рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Історія держави і права зарубіжних країн

Історія держави і права зарубіжних країн - раздел История, Державна Податкова Служба України ...

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кафедра теорії та історії держави і права

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчальної

Та методичної роботи

М.М. Касьяненко

Р.

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

«Історія держави і права зарубіжних країн»

Для підготовки фахівців за ОКР бакалавр

Денної форми навчання

галузь знань 0304 «Право»

напрям підготовки 6.030401 «Правознавство»

Статус дисципліни: нормативна

 

 

Рпінь – 2012

Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни «Історія держави та права зарубіжних країн» містить робочу навчальну програму, опорний конспект лекцій, методичні вказівки до організації семінарських занять, самостійної та індивідуальної роботи, контрольні роботи, тестові завдання з курсу, екзаменаційні питання, тематику рефератів, список рекомендованої літератури.

 

 

Укладачі О.А. Калганова, к.ю.н., доцент, завідувач кафедри теорії та історії держави і права

Т.М. Супрун, асистент кафедри теорії та історії держави і права

Рецензент І.І. Шемелинець, к.ю.н., доцент, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін

 

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри теорії та історії держави і права, протокол № ____ від «____» _________________ 2012 р.

 

Завідувач кафедри О.А. Калганова, к.ю.н., доцент

Затверджено на засіданні вченої ради юридичного факультету, протокол № ____ від «____» _________________ 2012 р.

 

Голова вченої ради

Юридичного факультету М.О. Мацелик, к.ю.н., доцент

Завідувач навчально-

Методичного відділу О.О. Бойко-Слобожан

 

СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО КОМПЛЕКСУ

 

 

Передмова………………………………………………………………………......3

Опис навчальної дисципліни……………………………………………………5

Структура навчальної дисципліни……………………………………………..6

Зміст навчальної дисципліни за модулями……………………………………8

Методи оцінювання та розподіл балів

За кредитно-модульною системою …………………………………………….14

Опорний конспект лекцій………………………………………………………16

Організація семінарських занять,

Самостійної та індивідуальної роботи…………………………………………70

Контрольні роботи………………………………………………………………110

Тестові завдання з курсу………………………………………………………..127

Екзаменаційні питання з курсу………………………………………………..150

Тематика рефератів……………………………………………………………..153

Список рекомендованої літератури…………………………………………...155

 

 

ПЕРЕДМОВА

Історія держави і права зарубіжних країн, дотримуючись принципу хронології вивчає структуру, компетенцію, функції органів держави, а також розвиток… При вивченні курсу розглядаються організація влади, державний устрій і… - загальна підготовка студентів у питаннях держави і права, вироблення в них особливого юридичного мислення,…

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

  1. Предмет: загальні і специфічні закономірності виникнення, розвитку держави… 2. Мета: загальна підготовка студентів у питаннях держави і права, вироблення в них особливого юридичного мислення,…

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

за напрямом підготовки 0601 “Право” спеціальності 6.060100 “Правознавство” № п/п Зміст модулів …

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА МОДУЛЯМИ

 

Модуль 1 – 2 кредити

СТАРОДАВНЯ ДЕРЖАВА І ПРАВО

Тема 1. Предмет і завдання історії держави і права зарубіжних країн

Предмет науки історії держави і права зарубіжних країн та її місце у системі юридичних наук. Історичні закономірності розвитку держави і права. Методологія науки та курсу історії держави і права. Концепції походження та еволюції держави і права. Суть цивілізаційного, історичного та формаційного підходів у розвитку суспільства та держави.

Джерела та періодизація історії держави і права зарубіжних країн. Етапи виникнення держави та права.

 

Тема 2. Держава і право Стародавнього Єгипту

Єгипетське суспільство та його характеристика. Кастова система Єгипту. Державний лад та система управління в Стародавньому Єгипті. Характеристика… Суд та особливості судового процесу. Збройні сили Стародавнього Єгипту.…  

Тема 3. Держава і право Стародавнього Вавилону та Ассирії

Періодизація розвитку держави і права у Месопотамії. Формування органів державної влади, їх характеристика. Специфічні риси політичної організації.… Характеристика Законнику царя Хаммурапі. Стародавня Ассирія – наймогутніша держава Передньої Азії. Державний лад та органи управління на місцях. Реформи…

Тема 4. Держава і право Стародавньої Індії

Арійське вторгнення та виникнення держави у Стародавній Індії. Періодизація розвитку держави і права. Держава Маур’їв. Правління царя Ашоки. Суспільний лад та правове становище основних груп населення, система варн. Організація державного ладу, структура влади та система управління. Центральне і місцеве управління.

Суд і судочинство Стародавньої Індії. Джерела і основні риси права. Закони Ману та їх характеристика.

 

Тема 5. Держава і право Стародавнього Китаю

 

Тема 6. Держава і право Стародавньої Греції

Особливості виникнення держави у Стародавній Греції. Періодизація держави і права в Греції. Поняття, структура та особливості полісу. Реформи Тезея,… Особливості суспільного і державного ладу Спарти. Реформи Лікурга. Джерела права Афін та Спарти – порівняльна характеристика. Основні інститути старогрецького права.

Тема 7. Держава і право Стародавнього Риму

Становлення та розвиток римського права, його періодизація. Джерела та види римського права. Закони XII таблиць – звід законів звичаєвого права.…  

Тема 8. Податкова система країн стародавнього cвіту

Виникнення податків та система оподаткування країн стародавнього cвіту. Види податків країн стародавнього cвіту (Стародавній Єгипет, Стародавній Вавилон, Стародавня Індія, Стародавній Китай, Стародавня Греція, Спарта та Стародавній Рим). Податкові органи та відповідальність за ухилення від сплати податків.

Модуль 2 – 1 кредит

ФЕОДАЛЬНІ ДЕРЖАВИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ТА АРАБСЬКИЙ ХАЛІФАТ

Тема 9. Держава і право франків

Основні етапи виникнення і розвитку франкської держави і права. Формування державного апарату. Влада франкських королів. Основні положення реформи Карла Мартелла (715-741 рр.). Утворення Франкської імперії. Суспільний лад франкської держави. Судова реформа Карла Великого. Джерела права. Перехід від варварських до феодальних правових звичаїв. Основні риси права. Салічна правда.

 

Тема 10. Держава і право феодальної Франції

Механізм влади в період сеньйоральної монархії (IX-XIII ст.ст.). Станово-представницька монархія та виникнення Генеральних штатів, їх структура,… Організація фінансової системи у середньовічній Франції. Посилення королівської влади та розвиток абсолютизму (XVI-XVIII ст.ст.). Реформи Ришельє та Людовіка XIV.…

Тема 11. Держава і право феодальної Англії

Виникнення англосаксонського звичаєвого права. Реформи короля Генріха II й формування «загального» англійського права. Право справедливості. Судовий…  

Тема 12. Держава і право феодальної Німеччини

Становий уклад німецького суспільства, правове становище населення. Формування феодального германського права. Звичаєве право та партикуляризм…

Тема 13. Арабський Халіфат

Розпад родоплемінних відносин та виникнення Арабського Халіфату. Періодизація розвитку держави Арабського Халіфату. Особливості суспільного і державного ладу. Роль державної власності на землю. Теократична форма правління та організація влади в Халіфаті. Судова система Арабського Халіфату. Джерела мусульманського права. Система мусульманського права.

Іслам та формування мусульманського права, його джерела.

МОДУЛЬ 3 – 2,5 залікові кредити

ДЕРЖАВА І ПРАВО НОВОГО ТА НОВІТНЬОГО ЧАСУ

Тема 14. Розвиток буржуазної держави і права в Англії

Джерела та основні риси права Англії середини XVII-ХІХ ст. Основні правові акти періоду революції: «Петиція про права», «Інструмент управління»,… Державний устрій Великобританії у ХІХ ст. Соціальна структура англійського…

Тема 15. Виникнення і розвиток держави і права в США

Державний лад США за Конституцією 1787 р. Структура та основні принципи Конституції США 1787 р. Правовий статус президента, повноваження та… Взаємовідносини між гілками державної влади у ХІХ ст. Громадянська війна у США… Характеристика правової системи США ХVIIІ-ХIХ ст.ст. Роль Конституції в структурі джерел права. Характеристика…

Тема 16. Виникнення і розвиток буржуазної держави і права у Франції

Буржуазно-демократичні зміни у Франції у ХVІІІ-ХІХ ст.ст. Органи державної влади в період директорії, консульства та імперії Наполеона.… Джерела права, кодифікація законодавства у період І імперії. Цивільний Кодекс…  

Тема 17. Виникнення та розвиток буржуазної держави і права у Німеччині. Об'єднання Німеччини

Особливості розвитку Німеччини у першій половині XIX ст. Вплив революції 1848 р. на розвиток німецьких держав. Північнонімецький союз. Конституційна Хартія Прусії 1850 р. Діяльність канцлера Бісмарка та утворення імперії. Конституція 1871 р. Державний лад Німеччини наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Федеративний устрій Німеччини.

Джерела та основні риси права Німеччини Нового часу. Рецепція римського права та кодифікаційні роботи по створенню загального німецького законодавства.

Тема 18. Держава і право США новітнього періоду

Додатки до Конституції США у XX ст. Федеральний закон та закони штатів. Цивільне, трудове та кримінальне право США. Основні напрями…  

Тема 19. Держава і право Німеччини новітнього періоду

Тема 20. Держава і право Франції новітнього періоду

Державний лад Третьої республіки у міжвоєнний період. Конституція 1946 р. Державний лад Четвертої республіки. Причини її ліквідації і прийняття Конституції 1958 р. Державний устрій П`ятої республіки. Зростання соціального напруження в 60-х роках. Зміни у соціальній структурі Франції. Французька правова система у другій половині XX ст. Основні напрями державно-правового розвитку Франції наприкінці ХХ – початку ХХІ ст. Податкова система Франції.

Тема 21. Держава і право Великобританії новітнього періоду

Зміни в економіці, політичній системі та в державному устрої в першій половині ХХ ст. Наслідки економічної кризи після першої та другої світових воєн. Перемога консерваторів. «Залізна леді» та її програма. Великобританія ХХІ ст. Органи державної влади, їх структура та повноваження. Заміна загального права статутним. Основні риси права. Судові та правоохоронні органи Великобританії. Податкова система Великої Британії.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ТА РОЗПОДІЛ БАЛІВ

ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ

  Модуль 1= 14 балів     Тема …   Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою. Завдання поточного контролю оцінюється в діапазоні від…

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Предмет і завдання історії держави і права зарубіжних країн

Історія держави і права зарубіжних країн, дотримуючись принципу хронології, вивчає структуру, компетенцію, функції органів держави, а також розвиток… Ця дисципліна вивчає право як єдине ціле, державно-правові інститути і правове… Особливості історії держави і права зарубіжних країн знаходять своє відображення не лише в її предметі, але й у її…

Тема 2. Держава і право Стародавнього Єгипту

Історія Раннього царства відома погано. Єгипетська держава цього періоду ще нагадує древній і доволі примітивний племінний союз. На чолі держави… Період Стародавнього царства – це час виникнення в Єгипті першої… Під кінець Стародавнього царства влада фараонів почала слабнути, посилювалась влада номархів. Стародавнє царство…

Тема 4. Держава і право Стародавньої Індії

Першими жителями Стародавньої Індії були дравиди. Пізніше дравидів замінили багаточисельні племена, що відрізнялись одне від одного способом життя,… З середини ІІ тис. до н.е. і до першої половини І тис. до н.е. в Стародавній… З посиленням суспільної нерівності військовий вождь племені (раджа), що раніше вибирався зборами і міг зміщатися ними,…

Тема 5. Держава і право Стародавнього Китаю

Історія Стародавнього Китаю поділяється на чотири періоди, кожен з яких пов’язаний з правлінням певної династії. Перший період – Шан (Інь) – продовжувався з XVІІІ до XІІ ст. до н.е. Другий період – Чжоу – з XІІ ст. до н.е. до 221 р. до н.е.

Тема 6. Держава і право Стародавньої Греції

Полісний етап історії Стародавньої Греції поділяється на три періоди: 1. Гомерівський період (XІ – ІX ст. до н.е.) – характеризується пануванням… 2. Архаїчний період (VІІІ – VІ ст. до н.е.) – відбувається формування класового суспільства і держави у формі…

Державний апарат Афінської демократії складався із таких органів влади: народних зборів (екклесія), ради п’ятисот, геліеї, колегії стратегів і колегії архонтів.

У системі державних органів зберігся такий державний орган як ареопаг. До нього входили представники афінських аристократів, що займали посади архонтів та колишні архонти, які зробили задовільний звіт про свою річну діяльність.

Найбільш розвинену правову систему в Стародавній Греції мали Афіни. Найдавнішим джерелом права в Афінах був звичай. У 621 р. до н.е. з’являється писане право у вигляді Законів Драконта.

Спарта. На противагу демократичним Афінам Спарта була своєрідною аристократичною республікою. Причини цього мають глибоке коріння.

У XІІ – XІ ст. до н.е. у невелику область на півострові Пелопонес – Лаконіку – ввірвались дорійські племена. Ця область була вже заселена. За Гомером (“Ілліада”), її займали 12 ахейських громад. Однією з них була Спарта на чолі з “царем” Менелаєм.

Маленька Лаконіка була тісною для нової громади (300 кв. км). В VI ст. до н. е. дорійські племена підкорили собі Мессенію (боротьба тривала кілька сторіч – з VIII ст. до н. е. по VI ст. до н. е.), її землі стали спільною власністю переможців, а населення перетворене на державних рабів-ілотів. Для того, щоб утвердити і зберегти своє панування над корінними мешканцями Мессенії, дорійці були змушені об’єднатися з 12 ахейськими общинами. З того часу спільну спартанську общину очолювали 2 царі – дорійський і ахейський. Невелика група повноправних громадян-спартіатів експлуатувала величезну кількість поневолених ілотів. Це звісно вимагало створення сильної воєнної організації.

Захоплену землю спартіати розділили на спадкові ділянки (клери), які оброблялися ілотами. Спартіат не міг продати, закласти чи здати в оренду свій клер. Ілоти, що обробляли цю землю, сплачували податок (половину отриманого врожаю), який йшов на утримання спартіата. Обов’язком останнього була військова справа, а весь вільний час зайнятий полюванням, гімнастикою, хороводами. Чисельність спартіатів разом з сім’ями не перевищувала 10 відсотків від загальної кількості населення.

Основи такого ладу у Спарті заклав ще легендарний законодавець Лікург (ІХ-УІІІ ст. до н. е.). Саме йому приписується поділ території Лаконіки (первісного ядра майбутньої держави, площею усього в 300 кв. км) на 39 тис. ділянок-клерів, введення залізних грошей (для запобігання хабарництву, навіть незначні суми доводилося перевозити волами), розробка законів проти розкоші (дах мав зводитися лише сокирою, двері – пилкою, без оздоб і прикрас).

Образ життя спартанців від народження до смерті жорстко регламентувався. Із 7 років хлопчики виховувались у гімназіях під наглядом наставників – педагогів. Головна мета навчання і виховання – підготовка майбутнього воїна. З 20 до 60 років спартанець вважався військовозобов’язаним і повинен був систематично вдосконалювати свої атлетичні та бойові навички. До 30 років він не мав політичних прав, йому належало в усьому дотримуватись порад свого опікуна, наставника.

Спартанці носили однаковий одяг, користувались однаковим домашнім начинням, дотримувались стандарту, загальноприйнятої форми бороди та вус. До 30 років спартанець повинен був одружитися, інакше він щорічно під час релігійного свята підлягав побиттю з боку жінок.

Соціальний статус жінок у Спарті був порівняно високий. Вони не знали багатьох господарських турбот, ілоти доставляли їм продукти, дітей виховувала держава.

Єдність спартанців забезпечувалась спільними трапезами (сиситіями), під час яких прості громадяни та царі їли за одним столом і займалися груповими атлетичними вправами. Кожен вносив щомісячно натуральний внесок в общину.

Військова справа була основним заняттям громадян. Спартіатам заборонялося займатися ремеслом, торгівлею, фінансово-кредитними операціями.

На чолі вільної общини, як уже згадувалося, стояли два царі – дорійський та ахейський. У військовий час це були воєначальники, у мирний – вищі жреці. Влада царів була спадковою.

Для обмеження царської влади щорічно усіма повноправними спартіатами обиралася колегія ефорів (спостерігачів) з 5 чол. Вони ж скликали Раду старійшин (герусію) та народні збори (апелу), вели переговори з іноземними послами. Старший ефор – епонім давав своє ім’я назві року. Звіт ефори складали лише перед своїми наступниками.

 

Тема 7. Держава і право Стародавнього Риму

Заснування Риму, за підрахунками давньоримських істориків, відбулося 21 квітня 753 р. до н. е. Звичайно, ця дата умовна. Перший період римської… Повноправні громадяни називалися патриціями і об’єднувалися у 3 племені по 100… Крім патриціїв у Римі проживали ще й так звані плебеї, які стояли поза родовою організацією. Плебеї були особисто…

Суспільний і державний лад Римської республіки. За неписаними римськими законами визнавалося, що люди нерівні між собою, раби взагалі розглядалися як не люди, а речі. Громадянином вважався чоловік, народжений від повноправних батька і матері. З досягненням повноліття його приводили на форум і записували у відповідну трибу. Після цього він набував право участі в народних зборах, право бути обраним на посаду в державному і судовому апараті, право служби у війську (і відповідно участі у розподілі військової здобичі). Громадянин до смерті батька не мав права розпоряджатися майном. Жінки взагалі позбавлялися права здійснювати угоди і тим більше брати участь у суспільному житті.

Втрата громадянства була пов’язана з продажем у рабство за борги (до 326 р. до н. е.) або за злочин, вона ж наступала внаслідок заслання чи вигнання.

Раб-вільновідпущеник ставав громадянином, але не міг заміщувати посади.

Іноземці – перегріни могли отримати громадянство Риму за особливі заслуги перед державою. На них не поширювалися римські закони, а діяла власна система права.

Політична історія Древнього Риму ділиться на два великі періоди – республіку і монархію. Республіка проіснувала близько 500 років. Ця республіка була рабовласницькою за своїм типом і аристократичною за формою правління. Вищі посади займалися представниками вузького кола знатних фамілій. В руках цих людей зосереджувалися і великі земельні володіння.

Головним органом влади був Сенат, до якого входили представники відомих 300 родів. З вимиранням цих родів за законом 318 р. до н. е. вакантні місця заповнювалися особами, що обиралися народними зборами. Перший у списку сенаторів називався принцепсом. Він вів засідання зборів. Голосування відбувалося шляхом розходження сенаторів у різні боки.

Законодавчими органами вважалися народні збори (коміції).

Поточна виконавча влада знаходилася в руках т.зв. магістратів.

Колегія консулів – були головнокомандуючими військами в провінції та Римі і мали необмежені повноваження в усьому, що стосувалося війни і військової справи.

Колегія преторів – розглядали попередньо усі кримінальні і цивільні справи до направлення їх у суд.

До магістратів належали і цензори, які складали списки громадян за майновим цензом, на основі яких проводилося обкладення податками. Вони ж розподіляли громадян між центуріями і трибами.

З 494 р. до н. е. діє колегія народних трибунів, які обираються з числа плебеїв.

До магістратури нижчого рангу належали курульні едили і квестори.

В добу республіки політичні права на населення провінцій не поширювалися. Провінції управлялися призначеними Римом губернаторами з числа колишніх консулів та преторів.

Специфічною суспільною установою Риму була армія. До служби допускалися громадяни з 16-17 років.

Виступ проти влади Риму понтійського царя Мітрідата VI (121-63 рр. до н. е.) призвів до втрати Римом Боспору, Колхіди, Малої Вірменії. За його… Навесні 83 р. до н. е. Сулла висаджується зі своєю армією на півдні Італії і… Продовження в т.зв. Мітрідатових воєн з Римом у 74-64 рр. закінчилося повною перемогою Риму з включенням Понтійського…

Тема 8. Податкова система країн Стародавнього Світу

Податки відомі уже давно, ще на початку людської цивілізації. Їх поява зв’язується з самими першими суспільними потребами. Стародавні держави жили за рахунок війн з сусідами, їх правителі розпочинали… Розглянувши історію країн Стародавнього Світу (Єгипту, Вавилону, Індії, Китаю, Греції, Риму) можна прослідкувати…

Тема 9. Держава і право франків

Значна частина західноєвропейської території ще задовго до нашої ери і на початку нашої була населена численними германськими племенами, які знаходились на стадії первіснообщинного ладу – готів (ост- і вестготів), франків, бургундів, аламанів, англів, саксів, тевтонів, вандалів і ін. Кожне з них, у свою чергу ділилось на дрібніші племена, ті – на роди і сім’ї.

Основним заняття населення спочатку було скотарство, мисливство, рибальство, згодом – землеробство.

Родова община у міру розкладу родоплемінних відносин перетворювались у сусідсько-територіальну, названу маркою.

Серед германців спочатку існував один суспільний поділ – на вільних і невільних (рабів). Рабами ставали військовополонені і діти, народжені від батьків-рабів, іноді – боржники.

У деяких племен відомою була й категорія напіввільних. До них належало населення племен, які добровільно піддались сильнішим племенам.

Повноту прав мали тільки вільні. На них лежав обов’язок брати участь в народних зборах тощо. Але згодом і серед вільних починається майнова й політично-правова диференціація. Виділяється спочатку родоплемінна, а далі майнова знать, особи заможні й впливові. Знать, крім більших і кращих земель, мала право мати свою військову дружину.

На рубежі до нашої і нашої ери у германців виникли племінні державні утворення, які римські історики називають civitates. Кожне civis поділялось на певну кількість округів – “земель” або пагів (pagus), які охоплювали по кілька поселень.

Найвищим органом влади в цих державних утвореннях були народні збори, до участі у яких допускались вільні громадяни чоловічої статі, повнолітні (військова демократія). Вони вирішували усі найважливіші питання війни і миру, важливі спірні справи, судили тяжкі злочини (зрада громади, вбивство і т.п.), приймали до складу общини, обирали вождя, а подекуди й короля (деякі з цих державних утворень були монархіями).

Існувала, для вирішення менш важливих справ, рада старійшин (principes). Вона попередньо обговорювала справи, які виносились на народні збори, готувала “проект рішення” останніх.

На народних зборах обирали короля, зазвичай із знатного роду, переважно одного і того ж, по спадковості.

Судочинство, крім народних зборів, здійснювали старійшини, а також спеціально вибрані на народних зборах громадські судді, які їздили на місця, по округах.

Завоювання римлянами Галії у ІІ – І ст. до н.е. наблизило їх до інших величезних територій у Центральній Європі, де проживали якраз численні германські племена. Римлянам не вдалось їх підкорити і включити до складу своєї світової, за розмірами, держави. Вони змушені були вивести свої легіони назад за Рейн, який став кордоном між Римською державою і германцями. Оскільки землі вздовж Рейну на римській території були заселені рідко, то вже з І ст. н.е. на них починали проникати і селитися різні германські племена – франки, готи, бургунди і ін. Римляни, спочатку проганяли їх, а згодом дозволили і уклали відповідні договори.

У ІV-V ст. германці таким чином зайняли не тільки прирейнські землі, але й проникли далеко вглиб Галлії.

Особливості виникнення держави у франків. Держава франків у своєму розвитку пройшла два основні періоди, в залежності від того, яка правляча династія стояла при владі:

1) з кінця V ст. – до середини VІІ ст. – монархія Меровінгів;

2) з VІІІ – до середини ІХ ст. – монархія Каролінгів.

Утворення держави франків безпосередньо пов‘язане із занепадом та розпадом Західно-Римської імперії, а падіння імперії, у свою чергу, поєднане з процесом, який отримав назву в історії людства “великого переселення народів”.

Франки жили на правому березі нижньої течії р. Рейну і біля побережжя Північного моря. Вони поділялись на дві групи. Племена, які займали землі біля побережжя Північного моря, називалися салічними (кельт. sal – море, тобто приморські) франками, а племена, розміщені біля р. Рейн, – рипуарськими.

Наприкінці V ст. салічні франки, підкоривши рипуарських і декілька інших германських племен, а також скориставшись розпадом Римської імперії в 486 р., захопили всю Галію. Очолювали франкські володіння вожді колишніх племен. З-поміж вождів франків цього періоду був відомим легендарний Меровей, від імені котрого започаткувалася назва королівського роду Меровінгів. Франську державу започаткував Хлодвіг І (з роду Меровінгів). Він особливо дбав про те, щоб усунути від влади дрібних князів і утворити єдину та сильну германську державу. Після смерті Хлодвіга правили його сини.

В подальший період влада династії Меровінгів ще більше занепадає. З 639 р. у франків почали появлятися “ліниві королі”, які хоч і очолювали державу, але замість них реально правили державою їх майордоми. Тому вже з середини VІІ ст. верховна влада в королівстві фактично опинилась у майордомів.

Майордом Карл Мартелла (715-741 рр.) прийняв владу, коли держава перебувала на межі розпаду. В 741 р. майордомом став син Карла Мартелла – Піпін Короткий. Він усунув з престолу останнього Меровінга і заснував нову королівську династію Каролінгів. В 751 р. на зборах світської та духовної знаті Піпін був проголошений королем.

Найбільшого розквіту держава франків досягла при синові Піпіна Карлі Великому (768-814 рр.). У 800 р. Папа Римський Лев ІІІ, намагаючись поширити владу Римської Церкви, коронував його імператорською короною.

Однак імперія Карла Великого вже довго не проіснувала, оскільки: 1) охоплювала великі території, на яких проживали народи, які належали до різних племен, володіли різними мовами, вели власну незалежну економіку та ін. (вони розвивалися окремо); 2) відбуваються суперечки між правителем і крупними феодалами; 3) боротьба підкорених народів за самостійність; 4) VІІІ-поч. ІХ ст. набіги норманів.

Після смерті Людовика Благочестивого між його трьома синами розпочалася міжусобна війна за владу, що завершилась 843 р. підписанням Верденського договору.

Суспільний лад. У V-VI ст. у франків зберігались общинні родові відносини. Община називалась «марка». Соціальну диференціацію прискорили завоювання Галії. Кожний новий похід збільшував багатства франкської військово-племінної знаті. Франки розселялися на нові території сільськими общинами – марками. Марка вважалась власником всієї землі общини. В VІ ст. зароджується приватна власність у формі аллода – земельна ділянка вільних франків, яка передавалася у спадок.

Все франко-римське населення поділялося на соціальні групи: до найнижчої групи населення відносилися раби (серви), колони та вільновідпущені. Групу напіввільного населення становили літи. Вони особисто і частково матеріально залежали від вільних осіб, однак лит міг бути відпущений на волю, а також володів обмеженою правоздатністю в суді. До вільного населення належали вільні франки.

Найбільші привілеї у соціальній структурі суспільства мали особи, які входили до королівських дружинників та інших службовців короля (служила знать) з франків.

Державний устрій. За формою правління держава франків була ранньофеодальною монархією. Спочатку владу здійснювали військові вожді, а громадські та судові справи вирішувались на народних зборах чоловіків – воїнів. Після завоювання Галії державний устрій франків починає ускладнюватися й удосконалюватися. Особливо посилюється влада монарха, яка стає спадковою.

З VІІ ст. королівську владу обмежують васали короля. Рішення король приймав після його погодження з представниками вищої світської знаті та вищого духовенства. Ці збори становили раду короля.

Щороку королі збирали Березневі (травневі за Каролінгів) поля, які виконували роль військових зборів. На них вибирались майордоми, оголошувався вступ на престол королів, доводилися до відома зборів прийняті закони тощо.

Велику роль в управління відігравав королівський двір, котрий був центральним органом королівської влади. Тут зосереджували діяльність вищі чиновники, які називалися міністеріалами. Першим серед них вважався майордом (major domus).

Крім майордома, важливе місце в структурі центрального управління посідали такі особи. Сенешал, який завідував особистими справами короля й управляв усіма слугами королівського двору. Пфальцграф очолював суд королівського двору. Він був присутній при винесенні судових вироків, керував судовими поєдинками, спостерігав за виконанням судових вироків. Реферандарій редагував і оформляв акти, що надходили від короля (едикти, дипломи тощо), зберігав архіви та ін. Маршал спочатку завідував королівською конюшнею, а згодом очолив королівську кінноту, камерарій – майном короля та скарбницею, архікапелан – духовенством королівського двору.

Місцеве управління. Держава франків поділялась на окремі округи – паги, які очолювали графи. Їх призначав король із найбільших землевласників. Паги поділялись на сотні, котрих очолювали сотники.

У прикордонних землях створювалися крупніші територіальні об‘єднання – герцогства. У них входило декілька пагів (від двох до 12). Одним із головних завдань герцогів, які їх очолювали, було організувати належну оборону держави. Найменшою територіальною одиницею були общини (марки), що належали до складу сотні й користувалися самоуправлінням.

Судові органи. Вища судова влада належала монарху. Він здійснював її разом з представниками знаті. Королівська рада розглядала найбільш небезпечні правопорушення.

Судові справи розглядались на зборах вільних людей сотні під головуванням виборного судді – тунгіна. Вироки виносили виборні засідателі – рахінбурги.

Найдавнішим збірником права основного племені франків, які заснували у Галлії Франкську державу – салічних франків – була Салічна правда (Lex… Ще одним джерелом права були правові акти королів – закони, що називалися… Капітулярії за змістом поділялися на світські, церковні і змішані.

Тема 10. Держава і право феодальної Франції

Наприкінці ІX – на початку X століття феодальна знать консолідується і проявляє себе як стан, інтереси якого для короля є визначальними. Карл Лисий… Земельні магнати мали свою адміністрацію, суд, могли карбувати монету, вести… Адміністративна, податна й судова самостійність знаті, її незалежність від королівських агентів юридично…

Тема 11. Держава і право феодальної Англії

Верховним державним органом був вітенагемот (вітан мудрий), до складу якого належало від 30 до 100 осіб, які представляли вище духовенство,… Значні повноваження зосереджувалися в руках короля: у військовій сфері,… Королівський двір перетворюється на центр управління країною. З'являються такі посадові особи: камерарій (відповідав…

Тема 12. Держава і право феодальної Німеччини

Суспільний лад. Німецьке суспільство поділялось на два основні класи: військовий – лицарство і податний – селянство. Утворенню цих двох станів… Державний лад. У ІХ-Х ст. у Німеччині спостерігається посилення королівської… До початку ХІІІ ст. королівська (імператорська) влада була ще значною. Управління будувалось за двірцево-вотчинною…

Тема 13. Арабський Халіфат

Виділяючи найбільш загальні риси подібності соціально-економічної еволюції середньовічних країн Сходу, слід зазначити , що жодна з цих країн не… Уповільнений характер розвитку визначив стійку багатоукладність східних… Але в середньовічних суспільствах Сходу держава всіляко державну власність на землю з властивої їй традиційною…

Тема 14. Розвиток буржуазної держави і права в Англії

Найважливішим результатом перевороту 1689 року стало утвердження в Англії буржуазної конституційної монархії. Причому слід мати на увазі, що… Ці конституційні акти визначили правовий статус парламенту і короля, а також… Все це свідчить про те, що на зламі ХVІІ-ХVІІІ століть у Англії виникла буржуазна конституційна монархія з розділенням…

Тема 15. Виникнення і розвиток держави і права в США

У 1620 р. до Америки прибула перша група колоністів, яка складалася із англійських пуритан (ті, хто виступав за незалежність церкви від держави).… Ріка Потомак розділила колонії па дві групи: північну та південну. В південних… У ХVIII ст. в залежності від того, кому належало верховенство влади, колонії ділилися три групи: 1) коронні, тобто…

Тема 16. Виникнення і розвиток буржуазної держави і права у Франції

Французька буржуазна революція стала найвизначнішою битвою європейської буржуазії проти феодально-абсолютистських порядків. Революція в своєму…

Тема 17. Виникнення та розвиток буржуазної держави і права у Німеччині

В Союзі не існувало ні спільного судового органу, ні об’єднаного дипломатичного представництва, ні загальної армії. Рішення сейму ставали… В березні 1848 р. влада в Бадені, Гессені, Дармштадті, Вюртемберзі перейшла до… В липні 1848 р. впав ліберальний кабінет Кампгаузена і був сформований контрреволюційний уряд генерала Пфуля.…

Тема 18. Держава і право США новітнього періоду

Стосовно Конгресу це проявилося в розширенні його податкових повноважень (16-а поправка до Конституції, прийнята в 1913 р.) і в посиленні… Одночасно посилювався контроль з боку федеральної адміністрації над… Відбувалися зміни і в самій роботі конгресу. В обох палатах конгресу – палаті представників і сенаті – основна робота…

Тема 19. Держава і право Німеччини новітнього періоду

У січні 1918 року робітничий клас у Берліні, Мюнхені та інших містах провів демонстрації, страйки, під час яких уперше в Німеччині з’явилася Ради… Навесні 1918 року наступ німецьких військ на Західному фронті провалився.… Ще у квітні 1917 року остаточно оформилася незалежна соціал-демократична партія, яка знаходила більш гнучкі форми і…

Тема 20. Держава і право Франції новітнього періоду

Разом з тим Франція зазнала у війні значних втрат. Перехід до миру був дуже важким. Були підірвані позиції французького фінансового капіталу на… Всі ці обставини впливали на соціальні відносини в країні. Відбувалося… Характерного рисою політичного життя Франції була наявність багатопартійності.

Тема 21. Держава і право Великобританії новітнього періоду

В післявоєнний період посилився процес капіталістичної монополізації. В 1916 р. виникло найбільше об`єднання монополістів – Федерація британської… В результаті першої світової війни Англія одержала нові колоніальні володіння.… У XX столітті у Великобританії зберігалася двопартійна система. Дві провідні партії – консерваторів і лібералів –…

ОРГАНІЗАЦІЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

 

Розділ 1. Стародавня держава і право

Тема 1. Предмет і завдання курсу історії держави і права

Зарубіжних країн

Семінарське заняття План семінарського заняття 1. Предмет і завдання курсу історії держави і права зарубіжних країн.

Тема 2. Держава і право Стародавнього Єгипту

Семінарське заняття План семінарського заняття 1. Виникнення та розвиток держави.

Тема 3. Держава і право Стародавнього Вавилону та Ассирії

Семінарське заняття План семінарського заняття 1. Утворення Вавилонської держави.

Тема 4. Держава і право Стародавньої Індії

Семінарське заняття План семінарського заняття 1. Виникнення держави та її розвиток.

Тема 5. Держава і право Стародавнього Китаю

Семінарське заняття План семінарського заняття 1. Виникнення держави та її розвиток. Держава Шан (Інь).

Тема 6. Держава і право Стародавньої Греції

Семінарське заняття План семінарського заняття 1. Зародження держави в Афінах. Реформи Тезея.

Тема 7. Держава і право Стародавнього Риму

Семінарське заняття План семінарського заняття 1. Виникнення Риму. Реформи Сервія Тулія.

Тема 8. Податкова система країн Стародавнього Світу

Семінарське заняття План семінарського заняття 1. Історія виникнення податків.

Розділ 2. Феодальні держави Західної Європи та Арабський Халіфат

Тема 9. Держава і право франків

Семінарське заняття План семінарського заняття 1. Виникнення держави і права у германців, загальна характеристика.

Тема 10. Держава і право феодальної Франції

Семінарське заняття План семінарського заняття 1. Розвиток феодальних відносин. Період феодальної роздробленості.

Тема 11. Держава і право феодальної Англії

Семінарське заняття План семінарського заняття 1. Суспільний і державний лад англосаксів.

Тема 13. Арабський Халіфат

План семінарського заняття 1. Утворення Арабського Халіфату. 2. Суспільний лад Халіфату.

Розділ 3. Історія держави і права Нового та Новітнього часу

  Семінарське заняття План семінарського заняття

Тема 16. Виникнення і розвиток буржуазної держави і права у Франції

 

Семінарське заняття

План семінарського заняття

Початок буржуазної революції. Декларація прав людини.

Встановлення панування великої буржуазії.

Варенська криза 1791 р. і знищення монархії.

Боротьба жиронди і «гори». Створення якобінської диктатури.

Якобінська диктатура. Конституція 1793 р.

Контрреволюційний переворот 9 термідора. Директорія.

Консульство й імперія.

Завданням семінару є вивчити причини, рушійні сили, етапи і наслідки французької буржуазної революції 1789р., становлення і форми державності у… Потрібно засвоїти умови прийняття і зміст Конституції 1795 року, розглянути… Необхідно вивчити передумови, хід і наслідки революції 1848р., розглянути процес прийняття і зміст Конституції 1848р.,…

Тема 17. Виникнення та розвиток держави і права буржуазної Німеччини

Семінарське заняття План семінарського заняття 1 Віденський конгрес та його наслідки. Революція 1848 року.

Тема 18. Держава і право США Новітнього часу

Семінарське заняття План семінарського заняття 1. Централізація державної влади. Новий курс президента Ф.Д. Рузвельта.

Тема 19. Держава і право Німеччини Новітнього періоду

Семінарське заняття План семінарського заняття 1. Революція в Німеччині 1918 року та її наслідки.

Тема 20. Держава і право Франції новітнього періоду

Семінарське заняття План семінарського заняття 1. Зміни в державному устрої та політичному режимі між двома світовими війнами. Падіння Третьої республіки.

Тема 21. Держава і право Великобританії нового часу

Семінарське заняття

План семінарського заняття

Основні зміни в економіці, політичній системі та в державному устрої в першій половині ХХ ст.

2. Криза Британської колоніальної імперії після першої та другої світових воєн.

3. Урядування консерваторів.

4. Великобританія в ХХІ ст.

Структура органів влади.

7. Правоохоронні орган Англії. 8. Податкова система Великої Британії.  

КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ

МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ № 1

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Модульна контрольна робота з курсу «Історія держави і права зарубіжних країн» проводиться з метою перевірки рівня теоретичних знань студентів, з… Завдання модульної контрольної роботи складені у відповідності до програми… Тема 1. Предмет і завдання історії держави і права зарубіжних країн.

Тема 2. Держава і право Стародавнього Єгипту.

Тема 3. Держава і право Стародавнього Вавилону та Ассирії.

Тема 5. Держава і право Стародавнього Китаю. Тема 6. Держава і право Стародавньої Греції. Тема 7. Держава і право Стародавнього Риму.

Контрольні питання до ЗМ 1

Предмет і завдання курсу історії держави і права зарубіжних країн.

Значення історії держави і права як науки та її місце її в системі юридичних дисциплін.

Джерела та періодизація історії держави і права зарубіжних країн.

4.Методологія (методи дослідження) ІДПЗК.

Виникнення і розвиток держави в Стародавньому Єгипті.

Суспільний устрій в Стародавньому Єгипті.

Державний лад в Стародавньому Єгипті.

Право Стародавнього Єгипту.

Суспільний лад Вавилонської держави.

Державний устрій Вавилонської держави..

Джерела та характерні риси права Вавилонської держави.

Ассирія.

14. Державний устрій Стародавньої Індії. 15. Суд і збройні сили Стародавньої Індії. 16. Джерела та характерні риси права Стародавньої Індії.

Виникнення Риму. Реформа Сервія Туллія.

Суспільний і державний лад Римської республіки.

Криза республіки. Реформи Гракхів. Диктатура Сулли.

Причини падіння республіки. Диктатура Цезаря.

Суспільний і державний лад Риму в період принципату.

Домінат. Реформи Діоклетіана та Костянтина.

Римське право ранньої республіки. Закони ХІІ таблиць.

Класичне римське право (пізня республіка і принципат).

Сторія виникнення податків.

Податкова система Стародавнього світу.

Відповідальність за ухилення від сплати податків.

 

Варіант 1

2.Реформи Солона та Клісфена у Стародавній Греції. 3. Тести 1) ІДПЗК як наука досліджує державу і право:

Варіант 2

2. Криза республіки. Реформи Гракхів у Римі. 3. Тести 1) Предметом ІДПЗК є:

Варіант 3

2. Держава Чжоу. 3. Тести 1)Методи дослідження ІДПЗК:

Варіант 4

2. Реформи Тесея та основні риси Афінського права. 3. Тести 1) Функції ІДПЗК – це:

Варіант 5

2. Види податків країн Стародавнього Сходу. 3. Тести 1) ІДПЗК вивчає розвиток країн у:

Варіант 6

2. Закони Ману. 3. Тести 1) Первісна історія не включає такі етапи розвитку общини:

Варіант 7

2. Виникнення і розвиток держави в Стародавньому Єгипті. 3. Тести 1) Стародавньовавилонське царство було:

Варіант 8

2. Право Стародавнього Єгипту. 3. Тести 1) Верховним суддею Стародавнього Вавилону був:

Варіант 9

2. Ассирія. 3. Тести 1) Юридичне закріплення податку в Індії отримали:

Варіант 10

2. Державний лад Спарти. 3. Тести 1) Soli – це:

МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ № 2

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Модульна контрольна робота з курсу «Історія держави і права зарубіжних країн» проводиться з метою перевірки рівня теоретичних знань студентів, з… Завдання модульної контрольної роботи складені у відповідності до програми… Тема 9. Держава і право франків.

Контрольні питання до ЗМ 2

2. Суспільний лад держави франків. 3. Державний устрій держави франків. 4. Джерела та характерні риси права франкської держави.

Варіант 1

1. Особливості утворення держави у франків.

2. Виникнення та особливості розвитку станово-представницької монархії у Німеччині.

3. Пояснити значення термінів.

а) «Салічна правда» – це…

б) Легісти – це…

в) Королівська курія – це…

г) Рахункова палата – це…

 

Варіант 2

1. К’єрсейський капітулярій 877р. (Франція).

2. Утворення та періоди розвитку Арабського Халіфату.

3. Пояснити значення термінів.

а) Генеральні штати – це…

б) Марка – це…

в) Кароліна – це…

г) Дивани – це…

 

Варіант 3

1. Становлення князівського абсолютизму у Німеччині.

2. Джерела права середньовічної Англії.

3. Пояснити значення термінів.

а) Гофрат – це…

б) Візир – це…

в) Керли – це…

г) Сунна – це…

 

Варіант 4

1. Джерела та характерні риси права франків.

2. Утворення та розвиток феодальної держави Німеччини у Х-ХІІ ст.

3. Пояснити значення термінів

а) Сенешаль – це…

б) Сотня – це…

в) Халіф – це…

г) Палата общин – це…

 

Варіант 5

1. Державне управління Арабського Халіфату.

2. Суспільний лад франків.

3. Пояснити значення термінів

а) Абати – це…

б) Палата лордів – це…

в) Індульгенція – це…

г) Васал – це…

 

Варіант 6

1. Джерела і система Німецького права.

2. Суспільний і державний лад англосаксів.

3. Пояснити значення термінів

а) Коран – це…

б) Зоряна палата – це…

в) Маршал – це…

г) Мер – це…

 

Варіант 7

1. Реформи Людовіка ІХ.

2. Джерела мусульманського права.

3. Пояснити значення термінів

а) Колегія кюрфюстів – це…

б) Вітенагемот – це…

в) Шателени – це…

г) Вандали – це…

 

Варіант 8

1. Кароліна – кодекс феодального права Німеччини.

2. Реформи Генріха ІІ.

3. Пояснити значення термінів

а)Емірат – це…

б) Рейхстаг – це…

в) Камерарій – це…

г) Лангобарди – це…

 

Варіант 9

1. Судова реформа Карла Великого.

2. Періоди розвитку феодальної держави у Франції. Суспільний лад.

3. Пояснити значення термінів

а) Імамат – це…

б) «Саксонське зерцало» – це…

в) Капелан – це…

г) Літи – це…

 

Варіант 10

1. Велика хартія вольностей.

2. Державний лад феодальної Німеччини.

3. Пояснити значення термінів

а) Іджма – це…

б) Бритти – це…

в) Джентрі – це…

г) Серви – це…

 

МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ № 3

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Модульна контрольна робота з курсу «Історія держави і права зарубіжних країн» проводиться з метою перевірки рівня теоретичних знань студентів, з… Завдання модульної контрольної роботи складені у відповідності до програми… Тема 14. Розвиток буржуазної держави і права в Англії.

Контрольні питання до ЗМ 3

2. Війна колоній за незалежність і утворення США. Декларація незалежності США 1776 р. 3. Конституція США 1787 року. Білль про права (1791 р.). 4. Розвиток США у XIX ст.

Варіант 1

2. Заснування північноамериканських колоній. 3. Тести 1) З якою подією пов’язано становлення буржуазної держави у Франції:

Варіант 2

2. Правова система США. 3. Тести 1) Як у Франції називали політичне угрупування ліберального дворянства і буржуазії, яке виступало за встановлення…

Варіант 3

2. Конституція США 1787 року. 3. Тести 1) Яка подія вважається початком Великої французької революції і зараз є національним святом Франції:

Варіант 4

2. Декларація незалежності США. 3. Тести 1) Коли Францію вперше проголошено республікою:

Варіант 5

2. Створення конфедерації. 3. Тести 1) За наданою характеристикою визначте орган влади якобінської диктатури: «вищий законодавчий орган»:

Варіант 6

2. Адміністративно-територіальний поділ і органи управління США. 3. Тести 1) Хто з названих діячів Франції був лідером якобінців:

Варіант 7

2. Розвиток США у XIX ст. 3. Тести 1) Результатом так званого «термідоріанського перевороту» було:

Варіант 8

2. Білль про права (1791 р.). 3. Тести 1) За характеристикою визначте вищий орган влади Франції періоду з 1795 по 1799 р.: «виконавчий орган з 5 чоловік,…

Варіант 9

2. Війна колоній за незалежність і утворення США. 3. Тести 1) Результатом подій «18 брюмера VIII року революції» було:

Варіант 10

2. Соціально-економічний розвиток північноамериканських колоній 3. Тести 1) Визначте дату початку Великої французької буржуазної революції:

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З КУРСУ

а) структура органів влади; б) джерела права; в) правовий статус соціальних груп;

Утворення єдиної Афінської держави міфи пов’язують з ім’ям

б) Солона; в) Гомера; г) Тезея.

Найвідомішою пам’яткою «загального права» став?

б) «Саксонське зерцало»; в) «Швабське зерцало»; г) «Франконське зерцало».

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З КУРСУ

2. Виникнення і розвиток держави в Стародавньому Єгипті. 3. Суспільний устрій Стародавнього Єгипту. 4. Державний лад Стародавнього Єгипту, суд, збройні сили.

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

2. «Закони Ману» як визначальна пам’ятка індійської правової думки. 3. Право Стародавнього Китаю. 4. «Іліада» та «Одіссея» як джерело вивчення ранніх етапів давньогрецької історії.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна: 1. Бостан Л.М. Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн. 2-ге… 2. Гуренко М.М., Джужа О.М., Калиновський В.С., Третякова Т.А. Історія держави і права зарубіжних країн. – Київ, –…

– Конец работы –

Используемые теги: Історія, держави, права, зарубіжних, країн0.086

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Історія держави і права зарубіжних країн

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

Предмет та методологія історії держави і права зарубіжних країн Предметом ІГПЗС є держава і право зарубіжних країн світу в процесі їх виникнення та розвитку в певній послідовності
Східна деспотія основні риси Три головних відомства управління Ознаки східної деспотії Зосередження всієї повноти влади в руках однієї... Загальна характеристика законів царя Хаммурапі структура Закони Хаммурапі... Суспільний лад Стародавнього Вавилона в часи Хаммурапі Як всяке рабовласницьке держава Стародавный Вавилон знав...

З підготовки і захисту курсових робіт з дисциплін: Історія держави і права України, Теорія держави і права
ЧОРНОМОРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... імені Петра Могили... юридичний факультет...

Предмет, метод та методологія науки Історія держави та права зарубіжних країн
Сецесія право правний принцип Вживається до певної територіальної чи національної одиниці що намагається здійснити програму відокремлення від... Джерела римського права давнього... Діяльність юристів Риму у посткласичний період важливе джерело розвитку римського права Закони Феодосія ІІ та...

Історія держави і права зарубіжних країн
Рекомендовано до друку Вченою радою... юридичного факультету Інституту державного управління і права... Київського національного університету культури і мистецтв...

Президент РФ, Правительство РФ и органы исполнительной власти как субъекты административного права: правовой статус, полномочия и правовые отношения
Это самая многочисленная из числа организаций группа субъектов административного права. Специфику любого органа государственной власти составляет то, что он… Орган исполнительной власти – это организация, которая являясь частью государственного аппарата, имеет свою…

Имущественные права как объекты гражданских прав. Понятие и виды объектов гражданских прав
Понятие и виды объектов гражданских прав...

Предмет и метод административного права, его соотношение с другими отраслями права. Система административного права
Данная проблема актуальна и для административного права, которое переживает существенные изменения в последние годы. Закрепление в Конституции… Таким образом термин латинского происхождения (администрация - управление)… Регулированием отношений, возникающих в процессе этой деятельности и занимается административное право.

Разграничение понятий конституционного права как системы правовых норм отрасли права, как науки и как учебной дисциплины.. 2 2. Источники конституционного права в зарубежных странах. 2
Источники конституционного права в зарубежных странах... Материальная и формальная фактическая и юридическая конституция в... Принятие изменение и отмена конституций в зарубежных странах...

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗАГАЛЬНА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
МЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА... НСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН Кафедра порівняльного і європейського права...

Понятие трудового права как отрасли права. Предметом любой отрасли права являются общественные отношения
Предметом любой отрасли права являются общественные отношения специфические именно для данной отрасли Благодаря предмету формируется отрасль... Если человек трудится единолично самостоятельно определяя основные параметры... Предмет трудового права отвечает на вопрос какие виды общественных отношений им регулируются...

0.034
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам