Класифікація, параметри та характеристики вибірних каскадів

 

Вибірні підсилювачі розрізнюються за способом під’єднання частотно-вибірної системи (найпоширеніше резонансного контуру) до підсилювального елемента (ПЕ), а також за схемою включення самого ПЕ (спільний емітер, спільна база, каскодна схема).

Основними параметрами резонансного підсилювача є:

- резонансний коефіцієнт підсилення К0,

- вибірність , де – коефіцієнт підсилення при розстроюванні ,

- нерівномірність коефіцієнта підсилення в межах діапазону .

За способом підключення резонансного контуру розрізняють такі різновиди схем:

- з безпосереднім зв’язком контуру із ПЕ;

- з автотрансформаторним зв’язком контуру із ПЕ;

- з трансформаторним зв’язком контуру із ПЕ;

- з комбінованим (індуктивно-ємнісним) зв’язком контуру із ПЕ.

Еквівалентна схема резонансного підсилювача радіочастоти (ПРЧ) з безпосереднім під’єднанням контуру до ПЕ, зображено на рис. 9.1.

 

Рисунок 9.1 – Резонансний діапазонний каскад з безпосереднім під’єднанням контуру до ПЕ

 

Залежність його резонансного коефіцієнта підсилення від частоти (при настроюванні контуру змінною ємністю) визначається виразом

 

, (9.1)

 

де S – крутість ПЕ в робочій точці;

– еквівалентний резонансний опір контуру з урахуванням шунтування із боку ПЕ;

– еквівалентна добротність контуру;

– характеристичний опір контуру, де ψ– коефіцієнт шунтування контуру з боку ПЕ;

– еквівалентний резонансний опір і добротність нешунтованого контуру;

ω0– резонансна частота контуру;

– відповідно індуктивність та ємність контуру.

Характерним для каскадів вибірних підсилювачів при настроюванні контуру конденсатором Сх є підвищення резонансного коефіцієнта підсилення із зростанням частоти (рис. 9.2). При розрахунку визначають резонансний коефіцієнт підсилення на максимальній частоті піддіапазону , а потім з урахуванням коефіцієнта перекриття піддіапазону Кf – на мінімальній, де тоді

 

. (9.2)

Рисунок 9.2 – Залежність

 

Перевагою резонансного підсилювача з безпосереднім під’єднанням контуру до ПЕ є можливість отримання найбільшого коефіцієнта підсилення.

До його недоліків можна віднести:

- суттєвий вплив на настроювання контуру розкиду або зміни вхідних та вихідних ємностей ПЕ, що проявляється при їх заміні, старінні та використанні режимного регулювання підсилення;

- погіршення добротності резонансного контуру і зниження вибірності підсилювача за рахунок повного ввімкнення вихідної провідності ПЕ паралельно контуру;

- меншу, у порівнянні із схемами неповного ввімкнення контуру, стійкість характеристик такого підсилювача;

- більшу нерівномірність коефіцієнта підсилення в діапазоні частот і при роботі в декількох піддіапазонах.