Економічне становище західноукраїнських земель у 20-30-ті роки.
Економічне становище західноукраїнських земель у 20-30-ті роки. - раздел История, Лекція №1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ. 1.2. Методико-методологічні засади аналізу історії економічної думки Після Першої Світової Війни, Розпаду Могутніх Імперій Українські Землі (Захід...
Після першої світової війни, розпаду могутніх імперій українські землі (Західна Україна, північна Буковина, Закарпаття й Бессарабія) перебували у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини. Майже 7 млн. українців, в основному колишніх підданих Австро-Угорської імперії, були позбавлені права на самовизначення. Найбільше українських земель відійшло до Польщі, під владою якої опинилися понад 5 млн. українців, які становили найчисленнішу національну меншість. Становище західних українців залишалося невизначеним. У 1923 р. рада послів Антанти у Версалі визнала суверенітет Польської держави над східною Галичиною та Волинню. На цій території було створено чотири воєводства: Львівське, Станіславське, Тернопільське й Волинське. Частина українського Полісся разом із білоруськими землями утворили Поліське воєводство. Північна Буковина з центром у Чернівцях разом з Хотинським повітом увійшли до складу румунської провінції. На Закарпатті було створено єдину адміністративно-територіальну одиницю Чехословаччини — Прикарпатську Русь із центром в Ужгороді. Площа окупованих західноукраїнських земель становила близько 150 тис. км., а населення, що проживало на них, в кінці 30-х років перевищувало 11 млн. чол. Іноземні поневолювачі встановили тут напівколоніальний режим. Понад 80 відсотків населення регіону займалося сільським господарством.
Країни, до яких входили західноукраїнські землі, значно відставали у своєму економічному розвитку від розвинених країн світу. Низька конкурентоспроможність господарства й обмеженість внутрішнього ринку негативно впливали на економічне становище регіону. Ситуація погіршувалася ще й тим, що в цих країнах панівним в економіці був іноземний капітал. Так, 44,4 відсотки виробництва у деревообробній промисловості, 88,5 відсотків у нафтовій контролювали іноземні банки.
Західноукраїнські землі стали колонією, аграрно-сировинним придатком іноземних держав. Тому кожна з держав, до складу якої входили українські землі, мусила перш за все чітко визначитись у питанні про місце і роль українського фактора у внутрішній політиці. Різно-векторні коливання офіційного курсу щодо українського питання відбувались у Польщі, але навіть тут завжди незмінною залишалась її стратегічна мета — поглинання українських земель шляхом асиміляції місцевого населення. Характерно, що ключові риси польської моделі панування в українських землях (насильницька асиміляція, штучне стримування економічного розвитку, репресивні акції, національний гніт) були в м'якій формі притаманні внутрішній політиці Чехословаччини, а у більш жорсткій — політиці Румунії. Так, сприяючи розвитку промисловості в корінних польських районах, уряд свідомо гальмував будівництво підприємств індустрії на західноукраїнських землях. У 1938 р. Західна Україна виробляла лише 7-10 відсотків промислової продукції Польщі, при цьому її населення і територія становили чверть території Польщі. У промисловості регіону переважали галузі, які без значних капіталовкладень забезпечували високі прибутки. Таке економічне становище було й північної Буковини та Закарпаття. Крім того, західноукраїнська промисловість у 20-30-ті роки відчувала величезні труднощі в отриманні кредитів. З цього скористалися представники іноземного монополістичного капіталу і прибрали основні позиції в економіці до своїх рук. У промисловості Західної України змінилося тільки те, що місце австро-німецького капіталу зайняв французький, англійський, американський. Частково, посилив свої позиції й польський капітал.
На розвиток західноукраїнських земель негативно вплинула економічна криза. Зайнятість у промисловому виробництві робітників зменшилася на 40-50 відсотків. Занепало дрібне виробництво. Хоча в 30-ті роки настало деяке піднесення, однак до 1939 р. ні промислове виробництво, на дрібне ремісництво не перевищили рівня 1928 р. Середньорічна кількість робітників, зайнятих на підприємствах переробної промисловості Західної України, в 1938 р. становила лише 50-60 тис. чол. Хоча у гірничодобувній промисловості та на лісорозробках чисельність робітників дещо зросла, це не змінило загальної картини економічного застою західноукраїнських земель.
Нафтова промисловість Прикарпаття в 20-30-х роках також була доведена іноземним капіталом до занепаду. Видобуток нафти знижувався з кожним роком. В порівнянні з 1912-1913 рр. він зменшився в 3-4 рази і становив 370,8 тис. пудів у 1938 р.
У 20-30-ті роки, незважаючи на повільний розвиток промислового та сільськогосподарського виробництва краю, зросла чисельність українських підприємств. У конкурентній боротьбі з польськими, чеськими, румунськими підприємствами українські підприємства зміцнювали свої позиції у промисловості, торгівлі, розширювали вплив на банківсько-кредитну систему. Значно збільшилися прибутки в таких національних об'єднаннях, як «Центросоюз», «Масло-союз», «Карпаття», «Центробанк» та ін. Дедалі більше українців ставало власниками фабрик, заводів, житлових будинків. Однак низький рівень розвитку промислового виробництва негативно позначався на соціальному становищі трудящих. Величезний резерв робочої сили давав підприємцям можливість знижувати заробітну плату до мінімуму. У Західній Україні вона становила 30-50 відсотків заробітку робітників промислових центрів Польщі й не забезпечувала прожиткового мінімуму. В умовах економічної кризи безробіття стало хронічним явищем. Робітники страйкували: якщо у 1922 р. у Західній Україні відбулося лише 59 страйків, то у 1934-1939 рр. —1118.
Розвиток сільського господарства було також низькопродуктивним. Становище у сільському господарстві ускладнювалось колонізаторською політикою Польщі, Чехословаччини, Румунії. З поміщицьких і церковних земель були створені спеціальні фонди для польських, румунських та чеських колоністів. Тисячі розорених селян, роками не маючи постійного заробітку, залишали рідний край і емігрували за кордон. За даними офіційної польської статистики з чотирьох воєводств Західної України за 1925-1939 рр. емігрувало понад 373 тис. чоловік переважно працездатного населення.
В економіці краю протидія офіційній лінії значною мірою здійснювалась через кооперативний рух, що зародився ще у другій половині XIX ст., як один із засобів боротьби за національне визволення. У 20-30-ті роки відбулося розширення функцій кооперативів, вони стали розглядати себе і як знаряддя самоврядування та економічного самозахисту. Так, якщо у 1921 р. у Галичині було 580 кооперативів, то в 1928 р. — 2500, а у 1939 р. — 4000. У міжвоєнний час кооперативи об'єднували переважно сільських споживачів і торговельні організації.
Таким чином, у 20-30 рр. західноукраїнські землі у промисловому відношенні були слаборозвинутими. Понад 80 відсотків населення займалося сільським господарством. Економіка Західної України, Буковини, Закарпаття пристосовувалася до економіки Польщі, Румунії, Чехословаччини як ринок для збуту товарів, джерело дешевої сировини й робочої сили.
ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ... Історична еволюція економічної думки... Методико методологічні засади аналізу історії економіч ної думки...
Сторична еволюція економічної думки.
Економічне життя суспільства є надзвичайно багатогранним. Його вивчає система економічних наук, які включають науки про загальні закони економічного розвитку, галузеві економічні науки, науки, що р
Середньовічні міста. Ремесла. Цехи.
У країнах Західної Європи найдавніші міста завдячували своїм початком римлянам. Міста виникали скрізь, куди доходила влада Стародавнього Риму, навіть до меж римських провінцій над Рейном Дунаєм,
Внутрішня і зовнішня торгівля. Фінанси.
В XI — XV ст. в країнах Західної Європи інтенсивно розвивалася торгівля, чому сприяв розвиток ремесла та урбанізація. Особливо жваво вона провадилася у могутніх міських республіках Північної Італ
Економічна думка середньовіччя.
Мислення середньовічної людини мало теологічний характер. Економічна думка ще не відокремилась у самостійну галузь знань. Цей процес почався лише в період пізнього середньовіччя (XVI — XVII ст.)
Передумови і наслідки Великих географічних відкриттів.
В економічному становленні новоєвропейської та світової макроцивілізації важливу роль відіграли Великі географічні відкриття кінця XV — початку XVI ст. Їхньою передумовою була криза левантійської т
Англійська революція 1640—1660 рр.: економічні причини і наслідки.
На початку XVI ст. Англія залишалася невеликою за кількістю населення державою. Переважна частина її мешканців проживала у сільській місцевості; в містах — 20% жителів країни. Більшість галузей п
Особливості генези індустріального суспільства у Франції
До середини ХVШ ст. Франція була однією з наймогутніших держав світу. Такого становища вона досягла в значній мірі за рахунок високої культури французького народу. Важливою силою, що утримувала Фр
Промисловий переворот у США.
Промисловий переворот — це перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва. Важливою складовою промислового перевороту було впровадження у ви
Промисловий переворот в Англії: передумови, хід, наслідки
Батьківщиною першого промислового перевороту була Англія — в останній третині XVIII — середині XIX ст. Соціально-економічні передумови для його здійснення визріли в цій країні у середині XVIII ст.
Особливості промислового перевороту у Франції.
Промисловий переворот у Франції мав свої особливості і специфіку. Він розпочався пізніше, ніж в Англії, і був затяжним. На думку деяких вчених, у т. ч. французьких, велика демократична революція 1
Особливості промислового перевороту в Німеччині.
Німеччина вийшла на шлях капіталістичного розвитку пізніше, ніж Англія та Франція. Промисловий переворот тут розпочався лише в 30-х роках XIX ст. і тривав до 70-х років. Найважливішою причиною так
Промисловий переворот у США.
Поява у Північній Америці сильної самостійної держави створила сприятливі умови для економічного зростання. Промисловий переворот розпочався у північних штатах в останньому десятилітті XVIII ст.
Міжнародні економічні відносини.
Після завершення промислового перевороту розвинуті країни світу вступають в добу індустріалізації. Вона характеризується структурними змінами в господарстві окремих країн. На основ
Економічне піднесення США та Німеччини.
США. У кінці XIX ст. високими темпами розвивалася економіка США. Вони вийшли на перше місце у світі за обсягом промислової продукції, обігнали Великобританію, яка втратила роль &q
Основні фактори промислового відставання Англії та Франції.
Англія. В останній третині XIX ст. в Англії почали знижуватися темпи промислового виробництва. Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії зумовив виникнення
Становлення індустріального суспільства в Японії.
Перехід до індустріального суспільства в Японії відбувся пізніше, ніж в країнах Західної Європи та США, і мав ряд особливостей. До середини XIX ст. Японія була типовою аграрною країною, в якій пан
Міжнародні економічні відносини.
У першій половині XIX ст. сформувався світовий ринок як підсистема господарства, пов'язана з обміном товарів за межами національної економіки та валютно-фінансовим забезпеченням такого обміну. Він
Ндустріалізація в Україні.
Упродовж 60—80-х років у Східній Україні завершився промисловий переворот. Найхарактернішою ознакою цього було повсюдне застосування у виробництві парових двигунів, систем машин, механізмів та в
Зрушення в сільському господарстві. Столипінська аграрна реформа.
Селянські реформи 1848 р. в Австрійській та 1861 р. у Російській імперіях мали багато спільних рис. Насамперед вони створили сприятливіші умови для індустріального розвитку. Земля стала об'єктом
Зародження і розвиток кооперативного руху.
У новітню епоху великих соціально-економічних перетворень український народ вступив без власної держави. Він був об'єктом жорстокого колоніального гноблення. Іноземні поневолювачі безсоромно грабу
Фінанси та кредит.
Наприкінці XIX ст. дедалі актуальнішим ставало питання встановлення в Росії грошового обігу, заснованого на золоті, як це вже було у Великобританії, Франції та Німеччині. Грошова реформа потребу
Англія.
Англія, як і США, подолала наслідки економічної кризи. Проте виходила вона з неї дуже повільно. Наприкінці 30-х років у країні панувало значне безробіття. Англійська промисловість залишалася на рі
Франція.
Розвиток економіки Франції у 30-х роках не був схожий на поступ американської, німецької, англійської. Він виявився особливо повільним, затяжним. Застій у головних галузях був тривалішим порівня
Німеччина.
Економічна криза призвела до кризи політичної і приходу до влади нацистів на чолі із А. Гітлером. Його уряд вже у перші роки свого правління пішов на нечуване для мирного часу розширення державно
Японія.
Японія, як і Німеччина, виходила з економічної кризи 1929—1933 рр. шляхом мілітаризації. Після встановлення окупаційної влади в Маньчжурії вона розпочала загарбання китайських територій. У 1937 р.
Лекція №11.
СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ НА ЕТАПІ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (кінець XX - початок XXI ст.)
У 50-х роках у більшості європейськи
Розвиток економічної думки в радянський період.
Післяжовтневий розвиток економічної теорії в Україні позначений тими самими рисами, що й розвиток усієї економічної думки. Це розквіт з 20-х по 30-ті роки, занепад, починаючи з 30-х по 60-ті, коро
Новости и инфо для студентов