рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині XIX ст.

Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині XIX ст. - раздел История, Лекція №1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ. 1.2. Методико-методологічні засади аналізу історії економіч­ної думки Індустріалізація В Розвинутих Країнах Відбувалася На Основі Науково-Технічної...

Індустріалізація в розвинутих країнах відбувалася на основі науково-технічної революції. Відкриття в галузі математики, фізики, хімії, інших наук сприя­ли технічному прогресові, створенню оригінальних машин, механізмів, приладів, які масово запрова­джувалися у виробництво. Найважливішим винахо­дом останньої третини XIX ст. було створення техні­чної лінії з виробництва, передачі і споживання електричної енергії. Це стало можливим після винаходу динамомашини (В. Сіменс — Німеччина, 1867 р.), генератора електричного струму (Т. Едісон — США, 1883 р.), трансформатора для передачі електрично­го струму на відстань (1891), електродвигуна. Роз­почалася електрифікація виробництва, транспорту і побуту. Парова енергія стала витіснятися електрич­ною. Були винайдені електрична плавильна піч (1877), електричне зварювання металів (1887), елек­трична залізниця — трамвай (1879), електрична лам­па (1886) та багато інших винаходів.

У 80—90-х роках було відкрито і вдосконалено використання інших видів енергії. Серед них виді­ляються винаходи двигунів внутрішнього згоряння — карбюраторного (Н. Отто, Німеччина, 1887 р.) та дизельного (Р. Дизель — Німеччина, 1893 р.).

У 80-х роках двигуни внутрішнього згоряння були вдосконалені. На їх базі німецькі винахідники Г. Даймлер і К. Бенц створили автомобіль, який мав велике техніко-економічне значення.

Відкриття в галузі виробництва хімічної продукції (синтетичні барвники, кислоти, фарбувальні, лікарські, парфумерні та інші вироби) дали поштовх для прискореного розвитку хімічної промисловості.

Велике економічне значення мали технічні вдос­коналення в металургії — конверторний спосіб ви­робництва сталі, впровадження мартенівських печей, які значно підвищували продуктивність праці.

Цьому сприяли також технічні і технологічні но­вації в металообробці. Був винайдений автоматич­ний револьверний верстат (США), вдосконалений токарний та інші металорізальні механізми.

Важливі вдосконалення були зроблені в технічній сфері легкої, поліграфічної та інших галузях про­мисловості (автоматичний ткацький верстат, ліно­тип, автомат для виробництва пляшок тощо).

Темпи технічного прогресу були вражаючими, їхні результати важко переоцінити. Технічні та техно­логічні відкриття різко підвищили ефективність праці, почалося масове виробництво товарів, знизи­лася їх собівартість.

Структурні зрушення останньої третини XIX — початку XX ст. зумовили зміни у галузевій структурі машинної індустрії. Її провідними галузями стало виробництво електроенергії, продукції органі­чної і неорганічної хімії, добувної, металургійної, машинобудівної, транспортної промисловості. Роз­вивалися нові галузі: сталеливарна, нафтодобувна і нафтопереробна, електротехнічна, алюмінієва, авто­мобільна.

Значне зростання продуктивних сил, виникнення нових капіталомістких галузей і нової технології вимагали істотного укрупнення виробництва, ство­рюючи для цього технічні умови. Так, нова сталели­варна технологія вимагала переходу від окремих дрібних доменних печей до великих заводів з по­вним металургійним циклом. Впровадження елект­роенергії замість пари дозволило збільшити розмі­ри промислових підприємств.

Але розширення виробництва вимагало великих капітальних вкладень. Тому якісно нові зміни відбувалися і в організації та управлінні виробництвом. Провідне місце належало товариствам на основі акціонерної колективної власності, завдяки яким залучалися вільні капітали. Посилився процес кон­центрації виробництва і централізації капіталу, що охопив усі розвинуті країни й основні галузі їхньої економіки. У промисловості, банківській сфері ви­никають і розвиваються монополістичні об'єднан­ня. Банки перетворюються на фінансові центри, що контролювали як грошовий капітал, так і промис­лове виробництво. Зрощення банківського капіталу з промисловим зумовило формування фінансової олі­гархії. Капіталізм вільної конкуренції почав пере­ростати в монополістичний капіталізм.

Монополія (від гр. mоnо — один і роlео — продаю) — форма організації виробництва, що передбачає об'єд­нання підприємств, які виробляють продукцію пев­ного виду; виникає на основі високого рівня кон­центрації виробництва та капіталу з метою встанов­лення контролю над ринком для обмеження конку­ренції та отримання високих (монопольних) при­бутків. Основними формами монополій є:

— картель — об'єднання декількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, виробничу та комерційну самостійність, а домовляються про частку кожного у загальному об­сязі виробництва, ціни, ринки збуту, обмінюються патентами на нову техніку тощо;

— синдикат — об'єднання підприємств, в якому розподіл замовлень на купівлю сировини і реаліза­цію продукції здійснюється через єдину збутову кон­тору або інший аналогічний орган. Учасники син­дикату зберігають виробничу, але втрачають комер­ційну самостійність;

— трест — об'єднання підприємств однієї або кількох технологічно пов'язаних між собою галу­зей промисловості, учасники якого втрачають свою комерційну і виробничу самостійність, підкоряючись єдиному контролю. Юридично створення тресту означає передачу контролю над колись незалежни­ми підприємствами (у формі контрольного пакета акцій або особливого довірчого сертифіката) його за­сновникам. Нерідко трест очолює холдинг — держательська компанія, яка зосереджує у своїх руках акції учасників цього об'єднання і здійснює конт­роль за їхньою діяльністю;

— концерн — об'єднання підприємств різних га­лузей промисловості, транспорту, торгівлі, банків, на­уково-дослідних та навчальних центрів тощо зі спільною власністю і єдиним фінансовим контролем, метою якого є здійснення спільної діяльності. Опе­ративне керівництво здійснює рада директорів.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Лекція №1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ. 1.2. Методико-методологічні засади аналізу історії економіч­ної думки

ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ... Історична еволюція економічної думки... Методико методологічні засади аналізу історії економіч ної думки...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині XIX ст.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Сторична еволюція економічної думки.
Економічне життя суспільства є надзвичайно багатогранним. Його вивчає система економічних наук, які включають науки про загальні закони економічного розвитку, галузеві економічні науки, науки, що р

Вивчення історії економічної думки необхідне і для розуміння й розвитку сучасних економічних теорій.
Визнаний авторитет у галузі історії економічної думки японсь­кий економіст Такаші Негіші в книжці «Історія економічної теорії», як і Блауг, ставить запитання: «Для чого ми вивчаємо історію еко­номі

ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК ЗА ПЕРВІСНОЇ ДОБИ ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ НА ЕТАПІ РАННІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ.
Палеоліт, або давній кам'яний вік. Мезоліт - середній кам'яний вік Протонеоліт. Неоліт - новий кам'яний в

Економічна думка, причини розквіту та занепаду країн античного світу.
  З розвитком су­спільства виникали ширші уявлення про економічні відносини, з'явилися окремі висловлювання, ідеї економічного характеру. Вони стали складовою архаїчного мислення і ді

Економічна думка, господарство та соціально - економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу.
  До країн Стародавнього Сходу відносяться Старо­давній Єгипет, державні утворення Межиріччя (Шу­мер, Ур, Вавилонське царство), Стародавня Індія, Ки­тай та інші. Господарство

Економічна думка , причини розквіту та занепаду країн античного світу.
Стародавня Греція. У першій половині І тисячо­ліття до н. є. колись могутні Вавилонське царство та Єгипет внаслідок внутрішніх та зовнішніх обставин занепадають. У світовій історії

Форми землеволодіння та соціально-економічні відносини в епоху Середньовіччя.
Господарство епохи Середньовіччя (феодальне гос­подарство) характеризується перш за все пануван­ням приватної власності на землю. Основний дохід, а відтак і можливість вижити, люди отримували від з

Форми землеволодіння та соціально-економічні відносини в епоху Середньовіччя.
Генеза та розвиток нових господарських форм в середньовічній Європі мали універсальні ознаки. Вони формувалися в основному на соціально-еко­номічній спадщині Римської імперії та господарських досяг

Середньовічні міста. Ремесла. Цехи.
У країнах Західної Європи найдавніші міста зав­дячували своїм початком римлянам. Міста виника­ли скрізь, куди доходила влада Стародавнього Риму, навіть до меж римських провінцій над Рейном Дунаєм,

Внутрішня і зовнішня торгівля. Фінанси.
В XI — XV ст. в країнах Західної Європи інтен­сивно розвивалася торгівля, чому сприяв розвиток ремесла та урбанізація. Особливо жваво вона прова­дилася у могутніх міських республіках Північної Італ

Економічна думка середньовіччя.
Мис­лення середньовічної людини мало теологічний характер. Економі­чна думка ще не відокремилась у самостійну галузь знань. Цей про­цес почався лише в період пізнього середньовіччя (XVI — XVII ст.)

Передумови становлення ринкової економіки в країнах Західної Європи.
Перші зачатки ринкового виробництва з'явилися в окремих містах Північної Італії і Фландрії ще в XIV-XV вв. Виникнення ж ринкових відносин у масштабі Західної Європи ставиться лише до XVI сторіччя.

Передумови і наслідки Великих географічних відкриттів.
В економічному становленні новоєвропейської та світової макроцивілізації важливу роль відіграли Великі географічні відкриття кінця XV — початку XVI ст. Їхньою передумовою була криза левантійської т

Основні фактори становлення індустріального суспільства. Мануфактури.
Розклад феодального господарства був пов'язаний з такими процесами, як розвиток товарного госпо­дарства; посилення майнової та соціальної диферен­ціації; формування великих капіталів і розвиток роз

Англійська революція 1640—1660 рр.: економічні причини і наслідки.
На початку XVI ст. Англія залишалася невели­кою за кількістю населення державою. Переважна частина її мешканців проживала у сільській місце­вості; в містах — 20% жителів країни. Більшість галузей п

Особливості генези індустріального суспільства у Франції
До середини ХVШ ст. Франція була однією з наймогутніших держав світу. Такого становища вона досягла в значній мірі за рахунок високої культури французького народу. Важливою силою, що утри­мувала Фр

Соціально-економічні передумови і наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність.
Колонізацію Північної Америки європейці розпо­чали ще у XVI ст. Найбільших успіхів у цьому про­цесі досягла Англія, яка створила ряд колоній на Атлантичному узбережжі материка. У боротьбі з Нідерла

Промисловий переворот у США.
Промисловий переворот — це перехід від руч­ного, ремісничо-мануфактурного до великого машин­ного фабрично-заводського виробництва. Важливою складовою промислового перевороту було впрова­дження у ви

Промисловий переворот в Англії: передумови, хід, наслідки
Батьківщиною першого промислового перевороту була Англія — в останній третині XVIII — середині XIX ст. Соціально-економічні передумови для його здійснення визріли в цій країні у середині XVIII ст.

Особливості промислового перевороту у Франції.
Промисловий переворот у Франції мав свої особ­ливості і специфіку. Він розпочався пізніше, ніж в Англії, і був затяжним. На думку деяких вчених, у т. ч. французьких, велика демократична революція 1

Особливості промислового перевороту в Німеччині.
Німеччина вийшла на шлях капіталістичного роз­витку пізніше, ніж Англія та Франція. Промисловий переворот тут розпочався лише в 30-х роках XIX ст. і тривав до 70-х років. Найважливішою причиною так

Промисловий переворот у США.
Поява у Північній Америці сильної самостійної держави створила сприятливі умови для економічно­го зростання. Промисловий переворот розпочався у північних штатах в останньому десятилітті XVIII ст.

Міжнародні економічні відносини.
  Після завершення промислового перевороту розвинуті країни світу вступають в добу індустріалізації. Вона характеризується структурними зміна­ми в господарстві окремих країн. На основ

Економічне піднесення США та Німеччини.
США. У кінці XIX ст. високими темпами розви­валася економіка США. Вони вийшли на перше місце у світі за обсягом промислової продукції, обігнали Великобританію, яка втратила роль &q

Основні фактори промислового відставання Англії та Франції.
Англія. В останній третині XIX ст. в Англії почали знижуватися темпи промислового виробництва. Інтен­сивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії зумовив виникнення

Становлення індустріального суспільства в Японії.
Перехід до індустріального суспільства в Японії відбувся пізніше, ніж в країнах Західної Європи та США, і мав ряд особливостей. До середини XIX ст. Японія була типовою аграрною країною, в якій па­н

Міжнародні економічні відносини.
У першій половині XIX ст. сформувався світо­вий ринок як підсистема господарства, пов'язана з обміном товарів за межами національної економіки та валютно-фінансовим забезпеченням такого обміну. Він

Ндустріалізація в Україні.
Упродовж 60—80-х років у Східній Україні за­вершився промисловий переворот. Найхарактерні­шою ознакою цього було повсюдне застосування у виробництві парових двигунів, систем машин, меха­нізмів та в

Зрушення в сільському господарстві. Столипінська аграрна реформа.
Селянські реформи 1848 р. в Австрійській та 1861 р. у Російській імперіях мали багато спільних рис. На­самперед вони створили сприятливіші умови для інду­стріального розвитку. Земля стала об'єктом

Зародження і розвиток кооперативного руху.
У новітню епоху великих соціально-економічних перетворень український народ вступив без власної держави. Він був об'єктом жорстокого колоніального гноблення. Іноземні поневолювачі безсоромно грабу­

Фінанси та кредит.
Наприкінці XIX ст. дедалі актуальнішим ставало питання встановлення в Росії грошового обігу, за­снованого на золоті, як це вже було у Великобрита­нії, Франції та Німеччині. Грошова реформа по­требу

Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації.
У другій міжвоєнній декаді в господарстві розви­нутих країн відбулися важливі зміни, викликані за­вершальним ходом індустріалізації, економічною кризою та її наслідками. Держава в цей період ста­ла

Англія.
Англія, як і США, подолала наслідки економічної кризи. Проте виходила вона з неї дуже повільно. Наприкінці 30-х років у країні панувало значне без­робіття. Англійська промисловість залишалася на рі

Франція.
Розвиток економіки Франції у 30-х ро­ках не був схожий на поступ американської, німець­кої, англійської. Він виявився особливо повільним, затяжним. Застій у головних галузях був тривалі­шим порівня

Німеччина.
Економічна криза призвела до кризи політичної і приходу до влади нацистів на чолі із А. Гітлером. Його уряд вже у перші роки свого прав­ління пішов на нечуване для мирного часу розширен­ня державно

Японія.
Японія, як і Німеччина, виходила з економічної кризи 1929—1933 рр. шляхом мілітаризації. Після встановлення окупаційної влади в Маньчжурії вона розпочала загарбання китайських територій. У 1937 р.

Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації.
Посилене державне втручання в економічне життя по­яснювалося суто практичними міркуваннями без відповідної теоре­тичної бази. Опублікувавши 1936 р. книжку «Загальна теорія зайня­тості, процента та

Лекція №11.
СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ НА ЕТАПІ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (кінець XX - початок XXI ст.) У 50-х роках у більшості європейськи

Відхід від нової економічної політики й перехід до директивного управління та планування.
Соціально-економічний розвиток України у 20-30-ті роки був зумовлений тим, що радянська Україна, увійшов­ши до складу СРСР (30 грудня 1922 р.). З 1922 р. всі рішення, що стосувалися України, в тому

Форсована індустріалізація. Примусова колективізація сільського господарства та її наслідки.
На основі нової економічної політики розвиток СРСР у середині 20-х років досяг довоєнного рівня, однак краї­на суттєво відставала від передових капіталістичних дер­жав: значно менше вироблялось еле

Економічне становище західноукраїнських земель у 20-30-ті роки.
Після першої світової війни, розпаду могутніх імперій українські землі (Західна Україна, північна Буковина, За­карпаття й Бессарабія) перебували у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини. Майже 7

Розвиток економічної думки в радянський період.
Післяжовтневий розвиток економічної теорії в Україні позначе­ний тими самими рисами, що й розвиток усієї економічної думки. Це розквіт з 20-х по 30-ті роки, занепад, починаючи з 30-х по 60-ті, коро

Економічне становище України та основні напрямки економічної політики в період переходу до ринкових відносин.
24 серпня 1991 р. позачергова сесія Верховної Ради України прийняла «Акт проголошення незалежності України». Вона проголосила створення самостійної укра­їнської держави під назвою «Україна». З моме

Проблеми реформування економіки на сучасному етапі становлення України.
Національне відродження України — процес складний і тривалий. Він проходить в умовах економічної кризи, зниження добробуту народу. У 1991 р. Україна одержала лише атрибути суверенної держави. Але в

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги