До змістовного модуля (МКР) 1:
1. Дискусія про азіатський спосіб виробництва. Основні відмінності азіатського способу виробництва і класичного рабовласницького ладу (аспекти держави і права).
2. Державний апарат Стародавнього Єгипту.
3. Особливості правової системи Стародавнього Єгипту. Злочин і покарання. Судочинство.
4. Держава Саргона І та Саргонідів в Межиріччі. Патесіат як форма державної організації.
5. Державний апарат Вавилону за правління Хаммурабі (1792-1750 рр. до н.е.).
6. Закони Хаммурабі. Таліон і його відмінність від кровної помсти.
7. Сфера застосування смертної кари в правових системах Стародавнього Сходу.
8. Переваги і недоліки кастової організації суспільства і держави в Індії.
9. Правове становище брахманів, кшатріїв, вайшья, шудра та т. зв. недоторканих.
10. Закони Ману як пам’ятка правової думки Стародавньої Індії.
11. Поліс як форма державного устрою.
12. Соціальні та управлінські структури та т. зв. “гомерівського суспільства”.
13. Закони Драконта (623 р. до н. е.). В чому полягало їх прогресивне значення?
14. Реформи Солона. Сісахія. Тімократія.
15. Тиранія Пісістрата і значення його реформ в становленні афінської полісної державності.
16. Реформи Клісфена. Остракізм.
17. Реформи Ефіальта та Перікла та їх роль в утвердженні принципів демократії.
18. Управлінські структури афінської рабовласницької демократії.
19. Суд і судочинство в Афінах (класичний період).
20. Реформи Лікурга в Спарті.
21. Державно-управлінські структури аристократичної республіки в Спарті.
22. Коло повноважень народних зборів в Стародавній Греції (афінської агори та спартанської апелли).
23. Соціальна структура римського суспільства і її роль в функціонуванні державних установ (армія, органи управління).
24. Структури державного управління Риму періоду Республіки.
25. Роль і місце Сенату в житті Риму (Республіка, принципат, домінат).
26. Принципи формування державно-управлінських структур Стародавнього Риму. Посади магістратів та коло їх повноважень.
27. Причини переходу від Республіки до монархії в Стародавньому Римі.
28. Державно-управлінські структури Риму періоду принципату.
29. Державне управління Римської імперії в період домінату.
30. Причини занепаду та загибелі Римської імперії.
31. Державно-управлінські структури Франкського королівства. Коло повноважень майордома, референдарія, палацового графа, маршала.
32. Реформа Карла Мартелла: поставлені завдання, їх вирішення, ближчі і дальші наслідки.
33. Причини феодальної роздробленості.
34. Відносини васалітету-сюзеренітету та їх юридичне оформлення.
35. Інститут права власності в Салічній правді.
36. Цивільно-правова відповідальність в Салічній правді.
37. Кримінальні злочини і їх покарання за Салічною правдою. Система композицій.
38. Суд і процес в державі франків. Ордалії. Кулачне право.
39. Спроби зміцнення королівської влади в ранньофеодальних державах Європи – спільне і відмінне.
40. Судова та військова реформи Генріха ІІ в Англії.
41. Велика хартія вільностей 1215 р. та її роль в розвитку Англії.
42. Державна церква в ранньофеодальній Німеччині. Конфлікт імператорської та папської влади. Доктрина двох мечів.
43. Роль хрестових походів в житті Європи.
44. Становлення міського самоуправління. Гільдії і цехи.
45. Магдебурзьке право.
46. Підстави виникнення і становлення органів станового представництва в країнах Європи (парламент, генеральні штати, кортеси, сейм, снем, Земський собор тощо).
47. Великий березневий ордонанс 1367 р. у Франції.
48. Розвиток права Франції в період станово-предстаницької монархії.
49. “Зразковий парламент” в Англії. Поділ парламенту на палату лордів та палату общин 1352 р. Принципи формування палат.
50. Успіхи англійського парламенту в XIII-XIV ст. (питання оподаткування, змін у законодавстві, імпічменту вищих державних урядовців) та їх пояснення.
51. Суд в ранньофеодальній Англії. Лорди-оберігачі миру.Становлення системи прецедентного права.
52. “Золота булла” 1456 р. та її роль в децентралізації державного управління Священної Германської імперії.
53. Розвиток німецького права в період станово-представницької монархії.
54. Об’єктивні передумови посилення королівської влади та встановлення режимів абсолютної монархії в країнах Європи (XV-XVIII ст.).
55. Реформи Рішельє у Франції.
56. Фронда у Франції.
57. Людовик XIV і його правління.
58. Причини і ознаки незавершеного характеру абсолютизму в Англії.
59. Князівський абсолютизм в Німеччині.
60. Бранденбурго-Прусське королівство. Полійцеська держава.
61. Просвічений абсолютизм в Австрії.
62. Право Франції періоду абсолютизму.
63. Право Англії періоду абсолютизму.
64. Право Німеччини періоду абсолютизму.
65. Оцінка ролі і місця абсолютистських режимів (режимів абсолютної монархії) як певної стадії розвитку держави і права країн Європи.
До змістовного модуля (МКР) 2:
1. Передумови англійської буржуазної революції.
2. Розстановка сил в таборі англійської революції (пресвітеріани, індепенденти, левелери). Їх політична платформа.
3. Підстави винесення смертного вироку Карлу І.
4. Республіка в Англії в 1649-1653 рр.
5. Протекторат Кромвеля 1653- 1659 р.
6. Реставрація монархії в Англії. Оцінка умов Бредської деклерації 1660 р.
7. Партії торі і вігів після 1660 р.: соціальний склад, політичні ідеали, завдання і цілі.
8. Habeas Corpus Act 1679 р. та його роль в справі розвитку англійського права.
9. “Славна революція” 1688-1689 рр. Білль про права 1689 р.
10. Причини незавершеного характеру англійської буржуазної революції. Її головні підсумки.
11. Декларація незалежності США 1776 р.
12. Конституція 1781 р. в США та причини її заміни Конституцією 1787 р.
13. Основні ідеї Конституції США 1787 р.
14. Принцип розподілу і взаємного контролю властей в Конституції США 1787р.
15. Принцип розподілу повноважень федерального центру та окремих суб’єктів (штатів) у Конституції США 1787 р.
16. Перший цикл поправок (1-10) до Конституції США (1789 р.).
17. Великий ордонанс 1791 р. та процедура утворення нових штатів у США. Територіальне розширення США.
18. Причини військового конфлікту Півночі і Півдня та громадянської війни 1861-1865 рр. в США.
19. Підсумки громадянської війни в США. ХІІІ поправка до Конституції.
20. “Чорні кодекси” та Реконструкція Півдня – завдання та їх виконання.
21. Другий цикл поправок до Конституції США (ХІІІ-XV).
22. Провідні сили Великої Французької революції (фейяни, жирондисти, якобінці): політична платформа та тактика боротьби.
23. Основні ідеї Декларації прав людини і громадянина 1789 р.
24. Основні ідеї Конституції Франції 1791 р.
25. Встановлення якобінської диктатури.
26. Органи державного управління якобінської диктатури.
27. Соціальна політика якобінської диктатури.
28. Причини краху диктатури якобінців у Франції.
29. Конституція 1795 р. Режим Директорії у Франції.
30. Організація державного управління Франції періоду Консульства (1799-1804 рр.) та Імперії (1804-1814 рр.).
31. Спільне і відмінне у правових системах станово-кастових суспільств.
32. Основні відмінності буржуазного права від правових систем попередніх суспільних формацій.
33. Еволюція буржуазного конституційного та виборчого права (XVIII-XX ст.) – причини і наслідки.
34. Еволюція буржуазного кримінального права та пенітенціарної системи (XVIII-XX ст.) – причини і наслідки.
35. Значення Трирічного Акту 1694 р. для утвердження принципів парламентської монархії в Англії.
36. Акт про престолонаслідування 1701 р. в Англії і його значення.
37. Поява відповідального уряду в Англії.
38. Виборча система в Англії на поч. ХІХ ст. – архаїчність та нелогічність. Вимоги її реформування.
39. Виборчі реформи ХІХ ст. в Англії та їх значення для утвердження принципів демократії та конституціоналізму.
40. Формування основ двопартійної системи в Англії. Утворення лейбористської партії.
41. Політичний устрій Англії на поч. ХХ ст.
42. Принципи організації та управління Британською колоніальною імперією (ХІХ – поч. ХХ ст.).
43. Реставрація монархії Бурбонів у Франції. Хартія 1814 р.
44. Революція 1848 р. у Франції. Друга Республіка.
45. Друга імперія у Франції. Внутрішня та зовнішня політика бонапартистського режиму.
46. Організація самоуправління Паризької комуни. Претензії Комуни на роль керівного центру Франції.
47. Історичний досвід Паризької комуни – сучасне переосмислення.
48. Організація системи державного управління Третьої Республіки у Франції (1875-1940 рр.).
49. Проблема німецького об’єднання на поч. ХІХ ст., її адепти та антагоністи.
50. Пруські конституції 1848 та 1850 р. Трикласний виборчий закон 1849 р.
51. Утворення Північнонімецького союзу (1867 р.). Роль Прусії.
52. Конституція Німецької імперії 1871 р. – характеристика основних інститутів та їх оцінка.
53. Становлення єдиного загальнонімецького права (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.).
54. Суть австро-угорського компромісу 1867 р. Органи управління дуалістичної монархії.
55. Галичина в складі Австрії та Австро-Угорщини – засади державного управління.
56. Політика “воєнного комунізму” в Росії (1918-1921 рр.).
57. Відмінність “радянської” форми держави від буржуазно-демократичних моделей.
58. Веймарська конституція Німеччини (1919 р.) – найпередовіша буржуазно-демократична конституція міжвоєнного (1918-1939) періоду.
59. Політика “нового курсу” президента Рузвельта і створення основ соціальної держави.
60. “Делеговане законодавство” у міжвоєнній Англії та його оцінка.
61. Еволюція двопартійної системи у міжвоєнній Великобританії.
62. Вестмінстерський акт 1931 р. і реформування британської колоніальної імперії у Британську Співдружність.
63. Народний фронт (1936-1939 рр.) у Франції – причини успіхів і невдач.
64. Суть фашистської політичної доктрини. Націонал-соціалізм.
65. Державний апарат фашистської Італії.
66. Карально-репресивні органи нацистської Німеччини. Расові закони.
67. Історична приреченість фашизму та націонал-соціалізму.
68. Історична практика “розділеного правління” у післявоєнних США.
69. Велика негритянська революція 1950-60-х рр. у США та її наслідки.
70. Уотергейтська справа 1972-74 рр. та відставка президента Р. Ніксона.
71. Політика лейбористської націоналізації промисловості в Англії (40-50-ті рр. ХХ ст. ), її наслідки. Діяльність кабінетів М. Тетчер та Дж. Мейджора.
72. Четверта Республіка у Франції. Конституція 1946 р. та її оцінка.
73. Причини падіння Четвертої Республіки у Франції (1958 р.) та встановлення режиму П’ятої республіки.
74. Зовнішня і внутрішня політика президента де Голля. Теорія “третього шляху” Франції.
75. Країни “народної демократії” (40-ві - кін. 80-х рр. ХХ ст.) Східної Європи. Відмінність їх режимів від радянського “зразка”.
76. “Оксамитові революції” рубежа 80-90–х рр. ХХ ст. Еволюція держави і права країн Східної Європи (на прикладі Угорщини).
77. Політика “трьох червоних знамен” та “культурної революції” в КНР.
78. Смерть Мао Дзедуна та прихід до влади “прагматиків”. Реформи 70-90-х рр. ХХ ст. в Китаї.
79. Шведська модель соціалізму як форма соціальної держави.
80. Складності проблеми “скандинавського соціалізму”. Еволюція др. пол. 90-х рр. ХХ ст.