ФІЗІОКРАТІЯ

1. Фізіократи - представники буржуазної політичної економії у Франції в другій половині ХУШ ст.

2. Ф. Кене (1694-1774) - засновник економічної школи.

3. Основні методологічні передумови в дослідженні економічних явищ.

4. Дослідження проблем вартості, ціни, грошей.

5. Концепція капіталу.

6. Вчення про чистий продукт.

а) місце проблеми в економічній концепції фізіократів.

б) аналіз проблеми розподілу доходів;

в) концепція продуктивної й непродуктивної праці;

г) місце й роль різних класів в економічному житті Франції.

7. Проблеми відтворення. “Економічна таблиця” Ф.Кене:

а) загальна характеристика “Економічної таблиці”;

б) методологічні передумови аналізу процесу відтворення;

в) теорія реалізації ССП;

г) значення економічної таблиці в “Макроекономіці”.

8. Питання економічної політики в працях Ф Кене:

9. Продовжувач системи А. Р. Ж. Тюрго (1727-1781). Життя й творчість.

10. Поглиблення методу дослідження. Дедукція Тюрго.

11. Структура праці “Роздуми про створення і розподіл багатства” (1766):

а) класова структура суспільства;

б) трактування найманої праці й зарплати;

в) прибутку;

г) дослідження проблем капіталу;

д) вчення про вартість і гроші.

12. Економічна політика Тюрго на посаді генерального контролера фінансів Франції в 1774-1776 р.р.

13. Фізіократія і сучасність.

 

При вивченні цієї теми особливу увагу слід звернути на те, що у Франції у другій половині ХУШ сторіччя почала активно формуватись перша школа буржуазної політичної економії, яка отримала назву фізіократії. Видатний англійський економіст А.Сміт писав, що “різні шляхи розвитку добробуту в різні часи і у різних народів дали привід для розвитку двох різних, з погляду придбання людьми багатства галузей політичної економії: “торговельної системи”, або “системи меркантилізму”, і “сільськогосподарської системи”, яка й отримала назву фізіократії. Слово фізіократія походить від двох слів “фізіо”, що означає земля й “кратос” - влада. Звідси - влада землі. Поява напрямку бути обумовлена поглибленням кризи феодалізму, що протікав на тлі посилення абсолютистської монархії, що завела сільське господарство, яке фактично було основою економіки держави у глухий кут.

На відміну від Англії, у Франції зі зміцненням у ній мануфактурного виробництва промисловий переворот не відбувався. Причиною цього була діюча у той час непомірно важка податкова система й застаріли форми феодальної експлуатації, що зберігалися. Розвиток транспортних засобів і зв'язку вимагало все більшої кількості товарів. Промислове виробництво, задавлене дріб'язковою регламентацією та своєю нерозвиненістю не могло забезпечити його масового виробництва. Необхідно було знайти галузь у якій можна було б при невеликих витратах забезпечити масове виробництво на продаж. Такою галуззю й стало сільське господарство. Саме її й фізіократи оголосили ключовою галуззю реформування економіки. По суті, це був пошук сфери, у якій був можливий процес виникнення промислового капіталу. Однак глава цієї школи Ф.Кене (1694 – 1774) навіть і не припускав, що він вирішує саме це завдання. Активне життя школи вмістилося в 1756-1778 роках.

Під час розгляду цієї теми треба відзначити, що особливістю теорії фізіократів стало дослідження ключової ролі сільськогосподарського виробництва й податкова політика. Фізіократи вважали, що продуктивною працею є праця в сільському господарстві й праця по видобутку корисних копалин, лову риби й т.ін., а також праця, що сприяє збереженню пропорцій у сільському господарстві і сприяє нормальному функціонуванню цієї галузі. Дана ідея актуальна і для України. Адже там де немає гармонії з природою й підтримки пропорцій у сільському господарстві немає й розвитку.

До Ф.Кене економічна думка була розрізнена. Після нього вона придбала вид чіткої системи поглядів в основі, який стала ідея “природного порядку”, звідки випливала об'єктивність законів у суспільстві. Відзначена закономірність дозволила підійти до політичної економії як до науки про об'єктивні економічні закони.

Найбільш значною фігурою серед фізіократів був Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781). Крім Тюрго слід назвати таких видатних діячів цієї школи, як П. Дюпон де Немур , Д'аламбер, Віктор Мірабо, П.Мерсье де ла Рів ,єр , Венсан де Гурне та інші. Дюпон де Немур говорив про те, що це було “зовсім нове вчення” і він був прав, тому що з ним (вченням) відкривався новий етап економічної думки - економічна наука. Вважається, що принцип економічного лібералізму, пов'язаний з ідеєю повної економічної свободи «laissez faire, laissez passer» (буквально «хай все іде як іде»), першим сформулював Венсан де Гурне , який у 1758 році виступив з закликом до свободи підприємницької діяльності, невтручання держави в економічне життя та забезпечення недоторканності приватної власності.

Головною науковою працею фізіократії слід вважати “Економічну таблицю” Ф.Кене. Однак в нашій країні цю велику наукову працю навіть не перевели хоча і є багато різних коментарів до неї.

Підводячи підсумки вивчення даної теми треба відзначити, що концепцію фізіократів важко переоцінити, Насамперед, це була перша школа, яка започаткувала науковий етап розвитку економічної думки. Цим вони поставили ряд принципово нових питань і частково їх вирішили. В аннали світової думки ввійшла «Економічна таблиця» Ф.Кене, на базі якої були проаналізовані проблеми відтворення суспільного капіталу К.Марксом, а наш видатний співвітчизник В.В.Леонтьев активно використовував ідею таблиці для розробки свого методу «витрати-випуск», які були відзначені Нобелівською премією в галузі економіці.