Тема 5. Держава і право Стародавнього Китаю - раздел История, Історія держави і права зарубіжних країн
Історія Стародавнього Китаю Поділяється На Чотири Періоди, Ко...
Історія Стародавнього Китаю поділяється на чотири періоди, кожен з яких пов’язаний з правлінням певної династії.
Перший період – Шан (Інь) – продовжувався з XVІІІ до XІІ ст. до н.е.
Другий період – Чжоу – з XІІ ст. до н.е. до 221 р. до н.е.
Третій період – царство Цінь – з 221 р. до 207 р. до н.е.
Четвертий період – царство Хань – з 206 р. до 220 р. н.е. Четвертий період характеризується перетворенням рабовласницької держави на феодальну.
Держава Шан (Інь). Згідно з китайськими легендами виникнення держави в Китаї пов’язане з підкоренням у XVІІІ ст. до н.е. племені Ся племенем Шан. Чен Тан, який очолював у той час плем’я Шан, став засновником династії , що одержала назву Шан. Пізніше, після падіння династії Шан, її, а також державу стали позначати ієрогліфом “інь”. Тому перший період в історії китайської держави має дві назви: Шан і Інь. Чен Тан став першим китайським царем (ваном).
Суспільний лад. Іньське суспільство і держава були рабовласницькими. Рабство носило патріархальний характер.
Панівний клас складався із світської рабовласницької аристократії, жрецької рабовласницької знаті і рабовласницької аристократії підкорених племен. Залежно від наближення до царя і займаної посади світській аристократії присвоювались титули, що давали певні привілеї.
Державний лад. Державний лад на ранньому етапі зберігає пережитки родоплемінної військової демократії. У подальшому спостерігається монополізація царем всієї влади.
Цар був найбільшим рабовласником, верховним військовим вождем, верховним суддею і керівником релігії. Особа царя обожнювалась. Він очолював державний апарат, на вищі посади в якому призначав своїх близьких родичів. Усі інші посади займали професійні чиновники – писарі, збирачі податків, судді та ін.
Посадові особи поділялись на три основні категорії: 1) вищі цивільні чиновники; 2) військові чиновники; 3) різні радники.
Існували збройні сили, тюрми.
У XІІ ст. до н.е. в державі загострюються внутрішні протиріччя. У цей же час плем’я Чжоу розширює свої володіння. Під його керівництвом об’єднується ряд племен для боротьби проти Іньської держави. У 1076 р. до н.е. племена Чжоу перемогли Іньську армію та утворили нове царство.
Держава Чжоу. Період правління династії Чжоу поділяється на три частини: період Західного Чжоу (1122 – 742 рр. до н.е.); Східного Чжоу (770 – 403 рр. до н.е.); період “воюючих царств” (403 – 221 рр. до н.е.)
Період Західного Чжоу характеризується збільшенням кількості рабів, розвитком великого землеволодіння. Зміцнюється рабовласницька держава, ускладнюється її структура.
Суспільний лад. Панівне становище в суспільстві займала рабовласницька аристократія, до якої належала чжоуська спадкова знать, чжоуська військова знать і частина іньської рабовласницької аристократії, що вціліла після підкорення.
Власником землі, як і раніше, був цар. Розвивається велике землеволодіння рабовласницької аристократії.
Велику роль у період Західного Чжоу продовжувало відігравати общинне землекористування.
Найприниженіше становище займали раби. Рабська праця широко застосовувалась у різних галузях господарства. Збільшилась кількість приватних рабів.
Державний лад. Верховна влада знаходилась у руках спадкового царя (вана). Спадкові правителі починають обожнюватися (титул царів Тяньцзи – син неба, заступник неба). Вважалося, що такий ванотримував владу (а разом з нею і право видавати закони) від самого Неба шляхом спослання йому Небесного Повеління на царювання (Тянь мінь).Разом з тим царська влада не набула деспотичного характеру. Вона обмежувалася радою сановників. В екстрених випадках (наприклад, для вирішення питання про успадкування влади) скликалися зібрання представників вищої титулованої чжоуської аристократії – чжухоу.Цареві були підпорядковані т.зв. три старці,тобто три керівники головних управлінь у державі: фінансового, військового та суспільних робіт (головним чином функціонування зрошувальної системи). Поступово число управлінь зростає, створюється особливе управління царського палацу та скарбниці, судове відомство, відомство культу царських предків.
У царстві Чжоу існувала палацова система управління: палацові службовці були одночасно і посадовими особами.
Територія країни управлялась володільними князями-чжухоу. У цей період остаточно встановлюється створена ще в епоху Інь ієрархічна система князівських титулів, що складалась з п’яти категорій: гун, хоу, бо, цзи, нань.
Армія не була повністю професійною. Вона складалась із двох частин: невеликих постійних загонів і ополчення, що збиралось під час війни.
У ІX ст. до н.е. послаблюються зв’язки центральної влади з правителями залежних царств.
Під тиском племені цюаньжунівблизько 770 р. до н. е. територія чжоуської держави різко скоротилася, столиця була перенесена на схід в район сучасного Лояна. Держава цього часу (її називають Східне Чжоу) постійно відчуває брак коштів і військової сили. У результаті переможного селянського повстання 842 р. до н. е. царська влада була скинута, а держава Чжоу незабаром розпалася на ряд самостійних царств. Чжоуські царі перетворились на правителів невеликого володіння – Східного Чжоу.
В період “воюючих царств” відбувається подальший розвиток великого землеволодіння. Одночасно руйнується общинне землеволодіння, вводиться земельний податок. Тепер замість праці на “громадському полі” землероби повинні були платити податок зі своєї землі.
З часу знищення монархії Західного Чжоу по суті єдиної держави не існувало. Багаточисельні держави вели між собою постійні війни, в результаті яких відбувалося захоплення більш слабких держав.
У VII ст. до н. е. на території Китаю співіснують п’ять держав, які постійно воюють між собою. Це епоха Чуньцю (Весен та осеней).Чотири з п’яти держав-гегемонів цього періоду ортодоксальна чжоуська традиція трактувала як «варварів»: північно-західне жунське царство Цінь, маньські царства Чу(в середній течії Янцзи) та У (в дельті Янцзи), а також найпівденніше Юе, де населення складали предки сучасних в’єтнамців. Епоха V-III ст. до н. е. дістала назву періоду Чжаньго(Царств, що борються); таких найсильніших царств було уже сім: Цінь, Янь, Чу(периферійні) та Вей, Чжао, Хань, Ці(серединні), а число слабших не піддається обліку. Державний лад цих утворень характеризувався сильними позиціями родової аристократії.
Держава Цінь. Створенню сильної централізованої держави Цінь сприяли реформи Шань Яна – сановника Ціньської держави, які торкнулися багатьох сфер життя суспільства: економічної, соціально-політичної, державно-правової.
Шан Ян увів єдине законодавство та судочинство, узаконив заклад та купівлю-продаж землі, скасував обмеження розміру наділів, наполягав на поділі великих патріархальних господарств на окремі, малосімейні. Він відмінив усі попередні спадкові титули. Нові ранги знатності надавалися за особисті, передусім за військові заслуги. Лише вони давали право на заміщення адміністративних посад. їх власники отримували – у відповідності з діючим законодавством – пільгові регламентовані права на володіння землею, рабами та ін. майном. Згодом ранги почали продаватися, що відкрило доступ до влади представникам давньої родової аристократії.
Розквіт держави Цінь припадає на правління царя Чженя, якому був присвоєний титул Цінь Ші-Хуанді, що значить «перший великий государ династії Цінь». Він підкорив решту китайських князівств, а також завоював частину території Манчжурії та Монголії. В 221 р. до н. е. Цінь завоювала останнє самостійне царство Ці на Шандунському півострові, центром об’єднаної держави стала столиця царства Цінь м. Сяньян.
Соціальні протиріччя призводили до повстань, найбільш могутнє з яких у 209 р. до н.е. призвело до ліквідації Ціньської монархії. Невдовзі після смерті Цінь Ші-Хуанді (помер він у 210 р. до н. е. у віці 48 років) його династія була скинута. До влади прийшла нова династія – Хань.
Держава Хань. Засновником нової династії був сільський староста Лю Бан, один із керівників повстання (офіційно проголошений імператором у 202 р. до н. е.). Свою діяльність він розпочав з проведення реформ, які були спрямовані на пом’якшення становища рабів і селян. Багато рабів було звільнено, зменшено поземельний податок. Але ці реформи не зупинили росту рабовласництва і великого приватного землеволодіння – головних причин, що породжували соціальні протиріччя. Становище народних мас через деякий час знов погіршилось.
Правителі династії Хань відмовляються від титула хуанді, а конфуціанство проголошується державною релігією. Лю Бан був також вимушений порушити принцип централізації та роздати частину земель у володіння своїм соратникам – семеро найвпливовіших з них отримали титул «ван», що віднині став вищим аристократичним рангом.
Структура центрального і місцевого апарату залишилась без змін. Був здійснений новий адміністративний поділ країни, за яким уся територія була поділена на 13 великих округів, які очолювали намісники імператора .
На чолі областей і повітів були три чиновники, які призначалися центральною владою, правитель і його помічники у цивільних і військових справах. Крім того, діяльність місцевих адміністрацій контролювалась державними інспекторами.
У 8 р. н.е. Ван Мін захопив владу та оголосив себе імператором “нової” династії. Ставши регентом, Ван Мін усунув малолітнього царя і провів важливі реформи. Уся земля в країні оголошувалася державною власністю, її купівля-продаж була заборонена.
У 18 р. н. е. в Північному Китаї (Шаньдун) під проводом Фань Чуна розпочалося селянське повстання «червонобрових», спрямоване проти диктатури Ван Міна. В 25 р. повсталі здобули перемогу над його військами, після чого селянський рух починає змінювати свою спрямованість.
Функції управління країною були поділені між 5 відомствами, а при імператорі створено дорадчий орган – імператорську раду.
До повстанців приєднуються загони аристократів, і в результаті відбувається відновлення династії Хань в особі Гуан Уді (25-57 рр. н. е.). Новий імператор заборонив таврування рабів, обмежив права власника на їх убивство, а також здійснив низку заходів, спрямованих на зменшення рабства та полегшення становища народу.
У 184 р. в Китаї відбувається потужне народне повстання «жовтих пов’язок» під проводом Чжан Цзяо та його братів. Основним лозунгом руху було встановлення загальної рівності. Армія повсталих налічувала кілька сот тисяч (до 300 000) чоловік. Напружена боротьба тривала 15 років і закінчилася придушенням народного виступу. Але система державного управління була ослаблена, і єдина Китайська держава в 220 р. н. е. припинила своє існування знову розпавшись на окремі царства (спочатку їх було три).
Основні риси права. У період Чжаньго (403-221 рр. до н.е.) бурхливо розвивається законодавча діяльність. В ідеології цього часу панують дві течії, що мали великий вплив на розвиток права: конфуціанство і школа легістів.
Суд не був відділений від адміністрації, судові функції виконували багаточисельні представники державного апарату. Верховним суддею був імператор. На місцях судили представники місцевої адміністрації. Були чиновники, що розшукували злочинців, вели боротьбу із злодіями і розбійниками; начальники тюрем; особи, що виконували судові рішення.
У періоди Інь і Західного Чжоу процес носив звинувачувально-змагальний характер. У випадку скоєння злочину рабами мали місце елементи розшукного процесу. Пізніше цей вид процесу застосовується все ширше, витісняючи змагальний.
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ... Кафедра теорії та історії держави і права... ЗАТВЕРДЖУЮ...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ:
Тема 5. Держава і право Стародавнього Китаю
Что будем делать с полученным материалом:
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
ПЕРЕДМОВА
Історія держави і права зарубіжних країн, дотримуючись принципу хронології вивчає структуру, компетенцію, функції органів держави, а також розвиток головних галузей права. Ця дисцип
ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»
1. Предмет: загальні і специфічні закономірності виникнення, розвитку держави і права окремих країн в конкретних
СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
“Історія держави і права зарубіжних країн”
за напрямом підготовки 0601 “Право”
спеціальності 6.060100 “Правознавство”
Тема 2. Держава і право Стародавнього Єгипту
Давній Єгипет – перша цивілізація Стародавнього Сходу. Виникнення держави у Стародавньому Єгипті. Періоди становлення історії Стародавнього Єгипту.
Єгипетське суспільство та його характери
Тема 3. Держава і право Стародавнього Вавилону та Ассирії
Соціально-економічний та політичний розвиток Межиріччя наприкінці III тис. до н.е. Вплив суспільно-культурних чинників на розвиток держави. Розвиток землеробства, іригаційна система. Майнове розшар
Тема 5. Держава і право Стародавнього Китаю
Періодизація розвитку держави і права на території Китаю. Період Шан (Інь) (XVІІІ – XIІ ст. до н.е.) у Китаї. Правління Чен Тана. Період Чжоу (XIІ ст. до н.е. – 221р. до н.е.).Особливості державног
Тема 6. Держава і право Стародавньої Греції
Характеристика поняття античності. Історичні, соціальні, культурі передумови виникнення античних держав. Полісна система політичного устрою. Ранньокласові додержавні утворення (VIII-V ст. до н.е.)
Тема 7. Держава і право Стародавнього Риму
Закономірності формування держави у Стародавньому Римі. Періодизація розвитку держави і права в Римі. Царський період історичного розвитку Стародавнього Риму. Боротьба патриціїв і плебеїв. Реформи
Тема 10. Держава і право феодальної Франції
Розпад імперії Карла Великого та формування держави і права у Франції. Періодизація середньовічної держави і права у Франції. Суспільний лад Франції. Формування правових засад станового ладу.
Тема 11. Держава і право феодальної Англії
Формування ранньофеодальних англосаксонських держав. Становлення та періодизація феодальної держави і права в Англії. Суспільний та державний лад Англії англосаксонського періоду. Організація влади
Тема 12. Держава і право феодальної Німеччини
Особливості утворення і розвитку феодальної держави і права у германців та основні тенденції їх розвитку. Періодизація розвитку Священної Римської імперії германської нації. Вплив феодальної терито
Тема 14. Розвиток буржуазної держави і права в Англії
Передумови, головні етапи англійської буржуазної революції середини ХVІІ ст. та формування парламентської монархії в Англії. Основні державно-правові зміни періоду революції. Протекторат Олівера Кр
Тема 15. Виникнення і розвиток держави і права в США
Утворення колоній у Північній Америці. Види колоній та особливості їхнього управління. Причини війни за незалежність англійських колоній та її наслідки. “Декларація незалежності” 1776 р., “Статті к
Тема 18. Держава і право США новітнього періоду
Особливості соціально-економічного розвитку США новітнього періоду. Причини «Великої депресії». «Новий курс» Ф.Д. Рузвельта. Взаємовідносини трьох гілок державної влади у другій половині ХХ ст. Змі
Тема 19. Держава і право Німеччини новітнього періоду
Причини буржуазно-демократичної революції 1918 р. у Німеччині. Утворення Веймарської республіки. Веймарська конституція 1919 р. Кризові явища у соціально-економічній та владній сфері наприкінці 20-
ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ
Оцінювання знань студентів з курсу «Історія держави і права зарубіжних країн» здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю та іспиту.
Тема 2. Держава і право Стародавнього Єгипту
Історію Стародавнього Єгипту прийнято поділяти на чотири великих періоди: Раннє (XXX-XXVШ ст. до н. е.), Давнє (XXVIII-XXIII ст. до н. е.), Середнє (XXII-XVIII ст. до н. е.) і Нове (1580-1085 рр. д
Тема 4. Держава і право Стародавньої Індії
Першими жителями Стародавньої Індії були дравиди. Пізніше дравидів замінили багаточисельні племена, що відрізнялись одне від одного способом життя, мовою, віруваннями, культурою. Ці
Тема 6. Держава і право Стародавньої Греції
Полісний етап історії Стародавньої Греції поділяється на три періоди:
1. Гомерівський період (XІ – ІX ст. до н.е.) – характеризується пануванням родоплемінних відносин, які
Тема 7. Держава і право Стародавнього Риму
Заснування Риму, за підрахунками давньоримських істориків, відбулося 21 квітня 753 р. до н. е. Звичайно, ця дата умовна. Перший період римської історії, т.зв. царський, тривав по 51
Тема 8. Податкова система країн Стародавнього Світу
Податки відомі уже давно, ще на початку людської цивілізації. Їх поява зв’язується з самими першими суспільними потребами.
Стародавні держави жили за рахунок війн з сусідам
Тема 10. Держава і право феодальної Франції
Після розпаду імперії Карла Великого до складу Західно-франкської держави увійшли Аквітанія, Нейстрія, Бретань, Гасконь, Септиманія, Іспанська марка. Династичні суперечки відбувались з приводу Лота
Тема 11. Держава і право феодальної Англії
На початку нашої ери Британські острови були заселені кельтськими племенами, за якими в науці закріпилась умовна назва "бритти". У середині І ст. вони опинилися під владою Р
Тема 12. Держава і право феодальної Німеччини
Розпад імперії Карла Великого у середині ІX століття поклав початок самостійному існуванню Східно-Франкського королівства. Через сто років воно стало називатись Тевтонською державою, а пізніше – Ні
Тема 13. Арабський Халіфат
Оскільки в Європі середньовіччя є синонімом феодалізму, той й досить умовними треба вважати і застосування поняття середньовіччя до східних суспільств у силу крайніх труднощів визначення його нижні
Тема 14. Розвиток буржуазної держави і права в Англії
Найбільш прикметною рисою суспільної структури Англії передреволюційного періоду є розкол дворянського стану на два громадських класу, багато в чому антагоністичних – старе і нове (буржуазне) дворянст
Тема 15. Виникнення і розвиток держави і права в США
Східне узбережжя Північної Америки європейці почали освоювати в кінці XV ст. В 1496 році король Генріх VII видав привілею венеціанцю Йогану Кабо на плавання і освоєння земель від північних островів
Тема 18. Держава і право США новітнього періоду
Розвиток державно-правових інститутів США в ХХ ст. відбувався разом з основними тенденціями політичної еволюції провідних держав світу. Загальні принципи конституції, що стосуються Конгресу і діяль
Тема 19. Держава і право Німеччини новітнього періоду
У 1918 році в Німеччині створюються умови, що неминуче вели до революційного вибуху. Боротьба монополій за надприбутки, зростання експлуатації, авантюристична зовнішня політика – все вступало у від
Тема 20. Держава і право Франції новітнього періоду
З Першоїсвітової війни Франція вийшла переможницею. За умовами Версальського договору їй повернули Ельзас і Лотарингію, передали частину німецьких колоній, надали право експлуатації Саарського вугі
Тема 21. Держава і право Великобританії новітнього періоду
Перша світова війна принесла правлячим класам Великобританії політичний тріумф, нове розширення і без того величезної імперії. Англія належала до числа держав-переможниць, але її фінансово-економіч
Зарубіжних країн
Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Предмет і завдання курсу історії держави і права зарубіжних країн.
2. Значення історії держави і
Тема 2. Держава і право Стародавнього Єгипту
Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Виникнення та розвиток держави.
2. Суспільний устрій в Стародавньому Єгипті.
3. Державни
Тема 4. Держава і право Стародавньої Індії
Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Виникнення держави та її розвиток.
2. Особливості суспільного ладу.
3. Державний устрій.
Тема 5. Держава і право Стародавнього Китаю
Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Виникнення держави та її розвиток. Держава Шан (Інь).
2. Держава Чжоу.
3. Держава Цінь.
Тема 6. Держава і право Стародавньої Греції
Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Зародження держави в Афінах. Реформи Тезея.
2. Реформи Солона. Реформи Клісфена. Демократизація д
Тема 7. Держава і право Стародавнього Риму
Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Виникнення Риму. Реформи Сервія Тулія.
2. Суспільний і державний лад Римської республіки.
Тема 9. Держава і право франків
Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Виникнення держави і права у германців, загальна характеристика.
2. Особливості утворення держави
Тема 10. Держава і право феодальної Франції
Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Розвиток феодальних відносин. Період феодальної роздробленості.
2. Станово-представницька монархі
Тема 11. Держава і право феодальної Англії
Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Суспільний і державний лад англосаксів.
2. Феодальна монархія в Англії після нормандського завоюв
Тема 13. Арабський Халіфат
Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Утворення Арабського Халіфату.
2. Суспільний лад Халіфату.
3. Державний лад Халіфату.
4. Джерел
Консульство й імперія.
Завданням семінару є вивчити причини, рушійні сили, етапи і наслідки французької буржуазної революції 1789р., становлення і форми державності у Франції в період 1789-1870 рр. Особли
Тема 18. Держава і право США Новітнього часу
Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Централізація державної влади. Новий курс президента Ф.Д. Рузвельта.
2. Зміни в Конституції.
Тема 20. Держава і право Франції новітнього періоду
Семінарське заняття
План семінарського заняття
1. Зміни в державному устрої та політичному режимі між двома світовими війнами. Падіння Третьої республіки.
Структура органів влади.
6. Основні джерела та риси права.
7. Правоохоронні орган Англії.
8. Податкова система Великої Британії.
Аналізуючи державно-правовий розвиток Великобритан
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Проведення модульної контрольної роботи є одним із видів контролю якості навчального процесу.
Модульна контрольна робота з курсу «Історія держави і права зарубіжних країн» проводиться з ме
Ассирія.
13. Особливості суспільного ладу Стародавньої Індії.
14. Державний устрій Стародавньої Індії.
15. Суд і збройні сили Стародавньої Індії.
16. Джерела та характерні риси пр
Варіант 1
1. Предмет і значення курсу ІДПЗК.
2.Реформи Солона та Клісфена у Стародавній Греції.
3. Тести
1) ІДПЗК як наука досліджує державу і право:
а) сучасної України;
Варіант 2
1. Джерела та періодизація ІДПЗК.
2. Криза республіки. Реформи Гракхів у Римі.
3. Тести
1) Предметом ІДПЗК є:
а) усвідомлення місця та ролі науки в системі юриди
Варіант 3
1. Державний лад у Стародавньому Єгипті.
2. Держава Чжоу.
3. Тести
1)Методи дослідження ІДПЗК:
а) системно-структурні;
б) загальнонаукові;
в) к
Варіант 4
1. Суспільний лад Стародавнього Вавилону.
2. Реформи Тесея та основні риси Афінського права.
3. Тести
1) Функції ІДПЗК – це:
а) напрями дослідження процесу виник
Варіант 5
1. Джерела та характерні риси права в Стародавній Індії.
2. Види податків країн Стародавнього Сходу.
3. Тести
1) ІДПЗК вивчає розвиток країн у:
а) 5 періодах;
Варіант 6
1. Перший тріумвірат та диктатура Цезаря.
2. Закони Ману.
3. Тести
1) Первісна історія не включає такі етапи розвитку общини:
а) праобщину;
б) племінну;
Варіант 7
1. Завдання курсу історії держави і права зарубіжних країн.
2. Виникнення і розвиток держави в Стародавньому Єгипті.
3. Тести
1) Стародавньовавилонське царство було:
Варіант 8
1. Методи дослідження ІДПЗК.
2. Право Стародавнього Єгипту.
3. Тести
1) Верховним суддею Стародавнього Вавилону був:
а) цар;
б) старійш
Варіант 9
1. Функції ІДПЗК.
2. Ассирія.
3. Тести
1) Юридичне закріплення податку в Індії отримали:
а) в законах Ману;
б) в законах 12 таблиць;
в) в закон
Варіант 10
1. Місце ІДПЗК в системі юридичних дисциплін.
2. Державний лад Спарти.
3. Тести
1) Soli – це:
а) подушний податок;
б) воєнний податок;
в) майно
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Проведення модульної контрольної роботи є одним із видів контролю якості навчального процесу.
Модульна контрольна робота з курсу «Історія держави і права зарубіжних країн» проводиться з ме
Контрольні питання до ЗМ 2
1. Особливості утворення держави у франків.
2. Суспільний лад держави франків.
3. Державний устрій держави франків.
4. Джерела та характерні риси права франкської держави
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Проведення модульної контрольної роботи є одним із видів контролю якості навчального процесу.
Модульна контрольна робота з курсу «Історія держави і права зарубіжних країн» проводиться з ме
Контрольні питання до ЗМ 3
1. Заснування та соціально-економічний розвиток північноамериканських колоній.
2. Війна колоній за незалежність і утворення США. Декларація незалежності США 1776 р.
3. Конституція
Варіант 1
1. «Славна революція».
2. Заснування північноамериканських колоній.
3. Тести
1) З якою подією пов’язано становлення буржуазної держави у Франції:
а) смерть корол
Варіант 2
1. Білль про права 1689 року.
2. Правова система США.
3. Тести
1) Як у Франції називали політичне угрупування ліберального дворянства і буржуазії, яке виступало за встано
Варіант 3
1. Основні принципи буржуазної конституційної монархії в Англії.
2. Конституція США 1787 року.
3. Тести
1) Яка подія вважається початком Великої французької революції і з
Варіант 4
1. Державний устрій буржуазної Англії наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.
2. Декларація незалежності США.
3. Тести
1) Коли Францію вперше проголошено республікою:
а)
Варіант 5
1. Особливості англійського буржуазного права.
2. Створення конфедерації.
3. Тести
1) За наданою характеристикою визначте орган влади якобінської диктатури: «вищий законо
Варіант 6
1. Джерела англійського буржуазного права.
2. Адміністративно-територіальний поділ і органи управління США.
3. Тести
1) Хто з названих діячів Франції був лідером якобінці
Варіант 7
1. Протекторат Кромвеля.
2. Розвиток США у XIX ст.
3. Тести
1) Результатом так званого «термідоріанського перевороту» було:
а) повалення монархії;
б) по
Варіант 8
1. Короткий та довгий парламент.
2. Білль про права (1791 р.).
3. Тести
1) За характеристикою визначте вищий орган влади Франції періоду з 1795 по 1799 р.: «виконавчий ор
Варіант 9
1. Петиція про право.
2. Війна колоній за незалежність і утворення США.
3. Тести
1) Результатом подій «18 брюмера VIII року революції» було:
а) повалення монархі
Варіант 10
1. Передумови та особливості англійської буржуазної революції.
2. Соціально-економічний розвиток північноамериканських колоній
3. Тести
1) Визначте дату початку Великої ф
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З КУРСУ
1. Який з названих фактів і явищ не відносять до змісту ІДПЗК:
а) структура органів влади;
б) джерела права;
в) правовий статус соціальних груп;
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З КУРСУ
1. Предмет, завдання та значення курсу історії держави і права зарубіжних країн.
2. Виникнення і розвиток держави в Стародавньому Єгипті.
3. Суспільний устрій Стародавнього Єгипту
ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ
1. «Закони царя Хаммурапі» – перше зведення законів Стародавнього Вавилону.
2. «Закони Ману» як визначальна пам’ятка індійської правової думки.
3. Право Стародавнього Китаю.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основна:
1. Бостан Л.М. Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн. 2-ге вид. перероб. й доп.: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 20
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов