Джерела римського права - раздел История, Предмет, метод та методологія науки Історія держави та права зарубіжних країн Періодизація Історії Римського Права Не Співпадає З Пе-Ріодизацією Історії Ри...
Періодизація історії римського права не співпадає з пе-ріодизацією історії римської держави. Властивість права по-лягає в тому, що воно закріплює зміни, що відбуваються у су-спільному і державному розвитку країни.
Джерелами римського права були Закони ХІІ таблиць, народних зборів, постанови сенату, едикти преторів, консультації юристів, а з І ст. н.е. – розпорядження імператорів.
Найдавнішою пам’яткою права Стародавнього Риму є Закони ХІІ таблиць, складені за традицією в 451 – 450 р. до н.е. спеціальною комісією децемвирів (десяти мужів). Текст законів був написаний на ХІІ дерев’яних (бронзових) дошках, які були виставлені на форумі перед будинком сенату. Закони були записом панівних на той час звичаїв, оснащених юридичними санкціями.
У законах є ряд статей, що зберігали пережитки римської патріархальної общини. Так, в її руках залишалося розпорядження землею. Земельний наділ не можна було заповісти храмам і навіть богам. Земля не повинна була виходити з-під контролю общини, вона мала залишатися її власністю. Таким чином, приватна власність на земельні ділянки була обмеженою. Купівля-продаж, успадкування, дарування важливих об’єктів власності – землі, приміщень, робочої худоби – перебували під контролем общини. Зазначені об’єкти належали до манципованих, їх відчуження супроводжувалось звичаєм, у якому брали участь, крім продавця і покупця, вагоутримувач та п’ять свідків, які були римськими громадянами. На вагу клали злиток міді, покупець торкався рукою придбаної речі та промовляв установлену формулу. Обряд був спрямований на те, щоб ускладнити іноземцям доступ до власності римських громадян..
Право власності. Володіти землею і розпоряджатися нею на території Риму міг лише римський громадянин. У законах детально йшлося про межі земельних наділів, давність володіння ними і порядок успадкування. Захист прав власника за-безпечувався суворими покараннями. Так, винний у нічній крадіжці врожаю належав розп’яттю на дереві. За підпал бу-динку і зерна, що лежало поряд, на злочинця надівали кайдани, а після побиття його спалювали. Вільна людина, яка здійснила злочин, могла відкупитися.
Шлюбно-сімейне право. Як пережиток минулого і турботу про міцність общини слід розцінювати фіксацію в законах охорони римської сім’ї і величезної влади домовласника, глави сімейства. Він мав виняткове право розпорядження майном сім’ї, а також майже необмежену владу над дружиною і всіма нащадками, включаючи внуків. Батько сімейства міг убити дитину-виродка, тричі продати свого сина, прогнати дружину. Закон забороняв шлюби між патриціями і плебеями.
Із стародавніх часів у Римі існували три форми укладання шлюбу: дві стародавніх і одна порівняно нова. Стародавні здійснювались в урочистій обстановці і віддавали жінку-наречену під владу чоловіка. У першому випадку шлюб здійснювався в релігійній формі, в присутності жерців, супроводжувався з’їданням спеціально випечених пирогів і урочистою клятвою дружини слідувати скрізь за чоловіком: “Де ти, Гай, там знайдеш і мене”. Друга форма шлюбу полягала в купівлі нареченої (у манципаційній формі).
Але вже Закони ХІІ таблиць передбачають безформальну форму шлюбу – “сине ману”, тобто “без влади чоловіка”. При цій формі жінка мала свободу розлучення і могла забрати своє особисте майно, яке вона принесла в дім як посаг, а та-кож майно, придбане нею під час шлюбу. Специфічною особливістю шлюбу “сине ману” було те, що його слід було поновлювати щорічно. Розлучення було можливе для чоловіка при всіх формах шлюбу, для жінок –тільки в шлюбі “сине ману”.
Спадкове право. Після смерті домовласника майно сім’ї переходило агнатам за законом, а якщо небіжчик залишав за-повіт, то його слід було суворо дотримуватись. Заповіт мав затверджуватись куріатною або навіть центуріатною коміцією (якщо батько позбавляв сина права на його частину спадщини). Вдова небіжчика в усіх випадках одержувала якусь частину майна як для себе, так і на утримання малолітніх дітей.
Спадкоємці могли і не ділити майно, а вести господарство спільно.
Зобов’язальне право. Особливо детально регламентується в Законах ХІІ таблиць договір позики. Крім звичайних позичкових операцій, пов’язаних з процентами, заставою та ін., відомий був і так званий нексум, або самозастава боржника. Це положення було скасовано в 326 р. до н.е. законом Петелія, і бор-жник став відповідати перед кредитором тільки своїм майном.
Крім зобов’язань із договорів, були відомі і зобов’язання із завдання шкоди та противоправних дій взагалі – крадіжки, потрави.
Кримінальне право. Кримінально-правові постанови Законів ХІІ таблиць були дуже суворі. Смертною карою карався той, хто потравив або зібрав врожай з “обробленого плугом поля”. Злодія, захопленого вночі або захопленого зі зброєю в руках, будь-хто міг вбити на місці злочину. Злодій, затриманий на місці злочину вдень, підлягав фізичному покаранню і видавався потерпілому, що тягло за собою обернення в рабство.
Закони ХІІ таблиць розглядають крадіжку чужого майна не стільки як злочин, що посягав на інтереси держави, скільки дію, що завдавала приватну майнову шкоду.
Про державні злочини Закони ХІІ таблиць говорять небагато: встановлюється неправомірність і караність нічних зі-брань, підмова ворога до нападу на Рим, порушення постанов, що стосувались громадського порядку, хабарництва суддів. Про навмисні вбивства не згадується взагалі.
Для свого часу Закони ХІІ таблиць були надійною опорою для регулювання порівняно простих товарних, сімейних, спадкових та інших відносин. У результаті постійних війн Рим виходить за межі своєї території, завоювавши Італію, а потім й інші європейські та азіатські землі.
На новій економічній основі виростає нове право, бо право таблиць стало в багатьох випадках непридатним. У цих історичних умовах на сцену виступають претори як тлумачі і творці права. Вони заклали основи римської класичної юриспруденції, яку розробляли як поряд з ними, так і після них римські “класичні” юристи – Ульпіан, Цельз, Папініан та ін.
Відходить у минуле юридичний формалізм, що пронизував закони таблиць. Одержують визнання принципи рівності сторін правовідношення, справедливості, доброї совісті. На думку римських юристів, усю сукупність правових настанов слід поділити на дві частини: приватне і публічне право. До права публічного вони відносили всі ті норми, які “належать до положення римської держави” як цілої; навпаки, приватне право має справу з тим, що стосується “користі окремих осіб”. Таким чином, храми і публічні дороги, наприклад, були оголошені сферою публічного права, тоді як відносини, пов’язані з правом власності або володіння, сімейного і спадкового права, зобов’язань – сферою права приватного.
Право власності. Сервітут. Визначення права власності, запозичене багатьма буржуазними кодифікаціями, було дане римськими юристами. Вони розуміли під ним найбільш по-вне, найбільш абсолютне право користуватися і розпоряджатися речами з тими лише обмеженнями, які встановлені договором чи правом.
Особливою формою обмеження права власності є сервітут, тобто “право на чужу річ”. Розрізнялись речові та особисті сервітути.
Право проведення води через чужу ділянку, викликане господарською необхідністю, є прикладом речового сервітута.
Під особистим сервітутом розумілось право довічного користування чужою річчю при зберіганні самої речі. Так, спадкодавець може надати в довічне користування кімнату в будинку, яку займає стара служниця.
Зобов’язальне право. Типи договорів. Визначаючи зміст зобов’язання, римський юрист Павло (ІІІ ст. н.е.) писав: “Суть зобов’язання полягає в тому, щоб зв’язати другого пе-ред нами, щоб він що-небудь дав, зробив чи надав”.
Будь-яке зобов’язання виникає, зі слів Гая, “або з дого-вору, або з делікту”, що означає – нанесення шкоди. Невико-нання договору в строк, вказаний у договорі, тягне за собою право на позов.
Для дійсності договорів необхідно:
а) згода сторін, які зобов’язуються, але згода не повинна досягатись шляхом насильства чи обману;
б) відповідність договору права (закону).
Стародавнім типом договору був договір словесний, вербальний (лат. “вербум” – слово). Для його дійсності вимагалось виголошення певних слів: “даю”, “зроблю”.
Із зобов’язання строго словесного стало виникати і набирати силу зобов’язання письмове. Ця форма одержала назву “літеральних” (лат. “літера”). Спочатку це були розписки, а потім виникає і письмовий договір у його звичній формі.
В особливу групу контрактів були виділені такі, які стали називатися “реальними”. При таких договорах обов’язок виконання і пов’язана з цим відповідальність настають не з моменту згоди, а з моменту передачі речі. Назва договору від “рес” – річ.
Останньою за часом виникнення і найважливішою з економічної точки зору була група так званих контрактів консенсуальних (“консенсус” – згода).
За даними договорами відповідальність наставала з мо-менту укладання угоди.
Крім того, засобами забезпечення позики були порука третьої особи і завдаток. При поруці поручитель мав право регресивної вимоги до боржника.
Шлюбно-сімейне право. Панівною формою шлюбу в пе-ріод імперії стає шлюб без влади чоловіка. Обов’язковою умовою встановлення шлюбних відносин признається вільна згода нареченого і нареченої. При цьому панівне становище чоловіка в сім’ї (хоч і позбавлене колишніх атрибутів влади) визнається як у праві, так і в звичаях.
Відокремленість майна подружжя стає загальною, але чоловік має право розпоряджатися прибутками, які приносить майно дружини. При розірванні шлюбу з вини чоловіка посаг повертається дружині.
Змінюється на краще і становище дітей. Влада батька над ними слабшає. Вбивство дітей признається злочином.
Спадкове право. Найсуттєвішим у спадковому праві даного періоду може вважатися визнання права на спадщину і за тими кровними родичами (когнатами), які раніше його не мали.
Першими, звичайно, успадковували діти, а коли їх не за-лишалось – онуки. Коли не було ні тих, ні інших, до спадку-вання призивались брати спадкодателя, дядьки, племінники. Якщо і їх не було, претор надавав право спадкування всім кровним родичам померлого аж до шостого коліна. Ближній ро-дич померлого, якщо його обійшли спадщиною, мав, зреш-тою право на 1/4 частину того майна, яке він одержав би при відсутності заповіту. Таким чином, у право вводиться принцип обов’язкової частки спадкування, що зберігся до наших днів. Сам заповіт став складатись у письмовому вигляді і завірятись свідками.
Кримінальне право. Складалось із маси законів, включаючи Закони ХІІ таблиць, постанов народних зборів і сенату. Значна кількість кримінальних законів була видана за ініціативою диктаторів та імператорів.
Закони не виключали свавілля як імператорів, так і магістратів, і у визначенні того, що слід вважати злочинним, і в тому, за що і як карати. Особливої уваги заслуговує закон про “образу величі римського народу”. Закон спеціально був сформульований невизначено, щоб його можна було застосувати проти будь-якої особи, яка була незгодна з політикою або виражала неза-доволення нею.
Велику увагу римський законодавець приділяє злочинам проти порядку управління: хабарництву, привласненню державних коштів, розкраданню державного майна.
Винні в цих злочинах переважно карались смертною карою, вигнанням.
Покарання залежало від того, яке суспільне становище займав злочинець.
Що стосується теорії, то римські юристи добре розрізняють навмисний і необережний злочин, підмовництво, співучасть.
Все темы данного раздела:
Предмет, метод та методологія науки "Історія держави та права зарубіжних країн".
Історія держави і права зарубіжних країн – це історико-правова наука, що знаходиться на межі між суспільно-політичними та правовими дисциплінами, синтезуючи та поєднуючи їх.
Місце історії
Східна деспотія ( головні риси та особливості). три головних відомства управління.
Коротко: Східна деспотія (головні риси та особливості). Три головних відомства управління
Східна деспотія - «ніким та нічим не обмежена влада царя», форма держави, при якій вся повнота вла
Загальна характериистика Законів царя Хамураппі, їх структура.
В 1901 р французька археологічна експедиція розкопала м. Сузи, знайшла базальтовий стовп зі всіх боків вкритий клинописом. Ця унікальна знахідка була відкриттям найдавнішого на землі збірника закон
Суспільний лад Стародавнього Вавилону за часів Хамураппі.
Коли близько 2000 р. до н. е. Месопотамія була захоплена кочівниками - амореями одним з їх опорних пунктів став Вавилон, що був великим поселенням уже в останні століття існування Шумеру. Вигідне г
Правове становище селян за Законами царя Хамураппі.
Найчисленнішу частину населення Вавілонії становили селяни-общинники. Перехід общинної землі в приватну власність прискорив процес розшарування общин. Наслідком цього стало утворен
Правове становище рабів за законами Хамурапі
Основну масу рабів становили іноплемінні, захоплені війною. Рабами були діти народжені від рабині.
Відмінним знаком раба була табличка, яка висіла на його шиї, або клімо.
Закон до
Договір купівлі - продажу за Законами царя Хамураппі, порівняти із законами 12 таблиць Стародавнього Риму.
Щодо договору купівлі-продажу то в законі Хамураппі йому присвячено не багато статей.
Договір купівлі-продажу був поширений через існування власності на рухоме і нерухоме майно. Угода укла
Підвалини розлучення за Законами царя Хамураппі.
Майбутній зять платив тестю за наречену викупну плату, обмінювався з ним подарунками. Дочці належав посаг. Закон уже не кваліфікував шлюб як угоду купівлі-продажу. Посаг і подарунки від нареченого
Злочин та покарання за Законами царя Хамураппі.
Кримінальне право. Як і інші древні кодифікації, Закони Хаммурапі не дають загального поняття злочину і переліку всіх діянь, які визнаються злочинними. Нічого не згадується в законах Хаммура
Дея таліону, як кримінально - правова, за Законами царя Хамураппі.
Багато статей Законів Хамураппі про покарання базувалися на принципі таліону « око за око, зуб за зуб». Таліон міг бути звичайним (ст. 200), дзеркальним(ст. 230) і символічним(ст. 195). Його застос
Символічний таліон за Законами царя Хамураппі.
Кримінальне право Законника відрізняється суворістю. В основі кримінально-правових представлень авторів Законника знаходиться ідея таліона:покарання є відплата за провину, і тому воно повинно бути
Причини формалізації права за Законами царя Хамураппі.
Формалізація - процес подання інформації про об'єкт, процес, явище в формалізованому вигляді. Такий метод полегшує вивчення предмета. На противагу від інших збірників правових актів та законів Месо
Основні джерела для вивчення історії Стародавньої Індії.
Закони Ману.
Були складені в І ст. до н.е. авторами законів були брахмани. Норми викладалися у поетичній формі мовою санскр
Висновки.
Отже, перші держави виникають ще в IV тис. до н.е.; кожна із них має власну історію виникнення, розвитку, падіння, характерні особливості права. Але можна виділити спільні р
Процес перетворення варн на касти у Стародавній Індії.
Особливості суспільного ладу У Стародавній Індії задовго до приходу аріїв склалася високорозвинена цивілізація. Ранньокласове суспільство існувало в Індії ще в ІІІ тис. до н.е. і було ровеснико
Державний лад Стародавньої Індії та становище індійських царів в імперії Маурїв.
Державний устрій, суд, збройні сили Магадхо – маурійська епоха – характеризується посиленням монархічної влади і падінням ролі інститутів племінного управління. Основою держави вважався цар
Сімейне право за Законами Ману в Стародавній Індії.
Шлюбно-сімейне право. Закони Індії мали детальні норми про сім’ю і шлюб. З одного боку, в Законах Ману жінка-мати посідала високе становище. У деяких статтях вона ставиться вище, ніж уч
Сімейне право за Законами Ману в Стародавній Індії.
Шлюбно-сімейне право. Закони Індії мали детальні норми про сім’ю і шлюб. З одного боку, в Законах Ману жінка-мати посідала високе становище. У деяких статтях вона ставиться вище, ніж уч
Лліада та Одіссеяя як джерело вивчення правового становища соціальних верств грецького
Історичною канвою в обох поемах служить Троянська війна. Хоча, “Іліада” та “Одіссея” твори, насамперед, поетичні, де минуле й вигадка сплітаються в одну епопею, цінність їх полягає в тому, що в них
Період військової демократії в Афінах.
Перші державні утворення на території Греції з’явилися у ІІ тис. до н.е. Раніше класове суспільство і держава склались на Криті і в південній частині Балканської Греції. З XІІ ст. до н.е. на півден
Реформи Тесея в Афінах.
Виникнення Афінської держави легенда пов’язує з іменем грецького героя Тезея.
Серед заходів ,здійснених Тезеєм, що сприяли виникненню держави, першим було об’єднання трьох племен з центром
Реформи Солона в Афінах. Плутарх про реформи Солона.
Наприкінці VІІ ст. до н.е. протистояння демоса та аристократії стало жорстоким. Воно супроводжувалось загостренням боротьби між верхівками філ і фратрій. Розвиток то-варно-грошових
Плутарх про реформи Солона
Так як нерівність між бідними і заможними стала тоді, так би мовити, безмежною, держава перебувала у надзвичайно небезпечному стані. Увесь простий народ був боржником заможних: обробляли землю, від
Реформи Клісфена в Афінах. Арістотель про реформи Клісфена.
З іменем Клісфена пов’язана подальша демократизація афінського політичного ладу. У 509 р. до н.е. він провів дер-жавні реформи, які призвели до остаточної ліквідації залишків родового ладу.
Арістотель про реформи Клісфена
...Він (Клісфен) почав з того, що розподілив усіх громадян між десятьма філами замість чотирьох. Він хотів змішати їх, щоб більша кількість людей одержала можливість брати участь у справах держави.
Новий орган публічного управління Афін у 8 столітті до н.е - ареопаг.
Вищий судовий і урядовий контролюючий орган Стародавніх Афін. Спершу Ареопаг існував як рада знаті, згодом Ареопаг складався з службових осіб-архонтів, його довічних членів.
Особливо зросл
Перша спроба кодифікації Афінського права ( закони Драконта).
Афінське право було найбільш розвинутою в Стародавній Греції системою рабовласницького права, що помітно вплинуло на правові системи інших полісів, особливо тих які входили до складу Афінського мор
Суспільний та державний лад Спарти.
У Спарті склалося своєрідне класове рабовласницьке суспільство, яке зберегло суттєві пережитки первіснообщинних відносин. Панівний клас становили спартіати. Лише вони вважалися повноправними громад
Періодизація історії держави та права Стародавнього Риму.
Періодизація історії Стародавнього Риму ґрунтується на формах правління, які в свою чергу відображали соціально-політичну ситуацію: від царського правління на початку історії до імперії-доміната на
Періодизація історії Римського права
Оскільки формування та розвиток римського права як цілісної та єдиної правової системи відбувалися протягом тисячоліття, для систематизації матеріалу необхідним є виокремлення етапів (періодів) ро
Правове становище різних категорій населення Риму
Римські громадяни. Згідно з головним принципом древньоримського права, тільки римський громадянин - civis Romanus - користувався захистом права. Тому тільки civis Romanus міг бути
Патриції і плебеї у Стародавньому Римі
Плебеї(плебс) (лат. plebeii, plebs) — у Стародавньому Римі всі громадяни, що не належали до стану патриціїв. На думку деяких сучасних вчених це було прийшле населення Рима, яке до
Перша сецесія у Стародавньому Римі та її наслідки згідно з розповіддю Тіта Лівія
Тіт Лі́вій (лат. Titus Livius) (59 до н. е. — 17 н.е.) — один з найвідоміших римських істориків, автор часто цитованої «Історії від заснування міста» (лат. «Ab urbe
Тіт Лівій про реформи Сервія Тулія
...Перекази серед нащадків називали Сервія засновником станового поділу держави, який визначив різницю у справах і становищі. Він встановив ценз, річ благочинну для держави, якій було суджено досяг
Римські магістратури.
Магістрати (від лат. magistrates — сановник, начальник) — посадові особи Стародавнього Риму в епоху Республіки (509—30 pp. до н. е.). Розрізнювалися магістрати ординарні — ті, що обиралися народним
Право приватної власності за Законами 12 таблиць
Деякий час після видання Законів XII таблиць цивільне право розвивалося тільки шляхом тлумачення. Будь-який навіть найдосконаліший з редакційного погляду закон у процесі застосування до конкретних
Манціпація за законами 12 таблиць
Закони Дванадцяти таблиць в своїх встановленнях відображають розвиток обміну. Нам відомий один з основних способів придбання власності манціпація.. Відчуження речей, що становлять
Нексум - договір позики у Римі за Законами 12 таблиць
"Позика в тісному сенсі виникає при тих речах, які визначаються вагою, рахунком і мірою, як наприклад, готівкові гроші, вино, масло, хліб в зерні, мідь, срібло, золото; ці речі ми даємо або ра
Основні види деліктів в Законах XII таблиц
Загальним поняттям делікту охоплюються досить конкретизовані у римському праві окремі види правопорушень, на підставі кожного із яких виникає той чи інший різновид деліктного зобов’язання.
Сільські сервітути за законами 12 таблиць
Особливим видом речового права, що виникло в найдавніший період були сервітути-фіксоване в звичаях або в законі і строго обмежене право користуватися чужою річчю. Сервітути з'явилися разом з приват
Суд і судовий процес за Законами 12 таблиць
Для з'ясування подальшої історії римської державності і права необхідно приділити деяку увагу римському судовому процесу зазначеної пори - процесу легисакционном (legis actio - сукупність ритуальни
Причини юридичної формалізації законів 12 таблиць, Салічної правди та інших законів.
Формалізація - процес подання інформації про об'єкт, процес, явище в формалізованому вигляді. Такий метод полегшує вивчення предмета. На противагу від інших збірників правових актів та законів Месо
Закон Петелія у Римі у порівняння з реформою Солона в Афінах
Закон Петелія в Римі:ліквідація боргового рабства стала питанням гострої боротьби і в Римі. Правляча верхівка Риму пішла на поступки. У 326 р. до н. е. боргове рабство було скасоване й у Римі. За з
Законодавство римських імператорів класичного періоду
важливе джерело права (едикти, рескрипти, декрети, мандати)Едикти - загальні положення, засновані на владі «імперіум», а тому юридично обов'язкові лише за життя того чи іншого імператора. Але вже з
Джерела римського права посткласичного періоду ( Інституції Юстиніана, Дигести, Кодекс).
Римське право виникло в глибині століть - тоді, коли Рим був ще маленькою громадою серед багатьох інших подібних же общин Середньої Італії. У цей час Римське право являло собою архаїчну систему, пе
Загальна характеристика та джерела права Візантії
Візантійске право являє собою унікальне явище для середньовічної Європи. Воно х-ться високим ступенем стабільності, внутрішньої цілісності, здатністю пристос до мінливих соц-економ та політичних ум
Кодифікація Юстиніана
Після видання кодексів Грегоріана, Гермогена та імп. Феодосія імператорські конституції видавалися й далі, в той час як багато з них виявилися вже скасованими. Отже, постала конча потреба в перегл
Кодекс та інституції Юстиніана у Візантії.
За часів Юстініана було проведено велику роботу щодо систематизації права:
Першим за часом було отворено Кодекс, який являв собою звiд iмператорських конституцiй. Спочатку малось на метi л
Епанагога у Візантії.
У 872 р. була створена юридична пам'ятка - Прохірон. Звід законів був викладений простою мовою для розуміння широкими народними верствами. Між 884 і 886 pp. Василем І було видано посібник із застос
Роль Еклоги у Візантійських судах
Невдачі зовнішньої політики у Візантії разом з громадянською війною зумовили проведення корінних реформ у внутрішньому устрої держави. Різко скоротилося велике землеволодіння рабовласницького типу.
Родоський морський закон
ОСНОВНІ ПАМ'ЯТНИКИ ВІЗАНТІЙСЬКОГО ПРАВА VIII-XIV СТ. Потреби судової практики робили необхідним переробку Зводу законів Юстиніана і його виклад у короткій і зрозумілій формі. В 726 році була видана
Реформи Карла Мартелла у Франкській державі
Важливий вплив на характер формування феодальних відносин мала реформа Карла Мартелла.
Коли К. Мартелл прийшов до влади і став майордомом Франкського королівства (715 - 741 рр.), яке знахо
Виникнення Салічної правди та її загальна характеристика
З усіх «варварських правд» особливу цінність для науки становить Салічна Правда, оскільки її зміст відображає соціально-економічні й політичні процеси ранніх етапів розвитку класового суспільства,
Феодальна ієрархія за Салічною правдою.
В V-VI ст.. ст.. у франків збереглись ще загальні, родові зв’язки, відносини експлуатації серед самих франків не були розвинуті, не багато чисельною була і фракійська службова знать, яка сформувала
Судовий процес у Франкській державі.
Судовий процес у Салічній правді носив змагальний характер. Кримінальне та цивільне судочинство здійснювалося в однакових формах. Справа порушувалася лише з ініціативи позивача. Сторони мали рівні
Ордалій
Ордалія-«суд божий», що полягає у випробуванні(катуванні) якоїсь сторони процесу. Це випробування водою, залізом і вогнем. Також судовий поєдинок, клятва. Водою: обвинуваченого кидали в річку, зв'я
Утворення станово - представницької монархії в Англії.
У ХІІ-ХІІІ століттях в Англії сформувалася порівняно сильна централізована монархія. Це призвело до надзвичайного свавілля та деспотизму королівської влади. В особистих і династичних інтересах
Прийняття Великої хартії вольностей 1215 р. в Англії та її основні положення.
"Велика хартія вольностей" 1215 р. -- перша "неписана" конституція Англії. Велика хартія вольностей традиційно вважається першим правовим документом, в якому закладено основи ко
Правове становище різних верств населення Англії за Великою хартією вольностей 1215 р.
Підраховано, що з 68 статей Хартії 30 виражали інтереси баронів, 7 - рицарства та верхівки вільного селянства і лише 3 - міщан. Права залежних вілланів у Хартії взагалі не оговорювалися. Вимоги Хар
Сеньйоральна монархія у Франції. Реформи Людовика ІХ
В IX-XII ст. в умовах політичної децентралізації, що призвели до глибокої територіальної роздрібленості, королівська влада втратила своє колишнє значення. Фактично влада короля поширювалася лише на
Три великих стани у Франції
В XIV-XV ст. у Франції завершилася перебудова станового ладу. Оформлення трьох великих станів не означало зникнення успадкованого ще від попереднього періоду ієрархічної будови класу феодалів. Перш
Генеральні штати у Франції
Виникнення Генеральних штатів поклало початок зміні форми держави у Франції - перетворення його в станового-представницьку монархію. Періодичність скликання Генеральних штатів не була встановлена.
Кутюми та їх класифікація на півночі. Франції
Найважливішим джерелом права був звичай. До Х ст. у Франції практично перестали діяти Салічна правда і інші варварські звичаї. На зміну їм в умовах феодальної роздробленості прийшли територіальні п
Джерела феодального права на Півночі Франції ( рецепція римського права, міське право, канонічне право, королівське законодавство).
Першими джерелами права півночі Франції були звичаї та збірники звичаєвого права-кутюми. Вони склались на основі старих правд і грамот, які регулювали відносини сеньйорів із селянами та містами. На
Партикуляризація феодального права у Франції.
ПАРТИКУЛЯРИЗАЦІЯ –(від лат. particularis – окремий, частковий) – прагнення окремих частин, областей буржуазної держави до якомога більшої незалежності від центру, до недоторканност
Нквізиційний кримінальний процес за Кароліною 1532 р.
після Великої селянської війни був розроблений і у 1532 р. затверджений рейхстагом звід законів, на-званий Кароліною, на честь імператора Карла V, який правив у той час. З 219 статей кримінального
Феодальне кримінальне право за Кароліною 1532 р.
Після Великої селянської війни був розроблений і у 1532 р. затверджений рейхстагом звід законів, названий Кароліною, на честь імператора Карла V, який правив у той час. З 219 статей кримінального у
Виникнення та основні етапи розвитку феодальної держави в Німеччині.
Об'єднання племінних утворень на території Німеччини в єдине ціле спочатку було здійснене в межах держави франків-через завоювання останніми в У-УШ століттях алеманів, тюрінгів, баварів, Саксоніє.
Злочин та покарання за "Кароліною".
До кінця XV ст. у Німеччині не існувало єдиної правової системи. На кожній території діяло своє право, нормами якого регулювалася вся сукупність відносин. Після створення в 1495 р. Імперського суду
Виникнення феодальної держави в Болгарії.
У VІ ст. слов’янські племена розпочали колонізацію Балкан. У наступному столітті вони утворюють у Мезії (нинішня Болгарія) союз, відомий під назвою “Семи слов’янських пле-мен”.
У 679 р. у
Закон судний людям
Це найдавніший письмовий законодавчий пам'ятник зі збережених серед слов'янських народів. Він був створений в Болгарії за князювання Бориса незабаром після прийняття болгарами в 865 році християнст
Феодальна сербська держава
Феодальна сербська держава складається на південно-західної частині сучасної Сербії. На сербську державу вплинуло візантійське завоювання . Сербське суспільство було багатоукладним.
Ще в Х
Джерела права феодального Китаю
Перші закони з'являються в 7ст. до н.е. відомий бронзовий триножник - Огляд законів який містить перелік покарань за протиправні дії. У 4ст. до н.е. сановник царства Вей підготував “книгу законів ц
Виникнення Арабського халіфату.
На початку VІІ ст. в арабських племенах Аравійського півострова йде інтенсивний розклад первісних відносин. Розвиток землеробства і тваринництва веде до майнової диференціації суспільства, використ
Особливості становлення та розвитку мусульманського права. пять нормативних приписів шаріату.
М.Р. Ріда порівнював юридичну систему будь-якого суспільства з мовою цього суспільства. Не можна запозичати закони іншої нації, не зваживши їх на терезах відповідного світогляду і звичаїв. Ріда зак
Джерела мусульманського права. Коран, Сунна, Іджма, Фетва, Кияс, Фірмани.
Коран складається з 14 розділів (сур), розчленованих на 6219 віршів (аята). Велика частина цих віршів має міфологічний характер, і лише біля 500 віршів містять розпорядження, що ві
Злочин та покарання за мусульманським правом.
