найбільший прибуток — льон, коноплі, тютюн, хміль,

Рослини-фарбники. Ефективно розвивалося тваринництво.

Торгівля стала найбільш прибутковою сферою діяльності голландців і охоплювала весь світ. У 1602 р. створена акціо- нерна компанія — приватна акціонерна спілка, значну кіль-

Було засновано Страхову палату. Упродовж XVII ст. Амстер-

кредитний центр, цьому сприяли низькі проценти (5%) на позичковий капітал. На кінець XVII ст. Голландія, що базувала своє господар-

Використовувались для створення ткацьких мануфактур. Ро-

зореш селяни, рядові монахи та інші категорії населення ста-

ли основним джерелом найманої робочої сили для масово

Створюваних мануфактур.

значні кошти. Процес так званого "первісного нагромаджен- ня капіталу" найбільш яскраво проявився в Англії. Його ос- новними шляхами були: аграрний переворот та Реформація;

Ство тощо.

XVII ст., в Англії нові капіталістичні відносини проникли у всі галузі економіки. Сформувався клас нових власників — дворян-джентрі, підприємців, купців-торговельників, заможних

Влади. Було проголошено свободу промислового й торгового

підприємництва, усунено основні перепони для господарсько-

го піднесення.

1 СІ 1 *•! ЧД_/*_*Л1 ЛЛ1 С* 1 л СЛЛ

робництва, яке стало панівним у промисловості Англії. Тре-

Тина промислового населення була зайнята у сукновиробни-

лургійні, кораблебудівні мануфактури. За темпами і масшта- бами англійська промисловість у кінці XVIII ст. зайняла пер- ше місце в Європі.

Ського господарства.

над промисловим. Головними сферами вкладення капіталів у Великобританії залишалися зовнішня торгівля і морські пе- ревезення. Велику роль в економічному зростанні Англії віді-

Щоправда, втратило становий характер. Людина будь-якого

рігалися рентні відносини, утверджувалися такі форми вза- ємовідносин як оренда та найм. Відносно невисокий еконо- мічний потенціал Франції, пасивність буржуазії зумовили

Суди, продаж урядових посад тощо. Було скасовано цеховий

ва. Проголошувалася свобода торгівлі. Відмінено рабство у французьких колоніях. 26 серпня 1789 року ухвалено Декларацію прав людини і

Ючого.

6. Соціально-економічні передумови і наслідки

війни північноамериканських колоній

за незалежність

Колонізацію Північної Америки європейці розпочали ще у

XVI ст. Найбільших успіхів у цьому процесі досягла Англія,

яка створила ряд колоній на Атлантичному узбережжі мате-

рика. У боротьбі з Нідерландами та Францією володіння Англії

у Північній Америці значно розширилися.

Щодо господарства, то у північних колоніях (Нова Англія)

успішно розвивалися різноманітні промисли (перш за все хут-

ряний), а також рибальство, скотарство та примітивного типу

мануфактури. Тут переважали дрібні та середні фермерські

господарства товарного характеру, а земля вільно відчужува-

лася. Північні колонії виникали з вільних союзів людей, гна-

них владами за релігійні переконання. Серед перших посе-

ленців було багато сепаратистів, квакерів, пуритан, індепен-

дистів, гугенотів. Всі вони відзначалися підприємливістю та

енергійністю. Попит на рибу та хутро у Європі був великий,

тому торгівля ними стала важливою сферою діяльності коло-

ніальних бізнесменів. Оскільки промисловість в цілому роз-

вивалася повільно, провідне місце в суспільстві посідав торго-

вець, що було характерно для більшості країн мануфактурно-

го періоду.

Перші південні колонії були засновані, як правило, англій-

ським урядом і торговими компаніями. Тут розвивалися вели-

кі плантаційні господарства, що займалися вирощуванням тю-

тюну, рису, бавовни, цукрової тростини. На тютюнових, рисо-

вих плантаціях використовували працю рабів. Тютюн та рис

стали головними експортними товарами і приносили величезні

прибутки землевласницькій аристократії, яку підтримувала

королівська влада.

Незважаючи на те, що колонії (особливо північні) мали свої

органи самоуправління — законодавчі зюрання, ради при гу-

бернаторах, вони вважалися частиною Англії, а їхні жителі —

підданими короля. Англія гальмувала економічний розвиток

колоній. Так, ще у XVII ст. на основі навігаційних актів ко-

лонії позбавлялися права вільної торгівлі. Існувала заборона

створення власних фабрик. Англійські королі дивилися на

Північну Америку як на ринок, куди метрополія може збува-

ти продукцію обробної промисловості. У самих колоніях си-

ровину (зерно, худобу, залізну руду, хутро) обробляти заборо-

нялося, її можна було лише вивозити. З 1699 р. заборонялося

вивозити вовняні вироби і займатися залізоробним виробниц-

твом (крім первинної обробки). У 1770 р. було суворо забо-

ронено вивозити до Північної Америки щойно винайдені ма-

шини. Колоніям дозволялося торгувати лише з Англією. По-

стійно збільшувалося мито на іноземні товари. Внаслідок цього

зростала контрабандна торгівля і невдоволення жителів ко-

лоній. Особливо посилюється тиск Англії на колонії після

Семирічної війни, коли різко зріс державний борг і парламент

країни в котрий раз підвищив податки. У колоніях з'явилася

велика кількість призначуваних посад і армія, утримання яких

важким тягарем лягло на плечі колоністів. Такими діями

Англія демонструвала свою рішучість знищити свободи пів-

нічноамериканців. Проте люди, для яких релігійні та політичні

Свободи були над усе, з цим примиритися не могли. Саме це й

перемогою північноамериканських колоній і створенням Спо- лучених Штатів Америки у 1776 р. Війна одночасно була буржуазною революцією. Вона знищила феодальні маєтки,

В XVI ст.

особливості мануфактурного періоду в розвитку промисло- вості у країнах Західної Європи та США. 4. Розкрийте значення буржуазних революцій XVI —

ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ

У ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ СВІТУ

Промисловий переворот — це перехід від ручного, реміс-

Ничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-за-

Водського виробництва. Важливою складовою промислового

робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю лю- дей; парових двигунів, створення самостійної машинобудівної галузі.

Надзвичайно сприятливими для промислового перевороту

економічні умови країни — водні комунікації, зручні гавані, великі поклади залізної руди та вугілля, наявність сировини для текстильної промисловості.

ОГЮ.1СЛПЛ

ди шотландського механіка Джеймса Уатта, який у 1769 р.

Винайшов першу парову машину. У 1782 р. Дж. Уатт удос-

релом енергії британської текстильної промисловості. Це дало змогу широко використовувати вугілля як основне паливо, ліквідувало залежність від водяного двигуна, відкрило для

Зросли обсяги промислового виробництва. На середину XIX ст.

ко половини світової промислової продукції, і зайняла винятко- ве становище в світовому господарстві й міжнародній політиці. Промислово-торговій гегемонії Англії сприяла економічна

Ним. На думку деяких вчених, у т. ч. французьких, велика

ла на хід економічного розвитку країни. Незважаючи на про- голошені свободи, у країні тривалий час панував економічний хаос та дезорганізація, що дало підстави французькому вчено-

Верстат Жаккара, створений у 1804—1808 рр., який виготов-

здійснювали хімічно-механічну обробку льону. Щоправда, ці вості лише у 40-х роках. У цілому інженерно-технічна думка у Франції відставала від англійської.

Полеона.

хід економічного розвитку Франції прискорюється. Зростають темпи механізації виробництва. Розвивається текстильна, ме- талургійна, поліграфічна, керамічна та інші галузі промисло-

Полеона III та його уряду.

економіка остаточно перейшла на шлях індустріального роз- витку. Однак на відміну від Англії у господарстві Франції значну роль відігравало лихварство.

Виробництво, основною формою якого були цехи. Мануфакту-

ло, у сільській місцевості. Панування міських цехів було пі- дірване німецьким законодавством лише у 60-х роках XIX ст. Ремісниче виробництво було малоефективним. Промислова

Промисловий переворот у США

створила сприятливі умови для економічного зростання. Про- мисловий переворот розпочався у північних штатах в остан- ньому десятилітті XVIII ст. Його особливість полягає у відсут-

Ваний Р. Фултоном, швидкими темпами прокладалися канали,

лася текстильна фабрична промисловість, яка в середині XIX ст. за обсягом виробництва поступалася лише англійській. Про- те найбільших успіхів США досягли у будівництві залізниць

Нобудування. У цей же час активно впроваджуються в життя

думки. Серед найвидатніших винаходів того часу були швей- на машина Зінгера, ротаційна типографська машина, телеграф Морзе, револьверний, шліфувальний, фрезерний верстати, ко-

США, остаточне завершення промислового перевороту.

гомстеди (поселення), прийнятий у 1862 р., активізували зро- стання аграрного сектора економіки. Гомстед-акт давав пра- во кожному громадянину США після сплати 10 доларів реєстра-

Риканський експорт значно скоротився.

перевороту в провідних країнах світу створило сприятливі умови для їхнього подальшого індустріального розвитку. Запитання і завдання для самоперевірки

XIX — на початку XX ст.

ни світу вступають в добу індустріалізації. Вона характери- зується структурними змінами в господарстві окремих країн. На основі науково-технічних і технологічних винаходів вини-

Р.).

У 80-х роках двигуни внутрішнього згоряння були вдоско-

налені. На їх базі німецькі винахідники Г. Даймлер і К. Бенц

створили автомобіль, який мав велике техніко-економічне зна-

Чення.

Відкриття в галузі виробництва хімічної продукції (синте-

тичні барвники, кислоти, фарбувальні, лікарські, парфумерні та

інші вироби) дали поштовх для прискореного розвитку хі-

мічної промисловості.

Велике економічне значення мали технічні вдосконалення

в металургії — конверторний спосіб виробництва сталі, впро-

вадження мартенівських печей, які значно підвищували про-

дуктивність праці.

Цьому сприяли також технічні і технологічні новації в

металообробці. Був винайдений автоматичний револьверний

верстат (СІЛА), вдосконалений токарний та інші металорізальні

механізми.

Важливі вдосконалення були зроблені в технічній сфері

легкої, поліграфічної та інших галузях промисловості (авто-

матичний ткацький верстат, лінотип, автомат для виробницт-

Ва пляшок тощо).

ти важко переоцінити. Технічні та технологічні відкриття різко підвищили ефективність праці, почалося масове вироб- ництво товарів, знизилася їх собівартість.

Значне зростання продуктивних сил, виникнення нових

го укрупнення виробництва, створюючи для цього технічні умови. Так, нова сталеливарна технологія вимагала переходу від окремих дрібних доменних печей до великих заводів з

Яка розвивалася надзвичайно високими темпами. Вперше в

ловості над легкою і харчовою. Вже у 1900 р. питома вага галузей важкої промисловості перевищила половину загаль- ного об'єму промислової продукції. Такого рівня інші розви-

Ревищувала 3 млн кВт).

робництво стандартизованої продукції, чого не було ще в інших країнах. У США вперше отримало розвиток масове серійне виробництво, при якому застосовувались раціональні методи

Причиною цього була, перш за все, поразка у франко-прусь-

ним для Франції. Вона зобов'язана була сплатити Німеччині 5 млрд франків контрибуції і як гарантію виплати віддавала частину своєї території — провінції Ельзас та Лотарінгію. Ці

Мувалося мануфактурне виробництво.

тура суспільства, в якій панівне становище займали самураї (біля 7% всього населення) гальмували становлення індустрі- ального укладу. Селянство країни становило 80% від загаль-

Шилася мало- та безземельною.

стріалізація, які проходили прискореними темпами. Разом з тим, доцільно відзначити, що напередодні першої світової війни Японія залишалася аграрно-індустріальною країною, 60% її

Промислове розвинених держав становила 85 млн кв. км з

населенням 560 млн осіб. Найбільшими колоніальними імпе-

ріями стали Великобританія, про яку казали, що в ній ніколи

не заходить сонце, та Франція.

Основою формування світового ринку став міжнародний

поділ праці (МПП) зі спеціалізацією окремих країн у вироб-

ництві певних видів продукції для задоволення потреб світо-

Вого ринку. Протягом XIX ст. переважаючою формою МПП

"майстерня світу" спеціалізувалася на виробництві та прода- жу машин і устаткування, а також взуття, шкіргалантереї, виробів харчової промисловості. Німеччина зайняла чільне

Сировиною.

тенденція зростання протекціонізму і встановлення монополь- них цін. Країни укладали торгові договори, підписували інве- стиційні угоди.

Го виробництва.

1917 р.) вступили у війну. Воювали США на боці країн Ан- танти. Зазнали незначних людських втрат. Підтримували тор- говельні відносини з усіма воюючими країнами. У зв'язку зі

Валася у ринково-регульовану.

силила її економіку, збільшила відставання від США. Англія зазнала значних людських і матеріальних втрат — 1/3 націо- нального багатства. Збільшився державний борг. Світовий

Летрус, який завдав великих людських жертв (загинуло 140

перед цілим рядом серйозних проблем. Німеччина внаслідок війни опинилася у найважчому ста- новищі. Версальський мирний договір, підписаний між краї-

Валася паровозами, вагонами, фабрично-заводськими верстата-

Зазнала краху фінансово-кредитна система. Внаслідок цих явищ різко погіршився життєвий рівень людей. Німеччина опинилася на грані катастрофи.

У 1929 р.

Внаслідок виконання плану Дауеса США отримали великі

прибутки у вигляді процентів від позик і дивідендів від пря-

мих інвестицій у промисловість.

3. Господарство розвинутих країн у 20-ті роки

США раніше від інших високо розвинутих країн вступили

у період стабілізації, а у 1922—1929 рр. економіка США була

на піднесенні. На кінець 20-х років тут виробляли майже

половину промислової продукції світу, на 10% більше, ніж

Англія, Франція, Німеччина, Японія та Італія разом узяті.

Важливим поштовхом до зростання виробництва стало поши-

ми. Виняткове значення мала стандартизація та уніфікація. Високого рівня досягла механізація виробництва та побуту американців. У країні різко збільшилася кількість автомобілів,

Дення за кордоном з 1920 по 1931 рр. склали 11,6 млрд до-

— на Латинську Америку. Економічне піднесення 20-х років у США справедливо на- зивають роками "просперіті" — процвітання. Однак у цей

Нарощувалося промислове виробництво. Виплавка чавуну та

ня родовищ кам'яного вугілля та залізної руди в Кореї та Манчжурії, окупованих Японією. Текстильна галузь, продукція якої складала 40% промис-

У 30-х роках

відбулися важливі зміни, викликані завершальним ходом індустріалізації, економічною кризою та її наслідками. Дер- жава в цей період стала одним із визначальних чинників

Ськогосподарського виробництва.

було прийнято важливі акти соціального характеру. У 1935 р. введено в дію закон про трудові відносини (т. зв. закон Вагне- ра). У ньому фіксувалося право робітників на об'єднання у

Ними господарями, а лише орендарями. Вони платили ленд-

врожаю. Вартість їхньої продукції була значно вищою, ніж у американських фермерів, які нікому не сплачували ренту, оскіль- ки були незалежними господарями на своїй землі.

Криза, яка привела до спаду виробництва (за 1938 р. випуск

лося вийти лише в обстановці підготовки до нової світової війни, яка потребувала збільшення воєнного виробництва. Франція. Розвиток економіки Франції у 30-х роках не був

Мирного часу розширення державного регулювання господар-

Ського життя.

що дозволило відразу різко скоротити чисельність безробітних та пожвавило будівельну індустрію. Із середини 30-х років основна увага була зосереджена на

Працювало 600 тис. чол.

Нацисти встановили жорсткий контроль над ринком робо-

ставились вище інтересів окремих громадян. Було ліквідова- но профспілки. Вводилася загальна трудова повинність. Напередодні другої світової війни в економіці було здійсне-

Рових грошей.

ників і службовців до становища кріпаків. Профспілки було розігнано, робочий день продовжено до 14—16 год, заробітну плату зведено до мінімуму.

Приступити до проектування та виготовлення наступальних

не мав права робити на території Німеччини. У свою чергу вищі офіцери червоної армії проходили стажування у штабах райхсверу. На першому етапі другої світової війни Радянський

В 1939—1990-х роках

в роки другої світової війни Господарство воюючих країн було переведено на воєнні рейки, а виробництво зброї, боєприпасів, амуніції, бойової тех-

Крах.

Сполучені Штати Америки не брали участі на початко-

вому етапі війни, але займали чітко виражені антинімецькі по-

зиції. Напад Японії на американську військову базу Пірл-

Харбор (7 грудня 1941 р.) змусив США розпочати війну і пе-

реорієнтувати своє господарство на військовий лад.

Ще до вступу у війну США надавали в позику чи оренду

зброю, боєприпаси, стратегічну сировину, продовольство та інші

матеріальні ресурси країнам антигітлерівської коаліції. Ленд-

ліз, саме так називалася широкомасштабна система допомоги

США країнам-союзницям, став одним із найбільших джерел

збагачення держави у роки другої світової війни. Ленд-ліз

забезпечив масовий збут американських товарів і продуктів

на зовнішньому ринку. Внаслідок цього США перетворилися

у могутній військовий "арсенал", а промислове виробництво

зросло за період з 1939 по 1944 рр. більше, ніж вдвічі. Війна

змінила структуру американської економіки. Випереджаючи-

ми темпами почали розвиватися виробничі потужності у ко-

льоровій металургії і металообробній галузі. У шість разів

зросло виробництво алюмінію, а випуск літаків — у 16 разів.

У розпал війни США давали 60% світового промислового ви-

Робництва.

найбільшим замовником на виробництво зброї, боєприпасів і т. ін. За її рахунок велося широкомасштабне будівництво но- вих підприємств. Було введено в дію промислові підприємства

Переможцями.

ла справжнє економічне піднесення, були США. Більше того, у Сполучених Штатах було здійснено технологічний прорив, який забезпечив їм лідерство у наступні десятиліття.

Кредитного центру.

План Маршалла

Німеччини, було катастрофічним і негативно впливало на світову економіку. Більше того, США, нагромадивши в роки війни вели- чезні багатства, не могли успішно розвиватися ізольовано від

Рем США Джорджом Кетлеттом Маршаллом (1880—1959 рр.)

підтримали Великобританія та Франція. Паризька нарада міністрів іноземних справ США, Велико- британії, Франції та СРСР (червень—липень 1947 р.) вирішили

Р. США видали за планом Маршалла майже 17 млрд

доларів, причому основну частку (майже 60%) отримали Ве-

ликобританія, Франція, Італія і ФРН, на яку також поширю-

вався план. Двостороння угода між США і ФРН була підписа-

на у грудні 1949 р.

ЗО грудня 1951 р. план Маршалла офіційно припинив свою

чинність і був замінений законом "про взаємну безпеку", при-

Йнятим конгресом США 10 жовтня 1951 р., який передбачав

військової допомоги. План Маршалла позитивно вплинув на відновлення еконо- мічного потенціалу та ринкових господарств в країнах Захід-

Дарства.

опинилися в іншому становищі. Вони виявилися повністю залежними від країн-переможниць і, перш за все, США. Ці країни втратили свої колонії, виплачували величезні репарації.

Обладнання, оновлення виробництва, створення нових галузей

прискореної індустріалізації порівняно відсталих регіонів. Економічному розвитку сприяв великий попит на всі види промислової продукції, як виробничого призначення, так і на

Елементами державного регулювання. Держава, на думку ав-

вання системи цін та забезпечити захист ринкової економіки від монополізму товаровиробників. Для попередження цик- лічних криз їй необхідно використовувати важелі кредитної,

Виборче право, сформовано парламент, уряд, прийнято консти-

Було введено антимонопольне законодавство, згідно з яким розпущено найбільші монопольні концерни. Американські фінансові радники провели реформу податкової системи. Були

Виробництва.

У 1946—1949 рр. була проведена земельна реформа, яка

у поміщиків і продала селянам майже 80% усіх сільськогос- подарських угідь. Посилилася конкуренція між виробника- ми, внаслідок чого зросла продуктивність праці, врожайність

Ку, скорочення у ВВП частки добувних галузей. Зростало зна-

розвивалися виробництво електроенергії, газопостачання, хі- мічна промисловість. Розпочався перехід на нафтогазову сиро- винну базу. Друге місце за темпами розвитку посідала електро-

Альну галузь.

ного господарства економічно розвинених держав визначала- ся досягненнями науково-технічного прогресу, який активі- зувався в середині 50-х років. Відбулися істотні зміни у техніці,

Ся перший гнучкий робот, а у 1974 р. створений перший ко-

У середині 70-х років почався бурхливий розвиток енер- гозберігаючих виробництв. Величезні кошти вкладалися у технологічну перебудову. Використовувалися альтернативні

Ним забезпеченням.

поряд з бурхливим піднесенням економічного розвитку пе- реживали і його спад. Зокрема, у 1974—1975 рр. вони відчу- ли гостру економічну кризу, яка супроводжувалася

Ну епоху головним виробничим ресурсом була мускульна сила,

альній стадії таким ресурсом стає знання, інтелект. Метою стає не кількість вироблених благ, а їхня якість — і в ширшому розумінні — якість життя. Відповідно провідною соціальною

Подарства у 50-х — 90-х роках XX ст. Охарактеризуйте

3. Проаналізуйте чинники, що сприяли "економічному ди- ву" Німеччини та Японії в 50-х — 60-х роках. 4. Яке значення має науково-технічний прогрес для розвит-

А

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ЕКОНОМІКИ ПЕРЕХІДНИХ

СУСПІЛЬСТВ ТА КРАЇН,

ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

Створення так званої соціалістичної системи означало перехід країн до нових механізмів економічного розвитку. До 1950 р. були в основному подолані труднощі повоєнної відбу-

Щина, Польща;

більше відрізнялися від країн першої групи. Було проголошено курс на вирівнювання і зближення рівнів економічного розвитку країн. Ставилося завдання подолання

Ним напрямом програм та практики ринкових реформ у

на увага приділяється подоланню монополізму й розвитку конкуренції, лібералізації цінової політики та зовнішньоеко- номічної діяльності, кардинально змінюється грошова, фінан-

Попит тощо.

тивного відновлення інтенсивного внутрішнього капітало- утворення. У Польщі, Чехії та Словенії відповідний показник уже перевищив дореформений, а в Словаччині — значно на-

Печатках системи законодавчого регулювання.

згаданих країнах вибірково коригувався курс на лібераліза- цію імпортного режиму. Зокрема, в Польщі селективний протекціонізм поширився на окремі виробництва, що перебу-

Лення, то завдяки безпрецендентно високим темпам еконо-

підвищився з 12 до 49% від середньосвітового рівня. Загаль- ний обсяг ВВП Китаю протягом другої половини XX ст. збіль- шився в 22,4 раза, а його частка в світовій економіці зросла з

Ку цих держав.

ти (Ірак, Іран, Кувейт, Лівія, Об'єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія та ін.), які мають високий рівень прибутку на душу населення, значні експортні надходження. У 70-ті роки

Експортного сектору.

розвитку охопив деякі інші країни, що розвиваються. У зв'яз- ку зі зростанням вартості робочої сили, підвищенням курсів національних валют (відносно долара) НІК першого поколін-

Давства.

1. У чому полягає суть "соціалістичного господарювання"? Якими є його основні уроки? 2. Визначте характерні ознаки розвитку країн з пере-

ЧАСТИНА ДРУГА

ЛЕКЦІЯ X ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ у період від найдавніших

Лювання. Таким чином можна зробити висновок, що терито-

ла до високорозвинених регіонів світу, а господарські досяг- нення її населення були значними. У добу мезоліту (середній кам'яний вік) природно-клі-

Культур, серед яких важливе значення мали Пшеворська, За-

VII ст. н. е. У цей час удосконалювалися знаряддя праці, роз- вивалося сільське господарство, ремесла, поглиблювався обмін. Черняхівська культура у III — IV ст. н. е. зумовила появу

Промисловому рибальству.

Як ніде у грецькому світі славилися каменярі, муляри, теслярі, столяри, малярі, штукатури. У великих кількостях ремісники виготовляли металеві вироби з міді, бронзи і заліза. Знайдено

Однак загальна криза рабовласницького господарства у II —

за позначилася і на долі античних держав Північного Причор- номор'я, економічний занепад яких розпочався в першій по- ловині ні ст. н. е. скоротилися торгові зв язки, зменшилася

Племен

Українці становлять етнічну гілку східного слов'янства і

пройшли тривалий та складний час еволюції від найпростіших

до висококультурних форм людських спільнот. Предками

українців були праслав'яни, походження і етногенез яких на

сьогодні остаточно не з'ясовано. Частина вчених вважає, що

праслов'яни почали формуватися як окрема гілка індоєвро-

пейської спільноти народів у II тис. до н. е. й відносять до

них племена тшинецько-комарівської культури (XV — XI ст.

до н. е.). Вони мешкали на території сучасних Східної Поль-

щі, Прикарпаття, Південної Білорусії та Північної України.

Незважаючи на значний ареал розселення, ця людність мала

багато спорідненого в суспільному устрої, заняттях, побуті та

звичаях. Люди сіяли пшеницю, ячмінь та інші культури. Існу-

вав землеробський культ. Важливу роль продовжувало відігра-

вати тваринництво, насамперед розведення рогатої худоби,

коней і свиней.

З плином часу тшинецько-комарівська спільність розпалася

на окремі племінні об'єднання. Східна їхня гілка заселила

південну частину лісостепу Правобережної України від Серед-

нього Дніпра до Збруча й утворила нову етнічну спільність,

відому під назвою племен білогрудівської культури (XI —

IX ст. до н. е.). На думку багатьох учених, білогрудівці ста-

новили ту етнічну спільність, на базі якої пізніше утворилися

східні слов'яни. Найбільше вони концентрувалися в районі су-

чаипиі о-шштії. г>ілогрудівці иаималися перевалено землероо-

ством із застосуванням тяглової сили, скотарством, а також

конярством. Виготовляли тюльпаноподібні горщики, інший

обідній і ритуальний посуд, займалися прядінням, ткацтвом, у

глиняних формах виливали бронзові сокири, кинджали, брас-

лети. У білогрудівців склався землеробський культ.

Виробничі й духовні досягнення племен білогрудівської

культури успадкувало населення чорноліської культури (X

— VIII ст. до н. е.). Чорноліські племена займали лісосте-

пові простори поміж Дніпром і Дністром, на півночі їхня те-

риторія доходила до Прип'яті. Розвивалися традиційні види

господарства. Ширше застосовувалися дерев'яні плуги. Дерев'я-

ні та крем'яні вкладиші у серпах поступово замінювалися за-

лізними, збільшувалася кількість і асортимент бронзових та

залізних речей. На місцевій традиційній основі підвищував-

ся рівень виробництва посуду.

Наприкінці IX ст. до н. е. на чорноліські племена поси-

лилась експансія кіммерійців, а згодом і скіфів. Завойовники

нав'язують чорноліським та іншим племенам, а подекуди вони

й самі запозичують, іноземні досягнення у заняттях, побуті та

віруваннях. Із занепадом Скіфії у II ст. до н. е. слов'яни, у

тому числі й предки нинішніх українців, почали звільнятися

від невластивих їм рис. На праслов'янській основі почали

формуватися нові етнокультурні спільності, які суттєво від-

різнялися від попередніх. Зокрема, на землях поміж Віолою і

Одером та в басейні Західного Бугу утворилося племінне об'єд-

нання пшеворської культури (II ст. до н. е.—IV ст. н. е.).

До його складу входили також і слов'янські племена венедів.

Це перша відома нам назва слов'ян.

Майже одночасно з пшеворським сформувалось племінне

об'єднання зарубинецької культури (III ст. до н. е. — II ст.

н. е.). У його складі поряд з іншими східнослов'янськими

народами беруть свій початок і українці. Спочатку об'єднан-

ня займало територію Середнього Подніпров'я, південної час-

тини правобережних Полісся та частково лісостепу. Згодом

зарубинці колонізували пониззя Дніпра, басейни Десни, Сей-

му, Сожу, Південного Бугу, проникли у верхнє Подніпров'я.

Вони займалися в основному землеробством. Застосовували

прогресивну перелогову систему хліборобства. Орали дерев'я-

ними ралами, які були відомі на цій території ще з епохи брон-

КОСИМИ.

ниці та ячменю. Вирощували також коноплі й льон. На віль- них землях випасалися корови, бики, свині, дрібна рогата ху- доба, коні. За допомогою прирученої собаки люди полювали

Му з болотних руд у сиродутних горнах. Продовжувалося ви-

верстат і виробляли тканину з шерсті, льону та конопель. Посуд робили на гончарному крузі з місцевих глин. Праукраїнці активно торгували із зарубіжжям. З країн

Культур додався високопоживний харчовий продукт — греч-

використовуватися плуг із залізним лемішем і череслом. Напередодні утворення Антського царства відбувся другий суспільний поділ праці — ремесло відділилося від сільського

Русь.

запитання І завииння оля самоперевірки

1. Охарактеризуйте основні здобутки господарства пер-

вісних племен на території України.

2. Чим займалося населення трипільської культури?

3. Назвіть основні риси господарства скіфів.

4. Як розвивалися економічні зв'язки населення Північно-

го Причорномор'я з грецькими містами-полісами, розташова-

ними на території України?

5. Якими були особливості економічного розвитку східно-

слов'янських племен?

ЛЕКЦІЯ XI

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В ЕПОХУ

СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (V — XVI ст.)

1. Форми і характер землеволодіння в Київській

державі. Категорії залежного населення

Упродовж V — VII ст. у східних слов'ян відбувався процес

становлення сільської сусідської громади, яка найбільше відо-

ма під назвою вервь. Вона складалася з окремих сімейних

дворищ, тісно зв'язаних господарськими стосунками. Земля

знаходилася в індивідуальній власності малих сімей, поступо-

во утворювалося спадкове володіння. У VIII — IX ст. майно-

ве і соціальне розшарування, яке й перед тим мало місце, по-

глиблюється, виділяється племінна знать — князі, "лучпіі му-

жі", воїни-дружинники. Так виникає приватне землеволодін-

ня, яке утверджується у IX — XII ст. разом із розвитком

держави Київська Русь.

Найпоширенішими були такі форми землеволодіння, як

князівське, боярське та монастирське. Земельна власність

князів та бояр алодального типу була спадковою, вільно відчу-

жувалася (продавалася, обмінювалася, дарувалася). Існувала

також державна (в особі князя) власність на землю, що була

панівною впродовж XI — XII ст. Це була власність бенефіці-

Ального типу, тобто тимчасова, умовна, що надавалася на час

князювання чи служби. У кінці XI ст. розпочався процес пе-

ретворення її у власність феодальну — тобто велику спадко-

ву. Проте цей процес не завершився у домонгольский період.

Найбільшими землевласниками були князі київські. Так, кня-

гиня Ольга володіла селом Ольжичі на Десні, селом Бутури-

но і містом Вишгородом під Києвом. Великі маєтності мав її

Син Святослав.

Русі, проте воно не отримало сталих форм. Бояри, як і дружин- ники, були на службі у князя. Після переходу князя на інший стіл чи волость, бояри переїжджали за ним. При втраті кня-

Селянин, який займався землеробством, працював у власному

му значенні: воно означало все населення крім князя, всіх княжих підданих. Економічне становище смердів було різним. "Руська Правда" признає у смердів рухоме і нерухоме майно і

Його господар (як за холопа). За незаслужене покарання за-

купа господар повинен був платити як за вільного. Закуп мав

Право оскаржити пана перед княжим судом. Однак його ста-

категорії холопів. Рядовичами називали селян, які уклали ряд (угоду) з фео- далом, визнаючи свою залежність від нього. За соціальним і

Господарством.

ми та їхніми виробами. Існувало понад 60 видів ремесел. Важ- ливою галуззю ремесла була металургія та обробка заліза. Мала місце спеціалізація ковальської справи. Основна продукція —

Монголо-татарська навала призвела до тимчасового занепаду

Ремесла.

значення мала торгівля: внутрішня і особливо зовнішня. Внут- рішня торгівля забезпечувала обмін між сільськогосподар- ськими і ремісничими виробниками. Велася вона переважно

Ного моря та Кавказом.

У Києві, за свідченням літописців та іноземних очевидців,

було багато складів, а саме місто — важливим центром грець-

кої (візантійської) торгівлі. До Візантії руські купці вивози-

ли мед, віск, хутро, мечі; у меншій кількості хліб та ліс. При-

возили дорогі тканини, заморську зброю, південні фрукти, пря-

нощі, дорогоцінні ювелірні вироби, прикраси, художній посуд

Тощо.

Через Київ, Нижній Новгород зносилися русичі з країнами

Сходу — Хозарським каганатом, Булгарським царством, се-

як археологічні, так і писемні згадки. Асортимент товарів, що обмінювалися, був надзвичайно багатим. Руські купці торгували із країнами Центральної та Захід-

Одиницею обкладання даниною (оподаткуванням) в деяких

місцевостях був "дим" — сім'я, в інших — "плуг" чи "рало"

— норма землі, якою користувалася сім'я. Поступово данина

Отримала форму державного, феодального податку чи ренти.

ти за судочинство і штрафів. О. леності та монголо-татарського поневолення (XII — середина XIV ст.)

Фактичними власниками.

серед яких виділялися роди Замойських, Потоцьких, Жолкев- ських, Конецпольських та ін. На початку XVII ст. нараховува- лося майже 250 магнатських маєтків. Серед них було чима-

Тис. селян.

Певну роль в господарському житті відігравало шляхет-

сопе зклілкаилиишня. -У ЮАА р. сепію польського и.ороліьі;тва

прийняв ухвалу "Про вивід шляхетства", за якою було визна-

Чено, хто належить до стану шляхти. У 1528 р. було проведе-

лася майже тисяча шляхетських маєтків. Часто шляхтичі виступали орендарями державної чи магнатської землі. Пе- реважна їх більшість — це дрібні та середні власники. Були

Р., шляхтич мав право лише на рухоме майно, якщо во-

вілей 1529 р. великого князя Сигізмунда II Августа гарантував недоторканість шляхетських володінь на державних землях, якщо їхні власники не були феодально-службово залежними

Литовський статут 1566 р. скасував основне обмеження

щодо шляхетської земельної власності. Так, шляхетська вот-

чина могла відчужуватися (продаватися, обмінюватися тощо)

без дозволу великого князя. Деякі обмеження зберігалися щодо

земель, наданих за службу. Однак вже Люблінська унія 1569 р.

підтвердила звільнення шляхетського землеволодіння від усіх

Обмежень. Литовський статут 1566 р. визнавав за селянами

дозволяв лише в межах одного маєтку. Важливу роль у розвитку аграрних відносин польсько-ли- товської доби відіграла "Устави на волоки" 1557 р. Під та-

Тяглове господарство отримало (за точно встановлену ренту)

рахунок селян-данників, службових та челяді. Селянські на- діли вважалися спадковими, але купівля-продаж їх була забо- ронена. Крім того, селяни отримали землю на окраїні маєтків

Тут у 1648 р. нараховувалось 253.

XVI ст., коли відбувалася колонізація та заселення Наддні- прянщини і з'явилася потреба у зміцненні кордону перед та- тарськими нападниками. Більшість міст та містечок виросли

Належали ковальське, шевське, кравецьке, а також деревооб-

робні та харчові ремесла. У середині цих галузей поглиблю-

валася спеціалізація ремісників за вужчими спеціальностями.

Так, у харчовій галузі були: різники, м'ясники, сальники, ков-

басники; мельники, мірошники, крупники, гречаники; олійники,

маслянники; пекарі, перепічники; хлібники, калачники, пи-

Рожники, сластьоники; пивовари, солодовники, винники, браж-

ни першої половини XVI ст. існувало майже 120 ремісничих спеціальностей. Цехи. Для міського ремесла України тривалий час була

Ля. Перша половина XVI ст. ознаменувалася створенням це-

половині XVII ст. кількість цехів у Львові досягла вже ЗО, вони об'єднували більше 500 майстрів 133 спеціальностей. У тих містах, де ремесло було менш розвинутим, існували

Дження та розвитку феодального господарства. З втратою дер-

жавності соціально-економічний розвиток українських земель

Визначався русько-литовським й польським правом. Одно-

ськими, угорськими, молдавськими феодалами. З кінця XV ст. в Україні, як і в європейських країнах на схід від Ельби, роз- почалося юридичне оформлення кріпосного права, фільварко-

ЗЕМЕЛЬ у XVII — XVIII ст.

1. Еволюція аграрних відносин

В козацько-гетьманську добу

лася у 1648 р., відбулися величезні зміни у соціально-еконо- мічному житті України. Внаслідок селянських повстань і воєн- них успіхів Війська Запорізького магнати і значна частина

Кинутих польськими землевласниками, земель. Середня ко-

передвоєнну норму (четвертина лану). Найбільше зросли гос- подарства заможних козаків та селян, які володіли господар- ським реманентом, худобою тощо. Насамперед такі можливості

Зацькими отаманами, сотниками, полковниками. Шляхта во-

валися. Юридичною основою для існування шляхетського землеволодіння були гетьманські універсали та пізніші дого- вори гетьманів України з московськими царями.

Шина розпоряджалася величезним майном, яке залишила поль-

ська шляхта і магнати. Старшинське землеволодіння зрос-

тало шляхом купівлі землі, гетьманських надань і царських

привілеїв. Гетьманські надання земель були не вельми щед-

рими. Саме тому, на думку деяких істориків, козацька стар-

Шина зверталася за землею до царя, минаючи гетьмана, що

володіння охоплювали найбільше Чернігівщину і Київщину. На роль, яку відігравала старшина в усьому феодальному землеволодінні, вказує кількісне порівняння гетьманських і

Збавлений цих перспектив.

Економічною основою розвитку України традиційно зали-

шалося сільське господарство, а його провідною галуззю —

Зернове землеробство. Прискореними темпами розвивалося

ріжжя. Причому в старшинських і монастирських маєтностях воно базувалося на використанні переважно найманої робо- чої сили, а не кріпаків, як це було до війни. Високопродуктив-

У ранг державних селян. Козацька старшина отримувала або

національний український характер. Отже, земельні відносини другої половини XVII — XVIII ст. розвивалися під визначальним впливом економіки Росії. Зни-

Лися за магдебурзьким правом. Воно гарантувало незалеж-

особливі права купецтва та міщанства. Всього на Лівобережній Україні у XVII ст. налічувалося понад 100 міст і містечок, у середині XVIII ст. — 200. З освоєнням південних земель були

Фактур було широке використання водяного колеса, що забез-

кого механізованого. Водяні млини механізували виробничі процеси не лише у борошномельній галузі промисловості, а й використовувались у текстильній, деревообробній, металооб-

Никами чи орендарями були шляхта, старшина, козаки та се-

Ляни.

Успішно розвивалося ґуральництво, броварництво та медо-

варіння, які мали добру сировинну базу в Україні й приноси-

ли великі прибутки своїм власникам. Ґуральні та пивоварні

були в кожному фільварку, маєтку, в кожному селі України.

Розвивалося металургійне виробництво, найпоширенішою

формою якого була рудня. Рудні складалися з млина, димарні,

де з руди плавилося залізо, і кузні. У кінці XVIII ст. з'явили-

ся перші доменні мануфактури, на яких спочатку виплавляли

чавун, а потім сталь.

У першій половині XVI ст. в Україні почали виробляти

папір. Найбільше папірень було у Східній Галичині, основним

центром українського паперового виробництва вона залиша-

лася впродовж XVII — XVIII ст. Папірні були в основному

власністю поміщиків, монастирів і козацької старшини. У

XVI ст. здобутки у паперовій промисловості України дозво-

лили відкрити добу книгодрукування, яке також здійснюва-

Лося у друкарнях мануфактурного типу.

лося селітряне виробництво, зосереджене в басейнах рік Псла, Ворскли, Орелі, нижнього Дніпра та Бугу, в районі Чугуєва та Путивля. Ще до Хмельниччини в Україні існувало 20 селіт-

Ненням мануфактур укрупнювалося виробництво.

Збереження кріпосництва на західноукраїнських і право-

бережних землях після Національно-визвольної революції, його

поступове утвердження на Лівобережжі та Слобожанщині ство-

Рювало умови для дальшого розвитку виробництва на приму-

совій праці селян у феодальних (вотчинних) і посесійних ма-

нуфактурах. Останні утворювалися як казенні, а потім пере-

давалися у посесію (умовне спадкове користування) приват-

ним особам або одразу виникали як посесійні. На них пра-

цювали приписані державні селяни або куплені спеціально для

роботи на підприємствах. Частина поміщицьких мануфактур

Передавалася в оренду.

тралізованих мануфактур, які виникли в текстильній галузі й які можна вважати зародками великого капіталістичного ви- робництва, їхнє виникнення було тісно пов'язане з військово-

Ничими виробами (кожухами, свитами, полотном), дьогтем.

на правобережний ринок. Активною була торгівля Правобе- режної України з Запоріжжям: звідти везли сіль, рибу, зброю, чоботи, а купували коней, волів. Із Закарпаття через Львів

Ського народу.

дальшого формування фінансово-грошової системи. Для то- гочасного грошового обігу характерним був біметалізм — ви- користання як золотих, так і срібних монет, які оцінювалися

Валися в оренду.

ського центру, збільшувалася й її фінансова залежність. Ро- сійські монархи проводили політику, спрямовану на руйнуван- ня України як самостійного економічного організму і посту-

Бу, хутра.

валися через ціни на товари, а також з доходів від промислів, бистих повинностей, оренди, регалій (монопольного права Коша розподіляти між куренями рибні та звірині лови, ліси й сіно-

Млн грн.

систем. В обігу перебували гроші різних країн. На Запоріжжі здійснювалися досить значні кредитні операції й продаж цін- ностей з відстрочкою платежів.

В XIX ст.

опинилися під владою Російської та Австрійської імперій, у складі яких вони перебували впродовж XIX — на початку XX ст. Становище українських земель на початку XIX ст. було

Однак багато машин ввозилося з-за кордону.

Розвиток машинобудування сприяв зростанню обсягів ме-

талургійного виробництва, видобутку кам'яного вугілля і хоча

потужність підприємств цих галузей була невеликою, проте

Невпинно зростала.

Промислове виробництво базувалося головним чином на

— 10 385 (74,4%) були кріпосними і тільки 3575 (25,6%) віль- нонайманими. Скоро з'ясувалося, що наймана праця, за яку платили грішми, була прибутковішою і вигіднішою, ніж дар-

Обладнання.

ся повільніше, ніж у харчовій та легкій. Ще у кінці 30-х — на Початку <±и-Х рр. .У К.риіпу алдал.Аа.л.ІгІ ,и,і>.І І ^УЛІ^Л ічиі… (французька — професор Ле-Пле, і англійська — геолог Р. Мерчі-

Габсбурги-реформатори прагнули покращити стан селянства

ного джерела збирання податків для державної казни. Ніде в Австрійській імперії визискування селянства не набрало та- ких потворних форм, як в Галичині: під час літніх сільсько-

Закон було поширено на Буковину.

проголошено народові 22 квітня 1848 року на Великдень. Селяни оголошувалися вільними громадянами держави і звіль- нялися від панщинних повинностей.

Таким чином, скасування панщини було проведене з пов-

вого відшкодування за землю, селяни змушені були платити за користування сервітутами, що робило їх залежними від панів у господарському відношенні.

Новила 138 млн крб. Таким чином, селяни фактично викупо-

Земельна реформа надала поміщику право упродовж двох років самому визначити й оформити у т. зв. уставних грамо- тах розміри земельних наділів селян. У цей час селяни пере-

Промисловий розвиток

Колоніальним аграрно-сировинним придатком до промис- лово розвинутих центральних та західних провінцій Австро- Угорської імперії залишилися підвладні їй землі Східної Га-

Вих перешкод у цьому був початок промислового перевороту

нуфактурні вироби краю не витримували конкуренції фабрич- но-заводської промисловості. Негативно впливала також ко- лонізаторська політика властей, які не були зацікавлені у

Обробку тощо.

були в основному чужинці. Були там величезні лісові простори, які забезпечували сировину не лише для деревообробної та будівельної, але й для хімічної галузі промисловості. Хімічну

Ських земель розвивалася однобоке — розширювалися видобу-

вання і первинна переробка сировини, а не виробництво гото-

вої продукції. Такий напрям диктував уряд Австро-Угорщи-

ни, а також іноземний капітал. Це негативно впливало на хід

Промислового перевороту, початковий етап якого припадав на

50—70-ті роки XIX ст.

5. Фінансова політика

Головним джерелом бюджетних доходів царської Росії у

першій половині XIX ст. були оброчний і подушний податки

з селян, шинкові та митні збори, податки з капіталів і торго-

вих оборотів, незначні податкові збори з дворян. У структурі

доходів знизилося значення подушного і оброчного податків і

Зросла роль непрямого оподаткування, насамперед так звано-

системі відкупів. Напередодні селянської реформи 1861 р. він становив майже 30% держбюджету. Видаткова частина бюджету значною мірою мала непродук-

Но стиралися).

них видатків царський уряд знову вдався до емісії нових кре- дитних білетів, які почали знецінюватися. У 1862 р. було зроб- лено спробу чергової грошової реформи, за якою дозволявся

Що собою являла грошова реформа царського уряду 1839—

1843 рр.?

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

УКРАЇНИ наприкінці XIX —

Початку XX ст.

Упродовж 60—80-х років в Східній Україні завершився промисловий переворот. Найхарактернішою ознакою цього було повсюдне застосування у виробництві парових двигунів,

Терещенко, Симиренко, Харитоненко, Бобринський, Хряков,

Потоцький, Бродський, Гінзбург та ін. Завдяки високій концен-

трації виробництва загальна кількість цукрових заводів з

Початку 60-х до середини 90-х рр. зменшилась з 247 до 153, а

ництво цукру на заводах зросло в 14 разів і становило 84% виробництва всієї Російської імперії. Найбільші цукрозавод- чики України об'єдналися в цукровий синдикат — перше у

Нобудування.

стало будівництво Харківського та Луганського паровозобудів- них заводів, на яких було збудовано до 1900 р. 233 паровози. Процес монополізації став особливо активним на початку

...

давала 70% усієї продукції добувної промисловості, тоді як в

переробній її частка становила лише 15%. Основним вироб-

ником тютюну імперії була Україна, але виробництво цига-

рок здійснювалося в Петербурзі. Велику частину українсько-

го цукру відправляли на рафінадні заводи Москви, щоб навіть

у цій галузі зробити Україну залежною від Росії. Таких при-

кладів було дуже багато. Тому, хоч несподіваний і потужний

вибух промислової активності в Україні справляв приголом-

шуюче враження, він приховував однобічний, незрівноважений

Характер цього розвитку.

рообмін. Бо імперська політика ціноутворення створювала ситуацію, коли вартість готових російських товарів була над- звичайно високою, в той час як ціни на українську сировину

МИ Видами

— працювала в кустарних промислах, у маленьких ремісни-

Чих майстернях, удома.

У цілому промисловість західноукраїнських земель розви-

валася повільно. Галузева її структура залишалась однобокою

— в напрямку видубутку і первинної переробки сировини —

і мала колоніальний характер. Незважаючи на значні зрушен-

ня кінця XIX — початку XX ст., становлення фабрично-завод-

ської промисловості на західноукраїнських землях ще не від-

Булося.

2, Зрушення в сільському господарстві. Столипін-

Ська аграрна реформа

Російській імперіях мали багато спільних рис. Насамперед вони створили сприятливіші умови для індустріального роз- витку. Земля стала об'єктом купівлі-продажу, розвивалося

Селянства.

стали причинами незатихаючої боротьби у пореформеному селі. Особливо це проявилося в умовах першої російської ре- волюції 1905—1907 рр. Царський уряд намагався стабілізу-

Ре-

форма. Вона мала на меті розв'язати завжди нелегке для Росії

(і України) земельне питання. Указ від 9 (22) листопада 1906 р

скасовував обов'язкові "земельні общини" і надав кожному

селянинові право вимагати виходу з общини і виділення йому

землі в одному масиві, що отримав назву "відруб". Селяни

могли переносити туди свої господарські будівлі і створювати

"хутір" (найпоширеніший в Україні). Цей захід повинен був

служити перебудові земельних відносин, створити стан замож-

них селян-фермерів.

Іншим важливим кроком аграрної реформи П. Столипіна

було створення Селянського земельного банку і надання йому

права давати селянам вигідні кредити для купівлі землі, ре-

маненту тощо. Це сприяло також торгівлі поміщицькою зем-

лею та придбанню її селянами.

Ще один важливий напрямок реформи — переселення се-

імперії у Сибір, за Урал та на Далекий Схід, де був надлишок вільної землі. Українські губернії протягом 1906—1912 рр. дали близько 1 млн переселенців. Однак через погану органі-

За неповних чотири роки четверта частина господарств в

Україні, що входили до земельних громад, вийшла з них, а

Протягом 1916—1917 рр. селяни купили, головним чином у

поміщиків, понад 7 млн десятин землі. Внаслідок цього напере-

додні Лютневої революції 1917 р. в руках селян було вже 65%

усієї землі, й на одне господарство припадало 8,6 га. У резуль-

таті реформи на Правобережній Україні й Полтавщині, де об-

щинне землеволодіння було слабо поширене, майже вся се-

Лянська земля стала приватною.

їні. Нею скористалися, перш за все, селяни, які хотіли і вміли господарювати. Реформа прискорила перехід українського села на індустріальну основу, створила сприятливі умови для роз-

Отже з початком XX ст. становище селян стало потрохи

десятиліть тому. "Наш бідний, довгі роки систематично гноб- лений і оглуплюваний народ власною силою й енергією піді- ймив себе з понижаючого стану... та з радісною певненістю

Предметами широкого вжитку, товариство мало свою

пекарню, фабрику овочевих напоїв, забезпечувало своїх членів

Паливом. Товариство ознайомлювалося з кооперативним ру-

Франції та Німеччині, підтримували зв'язки із зарубіжними кооперативними організаціями. Протягом 1866—1870 рр. в Україні діяло 20 споживчих

Внески (25—50 крб.) не давали змоги вступати у кооперативи

ченість кооперативи не могли конкурувати з приватними тор- гівцями, які до того ж не гребували засобами, щоб їх знищити. Вбачаючи в кооперації опозиційну силу, державна адмініст-

Наним у них, кооперативам.

В 1911 р. розпочав свою діяльність реорганізований Київ-

Ський кредитний банк — Союзбанк, який очолював X. Бара-

та фінансовим осередком не тільки Київщини, а й всієї Над- дніпрянської України. Він здійснював банківські та торгово- посередницькі операції, організовував промислові підприємства,

Попит населення, зокрема селянства, яке намагалося знайти

підвищення процентів і збільшення вкладів широких верств населення в кредитні спілки. Зростання чисельності кредит- них спілок зумовило створення в 1898 р. Крайового союзу

Паралельно з Галичиною розвивався кооперативний рух на

Отже, наприкінці XIX — на початку XX ст. український кооперативний рух, незважаючи на великі труднощі та пере- шкоди, набув значного розвитку. Він став важливим чинни-

До фактично встановленого його ринкового курсу. У 1897 р.

Було остаточно затверджено закон про золоту реформу. Кар-

бувалися нові золоті монети п'ятикарбованцевої вартості, а

також були визначені умови забезпечення кредитних білетів

у обігу. Встановлювалися суворі обмеження емісійного права

Державного банку.

існувала в Російській імперії до першої світової війни. Вона давала можливість уряду здійснити великі економічні та кре- дитно-фінансові заходи, спрямовані переважно на розвиток

Таким чином, незважаючи на значний прогрес у господар-

кардинальних змін у її економіці не сталося. Причинами були колонізаторська політика Російської і Австро-Угорської імпе- рій, які зберігали за українськими землями статус сировинно-

Закон про те, як користуватися цими землями до остаточного

V А ^/^ А тлчіу упіОС^І^сАЛІ ДСЛЛсІру ЬсІЛсі^Ь Л Є(_>иЛІ Д НІ 1"ГЬ ДООрО- го упорядкування виробництва, рівномірного розподілення продуктів споживання й кращої організації праці". З цією

Лося введення восьмигодинного робочого дня.

реалізації наміченої Третім універсалом програми. Централь- на Рада поступово відмовилась від негайного вирішення аг- рарного питання. 10 листопада 1917 року на нараді представ-

Покарання тих, хто порушуватиме встановлений порядок. На-

міри Центральної Ради спрямовувалися на збереження про-

дуктивності сільського господарства, але розходились із праг-

Неннями мало- та безземельних селян.

щодо фінансів та промисловості. Катастрофічне бракувало грошей навіть для виплати зарплатні. Та зачіпати царські банки, які діяли в Україні всупереч інтересам Центральної

Нання умов Брестського мирного договору, тобто забезпечити

вивезення до Німеччини продовольства. Внаслідок цього та

інших причин Центральна Рада перестала існувати.

Гетьманат. Уряд гетьмана Павла Скоропадського та його

ників, військових і громадських діячів дореволюційного часу. Вони прагнули побудувати нову за формою Українську дер- жаву зі стабільним устроєм, що базуватиметься на засадах

Забезпечило порядок, виконання союзницьких домовленостей

ність на землю і майно в Україні. Поряд з цим уряд розпочав розробку аграрного законодавства й опублікував у липні 1918р. "Проект загальних основ земельної реформи". Перед-

Ймався.

Уряд повертав націоналізовані підприємства колишнім влас- никам. Фабриканти не сприйняли тих змін, що настали після Лютневої революції. На виробництві обмежувалась свобода

У село.

за своєю суттю. Наприкінці лютого 1920 р. Раднарком УСРР прийняв закон про хлібну розверстку, що мала забезпечити робітничі центри Росії та України, армію, сотні тисяч радян-

Ного, що перекидалася на радянсько-польський фронт. Тим не

загальний план продрозверстки, що становив 153 млн пудів хліба, було виконано лише на 10% . Водночас із загостренням дефіциту продуктів харчування

Зерна). А щоб це не виглядало аморально, було оголошено, що

врожай 1922 р. припинив голод. Принцип "недоїмо, але виве-

земо", котрим керувалися царські міністри, трансформувався

в інший: "помремо, але вивеземо". Як наслідок, голод в півден-

них губерніях України протримався весь 1922 р. і перейшов

На першу половину 1923 р.

Ьула ще одна причина трагедії І.^^. — хс-^и ^Р. і^^*^*^

ши руйнівну та спустошливу дію природних явищ (посухи та

неврожаю) численними конфіскаціями продовольства, офіційна

Центральна влада фактично вперше апробувала голод як ефек-

руху, яким було охоплене українське село. За офіційними даними, наприкінці 1920 — на початку 1921 рр. тільки у ве- ликих повстанських загонах налічувалося понад 100 тис. чол.

Тики (непу).

товарно-грошових відносин; введення стійкої грошової оди- ниці, надання їй конвертованості; дозвіл приватної торгівлі; денаціоналізація середніх та дрібних підприємств, повернен-

Населення.

У сільському господарстві неп передбачав цілу систему

заходів, серед яких найголовнішим оула заміна продрозвер-

стки продподатком. Розмір продподатку визначався напере-

додні посівної й був у два рази меншим, ніж розмір продроз-

верстки, передбаченої на 1921 р. Селянам дозволялося про-

давати надлишок продукції на ринку, організовуватися у коо-

Перативи, а також орендувати землю та використовувати най-

Ману працю.

редніх підприємств їхнім власникам, проведення децентралізації управління промисловістю. Підприємства могли об'єднувати- ся у трести. Була відмінена обов'язкова трудова повинність,

Лись ярмарки.

У 1922—1924 рр. було введено в обіг нову грошову одини-

цю — червонець, який рівнявся 10 золотим карбованцям, став

конвертованим і сприяв оздоровленню економіки в цілому.

Була введена єдина система податків, створювалися ощадні

Каси та ощадний банк.

відомо, що деякі діячі компартії України виступили проти заміни продрозверстки продподатком. Незважаючи на це, нова економічна політика почала за-

Неп сприяв розгортанню кооперативного руху. Сформува-

лася єдина система кооперації: споживчої, сільськогосподар-

ської, кредитної, виробничої. Вона сприяла підвищенню продук-

тивності праці, заготівлі й збуту продукції, ефективному кре-

Дитуванню селянських господарств.

чової промисловості, виробництво предметів споживання. Про- те відставала більшість галузей важкої промисловості, які, так само, як і транспорт та зв'язок, були під контролем держави.

Район (6, 5 млн чол. населення), отже — для задоволення потреб

чол.) припадало лише 22% асигнувань на нове промислове бу- дівництво. Отже, розвиток промисловості в Україні повинен був і на-

Ж засоби для цього черпалися з бюджету, тобто шляхом ви-

Важливим джерелом індустріалізації був колоніальний ви- зиск поневолених народів, у т.ч. й українського. Визиск здій- снювався шляхом встановлення неадекватних цін на ввіз і

Троль з боку ВКП(б) над селянством, стала важливою складо-

вою частиною формування тоталітарної системи.

Переходу до колективізації сприяла криза хлібозаготівель

1927—1928 рр. За умов зростання ринкової ціни на хліб се-

лянство відмовлялось продавати державі хліб за нижчими

цінами. У січні 1928 р. Політбюро ЦК ВКП(б) прийняло рі-

Шення про примусове вилучення у селянства зернових над-

лишків та необхідність форсованої колективізації сільського

Господарства.

названому "роком великого перелому". Було визнано, що Укра- їна мала все необхідне, щоб попереду інших республік здійсни- ти колективізацію. Комісія, очолена наркомом землеробства

На 1—1,5 року.

Початок колективізації показав, що селяни не бажають

відмовлятися від своєї власності і передавати її у колгоспи.

Адже усуспільнювали не тільки засоби виробництва, а й про-

Дуктивну худобу, птицю, реманент. Досягти цього вдавалося

лише шляхом грубого насильства. Селяни відповіли антикол-

Госпними, антирадянськими виступами локального характеру,

які жорстоко придушувалися. Поставлене у безвихідь селян-

Ство почало продавати або забивати худобу, ховати чи псувати

половину поголів'я худоби, на відновлення якого потрібні були десятиліття. Події набували загрозливих масштабів. На початку берез-

Розпочався активний наступ проти заможних селян, т. зв. кур-

кулів. Спочатку цей наступ здійснювався шляхом адмініст-

Ративного тиску — встановлювався високий податок, заборо-

до політики відкритого терору проти заможних селян. На перше червня 1930 р. було "розкуркулено" 90 тис. селянських господарств України, що становило 1,8% їхньої загальної

Да, Печора, Колима...

Найжорстокішим злочином сталінського режиму проти

українського народу був організований ним голодомор 1932—

1933 рр. Це була спланована акція комуністичного режиму

проти українського селянства, яка повинна була ліквідувати

базу української нації і національного відродження, проти-

стояння радянській владі. Аналіз архівних джерел переконливо

засвідчує той факт, що в українському селі мали місце всі еле-

менти політики геноциду. Такого висновку дотримуються і

члени Міжнародної комісії з розслідування голоду в Україні

(до її складу входили провідні юристи світу), яка працювала в

1988—1990 рр. Та й сам Сталін визнавав, що загальний вро-

жай зерна в 1932 р. перевищував урожай 1931 р. Інакше ка-

жучи, харчів не бракувало. Проте держава систематично кон-

фісковувала більшу їх частину. Ігноруючи заклики і попере-

дження українських представників влади, Сталін підняв план

заготівлі зерна у 1932 р. на 44 %. Це рішення і та жорстокість,

з якою виконувалися його накази, прирекли мільйони людей

на смерть від голоду, який неможливо назвати інакше, як

Штучний.

Голод, що поширювався протягом 1932 р. набув найстраш-

ни їли мишей, пацюків та горобців, кісткову муку і кору де- рев. Мали місце численні випадки канібалізму. Але конфіс- кації збіжжя продовжувалися, незважаючи на те, що з голоду

Просто на вулицях.

Загалом же, за підрахунками дослідників, від голоду

1932—1933 рр. в Україні загинуло від 5 до 9 млн чол. Цим

самим підривалася етнічна основа становлення української

нації — село, знищувався той прошарок, від якого залежали

процвітання суспільства, здатність його до розвитку.

5. Економічний розвиток західноукраїнських

Земель у 20—30-х роках

Після розпаду Австро-Угорської імперії і поразки націо-

нально-визвольної боротьби західноукраїнські землі були роз-

ділені між Польщею, Румунією та Чехо-Словаччиною. Ці краї-

ни значно відставали від промислове розвинених держав Захід-

ної Європи. Західноукраїнський регіон залишався аграрно-

Сировинним придатком, ринком збуту, джерелом сировини й

Польський уряд поділив свою країну на дві території Поль- щу "А" і Польщу "Б". До першої входили корінні польські … землі, до другої — переважно західноукраїнські. У Польщі "А"

Кордон.

Виробнича кооперація займалася переробкою сільськогос-

подарської та іншої продукції. Особливі успіхи мала моло-

чарська кооперація, яка змогла вийти на європейський ринок.

Кредитні кооперативи займалися мобілізацією заощаджень,

надавали вигідні кредити. При "Центробанку" був створений

"Фонд господарської розбудови", який сприяв будівництву

Нових виробництв.

Кооперація являла собою чітко налагоджену систему, органі-

зувала основні ділянки економічного життя і стала важливим

Його чинником.

деякі повіти Бессарабії. Буковинська промисловість залиша- лася напівкустарною. Найбільшу питому вагу в економіці краю становила харчова промисловість.

Рр.

4. У чому полягала суть нової економічної політики? Що

привело до її згортання?

5. Охарактеризуйте хід, особливості та наслідки сталін-

ської індустріалізації в Україні.

6. Як вплинула суцільна колективізація на стан сільського

господарства? Назвіть основні причини голодомору 1932—

Рр.

7. Прослідкуйте економічний розвиток західноукраїнських

земель у 20—30-х роках. Якими факторами він визначався?

ЛЕКЦШ XVI

У РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ (1939—1950рр.)

Направили ешелони з верстатами, обладнанням, машинами.

легкої, місцевої промисловості. На початок німецько-радян- ської війни 1941 р. у Західній Україні фактично було ліквідо- вано безробіття. Будівництво і реконструкція фабрик і заводів

Засобом винищення мирного населення мав стати голодомор.

топаді 1941 р. на конференції у Східній Пруссії за участю Гітлера та інших високопоставлених нацистських чиновників було прийнято таємне рішення про створення штучного голо-,

Проявилася в тому, що перший перейняв багато готових еле-

шисти зберегли в окремих районах колишню радянську мі- ліцію як елемент місцевого управління. Та найбільш вража- ючим було збереження колгоспної системи разом з трудодня-

Платити з власного бюджету.

Відбудова промисловості здійснювалася однобоке. Випе-

реджаючими темпами розвивалися галузі важкої промисловості,

хронічно відставали харчова та легка промисловість. Причи-

ною цього були не тільки волюнтаризм керівництва та ігнору-

вання життєвих інтересів людей, а й відставання сіль-

Ськогосподарського виробництва, яке нездатне було забезпечити

системи господарювання сільське господарство повністю дег- радувало. Хронічно не вистачало техніки, реманенту, тяглової худоби, насіння, робочих рук: у селі залишилися в основному

Вою не закуповувалася, а фактично вилучалася методом прод-

розкладки. Оплата праці сільських виробників була симво-

лічною, а існували вони, в основному, за рахунок присадибних

ділянок. Село не забезпечувалося пенсіями. Більшість колгосп-

ників не мала паспортів і без особливого дозволу не могла

Залишити села.

жорстока посуха, яка знищила врожай у південних областях республіки. Почався голод, який охопив мільйони жителів України. Майже 800 тис. осіб загинуло. Мали місце випадки

Потужностей.

сталь , машинобудівні заводи Києва, Харкова, введено в дію га- зопровід Дашава—Київ. На кінець 1950 р. більше, ніж до війни, видобували залізної руди, виробляли прокату чорних металів,

На засоби виробництва та тарифи вантажоперевезень. 31 бе-

резня 1950 р. підвищено курс карбованця щодо іноземних

Валют, переведено його на власну золоту базу. Отже, радян-

ський уряд боровся з інфляцією фактично за рахунок добро-

Буту народу.

Після голоду 1946—1947 рр. розпочалося повільне підне-

сення сільського господарства. Проте підхід до розв'язання

аграрних проблем залишався старим: форсування вирооницт-

ва в умовах жорстокої централізації та регламентації колгос-

Пного життя. З метою боротьби проти порушення Статуту

сільськогосподарської артілі в 1946 р. почали обмежувати

присадибні індивідуальні господарства. Введено грошові та

натуральні податки, що призвели до знищення домашніх тва-

рин, вирубування садів.

У 1947 р. перший секретар ЦК КПУ М. Хрущов розпочав

у так звані "агроміста", що теоретично мали сприяти високо- ефективному використанню гостродефіцитної сільськогоспо- дарської техніки. Проект також передбачав ліквідацію при-

Лися до уваги проблеми охорони навколишнього середовища,

У 1948—1949 рр. сталінський режим здійснив колективі- зацію сільського господарства, її проводили тим же методом, що й у 30-х роках в УРСР: посилення податкового тиску на

Не задовольняли потреб населення у предметах споживання.

1. Проаналізуйте економічну політику радянського уряду на першому етапі другої світової війни. 2. Якими були соціально-економічні наслідки приєднання

ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК

1. Україна в умовах кризи радянської тоталітар- ної системи і спроб її модернізації І

Чити швидке зростання промислового виробництва. Зокре-

коли виробництво меблів у 1950-х роках в Україні контролю- вало 35, а взуття — 11 міністерств. Це вело до справжнього хаосу: так, підприємства Івано-Франківської області, однієї з

Патська тютюнова фабрика одержувала пакувальну фанеру з

бінат, розташований поруч, не знав куди збувати фанеру. Щоб зменшити розтратність централізованого виробницт- ва, уже з 1953 р. почалося скорочення кількості всесоюзних

Зростання.

слідок ліквідації окремих міністерств значно скоротився адмі- ністративно-управлінський апарат. Було закрито сотні дрібних підприємств, які дублювали одне одного. Вивільнені виробничі

Всмоктувачами, холодильниками, швейними машинами, велоси-

педами та іншими товарами, яких раніше не вистачало. Тем-

пи приросту промислової продукції у 50 — першій половині

60-х років майже вдвічі перевищували ці самі показники за

1965—1985 рр. У цьому сенсі роки правління Хрущова були

найдинамічнішими для розвитку української промисловості.

Проте кардинальних змін у розвитку економіки не відбу-

Лося. Реформи М. Хрущова носили половинчастий характер.

питання про повний злам командно-адміністративної систе- ми, скасування централізації. Партійно-державне керівницт- во вважало, що стабільні темпи економічного росту цілком

Ний на кукурудзяний, а горохова та кукурудзяна епопея ста-

звело майже нанівець попередні досягнення в галузі сільського господарства і поставило його у кризовий стан. Якщо з 1950 по 1958 рр. обсяг валової про-

Му забезпечення людей продуктами харчування. Категорич-

селян, які планував у близькій перспективі ліквідувати вза- галі й орієнтуватися лише на колективні господарства. У часи правління Хрущова було ліквідовано МТС, а їхню техніку пе-

Реформа повинна була забезпечити подолання таких нега-

деннях, незавершеність будівництва, масовий випуск товарів, що не мали збуту, диспропорція розвитку галузей господарства. Для досягнення такої мети передбачалося: скоротити пла-

Аграрного сектору.

ЖВаВИЛОСЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДарСЬКе ВИрООНИЦТВО, постачання міст продовольством, зросла продуктивність праці. Але вже на початку 70-х років темпи реформи почали знижу-

Ваючись суто екстенсивними методами. Це вкрай негативно

сурси якої були обмеженими і розвиток якої потребував інтен- сифікації суспільного виробництва. Республіканська еконо- міка стала заложницею економічної стратегії центру. Украї-

Невдача

життя. Розладнана економіка хронічно не забезпечувала по- треб країни. Рік у рік падав рівень життя населення. Зниження цін на нафту і природний газ на міжнародному ринку та агресія

Широкого впровадження досягнень НТП, створення нового

реформування економіки вимагає якісних структурних змін в радянській економічній моделі. 2. Реформа М. Рижкова—Л. Абалкіна (1987—1989 рр.), сут-

Ня й залишило переважну частину населення, особливо людей

похилого віку, без заощаджень, створених роками важкої праці.

З метою подолання цих негативних явищ вживалися не-

даж продовольчих і промислових товарів за картками спожи- вача з купонами. У червні 1991 р. Верховна Рада України ліквідувала контроль над економікою України з боку централь-

Го розвалу.

Ставало очевидним, що імперія вичерпала свої можливості. Стагнація економіки переросла у тяжку кризу. Товарний го- лод, тотальний дефіцит посилювали соціальну напругу в су-

ЛУШ

ЕКОНОМІКА НЕЗАЛЕЖНОЇ

УКРАЇНИ в 1990-ті роки

1. Проблеми соціально-економічного реформу-

вання української економіки в перші роки неза-

лежності

Серпня 1991 року Верховна Рада проголосила Акт неза-

лежності України. Цей день відкрив нову еру в історії нашої

держави. Одним із найважливіших завдань, що постали пе-

ред першим всенародне обраним Президентом України Л. Крав-

чуком, Верховною Радою та урядом: забезпечити українсько-

му народові нормальні умови життя, підняти рівень його доб-

Робуту.

нови національної економічної політики". У документі перед- бачалася структурна перебудова господарства України. Вели- ке значення надавалося конверсії оборонної промисловості,

Представлено розширену програму ринкових перетворень, яка

Разом з тим економічні перетворення йшли надзвичайно повільно. Український народ, тривалий час перебуваючи в колоніальному становищі, втратив колишні демократичні

Ми вперед.

талітарного до демократичного суспільства багато прийнятих в Україні законів виявилися відірваними від життя і належ- ним чином не спрацювали. У пострадянському просторі ство-

Тим меншим, чим кращим виглядало поточне становище.

во щодо продовольчого постачання населення. Відповідно серед української політичної верхівки переважали настрої на користь якомога повільнішого просування в реформах.

Дуже обмеженими енергетичними ресурсами. (Тут доречно

вини Україна втратила, перебуваючи в Російській та радян- ській імперіях, внаслідок колоніального пограбування). Фун- кдюнування її господарства залежало від поставок російських

Держави не виявляли бажання проводити радикальну еконо-

мічну реформу. Заявляючи про прихильність до ринкових

регуляторів, вони зберігали попередню вертикальну систему

управління господарством, систему держзамовлення, центра-

лізований розподіл найважливіших ресурсів. У промисловості

та сільському господарстві продовжував домінувати держав-

Ний сектор.

проводилась відверто проінфляційна політика, для якої харак- терні величезний бюджетний дефіцит, необмежена грошово- кредитна емісія, ріст цін, обвальне падіння реальних доходів

Вить 16,4 млрд грн. (на початок 1999 р. — 13,3 млрд грн.).

бартеризація економіки. За даними на кінець 1997 р., близь- ко 40% всієї промислової продукції реалізовувалося по бар- теру (на початку року — 32%). В паливно-енергетичному ком-

Кладу, в 1997 р. — 20 млрд дол., а в минулому — 16 млрд дол.

стабільною політичною ситуацією в країні, частою зміною і за- путаністю податкового законодавства, корумпованістю чинов- ництва, небажанням бюрократії допускати іноземний капітал

Форм. А паралельно з нею повинен був бурхливо розвиватися

ня, він покликаний був рекрутувати в приватизовані підприєм- ства і власників з досвідом конкурентної поведінки, і нові відносини управління, і засоби для розвитку, а самий процес

58—55%.

В 1997 р. вперше проявилася і різниця в ефективності ро-

боти державних підприємств і акціонерних товариств. Дані

економічних досліджень за галузями, в яких державний сек-

тор не регулює ціни, свідчать, що при загальному для обох груп

погіршенні об'ємних показників недержавні підприємства

краще використовували працю і капітал, досягли вищої рен-

таЬельності. Аналогічні процеси відбуваються в сільськогоспо-

дарському виробництві, де колективні підприємства продовжу-

ють втрачати свої позиції. Якщо в 1997 р. приватні господар-

ства виробили 55,7% всього продовольства, то в 1998-му — вже

58,8%.

Однак масштаби позитивних змін мінімальні, загальноеко-

номічна динаміка залишається негативною. Приватизація не

виправдала сподівань суспільства в тому значенні, що сама по

собі не забезпечила створення розвинутих конкурентних рин-

ків, не привела до кардинильних змін в господарській поведінці

власників і вищих менеджерів, не запобігла погіршенню ста-

новища української економіки. Масова приватизація приве-

ла до розпилення власності серед дрібних акціонерів і перева-

жанню працівників в структурі власності більшості привати-

зованих підприємств, значного розкрадання державного май-

на. Це була плата за політизацію і соціалізацію процесу, за

можливість швидкої приватизації в країні практично без при-

ватного капіталу, за тотальне домінування у приватизаційно-

му процесі корумпованої бюрократії. Як наслідок, в Україні,

за словами відомого економіста О. Пасхавера, спостерігається

процес формування бюрократичного капіталізму, коли бюро-

кратія визначає темпи, пропорції, якість створення і відтворення

приватного капіталу.

У 1999 рік українська економіка також вступила обтяже-

ною істотними проблемами, що мають тенденцію до загострен-

ня. У першому кварталі в результаті істотного скорочення

зовнішнього і внутрішнього попиту на вітчизняну продукцію

валовий внутрішній продукт зменшився на 4,8%. За даними

Міністерства економіки, зменшення ВВП очікується і в дру-

гому кварталі. У крайньо плачевному стані опинилися фінан-

сові ресурси всіх без винятку секторів економіки. Насампе-

ред зменшилися доходи підприємств. У січні-лютому порівняно

з аналогічним періодом 1998 р. абсалютний об'єм прибутку

в економіці зменшився на 40%, при цьому в будівництві і

торгівлі отриманий взагалі від'ємний фінансовий результат.

Середньомісячна заробітна плата, що виплачується вкрай не-

регулярно, з 1997 р. знизилася у валютному еквіваленті май-

же вдвічі і знаходиться сьогодні на рівні близько 50 доларів.

Спостерігається постійне зростання цін на основні продукти

та споживчі товари. Збільшилась чисельність офіційно зареє-

строваних безробітних, що становить на сьогодні ізлизько І,о

млн чол. За межею бідності опинилося більше половини укра-

їнських громадян.

Причини такого становища криються в низькій якості еко-

номічної політики, яка проводиться протягом всіх останніх

років, відсутності політичної волі в оптимізації податкової

системи, зниженні бюджетних витрат тощо. Зокрема, жорсткі

податкові вимоги і витікаючі з них фінансові обмеження при

високих цінах на кредитні ресурси паралізують виробничо-

споживацький обіг. Якщо за весь 1998 р. податкова недоїмка

виросла на 8 млрд грн., то лише за перший квартал нинішньо-

го — на 4 млрд. У бюджет сплачено тільки 61,2% всіх нара-

хованих податків. Суб'єкти господарювання не мають засобів

на внесення нарахованих сум, тому 40% недоїмки складають

Штрафи.

наслідків завищеного оподаткування, привела до зниження конкурентоздатності продукції: підприємства змушені йти на дорожчу закупку сировини, матеріалів, енергоносіїв шляхом

Збереження в умовах тотального податкового пресингу, котрий

Друга складова — кримінальний сектор, який має значну вагу і, на думку окремих спеціалістів, становить не менше полови- ни об'ємів "тіньової" економіки, характеризується навмисним

Тань, не врегульованих законом. Чимало помилок було допу-

позначався зміною уряду (у червні 1995 р. замість В. Масола головою уряду був призначений Є. Марчук, у травні 1996 р. його замінив П. Лазаренко, у червні 1997 р. Кабінет Міністрів

ПРОГРАМА КУРСУ

"ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ"

Укладачі: Б.Д. Лановик, Н.О. Тимочко, РД. Толепгов

Тема 1. ВСТУП

зок економічної історії з іншими соціально-економічними дисциплінами та її місце в системі наук. Суспільні функції економічної історії. Характеристика джерел та літератури.

ЧАСТИНА ПЕРША

КРАЇН СВІТУ Тема 2. ГОСПОДАРСЬКІ ФОРМИ ЕКОНОМІКИ СТАРО- ДАВНЬОГО СВІТУ

СИСТЕМИ ГОСПОДАРСТВА

Форми феодального землеволодіння (алод, бенефіцій, феод). Основні риси феодального господарства. Галузева структура, основні господарські форми (феодальне та селянське господар-

Рювання як початок становлення ринкового господарства.

результати. Особливості процесу первісного нагромадження в провідних країнах світу — Англії, Нідерландах, Франції, Німеч- чині, США.

Продуктивних сил.

лідер. Боротьба за фрітредерство та подоходний податок в Англії. Відставання у рівні економічного розвитку континен- тальної Європи. Протекціонізм та система реальних податків.

Тори.

Соціально-економічні передумови і наслідки революції Мей-

дзі в Японії.

Економічні причини першої світової війни.

Тема 7. ГОСПОДАРСТВО ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ

У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД

Економічні наслідки першої світової війни для СІПА, Англії,

Франції, Німеччини та її роль у повоєнному розвитку євро-

пейських країн. Економічна суть Версальської системи. Пла-

ни Дауеса та Юнга, їхня суть та мета.

Світова економічна криза 1929—1933 рр. та її особливості

в СІПА, Німеччині, Англії, Франції. Варіантні шляхи виходу з

неї. Початок державного регулювання економіки і теоретич-

не обґрунтування можливості макроекрномічного регулювання.

Становище провідних країн в світовому господарстві напе-

редодні другої світової війни. Економічні причини війни.

Тема 8. ГОСПОДАРСТВО ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ

ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Економічні наслідки війни для світової економіки. План

Маршалла. Науково-технічна революція. Зрушення в галузевій

структурі провідних капіталістичних країн. Розпад колоніаль-

ної системи. Інтеграційні процеси в економіці. "Спільний

ринок" як форма економічної інтеграції.

Формування трьох центрів світового капіталізму. СІПА,

Японія, ФРН — нові економічні лідери.

Форми державного регулювання економіки. Транснаціо-

нальні корпорації. Військово-промисловий комплекс та зрос-

тання воєнних витрат. Поглиблення криз в чи—ои-ті уіти і а

їхні причини.

Економіка США після другої світової війни та основні тен-

денції її розвитку. Причини зниження темпів зростання в 50—

60-ті роки. Стан економіки країни в 70—90-ті роки.

Економічні наслідки поразки Японії в другій світовій війні.

Американська окупація та її наслідки. Аграрна реформа і стан

сільського господарства. Фактори економічного зростання

Японії.

Утворення ФРН. Фактори економічного піднесення. Роль

ФРН у створенні та розвитку "Спільного ринку". Соціально-

економічні наслідки об'єднання ФРН та НДР.

Економічні наслідки другої світової війни і особливості

повоєнного розвитку Франції. Часткова націоналізація та її

характер. Вплив розпаду колоніальної системи на економіку

Франції. Місце Франції у світовому господарстві.

Англійська економіка у повоєнні роки, її основні тенденції.

Посилення державного регулювання. Характер повоєнної на-

ціоналізації окремих галузей народного господарства, її мета.

Крах колоніальної Британської імперії і його вплив на еко-

номіку Англії.

Роль Великобританії у світовому господарстві на сучасно-

му етапі.

Тема 9. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОНОМІКИ

КРАЇН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

Розпад колоніальної системи і виникнення нових незалеж-

них держав. Альтернативи їхнього соціально-економічного роз-

витку. Основні форми неоколоніальної залежності. Країни се-

реднього розвитку капіталізму.

"Нові індустріальні країни" та причини їхнього швидкого

економічного зростання. Роль транснаціонального капіталу.

Соціально-економічні проблеми країн, що розвиваються на

сучасному етапі: подолання відсталості, зростаючий зовнішній

борг, залежність в сфері НТП, голод, хвороби, екологічні нега-

Разди.

МАС і Й НА ДРУГА

ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Тема 10. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

в період від найдавніших часів до V ст. н. е.

Господарство первісних племен на території України. Три-

пільська культура. Господарство скіфів. Економічний лад

грецьких і римських колоній у Північному Причорномор'ї.

Перші протодержавні утворення. Економічний розвиток схід-

нослов'янських племен та його особливості. Сільська община.

Тема 11. РОЗВИТОК ФЕОДАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ГОСПО-

ДАРСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ (VI — XVI ст.)

Економічний розвиток Київської Русі. Процес феодалізації

селян і земельні відносини. Данницькі відносини. Категорії

залежного населення: смерди, рядовичі, закупи, холопи. Фор-

ми та характер землеволодіння. Міста та ремесло. Внутрішня

торгівля. Зовнішньо-економічні зв'язки. Головні торгівельні

шляхи. Грошовий обіг. Лихварство.

Економічні причини феодального роздроблення східносло-

в'янських земель. Економічний розвиток українських земель

в період феодальної роздробленості. Загарбання українських

земель іноземними державами.

Особливості господарського розвитку українських земель у

складі Великого князівства Литовського та королівства По-

льського. Зростання феодального землеволодіння. Вотчини та

"держави". Громади і дворища. Початок формування фільвар-

кової системи господарства у литовсько-польський період.

Посилення влади панів та закріпачення селян в XIV — XV ст.

Зростання феодальних повинностей та зубожіння селянства.

"Устава на волоки". Литовські статути.

Виникнення козачих поселень. Відродження ремесла та його

розвиток у XIV — XVI ст. Розвиток міст та міського само-

врядування. Пожвавлення внутрішніх економічних зв'язків

та зовнішньої торгівлі.

Тема 12. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

В УМОВАХ ПАНУВАННЯ ФЕОДАЛЬНОЇ СИСТЕМИ

(XVII — XVIII ст.)

Створення Української козацької держави. Економічна

політика Б. Хмельницького. Еволюція форм землеволодіння.

Економічний розвиток Запорізької Січі. Посилення позицій

козацько-старшинської верхівки.

Економічний стан Лівобережної України в часи Гетьман-

щини. Підвищення рівня агрокультури. Розвиток ремесла.

Виникнення нових міст; збільшення міського населення. За-

родження мануфактурного виробництва. Зрушення у внутріш-

ній та зовнішній торгівлі.

Економічна політика Петра І та її вплив на економіку

України. Остаточне закріпачення селян у Лівобережній Укра-

їні у другій половині XVIII ст. Зміна правового статусу ко-

Зацтва.

Зростання експлуатації селян і розповсюдження панщини. Місяччина і робота за примусом як нові, перехідні від фео- дально-кріпосницьких до капіталістичних форм визиску. По-

Ний стан Буковини.

Тема 13. КРИЗА ФЕОДАЛЬНО-КРІПОСНИЦЬКОЇ СИС-

ТЕМИ ТА РОЗВИТОК КАПІТАЛІСТИЧНИХ ВІДНОСИН

В XIX ст.

Розвиток товарності сільського господарства; обезземелен-

ня селянства та еволюція форм феодальної ренти в першій

половині XIX ст. Визрівання передумов скасування кріпацтва.

Скасування кріпацтва в Західній Україні, його законодав-

че оформлення (укази від 17 квітня та 7 вересня 1848 р.).

Сільське господарство й аграрні відносини на західноукраїн-

Ських землях (1848—1900 рр.).

особливості її реалізації в Східній Україні. Сільське господарство й аграрні відносини в пореформений період. Аграрне перенаселення та політика царського уряду.

Ництво.

1843 рр. Банківсько-кредитна система. Тема 14. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ наприкінці XIX — початку XX ст.

Зародження кооперативного руху.

зростання монополістичних об'єднань. Промислове піднесення 90-х років XIX ст. Особливості про- мислового розвитку початку XX ст. в Східній та Західній

Занепад господарства.

Нова економічна політика і відбудова народного господар-

ства України в 20-х роках. Згортання непу. Формування ста-

лінської командно-адміністративної системи управління. Ди-

Рективний характер народногосподарського планування.

рактеристика промислового розвитку і будівництва в Україні в роки довоєнних п'ятирічок (1928—1941 рр.). Суцільна колективізація та її вплив на стан сільського госпо-

Ний рух.

Тема 16. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ У РОКИ ДРУГОЇ СВІТО-

ВОЇ ВІЙНИ ТА ПОВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ (1939—1950 рр.)

Економіка України на першому етапі другої світової війни

(до 22 червня 1941 р.). Зміцнення воєнно-промислового по-

тенціалу. Поглиблення галузевої спеціалізації. Соціально-еко-

номічні наслідки приєднання західноукраїнських земель до

УРСР.

Напад фашистської Німеччини та її союзників на СРСР.

Перебудова народного господарства на воєнний лад. Посилен-

ня централізації управління економікою. Евакуація. Окупа-

ційна політика фашистського режиму. Економічна експлуа-

тація українських земель.

Втрати господарства і населення України в роки другої

світової війни. Відбудова народного господарства. Голод 1946—

1947 рр. Грошова реформа 1947 р. Колективізація та індуст-

ріалізація на західноукраїнських землях. Новобудови України.

Тема 17. ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ

в 1950—80-ті роки

Україна в умовах кризи радянської тоталітарної системи

і спроб її модернізації. Реформаторська діяльність М.С. Хру-

щова. Раднаргоспи. Освоєння цілинних земель. Структурні

зрушення в народному господарстві. Загострення соціально-

економічної обстановки у першій половині 60-х років. Госпо-

Дарська реформа 1965 р.

ний характер. Посилення застійних явищ в соціально-еконо- мічному житті країни у 70-х — першій половині 80-х років. Спроби реформування господарської системи в другій по-

Син. Спроби створення системи законодавчого регулювання

економічної діяльності.

Соціально-економічна криза та пошук напрямків її подо-

лання. Структурна та інвестиційна політика. Закордонна до-

Помога.

Фінанси і кредит. Податкова політика. Грошовий обіг. Гро-

шова реформа 1996 р. Внутрішня та зовнішня торгівля.

Роль і місце господарства України в світовому економічно-

Му розвитку.

ТЕМИ І ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Економічний розвиток перших цивілізацій

План

1. Особливості господарства країн Стародавнього Сходу.

2. Господарство Стародавньої Греції.

3. Економічні причини розквіту і занепаду Стародавнього

Риму.

Література: 106,107,108,193, 98,15,112, 67, 81.

Завдання для самостійної роботи:

Господарство первісної доби.

Тема 2. Господарство країн Західної Європи в епоху

середньовіччя

План

1. Форми і характер землеволодіння (на прикладі Франк-

ської держави).

2. Середньовічні міста: виникнення, розвиток, значення.

3. Міське ремесло. Цехи.

4. Внутрішня і зовнішня торгівля. Купецькі гільдії. Гроші.

Кредит.

Література: 106,107,108,193, 117, 77,156, 94,100.

Завдання для самостійної роботи:

Форми і характер землеволодіння на прикладі Англії,

Німеччини.

—————————————————————————•—_____ 265

Тема 3. Мануфактурний період економіки країн Західної

Європи і США

План

1. Особливості господарського розвитку Голландії ману-

фактурного періоду.

2. Аграрний переворот та революція 1640—1660 рр. в Ан-

глії. Розвиток мануфактурного виробництва.

3. Особливості розвитку Франції мануфактурного періоду.

4. Соціально-економічні передумови і наслідки війни пів-

нічноамериканських колоній за незалежність.

Література: 106, 107, 108, 193, 19 (т. 1), 195, 8 (с. 19—26).

Завдання для самостійної роботи:

Становлення світового ринкового господарства.

Тема 4. Економічний розвиток країн Західної'Європи

і США в епоху вільної* конкуренції'. Промисловий

Переворот

План

1. Промисловий переворот в Англії.

2. Особливості промислового перевороту у Франції, Німеч-

чині.

Промисловий переворот у США.

Література: 106,107,108,193, 204, 117, 59,188.

Завдання для самостійної роботи:

Скласти порівняльну таблицю про хід промислового

перевороту в окремих країнах.

Тема 5. Індустріалізація в провідних країнах світу

План

1. Прогрес науки, техніки і технології виробництва в кінці

XIX — на початку XX ст.

2. Індустріалізація в США, Німеччині.

3. Індустріалізація в Англії, Франції.

4. Особливості індустріалізації в Японії.

Література: 106,107, 108,193, 28, 202 (с. 69—76), 150 (с. 76—

С. 186—207), 154 (с. 312—322).

Завдання для самостійної роботи:

Світове господарство і економічне суперництво в кінці XIX

— на початку XX ст.

Тема 6. Господарство розвинутих країн між світовими

війнами

План

1. План Дауеса і План Юнга.

2. Світова економічна криза 1929—1933 рр.: причини і

наслідки.

3. Господарство світу в 30-х роках. "Новий курс" Ф. Руз-

Вельта.

Література: 106,107,108,193,147,124, 204.

Завдання для самостійної роботи:

Причини та наслідки мілітаризації економіки в 30-х роках.

Тема 7. Економічний розвиток світу в 1939—1990-х роках

План

1. Структурні зміни в економіці воюючих країн.

2. Економічні наслідки другої світової війни. План Мар-

Шалла.

3. Прискорений розвиток економіки Німеччини та Японії:

причини і наслідки.

4. Технологічна модернізація 70—80-х років.

5. Формування постіндустріального суспільства.

Література: 106,107,108,193,137, 52, 75, 70, 31,191,194, 32.

Завдання для самостійної роботи:

Інтеграція та економічне суперництво в сучасному світі.

Економічний розвиток "нових індустріальних держав".

Тема 8. Господарство українських земель в княжу добу

План

1. Форми і характер землеволодіння. Соціальні відносини.

2. Міста. Ремесла.

3. Внутрішня і зовнішня торгівля.

4. Гроші та фінанси.

Література: 106,107, 108,193, 37, 44, 159, 82.

Завдання для самостійної роботи:

Господарство України в доісторичні часи.

Господарський розвиток Галицько-Волинських земель.

Тема 9. Економіка українських земель в XVI — XVIII ст.

План

1. Еволюція аграрних відносин.

Мануфактурне виробництво.

3. Формування українського національного ринку.

Література:106,107,108,193,148, 99, 208 (т. 1, с. 396—448),

155,167,87.

Завдання для самостійної роботи:

Господарство Запорозької Січі.

Тема 10. Промисловий переворот та початок індустріалі-

зації в Україні

План

1. Промисловий переворот в Україні: хід, етапи, особли-

вості.

2. Аграрні реформи середини XIX ст. та їхній вплив на

економічний розвиток України.

3. Початок індустріалізації. Монополії, біржі, акціонерні

Товариства.

Література: 106, 107,108, 193,116, 148, 54,10.

Завдання для самостійної роботи:

Завершення формування загальноукраїнського ринку.

Столипінська аграрна реформа та їі здійснення в Україні.

Тема 11. Господарство України між світовими війнами

План

1. Економічна політика українських урядів та більшовиків.

2. Сталінська індустріалізація в Україні.

3. Здійснення колективізації сільського господарства та її

наслідки.

4. Економічний розвиток західноукраїнських земель.

Література: 106,107,108,193, 11, 90,168,198, 86.

Завдання для самостійної роботи:

Кооперативний рух в Україні.

Тема 12. Економіка України в 1939—1990-х роках

План

1. Стан економіки України в роки війни та в повоєнний

період.

2. Економічні реформи 50—60-х років.

3. Господарство України "періоду застою".

4. Економіка незалежної України.

Література: 106,107,108,193, 22,128,135,161.

Завдання для самостійної роботи:

Проблеми і труднощі економічного розвитку України на

сучасному етапі.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ

НАВЧАННЯ

ЧАСТИНА ПЕРША

ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ СВІТУ

Завдання 1. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК СТАРОДАВ-

НІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

План

1. Основні риси господарства країн Стародавнього Сходу.

2. Господарство Стародавньої Греції.

3. Економічні причини розквіту і занепаду Стародавнього

Риму.

Література: 180 (с. 10—23), 106, 107, 108 (с. 10—27), 193,

С. 19—32), 112,67.

Завдання 2. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇН

ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

(V — XV ст.)

План

1. Форми землеволодіння у Франкській державі.

2. Середньовічні міста. Ремесла. Цехи.

3. Внутрішня і зовнішня торгівля.

Література: 180 (с. 28—52), 106, 107, 108 (с. 33—47, 53—

С. 34—38, 44—49), 117, 94, 100 (кн. 2, с. 60—62).

Завдання 3. 1 ЬНЕЗА ІМДУІ^ІПАЛЬГИЛ

СТВА (XVI — XVIII ст.)

План

1. Соціально-економічні передумови і наслідки Нідерланд-

ської революції (1566—1609 рр.).

2. Англійська революція 1640—1660 рр.: економічні при-

чини і наслідки.

3. Особливості генези індустріального суспільства у Франції.

4. Соціально-економічні передумови і наслідки війни пів-

нічноамериканських колоній за незалежність.

Література: 180 (с. 92—99), 106, 107,108 (с. 92—104), 193,

С. 62—68), 195.

Завдання 4. МАНУФАКТУРНИЙ ПЕРІОД СВІТОВОЇ

ЕКОНОМІКИ (XVI — XVIII ст.)

План

1. Мануфактура: назва, типи і види.

2. Розвиток мануфактур Голландії.

3. Особливості мануфактурного виробництва Англії, Франції,

Німеччини.

4. Значення мануфактурного періоду в історії людства.

Література: 180 (с. 95—97), 106, 107,108 (с. 94—101), 193,

204,19.

Завдання 5. ФОРМУВАННЯ СВІТОВОГО РИНКОВОГО

ГОСПОДАРСТВА

План

1. Великі географічні відкриття: передумови і наслідки.

2. "Революція цін" у Європі.

3. Внутрішня і зовнішня торгівля. Торговельні компанії.

4. Зміцнення національних ринків. Створення світової ко-

лоніальної системи. *

Література: 180 (с. 91—92), 106, 107, 108 (с. 93—94, 101, |

103), 193,117, 8. І

ліпдаппм й. Ііґ ^ЛУ1*И_лугтІ'І

В КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

План

Передумови промислового перевороту.

2. Хід, етапи та особливості промислових переворотів.

3. Наслідки та значення промислового перевороту.

Література: 180 (с. 210—217), 106, 107, 108 (с. 189—200),

С. 68—73, 78—81, 85—87, 90—91), 195.

Завдання 7. ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ

УСША

План

Передумови промислового перевороту.

2. Особливості першого етапу промислового перевороту.

3. Громадянська війна в США: економічні причини і на-

слідки.

Завершення промислового перевороту.

Література: 180 (с. 216—217), 106, 107, 108 (с. 196—200),

С. 91—101), 59.

Завдання 8. НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ ВІДКРИТТЯ

кінця XIX — початку XX ст. ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ

НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТУ

План

1. Науково-технічні винаходи.

2. Структурні зміни в промисловості.

3. Вплив науково-технічної революції на економіку світу.

Література: 180 (с. 217—223), 106, 107, 108 (с. 201—213),

С. 110—114), 28.

Завдання У. ІНДУС ЧЧАЛІЛАЦШ о ^шл ^кінець ліл. —

Початок XX ст.)

План

1. Причини прискореного розвитку економіки США.

2. Промислове піднесення.

3. Зміни в організації та управлінні виробництвом.

4. Наслідки індустріалізації.

Література: 180 (с. 218—223), 106, 107, 108 (с. 203—213),

С. 115—121), 202 (с. 69—76), 59.

Завдання 10. ЕКОНОМІЧНЕ ПІДНЕСЕННЯ НІМЕЧ-

ЧИНИ кінця XIX — початку XX ст.

План

1. Передумови економічного зростання.

2. Прискорений розвиток промисловості та фінансово-бан-

ківської системи.

3. Особливості аграрного розвитку.

Література: 180 (с. 221—228), 106, 107, 108 (с. 206—207,

С. 111—128), 202 (с. 69—76).

Завдання 11. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК АНГЛІЇ

в кінці XIX — на початку XX ст.

План

1. Фактори промислового відставання.

2. Індустріалізація. Зміни в структурі виробництва.

3. Сільське господарство.

4. Зовнішньоекономічні зв'язки.

Література: 180 (с. 218—232), 106, 107, 108 (с. 207—208,

С. 128—133), 110.

ЧТЛ.ПЦЧ

в кінці XIX — на початку XX ст.

План

1. Причини промислового відставання.

2. Структура французької економіки.

3. Особливості фінансово-економічної системи.

4. Сільське господарство.

Література: 180 (с. 220, 222, 224, 231), 106, 107, 108 (с. 208—

С. 133—138), 150 (с. 76—93).

Завдання 13. СТАНОВЛЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО

СУСПІЛЬСТВА В ЯПОНІЇ

План

1. Реформи "Мейдзі": передумови та наслідки.

2. Особливості промислового розвитку.

3. Сільське господарство.

'4. Зовнішньоекономічні зв'язки.

Література: 180 (с. 222—223, 227—228), 106, 107, 108

(с. 209—210, 213, 217—218, 221—224), 193, 204 (с. 138—143),

С. 186—207), 154 (с. 312—322), 209.

Завдання 14. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ

ВІДНОСИНИ в XIX — на початку XX ст.

План

1. Завершення формування світового ринку. Міжнародний

поділ праці.

2. Зовнішньо-економічні відносини.

3. Фінансово-економічне суперництво.

Література: 180 (с. 228—232), 106, 107, 108 (с. 218—224),

193, 117.

План

1. Економічні наслідки першої світової війни.

Версальська система.

3. План Дауеса та його наслідки.

Література: 180 (с. 296—299, 305—309), 106, 107, 108

(с. 314—322), 193, 204 (с. 145—151, 160—166, 171—175, 180—

182), 147, 139.

Завдання 16. СВІТОВА ЕКОНОМІЧНА КРИЗА

Рр. та ШЛЯХИ ВИХОДУ З КРИЗИ

План

Причини, ознаки та характер кризи.

2. "Новий курс" Ф. Рузвельта.

3. Подолання наслідків кризи у країнах Західної Європи.

Література: 180 (с. 309—315), 106, 107, 108 (с. 322—330),

С. 152—159, 166—171, 175—180, 181—185), 114.

Завдання 17. ГОСПОДАРСТВО СВІТУ В РОКИ ДРУГОЇ

СВІТОВОЇ ВІЙНИ

План

1. Економічні причини війни.

2. Структурні зміни в економіці воюючих країн.

3. Економічні наслідки другої світової війни.

Література: 180 (с. 326—330), 106, 107, 108 (с. 364—369),

С. 185—190, 209—211, 222—223, 253—255), 147.

Завдання 18. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТУ

У ПОВОЄННІ РОКИ

План

1. Вплив другої світової війни на економіку провідних

країн світу.

Л. план маршалла.

3. Економічні причини створення "спільного ринку".

4. Прискорений розвиток економіки Японії та Німеччини:

причини та наслідки.

Література: 180 (с. 328—330, 335—338), 106, 107, 108

(с. 365—398), 193, 204 (с. 187—190, 204—206, 209—212, 222—

226, 237—241, 244—245, 254—261), 75, 137, 32.

Завдання 19. ГОСПОДАРСТВО СВІТУ у 70—90-х рр.

XX ст.

План

1. Технологічна революція середини 70-х рр.: причини і

наслідки.

2. Індустріалізація сільського господарства.

3. Міжнародні економічні відносини.

4. Основні риси постіндустріального суспільства.

Література: 180 (с. 359—361), 106, 107, 108 (с. 380—383,

385—388, 391, 394—395, 399—417), 193,117, 33, 75,191.

Завдання 20. НОВІ ІНДУСТРІАЛЬНІ ДЕРЖАВИ:

СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК

План

Причини прискореного зростання.

2. Основні економічні досягнення.

3. Проблеми і труднощі економічного розвитку.

Література: 106,107,108 (с. 417—420), 193,194,12 (с. 147—

176), 7, 75, 191.

, 1 КІП/А

ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Завдання 21. ГОСПОДАРСЬКЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ

ДОІСТОРИЧНОЇ ДОБИ

План

1. Господарське життя первісної доби. Трипільська культура.

2. Господарство скіфів.

3. Економічний лад грецьких та римських колоній Пів-

нічного Причорномор'я.

4. Економічне життя слов'янських племен часів розселення

на території України.

Література: 180 (с. 6—9, 23—26), 106, 107, 108 (с. 5—10,

С. 213—225, 333—338), 44 (т. 1, с. 34—39,

47—59, 101—104, 247—226, 278—305).

Завдання 22. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ

РУСІ

План

1. Економічні фактори утворення держави.

2. Розвиток феодального землеволодіння.

3. Міста. Ремесла. Промисли.

4. Внутрішня і зовнішня торгівля. Фінанси.

Література: 180 (с. 53—85), 106, 107, 108 (с. 64—91), 193,

С. 342—358), 159 (с. 5—74), 143 (т. 1, с. 225—232), 131.

Завдання 23. ГОСПОДАРСТВО ГАЛИЦЬКО-ВОЛИН-

СЬКОЇ ДЕРЖАВИ

План

1. Форми і характер землеволодіння.

2. Розвиток і значення міст. Ремесла.

3. Внутрішня і зовнішня торгівля.

.література: Іиз, Іои (с. ої, чг, Із, ои — »<ї), Іио, ші, І о»,

С. 50—74), 38 (с. 23—37).

Завдання 24. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ ПОЛЬСЬКО-

ЛИТОВСЬКОЇ ДОБИ

План

1. Сільське господарство. Еволюція форм землеволодіння.

Ремесла. Цехи. Промисли.

Початок мануфактурного виробництва.

4. Міста. Торгівля.

Література: 180 (с. 108— 119, 155— 195), 106, 107, 108

(с. 110—119, 147—157, 168—169), 193, 155, 123, 44 (т. 6, с. 1—

234), 97.

Завдання 25. ГОСПОДАРСТВО ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ

План

1. Соціально-економічні причини виникнення запорозького

Козацтва.

2. Форми і характер землеволодіння.

3. Ремесла і промисли.

4. Торгівля. Фінанси.

Література: 208 (т. 1, с. 396—448), 180 (с. 195—206), 106,

С. 181—187), 193, 38 (с. 104—116).

Завдання 26. ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ

В РОКИ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ

План

1. Соціально-економічні передумови Національно-визволь-

ної революції.

2. Економічна політика гетьманського правління.

3. Еволюція аграрних відносин.

4. Розвиток міст. Торгівля. Фінанси.

Література: 99, 180 (с. 118—127, 155—157, 184—185, 192—

С. 104—130), 24, 167.

завдання ^І. ие.ІІид/г^,І»и І в,

УКРАЇНИ ТА СЛОБОЖАНЩИНИ в другій половині

XVII —XVIII ст.

План

1. Еволюція аграрних відносин. Введення кріпосного права.

Мануфактурне виробництво. Цехи. Промисли.

3. Становлення українського національного ринку.

Література: 180 (с. 119—137, 147—180), 106, 107, 108 (с.

С. 131—148), 18, 51.

Завдання 28. ГОСПОДАРСТВО ПРАВОБЕРЕЖНОЇ

ТА ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ в другій половині XVII — XVIII ст.

План

1. Поземельні та соціальні відносини.

Розвиток мануфактурного виробництва. Промисли. Ре-

Месла.

3. Формування національного ринку.

Література: 180 (с. 141—148, 155—175, 176—195), 106,107,

С. 137—141, 147—162, 162—178), 193, 38 (с. 104—148), 4.

Завдання 29. ПРОМИСЛОВИЙ ПЕРЕВОРОТ В УКРАЇНІ

План

1. Передумови, хід та етапи промислового перевороту.

2. Особливості промислового перевороту в Східній Україні.

3. Особливості промислового розвитку в Західній Україні.

Значення промислового перевороту.

Література: 180 (с. 235—247, 251—254), 106, 107, 108

(с. 225—233, 242—250), 193, 116, 54, 38 (с. 239—251), 21.

