Особливості української національної революції. Причини її поразки та значення в історії України.
Особливості української національної революції. Причини її поразки та значення в історії України. - раздел История, Предмет і завдання курсу Історія українського суспільства. Його роль у підготовці фахівців економічного і юридичного профілю Селянсько-Козацькі Повтання Першої Половини 17 Ст. Сприяли Накопиченню Воєнно...
Селянсько-козацькі повтання першої половини 17 ст. сприяли накопиченню воєнного досвіду, зростанню нац. самосвідомості укр. Народу, посиленню єдності козаків та селян у боротьбі за національне визволення, формуванню психічної готовності боротися до переможного кінця. Важливими причинами, що робили козацьке повстання можливим є посилення та розширення сфери впливу Запорізької Січі, яка того часу була своєрідним зародком української державності, що за певних умов міг стати основою для сворення повноцінної держави. Доба широкомасштабної національно-визвольної боротьби середини 17 ст.склад. з неоднаких за тривалістю і змістом періодів, у межах яких домінувала то одна то інша тенденція. Саме ця особливіст ьнаціонально-визвольних змагань певною мірою і зумовила таку розбіжність у термінології щодо цього народного виступу. Народне повстання, яке розпочалося у 1648р. , охопивши більшу частину території і населення Україги незабаром переросло у визвольну війну, а війна-зумовивши докорінні зміни у суспільному розвитку- в національну революцію. До найважливіших особливостей української революції належать:
— боротьба не лише проти Речі Посполитої, але й інших ворогів української незалежності — Московії та Криму;
—тісний взаємозв'язок і взаємовплив національно-визвольної, релігійної й соціальної боротьби;
— переростання соціальної боротьби в селянську війну 1648—1652 pp., що завершилася утвердженням у козацькій Україні нової моделі соціально-економічних відносин;
—революція тривала довго, її розвиток був нерівномірним і суперечливим;
—відхід з 1649 р. від боротьби Західного регіону;
—провідну роль у розвитку революції відігравало козацтво — стан дрібних землевласників фермерського типу;
— зрада національних інтересів частиною панівного стану українського суспільства;
—слабка участь в революції міського патриціату, інтелігенції, вищого й середнього духовенства;
—домінування збройних форм боротьби, яка час від часу набирала жорсткого характеру й супроводжувалася проявами етнічних чисток;
—вкрай негативна роль геополітичних обставин, оскільки уряди найбільших сусідніх держав всіляко протидіяли вибореній Українською державою незалежності.
Революція завершилася для українського народу поразкою.
Основні причини поразки революції: —відсутність досвіду державного будівництва в еліти, котра очолила боротьбу; незавершеність процесу її консолідації навколо національної державної ідеї; гострі суперечності між окремими угрупованнями, що продовжували жорстку міжусобну боротьбу; —переважання в ментальності значної частини еліти, козацтва та інших верств населення особистих, групових і станових інтересів над національними та державними; — зрада національних інтересів більшістю панівного стану передреволюційного українського суспільства, яка воювала проти власного народу за польські імперіалістичні інтереси; —несформованість на початку революції національної державної ідеї, що зумовило політику автономізму її керівництва в 1648 p., призвело до залишення ворогові Західного регіону, а відтак породило проблему соборності Української держави;
—розкол України на два великі регіони: козацьку Україну та Західну Україну, що стало на заваді об'єднання зусиль нації в її боротьбі за незалежність; —розпад козацької України на два гетьманства (Лівобережне й Правобережне) та Запорожжя, що істотно послабило національно-патріотичні сили і призвело до жорсткої міжусобної боротьби; — ліквідація встановленої Б. Хмельницьким монархічної форми правління й утвердження республікансько-олігархічної моделі, що зумовило слабкість центральної влади, запеклу боротьбу за булаву, всевладдя старшин на місцях; —прорахунки (після смерті Б. Хмельницького) .урядів у проведенні внутрішньої політики, які загострили соціальну боротьбу і тим самим руйнували підвалини молодої держави; —різні зовнішньополітичні орієнтації старшинських угруповань, зумовлені пошуками виходу зі складного геополітичного становища козацької України; — постійна агресія (в різних формах) з боку сусідніх держав, спрямована на ліквідацію самостійної Української держави
Не вдалося ні створити державу в етнічних межах України, ні відстояти незалежність козацької України, хоча за свободу було заплачено неймовірно високу ціну. Людські втрати від воєнних дій, голоду, епідемій, захоплення в ясир, переселень становили до 65—70% всього населення України; зазнали руйнувань майже всі міста та села; великої шкоди було завдано розвитку ремесел, промислів і торгівлі. Усе це — жахливий негатив революції.
Значення революції полягало в тому, що вона:
—привела до тимчасового створення національної держави, частина якої на теренах Лівобережжя на правах автономії проіснувала в складі Російської імперії до початку 80-х років XVIII ст.;
—сформувала і проголосила національну державну ідею;
—відіграла значну роль у формуванні нової політичної еліти;
—стала імпульсом для розвитку національної самосвідомості.
— зумовила закріплення за витвореною державою назви «Україна» й започаткувала зміну назви «руський народ» на «український народ»;
—збагатила традиції боротьби проти національно-релігійного та соціального гноблення;
—справила глибокий і тривалий вплив на розвиток усної народної творчості, історичної, художньої літератури;
— протягом тривалого часу після її завершення козаки, селяни й міщани користувалися плодами соціально-економічних завоювань в роки революції.
Час перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського... І етап оксамитове литовське проникнення Литовське князівство розпочало своє проникнення на Русь ще за...
Етапи розвитку Київської Русі, їх специфіка та особливості.
Історики часто ділять політичну історію Київської Русі на три періоди.
Перший період , коли відбувалося виникнення й формування давньоруської держави ІХ-Х ст. В цей час з”являються перші з
Економічне життя Київської Русі в ХІ – першій половині ХІІ ст.
Політична могутність і військова потуга Давньоруської держави трималися на міцному фундаменті: розвинутій і багатій економіці. Землеробство і скотарство не тільки були спроможні прогодувати населен
Соціальна структура суспільства КР в ХІ -ХІІ ст.
У X ст. в землеробському суспільстві Київської Русі переважали вільні смерди і невелика група племінної знаті на чолі з князем у кожному племені. Але у зв'язку зі швидким зростанням Київської держа
Міжнародні зв’язки КР за князів Володимира і Ярослава
Початок нового етапу розквіту і піднесення пов*язаний з князюванням Володимира Великого. Він виявив себе як мужній воїн, авторитетний політик, тонкий дипломат. Він установив дружні стосунки з : Пол
Суспільно-політичні рухи. Ідеологія правителів Київської Русі.
Утвердження князівської влади в київській метрополії вимагало відповідного ідеологічного забезпечення. Дати його могла нова релігія, покликана замінити традицію виборності князя, залежності його ві
Централізація Київської Русі за часи Володимира Мономаха.
Володимир Мономах-син князя Всеволода Ярославича. За його ініціативою та активною участю відбулося три з’їзди князів Київської Русі – Любецький (1097 р.), Витичевський (1100 р.) і Долобський (1103
Причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
XII—XIII століття на Русі увійшли в історію як період феодальної роздробленості. По смерті великого князя київського Мстислава, сина Володимира Мономаха, Київська Русь розпадається на багато князів
Зародження передумов формування української народності.
Народність — це форма спільноти людей, яка історично виникає за родоплемінною спільністю і формується на певній території при натурально-господарчій діяльності у процесі злиття, консолідації різних
Культура, освіта Київської Русі.
Високий злет культури Київської Русі був зумовлений суттєвими зрушеннями в різних сферах суспільного життя — розвитком феодальних відносин; становленням давньоруської державності; відокремленням ре
Внутрішня і зовнішня політика князя Данили Галицького
Водночас з політикою внутрішнього зміцнення князівства Данило Галицький у зовнішньополітичній сфері намагається створити антиординську коаліцію. Князь не тільки примирюється, а й налагоджує союзни
Культура Галицько-Волинської держави
1)Усна народна творчість, освіта і писемність.Найцікавішим в цьому плані є драматичне оповідання про осліплення теребовлянського князя Василя Ростиславича братами Святополком і Дав
Укр. землі в складі Речі Посполитої.
Захопивши у XIV-XV ст. Галичину, Західну Волинь і Поділля, Польща прагнула оволодіти й українськими землями, які входили до складу Великого князівства Литовського. Але, окрім бажання Польщі, визрів
Основні напрями зовнішньої політики Б.Хмельницького.
Гетьман і старшина все більше переконуються в тому, що без надійної допомоги ззовні неможливо забезпечити І перемогу над поляками і зберегти козацьку державу. Таку допомогу можна було отримати ві
Новости и инфо для студентов