Стійкість пристрою зі зворотним зв’язком

 

Питання стійкості та використання різних критеріїв щодо її оцінки є основним у схемотехнічних дисциплінах при розгляді питань проектування аналогових і цифрових пристроїв. Нагадаємо, що пристрій самозбуджується, якщо для деякої частоти виконується умова балансу фаз та балансу амплітуд .

Стійкість аналогових електронних пристроїв зручно оцінювати, використовуючи критерій Найквіста, згідно з яким пристрій стійкий під час замкнення кола зворотного зв’язку, якщо годограф розімкненого кола зворотного зв’язку при зміні частоти від 0 до не охоплює точки –1; пристрій не­стійкий, якщо годограф вищезгаданого кола охоплює точку –1
(рис. 5.7).

 

Рисунок 5.7 – Годографи підсилювачів з різними глибинами зворотного зв’язку

 

Годограф 2 відрізняється від годографа 1 тільки більшим добут­ком , маючи однакову частотну залежність. Отже, глибину зворот­ного зв’язку неможливо вибирати довільно, намагаючись здобути необхідний ефект дії ВЗЗ. Вибір надто великої глибини може призвести до того, що пристрій буде мати необхідні властивос­ті у робочій ділянці частот, але стане нестійким за її межами. Отже, використання зворотного зв’язку завади, вимагає перевірки стійкості пристрою у межах зміни частоти від нуля до нескінченності.