Бюджетне планування на державному рівні.

Бюджетне планування на загальнодержавному рівні здійснюєть­ся у два етапи — зведене й адресне.

На першому етапі, який називається зведеним бюджетним пла­нуванням, визначаються основні напрями організації роботи та за­соби мобілізації бюджетних ресурсів, здійснюється взаємоузгоджен­ня основних макроекономічних показників. На цьому етапі здійснюються комплексні економічні розрахунки за показниками валового внутрішнього продукту, національного до­ходу, визначається рівень бюджетних надходжень, мінімальний рівень соціальних потреб тощо.

На другому етапі проводиться адресне бюджетне планування, яке має на меті встановити конкретні зв'язки з іншими фінансовими планами держави.

Мінімально необхідні видатки обчислюються за єдиними або гру­повими мінімальними соціальними й фінансовими нормами та нор­мативами, установленими вищими нормами виконавчої влади на основі чинних законодавчих актів, з урахуванням індексу інфляції в межах фінансових можливостей держави та відповідних адмініст­ративно-територіальних одиниць.

Для повного врахування всіх фінансових ресурсів, а також визна­чення середньої фінансової забезпеченості Автономної Республіки Крим, адміністративно - територіальних одиниць відповідний вико­навчий орган влади складає територіальний зведений баланс фінан­сових ресурсів, дані якого можуть бути враховані при визначенні розмірів міжбюджетних трансфертів.

Кабінет Міністрів України організовує доведення до відома вико­навчих органів влади Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя таких показників:

• проектних нормативів (відсотків) відрахувань від регулюючих доходів та сум контингентів цих доходів;
• розмірів дотацій та субвенцій, які передбачається надати з Дер­жавного бюджету України, та їх цільового призначення;
• переліку видатків, які передбачається передати з Державного бюджету України на фінансування з бюджетів Автономної Респуб­ліки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Аналогічні показники доводять виконавчі органи влади вищого рівня безпосередньо до рад народних депутатів та їх виконавчих органів влади нижчого рівня у строки, які б забезпечували затвер­дження бюджетів до початку бюджетного року.

Вивчаючи проблему бюджетного процесу, студентам слід також зосередити увагу на освоєнні процедури складання, розгляду, прийняття та виконання Державного бюджету, що є в Україні досить складною і тривалою, а тому заслуговує на досить детальне вивчення. У Бюджетному кодексі України ця процедура визначена у розділі ІІ, главах VI—Х, статтях 32—62 (див. Бюджетний кодекс України).

Процедура включає чотири етапи:

1) складання проекту Закону України про Державний бюджет України;

2) розгляд та прийняття цього закону;

3) виконання бюджету;

4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету, прийняття рішення щодо нього (див. рис. 2, 3).

Рис. 3. Підготовка бюджету України та його структура

При вивченні основних аспектів бюджетного процесу студентам слід особливу увагу звернути на головні критерії процесу формування Державного бюджету України:

1. Методологія формування бюджету.

Як відомо, Державний бюджет України формується за існуючою у світовій практиці методологією. Це означає, що за основу береться розрахунок річного обсягу ВВП. Залежно від того, як він визначатиметься на наступний рік, залежить і розмір бюджет­ного фонду України.

2. Технологія складання Державного бюджету.

Існує два підходи до технології формування бюджету: 1-й — стратегічний; 2-й — ситуативний. Останні роки переважав ситуативний підхід, але прийняття Бюджетного та Податкового кодексів України сприятиме переходу до стратегічного підходу формування бюджету.

3. Розподіл повноважень і взаємодія між ланками бюджетної системи.