Глобалізація економічних процесів і формування нової економіки
Глобалізація економічних процесів і формування нової економіки - раздел История, Історія економіки та економічної думки
Глобалізація Є Сучасним Етапом Розвитку Світ...
Глобалізація є сучасним етапом розвитку світового господарства. В еволюції останнього виділяються такі етапи:
1. Етап світової торгівлі. Починається в період географічних відкриттів 15‑16 століть, шляхом формування господарських зв'язків між країнами. Для нього характерні: абсолютне домінування зовнішньої торгівлі в міжнародних економічних зв'язках; нерівноправність відносин й нееквівалентність обміну; відсутність стійких зв'язків та правової основи регулювання міжнародних економічних відносин ; використання насилля у міжнародних відносинах. В результаті розвитку торгівлі починає складатися міжнародний поділ праці. Виникає спеціалізація, в основі якої лежить, перш за все, нерівномірність розміщення природних ресурсів і специфіка кліматичних умов.
2. Етап іноземних інвестицій починається з другої половини 19 століття. Його відмітними особливостями є активний розвиток іноземного інвестування; удосконалення форм світової торгівлі. Новими об'єктами купівлі-продажу стають інтелектуальна власність (патенти, ліцензії), ноу-хау, інформація тощо; виникнення нових форм зовнішньоекономічних зв'язків – міжнародна міграція робочої сили, науково-технічне співробітництво та ін.
3. Етап економічної інтеграції. Починається з середини 20 століття. Економічна інтеграція – це процес взаємного переплетення виробничих процесів різних країн, що вимагає проведення узгодженої політики. Серед її ознак можна виділити: активний розвиток виробничої діяльності за кордоном на основі вертикальної і горизонтальної інтеграції; створення міжнародних економічних організацій, координуючих діяльність суб'єктів різних країн з досягнення загальних цілей; виникнення глибоко інтегрованих регіональних об'єднань країн.
4. Етап глобалізації (з другої половини 80-х років 20 століття). Якщо економічна інтеграція має переважно регіональний характер, то глобалізація стає планетарним явищем. Основні ознаки глобалізації: 1) загальна економічна залежність народних господарств країн світу; 2) зближення національних рівнів цін на найважливіші товари /особливо енергоносії і сировину/; 3) формування світових ринків інвестиційних ресурсів; 4) створення світової інфраструктури фінансових ринків. Це породжує можливість швидкого перетікання фінансових ресурсів з однієї країни в іншу, створюючи загрозу експорту фінансових потрясінь. Свідоцтво тому фінансові кризи 1997-1999 рр.; 5) визнання абсолютною більшістю країн загально людських цінностей як пріоритетних.
Об'єктивну основу глобалізації формує інтернаціоналізація виробництва, логіка розвитку продуктивних сил.
Передумови глобалізації: 1) інформаційна революція що забезпечила технічну базу для створення глобальних інформаційних мереж; 2) інтернаціоналізація капіталу і посилення конкурентної боротьби на світових ринках; 3) дефіцит природних ресурсів і загострення боротьби за контроль над ними; 4) демографічний вибух; 5) посилення техногенного навантаження на природу і розповсюдження зброї масового ураження, що збільшує ризик загальної катастрофи.
Наприкінці 50-х – на початку 60-х рр. 20 ст. американський економіст Ф. Махлуп та японський дослідник Т. Умесао, проаналізувавши еволюцію людства з позиції прогресу знання, висунули тезу про становлення "інформаційного суспільства". Теорія інформаційного суспільства відобразила велике поширення у розвинених країнах нових інформаційних технологій, виокремлення комплексу інформаційних галузей в окремий сектор, розвиток інформаційної індустрії, інформаційної інфраструктури, інформаційного бізнесу, електронної комерції тощо.
Ознаки інформаційного суспільства з позиції довгострокових тенденцій економічного розвитку, та технологічного прогресу: 1) перетворення інформації на найважливіший економічний ресурс, що має глобальний характер і забезпечує підвищення ефективності, зростання конкурентоспроможності та інноваційний розвиток суб'єктів господарювання; 2) зростаючий вплив інформації на всі сфери людської життєдіяльності, перетворення її на предмет масового споживання населення; 3) інтенсивне формування інформаційного сектора економіки, який займає домінантні позиції в новому суспільстві; 4) перетворення інформаційної сфери на фундамент, основу всіх видів економічної діяльності.
У 80 рр. 20 ст. акцентується увага на пріоритетності інтелектуальної діяльності та знань, тобто інформації, яка засвоєна людиною, у концепціях "економіки, заснованої на знаннях"/Д. Куа, Р. Кроуфорд, Г. Сакайя, Дж. Ходжсон та ін./. Основними ознаками нового суспільного устрою є:
1) заміщення праці знаннями, пріоритетність інтелектуальних, а не технічних навичок, перетворення економіки в систему, що функціонує на основі обміну та оцінки знань;
2) заміна трудової діяльності новим типом активності, заснованої на творчості;
3) перетворення суспільного виробництва в інноваційне, яке базується на використанні нових знань (або новому використанні знань), втілених у нових комбінаціях виробничих факторів, що уможливлює отримання інтелектуальної ренти та нових конкурентних переваг;
4) перехід від технократичного до антропоцентричного принципу організації виробництва на основі відмови від авторитарного управління, жорсткого контролю над "частковим" виробником як придатком машини з метою активізації, розширення функцій учасників виробничого процесу як "універсальних" працівників, здатних здійснити верифікацію, оцінку та творчий синтез інформації;
5) деструкція основ приватнокапіталістичного привласнення на основі формування власності на інформацію та знання, яка "кидає виклик межам виключної та індивідуальної власності", унеможливлюючи відокремлення капіталу від праці та породжуючи плюралістичні соціально-економічні відносини нової якості;
6) прихід на зміну "людині економічній" багатовимірної "людини творчої", формування нових пріоритетів розвитку особистості на основі відмови від максимізації матеріального добробуту на користь розвитку духовних потреб, самоствердження через засвоєння і використання нової інформації та знань;
7) утвердження проз'юмеризму, за якого стираються відмінності між вільним та робочим часом, оскільки виробнича діяльність на основі творчої праці стає формою безпосереднього задоволення духовних потреб особистості, спрямованих на саморозвиток, самовдосконалення та самовираження;
8) формування нового типу економічної влади, за якого відношення до засобів виробництва перестає бути вирішальним фактором впливу у суспільстві та суспільним привілеєм, оскільки істинна влада знаходиться у процесі осмислення інформації, а не в певній посаді, управлінській функції; 9) утвердження знання та інформації як стратегічних ресурсів, які на відміну від традиційних не мають ознак вичерпності та рідкісності. Основною умовою, яка лімітує використання цих ресурсів, стають специфічні якості людини, пов'язані з наявністю або відсутністю здатності до інтелектуальної активності як форми накопичення, переробки і генерації нових знань.
Нині інформаційні технології перетворилися на найдинамічнішу галузь світової економіки з 8-відсотковим щорічним зростанням. Їх частка у ВВП провідних країн світу перевищує 10 %. Обсяг світового ринку інформаційних технологій становить близько 1 трлн. дол.
Становлення економічної думки Стародавнього Сходу
Історичні умови: 1) панування натурального виробництва; 2) замкненість господарських зв'язків рамками рабовласницького помістя; 3) слабкий розвиток товарно-грошових відносин.
Розвиток економічної думки Античного Світу
Ксенофонт (430‑355 рр. до н. е.).Афінський аристократ і політичний діяч, землевласник. Твори: "Домострой, Кіропедія". Головні ідеї
Розвиток економічної думки Античного Світу
Ксенофонт (430‑355 рр. до н. е.).Афінський аристократ і політичний діяч, землевласник. Твори: "Домострой, Кіропедія". Головні ідеї
Економічні погляди середньовіччя у Західній Європі
Історичні умови: 1) розвиток крупної феодальної земельної власності і виникнення особливих форм поєднання її об'єктів з безпосередніми виробниками; 2) зміна ідеолог
Економічні погляди середньовікового Сходу
Ібн - Хальдун (1332-1406 рр.). Арабський мислитель, активний політичний і науковий діяч країн Матрибу. Головні ідеї: 1) опис проблем простого товарног
Економічна думка України періоду середньовіччя
Видатною пам'яткою соціально-економічної та політичної думки Київської Русі є "Руська правда", перша частина якої – "Правда Ярослава" з’явилася в 30-х роках 11 с
Теорії раннього та пізнього меркантилізму
Історичні умови: 1) епоха великих географічних відкриттів і процесій первісного нагромадження капіталу; 2) зародження мануфактурного виробництва; 3) розвиток товарн
Загальна характеристика ранньої класичної політекономії
Історичні умови становлення ранньої класичної політекономії: 1) становлення і розвиток промислового виробництва на базі мануфактури, яка приносить доходи значно біл
Зріла класична політекономія
Історичні умови: 1) поглиблення суспільного поділу праці, розширення товарно-грошових відносин; 2) промисловий переворот першої половини 19 ст. приводить до заміни
Західноєвропейський утопічний соціалізм
Анрі Сен-Сімон. Головні твори: "Листи Женевського обивателя до сучасника" (1802р.), "Про промислову систему" (1821р.), "Катехізис пр
Виникнення та розвиток марксистської економічної теорії
Історичні умови: 1) функціонування на власній основі фабрично-заводської індустрії, економічний прогрес суспільства; 2)загострення соціально-економічних суперечност
Стара історична школа Німеччини
Стара історична школа Німеччини: Історичні умови: 1) завершення першого етапу промислового перевороту в Німеччині. Розвиток важкої промислов
Нова історична школа Німеччини
Нова історична школа: Історичні умови: 1) завершення об'єднання німецьких земель, формування внутрішнього ринку країни; 2) швидкий розвиток
Економічний розвиток України на рубежі ХІХ‑ХХ ст.
З першої половини 19 ст. соціальний розвиток українських земель характеризувався: занепадом феодально-кріпосницької системи господарювання та кріпосницької мануфакту
Дворянсько-ліберальна та ліберально-буржуазна думка
Історичні умови виникнення: 1) скасування кріпосного права, яке вивільнило стрімкий розвиток капіталістичних відносин; 2) поглиблення соціально-економічної багатоукладності, яку ут
Економічні погляди революційної та радикальної демократії
Історичні умови виникнення: 1) розорення значної частини селян у результаті реформи; 2) існування селян на межі виживання; 3) поширення повстань, революційних ідей; 4) необхідність
Економічні ідеї народників
Ліберальні народники виражали специфічні інтереси дрібної буржуазії й селянства, які тільки виходили з кріпацьких тортур.
П.Чубинський (1839‑
Розвиток політичної економії в Україні
Визначення предмету політичної економії з точки зору:
М.Вольського (професора Новоросійського університету): праця з суспільної точки зору, що охоплює
Економічні погляди М.І. Туган-Барановського
М.Туган-Барановський (1868-1919 рр.). Міністр Центральної Ради, видатний економіст. Головні твори: "В поисках нового времени"(1913р.), "Очерки из н
Відображення марксизму в працях українських економістів
Економічні ідеї наприкінці 19 ст. в Україні формувалися під впливом: 1) розвитку марксизму за напрямами: розповсюдження ідей, пропаганда та удосконалення теоретичних концепцій марксизму з урахуванн
Економічні наслідки другої світової війни
США. Військові операції на території США не проводилися, а проходили в Європі, руйнуючи її господарство. Людські втрати на території США склали 6 чоловік, загиблих
Зародження інституціонально-соціального напряму
Інституціоналізм – напрямок економічної думки, який виходить за межі економічних відносин і аналізує цілий комплекс неекономічних умов і факторів, що впливають на е
Виникнення кейнсіанської теорії
Історичні умови: 1) ускладнення структури виробництва і ринку; 2) функціонування недосконалих форм конкурентної боротьби і втрата ринковим механізмом автоматичного
Загальна характеристика ідей неолібералізму
Сучасна неокласична теорія. Неолібералізм(народжується у 30-ті роки XX століття на основі ідей неокласики, молодої історичної школи і ліберальних ідей класичної пол
Неокласичний синтез
Неокласичний синтез (Дж. Хікс і Д. Патінкін). Кейнсіанська теорія включається до неокласичної теорії як частковий приватний випадок роз
Посткейнсіанство
Посткейнсіанство зароджується в період кризи державного регулювання економіки /70-ті роки XX ст./. Його мета – адаптація кейнсіанської теорії до нових умов становле
Післявоєнний інституціоналізм
Інституційно-соціологічний. Ф.Перру: Особливості поглядів: 1) ідея соціального контролю над виробництвом шляхом планування; 2) пошук шляхів вирішення
Концепції неокласичного відродження
Т. Сарджент і Р. Лукас є творцями "нової" класичної макроекономіки, заснованої на теорії раціональних очікувань.
Т. Сард
Нове кейнсіанство
Історичні умови: нафтова криза 70‑80 рр. 20 ст.; хронічні дефіцити державного бюджету; високий рівень інфляції, надмірне зростання державних видатків, утриман
Неоінституціоналізм
Д. Норт (1920 р.н.). Один з видавців "Journal of Economic History", член Американської академії мистецтв і наук з 1987р. Головний твір:
Неомарксизм
Радикальна політекономія: 1) розвиває теорію економічної експлуатації робітників і економічної стагнації суспільства; 2) зосереджує увагу на соціально-економічних п
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Новости и инфо для студентов