Аналіз резисторного підсилювального каскаду зі спільним емітером у різних частотних областях
Під час аналізу підсилювального каскаду на БТ (рис. 7.8) слід пам’ятати, що параметри БТ мають яскраво виражену залежність від частоти, наприклад
 ,
|
де 
; 
— гранична частота за крутістю.
Рисунок 7.8 – Електрична схема резисторного підсилювального каскаду на БТ
Також потрібно враховувати комплексний характер провідностей БТ. Загальна еквівалентна схема резисторного каскаду на БТ зображена на рис. 7.9, де 
— провідність подільника напруги, а 
.
Рисунок 7.9 – Загальна еквівалентна схема резисторного підсилювального каскаду
на БТ
Аналізуючи цю схему для області ВЧ, дістаємо
 ,
|
(7.14)
Звідки
 ,
| (7.15) |
 ,
| (7.16) |
 ,
| (7.17) |
 ,
| (7.18) |
Всі резисторні каскади незалежно від типу транзисторів мають однаковий вигляд частотної та фазової характеристик. Відмінність характеристик, каскадів на БТ та ПТ носить тільки кількісний характер
(рис. 7.10).
Рисунок 7.10 – Еквівалетьна схема підсилювального каскаду на ПТ
Проте збіг залежностей 
та 
спостерігаємо лише для частот 
. В області вищих частот зазначені залежності розбігаються. Особливо велику розбіжність маємо для згідно з виразом при 
, 
, а в дійсності 
і може навіть досягати 
, що спричинено додатковим фазовим зсувом у БТ. Останнє різко відрізняє каскад на БТ від каскаду на ПТ. Проте звичайно ці частоти лежать далеко за межами смуги пропускання каскаду, що дозволяє лишити без уваги зазначений розбіг, оскільки він виникає на частотах, що не становлять інтересу.
В області середніх та низьких частот можуть використовуватись вирази для каскаду на ПТ з відповідною зміною та згідно з еквівалентними схемами (рис. 7.11 та 7.12). Треба відзначити також, що коефіцієнт підсилення струму та напруги для каскаду на БТ практично збігається і визначається однаковими формулами
 ,
| (7.19) |
де 
Рисунок 7.11 – Еквівалентна схема підсилювального каскаду на БТ в області середніх частот
Рисунок 7.12 – Еквівалентна схема підсилювального каскаду на БТ
в області низьких частот
Невелике значення вхідного опору БТ призводить до того, що за однаковими з каскадом на ПТ значеннями ємність у першому випадку має бути вибрана більшою, а її робоча напруга – не меншою напруги джерела живлення.