Лекція 4

РОЗМІЩЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ. ОБОВ'ЯЗКИ ТА ДІЇ ДНЮВАЛЬНОГО РОТИ

Розміщення роти. Солдати і сержанти строкової служби розміщуються у казармах. Для розміщення особового складу в спальних приміщеннях відводиться площа не менше 4 м2 на кожного. Військовослужбовцям забороняється проживати у куховарнях, хлібопекарнях, виробничих, складських, навчальних і службових при­міщеннях, у парках, клубах, ангарах.

Ліжка у спальних приміщеннях розставляють так, щоб біля кожного з них чи біля двох зсунутих разом лишалися місця для тумбочок, у яких зберігаються дрібні предмети особистого вжитку. Постіль склада­ється з ковдри, двох простирадл, подушки а наволоч­кою, матраца і підстилки. Сидіти і лягати на ліжко в обмундируванні забороняється. Шинелі, польові кур­тки, кожухи, головні убори зберігаються на вішалках. Спеціальний одяг для роботи зберігається у шафах або на стелажах, що знаходяться поза спальними примі­щеннями. Парадно-вихідне обмундирування і спортив­ний одяг тримають у кімнаті для зберігання майна. Скидаючи на ніч повсякденне обмундирування, охайно складають його на табуреті, взуття ставлять в ногах біля ліжка.

Крім спального приміщення (кімнати) для розмі­щення роти, передбачаються: народознавча світлиця (мал.25); кабінет командира роти; кімната підготовки офіцерів до занять; кімната підготовки сержантів до занять; кімната для зберігання зброї (мал.26); кімната (місце) для чищення зброї; кімната для побутового обслуговування (мал.27); кімната для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців (мал.28); кімната (місце) для занять фізичними вправами; кім­ната для вмивання; сушарня для просушування обмундирування і взуття; кімната (місце) для куріння і чищення взуття; душова; туалет.

Для проведення занять у військовій частиш облад­нують класи.

У кімнаті для зберігання зброї вивішують перелік матеріальних засобів, у якому вказують кількість став-1 ниць, шаф, ящиків, стендів та іншого майна. Кімната постійно охороняється добовим нарядом. Автомати, ка­рабіни, гвинтівки, ручні гранатомети, запасні дула для кулеметів, багнети зберігаються у ставницях (ставниках), боєприпаси до зброї — у металевих шафах. У ставницях зберігаються також піхотні лопати і проти­гази. Навчальну зброю та навчальні боєприпаси, за винятком пістолетів, зберігають окремо від бойової; якщо немає окремої ставниці, дозволяється зберігати навчальну зброю разом із бойовою, при цьому місце її зберігання позначають написом «Навчальна зброя» і відокремлюють перегородкою. Ставниці зі зброєю, шафи і ящики з боєприпасами, а також кімнату для зберігання зброї зачиняють на замок та опечатують мастиковими печатками; ставниці та кімнату для збе­рігання зброї — печаткою чергового роти; шафи і ящики з боєприпасами — печаткою старшини роти.

Розроблено норми і правила також щодо інших приміщень, кімнат, місць. Обладнують умивальники з розрахунку один кран на 5—7 осіб, не менше як дві ножні ванни з проточною водою на роту, душову з розрахунку один кран (душова сітка) на 15—20 осіб. Для прання білизни та обмундирування відводиться пральна кімната або окреме місце (приміщення). Кім­нату побутового обслуговування обладнують столами для прасування обмундирування і дзеркалами, забез­печують потрібною кількістю стільців, прасок, а також інвентарем, інструментами, приладдям і матеріалами

для стрижки, дрібного лагодження обмундирування і взуття.

Утримання приміщень. Усі приміщення повинні завжди бути в чистоті та порядку. На дверях кожної кімнати вивішується табличка, на якій вказуються її номер і призначення. Під безпосереднім наглядом чер­гового роти приміщення щодня прибирають чергові прибиральники. Вони повинні: вимести сміття з-під ліжок і тумбочок, підмести в проходах між рядами ліжок, протерти підлогу щіткою чи вологою ганчіркою, винести сміття у призначене для нього місце, стерти пил з вікон, дверей, тумбочок, ставниць, шаф та інших предметів, вичистити урни, а в місцях для куріння, крім того, налити в урни воду чи дезінфікувальну рідину.

Від занять чергові прибиральники не звільнюються.

Опалення приміщень. Початок і кінець опалюваль­ного періоду оголошується наказом начальника гарні­зону. Наказом по військовій частиш призначаються рядові опалювачі, які попередньо вивчають правила опалення та пожежної безпеки. Опалювачі від занять не звільнюються; на опалювальний сезон їх звільняють лише від виконання усіх нарядів.

Провітрювання приміщень. Приміщення провітрю­ють днювальні під наглядом чергового роти: у спальних кімнатах — перед сном і після сну, а в класах — перед заняттями і в перервах між ними.

Освітлення приміщень. Казармене освітлення буває повне і чергове (неяскраве темно-синє світло). В години сну вмикається чергове освітлення. Біля входу до ка­зарми, в кімнатах для зберігання зброї, у коридорах, на сходах і в туалетах з настанням темряви й до світанку підтримують повне освітлення. Нагляд за до­триманням встановленого освітлення та своєчасним увімкненням і вимкненням світла покладається на чергових і днювальних.

Розміщення підрозділу в населених пунктах. Під­розділ військової частини може бути тимчасово розмі­щений у населеному пункті. У цьому випадку зброя та боєприпаси зберігаються у сухому, віддаленому від дверей, печей, обігрівальних приладів місці і постійно охороняються добовим нарядом. Обмундирування і спо­рядження розміщують у пристосованих для цього міс­цях. Особисті речі й білизну зберігають у речових мішках.

Розподіл часу і повсякденний порядок. Для вій­ськовослужбовців установлено 40-годинний робочий ти­ждень з одним вихідним днем. Розподіл часу здійсню­ють таким чином, щоб забезпечити у військовій частині постійну бойову готовність і створити умови для під­тримання порядку і військової дисципліни, виховання військовослужбовців, підвищення їхнього культурного рівня, проведення занять із бойової підготовки, для побутового обслуговування, відпочинку і харчування.

Розподіл часу у військовій частині впродовж доби здійснюють згідно з розпорядком дня, що визначає час виконання основних заходів повсякденної діяль­ності, навчання і побуту особового складу роти.

Розпорядок дня має передбачити час: для про­ведення ранкової фізичної зарядки, ранкового огля­ду, ранкового і вечірнього туалету, навчальних за­нять і підготовки до них; переодягання (у робочий одяг), чищення одягу і взуття; миття рук перед їжею; харчування; догляду за озброєнням і військо­вою технікою; гуманітарної, культурно-освітньої та спортивно-масової роботи; слухання радіо і перегляду телепередач; для прийому хворих у медичному пункті; приймання військовослужбовців командуван­ням з особистих питань; для особистих потреб вій­ськовослужбовців, вечірньої прогулянки, перевірки і восьмигодинного сну.

Проміжок між споживанням їжі не повинен пере­вищувати семи годин. Після обіду ЗО хвилин не про­водять занять і не виконують робіт.

Перед днями відпочинку дозволяється закінчувати вистави, кіносеанси та інші заходи на годину пізніше.

Вихідні, святкові та неробочі дні є днями від­починку для всього особового складу, крім військо­вослужбовців, залучених до виконання службових обов'язків. У ці дні підйом здійснюється на годину пізніше, ранкова фізична зарядка не проводиться, час використовується для проведення гуманітарної, культурної, освітньої роботи, спортивних заходів та ігор, написання листів тощо.

ПРИЗНАЧЕННЯ, СКЛАД І ОЗБРОЄННЯ ДОБОВОГО НАРЯДУ РОТИ

Добовий наряд призначається для підтримання вну­трішнього розпорядку, охорони особового складу, озб­роєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, примі­щень і майна військової частини, контролю за станом справ у підрозділах і своєчасного вжиття заходів щодо запобігання правопорушень, а також для виконання інших обов'язків внутрішньої служби.

Склад добового наряду оголошують наказом по вій­ськовій частині. У добовий наряд роти призначають чергового та днювального роти. Днювальний, який несе службу безпосередньо на посту, називається черговим днювальним, а той, хто здав пост,— днювальним вільної зміни. Кількість змін днювальних у роті визначає командир військової частини.

Військовослужбовцям, призначеним у добовий на­ряд, надається певний час для того, щоб підготуватися до несення служби, перевірити, чи знають вони свої обов'язки, відпочити.

Черговий роти носить на лівому рукаві пов'язку або на лівому боці грудей нагрудний знак з відпо­відним написом. Черговий і днювальні роти мають озброєння — багнети у піхвах. Багнет кріпиться на поясі з лівого боку, на ширину долоні від пряжки. За наказом Міністра оборони України в деяких військових частинах добовий наряд роти може мати автомат (карабін) з двома магазинами (ЗО патронів у обоймі).

Черговий роти призначається із сержантів або (як виняток) з найбільш підготовлених солдатів. Він під­порядковується черговому частини і його помічникові, а в порядку внутрішньої служби в роті — командирові та старшині роти.

ОБОВ'ЯЗКИ ЧЕРГОВОГО ДНЮВАЛЬНОГО РОТИ

Черговий днювальний роти призначається із сол­датів. Він відповідає за збереження зброї, шаф (ящиків) з боєприпасами, майна роти, особистих речей військо­вослужбовців.

Черговий днювальний несе службу всередині ка­зарми біля вхідних дверей, поблизу кімнати для збе­рігання зброї. Його обов'язки: не пропускати в при­міщення сторонніх осіб; нікуди не виходити з примі­щення без дозволу чергового роти; постійно наглядати за кімнатою для зберігання зброї; своєчасно подавати команди згідно з розпорядком дня; не дозволяти ви­носити з казарми зброю, боєприпаси, майно і речі без дозволу чергового роти; негайно доповідати черговому про всі інциденти в роті, про порушення встановлених статутом правил взаємин між солдатами і сержантами роти, про помічені несправності й порушення вимог пожежної безпеки та вживати заходів щодо їх усунен­ня; не дозволяти військовослужбовцям у холодну пору, особливо вночі, виходити з приміщення роздягненими; стежити за чистотою і порядком у приміщеннях та вимагати від військовослужбовців дотримуватися чис­тоти і порядку; будити особовий склад під час загального підйому, а також уночі в разі тривоги; стежити, щоб військовослужбовці курили, чистили взуття та одяг тільки у визначених для цього приміщеннях (місцях).

Якщо виникає пожежа, черговий днювальний ви­кликає військову команду протипожежного захисту та рятувальних робіт (штатну пожежну обслугу) або по­заштатну пожежну команду. До прибуття пожежної команди він намагається погасити пожежу всіма на­явними засобами, а також дбає про врятування людей, озброєння, інших матеріальних засобів.

Черговому днювальному забороняється сидіти, ски­дати спорядження, розстібати одяг.

Місце несення служби днювальним роти. Для виконання обов'язків днювального роти обладнується спеціальне місце, в якому мають бути: стенд (дошка) з документацією днювального роти, дерев'яна тум­бочка, телефон, статути Збройних Сил України, за соби гасіння пожежі (мал.29). Документація включає: інструкції черговому і днювальному роти на випадок тривоги та пожежі; розпорядок дня; список військовослужбовців роти, які живуть поза казармою (адреси, телефони); схему майданчика, закріпленого за ротою для прибирання; книги передачі чергувань, видачі зброї і боєприпасів, запису хворих і звіль­нених; номери телефонів пожежної команди і чер­гового військової частини.

Дії чергового днювального і днювального вільної зміни в різних ситуаціях. Коли до роти заходять начальники (від командира роти і вище) або черговий частини, черговий днювальний подає команду «Струн­ко». Якщо в роті з'являються інші офіцери роти, старшини та військовослужбовці іншої роти, днюваль­ний викликає чергового: «Черговий роти, на вихід». Черговий днювальний будить особовий склад при ран­ковому підйомі, у разі тривоги, пожежі та ін. Напри­клад: «Рота, підйом! Тривога!»

Днювальний вільної зміни повинен: підтримувати чистоту і порядок у приміщеннях роти; нікуди не виходити без дозволу чергового роти; надавати йому допомогу в наведенні порядку при порушенні встано­влених статутами правил взаємин між солдатами і сержантами; залишаючись замість чергового роти, ви­конувати його обов'язки.

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЧАТОВОГО

ПРИЗНАЧЕННЯ І ЗАВДАННЯ ВАРТОВОЇ СЛУЖБИ

У житті військових частин і підрозділів, особливо в мирний час, вартова служба відіграє дуже важливу роль.

Несення вартової служби є виконанням бойового завдання. Вартою називають озброєний підрозділ, спо­ряджений для несення вартової служби (мал. ЗО). Вдень і вночі, за будь-якої погоди на варті несуть службу тисячі військовослужбовців. За час служби в армії і на флоті кожному солдату (матросу) доводиться багато разів стояти на посту. Бути чатовим (вартовим) — відповідальний і почесний обов'язок воїна Збройних Сил України. Вартова служба вимагає від військово­службовця глибоких знань, виконання статутних обо­в'язків, постійної і високої пильності, дисциплінова­ності, ініціативи.

Вартова служба призначається для надійної охорони й оборони важливих військових об'єктів, бойових прапорів, а також утримуваних на гауптвахті або в дис­циплінарній частині військовослужбовців.

Забороняється призначати для несення вартової слу­жби військовослужбовців, які не прийняли Військової присяги, не засвоїли програми початкової підготовки, а також тих, хто відбуває дисциплінарне стягнення.

Варти бувають: гарнізонні — для охорони й оборони об'єктів гарнізонного призначення; внутрішні — для охорони й оборони об'єктів військової частини; тим­часові — для охорони й оборони військового майна під час завантаження (розвантаження), перевезень, тим­часового складування.

До складу варти входять: начальник варти і вартові, а в разі потреби — також помічник начальника варти, водії транспортних засобів, ще один помічник началь­ника варти — по службі вартових собак.

Для безпосередньої охорони й оборони об'єктів із складу варти виставляють чатових.

Чатовим називають озброєного вартового, який ви­конує бойове завдання з охорони й оборони дорученого йому поста.

Солдат, призначений на варту, повинен твердо ви­вчити обов'язки чатового, підготувати зброю і споря­дження. Призначення солдатів на варту проводиться не пізніше ніж за добу до заступання в наряд. Як правило, вони призначаються від однієї роти. Список особового складу варти, складений відповідно до табелю постів, оголошується старшиною на вечірній перевірці.

У ніч напередодні заступання в наряд військово­службовці, призначені на варту, не несуть ніякої іншої служби і не залучаються до роботи. До заступання в наряд особовому складу варти надається не менш ніж дві години для підготовки до нього і відпочинку.

ПОСТ, ЙОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ОСНАЩЕННЯ

Постом називають об'єкт, що його має охороняти й обороняти чатовий, а також місце, на якому цей об'єкт знаходиться.

Пости встановлюються біля Бойового прапора час­тини, біля складів з боєприпасами, зброєю, споряд­женням, біля техніки (мал.Зіа і 316).

Залежно від тривалості несення служби пости під­розділяються на постійні (добові) і тимчасові (частина доби). Перші — тризмінні, другі — двозмінні.

На території поста з урахуванням місцевих умов по­трібно забезпечити достатній огляд і зону обстрілу (не менше 50 м), тому територію навколо поста звільняють від чагарнику, дерева проріджують, нижні гілки їх обру­бують, траву скошують, зайві предмети прибирають.

Для оборони найважливіших об'єктів і приміщення варти поблизу зовнішніх постів викопують та обладнують окопи. В нічний час підходи до поста й об'єкта, що охороняються, освітлюються, при цьому освітлення має бути таким, щоб чатовий весь час перебував у тіні.

Пост обладнується сигналізацією, що забезпечує чатовому можливість не менш ніж з двох пунктів негайно викликати начальника варти, його помічника або розвідного.

На кожному посту є постовий одяг, а також спе­ціально обладнаний для його збереження постовий гриб або постова будка з вішалкою; на внутрішньому посту є шафа або вішалка для шинелі. Постовий гриб (постова будка) фарбується під колір об'єкта, що охороняється, або навколишньої місцевості (мал.32). На зовнішньому (а в деяких випадках і на внутрішньому) посту без­посередньо біля об'єкта, що охороняється, повинні бути засоби пожежогасіння: вогнегасники, ящики з піском, діжки з водою, відра й інвентар (лопати, сокири, ломи).

ОБОВ'ЯЗКИ ЧАТОВОГО. СПОСОБИ ОХОРОНИ ПОСТА

Чатовий зобов'язаний: знати й уміти виконувати свої обов'язки, зазначені в Статуті гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України і в табелі постів;

охороняти й обороняти свій пост, нічим не відво­лікатися, не випускати з рук зброї й нікому не від­давати її, включаючи осіб, яким він підпорядкований;

під час виконання завдання на посту тримати зброю зарядженою, завжди готовою до застосування (але па­трон у патронник не досилати);

рухаючись визначеним маршрутом, уважно огля­дати підступи до поста й огорожу та доповідати через засоби зв'язку про хід несення служби у визначені табелем постів строки;

не допускати до поста ближче ніж на відстань, визначену в табелі постів, нікого, крім начальника варти, його помічника, свого розвідного та осіб, яких вони супроводжують;

уміти застосовувати засоби пожежогасіння, які є на посту;

знати маршрути руху транспортних засобів варти і їх розпізнавальні знаки та сигнали;

почувши сигнал технічних засобів охорони або гав­кіт вартового собаки, негайно передати повідомлення до вартового приміщення;

викликати начальника варти при виявленні будь-яких неполадок в огорожі об'єкта (на посту) та в разі будь-якого порушення поблизу свого чи сусіднього по­ста;

не залишати самостійно поста, поки не буде змі­нений або знятий.

Чатовий має відповідати лише на запитання на­чальника варти, його помічника, свого розвідного та осіб, які прибули для перевірки.

Чатовому на посту забороняється сидіти, притуля­тися до чого-небудь, спати, курити, розмовляти, їсти, пити, читати, писати, справляти природні потреби, передавати й приймати будь-які предмети, заходити в зону дії технічних засобів охорони, досилати без по­треби патрон у патронник.

Чатовий є особою недоторканною. Недоторканність чатового полягає: в особливій охороні законом його прав; у підпорядкуванні його лише певним особам — начальникові варти, його помічникові та своєму роз­відному; в обов'язку всіх осіб неухильно виконувати вимоги чатового, визначені його службою; у наданні йому права застосовувати зброю у випадках, передба­чених Статутом.

Здійснюючи охорону об'єкта, чатовий патрулює все­редині огорожі або обходить його по периметру між зовнішньою і внутрішньою огорожами, а також спос­терігає з випіки та використовує технічні засоби охо­рони (мал.33). Чатовий ходить за визначеним маршру­том із швидкістю, що забезпечує надійну охорону об'­єкта, огляд місцевості й огорожі, а також дає змогу доповісти по засобах зв'язку начальникові варти про несення служби чи подати встановлений сигнал при проходженні пунктів сигналізації (мал.34).

Чатовий на посту має тримати зброю із примкнутим багнетом (автомат із складаним прикладом — без ба­гнета, багнет — у піхвах на поясному ремені); вночі —в положенні готовності до стрільби стоячи, вдень — у положенні «на ремінь» або в положенні готовності до стрільби стоячи (мал.35); на внутрішніх постах і на посту біля Бойового прапора військової частини (корабля) автомати з дерев'яним прикладом — у по­ложенні «на ремінь», зі складаним прикладом — «на груди».

Якщо на посту виникає пожежа, чатовий негайно передає повідомлення про це до вартового приміщення і, не припиняючи спостереження за об'єктом, який охороняється, намагається погасити вогонь. Якщо по­жежа виникає на технічній території об'єкта, який охороняється, або на об'єкті, що має зовнішню та внутрішню огорожу, а також поблизу поста, то чатовий передає повідомлення про це до вартового приміщення і далі несе службу на посту. Під час гасіння пожежі чатовому дозволено тримати зброю в положенні «за спину» (мал.36).

ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ ЗБРОЇ ЧАТОВИМ

Чатовий зобов'язаний застосувати зброю у таких випадках:

коли заарештований, якого він охороняє, робить спробу втекти і після попередження його вигуком «Стій! Стріляти буду!» не зупиняється;

коли порушник підходить до об'єкта, що охороня­ється, і після вигуків чатового — спочатку «Стій! Одійти праворуч!», а потім «Стій! Стріляти буду!» — не виконує цих вимог і намагається проникнути на пост;

коли порушник, який намагався проникнути на об'єкт, що охороняється, після вигуку чатового «Стій! Стріляти буду!» пробує втекти. У всіх цих випадках чатовий робить попереджу­вальний постріл, потім стріляє у порушника. В разі раптового нападу на пост чи на об'єкт, що охороня­ється, чатовий застосовує зброю без попередження.

ЗМІНА ЧАТОВИХ

За командою розвідного попередньої варти: «Чато­вий, здати пост!» — чатовий здає пост. При цьому чатовий і вартовий повертають один до одного голови. Чатовий, називаючи номер поста, перелічує вартовому все, що підлягає охороні, згідно з табелем постів, а також повідомляє, що було помічено поблизу поста під час несення служби.

Після здачі поста вартовий за командою свого розвідного: «Вартовий, прийняти пост!» — зобов'я­заний разом із розвідним нової варти в присутності чатового та розвідного попередньої варти обійти об'­єкт, що охороняється, й перевірити справність ого­рожі, дверей (воріт), вікон і стін сховищ (складів, парків), кількість машин, літаків, гармат, іншої бойової техніки, а також наявність і стан засобів охорони, зв'язку, пожежогасіння, цілість і справність замків, пломб і печаток.

Закінчивши здачу та приймання поста, чатовий і вартовий, який заступає на пост, стають обличчям у бік, протилежний об'єктові, що охороняється, і по черзі доповідають: «Пане (товаришу) сержант, рядовий Коваленко пост номер 1 здав»; «Пане (то­варишу) сержант, рядовий Гриценко пост номер 1 прийняв». За командою розвідного попередньої вар­ти: «Рядовий Коваленко, з поста кроком руш!» — вартовий, якого змінили, залишає пост. З цього моменту вартовий Гриценко стає чатовим і виконує свої обов'язки на посту.