Кінцеві каскади підсилення потужності, що працюють у режимі з ШІМ

 

В останній час значне поширення знаходять підсилювальні пристрої з широтно–імпульсною модуляцією сигналу, що використовують режим D. Структурна схема підсилювача з широтно–імпульсною модуляцією зображена на рис. 10.9.

Рисунок 10.9 – Структурна схема підсилювача з ШІМ

 

 

Такі пристрої мають деякі переваги порівняно з класичними схе­мами підсилювачів, серед них високий ККД за будь–яких рівнів сигналу, більша стабільність відносно до самозбудження. Але ці підсилювачі складніші, мають обмежений частотний діапазон, що звужує їх засто­сування. Їх використання доцільне, коли на перше місце висуваються вимоги економічності, надійності, стабільності за поміркованих вимог до якості вихідного сигналу: багатоканальний гучномовний зв’язок, селекторні пристрої, мегафони тощо.

Генератор тактових імпульсів (ГТІ) виробляє імпульси, що над­ходять на вхід широтно–імпульсного модулятора (рис. 10.10). Тривалість імпульсів модулятора пропорційна амплітуді вхідного сигналу. Імпульс­ний сигнал зі змінною шпаруватістю підсилюється за потужністю ви­хідним каскадом, що працює у ключовому режимі та надходить на вхід фільтра НЧ, який здійснює фільтрацію ВЧ складових та фактично демо­дуляцію сигналу. Середнє значення напруги на навантаженні

 

;

 

де — амплітуда напруги вихідного імпульсу, яка практично дорів­нює напрузі живлення; — тривалість імпульсу широтно–імпульсного модулятора; — період тактових імпульсів; — коефіцієнт запов­нення імпульсів.

Робочу точку такого підсилювача (режим спокою) вибирають за ; тоді у навантаженні виділяється значна потужність, що при­зводить до зменшення ККД підсилювача до 0,5 та менше. Це залежить від якості ФНЧ. Наявність значної постійної складової у вихідній на­прузі зменшує ефективність динамічних головок, спричиняє підмагнічування вихідних трансформаторів та різке зростання коефіцієнта нелінійних спотворень. Ці недоліки особливо виявляються, коли одер­жують велику вихідну потужність /десятки–сотні ватт/. У такому разі необхідно використати розділовий конденсатор з великою ємністю.

Збільшення ККД та реалізація режиму роботи без постійної скла­дової досягається застосуванням двотактного підсилювача (рис. 10.11). При підсиленні додатньої напівхвилі сигналу працює тільки ключ К.К.1, від’ємної — ключ К.К.2. Середнє значення струму у навантаженні за період вхідного сигналу дорівнює нулю, отже, відсутня постійна скла­дова .

Підсилювач вміщує два широтно–імпульсних модулятори: ШІМ–1 для перетворення додатньої напівхвилі вхідного сигналу та ШІМ–2 для від’ємної напівхвилі.

 

Рисунок 10.10 – Часові діаграми, що пояснюють принцип дії підсилювача з ШІМ

 

Рисунок 10.11 – Структурна схема двотактного підсилювача з ШІМ