Завдання Ж. А1 ГАРНА РЕФОРМА 1848—1849 рр.

У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ

План

1. Передумови аграрної реформи.

2. Суть та хід реформи.

3. Соціально-економічні наслідки.

Література: 180 (с. 255—268, 273—276), 106, 107, 108

(с. 250—266, 271—276, 271—276, 281—282), 193, 38 (с. 207—

222), 86, 157.

Завдання 31. СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1861 р.

В РОСІЇ ТА УКРАЇНІ

План

1. Передумови скасування кріпосного права.

2. Суть реформи та її здійснення в Україні.

3. Сільське господарство України у пореформений період.

Література: 180 (с. 255—276), 106, 107, 108 (с. 266—276),

С. 207—222), 10.

Завдання 32. ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ В УКРАЇНІ

(кінець XIX — початок XX ст.)

План

1. Передумови та хід індустріалізації.

2. Монополії. Акціонерні компанії.

3. Особливості та наслідки індустріалізації в Україні.

Література: 180 (с. 243—254), 106, 107, 108 (с. 233—242),

С. 239—251).

Завдання 33. СТОЛИПІНСЬКА АГРАРНА РЕФОРМА

ТА її ЗДІЙСНЕННЯ В УКРАЇНІ

План

1. Сільське господарство України на рубежі XIX — XX ст.

І. Суть та хід реформи.

3. Особливості та економічні наслідки реформи.

Література: 180 (с. 276—281), 106, 107, 108 (с. 276—280),

193, 10.

Завдання 34. КООПЕРАТИВНИЙ РУХ В УКРАЇНІ

(друга половина XIX — початок XX ст.)

План

Зародження кооперативного руху.

2. Види кооперативів, їхня діяльність та здобутки.

3. Роль та значення кооперації в економічному та куль-

турно-національному житті українців.

Література: 106, 107, 108 (с. 282—293), 193, 2 (с. 182—

ЗО, 25.

Завдання 35. ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ

ВСЕУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО РИНКУ

(XIX — початок XX ст.)

План

1. Форми і методи внутрішньої торгівлі.

2. Зовнішньоекономічні зв'язки. Біржі.

3. Економічні взаємини між наддніпрянською і західною

частинами України.

4. Місце України у системі європейського і світового рин-

Кового господарства.

Література: 180 (с. 281—295), 106, 107, 108 (с. 293—303),

193, 50, 66, 40.

Завдання 36. ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА СИСТЕМА

В УКРАЇНІ (XIX — початок XX ст.)

План

1. Колоніальний характер фінансово-кредитної політики в

Україні.

2. Фінансові та грошові реформи XIX ст.

3. Кредитні установи в Україні.

Література: 180 (с. 290—292), 106, 107, 108 (с. 303—312),

193, 60, 133.

Завдання 37. ЕМІГРАЦІЯ УКРАЇНЦІВ у кінці XIX —

На початку XX ст.

План

1. Причини і характер еміграції.

2. Напрями еміграції та її наслідки.

3. Економічна діяльність українських емігрантів.

Література: 182, 74 (с. 5—24), 106, 107, 108 (с. 181—191),

183,109.

Завдання 38. ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇН-

СЬКИХ УРЯДІВ ДОБИ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬ-

НОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917—1920 рр.)

План

1. Економічні перетворення Центральної Ради.

2. Господарська політика уряду П. Скоропадського.

3. Стан господарства України та економічна політика за

Директорії.

4. Економічна політика уряду Західноукраїнської Народної

Республіки.

Література: 180 (с. 301—303), 106, 107, 108 (с. 331—339),

193, 90, 41, 29,144.

Завдання 39. ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА БІЛЬШОВИ-

КІВ В УКРАЇНІ (1919—1929 рр.)

План

1. Політика "воєнного комунізму" в економічній сфері.

2. "Нова економічна політика" в Україні.

с5. Економічні наслідки більшовицьких експериментів

Х рр.

Література: 180 (с. 303—304, 315, 319), 106, 107, 108

(с. 339—347), 193, 56, 190, 168.

Завдання 40. ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ В УКРАЇНІ

(20—30-ті рр. XX ст.)

План

1. Посилення командно-адміністративних методів управ-

ління економікою.

2. Завдання та хід індустріалізації.

3. Особливості та наслідки індустріалізації.

Література: 180 (с. 319—321), 106, 107, 108 (с. 347—350),

193,11,91.

Завдання 41. КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО

ГОСПОДАРСТВА (20—30-ті роки XX ст.)

План

1. Політика більшовиків в українському селі.

2. Характер, хід і темпи колективізації.

3. Наслідки колективізації.

Література: 180 (с. 321), 106, 107, 108 (с. 350—353), 193, 89

(с. 98—213), 198, 55.

Завдання 42. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ЗАХІДНО-

УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ у 20—30-ті роки XX ст.

План

1. Економічне становище західноукраїнських земель.

Характер промислового розвитку.

3. Стан сільського господарства.

Кооперативний рух.

Література: 180 (с. 321—325), 106, 107, 108 (с. 354—363),

С. 36—60, 74—92), ЗО, 2.

Завдання 4.5. ЕКОНОМІКА УКРАЇНИ В РОКИ ДРУГОЇ

СВІТОВОЇ ВІЙНИ

План

1. Економічне становище України на першому етапі війни.

2. Економічна політика гітлерівського режиму в Україні.

3. Наслідки евакуації та контрнаступу Червоної Армії.

4. Загальні економічні наслідки війни для України.

Література: 180 (с. 330—335), 106, 107, 108 (с. 423—428),

193, 92.

Завдання 44. ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ

у 1945—1950-ті роки

План

1. Відбудова зруйнованого за роки війни господарства.

2. Індустріалізація та колективізація в західних областях

України.

Голод 1946—1947 рр.

4. Наслідки відбудовного періоду.

Література: 180 (с. 339—345, 350—353), 106, 107, 108 (с.

429—435, 440—442), 193, 85,113.

Завдання 45. ЕКОНОМІЧНІ РЕФОРМИ 50—60-х років

XX ст. і УКРАЇНА

План

1. Реформа управління народним господарством.

2. Експерименти в сільському господарстві.

3. Косигінські реформи і Україна.

4. Наслідки економічних реформ в Україні.

Література: 180 (с. 344—347, 353—357, 362—363), 106, 107,

С. 435—438, 442—446), 193, 105, 11.

завдання 4Ь. І оснидАІ'с І ви укгати

ЗАСТОЮ"

План

1. Посилення тоталітарного режиму та його вплив на еко-

номіку.

2. Стан промисловості й сільського господарства.

3. Наростання кризи в економічному житті.

Література: 180 (с. 361—363), 106, 107, 108 (с. 366—369,

372—379), 193,105, 22,129.

Завдання 47. ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ НА РУБЕЖІ

1980—1990-х років

План

1. Спроби економічних перетворень та їхні наслідки.

2. Спад промисловості.

3. Криза сільськогосподарського виробництва.

4. Дестабілізація фінансів, грошово-банківської системи.

Література: 106, 107, 108 (с. 380—387), 193,105, 23, 128.

Завдання 48. ЕКОНОМІКА НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

План

1. Економічна політика Української держави: проблеми і

труднощі.

2. Здійснення ринкових реформ.

3. Формування фінансової, грошово-банківської системи.

4. Зовнішньоекономічні зв'язки.

Література: 106,107,108 (с. 458—470), 193,122,135,146,161.

КОРОТКИЙ СЛОВНИК

ТА ОДИНИЦЬ МІРИ 1. Історико-економічні терміни Алод — індивідуальна приватна спадкова власність на зем-

Лежних селян.

Ганза (союз, товариство) — торговий союз міст Балтійсько-

го та Північного морів на чолі з містом Любеком у XII —

XVI ст.

ників. Домінікальні землі — поміщицька, державна, церковна земля в Австрійській імперії, в т.ч. й у Західній Україні, яка

Золоте забезпечення — запас золота у центральних бан-

ках, призначений для покриття банківської емісії, а інколи й

для забезпечення поточних рахунків та інших зобов'язань, що

Належать до оплати.

для одержання довгострокової грошової позики. Капітулярій — закони і розпорядження франкських ко- ролів з династії Каролінгів.

Мануфактура — 1) форма промислового виробництва, яка

зується ремісничою технікою і поділом праці; 2) назва деяких текстильних підприємств в Україні та інших країнах. Нобілі — знать у Стародавньому Римі, привілейована прав-

Тощо.

Рустикальні землі — селянські земельні наділи в Австрій-

ській імперії та західноукраїнських землях, що входили до її

Складу.

Рядовині — залежне населення в Київській Русі, яке слу-

гувало феодалу на підставі договору (ряду).

Сеньйор — в середньовічній Європі великий землевласник,

феодал, який мав усю повноту влади на території, що йому

Належала; вищий феодал щодо нижчого (васала).

Серваж — форма феодальної залежності селян у Франції

та інших країнах Західної Європи в XI — XIII ст., яка харак-

теризувалася найбільшим обмеженням особистих і грома-

Дянських прав.

стю, головним чином землею (наприклад, право проїзду через приватні володіння). Соляний шлях — сухопутний торговий шлях, що з'єдну-

Цензива — оброчна система користування землею.

Чинш — фіксована плата в грошовій або натуральній формі

за користування земельним наділом.

2. Одиниці міри

Алтпин = 6 денгам.'

Аршин = 71 см.

Відро австрійське = 10 л.

Векша — грошова одиниця Київської Русі (IX — XIII ст.).

Дорівнювала 1/4—1/6 куни, 1/2—1/3 резани. Еквівалентом

векші було 0,33 г срібла.

Гарнець — 4 кварти, або 16 кватирок, або 3,77 л.

Гривня — вагова, лічильна й монетна одиниця Київської

Русі. У XI — XIII ст. дорівнювала 51,19 г золота або срібла.

У XV — XVIII ст. в Україні використовувалася лічильна грив-

Ня польського походження, на яку йшло 48 монет. У 1918—

1920 рр. гривня була грошовою одиницею УНР. У наші часи

знову запроваджена в обіг з 2 вересня 1996 р.

Грош — срібна польська монета масою 3,1 г.

Денга — срібна російська монета XIV — XVIII ст.

Денарій — срібна монета в європейських країнах в Серед-

ньовіччі.

Десятина (казенка) — 1,09 га.

Десятина (господарська) — 1,45 га (застосовується з

XVIII ст.). У XIX ст. 1 десятина в середньому становила 1,2 га.

Дукат — 60 коп. золотом.

Злотий польський (в Україні — золотий) — ЗО грошей.

Камінь — 32,90 фунта.

Карбованець російський — 100 коп.

Кварта — 0,5 л.

Копа — 60 шт.

Куна — срібна грошова одиниця Київської Русі. Назва

походить від шкурки куниці, яка виконувала роль грошової

одиниці. В XI ст. куна складала 1/25 гривні і дорівнювала

2 резанам або 4—6 векшам. У XII — XIII ст. куна була зрів-

няна з резаною і стала рівною 1/50 гривні.

Лашт — 60 карців, або 360 пудів, або 5896,8 кг.

Морг — 0,56 га.

1 Н. = 1/2 гривні = 1/25 куни. Пуд — 16,38 кг або 40 фунтів. Резана — грошова одиниця Київської Русі. В XI ст.

М., 1959.

5. Баранович А. Магнатское хозяйство на юге Вольїни XVIII в.

— М., 1955.

6. Барановський О. Нові індустріальні країни: науково-техно-

логічна політика // Вісник Академії наук України. — 1993. —

№ 10. — С. 95—103.

7. Барг М. Некоторьіе теоретико-методологические вопросьі

истории формирования мирового рьшка в XVI — XVIII вв. // Зко-

номическая история: Исследования, историография, полемика. —

М., 1992.

8. Беллон В. Финансовьій капитал й промьішленность во Фран-

Ции. — М., 1983.

9. Белоусов Р. Две крестьянские реформи. 1861 й 1907 гг. //

Зкономист. — 1992. — № 12. — С. 73—81.

10. Белоусов Р. Зкономическая история России: XX век (кон-

спект лекций) // Общество й зкономика. — 1992. — № 5—6. —

С. 117—126.

11. Бергер П. Капіталістична революція. — К., 1995. — С. 147—

176.

Бланж Ж. Великий час океанов. — М., 1982.

13. Бойко І. Селянство України в другій половині XVI — першій

половині XVIII ст. — К., 1990.

Ьоннар А. Греческая цивилизация. — М., 1992.

Боровой С. Кредит й банки России (середина XVIII ст. —

Г.). — М., 1958.

16. Борисенко В. Курс української історії. З найдавніших часів

До XX ст. — К., 1996.

17. Борисенко В. Соціально-економічний розвиток Лівобереж-

ної України в другій половині XVII ст. — К., 1986.

18. Бродель Фернан. Матеріальна цивілізація, економіка і капі-

талізм. XVI — XVIII ст. — К., 1995.

Буганов В., Преображенский А., Тихонов Ю. Зволюция фео-

дализма в России: Социально-зкономические проблеми. — М., 1980.

20. Бутьіч Й., Теличко В. Фирма Яхненко-Симиренко: основа-

тели й потомки // Капитал. — 1995. — № 3. — С.ЗО—32.

Валовой Д. От застоя к развалу. — М., 1991.

22. Васильєв В. Советская зкономика на рубеже 80—90-х го-

дов: американские оценки // СІЛА: Зкономика, политика, идео-

Логия. — 1991. — № 1. — С. 26—35.

23. Васильєва Р., Смолка А. Соціально-економічна політика

Б. Хмельницького // Економіка України. — 1995. — № 11. —

С. 73—80.

24. Васюта І. Західноукраїнська кооперація: досвід господар-

ської діяльності (1883—1939 рр.) // Економіка України. — 1994.

— № 3. — С. 76—82.

25. Васюта І. Соціально-економічні відносини на селі Західної

України до возз'єднання (1918—1939). — Львів, 1978. — С. 36—

60, 74—92.

Великобритания. — М., 1990.

Вирчинский В., Котеенков В. Очерки истории науки й тех-

Ники. 1870—1917 гг. — М., 1988.

28. Витанович І. Аграрна політика українських урядів 1917—

1920 рр. // Український історик. — 1967. — № 3—4.

29. Витанович І. Історія українського кооперативного руху. —

Нью-Йорк, 1964.

30. Волков Н. Структурньїе сдвиги в зкономике СІЛА в 70—

Х годах. — М., 1989.

31. Гаврилюк О., Румянцев А. Економічна інтеграція в сучас-

ному світі. — К., 1991.

32. Герасименко В. Новое в развитии общеевропейского рьін-

ка // Рос. зконом. журнал. — 1994. — № 3. — С. 83—88.

33. Герасименко М. Аграрні відносини в Галичині в період кри-

Зи панщинного господарства. — К., 1959.

34. Германская история в новое й новейшее время: В 2 т. —

М., 1970.

35. Гиндин Й. Государственньїй банк й зкономическая поли-

Тика царского правительства. — М., 1960.

36. Голобуцький В. Економічна історія Української РСР. До-

жовтневий період. — К., 1970.

Голобуцкий В. О начале нисходящей стадии феодальной

формации // ВопросьІ истории. — 1959. — № 9.

38. Голобуцький В. Про цехове ремесло і зародження капіта-

лістичного виробництва в XVI — першій половині XVII ст. на

Україні // Вісник АН УРСР. — 1958. — №8.

39. Головко А. Київська біржа на фондовому ринку Росій-

ської імперії // Наука і суспільство. — 1994. — № 9—10. —

С. 24—29.

40. Горкіна Л. До обґрунтування суспільно-економічних пере-

творень в Україні в 1917—1920 рр. // Економіка України. —

С. 74—82.

41. Горленко В., Бойко І., Купецький О. Народна землеробська

техніка українців (історична етнографічна монографія). — К., 1972.

42. Грицак Я. Нарис історії України. — К., 1996.

43. Грушевський М. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. —

К., 1991—1999.

Грушевский М. Очерки истории украинского народа. — К.,

1990.

45. Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К., 1990.

46. Гуржій І. Зародження робітничого класу України (кінець

XVIII — перша половина XIX ст.). — К., 1958.

47. Гуржій І. Розвиток товарного виробництва і торгівлі на

Україні (з кінця XVIII до 1861 р.) — К., 1962.

48. Гуржій І. Розклад феодально-кріпосницької системи в сіль-

ському господарстві України першої половини XIX ст. — К., 1954.

49. Гуржій І. Україна в системі всеросійського ринку 60—90-х

років XIX ст. — К., 1968.

50. Гуржий А. Зволюция феодальньїх отношений на Левобе-

Режной Украине в первой половине XVIII в. — К., 1986.

51. Гутник В., Коровкин В., Кириллов К. Становление системьі

Социального рьшочного хозяйства в Западной Германии после II

мировой войньї // Общество й зкономика. — 1994. — № 1. —

С. 132—136.

Демидова Л. Сфера услуг в постиндустриальной зкономике

// МЗМО. — 1999. — № 2. — С. 24—32.

од. Дерев'янків Т. Промисловий переворот на Україні. Питан-

ня теорії та історії. — К., 1975.

54. Джеймс Мейс. Політичні причини голодомору в Україні

(1932—1933 рр.) // Укр. істор. журнал. — 1995. — № 1. —

С. 34—48.

Дмитренко В. Советская зкономическая политика в пер-

вьіе годьі пролетарской диктатури. — Гл. 6. — М., 1987.

56. Довженюк В. Землеробство Древньої Русі до середини

XIII ст. — К., 1961.

57. Дорошенко Д. Нарис історії України. — Львів, 1991.

58. Джинчарадзе В. Зкономическая история СІЛА. — М., 1973.

Дьяконова Й. Зкономическая история России в конце XIX

— начале XX века // История СССР. — 1992. — № 1. — С. 201

—208.

60. Дядиченко В. Нариси суспільно-політичного устрою Ліво-

бережної України кінця XVII — початку XVIII ст. — К., 1959.

61. Економіка зарубіжних країн: Підручник / А. Філіпенко,

В. Вергун, І. Бураківський та ін. — К., 1996.

62. Економічний словник-довідник / За ред. С. Мочерного. —

К., 1995.

Ефименко А. История украинского народа. — К., 1990.

64. Железнова В. Зкономика США: Учеб. пособие. — М., 1979.

65. Задорожний В. Товарне виробництво і торгівля на західно-

українських землях (кінець XVIII — перша половина XIX ст.).

— Львів, 1989.

Заборовский Я. Очерки по истории аграрних отношений в

Римской республике. — Львов, 1985.

67. Злупко С. Ідейна боротьба навколо аграрно-селянського пи-

тання в Галичині (кінець XIX — початок XX ст.). — Львів, 1960.

68. Історія економічної думки України: Навч. посіб. / Р. Ва-

сильєва, Л. Горкіна, Н. Петровська та ін. — К., 1993.

Инматов В. Зкономическая реформа й стабилизация в после-

военной Японии // ЗКО. — 1993. — № 12. — С. 142—152.

70. Історія народного господарства Української РСР: В 3 т. —

К., 1983—1985.

71. Історія Русів. — К., 1991.

72. Історія України: Курс лекцій: Кн. 1—2: Навч. посіб. /

Л. Мельник, В. Верстюк, М. Демченко та ін. — К., 1991—1992.

73. Історія української еміграції. Матеріали до спецкурсу / За

Ред. Б. Лановика. — К., 1992. — С. 5—24.

74. Илларионов А. Основньїе тенденции развития мировой зко-

номики во второй половине XX века // ВопросьІ зкономики. —

С. 117—141.

75. История ЕвропьІ с древнейпіих времен до наших дней:

В 8 т. — М., 1988.

76. История крестьянства в Европе: Зпоха феодализма: В 3 т.

— М., 1986.

77. История СПІА: В 4 т. / Под ред. Г. Севастьянова. — М., 1983.

78. История Франции: В 3 т. — М., 1972—1973.

79. Карпинський І. Нові індустріальні країни. Хто вони? — К.,

1990.

Катеев А. Изменение статуса римских колонов в IV — VI вв.

// Вестник древней истории. — 1989. — № 4.

81. Каштанов С. ФинансьІ средневековой Руси. — М., 1988.

Котельникова Л. Феодализм й город в Италии в XIII —

XV вв. — М., 1987.

83. Кісь Я. Промисловість Львова у період феодалізму (XIII —

XIX ст.). — Львів, 1969.

84. Коваль М. Українська РСР у період відбудови і розвитку

народного господарства (1945—1955) // Укр. істор. журнал. —

С. 80—88.

85. Ковальчак Г. Економічний розвиток західноукраїнських зе-

Мель. — К., 1988.

86. Компан О. Міста України в другій половині XVII ст. — К.,

1983.

87. Косик В. Україна під час другої світової війни. — Київ;

Париж; Нью-Йорк; Торонто, 1992.

голодомор: Пер. з англ. — К., 1993. 89. Копиленко М., Копиленко О. Забуті реформи: 3 досвіду еко- номічних перетворень в Україні // Інформація і ринок. — 1993.

Нью-Йорк; Торонто, 1992.

92. Коропецький І. Дещо про минуле, недавнє минуле і майбутнє

економіки України. — К., 1993.

Котельникова Л. Феодализм й город в Италии в XIII —

XV вв. — М., 1987.

94. Кравець М. Селянство Східної Галичини і Північної Буко-

вини в другій половині XIX ст. — Львів, 1964.

Крандиевский С. Очерки по историографии зкономическои

96. Кривонос В. Львівсько-левантійська торгівля наприкінці XV — сер. XVII ст. // Укр. істор. журнал. — 1995. — № 1. — С. 48—57. 97. Крижанівський О. Історія Стародавнього Сходу. — К., 1996.

Дини XVII .ст. — К., 1953.

102. Крип'якевич І. Галицько-Волинське князівство — К., 1984.

Крючкова Й., Гончар Н. Дилемма 1999-го, или еще раз о

качестве отечественной зкономической политики // Зеркало не-

Дели. — 1999. — 15 мая. — С. 8.

104. Кульчицький С. Новітня історія України // Укр. істор.

Журнал. — 1991. — № 10, 12.

рія України і світу: Підручник. — К., 1999. 106. Лановик Б., Матисякевич 3., Матейко Р. Економічна істо- рія світу і України: Підручник. — Тернопіль, 1997.

Ломакин В. Внешнезкономическая политика Великобри-

Тании. — М., 1988.

110. Лященко Я. Історія народного господарства СРСР: В 2 т.

— К., 1951—1952.

Малькова Т. Бухгалтерское наследие критской цивилиза-

ции // Бухгалтерский учет. — 1993. — № 7. — С. 34—37.

112. Маковійчук І., Пилявець Ю. Голод на Україні у 1946—

1947 рр. // Укр. істор. журнал. — 1990. — № 8. — С. 14—32.

Маркина В. Магнатское поместье Правобережной Украи-

ньі второй половиньї XVIII в. (Социально-зкономическое развитие).

— К., 1961.

114. Маркина В. Крестьяне Правобережной УкраиньІ. Конец

XVII — 60-е годьі XVIII ст. — К., 1971.

115. Мельник Л. Технічний переворот на Україні у XIX ст. —

К., 1972.

116. Міжнародні економічні відносини: Історія міжнародних

відносин: Підручник / За ред. А. Філіпенка. — К., 1992.

117. Мировое хозяйство й советская зкономика: шансьі й илл.ю-

Зии. — М., 1990.

118. Михайлина П. Міста України в період феодалізму. — Чер-

нівці, 1971.

Михайлина П. Визвольна боротьба трудового населення

120. Митрофанов А. Акціонерні товариства в металургійній про- мисловості України наприкінці XIX — на поч. XX ст. // Еконо- міка України. — 1992. — № 12. — С. 71—75.

Ний аспект. — К., 1991.

127. Панченко П. Деформації в розвитку українського села у

80-х — на поч. 90-х рр. // Укр. істор. журнал. — 1992. — № 1.

— С. 18—29.

128. Панченко П. Становище українського села (60—80-ті роки)

// Укр. істор. журнал. — 1989. — № 8.

129. Пасхавер А. Перспективи: частного предпринимательства

в Украине: бюрократия против капитала // Зеркало недели. —

Июня. — С. 1, 8.

130. Пеняк П. Про ремісничі об'єднання Русі та Візантії //

Укр. істор. журнал. — 1995. — № 1. — С. 122—125.

Перший П. Аграрная революция в России. — М., 1966.

132. Петишкина С. Денежная реформа графа Витте // Дело-

вьіе люди. — 1993. — № 5. — С. 43—45.

133. Пивовар С., Слюсаренко А., Стельмах С. Всесвітня історія.

Новітній період. 1945—1997 рр. — К., 1998.

134. Пирожков С., Поповкін В. Українська економіка: важкий

шлях до ринку // Політика і час. — 1994. — № 4. — С. З—12.

Пичета В. Аграрная реформа Сигизмунда Августа в Ли-

Товско-Русском государстве. — М., 1958.

136. План Маршалла для Західної Європи // Сучасність. —

С. 83—94.

ІоІ. Іюномарьов й. розвиток капіталістичних відносин у про-

мисловості України XVIII ст. — Львів, 1971.

138. Постников В. СІЛА й даузсизация Германии (1924—

Гг.). — М., 1957.

139. Похилевич Л. Крестьяне Белоруссии й ЛитвьІ в XVI —

XVIII в. — Львов, 1957.

Погребинский А. Очерки истории финансов дореволюци-

Онной России. — М., 1954.

Политико-зкономические проблеми всемирного хозяиства

/ Под ред. В. Седова. — М., 1988.

142. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. — К.,

Т. 1. — С. 225—232.

143. Притуляк П. Економічний договір УНР з Німеччиною та

Австро-Угорщиною 1918 р. // Укр. істор. журнал. — 1997. —

№ 1. — С. 62—72.

Попов В., Маркарьян С. Две исторические модели разви-

тия Японии в XIX — XX вв. // Зкономическая история: Ис-

Следования, историография, полемика. — М., 1992.

145. Попов В. Україна на шляху до ринкової економіки // Еко-

номіка України. — 1992. — № 2.

146. Прозктор Д. Мировьіе войньї й судьбьі человечества. —

М., 1986.

147. Процкж С. Економічне становище України на поч. XIX ст.

// Сучасність. — 1983. — № 7—8. — С. 133—145.

Путро А. Левобережная Украйна в составе Российского

Государства во второй половине XVIII в. — К., 1988.

149. Ревякин А. Французская индустриализация XIX в. // Зко-

номическая история: Исследования, историография, полемика. —

М., 1992.

Рутковский Я. Зкономическая история Польпш. — М., 1953.

151. Рьібаков Б. Древняя Русь. — М., 1963.

152. Рьібаков Б. Ремесло Древней Руси. — М., 1948.

Сакс Дж. Крупнейшие зкономические трансформации в

истории // Сакс Дж. Рнночная зкономика й Россия. — М., 1994.

— С. 312—322.

154. Сас Я.М. Феодальнне города УкраиньІ в конце XV — 60-х

Годах XVI в. — К., 1989.

Сванидзе А. Деревенские ремесла в средневековой Евро-

Пе. — М., 1985.

156. Свежинський В. Аграрні відносини на Західній Україні в

кінці XIX ст. — на початку XX ст. — Львів, 1966.

157. Сидоренко О. Історична метрологія Лівобережної Украї-

Ни XVII ст. — К., 1975.

— сер. XVII ст.). — К., 1992. 159. Сіденко В. Економічне трансформування у країнах Цент- ральної та Східної Європи // Економіка України. — 1998. —

Слюсарский А. Социально-зкономическое развитие Сло-

165. Смирнова С. ФРГ: новий зтап промьішленного развития — М., 1990. 166. Смолка А. Аграрна політика та земельні відносини в Укра-

Правобережной Украине. — М., 1968.

169. Стельмах С., Пивовар С. Всесвітня історія (запитання і від-

повіді). — К., 1996.

Струмилин С. Очерки зкономической истории России. —

М., 1967.

171. Степанков В. Антифеодальна боротьба в роки Визвольної

війни та її вплив на формування української держави. — Львів, 1991.

172. Субтельний О. Україна. Історія. — К., 1991.

Теневая зкономика й организованная преступность в Укра-

ине: современное состояние й проблеми борьбьі с ними // Зерка-

Ло недели. — 1996. — 10 февр. — С. 5—6.

174. Теплицький В. П. Реформи 1861 р. і аграрні відносини

на Україні (60—90-ті роки XIX ст.) — К., 1959.

175. Терещенко Ю. Україна і європейський світ: Нарис історії

від утворення Старокиївської держави до кінця XVI ст.: Навч.

посіб. — К., 1996.

Тимощук В. Давньоруська Буковина (X — пер. пол. XIV ст.).

— К., 1982.

Тихомиров М. Древнерусские города. — М., 1946.

179. Україна і світ: Історія господарства від первісної доби і перших цивілізацій до становлення індустріального суспільства: Навч. посіб. / За ред Б.Д. Лановика. — К., 1994.

XVIII вв. — М., 1960.

184. Франко І. Панщина та її скасування 1848 р. в Галичині

// Твори. — Т. 19. — К., 1956.

185. Финансово-кредитньїй словарь: В 3 т. — М., 1984—1986.

Франция. — М., 1990.

Фурсенко А. Американская буржуазная революция XVIII в.

— М.; Л., 1960.

Хисао Канамори, Даюн Вада. Япония — мировая зконо-

Мическая держава — М., 1986.

189. Хміль В. Аграрні перетворення на Україні. 1917—1920 рр.

— К., 1990.

190. Хорос В. Постиндустриальньїй мир — надеждьі й опасе-

ния // МЗМО. — 1998. — № 12. — С. 5—17.

191. Хонігсман Я. Проникнення іноземного капіталу в еконо-

міку Західної України в епоху імперіалізму (до 1918 р.). — Львів,

1971.

192. Чайковський В. Економічна історія світу і України: Навч.

посіб. — Тернопіль, 1997.

Черевко Ю., Шевченко Н. Зкономические отношения в

"треугольнике" Япония — новьіе индустриальньїе зкономики Азии

— СІЛА. — М., 1992.

Чистозвонов А. Генезис капитализма. Проблеми методо-

Логии. — М., 1985.

. чмихов ш., лравченко п., черняков І. Археологія та ста-

родавня історія України: Курс лекцій. — К., 1992.

Шабульдо Ф. Земли Юго-Западной Руси в составе Вели-

Кого княжества Литовского. — К., 1987.

197. Шаталіна Є. Експропріація селянських господарств в Укра-

їні у 1929—1933 рр. // Укр. істор. журнал. — 1992. — № 3—5.

198. Шульга І. Соціально-економічне становище Закарпаття в

другій половині XVIII ст. — Ужгород, 1962.

Зглау X. Борьба гигантов. Зкономическое соперничество

ЕвропьІ, СІЛА, Японии. — М., 1986.

200. Зкономическая история зарубежньїх стран: Курс лекций

/ Н. Полетаева, В. Голубович, Л. Пашкевич й др.; Под общ. ред.

В. Голубовича. — Минск, 1997.

201. Зкономическая история: Исследования, историография, по-

Лемика. — М., 1992.

202. Зкономическая история капиталистических стран / Под

Ред. Ф. Полянского, В. Жамина. — М., 1986.

203. Зкономическая история капиталистических стран // Под

ред. В. Чунтулова, В. Сарьічева. — М., 1985.

Зйдус X. История Японии с древнейших времен до наших

дней: Краткий очерк. — М., 1968.

205. Зкономика зарубежньїх стран. Капиталистические й раз-

вивающиеся страньї. — М., 1990.

Зльянов А. Индустриализация развивающихся стран в ин-

терьере мирохозяйственньїх связей // МЗМО. — 1999. — №1—3.

207. Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків: У 3 т. —

Львів, 1990.

208. Япония: зкономика, политика, история. — М., 1989.

Навчальне видання

Серія "Вища освіта XXI століття"

ЛАНОВИК Богдан Дмитрович

ЛАЗАРОВИЧ Микола Васильович

ЧАЙКОВСЬКИЙ Володимир Федорович

ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ

Курс лекцій

Керівник видавничих проектів В^. Карасьов

Головний редактор ВЛ. Розумний

Редактор О.М. Гречишкіна

Контрольний редактор Л.В. Кирпич

Коректор О.О. Ганзюк

Шдп. до друку 14.10.99. Формат 60x84 У16- Папір офс. №1. Друк офс. Гарнітура шкільна. Ум. др. арк. 15,5. Обл.-вид. арк. 13,9. Видавництво "Вікар"

Тел. (044)228-06-96;

V м. Київ, пл. Лесі Українки, 1, тел. (044)296-80-20;

V м. Вінниця, вул. Соборна, 38, "Дружба", тел. (0432)32-76-93;

м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 1/3, СП "Мир",

Тел. (0562)46-52-32;

N м. Донецьк, вул. Артема, 147-а, "Дом книги", тел. (0622)57-73-94;

V м. Житомир, вул. Черняховського, 12-а, "Житомир-книга",

Тел. (0412)22-12-19;

V м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 19, "Букініст",

Тел. (03422)2-38-28;

V м. Запоріжжя, просп. Леніна, 151, "Сучасник", тел. (0612)33-12-27;

V м. Кіровоград, вул. К. Маркса, 34/25, "Книги", тел. (0522)22-48-45;

л/ м. Кривий Ріг, пл. Визволення, 1, "Букініст-салон",

Тел. (0564)29-81-21;

V м. Львів, просп. Шевченка, 8, книгарня НТШ, тел. (0322)79-85-80;

V м. Луганськ, вул. Радянська, 58, "Глобус-книга",

Тел. (0642)53-62-30;

V м. Луцьк, просп. Волі, 8, "Освіта", тел. (03322)2-46-14;

V м. Одеса, вул. Преображенська, 49/51, "Радуга",

Тел. (0482)22-04-38;

V м. Рівне, вул. Соборна, 57, "Слово", тел. (0362)26-94-17;

V м. Сімферополь, вул. Куйбишева, 13, МСП "Ната",

Тел. (0652)25-62-16;

V м. Суми, вул. Кірова, 8, АТП "Кобзар", тел. (0542)22-51-17;

V м. Харків, вул. Петровського, 6/8, "Вища школа",

Тел. (0572)47-80-20;

V м. Херсон, вул. 9-го січня, 15, офіс 75, ПВКФ "Стиль-Плюс",

Тел. (0552)24-22-96;

V м. Хмельницький, вул. Подільська, 25, "Книжковий світ",

Тел. (03822)6-60-73;

V м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 37, "Художня книга",

Тел. (03722)2-60-95;

Книготорговельним організаціям та оптовим покупцям звертатися за тел.: (044) 225-00-44, 224-80-43. Е-таіІ: 5а1е8@зосіеіу.Ьіеу.иа

Ними проблемами.