0.1. Правила виконання лабораторних робіт
Кожен студент допускається до виконання роботи тільки після опитування його викладачем на початку занять. Під час опитування студент зобов'язаний показати, що він виконав попереднє розрахункове завдання, ясно уявляє собі мету роботі, твердо знає теорію питання та методику вимірювань, відповідно до вимог Держстандарту вміє накреслити функціональну схему вимірювальної установки і поводитися з вимірювальними приладами.
З метою одержання найбільшої користі від виконання лабораторних робіт, запобігання псуванню радіоапаратури 1 для того, щоб не завдати шкоди здоров’ю, необхідно виконувати такі правіла:
1. Ознайомитись з правилами техніки безпеки і суворо їх додержувати.
2. До приходу в лабораторію вивчити конструкцію та властивості пристроїв, використовуючи опис лабораторної роботи і технічну літературу, вказану в ньому, а також виконати попереднє розрахункове завдання.
3. У процесі підготовки дослідів ознайомитись з принципом роботи вимірювальних приладів і з інструкцією щодо їх експлуатації.
4. Після закінчення кожної лабораторної роботи повністю оформлений звіт здати викладачеві.
5. Приступати до виконання роботи 1 залишати лабораторію після роботи лише з дозволу викладача.
6. При виявленні зіпсованості в приладі або лабораторному макеті негайно вимкнути прилад, припинити роботу і сповістити про це викладача або лаборанта.
0.2. Основні правила техніки безпеки в лабораторії НВЧ
У лабораторії слід остерігатись ураження високими напругами та шкідливого впливу на організм електромагнітного поля сантиметрового діапазону.
Систематичне опромінювання сантиметровими хвилями може викликати у людини ряд функціональних розладів, у першу чергу – нервової системи.
Їх прояви: підвищена втомленість, головний біль, роздратованість, сонливість. Спостерігаються також уповільнення пульсу, зниження кров'яного тиску. Іноді сантиметрові хвилі негативно впливають на очі (особливо на кришталик). функціональні розлади досить швидко зникають після припинення роботи в умовах опромінення (через 3-4 тижні). Тільки інтенсивне опромінення може викликати необоротні зміни нервової та судинної систем.
Вживання елементарних запобіжних заходів є захистом людини від інтенсивного опромінення на робочому місці:
а) при опроміненні протягом усього робочого дня – не більш ніж 10 мкВт/см2 (0,01 мВт/см2);
б) при опроміненні протягом всього двох годин за робочий день – не більш ніж 100 мкВт/см2 (0,1 мВт/см2) при обов'язковому використанні захисних окулярів;
в) при опроміненні протягом 15...20 хв за робочий день – не більш ніж 1000 мкВт/см2 (1 мВт/см?) при обов'язковому користуванні захисними окулярами.
Щоб виключити шкідливий вплив опромінення на здоров’я осіб, які працюють у лабораторії, а також запобігти пошкодженню апаратури, необхідно виконувати такі правила техніки безпеки:
1. Працювати в умовах сантиметрового опромінення, яке перевищує граничні норми, ЗАБОРОНЕНО.
2. Не визначати наявність генерації потужності за тепловим ефектом, який сприймається рукою.
3. Усі роботи проводити при мінімально можливих, достатніх для їх виконання потужностях.
4. Не знаходитись поблизу джерел інтенсивного випромінювання сантиметрових хвиль, відкритого кінця хвилеводу, антени, у напрямку головного максимуму діаграми направленості антени, не дивитись у випромінюючі хвилеводи та антени незахищеними очима.
5. Не вмикати генератор сантиметрових хвиль доти, доки не буде повністю зібрано схему досліду.
6. Не залишати без необхідності відкритими кінці хвилеводів, по яких проходить електромагнітна хвиля.
7. Вимикати генератори сантиметрових хвиль слід негайно після закінчення досліду.
8. Не знаходитись у полі випромінювання антени особам, які не беруть участі у проведенні досліду.
9. Не торкатися деталей та дротів, які знаходяться під напругою (наприклад, корпус і відбивач клістрона).
10. Не ремонтувати і не розбирати електричні схеми при ввімкненому живленні, а хвилеводні системи – при працюючих генераторах.
11. Не вмикати в мережу несправні схеми, макети та прилади, а також пристрої, технічний стан яких невідомий.
12. При зникненні напруги в мережі привести схему в початковий стан, тобто усі прилади вимкнути і повідомити про це викладача.
13. У схемах, які мають лампи з підігрівними катодами, не вмикати напругу без попереднього прогріву лампи.
0.3. Вимоги щодо оформлення звіту з лабораторної роботи
Звіт являє собою акуратно оформлені на спеціальному бланку результати виконання завдання.
Звіт з лабораторної роботи необхідно здати в кінці лабораторного заняття. Без звіту студенти не допускаються до виконання наступної роботи. На заголовному аркуші звіту слід вказати номер і назву роботи, прізвище студента, групу. Звіт підписує той, хто його складає.
У звіті потрібно навести такі дані, які свідчать про виконання завдання:
- функціональну схему вимірювальної установки;
- результати попередніх розрахунків характеристик пристрою НВЧ, подані у вигляді формул, таблиць і графіків;
- ескіз або схематичне зображення конструкції пристрою, який випробовується, з позначенням характерних розмірів та їх числових значень;
- таблиці та графіки виміряних величин з поясненням умовних позначень;
- висновки з роботи, в яких коротко сформульовано її результати, проаналізовано розрахунки та вимірювання, а також проведено порівняння розрахункових характеристик з експериментальними.
Результати розрахунків і вимірювань характеристик пристроїв слід подати у вигляді таблиць і графіків. Таблиці повинні містити достатню кількість даних, необхідних для побудови як монотонних, так і особливих ділянок залежностей (екстремумів, стрибків, перегинів тощо). Виправлення в таблиці не вносити -неправильний результат потрібно залишити з відповідною поміткою, наприклад "неправильно", а в додатковий рядок або стовпець таблиці записати правильні значення.
Якщо весь дослід виконано неправильно, він повторюється, знову заноситься у звіт, причому помилкові дані не закреслюються, а зберігаються.
Характеристики необхідно будувати в прямокутній системі координат із сіткою, вказуючи розмірності величин, а також виділяючи достатньо великими (1...2 мм) символами (наприклад, трикутниками, ромбами або кружечками) точки, за якими будують залежності. На графіках показують усі незмінні параметри, при яких виконувався дослід. Нанесені на графік точки не завжди лежатимуть вздовж плавної кривої (що пояснюється помилками спостереження, неможливістю зберігати незмінними умови роботи). Однак криві потрібно проводити так, щоб відхилення від цих точок було найменшим. Якщо одна з цих точок не відповідає плавному або передбачуваному характеру кривої (наприклад при грубій помилці), то при побудові кривої її можна не враховувати, але вона має бути ясно нанесеною на графік 1 у звіті спеціально про це треба застерегти.
За розрахунковими даними слід будувати теоретичні залежності в одній системі координат з аналогічними експериментальними залежностями. Якщо будь-яка величина підраховується за теоретичними формулами і та ж сама величина визначається дослідним шляхом, то для наочності порівняння обидві величини потрібно записати поруч. У випадку розбіжностей між теоретичними і дослідними даними необхідно навести міркування про те, які причини викликали ці розбіжності. Графіки та схеми виконуються відповідно до вимог держстандартів.
Заповнений звіт подається в кінці заняття викладачеві для затвердження.