Трофанчук Г.І. Історія держави і права зарубіжних країн.Навчальний посібник. - К., 2006.
Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посібник. – К., 2006.
Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2003.
Тулина Г.М. Следы гражданского общества в средневековом европейском городе //Вопросы истории. – 1999. - №6. – С. 125-135.
Садиков В.Н. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. – М., 2002.
Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. – К.: Вентурі, 1995.
Тема 7. Абсолютні монархії в країнах Західної Європи. Історія державності і права Франції. Арабський Халіфат (2 год.)
Причини та передумови виникнення абсолютизму. Революція цін. Розклад старих феодальних станів і зародження буржуазії. Політичні інтереси нового суспільного класу та їх врахування абсолютистськими режимами.
Класичний абсолютизм у Франції. Король і королівська рада. Інтенданти поліції, юстиції та фінансів. Армія і поліція. Судовий процес. Накази у “запечатаних конвертах”. Розшуковий процес.
Незавершений характер абсолютизму в Англії. Королівська влада. Збереження парламенту і місцевого самоврядування. Еволюція острівної системи права. Доктрина Кока.
Князівський абсолютизм у Німеччині. Селянська війна 1524-1525 рр. Реформація. Тридцятирічна війна, її наслідки для Німецької імперії. Піднесення ролі курфюрстів.
Завдання для самостійної роботи( 2 год.)
Користуючись рекомендованою літературою і нормативними матеріалами, опрацювати та законспектувати такі питання:
1. Встановлення та особливості англійського абсолютизму. Роль і місце парламенту.
2. Реформи Рішельє у Франції. Французький абсолютизм. Едикт 1641 р.
3. Встановлення князівського абсолютизму в Німеччині: причини і наслідки.
4.Походження і розвиток Арабського Халіфату. Суспільний і державний устрій та управління Арабського Халіфату. Суд і судочинство.Система мусульманського права: а)джерела; б)релігійне право; в)цивільне право; г)кримінальне право;
Письмово обґрунтуйте аргументовані відповіді на тести-тренінги:
1. Які соціальні верстви феодальних держав були зацікавлені у становленні абсолютизму:
а) молода буржуазія;
б) рицарство;
в) великі феодали-магнати;
г) міщани.
2. Ознаками французького класичного абсолютизму є:
а) поділ населення на нерівноправні за своїм статусом групи;
б) повне підпорядкування церкви світській владі;
в) поява королівського законодавства в країні;
г) всі ознаки мали місце.
3. Підставою для позбавлення дворянського звання в Росії за часів абсолютизму було:
а) одруження дворянина на з особою нижчого стану;
б) відмова батька передати свій дворянський титул дітям у спадок;
в) відмова дворянина у службі монархові;
г) скоєння дворянином злочину, що призвело до його морального падіння;
д) усе разом узяте.
4. Розпад Арабського халіфату на окремі держави мав своїм наслідком те, що халіф:
а) вважався номінальним главою держави;
б) став лише духовним главою мусульман;
в) зосередив найвищі судові функції;
г) був координатором дій місцевих правителів.
5. Права і привілеї представників панівного класу Арабської держави:
а) не регламентувалися мусульманським правом;
б) детально регламентувалися нормами права держави;
в) залежали від ступеня наближеності до Мухаммеда;
г) визначалися родовитістю походження феодала.
6. Центральними органами державного управління Арабського халіфату були:
а) канцелярії еміра;
б) дивани;
в) колегії шейхів;
г) міністеріали.
7. Істинні мусульмани були зобов’язані сплачувати одну сорокову частину доходів від нерухомості на:
а) підтримку бідних верств населення;
б) будівництво мечетей та інших культових спору
в) озброєння армії;
г) утримання почесної охорони халіфа.