НЕП в Україні - раздел История, Навчально-методичний комплекс дисципліни Історія економіки та економічної думки Воєнні Дії, Які Точилися На Території України Впродовж Семи Років, Та Політик...
Воєнні дії, які точилися на території України впродовж семи років, та політика насадження комунізму у 1918 – 1920 рр. завдали величезної шкоди народному господарству. Було порушено економічні зв’язки між окремими районами, підірвано грошовий обіг, зруйновано матеріально-технічну базу важкої промисловості. Загальні збитки оцінювалися в 10 млрд золотих карбованців. У 1920 році в Україні майже припинився видобуток залізної руди, виробництво сталі становило 1,7 %, прокату – 1,8 %, видобуток вугілля – 22 % від довоєнного рівня. У шахтах Донбасу знаходилося 85 млн т заваленого або затопленого вугілля, із 3 269 шахт видобували 893 т, а з 295 тис. шахтарів залишилося всього 147,7 тис. У глибокому занепаді знаходилися основні галузі легкої та харчової промисловості. Із 192 цукрових заводів, що на 1913 р. виробляли 85 млн пудів цукру, працювали лише 76 із загальним обсягом продукції в 4 млн пудів (4,8 % довоєнного виробництва).
Наприкінці 1920 року важка промисловість України й Росії випускала продукції майже в сім разів менше, ніж у 1913 р., товарообіг залізниць зменшився у чотири рази. Чисельність промислових робітників зменшилася наполовину, з’явилася велика кількість безробітних. Голод, епідемії косили десятки тисяч жителів міст. До липня 1920 р. грошова емісія зросла у 60 разів, а ціни у 1923 р. – на 7 200 %.
Радянський уряд продовжував ігнорування об’єктивно існуючих економічних законів. На початку 1921 року приймаються декрети про безгрошовий випуск продукції за картами, безкоштовне надання палива, комунальних та поштових послуг. Починалася підготовка до скасування грошового обігу. Селянство протестувало проти заборони торгівлі й продрозкладки. Для придушення селянських виступів застосовувалися найбоєздатніші частини Червоної армії на чолі з головою Раднаркому УСРР Г. Раковським та командуючим Збройними силами України М. Фрунзе, численні загони ЧК. Господарське становище України значно погіршувалося у зв’язку з катастрофічною посухою 1921 року, яка у 1922–1923 рр. викликала жахливий голод. Хлібний дефіцит в Україні зумовлювався інтенсивним вивезенням хліба за межі республіки. До РСФСР було вивезено 27 млн пудів зерна, тоді, як його дефіцит в Україні становив 25 млн пудів.
Таким чином, економічне становище України на початку 20-х років було вкрай складним. Політика воєнного комунізму призвела до дезорганізації господарських зв’язків, занепаду виробництва, руйнування матеріально-технічної бази промисловості, селянського незадоволення. Нова економічна політика визрівала із самої суті соціально-економічної та політичної ситуації у країні.
Термін “нова економічна політика“ вперше було вжито на Всеросійській продовольчій нараді 16 червня 1921 року, хоча початком її впровадження вважається прийняття 21 березня 1921 року Х з’їздом РКП(б) постанови “Про заміну розкладки натуральним податком”. Вона базувалася на відносно широкому використанні ринкових механізмів і стимулів, її запровадження повинно було врятувати економіку країни від повного розвалу. Концептуальною основою непу був шлях до соціалізму через державний капіталізм. Складовою моделі в економіці була адміністративно-ринкова система господарювання.
Як комплекс заходів перехідного періоду, нова економічна політика, включала:
– заміну продрозкладки продподатком;
– використання товарно-грошових відносин;
– формування інфраструктури ринку;
– кооперування трудящих;
– запровадження госпрозрахунку, особистої зацікавленості трудівника у результатах праці;
– тимчасовий допуск капіталістичних елементів в економіку.
Центральною проблемою в розробці та здійсненні нової економічної політики було селянське питання. Виходячи з рішень Х з’їзду РКП(б), надзвичайна сесія ВУЦВК прийняла відповідний закон про заміну продрозкладки продподатком, а Раднарком УСРР 24 травня 1921 р. видав Декрет про його норми й розмір. Загальна сума податку становила 126 млн пудів зерна, замість 180 млн пудів згідно з продрозкладкою. Продподаток визначався як частка від загальної кількості продукції, при цьому враховувалися обсяг врожаю, майнове становище сім’ї, кількість членів у сім’ї тощо. Спочатку розмір продподатку становив 20 % від чистого продукту селянського господарства, а згодом його було зменшено до 10 % врожаю. Надлишок продукції селянин міг продавати державі чи на ринку за вільними цінами. Згідно з Цивільним кодексом, прийнятим у грудні 1922 р., земля проголошувалася власністю держави і не могла використовуватися як об’єкт товарного обороту. Володіння землею допускалося винятково на правах користування. Усе це значно стимулювало сільськогосподарське виробництво.
В Україні формувалася єдина система кооперації (”Плодоспілка”, ”Добробут”, ”Кооптах”; кооперовано 3,1 млн госп. із 5,1 млн). У жовтні 1921 р. з єдиної системи споживчої кооперації було створено машино-тракторні, тваринницькі, насінневі, цукробурякові, меліоративні та інші товариства. Для забезпечення селян посівним матеріалом, робочою худобою, реманентом у 1922 р. було створено акціонерне товариство “Село – допомога” (кредити 400 млн крб., ввезено 20 тис. тракторів), у лютому 1923 р. утворено Всеукраїнську спілку сільськогосподарських кооперативів “Сільський господар“, яка здійснювала всі позиково-продовольчі операції на селі. Упродовж 1921 – 1928 рр. сільськогосподарська кооперація республіки зосередила в собі значну частину товарної продукції сільського господарства: до 37 % планової заготівлі зерна та близько 50 % технічних культур.
Працюючи в нових економічних умовах, селяни підвищували продуктивність праці. У 1921 – 1922 рр. держава отримала 233 млн пудів хліба, у 1922 – 1923 рр. – 429,6; а в 1925 – 1926 рр. – 496 млн пудів. Заготівля яєць зросла у 6 разів, масла – у 3,1 раза. У 1927 р. в Україні обробляли на 10 % більше землі, ніж у 1913 р., а виробництво зерна досягло довоєнного рівня, хоча урожайність залишилася невисокою. Екстенсивний характер землеробства та низька агрокультура, на жаль, знижували товарність зернового виробництва.
Принципи непу в промисловості визначалися “Наказом Ради Народних Комісарів про впровадження в життя начал нової економічної політики“ від 9 серпня 1921 р. та постановою Ради Праці й Оборони від 12 серпня 1921 р. “Основні положення про заходи по відбудові великої промисловості й піднесенню та розвитку виробництва“. В Україні відповідні законодавчі акти були прийняті РНК УСРР 30 серпня та 21 жовтня 1921 року.
Реформування в галузі промислового виробництва здійснювалося в наступних напрямах:
– поділ підприємств на три групи – державні, орендовані та ті, що підлягали ліквідації;
– переведення державних промислових підприємств на самофінансування та господарський (комерційний) розрахунок;
– впровадження заробітної плати як основної форми винагороди за працю;
– часткова денаціоналізація дрібних (10–12 осіб), кустарних та середніх підприємств (в оренду було здано 5 200 підприємств, на частку приватного сектора припадало 20–25 % виробництва промислової продукції);
– залучення іноземного капіталу у вигляді кредитів, концесій, змішаних товариств тощо (60 % видобутку свинцю й срібла, 85 % марганцевої руди);
– радикальна перебудова системи управління економікою на основі впровадження трестів і синдикатів (75 трестів, серед них “Дон вугілля”, “Південь сталь”, “Південнорудний трест”, “Хімвугілля”, “Скло сода”, “Коксобензол”) та керівництва ними з боку Української Ради Народного Господарства;
– пріоритетний розвиток металургійного виробництва (60 % капіталовкладень) із впровадженням мартенівських печей;
– реалізація плану ГОЕЛРО (Штерівська, Дніпровська, Чугуївська ГЕС);
– створення власної тракторобудівної галузі (Харківський тракторний завод);
– становлення залізничного, морського, автомобільного та авіаційного транспорту.
Реформи в промисловості та сільському господарстві супроводжувалися формуванням фінансової та торговельної системи. Першим організаційним кроком щодо зміцнення фінансової системи було заснування 12 жовтня 1921 р. Державного банку, який мав налагодити грошовий обіг, сприяти розвиткові народного господарства, оволодіти внутрішнім ринком та торговельним оборотом. Т. Сокольников, М. Владимиров та Л. Юровський підготували грошову реформу, сутність якої (1922–1924 рр.) полягала в тому, що на основі закону від 11 жовтня 1922 р. були випущені десятикарбованцеві банкноти – червінці. Один червінець прирівнювався до7,7 гчистого золота. Крім червінців, в обіг було випущено так звані казначейські білети вартістю 1,5 та 5 крб (1 червінець дорівнював 10 крб казначейських білетів).
Неп був видатним зразком у вітчизняній та світовій економічній історії. У результаті проведених заходів з 1921 до 1926 рр. обсяг промислового виробництва зріс майже втричі, довоєнного рівня сягнуло сільськогосподарське виробництво. Темпи приросту національного прибутку за 1921 – 1928 рр. склали 18 %. До 1928 р. національний прибуток на душу населення зріс на 10 %. Реально знижувалося безробіття. Історичний досвід непу розвіяв уявлення про ринок як систему, що не підлягає регулюванню.
Однак з другої половини 20-х років почали змінюватися головні принципи економічної політики. Неп з її спрямованістю на госпрозрахунок, матеріальні стимули, ініціативу людей почав підмінятися командно-адміністративною системою керівництва. У період хлібозаготівельної кризи 1927–1928 рр. нову економічну політику було остаточно відкинуто.
Україна відбудовувалась швидше ніж Союз у цілому. Але процес йшов однобоко. Командні висоти у вугільній, залізорудній, машинобудівній галузях промисловості належали Москві. Легка і харчова промисловості виготовляли не готову продукцію, а напівфабрикати. Молодий український економіст Волобуєв у кінці 20-х років заявив про колоніальне становище України.
Господарство України в умовах ”сталінщини”
(1929–1941 рр.)
У зв’язку з формуванням 30 грудня 1922 року СРСР поступово запроваджуються необмежена система економічної централізації в управлінні господарством, всесоюзне функціонування транспортної системи, органів обліку матеріальних ресурсів, введення централізованого фінансування. У 1924–1927 рр. до загальносоюзного бюджету українського капіталу відраховувалося на 20 % більше, ніж за часів царизму.
Хлібозаготівельна криза 1927–1928 рр. стала приводом до “зламу непу”. З січня 1928 р. тих селян, які відмовлялися продавати “лишки“ зерна державі, оголошували куркулями. Проти них застосовували репресивні заходи: притягували до суду, звинувачували у спекуляції, конфісковували збіжжя. Це нагадувало продрозкладку.
Розроблялися надзвичайні заходи, які переростали в політику комуністичного штурму.
5 грудня 1929 р. ЦК ВКП(б) прийняв постанову “Про реорганізацію управління промисловістю“, за якою підприємства, а не трести, оголошувалися основною ланкою управління. Розпочалося здійснення галузевого принципу управління промисловістю. Трести з госпрозрахункових об’єднань перетворилися в органи технічного управління. Промислові підприємства поступово перетворюються у виконавчий орган центрального керівництва. Практично вся велика промисловість України перейшла в підпорядкування загальносоюзних наркоматів. У 1927 р. XV з’їзд ВКП(б) вперше з 1921 р. проголосив примат плану над ринком. По суті, формувалася командна економіка з найвищим ступенем централізації управління, що повинна була стати фундаментом тоталітарного режиму. Розпочався перехід від річного планування у формі контрольних цифр до перспективного.
Реалізовуючи рішення XІV з’їзду партії (1925 р.), Радою Праці й Оборони було прийнято рішення розробити перспективні плани окремих галузей на п’ятирічний період, а в 1927 році економісти почали розробку першого п’ятирічного плану розвитку народного господарства (1928 – 1932 рр.). Головна проблема, яку необхідно було вирішити у зв’язку зі взятим курсом на форсовану індустріалізацію, – це фінансування розвитку промисловості, особливо важкої. Не маючи можливості отримати іноземні позики, а також через відсутність внутрішнього капіталонагромадження, Сталін та його оточення почали швидкими темпами розвивати важку промисловість за рахунок ”перекачування” в неї коштів, що нагромадилися в сільському господарстві, легкій промисловості, торгівлі та інших галузях.
Перший п’ятирічний план був найсприятливіший для України. Вона отримувала понад 20 % загальних капіталовкладень. 400 із 1 500 промислових підприємств планувалося побудувати в Україні. Гордістю вітчизняного енергетичного будівництва став Дніпрогес у Запоріжжі, найбільша на той час гідроелектростанція в Європі, що була збудована у 1932 році зусиллями 10 тис. робітників. Виробництво електроенергії в Україні зросло з 1 244 млн кВт у 1928 р. до 3 158 млн кВт у 1932 році. У Донбасі було побудовано 53 нові шахти, 12 доменних та 24 мартенівських печі. Споруджувалися три нові гіганти світового значення – “Азовсталь”, “Запоріжсталь”, “Криворіжсталь”. Перший чавун ці новобудови дали у 1933–1934 рр. З 1932 р. в Україні формується електрометалургійне виробництво. Високоякісну інструментальну сталь випускає “Дніпроспецсталь”. Швидкими темпами створювалося трубопрокатне виробництво та кольорова металургія. Значна частина капіталовкладень направлялася на розширення та реконструкцію діючих підприємств. У цілому обсяги продукції машинобудування та металообробки за першу п’ятирічку зросли у 4,5 раза. 1 жовтня 1931 року став до ладу ХТЗ, який до кінця 1932 р. дав країні 16,8 тис. тракторів. Реконструйовані Луганський паровозобудівний завод, машинобудівні заводи в Одесі, Миколаєві, Херсоні. В Одесі стали до ладу: завод газогенераторів, верстатів, холодильних машин. Розпочалося будівництво КРАЗу. У харчовій промисловості виникли нові галузі – молочна, маргаринова, маслообробна, комбікормова, хлібопекарська. У 1932 р. почали випускати продукцію Херсонський консервний завод та трикотажніфабрики Києва, Харкова, Одеси. Однак розвиток легкої промисловості значно відставав від важкої, а попит постійно випереджав виробництво товарів широкого вжитку.
У другій п’ятирічці в Україні будується лише 1 000 заводів із 4 500 запланованих по країні, у третій – 600 із 3 000.
Незважаючи на успіхи індустріалізації та перетворення України з аграрної в індустріальну державу (виробничі потужності майже як у Франції, друге місце після Німеччини у Європі по виплавці чавуну, третє місце після Німеччини та Англії за виробництвом сталі, четверте місце у світі за видобутком вугілля), рівень розвитку командної економіки залишався невисоким порівняно з передовими країнами світу. Перші три п’ятирічки виконано не було.
Збігаючись із загальносоюзними тенденціями, індустріалізація України мала власні особливості:
– вкладення значних коштів на початковому етапі;
– виконання планів із будівництва нових промислових об’єктів;
– нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу;
– виникнення у промисловості нових енергомістких галузей виробництва;
– активне витіснення приватного сектора економіки;
– зростання питомої ваги важкої промисловості (68,7 % у 1926 р. та 92,5 % у 1938 р.);
– нерівномірне формування промислового потенціалу країни;
– централізація виробництва;
– група галузей промисловості А (виробництво засобів виробництва) переважає групу Б (виробництво предметів споживання); добробут людей не зростає.
XV з’їзд партії вже у 1927 р. ухвалив курс на колективізацію сільського господарства. Спочатку цей процес здійснювався на добровільній основі і йшов повільно із-за пасивності селян (3,4 млн подвір’їв до к. 1929 р.). Переходом до політики суцільної колективізації у 1929 р. покладено початок кардинальних змін у сільському господарстві. У центрально-чорноземних районах степової України колективізація повинна була завершитися до осені 1931 р., на Лівобережній Україні – до весни 1932 р., а в інших районах – до 1933 року. Основними формами об’єднання стали – сільськогосподарські артілі (пізніше колгоспи) та державні радгоспи. 1930рік був проголошений Сталіним роком “великого перелому“ і “ліквідації куркульства як класу“. Норма розкуркулювання становила 5 – 7 % від загальної кількості селянських подвір’їв. До сер. 1930 року було розкуркулено понад 320 тис. господарств, а їхнє майно (на суму 115 млн крб.) передано у фонди колгоспів. Селянство чинило опір проведенню цієї політики. Лише з січня по червень 1930 р. в Україні було вчинено 1 500 терактів проти представників радянської влади. Протягом 1930 р. з України було депортовано не менше 100 тис. селянськихродин. За роки колективізації було експропрійовано до 200 тис. селянських господарств і, по суті, знищено селян-власників. За 1929–1934 рр. загинуло майже 150 млн голів худоби, вартість якої набагато перевищувала цінність побудованих фабрик і заводів.
У 1931 році темпи колективізації в Україні були подвоєні і в основних сільськогосподарських районах вона була завершена. Для українських селян у грудні 1932 року було введено так званий “внутрішній паспорт“, що позбавляв їх можливості без дозволу місцевої влади переселятися до міста. Насправді паспортів вони не отримували, а перетворювалися на державних кріпаків, отримуючи мізерну плату в трудоднях.
Наслідком насильницької політики радянського уряду став жахливий голод 1932–1933 рр., який супроводжувався геноцидом проти українського народу. Це була одна з найбільших трагедій в історії України, за даними вчених, від 3,5 до 8 млн осіб загинуло.
По суті, в 30-х рр. у СРСР була створена табірна економіка східного деспотичного зразка (“держаний соціалізм“).
Ця система мала такі характерні риси:
– опора на природні виробничі сили, екстенсивна експлуатація живої праці та природних ресурсів;
– домінування колективних видів “загальнонародної, державної” власності;
– застосування терору та репресій як елемента позаекономічного примусу до праці;
– напівнатуральне військово-автократичне господарство;
– повне одержавлення виробництва та ліквідація приватної власності.
Все темы данного раздела:
ПЕРЕДМОВА
Економічна проблематика хвилює все ширші кола нашого суспільства. Зростає інтерес, як до теоретичних аспектів сучасної економічної науки, так і раціонального використання тих чи інш
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
Опис навчальної дисципліни
Предмет:“Історія економіки та економічної думки” – це нормативна навчальна дисципліна циклу прфесійної
Наукова періодизація історії економіки
План
1. Предмет і завдання історії економіки та економічної думки.
2. Наукова періодизація економічної історії.
3. Загальна характеристика джерел і літератури.
&
Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
План
1. Історико-економічне значення неолітичної революції.
2. Особливості східного рабства (Єгипет, Межиріччя, Індія, Китай).
3. Історико-економічне значення Трипільсько
План семінарського заняття по темі
“Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій”
1. Історія економіки у системі економічних наук.
2. Наукова періодизація історі
Літературні джерела
[16, 17, 34, 35, 37, 46, 49, 52, 58, 60, 71 с.53, 72 с.101, 74, 81]
Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових ц
План семінарського заняття по темі
“ Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VІІІ ст. до н. е. – V ст.)”
План
1. Галузі господарства та сут
Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя
План
1. Формування і розвиток феодальних відносин у Західній Європі (на прикладі – королівства Франції, Англії, Німецьких земель).
2. Середньовічне місто, цехове ремесло, торгівля
План семінарського заняття по темі
“Феодальна система господарства в Західній Європі”
1. Виникнення і розвиток феодальних відносин у Західній Європі:
- Франція;
- Німеччина;
- Анг
План семінарського заняття по темах
“Генезис капіталізму та перехід до індустріального суспільства”
“Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства”
В провідних країнах світу
План
1. Монополістичний капіталізм – основні ознаки, типи монополістичних об’єднань.
2. Особливості процесу індустріалізації в провідних країнах світу (США, Німеччина, Англія, Фра
Тема 6. 1. Господарство України у другій половині ХІХ – на початку ХХ т.
План
1. Особливості промислового розвитку України у ХІХ ст.
2. Столипінська аграрна реформа в українських землях.
3. Промислове піднесення в Україні на передодні першої с
Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні
(друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.)
План
1. Школа класичної політичної економії – В. Каразин, Т. Степанов, Й. Ланг, І. Вернадський, А. Антонович.
2
Основні напрямки економічної думки в Україні
(друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.)”
1. Особливості промислового розвитку України у ХІХ ст.
2. Основні положення та економічні наслідки реформи 1861 р.
План семінарського заняття по темах
“ Світове господарство у міжвоєнний період”
“Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина Х
Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст.
План
1. Особливості та закономірності розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст. Інтеграційні процеси в економіці.
2. Особливості та закономірності розвитку країн св
Методи оцінювання результатів поточного і підсумкового контролю та розподіл балів за рейтинговою системою
Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється такими засобами: усне опитування, опитування за допомогою тестів, перевірка контрольних робіт та рефератів.
Розподіл балів при рейтинговй системі
Напрямів підготовки 6.030509 “Облік і аудит“, 6.030508 “Фінанси і кредит”, 6.030504 “Економіка підприємства”, 6.030503 “Міжнародна економіка”
Моду
Розподіл балів при рейтинговй системі
Напряму підготовки 6.030504 “Економіка підприємства“
Модулі
Модуль 1
Контрольний
Захід
Модуль 2
Християнство, як чинник господарського розвитку розвитку та капіталізації економічних відносин Європейської цивілізації.
3. Історико – економічне значення господарста та багатогранності економічної думки античного світу.
4. Феодальне законодавство у Європі та Україні, як основне джерело відображення економіч
Предмет і завдання історії економіки та економічної думки.
Економічна проблематика хвилює все ширші кола нашого суспільства. Зростає інтерес, як до теоретичних аспектів сучасної економічної науки, так і раціонального використання тих чи інших економічних н
Наукова періодизація економічної історії
З часу виникнення історії господарства визначились різні підходи до наукової періодизації історії економіки. Зокрема, інституціонально-технологічний, історико-хронологічний, а також періодизація Ф.
Античний (від с. І тис. до н. е. до с. V ст.).
Формування юридично-правової ситеми регулювання соціально-економічних відносин суспільства на основі захисту приватної власності. З’являються ремесла, торгівля, грошова та фіскальна системи.
Утвердження індустріального суспільства (від поч. до к. ХІХ ст.).
Відбувається кардинальний перехід від вільної конкуренції до монополізму. Завершується процес формування сучасного світового господарства на основі кооперації, міжнародного поділу праці та виробнич
Історико-економічне значення неолітичної революції.
Неолітична революція відбувалася від VI тис. до н. е. до III тис. до н. е.
Історико-економічне значення неолітичної революції полягає в утвердженні різних галузей відтворюючого
Особливості східного рабства (Єгипет, Межиріччя, Індія, Китай).
Як уже зазначалося, зростання продуктивних сил забезпечило спочатку невелике, а потім істотне перевищення виробленого над необхідним продуктом. У цих умовах стало економічно вигідно робити з полоне
Месопотамія
До району східного рабства належала також Месопотамія (Межиріччя). Найрозвиненішими державами Межиріччя в IV – III тис. до н. е. були Шумер, Ніппур, Ур, Урук, а з III тис. до н. е. – Вавилонське ца
Історико-економічне значення Трипільської культури.
Людина з’являється на теренах України майже 1,5 млн р. до н. е. Найдавнішими палеолітичними стоянками є: Королеве, Рокосів на Закарпатті, Лука-Врублевецька на Дністрі, Амвросіївка на Донбасі.
Господарство античної Греції.
У I тис. до н. е. – першій пол. I тис. н. е. на Півдні Європи складається античне (antikjs) стародавнє рабство, яке згодом перетворюється у класичне. Елліни примандрували із півноч
І-й період Римської держави (VIII – VI ст. до н. е.) – царський
Однією з найважливіших історичних подій становлення європейської цивілізації є поява на арені історії Римської імперії.
У 1000 – 800 рр. до н. е. територію сучасної Італії колонізували е
ІІ-й період Римської держави (510 – 31 рр. до н. е.) – республіканський
Реформи Сервія Туллія (579 – 535 рр. до н. е.) знищують пережитки родового ладу, ділять населення не за родовим, а за майновим цензом на шість категорій. Кожна категорія под
ІІІ-й період Римської держави (31 р. до н. е. – к. ІІІ ст. н. е.) – рання Римська імперія
Це період розквіту класичних рабовласницьких відносин. У ІІ – І ст. до н. е. сільське господарство переживало піднесення. У межах рабовласницького сектора сільськогосподарське виробництво отрима
IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
Криза і занепад господарства позначилися ще у 73 – 71 рр. до н. е., у час, коли у Римі відбувалися зовнішні (боротьба з Митридатом) та внутрішні потрясіння (повстання Спартака).
Ознаки
Римською інтерпретацією християнства стає стоїцизм.
Найвидатнішими серед стоїків є Сенека (4 - 5 pp. н. е.), Епітікет(50 - 40 pp. н. е.), Марк Аврелій (80 - 121 pp. н. е.). Це час найвищої могутност
Фінансова та податкова система стародавнього світу.
У 100 – 44 рр. до н. е. у ході реформ Гайя Юлія Цезаря чітко було визначено суми податків для окремих общин. Цензори перевіряли наявність майна та визначали суму податку. Гр
Християнство.
Християнство — злиття культур римлян, греків і навколишнього світу — культури варварів.
Перші релігійні братства утворились як антитеза братству общин.
Індивідуалізм та колективі
Основні терміни і поняття
Ас – грошова одиниця Стародавнього Риму.
Варни – станово-економічна ієрархія в древній Індії (II тис. до н. е.).
Вершники – римс
Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя.
План
1. Формування і розвиток феодальних відносин у Західній Європі (на прикладі – королівства Франції, Англії, Німецьких земель).
2. Середньовічне місто, цехове ремесло, торгівля
Франція
У 481 році, після завоювання Риму, Хлодвіг започатковує франкську королівську династію меровінгів. Становлення та розвиток аграрного суспільства у державі франків відбувалос
Середньовічне місто, цехове ремесло, торгівля.
З початком другого тисячоліття поступово відроджуються забуті навички і ремесла. У кінці ХI ст. відбувається виділення ремесла з феодального натурального господарства. Утворення середньов
Економічна думка середньовіччя. Учення про “справедливу ціну” Фоми Аквінського.
Мислення середньовічної людини мало теологічний характер. Економічна думка ще не відокремилася у самостійну галузь знань, її проявам властивий практицизм. Основними джерелами економічної думки с
Економічна думка на Україні доби середньовіччя
До літературних джерел, які відображали тогочасні економічні погляди, можна віднести літописи, угоди, грамоти князів, кодекси та записи світського і церковного права. Одними із основних джерел є “
Основні терміни і поняття
Аллод – спадковий наділ частини продуктивної общинної землі, закріплений у приватну власність.
Бюргери – вільні повноправні жителі (ремісники, купці) сере
Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства
План
1. Великі географічні відкриття, їх історико-економічне значення.
2. Мануфактурне виробництво як основний аспект генези індустріального суспільства.
3. Перша хвиля б
Основні географічні відкриття
Роки
Відкриття
Мореплавці
І п. XІV ст.
Канарські та Азорські о-ви; о-в Мадейра
Генуезці
Економічні наслідки ВГВ
– “революція цін”, що призвела до перерозподілу доходів та активного первинного нагромадження фінансових ресурсів; зміцнення позицій міської та сільської буржуазії, що зароджувалася;
– фор
Мануфактурне виробництво як основний аспект генези індустріального суспільства
Поява мануфактур пов’язана з тим, що основні виробники — це ремісник і селянин — уже не мали економічної спроможності придбавати ті знаряддя праці, які придбавало мануфактурне виробництво, через на
Перша хвиля буржуазних революцій та їхнє економічне значення.
1566–1609 рр.
Нідерланди
Між Півднем, де існували різні форми феодальних повинностей, і Північчю, де селянство стало вільним і формувалося фермерське торгов
Мануфактурний період української промисловості.
Важливе значення для розвитку ремесла та мануфактурного виробництва в Україні мав процес урбанізації. Міста були основними центрами товарного виробництва та обміну, носіями суспільно-економічного п
ХVІ ст.
Завершення довготривалого періоду існування традиційного господарства, активний розвиток промисловості та підприємницької діяльності сприяли також і розвиткові економічної думки.
Економічні погляди меркантелістів та фізіократів, їх роль у виникненні класичної політичної економії
(В. Стаффорд, В. Петті, П. Буагільбер, економічна таблиця Ф. Кене)
Ринкова економіка в найбільш чіткій формі виступає в торгівлі. Торгові центри розташовувалися на торгови
Фізіократія
Для Франції першої половини XVIII ст. гостро постали питання розвитку сільського господарства та боротьби з економічною політикою, що ґрунтувалася на концепції меркантилізму. Дворянство і церква
Учення про природний порядок
Фізіократія — це, як стверджують фізіократи, наука про природний порядок, концептуальна база школи фізіократів, які вперше досліджують проблему соціальних відносин і перші поставили її. Слід ро
Учення фізіократів про капітал
Однією з важливих заслуг фізіократів є запровадження в економічну літературу категорії “капітал”, яка до цього мала незрозумілий зміст. Під капіталом розумілися грошові кош
Економічна думка в Україні у XVІІ–XVІІІ ст.
У надрах козаччини сформувалися соціально-економічні традиції та певна економічна думка, що знайшли відображення в унікальному за змістом документі Конституції П. Орлика (1672–1742 рр.),
Передумови промислової революції
Науково-інженерна думка завжди випереджала розвиток виробництва. Герон Олександрійський (І ст.) створив перший паровий двигун, який не міг бути використаний у виробництві (
Наслідки
Активно зростає металургійне виробництво (1790 – 80 тис. т, 1820р. – 250 тис. т, 1853 р. – 2,7 млн т чавуну; з 1865 р. по 1880 рр. видобуток вугілля зріс у 10 разів і сягнув 100 млн т на рік). Форм
Промисловий переворот у Франції
Характерною особливістю цього процесу у Франції був тривалий період з 1805–1810 рр. до ІІ пол. ХІХ ст., а також залежність від внутрішньополітичної ситуації та економічної політики урядів.
Промисловий переворот у Німеччині
Промисловий переворот у Німеччині розпочався із значним запізненням у 30–50-х рр. ХІХ ст. і завершився у період 1850–1871 рр.Основними причинами сповільненого розвитку економіки
Промисловий переворот у США
Промисловий переворот починається у бавовняній промисловості. Характерною особливістю цього економічного явища було те, що виробничий процес оминув стадії ремесла і мануфактури.
1790 р. ан
Підсумки
Економіка індустріального типу характеризується тим, що в промисловому виробництві зосереджується від 45 до 70 % працездатного населення. Більшість робітників забезпечують обслуговування машин та м
А. Сміт (1723–1790 рр.).
Англія середини XVIII ст. — епоха становлення нового економічного порядку, цей процес відображено у працях А. Сміта — творця теорії ринкової економіки, в якій, однак, є й суперечливі положен
Жан Батист Сей.
На межі XVІІІ–ХІХ ст. формується “нова хвиля” у класичній школі. Провідними представниками цієї економічної течії були: англійці – Д. Мак-Куллох, Д. Міль, Т. Мальтус,
Жан Батист Сей
Сей є автором популярного в Європі “Трактату з політичної економії”, який уперше побачив світ 1803 p., а потім багато разів перевидавався, і капітального підручника
Історична школа Німеччини
Період ХІХ – початок ХХ ст. ознаменувався бурхливим розвитком капіталізму в умовах промислового перевороту, індустріалізації та формування монополістичних об’єднань. Нові економічні процеси, соціал
Марксистська економічна теорія
У 40-х роках ХІХ ст. коли завершувався перший етап науково-технічної революції, була створена в умовах промислового перевороту матеріально-технічна база капіталізму, світ пережив перші три економіч
Основні терміни і поняття
“Америка для американців” – Маніфест, виголошений 2 грудня 1823 р. п’ятим президентом США Дж. Монро, згідно з яким забезпечувалися інтереси цієї країни на внутрішньому та зовнішньо
Монополістичний капіталізм – основні ознаки, типи монополістичних об’єднань.
Під час індустріалізації відбувається концентрація виробництва і серйозні зміни в самій структурі економіки, організації та управлінні виробництвом – виникають монополії, акціонерні товариства. Це
Франція
Економічний розвиток Франції в останній третині ХІХ ст. характеризується кількома особливостями – уповільненим промисловим розвитком, парцелярністю сільського господарства та швидкою концентраці
Німеччина
В останню третину ХІХ ст. населення Німеччини зросло з 35 до 50 млн осіб. Загальна чисельність промислових робітників зросла на третину. Цьому сприяло об’єднання Німеччини. Ліквідовув
Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини Першої світової війни
Утворення індустріального суспільства завершилося формуванням на початку ХХ ст. світового ринку та світового господарства як сукупності господарств, зв’язки між якими здійснювалися за допомогою
Альфред Маршалл, Джон Бейтс Кларк, Вільфредо Парето, Леон-Марі Еспрі Вальрас).
Закономірним явищем в економічній теорії є поява в останній третині ХІХ ст. маржиналізму (marginal – граничний).Основна ідея маржиналізму – дослідження гр
Податкова держава“ Йозефа Алоїза Шумпетера
У контексті економічної теоретичної науки (у перехідний та новий час) активного розвитку набуває вчення про податки. Це було зумовлено історичними факторами соціального й політичного характе
Основні терміни і поняття
Дивіденд – прибуток від інвестицій, як правило, у формі готівки або акцій. Є частиною прибутку акціонерного товариства, яку щороку розподіляють між акціонерами за їхніми акціями і
Особливості промислового розвитку України у ХІХ ст.
У кінці XVIII ст. (після трьох поділів Польщі) українські землі стали колоніальною окраїною Російської та Австро-Угорської імперій. Мануфактурна промисловість та внутрішній ринок розвивалися вкр
Столипінська аграрна реформа в українських землях
П.А. Столипін (1862–1911 рр.) голова Ради Міністрів та міністр внутрішніх справ царського уряду був одночасно видатним реформатором. Його діяльність була спрямована на інтенсиф
Господарство України в 1914–1920 рр.
Українська економіка на початку ХХ ст. розвивалася по висхідній, але, як і в інших країнах, у цей період проявляється циклічність. 1893–1899 рр. – період різкого підйому, зумовлений п
Школа класичної політичної економії – В. Каразин, Т. Степанов, Й. Ланг, І. Вернадський, А. Антонович.
З початком у 20 роках ХІХ ст. промислового перевороту та поступової капіталізації господарства чітко простежується розвиток політичної економії в Україні у взаємозв’язку з досягненнями світової еко
Д. П. Журавський, Д. М. Струков.
У дореформений період основним питанням, навколо якого велася активна економічна та політична полеміка, було селянське питання. У 40-х роках ХІХ ст. формуються дві протилежні течії – рев
Михайло П. Драгоманов
У 60-х роках ХІХ ст. в Україні сформувався ліберально-буржуазний рух, який представляли громади. Активними діячами цього руху були: В. Антонович, П. Чубинський, К. Михальчук, П. Жите
Вплив на економічну думку в Україні наукової діяльності – Миколи Зібера, С. Подолинського, Михайла Туган-Барановського, Євгенія Слуцького
Значний вплив на економічну думку в Україні к. ХІХ ст. мали М. Зібер (1844–1888), С. Подолинський (1850–1891), М. Туган-Барановський (1865–1919), Є. Слуцький (1880–1948).
М. Зібер
Основні терміни і поняття
Відміна кріпосного права – 19 лютого 1861 року, скасування особистої залежності селян від поміщиків, їхнє звільнення і створення органів селянського управління; наділення селян зем
Німеччина
Під час війни Німеччина опинилася в економічній та морській блокаді. Це неминуче позначилося на її економічному стані. Забезпеченість промисловості ресурсами зменшилася на 45– 0 %. До війни Німеччи
Франція
У роки Першої світової війни, особливо в 20-х роках, у економіці та соціальній структурі Франції відбулися глибокі зміни. Держава починає приділяти особливу увагу розвитку важкої промисловості.
Німеччина
На початку 20-х років німецька економіка була повністю деморалізована. Загальні втрати на ведення війни становили 150 млрд марок, а ресурси, накопичені за чотири роки війни, не перевищували 32–35 м
Світова економічна криза 1920–1933 рр. Американський та німецький шляхи виходу з кризи.
До кінця 20-х років економічна система провідних капіталістичних країн досягла високого рівня складності. Механізми ринкової саморегуляції (т. з. ”невидима рука”) перестали працювати. Для забезп
Великобританія
Економічна криза в Англії свого найвищого розвитку досягла весною 1933 року. Обсяги виробництва зменшилися на 23 % від рівня 1929 року. Негативним явищем стало зменшення виробництва в базови
Франція
Економічна криза у Франції продовжувалася з осені 1930 до 1935 року включно. Падіння виробництва було не різким, а досить затяжним. Спади спостерігалися у 1932 та 1935 рр. Так, порівняно з 1
Німеччина
Найбільше від економічної кризи постраждала економіка Німеччини, яка повністю залежала від іноземного кредитування.
Обсяги промислового виробництва зменшилися на 58 %. Зупинилося ви
Едвара Хейстінгса Чемберліна
Економічна дійсність початку 20 століття, зокрема активний процес монополізації світового виробництва зумовили розвиток теорії монополістичної і недосконалої конкуренції.
Основоположником
Економічна теорія недосконалої конкуренції – Джоан Вайолет Робінсон
Найвизначнішою продовжувачкою вчення “школи Маршалла“ була професор Кембриджського університету Дж. Робінсон, яка в 1933 році опублікувала працю “Економічн
Економічні погляди Дж. М. Кейнса.
У 1936 році англійський економіст Дж. М. Кейнс опублікував працю “Загальна теорія зайнятості, процента і грошей”,де обґрунтував неможливість самор
Основні терміни і поняття
Американський індивідуалізм – внутрішня політика президента Г. Гувера, яка ґрунтувалася на реалізації принципів індивідуалізму, що означає встановлення рівних можливостей для кожно
Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст.
План
1. Особливості та закономірності розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст. Інтеграційні процеси в економіці.
2. Особливості та закономірності розвитку країн св
Німеччина
У 1935 р. фашистським урядом був узятий курс на підготовку до війни. Щорічний випуск військової продукції становив:
– літаків – 25 тис. шт.;
– танків – 20 тис. шт.;
– гар
Особливості та закономірності розвитку країн світу в 40–90 рр.
Розвиток світового господарства у 40 – 80 рр. характеризується такими основними загальними тенденціями.
1. Відбудова європейського та японського господ
Важливою складовою економічної політики 60-х рр. була реалізація програми “нових рубежів” президента Дж. Кенеді.
До основних її складових потрібно віднести:
– стабілізацію цін;
– стимулювання темпів економічного зростання та підтримку ринкової рівноваги;
– регулювання бюджетн
Великобританія
У ході Другої світової війни Великобританія зазнала значних матеріальних, фінансових та людських втрат. 245 тис. осіб загинули, 278 тис. було поранено. На 10 % зменшилося промислове виробництво, об
Франція
30 серпня 1944 р. перехідний уряд Шарля де Голля розпочав відбудову французького господарства на основі розвитку державно-монополістичного капіталізму.
Німеччина
Повоєнна відбудова німецького господарства здійснювалася на основі участі в плані Маршалла та реалізації економічної програми Людвіга Ерхарда.
Так, за перші роки реаліз
Висновок
Таким чином, у повоєнний період у результаті соціально-економічних перетворень у провідних країнах світового господарства сформувався принципово новий тип економічних взаємовідносин основних соціал
Повоєнне неокейнсіанство - Рой Харрод, Алвін Хансен, Пол Семюелсон, Джоан Робінсон.
У повоєнні роки на перший план соціально-економічного розвитку провідних країн світу виходить не проблема повної зайнятості, а проблема економічного зростання. Цьому сприяє
Повоєнний неолібералізм - Фрідріх Хайєк, Вальтер Ойкен.
“Сильна автономна конкурентна економіка” – такий основний девіз найяскравішого представника неолібералізму Фрідріха Августа фон Хайєка (1899–1992). Особливості методо
Основний внесок у концепцію “соціальне ринкове господарство” робить Вольтер Ойкен.
В. Ойкен використовує термін “національна економія” на противагу політекономії, виходячи з того, що єдиної політичної економічної теорії не може бути, економічні процеси здебільшого мають наці
Неокласичне відродження
Неокласичне відродження – течія в економічній теорії, яка сформувалася у 70-х роках XX ст. на основі поглядів про потребу у мінімізації державноговтручання в економіку. У новій класич
Індустріально-технологічний – Джон Кеннет Гелбрейт.
Інституціоналізм (від лат. institutio – звичай, настанова) був прийнятий для визначення системи поглядів на суспільство та економіку, в основі якої покладено категорію інститут
Основні терміни і поняття
Автаркія –економічна політика, спрямована на господарське відособлення, створення економіки в межах окремої країни або групи країн, максимальне обмеження імпорту при одночасному ст
Особливості міжнародних економічних зв’язків.
Сучасне світове господарство, як зазначалося в попередніх розділах, склалося наприкінці ХІХ на початку ХХ ст. Саме в цей час виникають міжнародні монополії, завершується економічний поділ світу, ос
Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються.
Індустріальний розвиток аграрно-сировинних країн упродовж повоєнного періоду, крах колоніальної системи призвели до появи кількох груп країн, різних за рівнем розвитку окремих галузей та господарст
Мілтон Фрідмен – основоположник монетаризму.
Ще у 20-ті роки в Чикагському університеті зародилися монетарні ідеї. На початку 60-х років ці ідеї стають домінуючими у зв’язку з публікаціями Мілтона Фрідмена, Нобелівського лауреата 1976 року “з
Гуннар Мюрдаль, Пітер Друкер, Алвін Тоффлер, Д. Белл).
Глобалізація — це вільне переміщення капіталу, його повне панування. Він набуває характеру планетарного явища.
Панування капіталу в глобальному масштабі утверджує
Д. Белл розробив теорію індустріально-технократичного суспільства.
Основною проблемою індустріального суспільства він вважає – підпорядкування економічних функцій політичному порядку; центральний факт – незалежність економічного порядку від політики поступово з
Основні терміни і поняття
“Адхократія” -тимчасові структури спеціалістів, які керують окремими проектами, відродження підприємництва всередині корпорацій.
Антимонопольні корпорації
Західноукраїнські землі у міжвоєнний період
У 1923 році рада послів Антанти у Версалі визнала суверенітет Польської держави над Східною Галичиною та Волинню. Тут були створені чотири воєводства – Львівське, Станіславське, Тернопільське та
Податки за часів непу
Нова економічна політика, проголошена більшовиками, докорінно змінила роль податків у фінасово-економічному житті країни. На тлі колосального бюджетного дефіциту та паперово-грошової емісії форм
Господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови
З початком Другої світової війни в Україні відбувалися певні політичні та економічні зміни, зумовлені введенням радянських військ 17 вересня 1939 року до Західноукраїнських земель та включенням їх
Проблеми податкової реформи.
Знайти збалансоване співвідношення між можливостями держави щодо збору податків і досягненням визначених соціально-економічних цілей є головним завданням держави під час податкової діяльності.
Частка податкових надходжень та відрахувань у Консолідованому бюджеті України в 1991–1995 рр.
Види податків
Роки
Податок на дохід (
Частка податків і обов’язкових платежів у Зведеному бюджеті України в 1997–2002 рр., млрд грн
20,7
23,5
Основні терміни і поняття
Воєнний комунізм – політика радянського керівництва в роки громадянської війни, спрямована на централізацію фінансових та матеріальних ресурсів на основі націоналізації землі, фабр
І. Методичні рекомендації до проведення семінарських занять
Передмова.
Перехід економіки до ринкових відносин потребує корінних змін у підготовці фахівців. Переосмислення економічних механізмів, орієнтація на світову економічну практику, знання іст
Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
Предмет історії економіки та економічної думки. Нерозривний зв’язок економічної історії, теоретичної думки та історії економічної політики як єдиної історико-економічної науки. Роль історико-економ
Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя.
Генезис аграрного суспільства як політичної та економічної системи. Основні риси феодального господарства. Формування централізованих національних держав у Західній Європі. Особливості феодального
Тема 3.2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства.
Історія первісного нагромадження капіталу, його джерела, методи та результати. Особливості процесу первісного нагромадження у провідних країнах Європи. Передумови та наслідки великих географічних в
Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.).
Початок промислового перевороту на Україні та його особливості.
Передумови промислового піднесення 70 - 90-х років ХІХ ст. Розвиток металургії, вугільної та залізорудної промисловості. Буд
Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст.
Економічні наслідки другої світової війни для світової економіки.
Особливості та закономірності розвитку країн світу в 40 – 90-х роках. Науково-технічна революція. Зрушення в галузевій стр
Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи.
Політика “воєнного комунізму”. Нова економічна політика і відбудова народного господарства України у 20-х роках. Згортання непу.
Сталінська індустріалізація та її наслідки. Колективізація
Тематика завдань для поглибленого вивчення курсу
1. Взаємозв’язок філософсько – теологічних, етно – культурних та господарських традицій у період генези ранніх цивілізацій (Єгипет, Межиріччя, Індія та Китай).
2. Християнс
Методи оцінювання результатів поточного і підсумкового контролю та розподіл балів за рейтинговою системою.
Поглиблене усне опитування на семінарських заняттях – від 1 до 2 балів (2 бали – “5”, 1,5 бали – “4”, 1 бал – “3”, 0 балів – “2”). [max – 48 балів за 16 семінарських занять]
Колоквіуми – в
Сутність християнства, буддизму та ісламу.
Головний моральний обов’язок індуса — додержання вчення про карму (обов’язок, призначення), тобто вимог Веду. Характер і доля людини — результат її дій у цьому або минулому житті, але не виключаєть
Історико-економічне значення Трипільської культури.
Людина з’являється на теренах України майже 1,5 млн р. до н. е. Найдавнішими палеолітичними стоянками є: Королеве, Рокосів на Закарпатті, Лука-Врублевецька на Дністрі, Амвросіївка на Донбасі.
Зародження елліністичних полемічних шкіл – стоїки, софісти, гностики, піфагорійці, демагоги, як основа філософії наступних віків.
Матеріалістична філософія Стародавньої Греції
Мілетская школа: Файес (624 - 547 рр. до н. е.): Архе (першопочатки світу) - вода, у воді зародилася життя.
Анаксімандр (610 -
Економічні погляди Цицерона (ідеологія латифундистської аристократії).
Марк Туллій Цицерон (лат. Marcus Tullius Cicero; 3 січня 106 р. до н. е.., Арпінум - 7 грудня 43 р. до н. е.., Форма) - древньоримський політик і філософ, блискучий оратор. А також вчитель і кумир
Податкова система середньовіччя.
Важливе значення в економічному житті середньовічної Європи мали податки та різні примуси на користь феодалів чи державних установ. У романізованих країнах збереглася римська податкова система, що
Особливості оподаткування в Україні в добу середньовіччя.
Із розвитком та зміцненням елементів держави в українських землях у VIII–XII ст. формуються елементи податкової системи. Найдавнішою формою прямого оподаткування, спрямованого на забезпечення княжо
Фінансовий та грошовий обіг, податки та кредит у мануфактурний період.
Розвиток ремесла, міст сприяв зростанню торгівлі. Особливо жваво вона провадилася у міських республіках Північної Італії — Флоренції, Венеції, Генуї, де зростав торговий і позиковий капітал, зародж
Місце капіталізму в світовій історії, його періодизація та основні риси.
Найважливішою рисою суспільної форми капіталістичного способу виробництва є монополізація незначною частиною суспільства переважної маси засобів виробництва й їх використання як знаряддя експлуатац
Мануфактурний період української промисловості.
Важливе значення для розвитку ремесла та в подальшому мануфактурного виробництва в Україні мав процес урбанізації. Міста були основними центрами товарного виробництва та обміну, носіями суспільно-е
Податки козацької доби.
У кінці XVІ ст. за часів Великого князівства Литовського на півдні України формується Запорозька Січ як самоврядна система, феодальна республіка. Січ мала власну казну (скарб) та відповідну своєрід
Зміни у аграрних відносинах в Україні козацько-гетьманської доби.
Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького внесла кардинальні зміни в аграрні відносини. Незважаючи на їхню залежність від ходу військових дій, було ліквідовано в
Розвиток сільського господарства у ХVІ-ХVІІІ ст.
Провідну роль в економічному житті України продовжувало відігравати сільське господарство. Хліборобство розвивалося в основному екстенсивне, за рахунок освоєння пусток, луків, заболочених місць, но
Індустріально технологічна революція останньої третини ХІХ ст. та її вплив на світове господарство.
Індустріалізацію як світовий економічний процес зумовив другий етап науково-технічної революції, що розпочався у останній третині ХІХ ст. Темпи технічного прогресу були вражаючими, їхні результати
Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини першої світової війни.
Утворення індустріального суспільства завершилося формуванням на початку ХХ ст. світового ринку та світового господарства як сукупності господарств, зв’язки між якими здійснювалися за допомогою зов
Основні положення та економічні наслідки реформи 1861 р.
Кріпосницькі відносини в Росії існували значно довше, ніж в інших країнах Європи. Вони несли в собі надзвичайно жорстокі і потворні риси рабського примусу і насилля. Питання про відміну кріпосного
Господарство України в 1914 - 1920 рр.
Українська економіка на початку ХХ ст. розвивалася по висхідній, але, як і в інших країнах, у цей період проявляється циклічність. 1893 – 1899 рр. – період різкого підйому, зумовлений процесом інд
Економічні зміни в господарстві воюючих країн.
У Першій світовій війні брали участь 36 країн світу з населенням приблизно в один мільярд осіб, що становило 67 % населення Землі.
Основні воєнні дії розгорнувся у Євр
Особливості кризи в Німеччині, Англії, Франції.
До кінця 20-х років економічна система провідних капіталістичних країн досягла високого рівня складності. Механізми ринкової саморегуляції (т. з. ”невидима рука”) перестали працювати. Для забезпече
Причини Другої світової війни.
Локарнська конференція відбулася 5-16 жовтня 1925 року з метою політичної інтеграції Німеччини в Версальську систему та обєднання Західної Європи. В цій конференції взяли участь Англія, Франція, Ні
Господарство України в роки ІІ світової війни.
Для України друга світова війна почалася у вересні 1939 p. Згідно з пактом Молотова — Ріббентропа Радянський Союз зайняв західноукраїнські землі. В 1940 p. до Української РСР була приєднана Буковин
Розвиток народного господарства в 1946-1970 рр. Причини сповільнення економічного розвитку України в 60-80-х рр.
Розвиток господарства у 60–70 рр. був найбільш успішним за весь період радянської влади. Виробництво промислової продукції зросло на 84 % (9,1 % складали річні темпи приросту). Видобуток нафти зріс
Конституція України прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.
Економічні, політичні та духовні відносини, значною мірою становлять сферу громадянського суспільства, яке базується на засадах свободи і саморегуляції. Правова держава, з огляду на це, не може вст
Методи оцінювання результатів поточного і підсумкового контролю та розподіл балів за рейтинговою системою.
Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється такими засобами: усне опитування, опитування за допомогою тестів, перевірка контрольних робіт та рефератів.
При усному т
Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
1. “Податний устав” Птолемеїв 257 р. до н. е., та його значення для Єгипту.
Тема 4. 2. Економічна думка у другій половина ХVІІІ ст. - першій половині ХІХ ст.
Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
1. Економічні погляди Ж. Б. Сея. (“Трактат по политической экономии”. – М., 2000. –
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
1. Історія економіки у системі економічних наук.
2. Наукова періодизація історії економіки.
3. Особливості господарства в епоху палеоліту і мезоліту.
4. Проблеми взаємоді
ВАРІАНТИ ТЕСТІВ ДЛЯ ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
Завдання № 1. Життєдіяльність людини в період палеоліту носила характер:
а) привласнюючий;
б) відтворюючий.
Завдання № 2. Ос
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ
1. Охарактеризуйте основні періоди історії світового господарства.
2. Визначіть напрямки життєдіяльності людини у період палеоліту - мезоліту.
3. Яке значення для
Новости и инфо для студентов