А. Дослідження багатодіркового відгалужувача

 

1. Зібрати схему за рис. 9.6. До плеча 4 направленого відгалужувача підключити узгоджене навантаження, до плеча 2 приєднати хвилеводно-коаксіальний перехід з детекторною секцією.

2. Ввімкнути генератор і підсилювач у мережу для десятихвилинного прогріву.

3. Настроїти генератор на частоту 9 ГГц.

4. Визначити залежність коефіцієнта передачі η і коефіцієнта загасання В від частоти таким чином:

а) виміряти рівень потужності в плечі 2 (Рпрям), вважаючи показання вольтметра підсилювача величиною, пропорційною цьому рівню;

б) поміняти місцями детекторну секцію та узгоджене навантаження плечей 2 і 4;

в) виміряти рівень відгалуженої потужності в плечі 4;

г) обчислити коефіцієнт передачі η і коефіцієнт загасання В за формулами:

 

, ;

 

д) виконати вимірювання та обчислити за п. 4, а-г для частот: 9; 9.5; 10; 10.5; 11 ГГц, підтримуючи однаковим рівень вихідної потужності генератора на всіх частотах;

с) провести вимірювання коефіцієнта загасання для вказаних частот методом заміщення (див. Б, п.2);

5.Визначити коефіцієнт просочування ξ і направленість D;

а) настроїти генератор на частоту 10 ГГц і встановити максимальний рівень вихідного сигналу генератора;

б) до плеча 4 підключити детекторну секцію, а до плеча 2-узгоджене навантаження;

в) виміряти рівень відгалуженої потужності Рпрям;

г) включити відгалужувач у зворотному напрямку, тобто включити плече 2 до виходу вимірювальної лінії, а до плеча 1 підключити узгоджене навантаження (див. рис. 9.6);

д) виміряти рівень відгалуженої потужності при зворотному вмиканні Pзвop;

e) обчислити направленість ξ і коефіцієнт просочування D за формулами:

 

,

 

Б. Дослідження п'ятидiркового відгалужувача

 

1. Увімкнути відгалужувач у прямому напрямку (частота генератора 9 ГГц).

2. Вимірювання коефіцієнта загасання B провести методом заміщення:

а) підключити детекторну секцію до плеча 2, а узгоджене навантаження – до плеча 4;

б) встановити максимальне загасання атенюатора, зупинивши стрілку iндикатора підсилювача, наприклад, на позначці "10" шкали 1,5...5 mV;

в) поміняти місцями детекторну секцію та узгоджене навантаження (плечі 2 i 4 );

г) зменшуючи загасання атенюатора, підвести стрілку iндикатора підсилювача до раніше зафіксованого рівня;

д) різниця показань атенюатора дорівнюватиме коефіцієнту загасання В відгалужувача;

3. Виконати вимірювання за п.2 для частот 9; 9.5; 10; 10.5; 11 ГГц.

4. На частоті 10 ГГц провести вимірювання КСХ для кожного відгалужувача при прямому і зворотному включеннях методами максимуму і заміщення.

5. За експериментальними даними скласти таблиці та побудувати графіки.

 

 

9.5. Контрольні запитання

 

1. Хід виконання роботи та схеми вимірювань. Діапазон частот, в якому проводиться робота.

2. Що таке направлений відгалужувач і які його характеристики?

3. Принцип дії направленого відгалужувача з двома отворами. Як ці отвори мають бути розміщені? Навіщо потрібно узгоджене навантаження в одному кінці відгалужувача? Як впливає точність їх виконання на роботу відгалужувача?

4. Принцип дії направленого відгалужувача з трьома і більше отворами. Чому із збільшенням кількості отворів зростає направленість і збільшується частотний діапазон відгалужувача?

5. Що таке коефіцієнт передачі? Як залежить його величина від розмірів і кількості отворів зв'язку? Що таке перехідне послаблення?

6. Що таке коефіцієнт просочування? Які фактори впливають на коефіцієнт просочування? Залежність між направленістю і коефіцієнтом просочування. Способи збільшення направленості.

7. Вимірювання перехідного послаблення направленого відгалужувача. Яку роль виконує атенюатор, включений у первинний хвилевід? Від чого залежить похибка вимірювання перехідного послаблення?

8. Що відбудеться, якщо в процесі вимірювання коефіцієнта просочування зміниться частота?

Побудова і робота атенюатора, основаного на принципі направленого відгалужувача. Інші практичні застосування направленого відгалужувача.

 

9.6. Список використаної та рекомендованої літератури

 

Чернушенко A.M., Меланченко М.Е., Малорацкий Л.Г. Конструирование экранов и СВЧ-устройств / Под ред. A.M. Чернушенко. М., 1990.

Лебедев И.В. Техника и прибори СВЧ: В 2 т. М., 1972. Т.1.

 

Лабораторна робота № 10