Норми, які утворюють галузь деліктного (кримінального) права. Воно покликане забезпечити захист п'яти основних цінностей ісламу, а саме: релігії, життя, розуму, продовження роду та
Суспільний лад Англії напередодні буржуазної революції 17 століття.
Англійська революція XVII ст. сповістила про зародження нового суспільного ладу, який завдав величезного удару по старих порядкіам у країні. Крім того, вона стала першою буржуазною революцією, яка
Передумови буржуазної революції в Англії. "Петиція про право" 1628р.
На початку XVIIст. економічний і політичний розвиток країни стримувався жорстокими середньовічними правилами й регламентаціями. Найбільш гостре невдоволення зумовила система так званих монополій. Т
Соціальні передумови Англійської буржуазної революції.
Політико-економічний вигляд суспільства передреволюційної Англії визначало, як було згадано вище, наявність одночасно двох господарських укладів: нового - капіталістичного і старого - феодального.
Економічні передумови Англійської буржуазної революції.
Напередодні революції Англія була країною аграрною. З 4,5 мільйонів її населення близько 75% становили сільські жителі. Але це не означало, що в Англії була відсутня промисловість. Металургійна, ка
Особливості Англійської буржуазної революції.
Буржуазна держава і право Англії виник в ході двох англійських революцій XVII ст., Що одержали назви "Великий заколот" і "Славетна революція". Ідеологічну оболонку руху склали г
Пуританство як ідеологія буржуазної революції в Англії.
Пуританізм як релігійна течія виникла задовго до революційної ситуації в країні, але в 20-30-ті р. XVII ст. перетворився на ідеологію широкої антіабсолютістской опозиції. Найбільш важливим наслідко
Утворення буржуазної держави в Англії. "Довгий" парламент.
Безпосереднім поштовхом до початку англійської буржуазної революції стало шотландське повстання 1637-1638рр., яке спалахнуло в результаті спроби англійського абсолютизму посилити контроль над Шотла
Протекторат Кромвеля. "Знаряддя управління" 1653 р. в Англії.
Перша громадянська війна закінчилась поразкою короля і його політичного оточення. Після декількох військових поразок королівської армії Карл І втік до своїх союзників шотландців, але ті за значний
Торі і Вігі в Англії. Прийняття Закону "Хабеас корпус акт".
«Торі» - це ірландське слово; так в Ірландії називали католиків, які ставали розбійниками, щоб мстити своїм ворогам - протестантам, які їх гнали і мучили. Цим прізвиськом «винятковий» хотіли показа
Утворення політичних партій в Англії.
Парламент суворо стежив за тим, щоб король не видавав будь-яких законодавчих актів. Незабаром у парламенті утворилися дві політичні партії: торі та віги. Торі відзначалися прихильністю до королівсь
Біль про права 1689 р.
Акт про престолонаслідування 1701 р. в Англії.
Прийнятий в жовтні 1689 р. англійським Парламентом Біль про права юридично закріпив встановлення в Англії конституційної монархії. Цей акт іс
Особливості джерел права Англії.
В Англії, як і в більшості західноєвропейських держав, в умовах ранньофеодальної монархії спочатку діяло звичаєве право. Звичаєве право спочатку діяло в усній формі, але згодом воно починає фіксува
Сімейне та спадкове право в Англії 16 - 17 ст ( Майорат).
Феодальне шлюбно-сімейне право Англії в значній мірі визначалося інтересами охорони і захисту феодального землеволодіння. Воно знаходилося під сильним впливом канонічного права. Ряд
Quot;Фелонія" з кримінального права Англії.
Англійське середньовічне право з початку XIV ст. твердо виконувало принцип що "слабоумний або божевільний не відповідає за злочин". Виключалася відповідальність особи в разі самооборони п
Буржуазна революція 1789 - 1794 рр. у Франції та її основні етапи.
Конфлікт між новими продуктивними силами і феодальними виробничими відносинами конкретно проявився в основних галузях економіки, зачепив інтереси різних класів і станів феодального суспільства. Це
Закон Ле - Шапельє ( 1791) у Франції.
«Закон стосовно зібрань робітників і ремісників одного і того ж стану та однієї і тієї ж професії» — нормативний акт першого періоду Великої французької революції. Ухвалений 14.VI 1791 на пропозиці
Якобінська диктатура 1793 р. у Франції.
Особливості якобінської диктатури. Конституція 1793 року Економічна криза, масові безладдя, повстання селян Вандеї, поразка при Неєрвіндені (18 березня 1793) зв'язаного з жирондистами Дюмурьє і
Якобінська Конституція 1793 р. у Франції.
Якобінці прийшли до влади в найкритичніші дні Республіки. П'ять іноземних армій увірвалися в країну. На заході швидко поширювався з Вандеї роялістський заколот. На півдні і південному заході контрр
Державний заколот 1799 р. Наполеона Бонопарта. Консульство та імперія у Франції.
Рада п'ятисот, під приводом уявної небезпеки нової якобінської змови, призначила генерала Наполеона Бонапарта командуючим збройними силами. Наполеон склав присягу, оголосивши, що розкрита грізна зм
Розробка та прийняття Цивільного кодексу Франції 1804 р.
Предісторія створення Кодексу Наполеона була тривалою.До 18 століття територія Франції поділялася на дві частини у залежності до сфери дії писаного права(південь) чи кутюмного права (північ і центр
Фізичні особи у Кодексі Наполеона 1804 р. ( правоздатність та дієздатність).
Цивільні кодекси посідають центральне місце у системі джерел. Це зумовлено загальним значенням багатьох їх норм для всіх цивільно-правових відносин, визначенням законодавчих меж і напрямів конкрети
Шлюбно - сімейне та спадкове право у Кодексі Наполеона 1804 р.
Одним із завдань Французької революції 1789-1794 рр. було створення єдиної національної правової системи. Мова йшла не лише про створення нового законодавства, але й про його систематизацію. Робили
Державний лад Паризької комуни
Революція 18 березня 1871року була спровокована спробою Тьєра роззброїти Національну гвардію Парижа і перш за все відібрати в неї артилерію. Розпочата урядом 18 березня 1871 року військова операція
Статті Конфедерації 1781 р
Одразу ж після проголошення незалежності (протягом 1775-1778 рр.) в усіх штатах було вироблено та прийнято конституції. Та нерозв'язаним залишалося питання про державну єдність США. Його важливість
Білль про права. Поправки
З 1789 p., коли Конституція США набрала чинності, до неї було внесено 27 поправок. Найзначніші зміни були зроблені протягом 1789-1791 pp. За цей період було внесено 10 поправок, які склали так зван
Quot;Реконструкція півдня". виникнення ку - клукс - клана в США.
У першому періоді громадянської війни (І86І-І862 рр.) успіх був на боці Конфедерації. Перелом у ході війни наступив лише після того, як уряд А. Лінкольна видав кілька важливих законодавчих актів. У
Реконструкція Півдня (1865—1877).
Рабство в країні було скасовано безповоротно 1865 року — у виді 13-й виправлення до Конституції, що сенат затвердило в квітні, а /4 штатів — у грудні 1865 р. Невирішеними залишалися, однак, конкрет
Конгрес США наприкінці 19 - на початку 20 століття ( 16, 17 поправки до Конституції).
4) Зміни в державному устрої США у другій половині ХІХ століття. У другій половині XIX століття Сполучені Штати за формою державного устрою являли собою класичну буржуазну федерацію. Відбу
Обєднання Німеччини Бісмарівським шляхом
КОРОТКО:
А Німеччина розпалася ще після Тридцатирічної войни 1618-48 років. У 18 столітті піднеслися Австрія та Прусія, що взяли участь у війні проти Великої французської революції й б
Німецький союз
Поразка Франції не відновило архаїчної німецької імперії. Замість неї було створено Німецький союз - об'єднання держав під гегемонією австрійських Габсбургів у складі 34 держав і 4 вільних міст. Це
Конституція Пруссії 1850 р.
Як данина революції в Конституції Пруссії також декларуються права і свободи, перелік яких був більш великим, ніж у попередніх конституціях: рівність перед законом, знищення станових привілеїв і пе
Розробка і прийняття Німецького цивільного уложення 1900р.
Коротко:
НІМЕЦЬКЕ ЦИВІЛЬНЕ УЛОЖЕННЯ -— пам'ятка цивільного права Німеччини кінця 19 ст. Відоме також під назвами «Німецький цивільний кодекс», «Бісмарківський кодекс». О.
Нове положення палати лордів. Реформа 1911 р.
За своїм соціальним складом палата лордів була оплотом аристократії і була, по суті справи, продовженням консервативної партії в парламенті. Коли консерватори опинялися в парламент
Встановлення режиму фашистської диктатури у Німеччині.
У 1923 році ЦК РКП(б) через Комінтерн розпочав підготовку “німецького Жовтня”( події, схожої до Жовтневого перевороту у Росії). У серпні 1923 року в Москві було створено спеціальну комісію (Сталін,
Становлення фашистської диктатури в Італії
| Творцем італійського фашизму вважають Беніто Муссоліні, сина коваля, шкільного вчителя, колишнього члена лівого крила Італійської соціалістичної партії і редактора її центрального органу газети «
Тимчасовий режим
5 червня 1940 p. розпочався наступ на півдні. 124 німецьким дивізіям протистояло 65 французьких. 7 червня німці прорвали французьку оборону і рушили у напрямку Руана, Сени і Бове. 10 червня німецьк
Право США після Першої світової війни ( 3 цикл поправок до Конституції:18, 19, 20, 21).
Право США після Першої світової війни(3 цикл поправок до Конституції: 18, 19, 20, 21)
Після першої світової війни сталися зміни у сфері зобов'язального права. Великого поширення набуло «фо
Закон Тафта - Хартлі 1947 р
Закон Вагнера (прийнятий у 1935 р. у кризовій ситуації, що переслідував не в останню чергу політичні цілі Ф. Рузвельта перед черговими виборами) створив певний дисбаланс політичних сил, обмежуючи с
Закон Маккарена - Вуда в США
(Мс Carran-Wood Act of 1950), «Закон 1950 року про внутрішню безпеку» (Internal Security Act of 1950) — акт, прийнятий конгресом США на пропозицію сенатора П. Маккарена і члена палати представників
Новости и инфо для студентов