рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ПРИКЛАД ВИРІШЕННЯ СИТУАЦІЙНОЇ ЗАДАЧІ

ПРИКЛАД ВИРІШЕННЯ СИТУАЦІЙНОЇ ЗАДАЧІ - раздел История, Написання та захист історії хвороби. Хвороби органів сечоутворення та сечовиділення, кровотворення, ендокриннної системи, алергічні хвороби Хворий 34 Років, Доставлений В Клініку Зі Скаргами На Тупий Біль В Тім’Яній Т...

Хворий 34 років, доставлений в клініку зі скаргами на тупий біль в тім’яній та потиличній ділянках голови, виражену загальну слабкість. Вперше такі скарги з’явились близько 2 років тому, через 3 тижні після перенесеної ангіни. Тоді ж було виявлено підвищення артеріального тиску (180/120 мм рт.ст.) та еритроцити в аналізі сечі (з слів пацієнта). Після лікування (назви препаратів не пам’ятає) стан покращився. До останнього часу не обстежувався, призначені гіпотензивні засоби приймав нерегулярно. Огляд: обличчя одутле, на гомілках набряки, шкіра і слизові оболонки – бліді. Легені без патологічних змін. Серце – над верхівкою ослаблений І тон, акцент ІІ тону на аорті. Пульс – 90 на 1 хв., ритмічний, напружений. АТ 170/120 мм рт.ст. Печінка – не збільшена. Аналіз сечі: білок 6,5 г/л, відносна густина 1014, лейкоцити 4-5 в полі зору, еритроцити 20-25 в полі зору, циліндри гіалінові 2-3 в полі зору.

1. Сформулювати і обґрунтувати попередній діагноз.

2. Скласти і обґрунтувати план додаткових досліджень.

3. Дати оцінку аналізу сечі (сформулювати висновок).

4. Скласти та обґрунтувати план лікування.

5. Вказати ускладнення, які можуть розвинутися у пацієнта.


 

Відповідь Коментар
1. Артеріальна гіпертензія у молодої особи дає підстави запідозрити симптоматичну, а не первинну (есенціальну) гіпертензію. Артеріальна гіпертензія, що поєднується з набряками на обличчі та гомілках, виявленими в аналізі сечі протеїнурією, гематурією, циліндрурією, які виникли після ангіни, дають можливість діагностувати гломерулонефрит. Тривалість хвороби близько року – це хронічний гломерулонефрит. Розповсюджені набряки та значна протеїнурія характерні для нефротичного синдрому, тобто це нефротична форма хронічного гломерулонефриту, а наявність гіпертензії – гіпертензивна стадія. Попередній діагноз: Хронічний гломерулонефрит, нефротична форма, гіпертензивна стадія. ХНН? Симптоматична гіпертензія. (в задачі замало даних для виявлення ниркової недостатності та її ступеня). Поєднання артеріальної гіпертензії з набрковим синдромом та змінами в аналізі сечі (гематурія, протеїнурія та циліндрурія) визначають наявність гломерулонефриту, тривалість хвороби більше півроку свідчить про хронічний процес в клубочках. Нефротична форма хронічного гломерулонефриту виставлена на підставі вивлення масивної протеїнурії (більше 3,5 г/л); для такої форми хвороби характерні таrож зміни в аналізі крові, а саме гіпопротеїнемія, гіперхолестеролемія і гіперліпопротеїнемія, що необхідно визначити при додатковому обстеженні. Для виявлення ниркової недостатності та її ступеня слід провести додаткові обстеження.
2. План додаткових досліджень: - загальний аналіз крові – для виявлення анемії (яка можлива при хронічному гломерулонефриті); ознак гострої фази запалення (лейкоцитоз, ШОЕ); - біохімічний аналіз крові: сечовина, креатинін та швидкість клубочкової фільтрації (для виявлення ниркової недостатності); вміст загального білка, холестерину та ліпопротеїнів (при нефротичному синдромі – гіпопротеїнемія, гіперхолестеринемія і гіперліпопротеїнемія), визначення вмісту кальцію та фосфору (при нирковій недостатності – гіпокальціємія і гіперфосфатемія); - аналіз сечі за Зимницьким (для визначення концентраційної здатності нирок); -пункційна біопсія нирок з мікроскопічним дослідженням біоптату (для визначення морфологічного варіанту гломерулонефриту); -УЗД нирок - для виключення інших хвороб нирок. Нормохромна анемія при хронічному гломерулонефриті виникає на стадії ниркової недостатності (НН) внаслідок кількох причин, а саме: зниження апетиту і через це зменшення споживання їжі, порушення всмоктування поживних речовин (у т.ч. заліза), зменшення продукції еритропоетину, вплив токсичних речовин на кістковий мозок. Збільшення сечовини і креатиніну – прояв НН, вираженість збільшення цих показників дає можливість визначити ступінь ниркової недостатності. Швидкість клубочкової фільтрації ( кліренс ендогенного креатиніну) – ще один показник для виявлення і оцінки ступеня НН. Виведення білка при масивній протеїнурії призводить до зменшення його вмісту в крові (гіпопротеїнемії) і, внаслідок цього, зменшення онкотичного тиску плазми. Компенсаторною реакцією для нормалізації онкотичного тиску є збільшення синтезу ліпопротеїдів та холестеролу, що виявляється при нефротичному синдромі. Аналіз сечі за Зимницьким є простим методом виявлення порушення функції нирок: для НН характерні гіпоізостенурія, поліурія, ніктурія, а у важкій стадії приєднується олігурія. Пункційна біопсія нирок з мікроскопічним дослідженням біоптату дає можливість виявити морфологічний варіант хронічного гломерулонефриту (мезангіопроліферативний, мезангіокапілярний, мембранозний та інші), а це в свою чергу впливає на прогноз хвороби і на можливості лікування. УЗД нирок використовують для виявлення розмірів органа, товщини кіркового і мозкового шарів, ехогенності, що спостерігається при гломерулярних хворобах, а також виключити інші хвороби нирок (пієлонефрит, нирково-кам’яну хворобу, пухлину нирки ті інші).
3. В аналізі сечі виявляються значна протеїнурія, виражена гематурія, циліндрурія – тобто зміни, характерні для гломерулонефриту. Білок в загальному аналізі сечі у здорових людей не виявляється, а в добовій сечі білка в нормі – не більше 50 мг. Добова протеїнурія більше 50 і до 3,5 г – вважається помірною, більше 3,5 г – масивною. Ущільнений в канальцях нирок білок – циліндри. Якщо в сечі протеїнурія, то виникають умови для утворення циліндрів. Кількість еритроцитів в сечі у здорових – 1-2 на 3 поля зору (в камері Горяєва), до 10 в кожному полі зору – мікрогематурія. Якщо еритроцитів в кожному полі зору десятки і макроскопічно сеча набуває червоного кольору – це макрогематурія. Поєднання протеїнурії, гематурії та циліндрурії - це сечовий синдром, характерний для гломерулонефриту.
4. Лікування залежить від морфологічного варіанту хронічного гломерулонефриту. Найчастіше зустрічається мезангіо-проліферативний тип. При цьому застосовують такі препарати: -кортикостероїди (преднізолон 60 мг на добу, через 4 тижні дозу поступово зменшують, підтримуюча доза 10 мг призначається ще впродовж 2 місяців); -антиагреганти (клопідогрель 75 мг 1 раз на добу); -симптоматичні засоби: гіпотензивні – інгібітори АПФ (лізиноприл 10 мг 1 раз на добу) і сечогінні - гіпотіазид (50 мг 1 раз на добу вранці).   Кортикостероїди мають потужну протизапальну дію, гальмують імунні процеси, протидіють розвитку сполучної тканини. Беручи до уваги, що в патогенезі хронічного гломерулонефриту вирішальна роль належить аутоімунному запаленню, призначення препаратів з цієї групи входить до стандартів лікування такої патології (особливо при наявності нефротичного синдрому). Антиагреганти впливають на функцію тромбоцитів (гальмують агрегацію останніх), тому протидіють реалізації окремих ланок запалення – виникненню мікротромбозів і мікронекрозів у мікросудинах клубочків нирок, що виникає в патогенезі гломерулонефриту. Застосування антиагрегантів покращує стан клубочків та сприяє підтриманню функції нирок. Серед гіпотензивних засобів при нирковій патології прийнято застосовувати препарати з групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого фактора, які зменшують периферичний судинний опір, протидіють розвиткові гіпертрофії лівого шлуночка і виникненню гіпертензивного серця. Сечогінні засоби застосовуються у випадку розповсюджених набряків і належать до симптоматичних середників.
5. Найчастіші ускладненя хронічного гломерулонефриту - хронічна ниркова недостатність і хронічна серцева недостатність (внаслідок артеріальної гіпертензії та розвитку гіпертензивного серця).   Хронічна ниркова недостатність. При загибелі частини нефронів, що відбувається при хронічному гломерулонефриті, у збережених нефронах розвиваються компенсаторні структурні та функціональні зміни. Виникає гіперфільтрація, внутрішньогломерулярна гіпертензія і гіпертрофія нефрона. Ці зміни викликані активацією внутрішньониркової ренін-ангіотензинової системи і залученням в процес факторів росту (зокрема трансформуючого фактора росту бета (TGF-бета). Спочатку зменшується функціональний резерв нирки – зменшення її здатності до зростання швидкості клубочкової фільтрації у відповідь на білкове навантаження. Подальша втрата функціонуючих нефронів (менше, ніж 30% збережених від загального числа) веде до порушення екзокринної та ендокринної функцій нирок: збільшується концентрація в крові азотистих метаболітів (сечовини, креатиніну), виникає та наростає затримка натрію. Хронічна серцева недостатність на грунті артеріальної гіпертензії призводить до розвитку гіпертрофії лівого шлуночка. Тривале підвищення тиску в кінці діастоли лівого шлуночка передається на передсердя, легеневі вени. Внаслідок цього збільшується капілярний тиск, виникає застій і трансудація рідини в малому колі.

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Написання та захист історії хвороби. Хвороби органів сечоутворення та сечовиділення, кровотворення, ендокриннної системи, алергічні хвороби

Мені Данила Галицького... Кафедра внутрішньої медицини... Методичні рекомендації...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ПРИКЛАД ВИРІШЕННЯ СИТУАЦІЙНОЇ ЗАДАЧІ

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Львів – 2012
Методичні рекомендації з Модулю 2 внутрішньої медицини для викладачів та студентів 4 курсу стоматологічного факультету підготували співробітники кафедри внутрішньої медицини № 2 Львівського на

ПЕРЕДМОВА
Мета курсу внутрішньої медицини для студентів стоматологічного факультету, що вивчається на 3 та 4 курсах медичних закладів освіти ІV рівня, - навчити студентів-стоматологів сприймати організм люди

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Ø Знання теоретичного матеріалу мають суттєві помилки, відсутня домашня самопідготовка, вихідний тестовий контроль знань написаний менше 60%, незадовільне обстеження хворого (незадовільна оц

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК
Ø Обстеження пацієнта проведено із суттєвими порушеннями, що унеможливлюють встановлення діагнозу; діагноз виставлений невірно, що може привести до загрозливих ускладнень, смерті хворого; пл

I. ЗАГАЛЬНО-КЛІНІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ
1. Зібрати анамнез життя та хвороби. 2. Провести загальний огляд хворого, оцінити його стан. Оглянути шкіру та підшкірну клітковину, виявити набряки. Провести пальпацію лімфатичних вузлів.

КОРОТКИЙ ПРОТОКОЛ ОГЛЯДУ ПАЦІЄНТА
Хворий _________________Вік ____р., професія______Дата обстеження _____, відділення ________ Скарги _______________________________________________________________________________

ПЕРЕЛІК ДОДАТКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, ЯКІ МАЄ ОЦІНИТИ СТУДЕНТ НА РІВНІ ПРАКТИЧНОЇ НАВИЧКИ
1. Описати та оцінити зміни клінічного дослідження периферійної крові, діагностувати синдроми запалення, анемії, лейкемії. 2. Описати й оцінити зміни загального аналізу сечі; проби за Зимн

ПЕРЕЛІК НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ, ЯКІ МАЄ ДІАГНОСТУВАТИ СТУДЕНТ НА РІВНІ ПРАКТИЧНОЇ НАВИЧКИ ТА ВМІТИ НАДАТИ НЕВІДКЛАДНУ ДОПОМОГУ
Зупинка дихання та серцевої діяльності Гостра ниркова недостатність Напад бронхіальної астми, астматичний статус Гострий

ПЕРЕЛІК ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, НА ЯКІ СТУДЕНТ МАЄ ВИПИСАТИ РЕЦЕПТ НА РІВНІ ПРАКТИЧНОЇ НАВИЧКИ
Антимікробні, протигрибкові та противірусні препарати Бензилпеніціліну натрієва сіль Амоксицилін з клавулоновою кислотою (аугментин), ампіцилін Цефазолін, цеф

ПРИКЛАДИ ВИПИСУВАННЯ РЕЦЕПТІВ
Хворий ____________________, 25 р. Лікар ___________________________ Rp: Tab. Captoprili 0,025 № 50 DS: по 1т. 3 рази на добу під контролем артеріального тиску

ПОКАЗНИКИ ЕХОКАРДІОГРАМИ В НОРМІ
Розміри: Норма Правий шлуночок до 2,6 см Лівий шлуночок (діастола) до5,7 см (чол.);

НОРМИ ДЕЯКИХ ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ
Загальний аналіз крові Гемоглобін чол. 135-165 г/л, жін. 120-150 г/л Еритроцити чол. 4,2-5,9х10

ПЛАН ЛЕКЦІЙ МОДУЛЬ 2
№ Тема лекції Клініко-діагностичні критерії цукрового діабету. Принципи лікування цукрового д

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ МОДУЛЮ 2
Змістовий модуль 1. Написання та захист історії хвороби (16 год. ауд.) Розбір схеми історії хвороби. Характеристика синдрому бронхосп

ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ ДЛЯ МОДУЛЮ 2
1. Схема історії хвороби, її розділи та їх зміст. Скарги та їх деталізація. Анамнез хвороби та життя. Послідовність проведення загального огляду пацієнта. Об’єктивне обстеження дихальної, серцево-с

Контрольні питання
1. Дати визначення синдрому бронхоспазму. Назвати хвороби, для яких синдром бронхоспазму є діагностичною ознакою. 2. Змоделювати скарги та анамнез пацієнта з синдромом бронхоспазму.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання: 1. Дати визначення гострого коронарного синдрому. 2. Дати характеристику функціональних класів стабільної стенокардії. 3. Пояснити рі

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
1. Оглянути хворого, розданого на курацію, та/або з ангінозним болем. Оформити короткий протокол огляду. 2. Сформулювати попередній діагноз та пояснити, на основі яких ознак він виставлени

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання: 1. Дати визначення поняттю гіпертонічний криз. 2. Назвати можливі причини розвитку гіпертензивних кризів. 3. Описати клінічні особлив

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
1. Виміряти артеріальний тиск у пацієнта. 2. Оглянути пацієнтів, розданих для курації та/або з кризовим перебігом гіпертонічної хвороби. Оформити короткий протокол огляду. 3. Сфор

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання: 1. Дати визначення екстрасистолії та навести її класифікацію. Описати прогностичне значення різних видів екстрасистол. 2. Описати можливі клін

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
1. Оглянути хворих із порушеннями ритму та оформити протокол огляду. Сформулювати та обґрунтувати попередній діагноз. 2. Проаналізувати ЕКГ оглянутих хворих. 3. Проаналізувати зап

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання: 1. Навести причини розвитку гострої лівошлуночкової недостатності. 2. Пояснити терміни «систолічна серцева недостатність» і «фракція викиду лі

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
1. Оглянути хворого з кардіологічною патологією, яка може стати причиною гострої лівошлуночкової недостатності. Оформити протокол огляду. 2. Сформулювати попередній діагноз та пояснити, на

Контрольні питання
1. Дати визначення гострої ревматичної лихоманки та хронічної ревматичної хвороби серця. 2. Охарактеризувати великі та малі діагностичні критерії гострої ревматичної гарячки (А.А.Кисель-T.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач, клінічна історія хвороби.
1. Оглянути пацієнтів з ревматичною хворобою серця, оформити протоколи огляду. 2. Сформулювати попередній діагноз. Пояснити, на основі яких ознак він встановлений. 3. Провести огл

Контрольні питання
1. Дати визначення інфекційного ендокардиту та відмінність первинного від вторинного ендокардиту. 2. Описати особливості гарячки при інфекційному ендокардиті. 3. Описати зміни шкі

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
1. За даними історії хвороби описати, які симптоми виявлені у хворого і дати оцінку результатам лабораторного та інструментального обстеження. 2. За даними історії хвороби провести аналіз

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання: 1. Сформулювати визначення хронічної хвороби нирок. Назвати причини хронічної хвороби нирок. 2. Навести критерії діагнозу хронічної хвороби ни

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
1. Оглянути хворого на хронічну хворобу нирок. Оформити протокол первинного огляду. 2. Сформулювати попередній діагноз. Пояснити, на основі яких ознак він встановлений. 3. Змоделю

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання: 1. Дати визначення гострого та хронічного гломерулонефритів. 2. Назвати можливі етіологічні чинники розвитку гострого та хронічного гломерулон

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
1. Оглянути хворого із ознаками гломерулонефриту. Оформити протокол первинного огляду. 2. Сформулювати попередній діагноз. Пояснити, на основі яких ознак він встановлений. 3. Змод

Контрольні питання
1. Описати етіологію пієлонефритів та фактори, що сприяють їх виникненню. 2. Пояснити шляхи поширення інфекції при пієлонефритах. 3. Дати характеристику інтоксикаційного, анемічно

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
1. Обстежити хворого на хронічний пієлонефрит. Оформити короткий протокол обстеження. 2. Сформулювати попередній діагноз та пояснити, на основі яких ознак він встановлений. 3. Оці

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання:. 1. Перелічити причини виникнення ХНН. 2. Пояснити поняття «швидкість клубочкової фільтрації», як та для чого слід її визначати.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання: 1. Дати визначення цукровому діабету. Пояснити різницю між цукровим діабетом 1 і 2 типу. 2. Назвати фактори ризику виникнення цукрового діабет

Контрольні питання.
1. Перелічити ускладнення цукрового діабету. 2. Навести показники, за якими проводиться контроль цукрового діабету та прогнозується ризик розвитку ангіопатій. 3. Дати визначення д

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
1. Детально зібрати анамнез життя та хвороби у пацієнтів хворих на цукровий діабет. 2. Оцінити результати лабораторних досліджень оглянутих хворих. 3. Виділити в історії хвороби п

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання: 1. Описати нормальні показники вуглеводного обміну (глюкози) у капілярній та венозній крові (натще і після їжі). 2. Пояснити, що таке гіперглі

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання: 1. Сформулювати основні принципи лікування хворих з цукровим діабетом (ЦД) І типу. 2. Описати дієтичні рекомендації хворим на ЦД І типу. Поясн

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
1. Оглянути хворих з цукровим діабетом та оформити протокол первинного огляду. 2. Сформулювати попередній діагноз та пояснити, на основі яких ознак він встановлений. 3. Скласти та

Контрольні питання.
1. Описати принципи лікування цукрового діабету (ЦД) 2 типу. 2. Назвати цукрознижувальні препарати для лікування цукрового діабету 2 типу. 3. Описати механізм дії метформіну.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
1. Оглянути хворого на цукровий діабет. Оформити короткий протокол огляду. 2. Сформулювати попередній діагноз. Пояснити, на основі яких ознак він встановлений. 3. Проаналізувати р

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання: 1. Назвати гормони, що синтезуються щитоподібною залозою (ЩЗ) та їх функції. 2. Дати визначення гіпертирозу, назвати основні причини його вини

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
1. Вміти пропальпувати щитоподібну залозу, визначити ступінь збільшення ЩЗ у конкретного пацієнта 2. Оглянути пацієнта з гіпертирозом. Вміти перевірити у пацієнта наявність очних симптомів

Контрольні питання.
1. Дати визначення гіпотирозу. Пояснити поняття первинний, вторинний та третинний гіпотироз. 2. Охарактеризувати основні етіологічні чинники виникнення гіпотирозу. 3. Описати змін

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
1. Провести об’єктивне обстеження хворого на гіпотироз, зробити висновки по виявлених змінах. 2. Сформулювати попередній діагноз обстеженого пацієнта. Пояснити, на основі яких ознак він вс

Форма перевірки : тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання: 1. Вказати можливі причини виникнення гіпопаратиреозу. 2. Охарактеризувати скарги хворого на гіпопаратиреоз. 3. Дати характеристику с

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
1. Оглянути пацієнтів з хворобами паращитоподібних залоз. Оформити протокол огляду. 2. Перевірити у пацієнтів наявність симптомів Труссо та Хвостека. 3. Сформулювати попередній ді

Форма перевірки : тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання: 1. Описати гормони, що продукуються корою та мозковою частиною надниркових залоз. 2. Вказати найчастіші причини виникнення хронічної наднирков

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
1. Оглянути пацієнтів з хворобами надниркових залоз. Оформити протокол огляду. 2. Сформулювати попередній діагноз. Пояснити, на основі яких ознак він виставлений. 3. Скласти план

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання: 1. Описати причини виникнення хвороби Іценко-Кушинга. Пояснити різницю між хворобою та синдромом Іценко-Кушинга. 2. Дати визначення поняття «г

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування. вирішення ситуаційних задач
1. Зібрати скарги, анамнез хвороби і життя у хворого, що тривало приймає глюкокортикостероїди. 2. Провести об’єктивний огляд пацієнта. 3. Визначити наявність у хворого ознак гіпер

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання: 1. Описати біологічну роль заліза в організмі людини; навести добову потребу в ньому. 2. Навести причини виникнення та назвати групи ризику ро

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання: 1. Описати роль вітаміну В12 та фолієвої кислоти у кровотворенні. 2. Пояснити, яка роль гастромукопротеїну (внутрішнього фактору Ка

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання: 1. Пояснити термін «гіпо-, апластична» анемія та назвати причини виникнення. 2. Охарактеризувати клінічні прояви геморагічного синдрому при ап

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
1. Оглянути пацієнта із гіпо- та апластичною анеміями; з гемолітичною анемією; з агранулоцитозом. Оформити короткий протокол огляду. 2. Сформулювати попередній діагноз та пояснити, на осно

Форма перевірки : тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання: 1. Перерахувати основні види пухлин системи крові. 2. Охарактеризувати основні симптоми синдрому анемії, описати геморагічний синдром у гемато

Форма перевірки: усне чи письмове опитування.
1. Зібрати скарги й анамнез у пацієнта з гострою лейкемією, визначити можливі фактори ризику хвороби. 2. Обстежити шкіру й ротову порожнину в даного пацієнта та виявити зміни. 3.

Форма перевірки : тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання: 1. Назвати специфічну хромосомну аномалію в хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію та охарактеризувати її роль у виникненні хвороби. 2. Назвати

Форма перевірки: усне чи письмове опитування.
1. Зібрати скарги й анамнез у пацієнта з хронічною лімфоцитарною лейкемією чи хронічною мієлоїдною лейкемією. 2. Обстежити шкіру, ротову порожнину, периферійні лімфатичні вузли. 3

Форма перевірки : тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання: 1. Дати визначення хвороби Годжкіна й негоджкінських лімфом та описати можливу локалізацію цих пухлин. 2. Охарактеризувати позакістковомозкову

Форма перевірки: усне чи письмове опитування.
1. Зібрати скарги й анамнез у пацієнта з лімфомою. 2. Обстежити шкіру, ротову порожнину, периферійні лімфатичні вузли в даного пацієнта й виявити зміни. 3. Оцінити показники лабор

Форма перевірки : тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання: 1. Перерахувати хвороби й стани, які супроводжуються тромбоцитопенією. Назвати ступені її важкості. 2. Навести класифікацію тромбоцитопатій.

Форма перевірки: усне чи письмове опитування.
1. Зібрати скарги й анамнез у пацієнта з тромбоцитопенією. 2. Обстежити шкіру й ротову порожнину даного пацієнта й виявити зміни. 3. Оцінити показники лабораторного та інструмента

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання:. 1. Пояснити термін «кондуктор гемофілії», відмінності успадкування гемофілій А, В, С, хвороби Віллебранда. 2. Описати типи кровоточиво

Контрольні питання.
1. Описати причини ураження судин при геморагічному васкуліті. 2. Дати характеристику типу кровоточивості при цій хворобі. 3. Вказати клінічні прояви шкірної форми хвороби Шенлейн

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання: 1. Вказати особливості пухлинного росту мієломних клітин. Які клітини є субстратом пухлини? 2. Описати скарги пацієнта з мієломною хворобою.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
1. Оглянути пацієнта з мієломною хворобою. Оформити короткий протокол огляду 2. Перевірити стан ротової порожнини у пацієнтів з мієломною хворобою. 3. Сформулювати попередній діаг

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання: 1. Описати клінічні форми анафілактичного шоку. 2. Охарактеризувати типи перебігу анафілактичного шоку. 3. Змоделювати скарги хворого

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
1. Зібрати алергологічний анамнез у пацієнта, що перебуває на лікуванні в алергологічному відділі. 2. Оформити короткий протокол огляду даного хворого. 3. Сформулювати попередній

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.
Контрольні питання: 1. Пояснити термін кропив’янка. 2. Охарактеризувати як поділяється кропив’янка за перебігом у часі. 3. Описати кропив’янку з помірною

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.
1. Зібрати скарги, анамнез хвороби і життя у хворого на кропив’янку. 2. Скласти і обґрунтувати план лабораторного та інструментального обстеження для даного хворого. 3. Скласти і

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ 2
До кожної хвороби необхідно знати клінічну картину; лабораторну та інструментальну діагностику; стоматологічні прояви; особливості стоматологічних втручань; ускладнення; планове лікування та невідк

Роботи співробітників кафедри
1. Дзісь Є. І., Томашевська О. Я. Основи гемостазіології: навчальний посібник. – К.: Гідромакс, 2006. – 138 с. 2. Дзісь Є. І., Томашевська О. Я. Гематологія. Розлади та неоплазії клітин кр

Нша рекомендована література
1. Амосова К. М., Бабак О. Я., Зайцева В. М. Внутрішня медицина: Підручник: у 3 т. – Т.1. – Медицина, 2008. – 1056 с. 2. Боднар П. М. Ендокринологія. Підручник для ВМНЗ III-IV р. а.: Реком

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги