Становлення страхової справи України

 

Перші роки самостійності української держави характеризувалися заснуванням багатьох банків, торговельних корпорацій, інвестиційних компаній, інших комерційних структур. Ці суб'єкти, розвиваючи свій бізнес, доходили висновку про необхідність здійснення страхування. Оскільки на страховому ринку ще не було великих надійних компаній, то структури в інших галузях бізнесу почали засновувати своїх страховиків з метою власного обслуговування. Надалі страхові компанії такого типу почали працювати універсальніше, і не тільки в межах потреб своїх засновників.

З розвитком ринкових відносин у різних сферах виробництва постала потреба у створенні обслуговуючої, комерційної інфраструктури. Тому поряд з виникненням банків, торговельних посередників, зовнішньоекономічних фірм почали засновуватись і страхові компанії, які на перших порах брали на себе внутрішньогалузеві ризики. Характерною особливістю таких компаній був великий вплив на їхню роботу міністерств, відомств, державних корпорацій тощо.

Окрім головних чинників, на процес масового виникнення страхових компаній у 1990 - 1993 pp. впливали такі чинники:

 

а) ініціатива науковців, фахівців, які запозичували досвід роботи страхового ринку в розвинених країнах;

б) засновницька робота профспілок, громадських організацій;

в) участь зарубіжних інвесторів (такі компанії були, як правило, невеликі і створювалися здебільшого з метою розвідки ринку, але після встановлення 20 %-ї межі участі нерезидентів у статутному фонді страховика майже всі вони припинили існування).

 

Не можна обминути й такий чинник, як створення страхових компаній з метою суто трастової діяльності - "гри на інфляції". Хоча зазначених компаній було не більш як 3 - 5 % ринку, вони у свій час завдали великої шкоди багатьом своїм клієнтам, не повернувши їм належних коштів і підірвавши цим довіру громадян до страхових компаній.

Отже, період 1990 - 1993 pp. характеризувався бурхливим зростанням кількості страхових компаній в умовах невпорядкованого законодавства.

Після виходу в травні 1993 р. Декрету Кабінету Міністрів України "Про страхування" та створення восени 1993 р. Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю почався новий етап розвитку страхового ринку України.

Було зареєстровано страхові компанії і видано ліцензії. Страхову діяльність визначено як виключний вид діяльності. При цьому здійснювати страхову діяльність стало можливим лише за тими видами, які вказані в ліцензії. Була запроваджена обов'язкова звітність страховиків за результатами року. Установлено певну залежність між обсягами максимального зобов'язання і розмірами страхових резервів.

 

 

Закон України "Про страхування", прийнятий навесні 1996 р. установив систему контролю за рівнем платоспроможності страховиків і порядок розрахунку резервів, посилив норми, що регулюють нагляд за страховою діяльністю, упорядкував види обов'язкового страхування. Було запроваджено нові вимоги до реєстрації страховиків, розмірів і структури їхніх статутних фондів, а також участі іноземних інвесторів. Отже, у період становлення ринкової економіки в Україні значною мірою зросли обсяги страхового ринку, і він набув якісного розвитку. Кінець 90-х рр. характеризуватиметься збільшенням числа страхових договорів, стабілізацією кількості страховиків та їх спеціалізацією за видами страхування, розвитком перестрахувальних операцій як на внутрішньому (національному), так і на зовнішньому (світовому) страховому ринку. Особливо слід зазначити те, що ряд заходів як на законодавчому рівні, так і на рівні застосування чинників управління й організації страхового ринку зумовили постійне зростання розмірів страхових резервів. А це означає посилення фінансової надійності страховиків, рівня гарантійності виконання взятих ними зобов'язань.

 

 

Тести для перевірки знань студентів до модуля 2

 

1. Які гроші перебували в обігу на території Галицької Русі поряд з празькими грошима у ХVI ст.:

а) напівгроші;

б) динарії;

в) гривні;

г) рублі.

 

2. Як називалися дрібні монети, які прирівнювалися до трьох динаріїв:

а) копійки;

б) центи;

в) третяки.

 

3. Які монети були розповсюдженими на Галичині наприкінці ХIV ст.- на початку ХV ст.:

а) копійки;

б) дукати угорського карбування;

в) третяки.

 

4. Які монети були розповсюдженими на Поділлі наприкінці ХIV ст.- на початку ХV ст.:

а) срібні динарії;

б) дукати угорського карбування;

в) італійські флорини.

 

5. Де були поширені дукати угорського карбування:

а) на Галичині;

б) на Запоріжжі;

в) на Київщині.

 

6. Як називалися золоті угорські монети 1480 р..:

а) копійками;

б) центами;

в) злотими.

 

7. Яка грошова одиниця дорівнювала 100 чеським грошам:

а) флорин;

б) рубль;

в) злотий.

 

8. За часів правління якого короля почалося карбування ортіо:

а) Яна ІІ Казимира;

б) Зиґмунда ІІІ;

в) Владислава ІІ.

 

9. Які завдання передбачалися грошовою реформою у Польщі від 15 жовтня 1526 р.:

а) стабілізація власної валютної системи;

б) об’єднання власної валютної системи з литовською;

в) введення нової грошової одиниці.

 

10. Як називалися монети, які карбувалися у 1338 р. за часів Казимира Великого;.:

а) краківські гроші;

б) українські гривні;

в) злоті.

 

11. Який новий вид монет було запроваджено у 1614 р.:

а) копійку;

б) цент;

в) півторагрошовик.

 

12. Чим характеризувався грошовий обіг початку ХVI ст.:

а) зменшенням значення грошових монет і погіршенням їхньої якості;

б) високою якістю грошових монет;

в) монети Польсько-Литовської держави високо цінувалися в Європі.

 

13. Які монети карбувалися у Львові за часів Владислава Опольського:

а) атичні статери;

б) срібні систерції;

в) напівгроші і динарії.

 

14. З ім’ям якого князя пов’язують випуск монет у Києві у ХIV ст.:

а) Володимира Ольгердовича;

б) Володимира Мономаха;

в) Ярослава Мудрого.

 

15. З якого матеріалу виготовлялися київські монети:

а) золотого плющеного дроту;

б) срібного плющеного дроту;

в) мідного плющеного дроту.

 

 

16. Який документ забороняв надавати гроші в кредит та отримувати за це відсотки:

а) Магдебурзьке право;

б) канонічне право ;

в) польське право.

 

17. Ким були організовані перші банки на території Польсько-Литовської держави:

а) королем;

б) шляхтою ;

в) церквою.

 

18. З якого періоду у Польщі був відомий вексель:

а) з ХV ст.;

б) з ХIV ст.;

в) з ХVI ст.

 

19. Яке місто в Польщі було центром банківської справи:

а) Краків;

б) Варшава;

в) Познань.

 

20. Хто здійснював ломбардні операції:

а) євреї;

б) поляки;

в) литовці.

 

21. Найпоширенішою золотою монетою козацько-гетьманської доби була:

а) дирхем;

б) динарій;

в) левендальдер.

 

22 Як називали турецькі піастри, які внаслідок жвавої торгівлі українських козаків із південними народами потрапляли на Запорізьку Січ:

а) дирхем;

б) динарій;

в) лев.

23. Хто у 1658 р., ставши гетьманом, уклав з Польщею та Литвою Гадяцьку угоду, за якою на території Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств створювалося Велике князівство Руське, яке могло карбувати власну монету для оплати козацького війська:

а) Б. Хмельницький;

б) І. Виговський;

в) І. Самойлович.

 

24. Чи карбував Богдан Хмельницький власну монету:

а)так;

б) ні;

в) достовірно не відомо.

 

25. Хто з гетьманів наслідував турецькі й татарські монети у Валахії та польські чехи у с. Лисянка :

а) Б. Хмельницький;

б) І. Виговський;

в) І. Самойлович.

 

26. У якому році І. Самойлович почав карбувати чехи в Севську:

а) 1386 р.;

б) 1686 р.;

в) 1689 р.

 

27. Сировиною для виготовлення срібних монет були західноєвропейські талери, які в Росії називалися єфимками з ознакою:

а) так;

б) ні.

 

28. У кінці 1655 р. почався випуск мідних копійок, які за виглядом і вагою відповідали срібним. За встановленим примусовим курсом в обігу вони перебували за співвідношенням 1:1:

а) так;

б) ні.

 

29. Величезна кількість мідних копійок, значне зростання цін, бездіяльність царя стосовно фальшивомонетників призвели до зростання невдоволення серед простого люду, який 1662 р. підняв повстання у Москві, що дістало назву :

а) Жовтнева революція;

б) Срібний бунт;

в) Мідний бунт.

 

30. Після повстання у населення 10 мідних викуповувалися за 1 срібну копійку:

а) так;

б) ні.

 

31. Грошова реформа, яку провів цар Петро І тривала :

а) з 1689 р. по 1718 р.;

б) з 1698 р. по 1718 р.;

в) з 1698 р. по 1717 р.

 

32. У 1700 р. з'явилася нова мідна монета - денга, яка становила:

а) чверть копійки;

б) восьму частину копійки;

в) півкопійки.

 

33. У 1700 р. з'явилася нова мідна монета - полушка, яка становила :

а) чверть копійки;

б) восьму частину копійки;

в) півкопійки.

 

34. У 1700 р. з'явилася нова мідна монета - півполушка, які становила :

а) чверть копійки;

б) восьму частину копійки;

в) півкопійки.

 

 

35. Яка частка грошових заощаджень населення , за даними Державного банку СРСР, 1947 р. містилася на вкладах банків:

а) 80%;

б) 15%;

в) 99% .

 

36. Чому дорівнював один долар США після того, як 1 березня 1950 р. Рада Міністрів СРСР прийняла Постанову «Про переведення курсу рубля на золоту основу і про підвищення курсу рубля стосовно до іноземних валют», за якою встановлювався золотий вміст рубля на рівні 0,222168 г щирого золота:

а) 4 руб;

б) 10 руб.;

в) 5 руб. 30 коп.

 

37. За яким курсом постанова Ради Міністрів від 4 травня 1960 р. «Про зміну масштабу цін і заміну грошей, що перебували в обігу, на нові» передбачала деномінацію рубля:

а) 10 до 1;

б) 2 до 1;

в) немає правильної відповіді.

 

38. В якому році Рада Міністрів Української РСР з метою захисту інтересів споживачів, особливо соціально незахищеного населення, прийняла Постанову «Про захист споживчого ринку в Українській РСР», яка передбачала продаж продовольчих і непродовольчих товарів здійснювати з використанням карток споживача з купонами:

а) 1990 р.;

б) 1960 р.;

в) 1987 р.

 

 

39. В якому році загони Червоної гвардії захопили 28 банків і 10 банківських відділень та було видано декрет про націоналізацію банків, який вводив державну монополію на ведення банківської діяльності:

а) 1920 р.;

б) 1916 р.;

в) 1917 р.

 

40. Який банк почав діяльність 16 листопада 1921 р., а основними його завданнями визначалися кредитування промисловості, сільського господарства, товарообігу та впорядкування грошового обігу:

а) Державний банк РРФСР;

б) Промисловий банк РРФСР;

в) Кооперативний банк РРФСР.

 

41. Який банк був організований у жовтні 1922 р. у формі акціонерного товариства зі статутним капіталом у розмірі 5 млн. золотих рублів, але всі його акції належали державним органам чи підприємствам:

а) Державний банк РРФСР;

б) Промисловий банк РРФСР;

в) Торговельний промисловий банк (Промбанк)

 

42. Який банк було створено 12 грудня 1922 р. за участю шведського капіталу:

а) Російський комерційний банк;

б) Промисловий банк РРФСР;

в) Торговельний промисловий банк (Промбанк).

 

43. Банківська справа СРСР була монополією держави:

а) так;

б) ні.

 

44. Коли були запроваджені купоно-карбованці:

а) 1 січня 1992 р. ;

б) 10 січня 1992 р.;

в) 10 січня 1993 р.

45. Коли Президент України підписав Указ «Про грошову реформу в Україні», згідно з яким з обігу був вилучений український карбованець і введена постійна грошова одиниця — гривня, та її сота частина — копійка:

а) 25 серпня 1996 р.;

б) 10 січня 1992 р.;

в) 25 серпня 1998 р.

 

46. Коли відбувся вихід Декрету Кабінету Міністрів України "Про страхування" :

а) у травні 1993 року;

б) 10 січня 1992 р.;

в) 25 серпня 1998 р.

 

47. Сількі рівнів має банківська система України:

а) один;

б) два;

в) чотири.

 

48. Послугами громадських кредитних установ могли скористатися лише селяни, які постраждали від стихійного лиха:

а) так;

б) ні.

 

49. Під час Другої світової війни кількість грошей в обігу Радянського Союзу:

а) зросла до 74 млрд руб;

б) зменшилася в 2 рази;

в) збільшилася в 4 рази .

 

50. За яким курсом обмінювалися металеві монети на нові грошові знаки після того, як 14 грудня 1947 р. Рада Міністрів СРСР та найвищий партійний орган ЦК ВКП (б) прийняли Постанову «Про проведення грошової реформи і скасування карток на продовольчі й промислові товари»:

а) 10 до 1;

б) 2 до 1;

в) не обмінювалися .

51. Грошові позики громадських кредитних установ були:

а) довгостроковими;

б) короткостроковими;

в) середньостроковими.

 

52. Процентна ставка за кредит, узятий на споживання, становила:

а) 3,3%;

б) 6,6%;

в) 5%.

 

53. Процентна ставка за кредит, якщо позичені кошти йшли на виробничі цілі, становила:

а) 3,3%;

б) 6,6%;

в) 5%.

 

54. Процентна ставка за кредит у зерні становила:

а) 12%;

б) 13%;

в) 12,5%.

 

55. В середині XVIII ст. соціальний стан кредиторів приблизно був таким:

а) 58% становила шляхта, 29% — духівництво, 7% — євреї та 6% — інші;

б) 5% становила шляхта, 25% — духівництво, 66 % — євреї та 4% — інші;

в) 40% становила шляхта, 3% — духівництво, 55% — євреї та 2% — інші.

 

56. У XVIII ст. центром приватного банківництва у Польщі став:

а) Познань;

б) Варшава;

в) Краків.

 

 

57. Першочерговим завданням для феодальної Росії було надання відповідної допомоги купецтву:

а) так;

б) ні.

 

58. З яких двох самостійних частин складався Державний позичковий банк:

а) Дворянського банку та Банку поповнення;

б) Земельного банку та Банку поповнення;

в) Поземельного банку та Банку поповнення.

 

59. Основною діяльністю якого банку були короткострокові позикові операції (не більше ніж на 75% від вартості товарів) терміном на 6 місяців під заставу товарів, які перебували на складах у порту Петербурга:

а) Дворянського банку ;

б) Банку поповнення;

в) Поземельного банку .

 

60. Основною метою діяльності державних банків Російської імперії було кредитування аграрного сектора:

а) так;

б) ні.

 

61. В яких українських містах у 1860 р. були відкриті контори Державного банку Російської імперії:

а) Києві, Одесі, Харкові, Полтаві;

б) Києві, Львові, Харкові;

в) Одесі, Харкові, Полтаві.

 

62. Який банк був першим акціонерним банком Російської імперії:

а) Київський земельний банк;

б) Харківський земельний банк;

в) Селянський поземельний банк.

 

63. Головною метою діяльності якого банку було залучення в казну срібної монети:

а) Київського земельного банку;

б) Харківського земельного банку;

в) Мідного банку.

 

64. Який банк виник з ідеї перекарбувати в монети старі мідні гармати і на отриманий капітал створити кредитну установу:

а) Київський земельний банк;

б) Мідний банк;

в) Артилерійський поземельний банк.

 

65. У 1769 р., з проведенням грошової реформи, Катерина II покладала на банки нову функцію — заміну золотої монети срібною:

а) так;

б) ні.

 

66. Особливістю діяльності якого банку було те, що розмір виданого кредиту обумовлювався належністю купця-позичальника до тієї чи іншої гільдії:

а) Київського земельного банку;

б) Державного комерційного банку;

в) Мідного банку.

 

67. В якому році було ліквідовано Державний позиковий та Державний комерційний банки з переданням усіх прав Державному банку, на якого було покладено завдання зміцнення грошової та фінансової систем:

а) 1860 р.;

б) 1896 р.;

в) 1960 р.

 

68. Система іпотечного кредитування у 80—90-х рр. XIX ст. була представлена лише акціонерними банками:

а) так;

б) ні.

 

69. Банк Олександри Браницької видавав кредити

а) до 10000 руб. під 7% річних;

б) до 5000 руб. під 9% річних;

в) до 1000 руб. під 6% річних.

 

70. Який банк мав фонд у 50 000 руб. і видавав на трирічний термін позички як окремим домогосподарям (до 300 руб.), так і сільським громадам (до 3000 руб.) під 6% річних:

а) Київський земельний банк;

б) Сумський банк Івана Харитоненка;

в) Артилерійський поземельний банк.

 

71. Мінімальний розмір акціонерного капіталу міського громадського банку становив 10 000 руб., а зобов'язання банку не повинні були перевищувати п'ятикратної суми акціонерного та резервного капіталів.

а) так;

б) ні.

 

72. Який банк кредитував у переважній більшості заможних селян, допомагаючи дворянам вигідно продавати їхню землю.

а) Київський земельний банк;

б) Селянський поземельний банк;

в) Артилерійський поземельний банк.

 

73. Домінуючі позиції з великомасштабного кредитування промисловості зайняли такі столичні банки, створені у післяреформений період:

а) Петербурзький міжнародний комерційний банк;

б) Російський банк для зовнішньої торгівлі;

в) Російський торговельне-промисловий.

 

74. Асигнаційні банки та Петербурзький. Які два банки у 1786 р. об'єднали в Державний асигнаційний банк:

а) Петербурзький асигнаційний банк;

б) Московський асигнаційний банк;

в) Російський асигнаційний банк.

 

75. На зламі XVII—XVIII ст. достатність кредитних ресурсів усередині країни цілком задовольняла дворянство і представників торгового капіталу, зацікавлених у кредитах для збільшення обсягів операцій.

а) так;

б) ні.

 

76. Хто у 1754 р. видав «Указ об учреждении Государственного заемного банка...»:

а) Катерина ІІ;

б) Олександр ІІ;

в) Єлизавета Петрівна.

 

77. На західноукраїнських землях, розділених між різними державами, основу грошового обігу складали польські марки:

а) так;

б) ні.

 

78. Формування грошової системи СРСР, до якого належала більша частина території України, почалося:

а) після ВВВ;

б) після Жовтневого перевороту 1917 р.;

в) після 1991 р.

 

79. Політика воєнного комунізму передбачала встановлення безгрошових відносин:

а) так;

б) ні.

 

80. В якому році були випущені «Зобов'язання РРФСР» номінальною вартістю 1, 5 і 10 млн руб. ?

а) 1921 р.;

б) 1917 р.;

в) 1933 р.