Польський уряд, прагнучи не допустити зміцнення України, у лютому 1651 р. відновив війну.Закономірним результатом непослідовної тактики Криму стала найтяжча за всю війну поразка українців під Берестечком у липні 1651 р.Татари залишили поле бою і силою затримали при собі Б.Хмельницького. Українське військо потрапило в оточення і понесло величезні людські втрати. Полякам дістався весь обоз і гетьманська канцелярія.У липні литовські війська взяли Київ. Однак, Хмельницькому вдалося відновити боєздатність армії, зупинити польсько-литовське військо під Білою Церквою і змусити противника до переговорів. Та все ж укладена 28 вересни 1651 р. Білоцерківська угода призвела до тяжких для України наслідків:-територія автономії обмежувалася лише Київським воєводством;-козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тис. осіб;-гетьман підпорядковувався польському королю та позбавлявся права закордонних зносин.
Договір не влаштовував жодну із сторін. Польський сейм навіть відмовився його схвалити. Саме в цей час починається масове переселення українців у північно-східні і східні українські землі, які ще з кінця XV ст. перебували в межах Московської держави. Переселенці засновують міста Харків (1655 р.), Суми, Охтирку та інші. Згодом цей край отримав назву Слобідська Україна(від слова "слобода" - так називалися поселення, які отримували від уряду певні пільги). КУЛЬМІНАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ Український народ не прийняв тяжкі умови Білоцерківської угоди. Навесні 1652 р. Б.Хмельницький відновив воєнні дії проти Польщі, заручившись у черговий раз підтримкою Криму. У травні 1652 р.козаки оточили і розгромили 20-тисячне польське військо біля гори Батігна Поділлі. Перемога викликала масове антипольське повстання населення України, в результаті на всій її території у червні 1652 р. відновлюється влада гетьмансько-старшинської адміністрації.Восени 1653 р. відбулася битва між українсько-татарськими та польським військами біля м. Жванець на Поділлі. Польська армія опинилася в оточенні. Однак, кримський хан знову зрадив українську сторону і пішов на переговори з королем, які завершилися 15 грудня 1653 р. Кам'янецькою угодою, як підкреслюють В.Смолій і В. Степанков, "відносно козацької України вона передбачала відновлення не умов Зборівського договору (як це часто а лише передбачених ним прав І зольностей козацтву".