Економічний розвиток України на рубежі ХІХ‑ХХ ст. - раздел История, Історія економіки та економічної думки
З Першої Половини 19 Ст. Соціальний Розвиток ...
З першої половини 19 ст. соціальний розвиток українських земель характеризувався: занепадом феодально-кріпосницької системи господарювання та кріпосницької мануфактури, розвитком товарно-грошових відносин і проникненням капіталістичних відносин в сільське господарство, руйнуванням селянських господарств, поглибленням розшарування селянства і подальшим використанням вільнонайманої праці й машин, поступовим формуванням нових соціальних прошарків /підприємців і найманих робітників/ та загальноімперського внутрішнього ринку.
Промисловий переворот (почався у 30‑40 рр. і завершився у 60‑80 рр.) сприяв розвитку промисловості, у наслідок чого фабрично-заводське виробництво утвердилося у металообробній, текстильній, тютюновій, склодувній, паперовій і інших галузях. Перше місце в промисловому виробництві України займала цукрова галузь /80% виробництва цукру у Російській імперії/.
Виникає новий вид транспорту – залізниця. Модернізується річковий і морський флот. Переживає бум гірничодобувна промисловість, змінюється енергетична база, прискореними темпами розвивається машинобудування, легка і харчова промисловість, застосовуються нові технології. Фабрика стає основною формою виробництва, а фабричний робітник – основною продуктивною силою.
Активізується внутрішній ринок, отримує розвиток кредитна система, торгові біржі. Міста перетворюються на крупні промислові і торгово-адміністративні центри.
У другій половині 19 ст. істотні зміни відбулися і в сільському господарстві: скасування кріпацтва /царський маніфест від 19 лютого 1861 р./; земля стає предметом купівлі – продажу; активне втягнення селянських господарств у товарно-грошові відносини; декларативність багатьох прав селян /наприклад, для зміни місця проживання селянину необхідно було відмовитися від наділу, ліквідовувати особисту і сімейну заборгованість/.
Індустріалізація в Україні починається з перших років 20 сторіччя. Етапи розвитку: 1) криза 1900‑1902 рр., коли в результаті масового банкрутства дрібних підприємств росте концентрація виробництва, кількість монополістичних об'єднань, їх зв'язок з іноземним капіталом; 2) депресія /тривала до кінця 1909 р./; 3) підйом 1910‑1913 рр.
Аграрна реформа сприяла переходу сільського господарства на індустріальну основу, шляхом закріплення за кожним хазяїном, що володів землею на основі общинного права, приналежну йому частку у приватну власність; надання кредитів сільським селянським банком; переселення селян до малозаселених районів Сибіру, Кавказу, Середньої Азії /однак селянин міг переселитися і на хутір/; формування сприятливих умов для розвитку приватного сільськогосподарського виробництва.
У Східній Україні відбувся промисловий переворот, почався процес індустріалізації, за рівнем промислового розвитку вона вийшла на одне з перших місць в Російській імперії, наздогнала передові країни світу. Західноукраїнські землі знаходилися на низькому рівні розвитку і відставали від передових частин світу.
У період 1-ї світової війни розвиток індустріалізації був перерваний. Україна входила до складу двох ворогуючих країн (Росії і Австро-Угорщини) і стала ареною бойових дій. Промислове виробництво в Україні на початку війни: 1) зросло, виконуючи армійські замовлення; 2) поповнилося евакуйованими підприємствами з районів бойових дій /Прибалтика, Польща/; 3) підвищило концентрацію виробництва /найвища була в металургійній і машинобудівній промисловості. Наприклад, Південноросійське дніпровське металургійне товариство об'єднувало 12 підприємств і 30 тис. працівників/, через створення нових об'єднань і товариств, хоча загальна їх чисельність зменшилася /з 3381 у 1913 р. до 2849 у 1915 р./; 4) зазнало раптового спаду /1917 р./ та невдалих спроб відновлення основного капіталу за рахунок іноземних інвестицій; 5) потерпало від нестачі кваліфікованої робочої сили /30% довоєнної чисельності робочих Донбасу були мобілізовані з перших днів війни, в Катеринославської губернії не вистачало 104 тис. працівників/.
Сільськогосподарське виробництво скорочувалося з перших днів війни, унаслідок поголовної мобілізації селянства /у 1917 р. в Україні залишилося 40% працездатного населення в сільському господарстві/, та не могло вирішити проблему забезпечення промислових центрів хлібом.
Торгівля і фінансова системи країни набули негативного розвитку: скорочення виробництва предметів масового споживання; зменшення обсягів торгівлі; знецінення рубля.
Отже, перша світова війна спровокувала: деструктивні процеси в господарстві України; мілітаризацію промисловості; старіння основного капіталу; скорочення виробництва засобів виробництва, предметів споживання; занепад сільського господарства.
Становлення економічної думки Стародавнього Сходу
Історичні умови: 1) панування натурального виробництва; 2) замкненість господарських зв'язків рамками рабовласницького помістя; 3) слабкий розвиток товарно-грошових відносин.
Розвиток економічної думки Античного Світу
Ксенофонт (430‑355 рр. до н. е.).Афінський аристократ і політичний діяч, землевласник. Твори: "Домострой, Кіропедія". Головні ідеї
Розвиток економічної думки Античного Світу
Ксенофонт (430‑355 рр. до н. е.).Афінський аристократ і політичний діяч, землевласник. Твори: "Домострой, Кіропедія". Головні ідеї
Економічні погляди середньовіччя у Західній Європі
Історичні умови: 1) розвиток крупної феодальної земельної власності і виникнення особливих форм поєднання її об'єктів з безпосередніми виробниками; 2) зміна ідеолог
Економічні погляди середньовікового Сходу
Ібн - Хальдун (1332-1406 рр.). Арабський мислитель, активний політичний і науковий діяч країн Матрибу. Головні ідеї: 1) опис проблем простого товарног
Економічна думка України періоду середньовіччя
Видатною пам'яткою соціально-економічної та політичної думки Київської Русі є "Руська правда", перша частина якої – "Правда Ярослава" з’явилася в 30-х роках 11 с
Теорії раннього та пізнього меркантилізму
Історичні умови: 1) епоха великих географічних відкриттів і процесій первісного нагромадження капіталу; 2) зародження мануфактурного виробництва; 3) розвиток товарн
Загальна характеристика ранньої класичної політекономії
Історичні умови становлення ранньої класичної політекономії: 1) становлення і розвиток промислового виробництва на базі мануфактури, яка приносить доходи значно біл
Зріла класична політекономія
Історичні умови: 1) поглиблення суспільного поділу праці, розширення товарно-грошових відносин; 2) промисловий переворот першої половини 19 ст. приводить до заміни
Західноєвропейський утопічний соціалізм
Анрі Сен-Сімон. Головні твори: "Листи Женевського обивателя до сучасника" (1802р.), "Про промислову систему" (1821р.), "Катехізис пр
Виникнення та розвиток марксистської економічної теорії
Історичні умови: 1) функціонування на власній основі фабрично-заводської індустрії, економічний прогрес суспільства; 2)загострення соціально-економічних суперечност
Стара історична школа Німеччини
Стара історична школа Німеччини: Історичні умови: 1) завершення першого етапу промислового перевороту в Німеччині. Розвиток важкої промислов
Нова історична школа Німеччини
Нова історична школа: Історичні умови: 1) завершення об'єднання німецьких земель, формування внутрішнього ринку країни; 2) швидкий розвиток
Дворянсько-ліберальна та ліберально-буржуазна думка
Історичні умови виникнення: 1) скасування кріпосного права, яке вивільнило стрімкий розвиток капіталістичних відносин; 2) поглиблення соціально-економічної багатоукладності, яку ут
Економічні погляди революційної та радикальної демократії
Історичні умови виникнення: 1) розорення значної частини селян у результаті реформи; 2) існування селян на межі виживання; 3) поширення повстань, революційних ідей; 4) необхідність
Економічні ідеї народників
Ліберальні народники виражали специфічні інтереси дрібної буржуазії й селянства, які тільки виходили з кріпацьких тортур.
П.Чубинський (1839‑
Розвиток політичної економії в Україні
Визначення предмету політичної економії з точки зору:
М.Вольського (професора Новоросійського університету): праця з суспільної точки зору, що охоплює
Економічні погляди М.І. Туган-Барановського
М.Туган-Барановський (1868-1919 рр.). Міністр Центральної Ради, видатний економіст. Головні твори: "В поисках нового времени"(1913р.), "Очерки из н
Відображення марксизму в працях українських економістів
Економічні ідеї наприкінці 19 ст. в Україні формувалися під впливом: 1) розвитку марксизму за напрямами: розповсюдження ідей, пропаганда та удосконалення теоретичних концепцій марксизму з урахуванн
Економічні наслідки другої світової війни
США. Військові операції на території США не проводилися, а проходили в Європі, руйнуючи її господарство. Людські втрати на території США склали 6 чоловік, загиблих
Зародження інституціонально-соціального напряму
Інституціоналізм – напрямок економічної думки, який виходить за межі економічних відносин і аналізує цілий комплекс неекономічних умов і факторів, що впливають на е
Виникнення кейнсіанської теорії
Історичні умови: 1) ускладнення структури виробництва і ринку; 2) функціонування недосконалих форм конкурентної боротьби і втрата ринковим механізмом автоматичного
Загальна характеристика ідей неолібералізму
Сучасна неокласична теорія. Неолібералізм(народжується у 30-ті роки XX століття на основі ідей неокласики, молодої історичної школи і ліберальних ідей класичної пол
Неокласичний синтез
Неокласичний синтез (Дж. Хікс і Д. Патінкін). Кейнсіанська теорія включається до неокласичної теорії як частковий приватний випадок роз
Посткейнсіанство
Посткейнсіанство зароджується в період кризи державного регулювання економіки /70-ті роки XX ст./. Його мета – адаптація кейнсіанської теорії до нових умов становле
Післявоєнний інституціоналізм
Інституційно-соціологічний. Ф.Перру: Особливості поглядів: 1) ідея соціального контролю над виробництвом шляхом планування; 2) пошук шляхів вирішення
Концепції неокласичного відродження
Т. Сарджент і Р. Лукас є творцями "нової" класичної макроекономіки, заснованої на теорії раціональних очікувань.
Т. Сард
Нове кейнсіанство
Історичні умови: нафтова криза 70‑80 рр. 20 ст.; хронічні дефіцити державного бюджету; високий рівень інфляції, надмірне зростання державних видатків, утриман
Неоінституціоналізм
Д. Норт (1920 р.н.). Один з видавців "Journal of Economic History", член Американської академії мистецтв і наук з 1987р. Головний твір:
Неомарксизм
Радикальна політекономія: 1) розвиває теорію економічної експлуатації робітників і економічної стагнації суспільства; 2) зосереджує увагу на соціально-економічних п
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов