Ліберальні народники виражали специфічні інтереси дрібної буржуазії й селянства, які тільки виходили з кріпацьких тортур.
П.Чубинський (1839‑1884 рр.). Український етнограф, фольклорист. Основні ідеї друкував у газетах і журналах: 1) дослідження реального стану сільського господарства /40% доходів селянина йдуть на податки, збори, повинності, а 60% – це акциз на горілку/; 2) підкреслював напівкріпосницький характер реформ; 3) пропонував надавати селянину кредит через ощадно-позичкові товариства, знищити перешкоди для вільного переміщення робочої сили, фінансувати кустарні промисли.
П.Червінський (1849‑1931 рр.). Земський статист, голова ліберального народництва. Основні ідеї: 1) перший серед народників використав деякі положення марксистського історичного матеріалізму і виділив 4 типи господарств: патріархальне, рабське, кріпосне, товарне /ідеалізує господарства на натуральній основі/; 2) економіку України та Росії вважає перехідною від натурального до товарного виробництва; 3) неможливість розвитку крупного виробництва й капіталізму пояснює натуральністю господарства, общинною власністю, відсутністю пролетаріату; 4) пропонував комбінувати особисте господарство з технічними удосконаленнями.
М.Кожан (1898‑1956 рр.). Учасник революційного руху на Західній Україні. Основні ідеї: 1) рекомендував запроваджувати машинно-асоціативні форми /землеробська община на артільних засадах користується фабрикою або заводом/; 2) пропонував використовувати селянську працю взимку у промисловості /на кустарних промислах, мануфактурах, машинних асоціаціях/.