Особливості міжнародних економічних зв’язків. - раздел История, Навчально-методичний комплекс дисципліни Історія економіки та економічної думки Сучасне Світове Господарство, Як Зазначалося В Попередніх Розділах, Склалося ...
Сучасне світове господарство, як зазначалося в попередніх розділах, склалося наприкінці ХІХ на початку ХХ ст. Саме в цей час виникають міжнародні монополії, завершується економічний поділ світу, остаточно формується світовий ринок. З того часу світове господарство беззупинно розвивається під впливом багатьох факторів, і цей процес ще не завершено.
На сьогодні у світі існує близько 230 держав, де проживає понад 5,5 млрд осіб, і є майже 300 найменувань національних грошей.
Держави значно розрізняються між собою за рівнем економічного розвитку, приналежністю до певних соціальних, політичних систем, особливостями віросповідань.
Критеріями (показниками) рівня економічного розвитку країни є обсяг валового національного продукту (ВНП), що припадає на одного громадянина; обсяг ВНП на одного працюючого (продуктивність праці); розмір доходів на одного громадянина та ін.
За економічними критеріями розрізняють:
а) індустріально розвинені країни (постіндустріальні) – США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Японія, Великобританія, Німеччина, Франція, Італія, Швеція, Данія, Люксембург, Норвегія, Ісландія, Швейцарія, Бельгія, Нідерланди, Фінляндія, Австрія;
б) нові індустріальні країни – Аргентина, Венесуела, Бразилія, Мексика, Південна Корея, Тайвань, Гонконг (з 1 червня 1997 р. – Сянган, під юрисдикцією Китаю), Греція, Португалія та ін.;
в) країни середнього рівня розвитку – дохід, у яких на одного жителя у 1978 р. перевищив 415 дол. – Індія, Пакистан, Іран, Сирія, Ірак, Лівія та ін.;
г) країни, які не пройшли стадії індустріалізації і в економіці яких переважає сільське господарство, в основному це країни Африки, Азії та Латинської Америки. 1960 року зразу 17 країн Тропічної Африки здобули незалежність. У 1974 р. здобули незалежність португальські колонії – Ангола, Мозамбік, Гвінея-Бісау, останньою – у 1989 р. Намібія.
Також потрібно виділити групу країн, які переходять від адміністративно-командної системи до ринкової економіки. Це всі постсоціалістичні країни Східної Європи і країни СНД, до яких належить і Україна. Ці країни мають різні рівні економічного розвитку. У 1991 р., за показником ВНП на одного громадянина, постсоціалістичні країни посідали серед країн Європи такі місця: Словенія – 16-те, Естонія – 19-те, Латвія – 21-ше, Литва – 23-тє, Угорщина – 25-те, Росія – 26-те, Білорусь – 27-ме, Польща – 30-те, Україна – 31-ше, Молдова – 33-тє. Розрив, як бачимо, великий. Зокрема, обсяг ВНП на одного громадянина у Словенії перевищував аналогічний показник в Україні у 2,3 раза.
Незважаючи на відмінності в рівнях розвитку, країни залежать одна від одної. На сучасному етапі розвитку ізоляція країни від світових процесів неможлива. Тому на основі інтернаціоналізації виробництва формується і функціонує сучасне світове господарство.
У вузькому значенні інтернаціоналізацію виробництва розглядають як розвиток міжнародних зв’язків у процесі функціонування продуктивних сил.
У широкому – як процес, що охоплює все економічне життя, продуктивні сили й організаційно-економічні відносини.
Світове господарство – це сукупність національних економік, які беруть участь у міжнародному поділі праці і пов’язані між собою системою міжнародних економічних відносин.
Істотним фактором розвитку світового господарства виступає міжнародний поділ праці, що передбачає випереджаючий розвиток у певних країнах окремих галузей економіки, у яких (чи в якій) дана країна має відносні переваги, тобто вищу продуктивність праці і нижчі витрати виробництва порівняно з іншими країнами.
Міжнародний поділ праці втілюється в міжнародній спеціалізації, кооперації та комбінуванні виробництва.
Спочатку міжнародний поділ праці формувався під впливом природних факторів. Відмінності у природнокліматичних умовах найбільше позначаються на виробництві сільськогосподарської продукції та сировині. Так, мінеральні ресурси нерівномірно розміщені по території нашої планети. Неоднаковим є земельний фонд: в одних регіонах земля краще придатна для рослинництва, в інших – для тваринництва; є землі малопридатні для сільського господарства. Через відмінності у природно-кліматичних умовах різні країни мають різні можливості для вирощування сільськогосподарських культур і розведення худоби. Так, Нідерланди спеціалізуються на виробництві м’ясо-молочної продукції, Португалія – винограду, Великобританія – вовни. Така природна залежність у спеціалізації країн існувала здавна і зберігається нині. Єдине, що позначилося на ній, – це науково-технічний прогрес, який стимулював розвиток нових видів сільськогосподарського виробництва.
Важливу роль у прискоренні процесу виробничої спеціалізації країн відіграв індустріальний розвиток національних економік.
Промислова революція ХІХ ст. спричинила переворот у галузевому поділі праці. Міжнародний поділ праці дедалі більше почав залежати від розвитку продуктивних сил, технічного рівня виробництва, технології, комбінації ресурсів.
Історично склалися дві форми спеціалізації – міжгалузева і внутрішньогалузева.
Міжгалузева спеціалізація – це орієнтування на виготовлення окремих видів промислової продукції. Представниками міжгалузевої спеціалізації є, наприклад, Швейцарія, яка відома на весь світ випуском годинників, або Швеція – постачальник високоякісної сталі та підшипників.
Великобританія, а згодом і інші великі держави Європи і Північної Америки перетворилися у всесвітні індустріальні центри, що орієнтують свою продукцію не тільки на національні, а й на міжнародні економічні потреби. Виготовлена ними продукція споживалася у всіх частинах світу. Водночас посилилася орієнтація на переробку привізної сировини, замість традиційних місцевих виробництв почали формуватися нові галузі промисловості.
Під впливом науково-технічної революції прямий зв’язок спеціалізації з наявністю природних ресурсів втрачається. Спеціалізація стає залежною від успіхів країни в науково-технічному прогресі. Відбувається подальший розвиток міжнародного поділу праці – перехід від міжгалузевої спеціалізації до внутрішньогалузевої.
На сучасному етапі внутрішньогалузева спеціалізація поділяється на такі види, як:
– предметна – це випуск окремих видів продукції певної галузі в тій чи іншій країні. Наприклад, Японія і Республіка Корея спеціалізуються на виробництві побутової електроніки;
– типорозмірна – це створення виробів певного типу і розміру. США, наприклад, спеціалізується на випуску потужних гусеничних тракторів, Німеччина – колісних тракторів малої потужності;
– подетальна – це випуск не готової продукції, а її частинних вузлів, комплектуючих деталей, двигунів тощо, в основному для автомобілебудування, авіаційної промисловості, виробництва електрообладнання;
– технологічна – це розміщення на території якоїсь країни ланок виробництва певного товару. Вона здійснюється за певними видами виробництва (лиття, штампування, складання). Наприклад, значна частина операцій з виготовлення телевізорів та іншої апаратури виконується на заводах, розміщених у країнах Південно-Східної Азії;
– наукова – забезпечує окремій країні можливість зосередитися на певних видах наукової діяльності, об’єднуючи фірми різних країн для наукових досліджень, оскільки сучасні наукові пошуки вимагають концентрації значних матеріальних, фінансових, трудових ресурсів. Реалізується наукова спеціалізація через міжнародну торгівлю патентами і ліцензіями.
На основі внутрішньогалузевого поділу праці розвиваються тісні зв’язки між підприємствами різних країн, що кооперуються для виготовлення продукції. Про зростаючий динамізм цих процесів свідчать такі дані: кількість частин і компонентів у загальному обсязі імпорту машин та устаткування в США зросла з 16,6 % у 1970 р. до 37,4 % у 1984 р., у Японії – відповідно з 25 % до 53,7 %, у Нідерландах – з 29 до 52,3 %, у Швеції – з 30 до 53,7 %.
На сучасному етапі значно посилилися тенденції до поглиблення міжнародного поділу праці, тому що:
1) це пов’язано з потребами міжнародного обміну науково-технічною інформацією, без якої неможливо підтримувати сучасний рівень виробництва;
2) через високу вартість науково-технічних досліджень ефективним може бути лише масовий випуск нової продукції. Це заздалегідь орієнтує виробництво на світовий ринок;
3) випуск продукції в окремій країні не може забезпечити відповідність сучасним вимогам і технічному рівню за всією номенклатурою виробів.
Отже, існує об’єктивна основа для міжнародного поділу праці.
Постсоціалістичні країни ще не достатньо беруть участь у міжнародному поділі праці. Якщо в розвинених країнах обсяг експорту в 1990 р. становив 17,8 % до ВНП, то у колишніх соціалістичних країнах – лише 6,3 %. З одного боку, це пояснюється їхнім відокремленням від світової економічної системи, з іншого – відносно невеликим рівнем техніки і технології виробництва, а отже, невисокою конкурентоспроможністю продукції. Тому сьогодні перед усіма постсоціалістичними країнами стоїть завдання пошуку власного місця у світовому поділі праці, підвищення рівня конкурентоспроможності товарів і послуг.
Міжнародний поділ праці надає державам певних переваг. Завдяки участі в ньому країна може підвищити ефективність своєї національної економіки. Це зумовлено такими можливостями міжнародного поділу праці:
1) країна обирає таку спеціалізацію, яка дає змогу найраціональніше використовувати свої ресурси, отже, збільшувати загальний обсяг виробництва;
2) країна зосереджується на створенні товарів і послуг, виробництво яких їй обходиться дешевше, і відмовляється від виробництва продукції, яку дешевше виробляти в інших країнах;
3) участь у міжнародному поділі праці країни стимулює розвиток науки і техніки, упровадження нових технологій, підвищення якості продукції.
Однією з важливих передумов інтернаціоналізації господарського життя є зростання кількості й могутності ТНК, підвищення їхньої ролі у світовому господарстві.
ТНК є величезною рушійною силою науково-технічного прогресу. На початку 80-х років ХХ ст. на ТНК припадало близько 80 % патентів на нову техніку і технологію.
Сьогодні світова ринкова економіка має широку мережу ТНК, до яких належать тисячі найбільших компаній світу. Близько 30 % цих компаній – американські.
Згідно з даними ООН річний обсяг прямих інвестицій ТНК на кінець 80-х рр. ХХ ст. становив 150 млрд дол.
У 1990 р. на 500 найбільших промислових корпорацій припадало продажу товарів на суму 5,1 трлн дол., розмір прибутку, який ці компанії отримали, становив 178,3 млрд дол.
Ці ТНК володіли фондами у розмірі 5,3 трлн дол., а кількість зайнятих на них робітників та службовців становила 25,4 млн осіб.
Вироби цих концернів не виготовляються в якійсь одній країні, щоб експортуватися в інші. Одна й та сама продукція виробляється одночасно в кількох країнах і реалізується через єдину систему збутових організацій, діяльність яких не обмежується національними межами.
Ці компанії є прикладом комплексного міжнародного співробітництва.
Серед ТНК є не тільки американські, англійські, французькі, італійські, а й корпорації молодих індустріальних держав, зокрема таких, як Таїланд, Південна Корея, Сінгапур та деякі країни Латинської Америки.
У країнах, що розвиваються, на початку 90-х років налічувалося понад 30 ТНК.
Посилення процесу інтернаціоналізації господарського життя і, зокрема, розвиток таких його форм, як зростання міжнародної торгівлі, обміні досягненнями сучасного науково-технічного прогресу зумовили потребу у значних фінансових ресурсах. Національні ринки капіталу, у тому числі їхні центри – національні банки, виявилися завузькими для фінансування зростаючих обсягів торгового обороту, а також функціонування міжнародних корпорацій. Тому із входженням господарських комплексів окремих країн у світове виробництво, посиленням взаємодії їхніх економік з розвитком інтеграційних процесів, розширенням господарської діяльності ТНК спочатку в Західній Європі, а згодом і в інших регіонах ринкової системи світового господарства почав формуватися новий своєрідний міжнародний ринок капіталу, що одержав назву ”ринок євровалют”. Особливо бурхливо він розвивався починаючи з 60-х років.
Найбільш універсальними й поширеними об’єктами угод та операцій на цьому ринку виявилися активи в доларах США, що й дало підставу називати цей міжнародний грошовий ринок – ринком євродоларів.
Із посиленням у розвинених країнах тенденції до економічної інтеграції та інтернаціоналізації виробництва ринок євровалют швидко зростав.
В умовах високого рівня інтернаціоналізації господарського життя і поглиблення економічної інтеграції почали створюватися транснаціональні банки та їхні об’єднання. Їх центрами стали: Лондон, Нью-Йорк, Франкфурт-на-Майні, Токіо, Сінгапур та ін.
Важливу роль у посиленні інтернаціоналізації господарського життя та взаємозалежності між країнами відіграє експорт капіталу. Він зумовлює безпосереднє переплетіння господарських структур різних країн, обмін між ними прогресивними технологіями, ноу-хау передового досвіду в організації та управлінні виробництвом.
Наприклад, накопичена сума прямих зарубіжних інвестицій індустріально розвинених країн у середині 80-х років становила 667,9 млрд дол. Традиційно більша частина прямих приватних зарубіжних інвестицій, що їх здійснюють індустріально розвинені країни, розміщуються між ними.
Має місце експорт капіталу і з країн, що розвиваються, таких, наприклад як країни-експортери нафти.
У банках розвинених країн значною мірою також почала осідати валютна виручка країн, що виникли на території колишнього СРСР. Це негативно впливає на економіку останніх. Наприклад, ТНК – всесвітньовідома ”Тойота” – розмістила у 116 країнах світу 26 складальних і виробничих підприємств, 6 збутових компаній і 116 фірм-розподілювачів.
Першою в історії формою економічних відносин між країнами була міжнародна торгівля. Нині вона є найрозвиненішою формою міжнародного поділу праці.
Для зовнішньої торгівлі важливе значення має конкурентоспроможність товарів, які продаються на світовому ринку.
Конкурентоспроможність товару визначається порівнянням сукупних його характеристик із характеристиками товарів-конкурентів за ступенем задоволення конкретних потреб і за ціною.
Світові ціни відображають інтернаціональну вартість товару, що визначається головними продавцями і покупцями певних видів продукції та формується в ході здійснення великих і регулярних операцій з товаром у вільно конвертованій валюті на світовому ринку.
Наприклад, світові ціни на машини й устаткування – це ціни переважно європейських, японських та американських фірм; на вугілля – ціни в західноєвропейських портах; на цинк, свинець, олово, нікель, алюміній – ціни Лондонської біржі кольорових металів; на нафту – ціни країн ОПЕК.
В основному зовнішня торгівля відбувається за світовими цінами, хоча вони на однаковий товар на світовому ринку можуть бути різними.
На рівень світових цін впливають:
– валюта для розрахунків;
– характер поставок;
– умови розрахунку;
– багато інших економічних і неекономічних факторів.
На них впливає навіть те, як оплачується товар (одразу чи ні), якою є угода (довгостроковою чи разовою).
Визначити світову ціну на товар досить складно. Експортери й імпортери для орієнтації використовують ціни довідкові (офіційні ціни постачальника), біржові, аукціонні, а також ціни торгів.
Найближчими до рівня світових цін є ціни великих експортно-імпортних угод, що укладаються в основних центрах світової торгівлі, яка є надзвичайно динамічним явищем.
На сучасному етапі світова торгівля характеризується такими основними тенденціями:
1) відбуваються зміни в географічній структурі світової торгівлі; зростає значення країн-членів Європейського Співтовариства (1960 р. їм належало 33,5 % світового експорту, а в 1991 р. – 40 %);
2) у світовій торгівлі швидко зростає частка Японії (з 3 % в 1960 р. до 9 % в 1987р.) і Німеччини (до 11,6 % у 1991 р.), частка США у торгівлі зменшилася (з 16 % у 1960 р. до 12 % у 1990 році);
3) за останні три десятиліття мало змінилася у світовій торгівлі частка країн, що розвиваються (21 % – у 1960 р. і 20 % – у 1991 р.);
4) зростає частка продукції нових індустріальних країн Південно-Східної Азії;
5) за прогнозами Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), частка країн Східної Європи і колишнього СРСР у світовій торгівлі зменшуватиметься (тільки протягом 1991 р. у країнах Східної Європи експорт зменшився на 20 %, а імпорт – на 25 %; у країнах СНД імпорт зменшився на 42 %; ця тенденція спостерігається і в Україні);
6) у структурі світової торгівлі зменшується частка сировини, зростає частка готової продукції. Якщо до Другої світової війни приблизно 2/3 світового товарообороту припадало на продовольство, сировину і паливо, то тепер вони становлять менше 1/3. На торгівлю готовою продукцією нині припадає 2/3 світового експорту. Швидкими темпами зростає торгівля машинами, устаткуванням, транспортними засобами. Частка палива, що різко зростала у світовій торгівлі наприкінці 70-х років, у зв’язку з підвищенням цін на нього має тенденцію до скорочення;
7) зростає торгівля науково-технічною продукцією; за останні 20 років її обсяг зріс майже в 10 разів.
Країна, яка бере участь у міжнародній торгівлі, одержує надходження (кошти) за товари, які вивозить (експорт), і розраховується з іншими країнами за товари, які ввозить (імпорт).
Зовнішньоторговельні розрахунки країни утворюють її торговельний баланс.
Торговельний баланс – співвідношення коштів, одержаних протягом року за експорт, і коштів, сплачених за імпорт товарів і послуг. Структурно торговельний баланс складається з двох частин – з надходженьіплатежів. Їхнє зіставлення утворює експортно-імпортне сальдо. Сальдо можна визначити за окремими видами діяльності (статтями торговельного балансу) і за балансом у цілому.
Якщо країна експортує товарів більше, ніж імпортує, то вона має активне (або позитивне) сальдо торговельного балансу.
Якщо країна ввозить іноземних товарів більше, ніж вивозить своїх, то її торговельний баланс буде дефіцитним і вона матиме від’ємне (негативне) сальдо.
Дефіцит або актив торговельного балансу відображає конкурентоспроможність країни на міжнародних ринках, слабкість або силу її економіки.
Торговельний баланс країни складається під впливом поглиблення міжнародного поділу праці та міжнародної кооперації і взаємодії двох протилежних тенденцій – до інтернаціоналізації виробництва і до збереження та зміцнення національної відокремленості.
Торговельний баланс посідає важливе місце у системі національних економічних показників. Він дозволяє зробити певні висновки про структуру економіки даної країни, рівень її розвитку, економічний потенціал та участь у міжнародному поділі праці.
У 1993 році Україна мала загальне від’ємне сальдо торговельного балансу (дефіцит) в обсязі 18 575,6 млрд крб, яке складається з від’ємного сальдо по торговельних операціях (– 31 499,6) та позитивного сальдо по послугах (+ 12 924,0).
Головною причиною дефіциту платіжного балансу є заборгованість (перевищення платежів над надходженнями) за паливно-енергетичні ресурси – нафту і газ.
Основними джерелами надходжень в Україну є платежі за продукцію чорної та кольорової металургії і продукцію агропромислового комплексу.
З країнами далекого зарубіжжя Україна має позитивне сальдо в розмірі 49,4 млрд крб.
Частка експорту в розвинені країни становила в 1992 р. 21,1 %, у країни, що розвиваються, – 78,9 %.
Найбільша частка експорту припадала на Китай – 19,2 %, Болгарію – 9 %.
Імпорт розділявся так: із розвинених країн – 39,9 %; із країн, що розвиваються, – 60,1 %.
Необхідно зазначити, що дефіцит торговельного балансу не тільки виникає під час кризи у країнах із слаборозвиненою економікою, а й спостерігається впродовж певного часу в розвинених країнах. Наприклад, у США дефіцит торговельного балансу зріс із 25 млрд дол. у 1980 р. до 160 млрд дол. у 1987 р.
Погано чи добре, коли виникає зовнішньоторговельний дефіцит? З одного боку, це небажане явище, оскільки воно виявляє недостатню конкурентоспроможність товарів країни на світовому ринку. З іншого – для споживачів торговельний дефіцит не є несприятливим явищем, а в країні з’являється більше імпортних товарів, часто кращої якості і дешевших.
Коли дефіцит торговельного балансу стає небажаним, держава вдається до таких заходів, як підвищення тарифів на імпорт, квот, ліцензування (надання обмеженого дозволу).
Тариф (мито) – це плата в державну казну, яка береться на кордоні з власника товару імпортного виробництва, що ввозиться у країну для продажу. Іншими словами, мито є акцизний податок на імпортні товари. Воно може використовуватися як джерело доходу державного бюджету і як засіб захисту виробників від іноземних конкурентів. Коли мито використовується тільки як джерело надходження коштів у бюджет держави, то його ставка невелика і воно називається фіскальним (від англ. – стягнення).
Зокрема, європейські держави, що зацікавлені в постачанні кави та цитрусових, установлюють на ці товари помірне мито. Мито, що створює несприятливі умови для іноземних конкурентів з метою захисту інтересів місцевих фірм, називається протекціоністським (від англ. – захист).
Сплативши мито, власник імпортованого товару змушений підвищити ціну на нього. У результаті товар стає дорожчим і втрачає відносну перевагу, яка забезпечувала йому вищу конкурентоспроможність.
Іноді мито досягає розмірів, що позбавляють іноземні товари шансів на успішний продаж. Так, улітку 1992 р. Міністерство торгівлі США встановило на уранову руду з країн СНД величезний митний збір – 115,82 %.
Для захисту внутрішнього ринку і національних виробників уряди застосовують також імпортні товарні квоти.
За допомогою імпортних квот визначаються максимальні обсяги товарів, які імпортуються у певний період.
Часто імпортні квоти є ефективнішим засобом стримування іноземних товарів, ніж митні тарифи.
Наприклад, у США поряд з митом діють імпортні квоти на перелік товарів, серед яких: м’ясо-молочні продукти, тютюн, фруктові соки, мотоцикли, побутова електроніка та ін.
Ліцензування, або нетарифний бар’єр, – це видача державними органами дозволу (ліцензії) на вивезення і ввезення товарів.
Країна може встановлювати завищені стандарти якості продукції та гарантії або чинити бюрократичні перешкоди. Обмежуючи видачу ліцензій, можна обмежувати імпорт. Саме так чинила певний час Великобританія, забороняючи імпорт вугілля. Ураховуючи гостру дефіцитність українського ринку, наша держава застосовує систему квот і ліцензій, які в основному спрямовані на експорт продукції.
Новою формою торговельних бар’єрів є добровільні експортні обмеження. Щоб уникнути занадто жорстких торговельних бар’єрів, іноземні фірми добровільно обмежують обсяги свого експорту. Така домовленість досягається під час укладання торговельних угод і відповідно оформляється. Наприклад: японські автомобілебудівники під загрозою введення Сполученими Штатами Америки вищих тарифів або нижчих імпортних квот погодилися на введення добровільних обмежень на свій експорт.
Якщо окрема країна у своїй зовнішньоторговельній політиці застосовує торговельні бар’єри, то такі заходи називають протекціоністськими.
Протекціонізм – економічна політика держави, спрямована на захист вітчизняних виробників від конкуренції з боку іноземних фірм.
Політика протекціонізму створює для вітчизняних торговців і підприємців особливі пільгові умови порівняно з іноземцями. Вона захищає національних виробників від банкрутства, заохочує розвиток вітчизняного виробництва, захищає галузі, у яких упроваджуються передові і перспективні технології, регулює внутрішню зайнятість, забезпечує одержання державною казною додаткових грошових надходжень від митних та інших зборів.
Протекціонізм має не лише позитивні, а й негативні наслідки. Він може, зокрема, призвести до підвищення цін на продукти. Висока ціна на імпортні товари спонукає окремих споживачів купувати дешеві товари місцевого виробництва.
Крім того, ціни на вітчизняні товари можуть піднятися у зв’язку з послабленням конкуренції з боку іноземних товарів.
Витрати споживачів на захищені митом товари дуже великі. Так, одне з досліджень у США показало, що загальні щорічні втрати споживачів від протекціоністських заходів становлять до 82 млрд доларів.
Вважають, що захисні митні збори необхідні для того, щоб дати можливість утвердитися новим підприємствам вітчизняної промисловості, які не можуть конкурувати з іноземними фірмами. Цей аргумент справедливий в основному для країн, що розвиваються. Але він є досить сумнівний як загальний принцип. Це пояснюється тим, що важко визначити галузь, яка спроможна досягти високих результатів. Крім того, для підтримки новостворених галузей існують кращі способи, ніж мито, такі, наприклад, як прямі субсидії, пільгове оподаткування.
Досвід країн, що розвиваються, засвідчує – у тих країнах, які активно використовували торговельні бар’єри для захисту своїх національних економік, зростання було повільнішим, ніж у тих країнах, які проводили відкриту економічну політику.
Крайнім проявом протекціонізму є торговельні війни.
Торгівельна війна – це прийняття урядами країн-партнерів заходів для обмеження доступу на їхні внутрішні ринки експортних товарів.
Досвід торговельних воєн переконав, що програють обидві сторони, тому доводити до такого стану зовнішньоторговельну політику дуже небезпечно.
Протилежним підходом до регулювання торгівлі є система лібералізму, або вільної торгівлі.
Лібералізм – це зовнішньоекономічна політика, за якою митні органи виконують тільки реєстраційні функції, не збирають імпортного та експортного мита, не визначають ніяких кількісних або інших обмежень. Таку політику проводять розвинені країни, наприклад Канада. Важливим фактором лібералізації торгівлі є Генеральна угода про тарифи і торгівлю (ГАТТ), яку в 1947 р. підписали 23 країни. Вона ґрунтується на таких принципах:
1) рівний, недискримінаційний режим для всіх країн-учасниць;
2) зниження митних зборів за допомогою проведення багатосторонніх переговорів;
3) усунення імпортних квот.
На сьогодні ГАТТ підписали понад 100 країн світу. Зокрема, завдяки цій угоді імпортне мито на промислові товари в індустріально розвинених країнах наприкінці 80-х років у середньому становило 5 %, а в 30-х роках досягало 50 %.
Важливою подією став Уругвайський раунд переговорів ГАТТ.
У Женеві 17 грудня 1993 року 117 країн підписали нову угоду про лібералізацію світової торгівлі. Прикладом лібералізації торгівлі є також відносини між країнами Європейського Співтовариства.
Все темы данного раздела:
ПЕРЕДМОВА
Економічна проблематика хвилює все ширші кола нашого суспільства. Зростає інтерес, як до теоретичних аспектів сучасної економічної науки, так і раціонального використання тих чи інш
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
Опис навчальної дисципліни
Предмет:“Історія економіки та економічної думки” – це нормативна навчальна дисципліна циклу прфесійної
Наукова періодизація історії економіки
План
1. Предмет і завдання історії економіки та економічної думки.
2. Наукова періодизація економічної історії.
3. Загальна характеристика джерел і літератури.
&
Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
План
1. Історико-економічне значення неолітичної революції.
2. Особливості східного рабства (Єгипет, Межиріччя, Індія, Китай).
3. Історико-економічне значення Трипільсько
План семінарського заняття по темі
“Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій”
1. Історія економіки у системі економічних наук.
2. Наукова періодизація історі
Літературні джерела
[16, 17, 34, 35, 37, 46, 49, 52, 58, 60, 71 с.53, 72 с.101, 74, 81]
Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових ц
План семінарського заняття по темі
“ Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VІІІ ст. до н. е. – V ст.)”
План
1. Галузі господарства та сут
Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя
План
1. Формування і розвиток феодальних відносин у Західній Європі (на прикладі – королівства Франції, Англії, Німецьких земель).
2. Середньовічне місто, цехове ремесло, торгівля
План семінарського заняття по темі
“Феодальна система господарства в Західній Європі”
1. Виникнення і розвиток феодальних відносин у Західній Європі:
- Франція;
- Німеччина;
- Анг
План семінарського заняття по темах
“Генезис капіталізму та перехід до індустріального суспільства”
“Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства”
В провідних країнах світу
План
1. Монополістичний капіталізм – основні ознаки, типи монополістичних об’єднань.
2. Особливості процесу індустріалізації в провідних країнах світу (США, Німеччина, Англія, Фра
Тема 6. 1. Господарство України у другій половині ХІХ – на початку ХХ т.
План
1. Особливості промислового розвитку України у ХІХ ст.
2. Столипінська аграрна реформа в українських землях.
3. Промислове піднесення в Україні на передодні першої с
Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні
(друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.)
План
1. Школа класичної політичної економії – В. Каразин, Т. Степанов, Й. Ланг, І. Вернадський, А. Антонович.
2
Основні напрямки економічної думки в Україні
(друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.)”
1. Особливості промислового розвитку України у ХІХ ст.
2. Основні положення та економічні наслідки реформи 1861 р.
План семінарського заняття по темах
“ Світове господарство у міжвоєнний період”
“Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина Х
Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст.
План
1. Особливості та закономірності розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст. Інтеграційні процеси в економіці.
2. Особливості та закономірності розвитку країн св
Методи оцінювання результатів поточного і підсумкового контролю та розподіл балів за рейтинговою системою
Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється такими засобами: усне опитування, опитування за допомогою тестів, перевірка контрольних робіт та рефератів.
Розподіл балів при рейтинговй системі
Напрямів підготовки 6.030509 “Облік і аудит“, 6.030508 “Фінанси і кредит”, 6.030504 “Економіка підприємства”, 6.030503 “Міжнародна економіка”
Моду
Розподіл балів при рейтинговй системі
Напряму підготовки 6.030504 “Економіка підприємства“
Модулі
Модуль 1
Контрольний
Захід
Модуль 2
Християнство, як чинник господарського розвитку розвитку та капіталізації економічних відносин Європейської цивілізації.
3. Історико – економічне значення господарста та багатогранності економічної думки античного світу.
4. Феодальне законодавство у Європі та Україні, як основне джерело відображення економіч
Предмет і завдання історії економіки та економічної думки.
Економічна проблематика хвилює все ширші кола нашого суспільства. Зростає інтерес, як до теоретичних аспектів сучасної економічної науки, так і раціонального використання тих чи інших економічних н
Наукова періодизація економічної історії
З часу виникнення історії господарства визначились різні підходи до наукової періодизації історії економіки. Зокрема, інституціонально-технологічний, історико-хронологічний, а також періодизація Ф.
Античний (від с. І тис. до н. е. до с. V ст.).
Формування юридично-правової ситеми регулювання соціально-економічних відносин суспільства на основі захисту приватної власності. З’являються ремесла, торгівля, грошова та фіскальна системи.
Утвердження індустріального суспільства (від поч. до к. ХІХ ст.).
Відбувається кардинальний перехід від вільної конкуренції до монополізму. Завершується процес формування сучасного світового господарства на основі кооперації, міжнародного поділу праці та виробнич
Історико-економічне значення неолітичної революції.
Неолітична революція відбувалася від VI тис. до н. е. до III тис. до н. е.
Історико-економічне значення неолітичної революції полягає в утвердженні різних галузей відтворюючого
Особливості східного рабства (Єгипет, Межиріччя, Індія, Китай).
Як уже зазначалося, зростання продуктивних сил забезпечило спочатку невелике, а потім істотне перевищення виробленого над необхідним продуктом. У цих умовах стало економічно вигідно робити з полоне
Месопотамія
До району східного рабства належала також Месопотамія (Межиріччя). Найрозвиненішими державами Межиріччя в IV – III тис. до н. е. були Шумер, Ніппур, Ур, Урук, а з III тис. до н. е. – Вавилонське ца
Історико-економічне значення Трипільської культури.
Людина з’являється на теренах України майже 1,5 млн р. до н. е. Найдавнішими палеолітичними стоянками є: Королеве, Рокосів на Закарпатті, Лука-Врублевецька на Дністрі, Амвросіївка на Донбасі.
Господарство античної Греції.
У I тис. до н. е. – першій пол. I тис. н. е. на Півдні Європи складається античне (antikjs) стародавнє рабство, яке згодом перетворюється у класичне. Елліни примандрували із півноч
І-й період Римської держави (VIII – VI ст. до н. е.) – царський
Однією з найважливіших історичних подій становлення європейської цивілізації є поява на арені історії Римської імперії.
У 1000 – 800 рр. до н. е. територію сучасної Італії колонізували е
ІІ-й період Римської держави (510 – 31 рр. до н. е.) – республіканський
Реформи Сервія Туллія (579 – 535 рр. до н. е.) знищують пережитки родового ладу, ділять населення не за родовим, а за майновим цензом на шість категорій. Кожна категорія под
ІІІ-й період Римської держави (31 р. до н. е. – к. ІІІ ст. н. е.) – рання Римська імперія
Це період розквіту класичних рабовласницьких відносин. У ІІ – І ст. до н. е. сільське господарство переживало піднесення. У межах рабовласницького сектора сільськогосподарське виробництво отрима
IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
Криза і занепад господарства позначилися ще у 73 – 71 рр. до н. е., у час, коли у Римі відбувалися зовнішні (боротьба з Митридатом) та внутрішні потрясіння (повстання Спартака).
Ознаки
Римською інтерпретацією християнства стає стоїцизм.
Найвидатнішими серед стоїків є Сенека (4 - 5 pp. н. е.), Епітікет(50 - 40 pp. н. е.), Марк Аврелій (80 - 121 pp. н. е.). Це час найвищої могутност
Фінансова та податкова система стародавнього світу.
У 100 – 44 рр. до н. е. у ході реформ Гайя Юлія Цезаря чітко було визначено суми податків для окремих общин. Цензори перевіряли наявність майна та визначали суму податку. Гр
Християнство.
Християнство — злиття культур римлян, греків і навколишнього світу — культури варварів.
Перші релігійні братства утворились як антитеза братству общин.
Індивідуалізм та колективі
Основні терміни і поняття
Ас – грошова одиниця Стародавнього Риму.
Варни – станово-економічна ієрархія в древній Індії (II тис. до н. е.).
Вершники – римс
Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя.
План
1. Формування і розвиток феодальних відносин у Західній Європі (на прикладі – королівства Франції, Англії, Німецьких земель).
2. Середньовічне місто, цехове ремесло, торгівля
Франція
У 481 році, після завоювання Риму, Хлодвіг започатковує франкську королівську династію меровінгів. Становлення та розвиток аграрного суспільства у державі франків відбувалос
Середньовічне місто, цехове ремесло, торгівля.
З початком другого тисячоліття поступово відроджуються забуті навички і ремесла. У кінці ХI ст. відбувається виділення ремесла з феодального натурального господарства. Утворення середньов
Економічна думка середньовіччя. Учення про “справедливу ціну” Фоми Аквінського.
Мислення середньовічної людини мало теологічний характер. Економічна думка ще не відокремилася у самостійну галузь знань, її проявам властивий практицизм. Основними джерелами економічної думки с
Економічна думка на Україні доби середньовіччя
До літературних джерел, які відображали тогочасні економічні погляди, можна віднести літописи, угоди, грамоти князів, кодекси та записи світського і церковного права. Одними із основних джерел є “
Основні терміни і поняття
Аллод – спадковий наділ частини продуктивної общинної землі, закріплений у приватну власність.
Бюргери – вільні повноправні жителі (ремісники, купці) сере
Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства
План
1. Великі географічні відкриття, їх історико-економічне значення.
2. Мануфактурне виробництво як основний аспект генези індустріального суспільства.
3. Перша хвиля б
Основні географічні відкриття
Роки
Відкриття
Мореплавці
І п. XІV ст.
Канарські та Азорські о-ви; о-в Мадейра
Генуезці
Економічні наслідки ВГВ
– “революція цін”, що призвела до перерозподілу доходів та активного первинного нагромадження фінансових ресурсів; зміцнення позицій міської та сільської буржуазії, що зароджувалася;
– фор
Мануфактурне виробництво як основний аспект генези індустріального суспільства
Поява мануфактур пов’язана з тим, що основні виробники — це ремісник і селянин — уже не мали економічної спроможності придбавати ті знаряддя праці, які придбавало мануфактурне виробництво, через на
Перша хвиля буржуазних революцій та їхнє економічне значення.
1566–1609 рр.
Нідерланди
Між Півднем, де існували різні форми феодальних повинностей, і Північчю, де селянство стало вільним і формувалося фермерське торгов
Мануфактурний період української промисловості.
Важливе значення для розвитку ремесла та мануфактурного виробництва в Україні мав процес урбанізації. Міста були основними центрами товарного виробництва та обміну, носіями суспільно-економічного п
ХVІ ст.
Завершення довготривалого періоду існування традиційного господарства, активний розвиток промисловості та підприємницької діяльності сприяли також і розвиткові економічної думки.
Економічні погляди меркантелістів та фізіократів, їх роль у виникненні класичної політичної економії
(В. Стаффорд, В. Петті, П. Буагільбер, економічна таблиця Ф. Кене)
Ринкова економіка в найбільш чіткій формі виступає в торгівлі. Торгові центри розташовувалися на торгови
Фізіократія
Для Франції першої половини XVIII ст. гостро постали питання розвитку сільського господарства та боротьби з економічною політикою, що ґрунтувалася на концепції меркантилізму. Дворянство і церква
Учення про природний порядок
Фізіократія — це, як стверджують фізіократи, наука про природний порядок, концептуальна база школи фізіократів, які вперше досліджують проблему соціальних відносин і перші поставили її. Слід ро
Учення фізіократів про капітал
Однією з важливих заслуг фізіократів є запровадження в економічну літературу категорії “капітал”, яка до цього мала незрозумілий зміст. Під капіталом розумілися грошові кош
Економічна думка в Україні у XVІІ–XVІІІ ст.
У надрах козаччини сформувалися соціально-економічні традиції та певна економічна думка, що знайшли відображення в унікальному за змістом документі Конституції П. Орлика (1672–1742 рр.),
Передумови промислової революції
Науково-інженерна думка завжди випереджала розвиток виробництва. Герон Олександрійський (І ст.) створив перший паровий двигун, який не міг бути використаний у виробництві (
Наслідки
Активно зростає металургійне виробництво (1790 – 80 тис. т, 1820р. – 250 тис. т, 1853 р. – 2,7 млн т чавуну; з 1865 р. по 1880 рр. видобуток вугілля зріс у 10 разів і сягнув 100 млн т на рік). Форм
Промисловий переворот у Франції
Характерною особливістю цього процесу у Франції був тривалий період з 1805–1810 рр. до ІІ пол. ХІХ ст., а також залежність від внутрішньополітичної ситуації та економічної політики урядів.
Промисловий переворот у Німеччині
Промисловий переворот у Німеччині розпочався із значним запізненням у 30–50-х рр. ХІХ ст. і завершився у період 1850–1871 рр.Основними причинами сповільненого розвитку економіки
Промисловий переворот у США
Промисловий переворот починається у бавовняній промисловості. Характерною особливістю цього економічного явища було те, що виробничий процес оминув стадії ремесла і мануфактури.
1790 р. ан
Підсумки
Економіка індустріального типу характеризується тим, що в промисловому виробництві зосереджується від 45 до 70 % працездатного населення. Більшість робітників забезпечують обслуговування машин та м
А. Сміт (1723–1790 рр.).
Англія середини XVIII ст. — епоха становлення нового економічного порядку, цей процес відображено у працях А. Сміта — творця теорії ринкової економіки, в якій, однак, є й суперечливі положен
Жан Батист Сей.
На межі XVІІІ–ХІХ ст. формується “нова хвиля” у класичній школі. Провідними представниками цієї економічної течії були: англійці – Д. Мак-Куллох, Д. Міль, Т. Мальтус,
Жан Батист Сей
Сей є автором популярного в Європі “Трактату з політичної економії”, який уперше побачив світ 1803 p., а потім багато разів перевидавався, і капітального підручника
Історична школа Німеччини
Період ХІХ – початок ХХ ст. ознаменувався бурхливим розвитком капіталізму в умовах промислового перевороту, індустріалізації та формування монополістичних об’єднань. Нові економічні процеси, соціал
Марксистська економічна теорія
У 40-х роках ХІХ ст. коли завершувався перший етап науково-технічної революції, була створена в умовах промислового перевороту матеріально-технічна база капіталізму, світ пережив перші три економіч
Основні терміни і поняття
“Америка для американців” – Маніфест, виголошений 2 грудня 1823 р. п’ятим президентом США Дж. Монро, згідно з яким забезпечувалися інтереси цієї країни на внутрішньому та зовнішньо
Монополістичний капіталізм – основні ознаки, типи монополістичних об’єднань.
Під час індустріалізації відбувається концентрація виробництва і серйозні зміни в самій структурі економіки, організації та управлінні виробництвом – виникають монополії, акціонерні товариства. Це
Франція
Економічний розвиток Франції в останній третині ХІХ ст. характеризується кількома особливостями – уповільненим промисловим розвитком, парцелярністю сільського господарства та швидкою концентраці
Німеччина
В останню третину ХІХ ст. населення Німеччини зросло з 35 до 50 млн осіб. Загальна чисельність промислових робітників зросла на третину. Цьому сприяло об’єднання Німеччини. Ліквідовув
Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини Першої світової війни
Утворення індустріального суспільства завершилося формуванням на початку ХХ ст. світового ринку та світового господарства як сукупності господарств, зв’язки між якими здійснювалися за допомогою
Альфред Маршалл, Джон Бейтс Кларк, Вільфредо Парето, Леон-Марі Еспрі Вальрас).
Закономірним явищем в економічній теорії є поява в останній третині ХІХ ст. маржиналізму (marginal – граничний).Основна ідея маржиналізму – дослідження гр
Податкова держава“ Йозефа Алоїза Шумпетера
У контексті економічної теоретичної науки (у перехідний та новий час) активного розвитку набуває вчення про податки. Це було зумовлено історичними факторами соціального й політичного характе
Основні терміни і поняття
Дивіденд – прибуток від інвестицій, як правило, у формі готівки або акцій. Є частиною прибутку акціонерного товариства, яку щороку розподіляють між акціонерами за їхніми акціями і
Особливості промислового розвитку України у ХІХ ст.
У кінці XVIII ст. (після трьох поділів Польщі) українські землі стали колоніальною окраїною Російської та Австро-Угорської імперій. Мануфактурна промисловість та внутрішній ринок розвивалися вкр
Столипінська аграрна реформа в українських землях
П.А. Столипін (1862–1911 рр.) голова Ради Міністрів та міністр внутрішніх справ царського уряду був одночасно видатним реформатором. Його діяльність була спрямована на інтенсиф
Господарство України в 1914–1920 рр.
Українська економіка на початку ХХ ст. розвивалася по висхідній, але, як і в інших країнах, у цей період проявляється циклічність. 1893–1899 рр. – період різкого підйому, зумовлений п
Школа класичної політичної економії – В. Каразин, Т. Степанов, Й. Ланг, І. Вернадський, А. Антонович.
З початком у 20 роках ХІХ ст. промислового перевороту та поступової капіталізації господарства чітко простежується розвиток політичної економії в Україні у взаємозв’язку з досягненнями світової еко
Д. П. Журавський, Д. М. Струков.
У дореформений період основним питанням, навколо якого велася активна економічна та політична полеміка, було селянське питання. У 40-х роках ХІХ ст. формуються дві протилежні течії – рев
Михайло П. Драгоманов
У 60-х роках ХІХ ст. в Україні сформувався ліберально-буржуазний рух, який представляли громади. Активними діячами цього руху були: В. Антонович, П. Чубинський, К. Михальчук, П. Жите
Вплив на економічну думку в Україні наукової діяльності – Миколи Зібера, С. Подолинського, Михайла Туган-Барановського, Євгенія Слуцького
Значний вплив на економічну думку в Україні к. ХІХ ст. мали М. Зібер (1844–1888), С. Подолинський (1850–1891), М. Туган-Барановський (1865–1919), Є. Слуцький (1880–1948).
М. Зібер
Основні терміни і поняття
Відміна кріпосного права – 19 лютого 1861 року, скасування особистої залежності селян від поміщиків, їхнє звільнення і створення органів селянського управління; наділення селян зем
Німеччина
Під час війни Німеччина опинилася в економічній та морській блокаді. Це неминуче позначилося на її економічному стані. Забезпеченість промисловості ресурсами зменшилася на 45– 0 %. До війни Німеччи
Франція
У роки Першої світової війни, особливо в 20-х роках, у економіці та соціальній структурі Франції відбулися глибокі зміни. Держава починає приділяти особливу увагу розвитку важкої промисловості.
Німеччина
На початку 20-х років німецька економіка була повністю деморалізована. Загальні втрати на ведення війни становили 150 млрд марок, а ресурси, накопичені за чотири роки війни, не перевищували 32–35 м
Світова економічна криза 1920–1933 рр. Американський та німецький шляхи виходу з кризи.
До кінця 20-х років економічна система провідних капіталістичних країн досягла високого рівня складності. Механізми ринкової саморегуляції (т. з. ”невидима рука”) перестали працювати. Для забезп
Великобританія
Економічна криза в Англії свого найвищого розвитку досягла весною 1933 року. Обсяги виробництва зменшилися на 23 % від рівня 1929 року. Негативним явищем стало зменшення виробництва в базови
Франція
Економічна криза у Франції продовжувалася з осені 1930 до 1935 року включно. Падіння виробництва було не різким, а досить затяжним. Спади спостерігалися у 1932 та 1935 рр. Так, порівняно з 1
Німеччина
Найбільше від економічної кризи постраждала економіка Німеччини, яка повністю залежала від іноземного кредитування.
Обсяги промислового виробництва зменшилися на 58 %. Зупинилося ви
Едвара Хейстінгса Чемберліна
Економічна дійсність початку 20 століття, зокрема активний процес монополізації світового виробництва зумовили розвиток теорії монополістичної і недосконалої конкуренції.
Основоположником
Економічна теорія недосконалої конкуренції – Джоан Вайолет Робінсон
Найвизначнішою продовжувачкою вчення “школи Маршалла“ була професор Кембриджського університету Дж. Робінсон, яка в 1933 році опублікувала працю “Економічн
Економічні погляди Дж. М. Кейнса.
У 1936 році англійський економіст Дж. М. Кейнс опублікував працю “Загальна теорія зайнятості, процента і грошей”,де обґрунтував неможливість самор
Основні терміни і поняття
Американський індивідуалізм – внутрішня політика президента Г. Гувера, яка ґрунтувалася на реалізації принципів індивідуалізму, що означає встановлення рівних можливостей для кожно
Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст.
План
1. Особливості та закономірності розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст. Інтеграційні процеси в економіці.
2. Особливості та закономірності розвитку країн св
Німеччина
У 1935 р. фашистським урядом був узятий курс на підготовку до війни. Щорічний випуск військової продукції становив:
– літаків – 25 тис. шт.;
– танків – 20 тис. шт.;
– гар
Особливості та закономірності розвитку країн світу в 40–90 рр.
Розвиток світового господарства у 40 – 80 рр. характеризується такими основними загальними тенденціями.
1. Відбудова європейського та японського господ
Важливою складовою економічної політики 60-х рр. була реалізація програми “нових рубежів” президента Дж. Кенеді.
До основних її складових потрібно віднести:
– стабілізацію цін;
– стимулювання темпів економічного зростання та підтримку ринкової рівноваги;
– регулювання бюджетн
Великобританія
У ході Другої світової війни Великобританія зазнала значних матеріальних, фінансових та людських втрат. 245 тис. осіб загинули, 278 тис. було поранено. На 10 % зменшилося промислове виробництво, об
Франція
30 серпня 1944 р. перехідний уряд Шарля де Голля розпочав відбудову французького господарства на основі розвитку державно-монополістичного капіталізму.
Німеччина
Повоєнна відбудова німецького господарства здійснювалася на основі участі в плані Маршалла та реалізації економічної програми Людвіга Ерхарда.
Так, за перші роки реаліз
Висновок
Таким чином, у повоєнний період у результаті соціально-економічних перетворень у провідних країнах світового господарства сформувався принципово новий тип економічних взаємовідносин основних соціал
Повоєнне неокейнсіанство - Рой Харрод, Алвін Хансен, Пол Семюелсон, Джоан Робінсон.
У повоєнні роки на перший план соціально-економічного розвитку провідних країн світу виходить не проблема повної зайнятості, а проблема економічного зростання. Цьому сприяє
Повоєнний неолібералізм - Фрідріх Хайєк, Вальтер Ойкен.
“Сильна автономна конкурентна економіка” – такий основний девіз найяскравішого представника неолібералізму Фрідріха Августа фон Хайєка (1899–1992). Особливості методо
Основний внесок у концепцію “соціальне ринкове господарство” робить Вольтер Ойкен.
В. Ойкен використовує термін “національна економія” на противагу політекономії, виходячи з того, що єдиної політичної економічної теорії не може бути, економічні процеси здебільшого мають наці
Неокласичне відродження
Неокласичне відродження – течія в економічній теорії, яка сформувалася у 70-х роках XX ст. на основі поглядів про потребу у мінімізації державноговтручання в економіку. У новій класич
Індустріально-технологічний – Джон Кеннет Гелбрейт.
Інституціоналізм (від лат. institutio – звичай, настанова) був прийнятий для визначення системи поглядів на суспільство та економіку, в основі якої покладено категорію інститут
Основні терміни і поняття
Автаркія –економічна політика, спрямована на господарське відособлення, створення економіки в межах окремої країни або групи країн, максимальне обмеження імпорту при одночасному ст
Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються.
Індустріальний розвиток аграрно-сировинних країн упродовж повоєнного періоду, крах колоніальної системи призвели до появи кількох груп країн, різних за рівнем розвитку окремих галузей та господарст
Мілтон Фрідмен – основоположник монетаризму.
Ще у 20-ті роки в Чикагському університеті зародилися монетарні ідеї. На початку 60-х років ці ідеї стають домінуючими у зв’язку з публікаціями Мілтона Фрідмена, Нобелівського лауреата 1976 року “з
Гуннар Мюрдаль, Пітер Друкер, Алвін Тоффлер, Д. Белл).
Глобалізація — це вільне переміщення капіталу, його повне панування. Він набуває характеру планетарного явища.
Панування капіталу в глобальному масштабі утверджує
Д. Белл розробив теорію індустріально-технократичного суспільства.
Основною проблемою індустріального суспільства він вважає – підпорядкування економічних функцій політичному порядку; центральний факт – незалежність економічного порядку від політики поступово з
Основні терміни і поняття
“Адхократія” -тимчасові структури спеціалістів, які керують окремими проектами, відродження підприємництва всередині корпорацій.
Антимонопольні корпорації
НЕП в Україні
Воєнні дії, які точилися на території України впродовж семи років, та політика насадження комунізму у 1918 – 1920 рр. завдали величезної шкоди народному господарству. Було порушено економічні зв’яз
Західноукраїнські землі у міжвоєнний період
У 1923 році рада послів Антанти у Версалі визнала суверенітет Польської держави над Східною Галичиною та Волинню. Тут були створені чотири воєводства – Львівське, Станіславське, Тернопільське та
Податки за часів непу
Нова економічна політика, проголошена більшовиками, докорінно змінила роль податків у фінасово-економічному житті країни. На тлі колосального бюджетного дефіциту та паперово-грошової емісії форм
Господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови
З початком Другої світової війни в Україні відбувалися певні політичні та економічні зміни, зумовлені введенням радянських військ 17 вересня 1939 року до Західноукраїнських земель та включенням їх
Проблеми податкової реформи.
Знайти збалансоване співвідношення між можливостями держави щодо збору податків і досягненням визначених соціально-економічних цілей є головним завданням держави під час податкової діяльності.
Частка податкових надходжень та відрахувань у Консолідованому бюджеті України в 1991–1995 рр.
Види податків
Роки
Податок на дохід (
Частка податків і обов’язкових платежів у Зведеному бюджеті України в 1997–2002 рр., млрд грн
20,7
23,5
Основні терміни і поняття
Воєнний комунізм – політика радянського керівництва в роки громадянської війни, спрямована на централізацію фінансових та матеріальних ресурсів на основі націоналізації землі, фабр
І. Методичні рекомендації до проведення семінарських занять
Передмова.
Перехід економіки до ринкових відносин потребує корінних змін у підготовці фахівців. Переосмислення економічних механізмів, орієнтація на світову економічну практику, знання іст
Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
Предмет історії економіки та економічної думки. Нерозривний зв’язок економічної історії, теоретичної думки та історії економічної політики як єдиної історико-економічної науки. Роль історико-економ
Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя.
Генезис аграрного суспільства як політичної та економічної системи. Основні риси феодального господарства. Формування централізованих національних держав у Західній Європі. Особливості феодального
Тема 3.2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства.
Історія первісного нагромадження капіталу, його джерела, методи та результати. Особливості процесу первісного нагромадження у провідних країнах Європи. Передумови та наслідки великих географічних в
Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.).
Початок промислового перевороту на Україні та його особливості.
Передумови промислового піднесення 70 - 90-х років ХІХ ст. Розвиток металургії, вугільної та залізорудної промисловості. Буд
Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст.
Економічні наслідки другої світової війни для світової економіки.
Особливості та закономірності розвитку країн світу в 40 – 90-х роках. Науково-технічна революція. Зрушення в галузевій стр
Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи.
Політика “воєнного комунізму”. Нова економічна політика і відбудова народного господарства України у 20-х роках. Згортання непу.
Сталінська індустріалізація та її наслідки. Колективізація
Тематика завдань для поглибленого вивчення курсу
1. Взаємозв’язок філософсько – теологічних, етно – культурних та господарських традицій у період генези ранніх цивілізацій (Єгипет, Межиріччя, Індія та Китай).
2. Християнс
Методи оцінювання результатів поточного і підсумкового контролю та розподіл балів за рейтинговою системою.
Поглиблене усне опитування на семінарських заняттях – від 1 до 2 балів (2 бали – “5”, 1,5 бали – “4”, 1 бал – “3”, 0 балів – “2”). [max – 48 балів за 16 семінарських занять]
Колоквіуми – в
Сутність християнства, буддизму та ісламу.
Головний моральний обов’язок індуса — додержання вчення про карму (обов’язок, призначення), тобто вимог Веду. Характер і доля людини — результат її дій у цьому або минулому житті, але не виключаєть
Історико-економічне значення Трипільської культури.
Людина з’являється на теренах України майже 1,5 млн р. до н. е. Найдавнішими палеолітичними стоянками є: Королеве, Рокосів на Закарпатті, Лука-Врублевецька на Дністрі, Амвросіївка на Донбасі.
Зародження елліністичних полемічних шкіл – стоїки, софісти, гностики, піфагорійці, демагоги, як основа філософії наступних віків.
Матеріалістична філософія Стародавньої Греції
Мілетская школа: Файес (624 - 547 рр. до н. е.): Архе (першопочатки світу) - вода, у воді зародилася життя.
Анаксімандр (610 -
Економічні погляди Цицерона (ідеологія латифундистської аристократії).
Марк Туллій Цицерон (лат. Marcus Tullius Cicero; 3 січня 106 р. до н. е.., Арпінум - 7 грудня 43 р. до н. е.., Форма) - древньоримський політик і філософ, блискучий оратор. А також вчитель і кумир
Податкова система середньовіччя.
Важливе значення в економічному житті середньовічної Європи мали податки та різні примуси на користь феодалів чи державних установ. У романізованих країнах збереглася римська податкова система, що
Особливості оподаткування в Україні в добу середньовіччя.
Із розвитком та зміцненням елементів держави в українських землях у VIII–XII ст. формуються елементи податкової системи. Найдавнішою формою прямого оподаткування, спрямованого на забезпечення княжо
Фінансовий та грошовий обіг, податки та кредит у мануфактурний період.
Розвиток ремесла, міст сприяв зростанню торгівлі. Особливо жваво вона провадилася у міських республіках Північної Італії — Флоренції, Венеції, Генуї, де зростав торговий і позиковий капітал, зародж
Місце капіталізму в світовій історії, його періодизація та основні риси.
Найважливішою рисою суспільної форми капіталістичного способу виробництва є монополізація незначною частиною суспільства переважної маси засобів виробництва й їх використання як знаряддя експлуатац
Мануфактурний період української промисловості.
Важливе значення для розвитку ремесла та в подальшому мануфактурного виробництва в Україні мав процес урбанізації. Міста були основними центрами товарного виробництва та обміну, носіями суспільно-е
Податки козацької доби.
У кінці XVІ ст. за часів Великого князівства Литовського на півдні України формується Запорозька Січ як самоврядна система, феодальна республіка. Січ мала власну казну (скарб) та відповідну своєрід
Зміни у аграрних відносинах в Україні козацько-гетьманської доби.
Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького внесла кардинальні зміни в аграрні відносини. Незважаючи на їхню залежність від ходу військових дій, було ліквідовано в
Розвиток сільського господарства у ХVІ-ХVІІІ ст.
Провідну роль в економічному житті України продовжувало відігравати сільське господарство. Хліборобство розвивалося в основному екстенсивне, за рахунок освоєння пусток, луків, заболочених місць, но
Індустріально технологічна революція останньої третини ХІХ ст. та її вплив на світове господарство.
Індустріалізацію як світовий економічний процес зумовив другий етап науково-технічної революції, що розпочався у останній третині ХІХ ст. Темпи технічного прогресу були вражаючими, їхні результати
Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини першої світової війни.
Утворення індустріального суспільства завершилося формуванням на початку ХХ ст. світового ринку та світового господарства як сукупності господарств, зв’язки між якими здійснювалися за допомогою зов
Основні положення та економічні наслідки реформи 1861 р.
Кріпосницькі відносини в Росії існували значно довше, ніж в інших країнах Європи. Вони несли в собі надзвичайно жорстокі і потворні риси рабського примусу і насилля. Питання про відміну кріпосного
Господарство України в 1914 - 1920 рр.
Українська економіка на початку ХХ ст. розвивалася по висхідній, але, як і в інших країнах, у цей період проявляється циклічність. 1893 – 1899 рр. – період різкого підйому, зумовлений процесом інд
Економічні зміни в господарстві воюючих країн.
У Першій світовій війні брали участь 36 країн світу з населенням приблизно в один мільярд осіб, що становило 67 % населення Землі.
Основні воєнні дії розгорнувся у Євр
Особливості кризи в Німеччині, Англії, Франції.
До кінця 20-х років економічна система провідних капіталістичних країн досягла високого рівня складності. Механізми ринкової саморегуляції (т. з. ”невидима рука”) перестали працювати. Для забезпече
Причини Другої світової війни.
Локарнська конференція відбулася 5-16 жовтня 1925 року з метою політичної інтеграції Німеччини в Версальську систему та обєднання Західної Європи. В цій конференції взяли участь Англія, Франція, Ні
Господарство України в роки ІІ світової війни.
Для України друга світова війна почалася у вересні 1939 p. Згідно з пактом Молотова — Ріббентропа Радянський Союз зайняв західноукраїнські землі. В 1940 p. до Української РСР була приєднана Буковин
Розвиток народного господарства в 1946-1970 рр. Причини сповільнення економічного розвитку України в 60-80-х рр.
Розвиток господарства у 60–70 рр. був найбільш успішним за весь період радянської влади. Виробництво промислової продукції зросло на 84 % (9,1 % складали річні темпи приросту). Видобуток нафти зріс
Конституція України прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.
Економічні, політичні та духовні відносини, значною мірою становлять сферу громадянського суспільства, яке базується на засадах свободи і саморегуляції. Правова держава, з огляду на це, не може вст
Методи оцінювання результатів поточного і підсумкового контролю та розподіл балів за рейтинговою системою.
Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється такими засобами: усне опитування, опитування за допомогою тестів, перевірка контрольних робіт та рефератів.
При усному т
Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
1. “Податний устав” Птолемеїв 257 р. до н. е., та його значення для Єгипту.
Тема 4. 2. Економічна думка у другій половина ХVІІІ ст. - першій половині ХІХ ст.
Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
1. Економічні погляди Ж. Б. Сея. (“Трактат по политической экономии”. – М., 2000. –
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
1. Історія економіки у системі економічних наук.
2. Наукова періодизація історії економіки.
3. Особливості господарства в епоху палеоліту і мезоліту.
4. Проблеми взаємоді
ВАРІАНТИ ТЕСТІВ ДЛЯ ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
Завдання № 1. Життєдіяльність людини в період палеоліту носила характер:
а) привласнюючий;
б) відтворюючий.
Завдання № 2. Ос
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ
1. Охарактеризуйте основні періоди історії світового господарства.
2. Визначіть напрямки життєдіяльності людини у період палеоліту - мезоліту.
3. Яке значення для
Новости и инфо для студентов