А. Сміт (1723–1790 рр.). - раздел История, Навчально-методичний комплекс дисципліни Історія економіки та економічної думки Англія Середини Xviii Ст. — Епоха Становлення Нового Економічного Порядку, Це...
Англія середини XVIII ст. — епоха становлення нового економічного порядку, цей процес відображено у працях А. Сміта — творця теорії ринкової економіки, в якій, однак, є й суперечливі положення.
У праці “Дослідження про природу і причини багатства народів”, А. Сміт започаткував систематизований виклад політичної економії. Він досліджує “людину економічну”, не ізолюючи її від інших аспектів людського буття.
А. Сміт ствердно називає першоджерелом багатства працю. Праця продуктивна у матеріальній сфері виробництва, тому, що прирощує капітал. Праця непродуктивна у сфері обслуговування, тому, що приносить лише доход.
На його думку, основним фактором зростання багатства та “загального добробуту” є поділ праці, який веде до збільшення продуктивності життєдіяльності людини. А. Сміт відкриває джерело багатства нового часу — поділ праці на основі його взаємодії з капіталом; промисловість робить свої перші успіхи у зростанні багатства, її носій — підприємець, власник мануфактури. Його рушійний мотив — егоїзм, він повинен отримувати прибуток, це заохочує його. Він заповзятливий, ощадливий, відмовляється від насолод та інших земних благ. Підприємець — людина доброчесна і природна, але він не з’явився з нічого і з нізвідки.
Пуританізм в Англії носив радикальний характер. У концепції Сміта, де егоїзм — рушійна сила економіки, зберігається і теза: “нагляд за порядком Всесвіту, піклування про всесвітній добробут і розумних істот належить Богові, а не людині, призначення людини більш обмежене і відповідає її слабким силам та вузькості розуміння. Вона має піклуватися про власне щастя і добробут свого сімейства, своїх друзів, своєї країни”.
Концепція “економічної людини” народилася на основі моральної філософії, елементом якої в XVIII ст. була психологія. Це і обумовило видиму подвійність “економічної людини”, яка ототожнюється з пуританином, з його раціоналізмом, доброчесністю. Йому притаманні поміркованість, виражена в турботі про здоров’я та добробут, незмінна помірність та велика працелюбність.
Отже, такою є “економічна людина” А. Сміта, герой нового часу. Ця людина — не монах, не лицар, а діловий, підприємливий бізнесмен, який відмовляє собі в багатьох задоволеннях, людина діла, людина праці. Цей функціонер несе людству новий економічний порядок, який А. Сміт розкриває разом з роллю капіталу.
Сміт досліджує вплив, на «економічну людину» природних умов. «Економічна людина» прагне до сімейного добробуту, яке породжує і суспільний добробут. Вона прагне збільшити запаси капіталу.
Заповзятливість залежить від розмірів власного капіталу. Звідси один з найважливіших висновків про місце і роль малого і середнього бізнесу. У країнах, що досягли високих меж багатства, звичайна ринкова норма процента дуже низька, тому тільки най-багатші люди можуть жити на проценти зі своїх грошей. Усі власники невеликих і середніх статків змушені самі продуктивно витрачати свої капітали.
У Сміта наявність у окремої особистості будь-яких привілеїв визначається не народженням або королівською волею, а успіхами в продуктивному процесі. Людина відірвалася від общини, вона індивідуально автономна. Вона контактує з такими самими індивідами. У цьому відбувається її самореалізація. Вона володіє таким скарбом, як інформація.
Основою економічних поглядів А. Сміта є потреба та важливість нагромадження капіталу. Капітал –це рушійна сила економічного процесу, це запас продукції (не використаний для споживання), що дає прибуток. Продуктивним є капітал зайнятий не лише у сільсько господарському виробництві, але й у всіх галузях матеріального виробництва. Вперше капітал було поділено на основний (знаряддя праці, продуктивні сили) та оборотний (гроші, сировина, готова продукція).
Учення про капітал складається з трьох частин: про капітал взагалі, про основний і обіговий капітал, про способи застосування капіталу.
“Капітал взагалі з’являється на тій історичній стадії, коли з’являється відомий надлишок у формулі виробництво — споживання. Коли людина, споживаючи його за можливості більш ощадливо, намагається виробити щось своєю працею у відшкодування своїх запасів, поки вони не будуть цілком спожиті. У цьому разі її дохід походить виключно від її праці”.
Звідси робиться висновок, що є дохід від праці і є дохід від капіталу (запасу). Залежно від того, як ці запаси (капітал) приносять дохід, вирізняють основний і обіговий капітал. Капітал може бути застосований двома різними способами, для того щоб дати дохід, або прибуток, своєму власнику. Капітал купця приносить прибуток через обіг, він купує і перепродує товар. Це — обіговий капітал. Якщо дохід або прибуток не переходить від одного власника до іншого, або без дальшого обігу — основний капітал.
Основний капітал — це машини, знаряддя праці, прибуткові будови (усе це відрізняється від житлових будинків), розчищення, осушення, огороджування, удобрювання, придбані й одержані здібності всіх жителів або членів суспільства. “Придбанням таких здібностей вважається також утримання їх суспільством способом виховання, навчання або учнівства, що завжди потребує справжніх витрат і являє собою основний капітал, який начебто реалізується в особистості”.
Будь-який основний капітал спочатку виникає з капіталу обігового — тут висловлюється ідея кругообігу капіталу, розгорнута в третьому томі “Капіталу” К. Маркса.
“Гроші — це велике колесо обігу, це велике знаряддя обміну і торгівлі, хоч і становлять, поряд з іншими знаряддями виробництва, частину, і до того ж вельми цінну частину капіталу, і не входять жодною частиною в дохід суспільства, якому вони належать”.
В судженнях про капітал у А. Сміта “можна знайти більш чи менш певні зародки майже всіх більш пізніх протилежних теорій”. Сміт не вдавався до систематичного дослідження важливого питання, з якого ж джерела походить прибуток на капітал. За однією версією, дохід на капітал походить від того, що “покупці через бажання капіталістів до прибутку змушені погодитися платити за товар більше, аніж коштує затрачена на нього праця, прибуток - це надлишок цінності продукту над цінністю створеною працею. За другою версією, прибуток - являє собою утриману частину створеної працею цінності”.
Сміт робить важливі економічні висновки: капітал — потужне знаряддя зростання багатства, його збільшення — справа національна.“Будь-яке збільшення або зменшення капіталу природно веде до збільшення або зменшення промислової діяльності, кількості продуктивних робітників, а отже, і мінової вартості річного продукту землі та праці країни, багатства і реального доходу всіх її жителів”.
Як справжній пуританин Сміт проголошує: “Капітали зростають в результаті ощадливості. Ощадливість, а не працелюбство, є безпосередньою причиною зростання капіталу”. “Кожний марнотратник являється ворогом суспільного блага, а всяка ощадлива людина— громадським благодійником”. Сміт — пуританин, для нього бездіяльність — ознака аморальності; пуританство — основа його поглядів щодо ставлення до праці, багатства (“так китайці багатшають завдяки ощадливості”). Ощадливість, а не працелюбство, є безпосередньою причиною збільшення капіталу. Як бачимо, закон про психологічне почуття ощадливості китайці відкрили набагато раніше за Адама Сміта.
Сміт піддає гострій критиці марнотратство, яке применшує дохід, призначений на приріст продуктивної праці. Воно неминуче зменшує кількість праці, яка збільшує вартість того предмета, на який вона затрачається, а отже, річний продукт землі і праці всієї країни, справжнє багатство і доходи її населення. Показуючи обмеженість поглядів фізіократів, які бачили в земельних власниках об’єктивні умови відтворення, у тому числі виробництво предметів розкоші. Сміт зазначає, що їхні витрати на купівлю вітчизняних товарів рівною мірою зменшують фонд утримання продуктивної праці. Він робить важливий висновок щодо вивезення капіталу: “інтерес власників грошей вимагає, щоб вони були задіяні в обігу. І оскільки для них немає застосування всередині країни, вони будуть всупереч усім законам і заборонам відсилатися за кордон”. І остаточний удар по меркантилізму — теза про вивезення валюти за кордон: вивезення золота і срібла в цьому разі є не причиною, а наслідком занепаду країни.
У Сміта велике значення для зростання багатства має вчення про монополію і конкуренцію. Він розрізняє монополії, створені державою, і монополії економічні. Якщо монополія стримує зростання багатства, прирікаючи його на застій, то конкуренція утворює прибуток, стимулює зростання багатства.
“Жодне суспільство, без сумніву, не може процвітати й бути щасливим, якщо значна частина його членів бідні й нещасні”, — зазначає Сміт. Пізніше ця ідея буде реалізована в теорії “держави загального благоденства”.
А. Сміт чітко фіксує вплив фондоозброєності праці на її продуктивність. “Продуктивна сила тієї самої кількості робітників може бути збільшена тільки в результаті збільшення або вдосконалення машин і знарядь, які полегшують і скорочують працю, або в результаті більш доцільного поділу і розподілу праці”. Машина — один із факторів зростання продуктивності праці, поряд з поділом праці.
Підґрунтям економічної концепції Адама Сміта є схильність людей до обміну, а це риса психологічна. “Ми звертаємося не до їхньої гуманності, а до їхнього егоїзму, і ніколи не кажемо їм про труднощі, а говоримо про їхню вигоду. Не було б схильності до торгу й обміну, давній людині доводилося б самій здобувати для себе все необхідне для життя”. З обміну Сміт виводить поділ праці, степінь поділу праці визначається можливостями обсягу ринку (ідея рівноваги в початковому вигляді пропонується Смітом). Поділ праці та обмін передбачають наявність знаряддя обміну. Таким знаряддям є гроші. Гроші мають товарну природу і виконують важливу функцію як засіб обігу.
Якщо обмін є однією з найважливіших характеристик сучасного йому господарства, то зрозуміло, що існує мінова вартість і споживча вартість.
Щодо поняття вартості, то воно розглядається як “цінність”. Цінність має подвійне значення – корисність та можливість придбання інших предметів. Корисність є “цінністю у споживанні”, а можливість придбання – “цінністю в обміні”. Мінова (природна цінність, що визначається через працю) цінність товару для товаровиробника визначається кількістю чужої праці, яку він може одержати в обмін на одиницю свого товару. Гроші становлять лише номінальну вартість товару.
У кінцевому підсумку цінність у Сміта – це сума первинних доходів: заробітна плата, прибуток та рента. Цілісною субстанцією первинних доходів є праця, уречевлена в товарах, які одержують через обмін. Основними факторами та причинами відхилення ринкової ціни (за якою продається товар), від природної (грошового виміру цінностей) є попит та пропозиція. За умов природного стану (вільної кокуренції) вони зумовлюють тяжіння руху товарних потоків до стану ринкової рівноваги.
А. Сміт стверджує: “Будь-яка людина, що одержує свій дохід з джерела, що належить особисто йому, повинна його отримати або від своєї праці, або від свого капіталу, або від своєї землі. Дохід, який отримують від праці, називається заробітною платою; дохід, одержаний з капіталу особою, яка особисто застосовує його для справи, називається прибутком; дохід, отриманий від капіталу особою, яка не застосовує його в діло, а позичає іншому, називається процентом, або грошовим зростанням. Він являє собою винагороду, що сплачується позичальникові кредитором за той прибуток, який він має можливість отримати за допомогою цих грошей. Частина цього прибутку, природно, належить позичальнику, який бере на себе ризик і турботи щодо залучення капіталу до справи, а частина природно належить позикодавцеві, який надає позичальнику можливість отримати прибуток. Дохід з землі називається рентою і дістається землевласнику”.
Сміт розглядає заробітну плату як робітників, так і управителів, яким заробітна плата дається за особливий вид праці, а саме за працю з нагляду та управління справою.
Сміт — протестант, для нього праця — це служіння Богові і обов’язок доброчесної людини, тому він не засуджує дохід від капіталу як плату за ризик. “Він не мав би жодного інтересу наймати цих робітників, якби він не міг розраховувати одержати від продажу виготовлених ними виробів щось понад суму, достатню лише для відшкодування його капіталу”.
Сміт не робить висновку про гармонію інтересів трьох основних класів, хоч у теорії трудової вартості він наголошує, що заробітна плата становить лише частину справжньої ціни, джерелом якої виступає праця, а з цього випливає, що прибуток є вирахуванням з вартості, а отже - праці. Тут Сміт виступає як дитина свого часу. Бізнесмен — людина доброчесна, він через нагромадження створює умови для тих, хто живе на заробітну плату.
Для XVIII ст. було характерним твердження, що добре тільки природне. Сміт зберігає рису, типову для Просвітництва, про місце і роль природності (природне бажання і рушійні мотиви, природні цілі, природні норми заробітної плати, прибутку і ренти), на відміну від фізіократів, він за спонтанний економічний устрій, заснований на особистому інтересі індивідів.
Невидима рука спрямовує, підтримує “природний рух речей до кращого, незважаючи на безглуздя і величезні помилки адміністрації”. Суть “невидимої руки” полягає у встановленні таких суспільних прав та умов, коли завдяки вільній конкуренції підприємців і через власні інтереси ринкова економіка буде якнайкраще вирішувати суспільні завдання і приведе до гармонічного поєднання власної та колективної волі з максимально можливою користю для всіх та кожного. Тобто, “невидима рука” незалежно від волі та намірів “економічної людини” – направляє її і всіх людей до найкращих результатів, користі і до більш високих цілей суспільства, тим самим виправдовуючи прагнення людини-егоїста ставити власний інтерес вище суспільного. Таким чином, завдяки “невидимій руці” ринковий механізм господарювання буде автоматично врівноважуватися.
Отже, держава не повинна втручатися в економічне життя — це вихідна основоположна теза А. Сміта.
За Смітом, “держава породжується природним рухом речей”. Вона забезпечує охорону в суспільстві злагоди, порядку, справедливості, майна громадян, свободу в досягненні своїх цілей та повинна виконувати такі функції:
а) забезпечувати такі послуги, які не
вигідні або неможливі для приватних осіб;
б) підтримувати режим природної свободи, відмовитися від
підтримки монополій, заохочувати вільну конкуренцію;
в) забезпечувати охорону життя, власності, свободи громадян, необхідний мінімум зарплати, оборону країни, правосуддя тощо [58].
У перехідний період від аграрного до індустріального суспільства на основі фіскального досвіду продовжується еволюція принципів оподаткування. А. Сміт у своєму трактаті “Дослідження про природу і причини багатства народів” запропонував принципи рівності, визначеності, зручності, дешевизни оподаткування. На його думку, громадяни зобов’язані оплачувати податками державні витрати залежно від своїх можливостей відповідно до доходів, одержаних під захистом держави; податок повинен бути точно визначеним щодо часу, способу справляння та розміру, зрозумілим платнику; податок повинен стягуватися в момент і способом, найбільш зручним для платника; видатки фінансового відомства зі справляння податків повинні бути якомога меншими порівняно із сумою податкових надходжень. За А. Смітом, податки – “необхідне зло”.
Д. Рікардо (1772–1823)
1817 року Д. Рікардо опублікував основну свою працю “Засади політичної економії і оподаткування”. Якщо у фізіократів і Сміта предметом дослідження було виробництво, то в Рікардо — розподіл, але на підставі виробництва.
Є доходи факторів виробництва, однак головне питання — або фактори виробництва в гармонії реалізації їхніх інтересів, або вони мають антагоністичні засади. Звідси різні соціальні висновки, саме тут криється водорозділ між концепціями.
Д. Рікардо став тією знаковою постаттю, яка поклала початок марксизму і теорії соціалістичного реформістського “радикального” напряму. За Д. Рікардо, саме класові відносини лежать в основі процесів розподілу доходів у суспільстві. Оскільки він був упевнений, що зростання доходів капіталістів (прибуток) обовязково знижує доход робітників (заробітну плату) і навпвки, вбачаючи у цьому жорсткий закономірний зворотній зв’язок.
Головне питання: у чому джерела багатства? Відповідь фізіократів — це природа і праця від Бога; Сміт стверджує: праця і природа. Рікардо дає однозначну відповідь — праця. Вона єдиний творець вартості. Проте пізніше він припускає, що другим джерелом може бути час (колись пустеля Сахара була житницею. Потепління на Землі вносить багато змін у проблему її цінності).
Д. Рікардо вперше ввів поняття “природної” та “ринкової” ціни праці. Характеризуючи “природну” ціну праці як можливість робітника утримувати своєю працею себе та сім’ю, а “ринкову” ціну праці як плату, що складається під впливом реального співвідношення поиту і пропозиції на працю.
Рікардо наголошує, що праця є основою будь-якої вартості. Він визначає різницю між простою і складною працею: “Праця різної якості винагороджується по-різному”. В останні роки життя він визнає, що вчення про вартість небездоганне. Чим вища заробітна плата, тим нижчий прибуток, і навпаки. “Прибуток буде високим або низьким відповідно до того, низька чи висока заробітна плата”. Прибуток має одне джерело — вирахування з продукту праці. Праця, що створює вартість, включає і додаткову вартість, такий висновок Д. Рікардо.
Д. Рікардо розширив та доповнив теорію вартості через теорію розподілу. Багатство розподіляється на заробітну плату, прибуток та ренту. Розподіл вважається фактором зростання. Заробітна плата – це дохід робітника, плата за працю. Прибуток – це перевищення цінності над заробітною платою.
Д. Рікардо — економіст доби початкового етапу індустріальної революції, і це відобразилося у його прагненні до “механізації”, в якій він убачає засоби вияву негативних процесів, які проходили в ті часи. Це проблема зростання ефективності сільського господарства, проблема падіння економічного зростання. Так, Рікардо формулює залежність застосування великої кількості машин і вартості продукту. Відносні ціни товарів будуть підвищуватися з падінням заробітної плати і падати з підвищенням заробітної плати — парадоксальний для свого часу висновок. Але, слід відзначити, що в XX ст. питома вага заробітної плати у витратах виробництва становила майже половину, а ціна благ падала.
“Ця теорія — про функціональні принципи людського в умовах поділу праці, спеціалізації та інтеграції професіональних груп і дальшого посилення зв’язків між людьми і тому має бути названа законом утворення зв’язків, що необхідно для розуміння походження цивілізації і розвитку прогресу”, — зазначав Л. Мезес у своїй праці “Теорія та історія”.
Використання праці - джерело багатства нації. Це набагато більше, аніж просто теорія. “Беручи всю можливу вигоду з благодіянь природи, люди досягають кращого розподілу з більшою економією в праці”, - відзначає Д. Рікардо.
Теорію Д. Рікардо про капітал Е. Бем-Баверк називає безбарвною (капітал - нагромаджена праця). “Капітал це та частина багатства країни, яка споживається у виробництві і складається з їжі, одягу, інструментів, сирих матеріалів, машин тощо, необхідних, щоб привести в рух працю”. Але капітал - фактор виробництва і він має функціонера-капіталіста, має особливий дохід – прибуток. Ця теза з’являється у Рікардо тільки під кінець життя.
Рікардо - фритредер: “Багато і до справи писали в нас про вигоди, які приносить країні свобода торгівлі, надаючи кожній людині можливість скористатися зі своїх талантів і свого капіталу, якнайкраще. Я з задоволенням спостерігаю за просуванням цього великого принципу” [60].
У праці “Засади політичної економії і оподаткування”Д. Рікардо продовжив розвиток ліберальних принципів оподаткування, які спрямовувалися на забезпечення економічного зростання. Зокрема, зростання виробництва, національного багатства та національного доходу повинне випереджати підвищення податків і державних витрат; оскільки податки виплачуються за рахунок капіталу або доходу, уряд повинен заохочувати накопичення та обмежувати оподаткування капіталу; для забезпечення соціального добробуту оподаткування майна має бути мінімальним для того, щоб не перешкоджати переходу капіталу в руки підприємців; простота збирання деяких податків не компенсує їхнього шкідливого впливу; велике зло оподаткування полягає в його дії, взятій у цілому.
Все темы данного раздела:
ПЕРЕДМОВА
Економічна проблематика хвилює все ширші кола нашого суспільства. Зростає інтерес, як до теоретичних аспектів сучасної економічної науки, так і раціонального використання тих чи інш
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
Опис навчальної дисципліни
Предмет:“Історія економіки та економічної думки” – це нормативна навчальна дисципліна циклу прфесійної
Наукова періодизація історії економіки
План
1. Предмет і завдання історії економіки та економічної думки.
2. Наукова періодизація економічної історії.
3. Загальна характеристика джерел і літератури.
&
Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
План
1. Історико-економічне значення неолітичної революції.
2. Особливості східного рабства (Єгипет, Межиріччя, Індія, Китай).
3. Історико-економічне значення Трипільсько
План семінарського заняття по темі
“Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій”
1. Історія економіки у системі економічних наук.
2. Наукова періодизація історі
Літературні джерела
[16, 17, 34, 35, 37, 46, 49, 52, 58, 60, 71 с.53, 72 с.101, 74, 81]
Тема 1.3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових ц
План семінарського заняття по темі
“ Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VІІІ ст. до н. е. – V ст.)”
План
1. Галузі господарства та сут
Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя
План
1. Формування і розвиток феодальних відносин у Західній Європі (на прикладі – королівства Франції, Англії, Німецьких земель).
2. Середньовічне місто, цехове ремесло, торгівля
План семінарського заняття по темі
“Феодальна система господарства в Західній Європі”
1. Виникнення і розвиток феодальних відносин у Західній Європі:
- Франція;
- Німеччина;
- Анг
План семінарського заняття по темах
“Генезис капіталізму та перехід до індустріального суспільства”
“Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства”
В провідних країнах світу
План
1. Монополістичний капіталізм – основні ознаки, типи монополістичних об’єднань.
2. Особливості процесу індустріалізації в провідних країнах світу (США, Німеччина, Англія, Фра
Тема 6. 1. Господарство України у другій половині ХІХ – на початку ХХ т.
План
1. Особливості промислового розвитку України у ХІХ ст.
2. Столипінська аграрна реформа в українських землях.
3. Промислове піднесення в Україні на передодні першої с
Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні
(друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.)
План
1. Школа класичної політичної економії – В. Каразин, Т. Степанов, Й. Ланг, І. Вернадський, А. Антонович.
2
Основні напрямки економічної думки в Україні
(друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.)”
1. Особливості промислового розвитку України у ХІХ ст.
2. Основні положення та економічні наслідки реформи 1861 р.
План семінарського заняття по темах
“ Світове господарство у міжвоєнний період”
“Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина Х
Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст.
План
1. Особливості та закономірності розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст. Інтеграційні процеси в економіці.
2. Особливості та закономірності розвитку країн св
Методи оцінювання результатів поточного і підсумкового контролю та розподіл балів за рейтинговою системою
Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється такими засобами: усне опитування, опитування за допомогою тестів, перевірка контрольних робіт та рефератів.
Розподіл балів при рейтинговй системі
Напрямів підготовки 6.030509 “Облік і аудит“, 6.030508 “Фінанси і кредит”, 6.030504 “Економіка підприємства”, 6.030503 “Міжнародна економіка”
Моду
Розподіл балів при рейтинговй системі
Напряму підготовки 6.030504 “Економіка підприємства“
Модулі
Модуль 1
Контрольний
Захід
Модуль 2
Християнство, як чинник господарського розвитку розвитку та капіталізації економічних відносин Європейської цивілізації.
3. Історико – економічне значення господарста та багатогранності економічної думки античного світу.
4. Феодальне законодавство у Європі та Україні, як основне джерело відображення економіч
Предмет і завдання історії економіки та економічної думки.
Економічна проблематика хвилює все ширші кола нашого суспільства. Зростає інтерес, як до теоретичних аспектів сучасної економічної науки, так і раціонального використання тих чи інших економічних н
Наукова періодизація економічної історії
З часу виникнення історії господарства визначились різні підходи до наукової періодизації історії економіки. Зокрема, інституціонально-технологічний, історико-хронологічний, а також періодизація Ф.
Античний (від с. І тис. до н. е. до с. V ст.).
Формування юридично-правової ситеми регулювання соціально-економічних відносин суспільства на основі захисту приватної власності. З’являються ремесла, торгівля, грошова та фіскальна системи.
Утвердження індустріального суспільства (від поч. до к. ХІХ ст.).
Відбувається кардинальний перехід від вільної конкуренції до монополізму. Завершується процес формування сучасного світового господарства на основі кооперації, міжнародного поділу праці та виробнич
Історико-економічне значення неолітичної революції.
Неолітична революція відбувалася від VI тис. до н. е. до III тис. до н. е.
Історико-економічне значення неолітичної революції полягає в утвердженні різних галузей відтворюючого
Особливості східного рабства (Єгипет, Межиріччя, Індія, Китай).
Як уже зазначалося, зростання продуктивних сил забезпечило спочатку невелике, а потім істотне перевищення виробленого над необхідним продуктом. У цих умовах стало економічно вигідно робити з полоне
Месопотамія
До району східного рабства належала також Месопотамія (Межиріччя). Найрозвиненішими державами Межиріччя в IV – III тис. до н. е. були Шумер, Ніппур, Ур, Урук, а з III тис. до н. е. – Вавилонське ца
Історико-економічне значення Трипільської культури.
Людина з’являється на теренах України майже 1,5 млн р. до н. е. Найдавнішими палеолітичними стоянками є: Королеве, Рокосів на Закарпатті, Лука-Врублевецька на Дністрі, Амвросіївка на Донбасі.
Господарство античної Греції.
У I тис. до н. е. – першій пол. I тис. н. е. на Півдні Європи складається античне (antikjs) стародавнє рабство, яке згодом перетворюється у класичне. Елліни примандрували із півноч
І-й період Римської держави (VIII – VI ст. до н. е.) – царський
Однією з найважливіших історичних подій становлення європейської цивілізації є поява на арені історії Римської імперії.
У 1000 – 800 рр. до н. е. територію сучасної Італії колонізували е
ІІ-й період Римської держави (510 – 31 рр. до н. е.) – республіканський
Реформи Сервія Туллія (579 – 535 рр. до н. е.) знищують пережитки родового ладу, ділять населення не за родовим, а за майновим цензом на шість категорій. Кожна категорія под
ІІІ-й період Римської держави (31 р. до н. е. – к. ІІІ ст. н. е.) – рання Римська імперія
Це період розквіту класичних рабовласницьких відносин. У ІІ – І ст. до н. е. сільське господарство переживало піднесення. У межах рабовласницького сектора сільськогосподарське виробництво отрима
IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
Криза і занепад господарства позначилися ще у 73 – 71 рр. до н. е., у час, коли у Римі відбувалися зовнішні (боротьба з Митридатом) та внутрішні потрясіння (повстання Спартака).
Ознаки
Римською інтерпретацією християнства стає стоїцизм.
Найвидатнішими серед стоїків є Сенека (4 - 5 pp. н. е.), Епітікет(50 - 40 pp. н. е.), Марк Аврелій (80 - 121 pp. н. е.). Це час найвищої могутност
Фінансова та податкова система стародавнього світу.
У 100 – 44 рр. до н. е. у ході реформ Гайя Юлія Цезаря чітко було визначено суми податків для окремих общин. Цензори перевіряли наявність майна та визначали суму податку. Гр
Християнство.
Християнство — злиття культур римлян, греків і навколишнього світу — культури варварів.
Перші релігійні братства утворились як антитеза братству общин.
Індивідуалізм та колективі
Основні терміни і поняття
Ас – грошова одиниця Стародавнього Риму.
Варни – станово-економічна ієрархія в древній Індії (II тис. до н. е.).
Вершники – римс
Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя.
План
1. Формування і розвиток феодальних відносин у Західній Європі (на прикладі – королівства Франції, Англії, Німецьких земель).
2. Середньовічне місто, цехове ремесло, торгівля
Франція
У 481 році, після завоювання Риму, Хлодвіг започатковує франкську королівську династію меровінгів. Становлення та розвиток аграрного суспільства у державі франків відбувалос
Середньовічне місто, цехове ремесло, торгівля.
З початком другого тисячоліття поступово відроджуються забуті навички і ремесла. У кінці ХI ст. відбувається виділення ремесла з феодального натурального господарства. Утворення середньов
Економічна думка середньовіччя. Учення про “справедливу ціну” Фоми Аквінського.
Мислення середньовічної людини мало теологічний характер. Економічна думка ще не відокремилася у самостійну галузь знань, її проявам властивий практицизм. Основними джерелами економічної думки с
Економічна думка на Україні доби середньовіччя
До літературних джерел, які відображали тогочасні економічні погляди, можна віднести літописи, угоди, грамоти князів, кодекси та записи світського і церковного права. Одними із основних джерел є “
Основні терміни і поняття
Аллод – спадковий наділ частини продуктивної общинної землі, закріплений у приватну власність.
Бюргери – вільні повноправні жителі (ремісники, купці) сере
Тема 3.1. Генеза капіталізму та перехід до індустріального суспільства
План
1. Великі географічні відкриття, їх історико-економічне значення.
2. Мануфактурне виробництво як основний аспект генези індустріального суспільства.
3. Перша хвиля б
Основні географічні відкриття
Роки
Відкриття
Мореплавці
І п. XІV ст.
Канарські та Азорські о-ви; о-в Мадейра
Генуезці
Економічні наслідки ВГВ
– “революція цін”, що призвела до перерозподілу доходів та активного первинного нагромадження фінансових ресурсів; зміцнення позицій міської та сільської буржуазії, що зароджувалася;
– фор
Мануфактурне виробництво як основний аспект генези індустріального суспільства
Поява мануфактур пов’язана з тим, що основні виробники — це ремісник і селянин — уже не мали економічної спроможності придбавати ті знаряддя праці, які придбавало мануфактурне виробництво, через на
Перша хвиля буржуазних революцій та їхнє економічне значення.
1566–1609 рр.
Нідерланди
Між Півднем, де існували різні форми феодальних повинностей, і Північчю, де селянство стало вільним і формувалося фермерське торгов
Мануфактурний період української промисловості.
Важливе значення для розвитку ремесла та мануфактурного виробництва в Україні мав процес урбанізації. Міста були основними центрами товарного виробництва та обміну, носіями суспільно-економічного п
ХVІ ст.
Завершення довготривалого періоду існування традиційного господарства, активний розвиток промисловості та підприємницької діяльності сприяли також і розвиткові економічної думки.
Економічні погляди меркантелістів та фізіократів, їх роль у виникненні класичної політичної економії
(В. Стаффорд, В. Петті, П. Буагільбер, економічна таблиця Ф. Кене)
Ринкова економіка в найбільш чіткій формі виступає в торгівлі. Торгові центри розташовувалися на торгови
Фізіократія
Для Франції першої половини XVIII ст. гостро постали питання розвитку сільського господарства та боротьби з економічною політикою, що ґрунтувалася на концепції меркантилізму. Дворянство і церква
Учення про природний порядок
Фізіократія — це, як стверджують фізіократи, наука про природний порядок, концептуальна база школи фізіократів, які вперше досліджують проблему соціальних відносин і перші поставили її. Слід ро
Учення фізіократів про капітал
Однією з важливих заслуг фізіократів є запровадження в економічну літературу категорії “капітал”, яка до цього мала незрозумілий зміст. Під капіталом розумілися грошові кош
Економічна думка в Україні у XVІІ–XVІІІ ст.
У надрах козаччини сформувалися соціально-економічні традиції та певна економічна думка, що знайшли відображення в унікальному за змістом документі Конституції П. Орлика (1672–1742 рр.),
Передумови промислової революції
Науково-інженерна думка завжди випереджала розвиток виробництва. Герон Олександрійський (І ст.) створив перший паровий двигун, який не міг бути використаний у виробництві (
Наслідки
Активно зростає металургійне виробництво (1790 – 80 тис. т, 1820р. – 250 тис. т, 1853 р. – 2,7 млн т чавуну; з 1865 р. по 1880 рр. видобуток вугілля зріс у 10 разів і сягнув 100 млн т на рік). Форм
Промисловий переворот у Франції
Характерною особливістю цього процесу у Франції був тривалий період з 1805–1810 рр. до ІІ пол. ХІХ ст., а також залежність від внутрішньополітичної ситуації та економічної політики урядів.
Промисловий переворот у Німеччині
Промисловий переворот у Німеччині розпочався із значним запізненням у 30–50-х рр. ХІХ ст. і завершився у період 1850–1871 рр.Основними причинами сповільненого розвитку економіки
Промисловий переворот у США
Промисловий переворот починається у бавовняній промисловості. Характерною особливістю цього економічного явища було те, що виробничий процес оминув стадії ремесла і мануфактури.
1790 р. ан
Підсумки
Економіка індустріального типу характеризується тим, що в промисловому виробництві зосереджується від 45 до 70 % працездатного населення. Більшість робітників забезпечують обслуговування машин та м
Жан Батист Сей.
На межі XVІІІ–ХІХ ст. формується “нова хвиля” у класичній школі. Провідними представниками цієї економічної течії були: англійці – Д. Мак-Куллох, Д. Міль, Т. Мальтус,
Жан Батист Сей
Сей є автором популярного в Європі “Трактату з політичної економії”, який уперше побачив світ 1803 p., а потім багато разів перевидавався, і капітального підручника
Історична школа Німеччини
Період ХІХ – початок ХХ ст. ознаменувався бурхливим розвитком капіталізму в умовах промислового перевороту, індустріалізації та формування монополістичних об’єднань. Нові економічні процеси, соціал
Марксистська економічна теорія
У 40-х роках ХІХ ст. коли завершувався перший етап науково-технічної революції, була створена в умовах промислового перевороту матеріально-технічна база капіталізму, світ пережив перші три економіч
Основні терміни і поняття
“Америка для американців” – Маніфест, виголошений 2 грудня 1823 р. п’ятим президентом США Дж. Монро, згідно з яким забезпечувалися інтереси цієї країни на внутрішньому та зовнішньо
Монополістичний капіталізм – основні ознаки, типи монополістичних об’єднань.
Під час індустріалізації відбувається концентрація виробництва і серйозні зміни в самій структурі економіки, організації та управлінні виробництвом – виникають монополії, акціонерні товариства. Це
Франція
Економічний розвиток Франції в останній третині ХІХ ст. характеризується кількома особливостями – уповільненим промисловим розвитком, парцелярністю сільського господарства та швидкою концентраці
Німеччина
В останню третину ХІХ ст. населення Німеччини зросло з 35 до 50 млн осіб. Загальна чисельність промислових робітників зросла на третину. Цьому сприяло об’єднання Німеччини. Ліквідовув
Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини Першої світової війни
Утворення індустріального суспільства завершилося формуванням на початку ХХ ст. світового ринку та світового господарства як сукупності господарств, зв’язки між якими здійснювалися за допомогою
Альфред Маршалл, Джон Бейтс Кларк, Вільфредо Парето, Леон-Марі Еспрі Вальрас).
Закономірним явищем в економічній теорії є поява в останній третині ХІХ ст. маржиналізму (marginal – граничний).Основна ідея маржиналізму – дослідження гр
Податкова держава“ Йозефа Алоїза Шумпетера
У контексті економічної теоретичної науки (у перехідний та новий час) активного розвитку набуває вчення про податки. Це було зумовлено історичними факторами соціального й політичного характе
Основні терміни і поняття
Дивіденд – прибуток від інвестицій, як правило, у формі готівки або акцій. Є частиною прибутку акціонерного товариства, яку щороку розподіляють між акціонерами за їхніми акціями і
Особливості промислового розвитку України у ХІХ ст.
У кінці XVIII ст. (після трьох поділів Польщі) українські землі стали колоніальною окраїною Російської та Австро-Угорської імперій. Мануфактурна промисловість та внутрішній ринок розвивалися вкр
Столипінська аграрна реформа в українських землях
П.А. Столипін (1862–1911 рр.) голова Ради Міністрів та міністр внутрішніх справ царського уряду був одночасно видатним реформатором. Його діяльність була спрямована на інтенсиф
Господарство України в 1914–1920 рр.
Українська економіка на початку ХХ ст. розвивалася по висхідній, але, як і в інших країнах, у цей період проявляється циклічність. 1893–1899 рр. – період різкого підйому, зумовлений п
Школа класичної політичної економії – В. Каразин, Т. Степанов, Й. Ланг, І. Вернадський, А. Антонович.
З початком у 20 роках ХІХ ст. промислового перевороту та поступової капіталізації господарства чітко простежується розвиток політичної економії в Україні у взаємозв’язку з досягненнями світової еко
Д. П. Журавський, Д. М. Струков.
У дореформений період основним питанням, навколо якого велася активна економічна та політична полеміка, було селянське питання. У 40-х роках ХІХ ст. формуються дві протилежні течії – рев
Михайло П. Драгоманов
У 60-х роках ХІХ ст. в Україні сформувався ліберально-буржуазний рух, який представляли громади. Активними діячами цього руху були: В. Антонович, П. Чубинський, К. Михальчук, П. Жите
Вплив на економічну думку в Україні наукової діяльності – Миколи Зібера, С. Подолинського, Михайла Туган-Барановського, Євгенія Слуцького
Значний вплив на економічну думку в Україні к. ХІХ ст. мали М. Зібер (1844–1888), С. Подолинський (1850–1891), М. Туган-Барановський (1865–1919), Є. Слуцький (1880–1948).
М. Зібер
Основні терміни і поняття
Відміна кріпосного права – 19 лютого 1861 року, скасування особистої залежності селян від поміщиків, їхнє звільнення і створення органів селянського управління; наділення селян зем
Німеччина
Під час війни Німеччина опинилася в економічній та морській блокаді. Це неминуче позначилося на її економічному стані. Забезпеченість промисловості ресурсами зменшилася на 45– 0 %. До війни Німеччи
Франція
У роки Першої світової війни, особливо в 20-х роках, у економіці та соціальній структурі Франції відбулися глибокі зміни. Держава починає приділяти особливу увагу розвитку важкої промисловості.
Німеччина
На початку 20-х років німецька економіка була повністю деморалізована. Загальні втрати на ведення війни становили 150 млрд марок, а ресурси, накопичені за чотири роки війни, не перевищували 32–35 м
Світова економічна криза 1920–1933 рр. Американський та німецький шляхи виходу з кризи.
До кінця 20-х років економічна система провідних капіталістичних країн досягла високого рівня складності. Механізми ринкової саморегуляції (т. з. ”невидима рука”) перестали працювати. Для забезп
Великобританія
Економічна криза в Англії свого найвищого розвитку досягла весною 1933 року. Обсяги виробництва зменшилися на 23 % від рівня 1929 року. Негативним явищем стало зменшення виробництва в базови
Франція
Економічна криза у Франції продовжувалася з осені 1930 до 1935 року включно. Падіння виробництва було не різким, а досить затяжним. Спади спостерігалися у 1932 та 1935 рр. Так, порівняно з 1
Німеччина
Найбільше від економічної кризи постраждала економіка Німеччини, яка повністю залежала від іноземного кредитування.
Обсяги промислового виробництва зменшилися на 58 %. Зупинилося ви
Едвара Хейстінгса Чемберліна
Економічна дійсність початку 20 століття, зокрема активний процес монополізації світового виробництва зумовили розвиток теорії монополістичної і недосконалої конкуренції.
Основоположником
Економічна теорія недосконалої конкуренції – Джоан Вайолет Робінсон
Найвизначнішою продовжувачкою вчення “школи Маршалла“ була професор Кембриджського університету Дж. Робінсон, яка в 1933 році опублікувала працю “Економічн
Економічні погляди Дж. М. Кейнса.
У 1936 році англійський економіст Дж. М. Кейнс опублікував працю “Загальна теорія зайнятості, процента і грошей”,де обґрунтував неможливість самор
Основні терміни і поняття
Американський індивідуалізм – внутрішня політика президента Г. Гувера, яка ґрунтувалася на реалізації принципів індивідуалізму, що означає встановлення рівних можливостей для кожно
Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст.
План
1. Особливості та закономірності розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст. Інтеграційні процеси в економіці.
2. Особливості та закономірності розвитку країн св
Німеччина
У 1935 р. фашистським урядом був узятий курс на підготовку до війни. Щорічний випуск військової продукції становив:
– літаків – 25 тис. шт.;
– танків – 20 тис. шт.;
– гар
Особливості та закономірності розвитку країн світу в 40–90 рр.
Розвиток світового господарства у 40 – 80 рр. характеризується такими основними загальними тенденціями.
1. Відбудова європейського та японського господ
Важливою складовою економічної політики 60-х рр. була реалізація програми “нових рубежів” президента Дж. Кенеді.
До основних її складових потрібно віднести:
– стабілізацію цін;
– стимулювання темпів економічного зростання та підтримку ринкової рівноваги;
– регулювання бюджетн
Великобританія
У ході Другої світової війни Великобританія зазнала значних матеріальних, фінансових та людських втрат. 245 тис. осіб загинули, 278 тис. було поранено. На 10 % зменшилося промислове виробництво, об
Франція
30 серпня 1944 р. перехідний уряд Шарля де Голля розпочав відбудову французького господарства на основі розвитку державно-монополістичного капіталізму.
Німеччина
Повоєнна відбудова німецького господарства здійснювалася на основі участі в плані Маршалла та реалізації економічної програми Людвіга Ерхарда.
Так, за перші роки реаліз
Висновок
Таким чином, у повоєнний період у результаті соціально-економічних перетворень у провідних країнах світового господарства сформувався принципово новий тип економічних взаємовідносин основних соціал
Повоєнне неокейнсіанство - Рой Харрод, Алвін Хансен, Пол Семюелсон, Джоан Робінсон.
У повоєнні роки на перший план соціально-економічного розвитку провідних країн світу виходить не проблема повної зайнятості, а проблема економічного зростання. Цьому сприяє
Повоєнний неолібералізм - Фрідріх Хайєк, Вальтер Ойкен.
“Сильна автономна конкурентна економіка” – такий основний девіз найяскравішого представника неолібералізму Фрідріха Августа фон Хайєка (1899–1992). Особливості методо
Основний внесок у концепцію “соціальне ринкове господарство” робить Вольтер Ойкен.
В. Ойкен використовує термін “національна економія” на противагу політекономії, виходячи з того, що єдиної політичної економічної теорії не може бути, економічні процеси здебільшого мають наці
Неокласичне відродження
Неокласичне відродження – течія в економічній теорії, яка сформувалася у 70-х роках XX ст. на основі поглядів про потребу у мінімізації державноговтручання в економіку. У новій класич
Індустріально-технологічний – Джон Кеннет Гелбрейт.
Інституціоналізм (від лат. institutio – звичай, настанова) був прийнятий для визначення системи поглядів на суспільство та економіку, в основі якої покладено категорію інститут
Основні терміни і поняття
Автаркія –економічна політика, спрямована на господарське відособлення, створення економіки в межах окремої країни або групи країн, максимальне обмеження імпорту при одночасному ст
Особливості міжнародних економічних зв’язків.
Сучасне світове господарство, як зазначалося в попередніх розділах, склалося наприкінці ХІХ на початку ХХ ст. Саме в цей час виникають міжнародні монополії, завершується економічний поділ світу, ос
Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються.
Індустріальний розвиток аграрно-сировинних країн упродовж повоєнного періоду, крах колоніальної системи призвели до появи кількох груп країн, різних за рівнем розвитку окремих галузей та господарст
Мілтон Фрідмен – основоположник монетаризму.
Ще у 20-ті роки в Чикагському університеті зародилися монетарні ідеї. На початку 60-х років ці ідеї стають домінуючими у зв’язку з публікаціями Мілтона Фрідмена, Нобелівського лауреата 1976 року “з
Гуннар Мюрдаль, Пітер Друкер, Алвін Тоффлер, Д. Белл).
Глобалізація — це вільне переміщення капіталу, його повне панування. Він набуває характеру планетарного явища.
Панування капіталу в глобальному масштабі утверджує
Д. Белл розробив теорію індустріально-технократичного суспільства.
Основною проблемою індустріального суспільства він вважає – підпорядкування економічних функцій політичному порядку; центральний факт – незалежність економічного порядку від політики поступово з
Основні терміни і поняття
“Адхократія” -тимчасові структури спеціалістів, які керують окремими проектами, відродження підприємництва всередині корпорацій.
Антимонопольні корпорації
НЕП в Україні
Воєнні дії, які точилися на території України впродовж семи років, та політика насадження комунізму у 1918 – 1920 рр. завдали величезної шкоди народному господарству. Було порушено економічні зв’яз
Західноукраїнські землі у міжвоєнний період
У 1923 році рада послів Антанти у Версалі визнала суверенітет Польської держави над Східною Галичиною та Волинню. Тут були створені чотири воєводства – Львівське, Станіславське, Тернопільське та
Податки за часів непу
Нова економічна політика, проголошена більшовиками, докорінно змінила роль податків у фінасово-економічному житті країни. На тлі колосального бюджетного дефіциту та паперово-грошової емісії форм
Господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови
З початком Другої світової війни в Україні відбувалися певні політичні та економічні зміни, зумовлені введенням радянських військ 17 вересня 1939 року до Західноукраїнських земель та включенням їх
Проблеми податкової реформи.
Знайти збалансоване співвідношення між можливостями держави щодо збору податків і досягненням визначених соціально-економічних цілей є головним завданням держави під час податкової діяльності.
Частка податкових надходжень та відрахувань у Консолідованому бюджеті України в 1991–1995 рр.
Види податків
Роки
Податок на дохід (
Частка податків і обов’язкових платежів у Зведеному бюджеті України в 1997–2002 рр., млрд грн
20,7
23,5
Основні терміни і поняття
Воєнний комунізм – політика радянського керівництва в роки громадянської війни, спрямована на централізацію фінансових та матеріальних ресурсів на основі націоналізації землі, фабр
І. Методичні рекомендації до проведення семінарських занять
Передмова.
Перехід економіки до ринкових відносин потребує корінних змін у підготовці фахівців. Переосмислення економічних механізмів, орієнтація на світову економічну практику, знання іст
Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
Предмет історії економіки та економічної думки. Нерозривний зв’язок економічної історії, теоретичної думки та історії економічної політики як єдиної історико-економічної науки. Роль історико-економ
Тема 2.1. Феодальна система господарства в Західній Європі та Україні. Економічна думка середньовіччя.
Генезис аграрного суспільства як політичної та економічної системи. Основні риси феодального господарства. Формування централізованих національних держав у Західній Європі. Особливості феодального
Тема 3.2. Економічна думка перехідного періоду від аграрного до індустріального суспільства.
Історія первісного нагромадження капіталу, його джерела, методи та результати. Особливості процесу первісного нагромадження у провідних країнах Європи. Передумови та наслідки великих географічних в
Тема 6. 2. Основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.).
Початок промислового перевороту на Україні та його особливості.
Передумови промислового піднесення 70 - 90-х років ХІХ ст. Розвиток металургії, вугільної та залізорудної промисловості. Буд
Тема 8.1. Основні тенденції розвитку світового господарства у другій половині ХХ ст.
Економічні наслідки другої світової війни для світової економіки.
Особливості та закономірності розвитку країн світу в 40 – 90-х роках. Науково-технічна революція. Зрушення в галузевій стр
Тема 10.1. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи.
Політика “воєнного комунізму”. Нова економічна політика і відбудова народного господарства України у 20-х роках. Згортання непу.
Сталінська індустріалізація та її наслідки. Колективізація
Тематика завдань для поглибленого вивчення курсу
1. Взаємозв’язок філософсько – теологічних, етно – культурних та господарських традицій у період генези ранніх цивілізацій (Єгипет, Межиріччя, Індія та Китай).
2. Християнс
Методи оцінювання результатів поточного і підсумкового контролю та розподіл балів за рейтинговою системою.
Поглиблене усне опитування на семінарських заняттях – від 1 до 2 балів (2 бали – “5”, 1,5 бали – “4”, 1 бал – “3”, 0 балів – “2”). [max – 48 балів за 16 семінарських занять]
Колоквіуми – в
Сутність християнства, буддизму та ісламу.
Головний моральний обов’язок індуса — додержання вчення про карму (обов’язок, призначення), тобто вимог Веду. Характер і доля людини — результат її дій у цьому або минулому житті, але не виключаєть
Історико-економічне значення Трипільської культури.
Людина з’являється на теренах України майже 1,5 млн р. до н. е. Найдавнішими палеолітичними стоянками є: Королеве, Рокосів на Закарпатті, Лука-Врублевецька на Дністрі, Амвросіївка на Донбасі.
Зародження елліністичних полемічних шкіл – стоїки, софісти, гностики, піфагорійці, демагоги, як основа філософії наступних віків.
Матеріалістична філософія Стародавньої Греції
Мілетская школа: Файес (624 - 547 рр. до н. е.): Архе (першопочатки світу) - вода, у воді зародилася життя.
Анаксімандр (610 -
Економічні погляди Цицерона (ідеологія латифундистської аристократії).
Марк Туллій Цицерон (лат. Marcus Tullius Cicero; 3 січня 106 р. до н. е.., Арпінум - 7 грудня 43 р. до н. е.., Форма) - древньоримський політик і філософ, блискучий оратор. А також вчитель і кумир
Податкова система середньовіччя.
Важливе значення в економічному житті середньовічної Європи мали податки та різні примуси на користь феодалів чи державних установ. У романізованих країнах збереглася римська податкова система, що
Особливості оподаткування в Україні в добу середньовіччя.
Із розвитком та зміцненням елементів держави в українських землях у VIII–XII ст. формуються елементи податкової системи. Найдавнішою формою прямого оподаткування, спрямованого на забезпечення княжо
Фінансовий та грошовий обіг, податки та кредит у мануфактурний період.
Розвиток ремесла, міст сприяв зростанню торгівлі. Особливо жваво вона провадилася у міських республіках Північної Італії — Флоренції, Венеції, Генуї, де зростав торговий і позиковий капітал, зародж
Місце капіталізму в світовій історії, його періодизація та основні риси.
Найважливішою рисою суспільної форми капіталістичного способу виробництва є монополізація незначною частиною суспільства переважної маси засобів виробництва й їх використання як знаряддя експлуатац
Мануфактурний період української промисловості.
Важливе значення для розвитку ремесла та в подальшому мануфактурного виробництва в Україні мав процес урбанізації. Міста були основними центрами товарного виробництва та обміну, носіями суспільно-е
Податки козацької доби.
У кінці XVІ ст. за часів Великого князівства Литовського на півдні України формується Запорозька Січ як самоврядна система, феодальна республіка. Січ мала власну казну (скарб) та відповідну своєрід
Зміни у аграрних відносинах в Україні козацько-гетьманської доби.
Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького внесла кардинальні зміни в аграрні відносини. Незважаючи на їхню залежність від ходу військових дій, було ліквідовано в
Розвиток сільського господарства у ХVІ-ХVІІІ ст.
Провідну роль в економічному житті України продовжувало відігравати сільське господарство. Хліборобство розвивалося в основному екстенсивне, за рахунок освоєння пусток, луків, заболочених місць, но
Індустріально технологічна революція останньої третини ХІХ ст. та її вплив на світове господарство.
Індустріалізацію як світовий економічний процес зумовив другий етап науково-технічної революції, що розпочався у останній третині ХІХ ст. Темпи технічного прогресу були вражаючими, їхні результати
Зовнішньоекономічні зв’язки. Причини першої світової війни.
Утворення індустріального суспільства завершилося формуванням на початку ХХ ст. світового ринку та світового господарства як сукупності господарств, зв’язки між якими здійснювалися за допомогою зов
Основні положення та економічні наслідки реформи 1861 р.
Кріпосницькі відносини в Росії існували значно довше, ніж в інших країнах Європи. Вони несли в собі надзвичайно жорстокі і потворні риси рабського примусу і насилля. Питання про відміну кріпосного
Господарство України в 1914 - 1920 рр.
Українська економіка на початку ХХ ст. розвивалася по висхідній, але, як і в інших країнах, у цей період проявляється циклічність. 1893 – 1899 рр. – період різкого підйому, зумовлений процесом інд
Економічні зміни в господарстві воюючих країн.
У Першій світовій війні брали участь 36 країн світу з населенням приблизно в один мільярд осіб, що становило 67 % населення Землі.
Основні воєнні дії розгорнувся у Євр
Особливості кризи в Німеччині, Англії, Франції.
До кінця 20-х років економічна система провідних капіталістичних країн досягла високого рівня складності. Механізми ринкової саморегуляції (т. з. ”невидима рука”) перестали працювати. Для забезпече
Причини Другої світової війни.
Локарнська конференція відбулася 5-16 жовтня 1925 року з метою політичної інтеграції Німеччини в Версальську систему та обєднання Західної Європи. В цій конференції взяли участь Англія, Франція, Ні
Господарство України в роки ІІ світової війни.
Для України друга світова війна почалася у вересні 1939 p. Згідно з пактом Молотова — Ріббентропа Радянський Союз зайняв західноукраїнські землі. В 1940 p. до Української РСР була приєднана Буковин
Розвиток народного господарства в 1946-1970 рр. Причини сповільнення економічного розвитку України в 60-80-х рр.
Розвиток господарства у 60–70 рр. був найбільш успішним за весь період радянської влади. Виробництво промислової продукції зросло на 84 % (9,1 % складали річні темпи приросту). Видобуток нафти зріс
Конституція України прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.
Економічні, політичні та духовні відносини, значною мірою становлять сферу громадянського суспільства, яке базується на засадах свободи і саморегуляції. Правова держава, з огляду на це, не може вст
Методи оцінювання результатів поточного і підсумкового контролю та розподіл балів за рейтинговою системою.
Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється такими засобами: усне опитування, опитування за допомогою тестів, перевірка контрольних робіт та рефератів.
При усному т
Тема 1.2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
1. “Податний устав” Птолемеїв 257 р. до н. е., та його значення для Єгипту.
Тема 4. 2. Економічна думка у другій половина ХVІІІ ст. - першій половині ХІХ ст.
Завдання до індивідуальної роботи студентів під керівництвом викладача (у вигляді розширеного конспекта)
1. Економічні погляди Ж. Б. Сея. (“Трактат по политической экономии”. – М., 2000. –
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
1. Історія економіки у системі економічних наук.
2. Наукова періодизація історії економіки.
3. Особливості господарства в епоху палеоліту і мезоліту.
4. Проблеми взаємоді
ВАРІАНТИ ТЕСТІВ ДЛЯ ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
Завдання № 1. Життєдіяльність людини в період палеоліту носила характер:
а) привласнюючий;
б) відтворюючий.
Завдання № 2. Ос
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ
1. Охарактеризуйте основні періоди історії світового господарства.
2. Визначіть напрямки життєдіяльності людини у період палеоліту - мезоліту.
3. Яке значення для
Новости и инфо для студентов