Історичні умови виникнення: 1) скасування кріпосного права, яке вивільнило стрімкий розвиток капіталістичних відносин; 2) поглиблення соціально-економічної багатоукладності, яку утворювали патріархальний, дрібнотоварний, приватнокапіталістичний, державний уклади; 3) розвиток соціальних класів і прошарків – чиновників, крупної й дрібної буржуазії, найманих робітників. Зазначені передумови сприяли активному розвитку національної економічної думки, її асиміляції з досягненнями світової економічної думки.
Представники дворянсько-ліберальної думки виражали інтереси селянства /зменшити кріпосницький гніт/ та власні /підвищити доходи від дворянських помість/.
В. Каразін (1773‑1842 рр.). Засновник Харківського університету. Основні ідеї: 1) прихильник "прусського" шляху розвитку сільського господарства /поступова довгорічна трансформація/; 2) на першому етапі селяни мають лишитися підлеглими поміщика; 3) необхідно ліквідувати найобтяжливіші форми особистої залежності через визначення виключного обсягу повинностей селянина перед поміщиком та заміну панщини грошовим оброком; 4) перейти на договірні відносини "селянин-поміщик"; 5)частина поміщицької землі має оброблятися також і найманими робітниками; 6) вважав, що головною причиною відставання України від європейських держав є однобічний аграрний розвиток; 7) запропонував розвивати форсованими темпами промисловість шляхом прийняття державою відповідних законів, надання власникам фабрик певних привілеїв, залучення до промисловості іноземного підприємницького капіталу, акціонування підприємств.
Д.Журавський (1810‑1856 рр.). Видатний економіст і статист. Основні ідеї: 1) проаналізував у сільському господарстві фактичний матеріал щодо соціально-економічного стану населення, розвитку капіталізації тощо; 2) виявив головну причину низького рівня розвитку села та промисловості – бідність, породжену кріпосним правом; 3) пропонував розвивати крупну промисловість за державні кошти; 4)зняти бюрократичні перепони на шляху розвитку дрібної промисловості /фінансово відокремити селянське господарство від поміщицького/.
Ідеї ліберально-дворянського напрямку виражали інтереси дрібної та крупної буржуазії, що зароджувалася. Осередками такої думки були "Громади".
В.Білозерський (1825‑1899 рр.), М.Костомаров (1817‑1885 рр.), О.Кістяковський (1833‑1885 рр.) входили у редколегію журналу "Основи". Базові ідеї: 1) вважали реформу 1861 р. необхідною, але половинчастою, тому що скасувалося лише кріпосне право поміщика над селянами, а залишилося кріпосне право самодержавця над населенням, яке треба скасувати конституційно; 2) характеризували стан поміщицьких і селянських господарств й нагромаджували досвід реформування з огляду на негативний вплив чиновників, куркульства, лихварства, нестачі грошей тощо; 3) для забезпечення швидкого капіталістичного розвитку обґрунтували необхідність урядової децентралізації та народної централізації шляхом передачі частини повноважень губерніям, розвитку акціонерних компаній, фінансування будівництва шляхів сполучення, промисловості, культурної просвіти народу.