рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА

ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА - раздел История, ПРОГРАМА ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЛЕКЦІЙНИХ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» Андрусівське Перемир’Я 1667 Р. – Договір Про Перемир’Я М...

Андрусівське перемир’я 1667 р. – договір про перемир’я між Московською державою і Річчю Посполитою, укладений 30 січня 1667 року у селі Андрусово поблизу Смоленська. Перемир’я встановлювалось на 13,5 років. Згідно з умовами перемир’я за Московською державою залишалась Лівобережна Україна і Смоленськ. Правобережна Україна, Білорусь залишались у складі Речі Посполитої. Київ на два з половиною роки передавався Московській державі. Запорозька Січ мала перебувати у спільному володінні обох держав. Польща і Москва домовились про спільну боротьбу з татарською агресією проти України.

Батуринські статті 1663 р. – договір, укладений гетьманом Лівобережної України І. Брюховецьким і представниками московського уряду у Батурині. Суттєво обмежував автономію козацької України.

Бахчисарайський мирний договір 1681 р. – угода про перемир’я на 20 років між Туреччиною, Кримським ханством і Московською державою. Перерозподілив українські землі між сусідніми державами і значно посилив позиції Московського уряду в Гетьманщині. За Туреччиною залишалась південна Київщина, Брацлавщина, Поділля, за Московською державою – Лівобережна Україна та Київ з ближніми містечками. Територія між Дністром і Бугом мала залишатися нейтральною і не могла заселятися. Козаки отримали право на рибну ловлю, добування солі та вільне плавання по Дніпру та його притокам аж до Чорного моря. Татари віднині могли вільно кочувати і полювати в степу по обидві сторони Дніпра.

Бучацький мирний договір 1672 р. договір між Річчю Посполитою і Османською імперією, укладений в м. Бугачі (Тернопільська обл.) у ході польсько-турецької війни 1672-1676 рр. Українська козацька армія на чолі з гетьманом П. Дорошенко виступала на боці турків. Після оточення Львова українсько-турецькими військами Польща змушена була укласти мир. За умовами договору Польща віддавала Туреччині Поділля. Брацлавщина і південна Київщина переходили під владу П. Дорошенко. Польща повинна була сплатити Туреччині контрибуцію за зняття облоги Львова і щорічно платити 22 тис. злотих данини. Мирний договір не був ратифікований польським сеймом і війна продовжувалась до 1676 р., до підписання Журавненського мирного договору. Але більша частина Правобережної України потрапила під владу нового, ще більш жорстокого «хазяїна» – Туреччини.

«Вічний мир» 1686 р. – мирний договір між Польщею і Московською державою, укладений на основі Андрусівського перемир’я 1667 р. Польща відмовлялась від претензії на Київ, за що отримала 146 тис. крб. компенсації. Північна Київщина та Брацлавщина мали стати нейтральною зоною між Польщею та Московською державою. Правобережна Україна (за винятком Поділля, яке до 1699 року перебувало під владою Туреччини) залишалась під владою Польщі, Лівобережжя – Москви. «Вічний мир» остаточно закріпив поділ українських земель між двома державами.

Гадяцький договір 1658 р. – угода укладена між гетьманом України І. Виговським і польським урядом 16 вересня 1658 р. у м. Гадячі. За умовами угоди Україна мала увійти до складу Речі Посполитої як незалежна держава під назвою Велике князівство Руське на рівних з Литвою та Польщею правах. Вища законодавча влада мала належати національним зборам депутатів. Виконавча влада належала гетьманові, якого обирали довічно і вибори якого затверджувались королем. Гетьман мав очолювати Збройні Сили України. Офіційною мовою в Україні мала стати українська мова. Передбачалось карбування в Україні власної монети. Гарантувались права та привілеї козацтва. Православні українці мали отримати рівні права з католиками. Угода передбачала обмеження впливу уніатської (греко-католицької) церкви на нові території. Передбачалось розширення мережі навчальних закладів в Україні, в тому числі і відкриття університету.

Коломацькі статті 1687 р. – договір, укладений на р. Коломак між новим гетьманом України І. Мазепою та козацькою старшиною, з одного боку, і Московським урядом, з другого. Обмежував автономію України, порівняно з Глухівськими статтями 1669 р.

Глухівські статті 1669 р. – договір, підписаний гетьманом Лівобережної України Д. Многогрішним і московським урядом. Частково відновлював автономні права Гетьманщини, втрачені нею за Московськими статтями 1665 р.

Слободищенський трактат 1660 р. – договір, укладений гетьманом України Ю.Хмельницьким з Польщею у містечку Слободищі біля міста Чуднова. Україна розривала союз з Москвою і відновлювала союз з Річчю Посполитою на основі Гадяцького договору 1658 р. Правда, тепер Польща не погоджувалась на утворення Великого князівства Руського і на його входження до складу Речі Посполитої на рівних з Литвою та Польщею правах. За умовою трактату Україна отримувала лише автономію з гетьманом на чолі, а українські війська повинні були брати участь у війні з Московською державою на боці Польщі. Підписання трактату поклало початок поділу Гетьманської держави на дві частини: Правобережну і Лівобережну.

Пакти і Конституція прав і вольностей Запорозького війська 1710 (Бендерська Конституція)– перша європейська конституція у сучасному розумінні, складена 5(16).04.1710 р. при обранні гетьманом України П. Орлика. В основі документа лежала угода між гетьманом, козацькою старшиною і запорожцями. Авторами є П. Орлик, Г. Герци, А. Войнаровський, К. Гордієнко. Конституція складається з преамбули і 16 пунктів (параграфів). Основні положення Конституції: проголошення незалежності України від Речі Посполитої та Росії; перехід під протекцію швецького короля і відновлення союзу з Кримським ханством; визначення території Української держави (у рамках умов Зборівської угоди); надання Генеральній раді при гетьманові статусу законодавчої влади; визначення строків скликання Генеральної ради (тричі на рік). За Конституцією посади полковників та сотників мали бути виборними, з наступним їх затвердженням гетьманом. Передбачалось створення спеціальної комісії для проведення ревізії державних земель, якими користується старшина і повинностей населення. В обов’язки гетьмана входив захист козаків і усього населення від надмірних податків і повинностей, допомога сиротам, немічним та вдовам. Гетьман не мав права одноосібно розпоряджатися державною скарбницею. Він повинен був лише здійснювати загальний нагляд за діяльністю адміністративних органів, не допускати зловживань з боку старшини. Текст Конституції був складений латинською і українською мовами. Вона діяла на Правобережній Україні до 1714 р. Значно обмежуючи права гетьмана, Конституція заклала основи республіканського правління в Україні. На думку історика О. Оглобіна, вона була «другою поразкою гетьмана І. Мазепи після полтавської катастрофи, яка завдала великого удару по гетьманській владі».

Переяславські статті 1659 р. – міжнародний договір, укладений гетьманом України Ю.Хмельницьким з представниками московського уряду. У порівнянні з Березневими статтями 1654 р. умови нових статей значно обмежували суверенні права Гетьманщини та зміцнювали позиції московської влади в Україні. Так, гетьман втрачав право вести самостійну зовнішню політику, призначати і звільняти полковників та генеральну старшину. Заборонялись вибори гетьмана без згоди царського уряду. В Україні значно збільшився контингент царських військ.

Решетилівські статті 1709 р.– законодавчий документ царського уряду, який врегульовував відносини Московської держави і Гетьманщини. Відповідь царя на прохання гетьмана І. Скоропадського підтвердили основні державні права Гетьманщини (підпорядкування українського війська під час походів козацькому командуванню, повернення артилерії, яку відібрали під час захоплення Батурина, невтручання царських воєвод у внутрішні справи Гетьманщини тощо). «Решительный» указ царя від 11.08.1709 року дозволяв гетьманському уряду здійснювати судову та адміністративну владу, московським урядовцям забороняв втручатися в справи адміністративного управління Гетьманщини. Однак Решетилівські статті значно посилили військово-адміністративну залежність України від московського уряду. При І. Скоропадському була запроваджена посада міністра-резидента (А. Ізмайлов), який повинен був спостерігати за діяльністю гетьмана та його уряду, значно зросла кількість російських гарнізонів в українських містах, встановлювався контроль за фінансами тощо.

Кючук-Кайнарджійський мирний договір 1774 р. – договір, укладений між Російською імперією та Туреччиною після закінчення російсько-турецької війни 1768–1774 рр. Османська імперія визнавала незалежність Кримського ханства, право російським торгівельним суднам безперешкодно плавати Чорним морем і вільно проходити через Чорноморські протоки. Російська імперія приєднувала українські землі у межиріччі Дніпра і Південного Бугу та частину морського узбережжя з фортецями Керч, Азов та ін. Російсько-турецький кордон на Кавказі встановлювався по р. Кубань. Молдавське князівство та Волощина звільнялись з-під турецького протекторату і переходили під протекторат Росії.

«Жалувана грамота» 1785 р.– царський документ, який надавав українській шляхті рівних прав з російським дворянством. Одночасно проголошувались шляхетські свободи, права самоврядування, корпоративні установи тощо.

«Решительные пункты» (22 серпня 1728 р.)– царська відповідь на прохання гетьмана Д. Апостола розширити права Гетьманщини. Значно обмежували права гетьмана та його адміністрації. Обрання нового гетьмана могло відбутися тільки за згодою царя. Генеральний суд повинен був стати колегіальним органом, який складався з трьох українців і трьох росіян, головним суддею в Україні відтепер був не гетьман, а сам російський імператор. Утворювалось нове фінансове управління, яке очолювали два підскарбія: росіянин та українець. Гетьман позбавлявся права вести власну закордонну політику.

Яський мирний договір 1791 р. – мирний договір, укладений між Російською імперією і Туреччиною 29.12.1991 р. у м. Ясси, після завершення російсько-турецької війни 1787–1791 р. Договір підтвердив приєднання Криму та Кубані до російських володінь. Туреччина відмовилась від будь-яких претензій на Грузію і обіцяла не воювати проти неї. Росія отримувала територію між Бугом і Дністром і приєднала все Чорноморське узбережжя від Дністра до Криму. Яський мирний договір зміцнив становище Російської імперії на півдні України на всьому узбережжі Чорного моря. Мирний договір ліквідував останній бастіон кочовиків в Європі, набіги татар і турків на українські землі припинились. Раніше пусті території почали швидко заселятися. Авторитет Росії на міжнародній арені значно зріс.

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ПРОГРАМА ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЛЕКЦІЙНИХ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ПРОГРАМА...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ПЛАН ВИВЧЕННЯ
навчальної дисципліни “Історія України : соціально-політичні аспекти” Номер навчального тижня   Зміст матеріалу (назва теми лекції, семінару

Методичні рекомендації
  На першому семінарському занятті, яке є організаційним, студентам необхідно уважно прослухати методичні поради викладача. Це допоможе їм усвідомити місце і значення семінарських зан

Методичні рекомендації
1. Відповідь на перше питання слід розпочати з визначення новітньої хронології появи першої людини на території сучасної України. Розповісти про археологічні сліди життя первісної людини в Криму, н

Заповніть таблиці
  Союзи східнослов’янських племен на території України   Назва союзу Територія, яку він займав Головне місто

БІОГРАФІЧНІ ДОВІДКИ
  Андрій Боголюбський(бл. 1111-1174) - князь Володимиро-Суздальський, син Юрія Долгорукого, онук Володимира Мономаха. Деякий час князював у Вишгороді під Києвом.

Хронологія основних подій
  VІ-VІІ ст. - перші східнослов'янські політичні об'єднання (союз племен). V ст. (кінець) - заснування Києва.

Південно-Західна Русь-Україна під владою Литви.
Політична ситуація у Східній ЄвропіХІV ст. Боротьба за землі Південно-Західної Русі. Литовська експансія на українські землі, їх приєднання до Великого князівства Литовського. Політичний у

Розвиток українських земель у складі Речі Посполитої.
Польська експансія на українські землі. Галичина в складі Польського королівства. Роль шляхти в активізації польсько-литовського зближення. Люблінська унія 1569 р. та її наслідки. Річ Посп

Виникнення та розвиток українського козацтва.
Передумови виникнення та соціальні джерела козацтва. Козакування як господарське та військове заняття. Заснування Запорозької Січі. Розвиток козацтва від маргінального прошарку до особливого маргін

Методичні рекомендації
1. Розглядаючи це питання, слід мати на увазі, що становище українських земель під владою Литви по-різному оцінюється науковцями: одні вважають його іноземним загарбанням України, інші характеризую

Теми доповідей та повідомлень
1. Литовські статути. 2. Українські міста: ремесла, торгівля. 3. Уніатська (греко-католицька) церква. 4. Утворення фільваркового господарства. 5. Селянські висту

БІОГРАФІЧНІ ДОВІДКИ
  Вітовт (Вітаутас) (1350–1430) – великий князь литовський (1392–1430). Боровся за відновлення державної самостійності Литви після Кревської унії. Централізував в

Хронологія основних подій
  1340 – похід польсько-угорського війська Казимира на Львів. Початок боротьби між Литвою і Польщею за галицькі та волинські землі.

Методичні рекомендації
  1. Відповідь на перше питання слід розпочати з визначення економічних, соціальних та релігійних причин Української національної революції. Визначте, що таке «Золота осінь Речі Поспо

Хронологія основних подій
1648, січень – обрання Богдана Хмельницького гетьманом України   – початок Визвольної війни, в

Методичні рекомендації
1. Готуючи відповідь на перше питання, слід коротко зупинитись на становищі Правобережжя, а основну увагу зосередити на характеристиці Гетьманщини, її політичного і адміністративного устрою. Деталь

Проблемні питання
1. Як ви думаєте, чи мала Україна можливість зберегти єдність і продовжити боротьбу за незалежність в добу «Руїни»? 2. Якщо так, тоді чому вона цю можливість втратила? 3. Що стало

Теми доповідей та повідомлень
1. Війна проти шляхетської Польщі 1654–1667 рр. 2. Кримські 1687, 1689 рр. походи російсько-українських військ. 3. Азово-Дніпровські 1695–1696 рр. походи російсько-українських вій

Заповніть таблиці
Гетьмани України другої половини XVII ст. Гетьмани Роки правління Внутрішня політика Зовнішня політика Наслідк

БІОГРАФІЧНІ ДОВІДКИ
Апостол Данило Павлович (1654–1734) – визначний військовий та політичний діяч України кінця XVII – першої третини XVIIІ ст., гетьман Лівобережної

Хронологія основних подій
1657–1659 – гетьманування І. Виговського. 1658, 6 вересня – підписання Гадяцької угоди між геть

Проблемні питання
1. Що спричинило бурхливий індустріальний розвиток Наддніпрянської України на початку ХХ ст.? 2. Де був вищим соціально-економічний розвиток – в австрійській чи російській частинах України

БІОГРАФІЧНІ ДОВІДКИ
  Донцов Дмитро (1883–1973) – видатний український публіцист, політичний діяч, літерату­рний критик. Ідеолог українського націо

Хронологія основних подій
  1803 –закон Російської держави про «вільних хліборобів», за яким поміщикам дозволялось звільняти селян із землею за викуп. 1812

Квітень
1856 –селянські рухи - «Похід у Таврію за волею». 1861, 19 лютого –підписання російським царем Маніфесту і «Загального положення про сел

Методичні рекомендації
1. При розгляді цього питання варто пов’язати його з матеріалом лекції «Україна під владою Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперій (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.)». Слід згадати про р

БІОГРАФІЧНІ ДОВІДКИ
Антонович Володимир Боніфатійович (1834–1906) –видатний український історик, археолог, етнограф, Один з ініціаторів і керівників Київсь

Хронологія основних подій
1805 - відкриття Харківського університету. 1814–1861 - життя та діяльність Т. Г. Шевченка. 1816 - у Пере

Лютнева революція в Росії. Розвиток політичної ситуації в Україні протягом 1917 р.
Причини і передумови Лютневої 1917 р. революції, Перша світова війна як її каталізатор. Повалення самодержавства. Сутність «двовладдя». Вплив революційних подій у Петрограді на Україну. Місцеві орг

Україна в полум’ї громадянської війни: основні військово-політичні сили і режими.
Перемога більшовиків узимку 1917–1918 рр. Пошук УЦР зовнішньої допомоги, переговори з німцями, ІV Універсал. Брестська угода УЦР з державами Четверного союзу, вступ німецьких військ в Україну, пове

Методичні рекомендації
Тема є однією з центральних у межах курсу, тому її розгляду присвячено два семінарських заняття. Готуючись до них, студент має ознайомитися з різними підходами й концепціями, що існують в літератур

Заповніть таблицю
Політичні режими і військово-політичні сили в Україні 1917–1921 років   Політичний режим, військово-політична сила Часи існування, тери

БІОГРАФІЧНІ ДОВІДКИ
Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович (1883–1938) – радянський військовий діяч, дипломат. З 1903 р. – член РСДРП. З листопада 1917 р. – член комітету у військових і морс

Хронологія основних подій
1917, лютий – демократична революція в Росії. 1917, 4 березня – утворення Української Центральної Ради (УЦР). 1917, 5–7 квітня

Методичні рекомендації
1. Під час підготовки першого питання необхідно чітко визначити причини переходу від політики «воєнного комунізму» до непу. З’ясувати особливості переходу до нової економічної політики в Україні. В

Контрольні питання і завдання для самостійної роботи
  1. Назвіть причини відмови радянського уряду від політики «воєнного комунізму» і переходу до непу. 2. Зробіть порівняльну характеристику головних принципів політики «воєнно

Теми доповідей та повідомлень
  1. Створення Союзу Радянських Соціалістичних республік. 2. Україна у складі СРСР: автономна республіка або колонія? 3. Голод 1921–1923 рр. в Україні. 4. П

Хронологічна таблиця
  8–16 березня 1921 р. – Х з’їзд РКП (б) і початок переходу до нової економічної політики (неп). Осінь 1921–1923

Методичні рекомендації
1. При підготовці першого питання слід зупинитись на причинах і характері Другої світової війни, з’ясувати, чому не вдалось перешкодити здійсненню гітлерівською Німеччиною загарбницьких планів. З’я

БІОГРАФІЧНІ ДОВІДКИ
  Бандера Степан Андрійович (1909–1959) – український політичний діяч, один із лідерів українського національного руху 30–50-х років. З 1929 року – член Організац

Хронологія основних подій
  1939, 23 серпня – підписання пакту про ненапад між СРСР та Німеччиною (пакт Ріббентропа – Молотова). 1939, 1 вересня – на

Методичні рекомендації
1. Відповідь на перше питання слід розпочати з аналізу суспільно-політичного життя в Україні в 1945–1953 рр. Докладніше варто зупинитись на радянських перетвореннях у Західній Україні. Визначити пр

БІОГРАФІЧНІ ДОВІДКИ
Брежнєв Леонід Ілліч (1906–1982)– радянський партійний і державний діяч. Значна частка життя пов'язана з Україною. У 1935 році закінчив Дніпродзержинськ

Хронологія основних подій
  1945, 26 червня – підписання Статуту Організації Об’єднаних Націй за участі Української РСР. 1945, 29 червня – підписання у

Методичні рекомендації
1. Слід проаналізувати системну кризу радянського тоталітаризму. Визначити, чому всі спроби реформування радянського режиму зазнавали краху. Необхідно виявити головні чинники, що зумовили процес пе

Питання для самостійного вивчення
1. Схарактеризуйте етапи перебудовчих процесів, що відбувалися в радянському суспільстві. Які шляхи виходу з кризи пропонувалися? 2. Який вплив мала Чорнобильська трагедія на розгортання й

Заповніть таблицю
  1. «Перебудова» – об’єктивна необхідність. Підсумки соціально-економічного та політичного розвитку країни на середину 1980-х років  

Проблемні питання
1. У чому полягали особливості українського дисидентського руху в 80-ті pp.? Яку роль відіграв цей рух у боротьбі за незалежність України? 2. Як розуміло радянське керівництво «перебудову»

ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА
  Декларація про державний суверенітет України – політико-правовий документ, у якому проголошувався державний суверенітет України та її рівноправність у міжнародн

БІОГРАФІЧНІ ДОВІДКИ
  Горбачов Михайло Сергійович (1931) – відомий політичний діяч, перший і останній президент СРСР. У 1955 р. закінчив юридичний факультет МГУ ім. М. Ломоносова, у

Хронологія основних подій
1985, 11 березня – обрання позачерговим Пленумом ЦК КПРС М. Горбачова Генеральним секретарем ЦК КПРС; початок «перебудови».

Методичні рекомендації
1. При підготовці до першого питання студент має самостійно ознайомитись з найважливішими джерелами з історії становлення України як незалежної держави (1992–1996 рр.) (перелік у списку джерел, нав

БІОГРАФІЧНІ ДОВІДКИ
  Кравчук Леонід Макарович(1934) - відомий політичний діяч, перший Президент незалежної України. У 1958 році закінчив економічний факультет Київського університет

Хронологія основних подій
1992, 15 січня - Президія Верховної Ради України ухвалила Указ про Державний гімн України (затверджено музичну редакцію, автором якої є М. Вербицький.

Методичні рекомендації
Підсумки вивчення курсу «Історія України» рекомендується розглянути на студентський науково-теоретичній конференції наприкінці семестру. Бажано заздалегідь створити оргкомітет, підготувати програму

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги