рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Економічне становище західноукраїнських земель у 20-30-ті роки.

Економічне становище західноукраїнських земель у 20-30-ті роки. - раздел История, Лекція №1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ. 1.2. Методико-методологічні засади аналізу історії економіч­ної думки Після Першої Світової Війни, Розпаду Могутніх Імперій Українські Землі (Захід...

Після першої світової війни, розпаду могутніх імперій українські землі (Західна Україна, північна Буковина, За­карпаття й Бессарабія) перебували у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини. Майже 7 млн. українців, в ос­новному колишніх підданих Австро-Угорської імперії, бу­ли позбавлені права на самовизначення. Найбільше укра­їнських земель відійшло до Польщі, під владою якої опи­нилися понад 5 млн. українців, які становили найчисленнішу національну меншість. Становище західних українців залишалося невизначеним. У 1923 р. рада по­слів Антанти у Версалі визнала суверенітет Польської держави над східною Галичиною та Волинню. На цій те­риторії було створено чотири воєводства: Львівське, Станіславське, Тернопільське й Волинське. Частина україн­ського Полісся разом із білоруськими землями утворили Поліське воєводство. Північна Буковина з центром у Чер­нівцях разом з Хотинським повітом увійшли до складу румунської провінції. На Закарпатті було створено єди­ну адміністративно-територіальну одиницю Чехословач­чини — Прикарпатську Русь із центром в Ужгороді. Пло­ща окупованих західноукраїнських земель становила близько 150 тис. км., а населення, що проживало на них, в кінці 30-х років перевищувало 11 млн. чол. Іноземні по­неволювачі встановили тут напівколоніальний режим. По­над 80 відсотків населення регіону займалося сільським господарством.

Країни, до яких входили західноукраїнські землі, значно відставали у своєму економічному розвитку від розвине­них країн світу. Низька конкурентоспроможність госпо­дарства й обмеженість внутрішнього ринку негативно впливали на економічне становище регіону. Ситуація по­гіршувалася ще й тим, що в цих країнах панівним в еко­номіці був іноземний капітал. Так, 44,4 відсотки вироб­ництва у деревообробній промисловості, 88,5 відсотків у нафтовій контролювали іноземні банки.

Західноукраїнські землі стали колонією, аграрно-сировинним придатком іноземних держав. Тому кожна з держав, до складу якої входили українські землі, муси­ла перш за все чітко визначитись у питанні про місце і роль українського фактора у внутрішній політиці. Різно-векторні коливання офіційного курсу щодо українського питання відбувались у Польщі, але навіть тут завжди не­змінною залишалась її стратегічна мета — поглинання українських земель шляхом асиміляції місцевого насе­лення. Характерно, що ключові риси польської моделі панування в українських землях (насильницька асиміляція, штучне стримування економічного розвитку, реп­ресивні акції, національний гніт) були в м'якій формі при­таманні внутрішній політиці Чехословаччини, а у більш жорсткій — політиці Румунії. Так, сприяючи розвитку промисловості в корінних польських районах, уряд свідо­мо гальмував будівництво підприємств індустрії на за­хідноукраїнських землях. У 1938 р. Західна Україна ви­робляла лише 7-10 відсотків промислової продукції Поль­щі, при цьому її населення і територія становили чверть території Польщі. У промисловості регіону переважали галузі, які без значних капіталовкладень забезпечували високі прибутки. Таке економічне становище було й пів­нічної Буковини та Закарпаття. Крім того, західноукра­їнська промисловість у 20-30-ті роки відчувала величезні труднощі в отриманні кредитів. З цього скористалися представники іноземного монополістичного капіталу і при­брали основні позиції в економіці до своїх рук. У проми­словості Західної України змінилося тільки те, що місце австро-німецького капіталу зайняв французький, англій­ський, американський. Частково, посилив свої позиції й польський капітал.

На розвиток західноукраїнських земель негативно вплинула економічна криза. Зайнятість у промисловому виробництві робітників зменшилася на 40-50 відсотків. Занепало дрібне виробництво. Хоча в 30-ті роки настало деяке піднесення, однак до 1939 р. ні промислове виробни­цтво, на дрібне ремісництво не перевищили рівня 1928 р. Середньорічна кількість робітників, зайнятих на підпри­ємствах переробної промисловості Західної України, в 1938 р. становила лише 50-60 тис. чол. Хоча у гірничодо­бувній промисловості та на лісорозробках чисельність ро­бітників дещо зросла, це не змінило загальної картини економічного застою західноукраїнських земель.

Нафтова промисловість Прикарпаття в 20-30-х роках також була доведена іноземним капіталом до занепаду. Видобуток нафти знижувався з кожним роком. В порів­нянні з 1912-1913 рр. він зменшився в 3-4 рази і стано­вив 370,8 тис. пудів у 1938 р.

У 20-30-ті роки, незважаючи на повільний розвиток про­мислового та сільськогосподарського виробництва краю, зро­сла чисельність українських підприємств. У конкурент­ній боротьбі з польськими, чеськими, румунськими підпри­ємствами українські підприємства зміцнювали свої позиції у промисловості, торгівлі, розширювали вплив на банківсь­ко-кредитну систему. Значно збільшилися прибутки в та­ких національних об'єднаннях, як «Центросоюз», «Масло-союз», «Карпаття», «Центробанк» та ін. Дедалі більше укра­їнців ставало власниками фабрик, заводів, житлових будинків. Однак низький рівень розвитку промислового виробництва негативно позначався на соціальному стано­вищі трудящих. Величезний резерв робочої сили давав під­приємцям можливість знижувати заробітну плату до мі­німуму. У Західній Україні вона становила 30-50 відсот­ків заробітку робітників промислових центрів Польщі й не забезпечувала прожиткового мінімуму. В умовах еко­номічної кризи безробіття стало хронічним явищем. Ро­бітники страйкували: якщо у 1922 р. у Західній Україні відбулося лише 59 страйків, то у 1934-1939 рр. —1118.

Розвиток сільського господарства було також низько­продуктивним. Становище у сільському господарстві ускладнювалось колонізаторською політикою Польщі, Че­хословаччини, Румунії. З поміщицьких і церковних зе­мель були створені спеціальні фонди для польських, ру­мунських та чеських колоністів. Тисячі розорених селян, роками не маючи постійного заробітку, залишали рідний край і емігрували за кордон. За даними офіційної поль­ської статистики з чотирьох воєводств Західної України за 1925-1939 рр. емігрувало понад 373 тис. чоловік пере­важно працездатного населення.

В економіці краю протидія офіційній лінії значною мірою здійснювалась через кооперативний рух, що заро­дився ще у другій половині XIX ст., як один із засобів боротьби за національне визволення. У 20-30-ті роки від­булося розширення функцій кооперативів, вони стали роз­глядати себе і як знаряддя самоврядування та економіч­ного самозахисту. Так, якщо у 1921 р. у Галичині було 580 кооперативів, то в 1928 р. — 2500, а у 1939 р. — 4000. У міжвоєнний час кооперативи об'єднували переважно сільських споживачів і торговельні організації.

Таким чином, у 20-30 рр. західноукраїнські землі у промисловому відношенні були слаборозвинутими. По­над 80 відсотків населення займалося сільським госпо­дарством. Економіка Західної України, Буковини, Закар­паття пристосовувалася до економіки Польщі, Румунії, Че­хословаччини як ринок для збуту товарів, джерело дешевої сировини й робочої сили.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Лекція №1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ. 1.2. Методико-методологічні засади аналізу історії економіч­ної думки

ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ... Історична еволюція економічної думки... Методико методологічні засади аналізу історії економіч ної думки...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Економічне становище західноукраїнських земель у 20-30-ті роки.

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Сторична еволюція економічної думки.
Економічне життя суспільства є надзвичайно багатогранним. Його вивчає система економічних наук, які включають науки про загальні закони економічного розвитку, галузеві економічні науки, науки, що р

Вивчення історії економічної думки необхідне і для розуміння й розвитку сучасних економічних теорій.
Визнаний авторитет у галузі історії економічної думки японсь­кий економіст Такаші Негіші в книжці «Історія економічної теорії», як і Блауг, ставить запитання: «Для чого ми вивчаємо історію еко­номі

ГОСПОДАРСЬКИЙ РОЗВИТОК ЗА ПЕРВІСНОЇ ДОБИ ТА ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ НА ЕТАПІ РАННІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ.
Палеоліт, або давній кам'яний вік. Мезоліт - середній кам'яний вік Протонеоліт. Неоліт - новий кам'яний в

Економічна думка, причини розквіту та занепаду країн античного світу.
  З розвитком су­спільства виникали ширші уявлення про економічні відносини, з'явилися окремі висловлювання, ідеї економічного характеру. Вони стали складовою архаїчного мислення і ді

Економічна думка, господарство та соціально - економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу.
  До країн Стародавнього Сходу відносяться Старо­давній Єгипет, державні утворення Межиріччя (Шу­мер, Ур, Вавилонське царство), Стародавня Індія, Ки­тай та інші. Господарство

Економічна думка , причини розквіту та занепаду країн античного світу.
Стародавня Греція. У першій половині І тисячо­ліття до н. є. колись могутні Вавилонське царство та Єгипет внаслідок внутрішніх та зовнішніх обставин занепадають. У світовій історії

Форми землеволодіння та соціально-економічні відносини в епоху Середньовіччя.
Господарство епохи Середньовіччя (феодальне гос­подарство) характеризується перш за все пануван­ням приватної власності на землю. Основний дохід, а відтак і можливість вижити, люди отримували від з

Форми землеволодіння та соціально-економічні відносини в епоху Середньовіччя.
Генеза та розвиток нових господарських форм в середньовічній Європі мали універсальні ознаки. Вони формувалися в основному на соціально-еко­номічній спадщині Римської імперії та господарських досяг

Середньовічні міста. Ремесла. Цехи.
У країнах Західної Європи найдавніші міста зав­дячували своїм початком римлянам. Міста виника­ли скрізь, куди доходила влада Стародавнього Риму, навіть до меж римських провінцій над Рейном Дунаєм,

Внутрішня і зовнішня торгівля. Фінанси.
В XI — XV ст. в країнах Західної Європи інтен­сивно розвивалася торгівля, чому сприяв розвиток ремесла та урбанізація. Особливо жваво вона прова­дилася у могутніх міських республіках Північної Італ

Економічна думка середньовіччя.
Мис­лення середньовічної людини мало теологічний характер. Економі­чна думка ще не відокремилась у самостійну галузь знань. Цей про­цес почався лише в період пізнього середньовіччя (XVI — XVII ст.)

Передумови становлення ринкової економіки в країнах Західної Європи.
Перші зачатки ринкового виробництва з'явилися в окремих містах Північної Італії і Фландрії ще в XIV-XV вв. Виникнення ж ринкових відносин у масштабі Західної Європи ставиться лише до XVI сторіччя.

Передумови і наслідки Великих географічних відкриттів.
В економічному становленні новоєвропейської та світової макроцивілізації важливу роль відіграли Великі географічні відкриття кінця XV — початку XVI ст. Їхньою передумовою була криза левантійської т

Основні фактори становлення індустріального суспільства. Мануфактури.
Розклад феодального господарства був пов'язаний з такими процесами, як розвиток товарного госпо­дарства; посилення майнової та соціальної диферен­ціації; формування великих капіталів і розвиток роз

Англійська революція 1640—1660 рр.: економічні причини і наслідки.
На початку XVI ст. Англія залишалася невели­кою за кількістю населення державою. Переважна частина її мешканців проживала у сільській місце­вості; в містах — 20% жителів країни. Більшість галузей п

Особливості генези індустріального суспільства у Франції
До середини ХVШ ст. Франція була однією з наймогутніших держав світу. Такого становища вона досягла в значній мірі за рахунок високої культури французького народу. Важливою силою, що утри­мувала Фр

Соціально-економічні передумови і наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність.
Колонізацію Північної Америки європейці розпо­чали ще у XVI ст. Найбільших успіхів у цьому про­цесі досягла Англія, яка створила ряд колоній на Атлантичному узбережжі материка. У боротьбі з Нідерла

Промисловий переворот у США.
Промисловий переворот — це перехід від руч­ного, ремісничо-мануфактурного до великого машин­ного фабрично-заводського виробництва. Важливою складовою промислового перевороту було впрова­дження у ви

Промисловий переворот в Англії: передумови, хід, наслідки
Батьківщиною першого промислового перевороту була Англія — в останній третині XVIII — середині XIX ст. Соціально-економічні передумови для його здійснення визріли в цій країні у середині XVIII ст.

Особливості промислового перевороту у Франції.
Промисловий переворот у Франції мав свої особ­ливості і специфіку. Він розпочався пізніше, ніж в Англії, і був затяжним. На думку деяких вчених, у т. ч. французьких, велика демократична революція 1

Особливості промислового перевороту в Німеччині.
Німеччина вийшла на шлях капіталістичного роз­витку пізніше, ніж Англія та Франція. Промисловий переворот тут розпочався лише в 30-х роках XIX ст. і тривав до 70-х років. Найважливішою причиною так

Промисловий переворот у США.
Поява у Північній Америці сильної самостійної держави створила сприятливі умови для економічно­го зростання. Промисловий переворот розпочався у північних штатах в останньому десятилітті XVIII ст.

Міжнародні економічні відносини.
  Після завершення промислового перевороту розвинуті країни світу вступають в добу індустріалізації. Вона характеризується структурними зміна­ми в господарстві окремих країн. На основ

Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині XIX ст.
Індустріалізація в розвинутих країнах відбувалася на основі науково-технічної революції. Відкриття в галузі математики, фізики, хімії, інших наук сприя­ли технічному прогресові, створенню оригіналь

Економічне піднесення США та Німеччини.
США. У кінці XIX ст. високими темпами розви­валася економіка США. Вони вийшли на перше місце у світі за обсягом промислової продукції, обігнали Великобританію, яка втратила роль &q

Основні фактори промислового відставання Англії та Франції.
Англія. В останній третині XIX ст. в Англії почали знижуватися темпи промислового виробництва. Інтен­сивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії зумовив виникнення

Становлення індустріального суспільства в Японії.
Перехід до індустріального суспільства в Японії відбувся пізніше, ніж в країнах Західної Європи та США, і мав ряд особливостей. До середини XIX ст. Японія була типовою аграрною країною, в якій па­н

Міжнародні економічні відносини.
У першій половині XIX ст. сформувався світо­вий ринок як підсистема господарства, пов'язана з обміном товарів за межами національної економіки та валютно-фінансовим забезпеченням такого обміну. Він

Ндустріалізація в Україні.
Упродовж 60—80-х років у Східній Україні за­вершився промисловий переворот. Найхарактерні­шою ознакою цього було повсюдне застосування у виробництві парових двигунів, систем машин, меха­нізмів та в

Зрушення в сільському господарстві. Столипінська аграрна реформа.
Селянські реформи 1848 р. в Австрійській та 1861 р. у Російській імперіях мали багато спільних рис. На­самперед вони створили сприятливіші умови для інду­стріального розвитку. Земля стала об'єктом

Зародження і розвиток кооперативного руху.
У новітню епоху великих соціально-економічних перетворень український народ вступив без власної держави. Він був об'єктом жорстокого колоніального гноблення. Іноземні поневолювачі безсоромно грабу­

Фінанси та кредит.
Наприкінці XIX ст. дедалі актуальнішим ставало питання встановлення в Росії грошового обігу, за­снованого на золоті, як це вже було у Великобрита­нії, Франції та Німеччині. Грошова реформа по­требу

Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації.
У другій міжвоєнній декаді в господарстві розви­нутих країн відбулися важливі зміни, викликані за­вершальним ходом індустріалізації, економічною кризою та її наслідками. Держава в цей період ста­ла

Англія.
Англія, як і США, подолала наслідки економічної кризи. Проте виходила вона з неї дуже повільно. Наприкінці 30-х років у країні панувало значне без­робіття. Англійська промисловість залишалася на рі

Франція.
Розвиток економіки Франції у 30-х ро­ках не був схожий на поступ американської, німець­кої, англійської. Він виявився особливо повільним, затяжним. Застій у головних галузях був тривалі­шим порівня

Німеччина.
Економічна криза призвела до кризи політичної і приходу до влади нацистів на чолі із А. Гітлером. Його уряд вже у перші роки свого прав­ління пішов на нечуване для мирного часу розширен­ня державно

Японія.
Японія, як і Німеччина, виходила з економічної кризи 1929—1933 рр. шляхом мілітаризації. Після встановлення окупаційної влади в Маньчжурії вона розпочала загарбання китайських територій. У 1937 р.

Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації.
Посилене державне втручання в економічне життя по­яснювалося суто практичними міркуваннями без відповідної теоре­тичної бази. Опублікувавши 1936 р. книжку «Загальна теорія зайня­тості, процента та

Лекція №11.
СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ НА ЕТАПІ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (кінець XX - початок XXI ст.) У 50-х роках у більшості європейськи

Відхід від нової економічної політики й перехід до директивного управління та планування.
Соціально-економічний розвиток України у 20-30-ті роки був зумовлений тим, що радянська Україна, увійшов­ши до складу СРСР (30 грудня 1922 р.). З 1922 р. всі рішення, що стосувалися України, в тому

Форсована індустріалізація. Примусова колективізація сільського господарства та її наслідки.
На основі нової економічної політики розвиток СРСР у середині 20-х років досяг довоєнного рівня, однак краї­на суттєво відставала від передових капіталістичних дер­жав: значно менше вироблялось еле

Розвиток економічної думки в радянський період.
Післяжовтневий розвиток економічної теорії в Україні позначе­ний тими самими рисами, що й розвиток усієї економічної думки. Це розквіт з 20-х по 30-ті роки, занепад, починаючи з 30-х по 60-ті, коро

Економічне становище України та основні напрямки економічної політики в період переходу до ринкових відносин.
24 серпня 1991 р. позачергова сесія Верховної Ради України прийняла «Акт проголошення незалежності України». Вона проголосила створення самостійної укра­їнської держави під назвою «Україна». З моме

Проблеми реформування економіки на сучасному етапі становлення України.
Національне відродження України — процес складний і тривалий. Він проходить в умовах економічної кризи, зниження добробуту народу. У 1991 р. Україна одержала лише атрибути суверенної держави. Але в

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги