ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«Харківський політехнічний інститут»

 

 

ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ

 

Навчальний посібник

для студентів економічних спеціальностей

 

 

За редакцією професора С. І. Архієреєва, доцента Н. Б. Решетняк

 

Затверджено редакційно-видавничою радою НТУ «ХПІ»,

Протокол № 3 від 28.12.2009 р.

Харків НТУ «ХПІ» 2010 УДК 930.33 + 330.8(075.8) ББК 65г.

ББК 65.г.

 

ISBN © Колектив авторів, 2010

 
 


ВСТУП

 

«Історія економіки й економічної думки» (ІЕЕД) є інтегральною навчальною дисципліною. Вона вивчає історію становлення й розвитку господарства й економічної думки на певних етапах розвитку людства. Навчальний курс побудований на основі двох фундаментальних наук – «Економічної історії» та «Історії економічних вчень». Довгий час ці дисципліни викладалися окремо. З 2007/2008 навчального року їх об'єднали в одну навчальну дисципліну. Даний навчальний посібник – одна з перших спроб застосувати системний підхід у викладі матеріалу: дослідити зв’язки характеристики епохи, типів економіки й економічних ідей, концепцій. Це має свої переваги, тому що дозволяє зрозуміти, як світ економіки й досягнутий рівень продуктивних сил, світ науки, ідеологія й особистий фактор об'єктивно сприяли виникненню тієї або іншої економічної думки( теорії ) на певному етапі розвитку суспільства. Така системообразуюча структура знань, що враховує переплетіння економічної історії й економічного мислення, збагачує студентів досвідом людства в рішенні господарських проблем, озброює знанням теорій і методами аналізу, дозволяє краще зрозуміти сучасні економічні проблеми й прогнозувати їхнє наукове рішення.

Початок досліджень з ІЕЕД відносять до XVII–XVIII ст. Вважається, що першими публікаціями з історії економічної думки були статті французького фізіократа Дюпона де Немура в журналі «Ефемериди» (1767, 1768). Серйозний аналіз ранніх економічних концепцій належав А. Сміту «Багатство народів» (1776). Першим відомим істориком економічної думки став англійський учений Дж. Р. Мак-Куллох: «Історичний нарис виникнення науки політичної економії» (1826). Формування історії економічної науки завершилося наприкінці XIX – початку XX ст., коли наукову дисципліну стали викладати в університетах.

Найбільш часто цитовані роботи з історії економічної науки, що з'явилися в ХХ столітті:

– «Теорія доданої вартості» К. Маркса в редакції К. Каутського (1905–1910);

– «Історія економічних доктрин» (1909) Ш. Жіда й Ш. Ріста;

– «Історія економічного аналізу» (1954) Й. Шумпетера;

– «Економічна думка в ретроспективі» (1962). М. Блауга.

Першим українським істориком економічної думки вважається М. Балудянський (1769–1847), що аналізував вчення меркантилістів, фізіократів та А. Смита. Найважливіші наукові дослідження з історії економічних вчень здійснювали українські вчені другої половини XIX–початку ХХ ст.: І. Вернадський, Г. Цехановецький, М. Зібер, М. Бунге, М. Туган-Барановський.

Історія економіки як наука зародилася на стику історичних і економічних наук. Вважається, що це відбулося в рамках класичної політичної економії з моменту написання А. Смітом «Дослідження про природу та причини багатства народів», де робляться екскурси в історію економіки для обґрунтування ряду теоретичних положень. Однак вже в роботах античних авторів – Аристотеля, Варрона й інших – з'являються історико-економічні фрагменти, а в часи середньовіччя з'являються цілі трактати з історії галузевої економіки. До середини XIX ст. економічна історія вважається наукою, що сформувалася, а на рубежі XIX–XX ст. вона стала викладатися як самостійна дисципліна в європейських університетах з наступним відкриттям кафедр історії господарства. Виникають спеціальні історико-економічні видання. Першим з них було німецьке – «Квартальник з соціальної та економічної історії» (1903 ). В Україні короткий курс економічної історії був уперше прочитаний у Харківському університеті в 1858/59 навч. році. Великий внесок у розвиток історії економіки в другій половині XIX–початку XX ст. внесли А. Тойнбі, Дж. Ешлі (Великобританія), К. Бюхер, М. Вебер, В. Зомбарт, К. Маркс (Німеччина), Ф. Бродель (Франція), М. Ковалевський, П. Віноградов, І. Кулішер (Росія), В. Левитський, Д. Багалий, М. Туган-Барановський (Україна).

Сучасна економічна історія представлена в ХХ столітті двома основними школами.

1. В 20–40 рр. у Європі панувала французька школа «Анналів». Її творці М. Блок і Л. Февр висунули новий принцип дослідження: «історія–проблема», що прийшла на зміну хронологічному опису історії. Історик шукає в минулому ті проблеми, які актуальні й важливі сьогодні.

2. У другій половині ХХ ст. у США й Великобританії сформувалася так звана «нова економічна історія» (засновники школи А. Конрад, Дж. Майєр, Р. Фогель). Вона тісно пов'язана з економічною теорією (один з напрямків сучасного институціоналізму) і застосуванням економіко-математичних і кількісних методів, досліджує проблеми економічного росту й довгострокові тенденції розвитку економіки.

Починаючи з 1960 р. регулярно проводяться міжнародні конгреси з економічної історії. З 1962 р. працює Міжнародна асоціація економічної історії. Визнанням зросту авторитету науки стало присудження Нобелівської премії з економіки американським вченим Р. Фогелю й Д. Норту за розробку економічних методів вивчення історії.

Навчальний посібник з ІЕЕД написано колективом авторів відповідно до нормативної програми курсу. Композиційно він складений так, що історія економіки й економічної думки України викладається в тісному зв'язку зі світовою економічною історією й економічною думкою. Такий підхід виправданий, тому що Україна – частина європейської й світової цивілізації. Так логічніше проводити історичні паралелі, виводити загальні риси цивілізаційного розвитку на кожному етапі історії.

Навчальний посібник знайомить із основними темами курсу й супроводжує відповідними методичними матеріалами. У посібнику даються питання для самоконтролю, плани семінарів, тематика рефератів і усних повідомлень, тести, словник основних термінів, питання для підготовки до іспиту (заліку).

Авторський колектив: доц. Решетняк Н. Б. – вступ, словник термінів; ст. викл. Двінських В. М. – тт. 1, 2, 3, 8; проф. Лісовицький В. М. – тт. 4, 5, 6, 12; доц. Давидова І. А. – т. 5; проф. Архієреєв С.І., ст. викл. Демьохіна О. О. – т. 7; ас. Абрамов Ф. В. – т. 8; к.е.н.. Волоснікова Н. М. – т. 9; ст. викл. Попадинець О. В. – т. 10, ас. Дяченко Т. А., Шипілова М. В. – т. 11; доц. Рябова Т. В. – т. 13.


Тема 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ

 

1. Історія економіки та економічної думки як наукова та учбова дисципліна.

2. Предмет навчальної дисципліни.

3. Взаємозв’язок історії господарства та історії економічної думки.

4. Періодизація історії господарського розвитку суспільства та історії економічної думки.

 

Історія економіки та економічної думки як наукова та учбова

Дисципліна

 

Трансформаційні процеси в Україні, що пов'язані з переходом до ринкової економіки та її глобалізацією, вимагають підготовки фахівців нового покоління, здатних органічно по'єднувати в собі теоретичні знання із практичними навичками господарювання, ініціативу й творчість у складних ринкових умовах. Рішенню такого завдання сприяє вивчення нової інтегральної навчальної дисципліни «Історія економіки й економічної думки» (ІЕЕД).

ІЕЕДвивчає історію економічної діяльності народів і господарської думки на різних етапах існування людства. Історичний досвід показує, що економічні погляди й концепції не тільки пасивно відображають економічну практику, але й активно впливають на неї. Саме тому по'єднання «Історії економіки» й «Історії економічних вчень» в одному курсі «ІЕЕД» сприяє діалектичному пізнанню студентами функціонування економічних систем, загальної спрямованості еволюції економічної науки, її взаємозв'язку з політикою держави, – формує економічний світогляд майбутнього фахівця.

ІЕЕД представляє історичний аспект економіки суспільств тому, що будь-яка наука історична. «Зміст будь-якої науки включає історію й не може бути задовільно викладена поза її» (Й. Шумпетер). Перефразовуючи Шумпетера, можемо сказати, що будь-яка економічна дисципліна не може бути добре зрозуміла, якщо не вивчена ІЕЕД. ІЕЕД має статус фундаментальної дисципліни, тому що є джерелом науково вивірених фактів і теоретичного матеріалу для всіх економічних наук. Крім того, ІЕЕД є міждисциплінарною наукою, так тісно зв'язана й ураховує у своїх дослідженнях досягнення соціологічних наук, включає в свій аналіз ідеологію, політику, релігію й інші фактори з погляду того, як вони впливають на розвиток економіки й економічної теорії. ІЕЕД ураховує все: гносеологічні корні явища, реальні тенденції його розвитку й може з достатнім ступенем вірогідності пророчити майбутнє.

Творче оволодіння новим курсом дозволить студентам, опираючись на фактичний і теоретичний матеріал, прийти до деяких висновків.

1. Кожний народ живе так, як хоче жити. Якщо він не хоче жити так як живе, то змінює систему !

2. Жодному народу не вдалося повторити досвід інших країн. Можна лише перейняти елементи цього досвіду. Неприпустимо переносити економічні теорії породжені в одній країні без усяких виправлень в інші країни [5, с. 11].

3. При всіх розходженнях всі народи рухаються в одному напрямку – глобалізації, тобто єднання політики, економіки, культури. Але, як відзначає Дж. Стігліц, «опозиція глобалізації – це не опозиція глобалізації як такової (новим джерелом фінансових коштів для забезпечення економічного росту або новим експортним ринкам), але опозиція певному пакету доктрин, нав'язаними світу фінансовими інститутами» [12, с. 62].

4. В економічних теоріях не може бути правди (істини) на всі часи. А. Сміт описав гармонічну й компромісну модель ринкової економіки, а К. Маркс показав у ній протирічча і конфлікти. Причому, сам характер особистості, її пристрасті так чи інакше впливають на характер теорії.

5. Життя змінюється, змінюються й уявлення про нього; виникає необхідність у нових концепціях, підходах, парадигмі.

6. Світова криза в 2008/2009 року, яка вразила світ, свідчить про необхідність, щоб державне регулювання на планетарному рівні відповідало інтересам всіх країн.

Функції й завдання ІЕЕД.Функції, мета й завдання історико-економічної науки випливають із сутності й специфіки її предмета. Їх можна представити в такий спосіб.

1. Пізнавальна функція – збір, вивчення, узагальнення й засвоєння господарського досвіду й економічних ідей.

2. Пропедевтична (підготовча) – на основі конкретних прикладів, фактів, теоретичних узагальнень освоюється зміст базових економічних категорій (форми господарювання, кредит, цінність, багатство й т.д.)

3. Світоглядна – формування наукової картини світового процесу господарської еволюції й економічної думки, що дозволяє сформувати «об'ємний» економічний тип мислення, що надає йому історизм, масштабність, вільнодумство, реалізм, розуміння багатоваріантності економічного розвитку.

4. Ціннісна – моральна оцінка засобів і результатів політичних і соціально-економічних перетворень (зокрема, господарських реформ) і їхніх теоретичних обґрунтувань.

5. Методологічна – пов'язана з фундаментальністю ІЕЕД стосовно інших економічних дисциплін (наукова інтерпретація історико-економічної інформації й економічних теорій), що дозволяє формувати нові підходи до економічних досліджень.

6. Прогностична – заснована на розробці суджень про головні тенденції розвитку економічних систем і економічної науки в майбутньому.

Метою вивчення дисципліни є формування економічного світогляду й мислення студентів на методологічних засадах цивілізаційної парадигми розвитку суспільства, засвоєння ними знань курсу й методів історико-економічного аналізу.

Основні завдання курсу:

1. Вивчення генезису господарської сфери суспільств певних світових цивілізацій і господарства України як невід’ємної складової частини загальноєвропейської цивілізації.

2. Пізнання основних напрямків і теорій економічної думки, розуміння їхніх теоретичних джерел, методологічних особливостей, внеску вітчизняних учених у скарбницю економічної думки.

3. Пізнання взаємозв'язку економічної теорії з господарською практикою й перспектив економічного розвитку суспільства в цілому.

Знання ІЕЕД дозволяє фахівцям у практичній діяльності врахувати досвід минулих епох, оцінити їхнього досягнення, побачити їхні омани, скористатися їхніми відкриттями. Володіння історичними знаннями й методами аналізу завжди підвищує якість професійних знань, дає потужний стимул для кар'єрного росту.

 

Предмет навчальної дисципліни

 

Справжня наука повинна мати такі сутнісні ознаки наукового знання: об'єкт і предмет дослідження; джерела й методи пізнання; своя мова; представлені певні наукові поняття й категорії, найважливіші функції, які вона виконує і які визначають її необхідність; ідеї, теорії, школи. Всіма цими ознаками володіє ІЕЕД. Об'єктом ІЕЕД, як і всіх інших економічних наук, є економіка в цілому, що є несучою конструкцією суспільства. Головним критерієм, за яким визначається статус тієї або іншої економічної науки як самостійної дисципліни, є виділення й обґрунтування її предмета – певної сторони, грані, зрізу економіки. Із приводу предмета ІЕЕД можна сказати, що він, з одного боку, визначений, обґрунтований, розкритий, з іншого – відсутня єдність поглядів у його позначенні. Поясненням цього є наступні положення:

– ІЕЕД – міждисциплінарна наука, що перебуває на стику історії й економіки, і тому не може бути чіткої окресленості предмета дослідження, неминучі «забігання» в історичну або економічну сторону;

– учені переслідують різні цілі дослідження, обумовлені як особистою пристрастю вченого, так і ступенем затребуваності суспільства й правлячої еліти, і тому акцентують увагу на різних сторонах предмета;

– учені користуються різною методологією – сукупностю світоглядних позицій, що визначають свої підходи, принципи, методи, способи дослідження.

У літературі предмет ІЕЕД як цільної навчальної дисципліни дається у вузькому й розширеному трактуванні. Так, А. І. Сурин визначає предмет ІЕЕД як історію становлення й розвитку суспільного виробництва, а також історичного процесу виникнення, розвитку, боротьби й зміни економічних концепцій на певних етапах розвитку людства [10, с. 5]. Автори В. М. Ковальчук і ін. у визначенні предмета роблять акценти на взаємозв'язку історії економіки й економічній думці й місці України в цьому процесі: ІЕЕД «вивчає господарську діяльність людства в історичному розвитку і її наукове відображення в економічних поглядах і вченнях починаючи з первісного суспільства до сучасності; основні явища й процеси матеріального виробництва; діяльність економічних організацій і установ, економічну політику провідних держав світу та України, досліджує загальні закономірності економічного життя, а також її особливості в окремих країнах» [7, с. 13].

Між предметом і науковим методом існують глибокі взаємозв'язки. Метод (від лат. шлях до чого-небудь) – шлях пізнання, спосіб і інструмент дослідження, наукова й пізнавальна цінність якого має здатність збагачувати науку новими знаннями. У науковій літературі розрізняють метод у широкому сенсі як складну конструкцію, як сукупність підходів, інструментів дослідження й метод у вузькому сенсі як конкретний прийом, спосіб наукового аналізу (індукції, дедукції). Системність предмета вимагає й системного методу, тому що складна економічна освіта не може бути досліджена за допомогою одного-двох методів. Оскільки предмет ІЕЕД – комплексне утворення, що вміщає в собі дві самостійні наукові дисципліни, то й принципи, підходи, методи аналізу носять поряд з філософським і загальнонауковими ще й специфічний характер – з урахуванням особливостей як економічної історії, так і історії економічної думки.

Методологічні положення сучасної філософії пов'язані з новим баченням картини світу. На відміну від класичної картини з її чіткою детермінацією (причинно-наслідковими залежностями), упорядкованістю, лінійністю в розвитку приходить розуміння того, що:

а) у світі панує не порядок, а хаос; пануючих лінейнологічних процесів не існує, це лише обмежені варіанти розгалужених процесів;

б) зміна в системах здійснюється на основі законів імовірності; чітко простежується нова форма детермінації – статистична закономірність;

в) випадкові зміни в системі можуть сформувати глобальні наслідки;

г) майбутнє в кожний момент часу не однозначно й може розвиватися за одним з декількох імовірних сценаріїв.

Збагатившись новим філософським підходом у вивченні економічної історії, нам доцільно частіше задаватися питанням: «Що було б, якщо трапиться не те, а інше?» В історії для кращого з'ясування можливих альтернативних шляхів розвитку, виявлення невикористаних можливостей, плюсів і мінусів реального процесу, такі питання доцільно задавати. Цей підхід – формування контрфактичних моделей економічного розвитку – запропонував американський учений Р. Фогель.

Наступною фундаментальною складовою методу ІЕЕД є методологічні установки загальної економічної теорії, які дають теоретичну базу для розуміння історії економіки, дозволяючи перейти від загальної описовості господарських систем до глибокого історико-економічного аналізу, усвідомлення логіки господарського процесу. Це стосується й історії економічної думки. Досягнення науки дозволяють із погляду сучасного економічного знання дати наукову ретроспективну оцінку економічних теорій, шкіл, напрямків, їх сильних й слабких сторін, причин змін економічних парадигм у ході виникнення й розвитку економічної науки.

До структури методу ІЕЕД входять також загальнонаукові методи: індукції, дедукції, наукової абстракції, функціонального, системного, статистичного, математичного моделювання й ін.

До специфічних методів історії економіки, які в більшості випадків є модифікацією загальнонаукових методів, можна віднести: збір, класифікацію, інтерпретацію й аналіз фактів; історичні, системні, історико-порівняльний методи; методи соціальної психології й інші.

Необхідно відзначити, що своєму народженню історія економіки зобов'язана в першу чергу розробці й обґрунтуванню в економічних дослідженнях історичного методу – німецькій економічній школі. Історичний метод пропонує розглядати економічні явища і процеси у хронологічному порядку. Суть його обґрунтував В. Рошер у книзі «Нарис політекономії з погляду історичного методу» (1843 ). Основні положення методу за В. Рошером:

– показувати, як і про що думали народи з економічних питаннь, чого вони бажали й чого вони домоглися в економічній сфері;

– не обмежуватися спостереженням лише сучасних економічних відносин, тому що нація є не тільки масою індивідів;

– досліджувати й порівнювати економічні явища й процеси у всіх народів;

– не лаяти й не хвалити економічні установи – з них лише нечислені є корисними для всіх народів однаково;

– прагнути з'ясувати, яким чином доцільне перетворюється в безглузде, а благодіяння обертаються нещастями.

До сутнісних ознак науки як самостійної дисципліни відносять виявлення закономірностей. Так в історії економіки виявлений ряд емпірично встановлених закономірностей, що характеризують типологію економік. Приведемо деякі:

– на формування того або іншого типу економіки впливає природньо-географічне середовище, менталітет народу (напрям думок і дій), геополітика (відносини із сусідніми народами);

– хоча командна (центральноуправляюча) економіка здатна на прорив на окремих напрямках економічного розвитку, однак у змаганні економічних систем на тривалих дистанціях поєднання саморегульованого ринку з державним регулюванням економіки виявилося більше ефективним;

– у будь-яких типах економіки за всіх часів військова техніка розвивалася більше високими темпами, ніж цивільна;

– у результаті соціальних катастроф, – програних воєн, революцій, глибоких криз, економіка тієї або іншої країни перебудовується;

– прогнозування економічних ситуацій – рідкий дарунок, лише деякі рішення досвідчених керівників попадали в точку. Запорукою такого провидіння, передбачення, крім інтуїції, повинна бути єдність теорії, історії, практики.

ІЕЕД у теоретико-методологічному плані можна представити як суперечливу єдність двох сторін – економічної реальності і її відбиття в економічній науці в ході поступального розвитку суспільства. У зв'язку із цим історія економічної думки, закономірності її руху в економічній літературі представлені рядом моделей:

кумулятивна модельфр. ученого П. Дюгема: розвиток науки як поступовий, послідовний процес нагромадження наукових досягнень, продовження й розвиток ідей попередників;

фальсифікаційна модель англ. філософа К. Поппера: розвиток науки як безперервний процес висування гіпотез і їхнього спростування в процесі емпіричних перевірок;

модель «наукових революцій» амер. історика, філософа Т. Куна, відповідно до якої розвиток науки здійснюється шляхом зміни періодів «нормальної науки» науковими революціями, які заміняють одну парадигму іншою;

модель конкуруючих програм досліджень англ. математика, філософа І. Лакотоса: розвиток науки в кожний певний період визначається існуванням і конкурентною боротьбою декількох науково-дослідних програм, кожна з яких включає: а) «жорстке ядро» – концептуально певні теоретичні й методологічні принципи, які вважаються несуперечливими в межах цієї дослідницької парадигми; б) «захисний пояс» – теоретичні положення, які беруть на себе основний удар перевірок, постійно розвиваються, удосконалюються й обновляються під впливом наукової критики.

Таким чином, закономірністю розвитку економічної думки є те, що вона перебуває в постійному, вічному оновленні від однієї теорії до іншої і перебуває в тісному взаємозв'язку з економічною реальністю. Сучасна методологія відмовилася від одномірного розуміння історії економічної думки й пошуку єдино правильної, універсальної економічної теорії; визнається різноспрямованість векторів економічних досліджень, одночасність співіснування прихильників і опонентів тих або інших теорій, розмаїтість і багатоваріантність підходів, способів і прийомів наукового аналізу. Так ряд учених тяжіють до абсолютистського підходу, вважаючи, що минулі теорії – ряд помилок попередників, виправлених в останній теорії. Інші (релятивісти) – розглядають теорії як відносно правдиве відбиття минулих економічних реальностей, тому не коректно їх вважати гіршими. При обставинах, що змінилися, деякі минулі теорії можуть краще пояснювати економічну реальність і пропонувати кращі шляхи рішення, чим сьогоднішні.

Своєрідність предмета історії економічної думки (процес виникнення, боротьби й зміни економічних ідей і концепції) формує й специфічні методи пізнання.

1. Історико-генетичний метод аналізудозволяє виявити історичні умови виникнення економічних концепцій, їх спадкоємність, загальні закономірності в змісті й пізнавальних пріоритетах економічної теорії, що дає можливість поєднувати їх у ті або інші напрямки економічної думки, дозволяє розкрити взаємозв'язок теорій з політикою й господарською практикою. Аналізуючи концепцію, необхідно представити реалії часу, у якому вона виникла, рівень розвитку сучасної їй економіки й наукової думки. Не можна підходити до спадщині минулого з мірками сьогоднішнього дня, оцінювати його значення з позицій нинішнього рівня розвитку економіки.

2. Метод зіставлення й порівняльного аналізу (компаративний метод) пов'язаний із зіставленням економічних теорій, їхніх методологічних основ і трактувань ними найважливіших категорій. Це дозволяє побачити досягнення тієї або іншої теорії або її специфічність. Дослідники історії економічної думки порівнюють практичні рекомендації, що також містяться в різних концепціях, і їхнє використання в економічній політиці держави.

3. Логічний метод полягає у фіксації розвитку внутрішньої логіки економічних теорій, системи категорій, проблемної побудови аналізу (теорії фірми, державного регулювання економіки, економічного росту й т.д.). Така побудова аналізу дає можливість представити історію економічної думки як об'єктивно обумовлену історію постановки й рішення теоретичних і практичних проблем.

4. Мотиваційний (класовий) метод припускає визначення того, інтересам яких класів, груп відповідає та або інша концепція. Нейтральної економічної теорії не буває, оскільки головнолю її складової є сама «політика», що є концентрованим вираженням інтересів пануючої еліти. Такий підхід активно використовував К. Маркс, вважаючи свою теорію каменем, кинутим в обличчя буржуазії. Завдання – не умовчувати, не затушовувати протиріччя, а знаходити теоретичні й практичні рішення на шляхах суспільного прогресу.

5. Метод економіко-математичного моделювання використовується для аналізу робіт, написаних вербальним способом, його активно застосовує М. Блауг у своєму підручнику. Так «невидима рука» А. Сміта знаходить свою інтерпретацію в дії ринкового механізму саморегулювання (попит, ціна, пропозиція, конкуренція).

6.Еклектичний метод – спроби синтезу різних теорій, їхнього несуперечливого тлумачення (наприклад, теорія ціни А. Маршалла або «Великий неокласичний синтез» П. Самуельсона).

7. Монографічний метод аналізу пов'язаний з описом поглядів ученого або його окремої роботи. Суть методу – у досягненні максимальної автентичності, вірогідності у викладі ідей автора.

8. Територіальний метод – припускає дослідження економічної думки в окремих країнах, регіонах (наприклад, економічна думка древнього Сходу, Чиказька школа монетаризму ).

9. Системний підхід до аналізу:викладаючи історію економічної думки, автори використовують багато методів, створюючи по можливості системне бачення формування й розвитку економічної думки (наприклад, угруповання теорій по школах і напрямкам).

Що стосується науково-організаційного оформлення історико-економічних досліджень,виражених у ряді понять, то можна назвати ті, що найчастіше зустрічаються:

1) економічна думка – «сукупність всіх поглядів і бажань по економічних питаннях, які присутні в суспільній свідомості в певний час і в певному місці» (Й. Шумпетер);

2) школа економічної думки – група вчених, об'єднаних загальними теоретичними представленнями й методологією дослідження;

3) напрямок економічної думки – найбільш масштабне, тривале й еволюціонуюче утворення в історії економічної думки, яке охоплює сукупність поглядів і допускає достатню свободу в трактуванні окремих положень, але мають деякі загальні принципові положення.

Належність великих вчених-економістів до тієї або іншої школи – річ досить умовна, оскільки кожний відрізняється оригінальним світоглядом (наприклад, українського вченого зі світовим ім'ям М. Туган-Барановського не зараховують ні до однієї зі шкіл, тому що він працював в «різних жанрах»). Тому для зручності аналізу вчених поєднують у досить формальні союзи й суспільства.

 

Взаємозв’язок історії економіки та економічної думки

Економічна думка розвивається на базі досягнутого рівня продуктивних сил. Прийнято вважати, що економічна реальність практично в однобічному порядку… Існує (хоча й менш часто) зворотний вплив економічних концепцій на економічну… Разом з тим економічна думка розвивається автономно поза прямою залежністю від стану економіки. Вона рухається за…

Періодизація історії господарського розвитку суспільства та історії економічної думки

Періодизація – встановлення певних хронологічних послідовних етапів в економічному розвитку суспільства; форма систематизації історичного знання.… 1. Що представляє історико-економічний розвиток – єдиний безперервний або… 2. Який механізм причинно-наслідкових залежностей і кількісно-якісних змін, що визначає особливості окремих етапів? …

Цитати та документи

Т. В. Копнін[8] Науки виникають не шляхом декларацій, а в результаті відкриття фундаментальних… Ф. Бродель[2]

Питання для самоконтролю

1. Що вивчає ІЕЕД?

2. Чому ІЕЕД є фундаментальною дисципліною щодо всіх економічних наук?

3. Перелічіть основні методи й функції ІЕЕД.

4. Проаналізуйте взаємозв'язок історії економіки й історії економічної думки.

5. Роз'ясніть суть основних підходів до періодизації ІЕЕД.

 

План семінарського заняття

1. Предмет і метод ІЕЕД.

2. Функції, цілі й завдання курсу.

3. Взаємозв'язок історії економіки й історії економічної думки.

4. Варіанти періодизації історії економіки та історії економічної думки.

 

Теми повідомлень

1. Предмет і завдання ІЕЕД.

2. Творчі функції ІЕЕД у системі економічних наук.

3. Етапи розвитку історико-економічної науки.

4. Роль ІЕЕД в економічній освіті.

 

Тести

Виберіть правильну відповідь.

а) закономірності; д) джерела інформації; б) об'єкт і предмет дослідження; е) школи, теорії, ідеї; в) категорії; ж) всі перераховані пункти вірні.

Список літератури

2. Бродель Ф. Время мира. Материальная цивилизация, экономика и капитализм, XV–XVIII вв. – М., 1992. 3. Економічна історія: навч. посібник / за ред. С. І. Архієреєва, Н. Б.… 5. Заблоцький Б. Ф. Економіка України / Б. Ф. Заблоцький, М. Ф. Кокошко, Т. С. Смовженко. – Львів, 1977. – Розд. 2. …

Тема 2. ГОСПОДАРСТВО ПЕРВІСНОГО СУСПІЛЬСТВА І ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ НА ЕТАПІ РАННІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

 

1. Формування первісного ладу у світі й на території сучасної України.

2. Господарство країн Давнього Сходу.

3. Економічна думка Давнього Сходу.

 

Формування первісного ладу у світі й на території сучасної України

Первісна епоха була найбільш тривалою в історії людства. Якщо уявити історію людства у вигляді доби, то виявиться, що держави з містами, писемністю,… Існує багато гіпотез щодо походження людини. За однією з них у… Людство пройшло шлях від первісного людського стада до родової й сусідської громади, до створення племен і їхніх…

Господарство країн Давнього Сходу

Історія давньої цивілізації охоплює період із середини IV тисячоріччя до н. е. до падіння Західної Римської імперії в V ст. н. е. Приблизно із… Зусилля людей з регулювання рік в остаточному підсумку дали свої плоди:… Важливою особливістю Давнього Сходу була експлуатація значної частини вільного населення шляхом організації…

Економічна думка Давнього Сходу

Економічна наука з'являється зі становленням ринкової економіки, але коріння її йдуть у давню давнину. Аналіз окремих сторін економічної діяльності… Характерними рисами економічної думки Давнього Сходу були: – прагнення зберегти натуральне господарство та засудити з позицій моралі того часу розвиток товарно-грошових…

Цитати та документи

Кресала їх були дощечки, на яких по краях накручені дірочки, кругленькі із сухого дерева палички, вертячи які, у ямочках вогонь діставали. Вони… По Сибіру промишляють ведмедів ямами, у які забивають гостру обпалену й гладко… М. М. Міклухо-Маклай [7]

Питання для самоконтролю

1. Дайте характеристику господарській діяльності людей на різних етапах первісного суспільства за наступними параметрами:

а) форми власності;

б) основні види господарської діяльності привласнюючого та відтворюючого господарств;

в) основні форми суспільно-господарської організації.

2. Які причини розкладання первісного суспільства?

3. Чому в країнах Давнього Сходу сформувалася централізована державна система господарства, азіатський спосіб виробництва?

4. Які особливості економічної думки країн Давнього Сходу.

5. Які основні економічні ідеї, проблеми висвітлюються в письмових джерелах держав Давнього Сходу?

 

План семінарського заняття

1. Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства, їх характеристика.

2. Особливості господарства країн Давнього Сходу.

3. Економічна думка Давнього Сходу.

 

Теми повідомлень

1. Господарське життя на території сучасної України в первісну епоху.

2. Розвиток соціально-економічних відносин в державах Давнього Сходу.

3. Техніко-економічні досягнення перших цивілізацій.

4. Господарський розвиток Єгипту.

5. Економічні чинники появи давньосхідних держав.

6. Пам’ятки економічної думки в країнах Давнього Сходу.

Тести

Виберіть правильну відповідь.

а) 500 тис. років; б) 320 тис. років; в) 40–50 тис. років. 2. Первісній економіці властиві наступні характеристики: а) самий тривалий етап в історії людського суспільства;

Список літератури

2. Економічна історія : навч. посібник / за ред. С. І. Архієреєва, Н. Б. Решетняк. – Х. : НТУ «ХПІ», 2005. – Тема 2. 3. Гусейнов Р. М. Экономическая история. История экономических учений :… 4. История мировой экономики : учебник для вузов / под ред. Г. Б. Поляка, А. Н. Марковой. – М. : ЮНТИ, 1999. – Гл. 4,…

Осьовий час» і його роль у формуванні Східної й Західної цивілізації

У період становлення людського суспільства й ранніх цивілізацій панувало міфологічне мислення, де людина ще не виділяла себе із природного світу. Це… 1. Кліматичні зміни – «похолодання залізного віку» – спричинили істотний вплив… 2. Доповнюючою причиною, що сприяла революційним зрушенням, за версією філософа В. Пантіна, був поліцентризм, що…

Східна цивілізація і її характеристика в осьовий час

Серед цивілізацій, що виникли на планеті, величезне значення для розвитку економіки й культури Південно-Східної Азії мала індійська цивілізація.… У трактаті пояснюється правомірність соціальної нерівності (розподілу на… У роботі вперше в історії економічної думки знаходимо питання про вартість товару як зачаток трудової теорії вартості.…

Західна цивілізація й господарський розвиток античних держав

Античність – особливий період в історії й культурі Давньої Греції й Давнього Риму. Саме в цих країнах рабовласницький спосіб виробництва, що тривав… Давня Греція в класичний період (V–IV ст. до н. е.) була в авангарді… В VIII–V ст. до н. е. у зв'язку з аграрним перенаселенням, необхідністю нових джерел сировини, ринків збуту…

Цитати та документи

Хай цар висловлює свою прихільність тим, хто будує корисні для місцевості зрошувальні споруди, мости на дорогах і споруди, що прикрашають села і… Не є гріхом, якщо варвар продає або закладає потомство, але арій не має бути… Конфуцій [12]

Питання для самоконтролю

1. Якими подіями був відзначено «осьовий час» у розвитку людської цивілізації.

2. Назвіть варіанти економічних моделей розвитку, характерних для Древньої Греції.

3. Перелічить основні фактори, що істотно вплинули на розвиток економіки Древнього Рима.

4. Проаналізуйте кризу рабовласницької системи господарства Давнього Рима за наступними параметрами:

а) які причини обумовили різке зниження продуктивності праці рабів у перші сторіччя н.е.;

б) що являла собою рабовласницька латифундія й чому власники змушені були переходити до колонату;

в) що таке система колонату й чому економічні відносини, властиві їй, ми називаємо «протофеодальними»?

5. Які основні економічні ідеї й погляди відбиті в літературних пам'ятках країн Давнього Сходу й античних держав?

6. У чому суть вчення Аристотеля про економіку й хрематистику?

План семінарського заняття

1. «Осьовий час» і його роль у формуванні Східної й Західної цивілізацій, їх корінні розбіжності.

2. Східна цивілізація і її характеристика в «осьовий час». Економічна думка Давньої Індії. Економічна думка Давнього Китаю (конфуціанство, легізм).

3. Зліт і падіння економіки античного світу і їх відбиття в працях античних мислителів.

 

Теми повідомлень

1. Розвиток соціально-економічних відносин в «осьовий час» у давньосхідних державах – Індії й Китаї.

2. Криза рабовласницької системи господарства і її відбиття в працях античних мислителів.

3. Античні міста-поліси Північного Причорномор'я.

4. Економічні погляди Аристотеля і їхнє наукове значення.

 

Тести

Виберіть правильну відповідь.

а) людина усвідомлює буття в цілому, самого себе й свої межі; ставить перед собою вищі цілі; б) у цю епоху розроблені основні категорії, які ми використовуємо донині; в) закладені основи світових релігій;

Список літератури

2. Гусейнов Р. М. Экономическая история. История экономических учений : учебник / Р. М. Гусейнов, В. А. Семенихина. – М. : Омега-Л, 2006. – Розд. 1… 3. Економічна історія : навч. пос. / за ред. С. І. Архієреєва, Н. Б. Решетняк.… 4. Історія економічних вчень : навч. пос. / за ред. С. І. Архієреєва, Н. Б. Решетняк. – Х. : НТУ «ХПІ», 2003. – Тема…

Тема 4. ГОСПОДАРСТВО ТА ЕКОНОМІЧНА ДУМКА СУСПІЛЬСТВ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ В ПЕРІОД СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

 

1. Генезис та основні риси феодального господарства. Форми феодального землеволодіння.

2. Середньовічне місто. Розвиток ремесла і торгівлі.

3. Формування феодальних відносин у Київській Русі.

4. Економічна думка епохи середньовіччя.

Генезис та основні риси феодального господарства. Форми феодального землеволодіння

Феодальна господарська система була характерна для тривалого періоду людської історії, що одержав назву Середньовіччя. У цю епоху склалася своєрідна… Безпосередні виробники –селяни – наділялися землею у тимчасове або у спадкове… У Західній Європі становлення системи феодальних відносин проходило на базі двох паралельних процесів. У країнах…

Середньовічне місто. Розвиток ремесла і торгівлі

Середньовічне господарство за своєю суттю було аграрним і натуральним. Однак повністю обійтися без обміну воно не могло, і необхідність обміну… Ранній феодалізм обходився без міст і міського господарства, але починаючи з… Міста виникали на землях, що належали феодалам або церкві (яка теж була крупним феодалом) і спочатку цілком…

Формування феодальних відносин у Київській Русі

У Х ст. київські князі об’єднали під своєю владою усі східнослов’янські землі, а також підкорили і деякі неслов’янські народи. Створення держави… Феодальне землеволодіння потсупово оформилося у вигляді вотчини – володіння,… Головною галуззю господарства було землеробство. Обробляли землю удосконаленими знаряддями праці: ралом з…

Економічна думка епохи Середньовіччя

В епоху середньовіччя християнство в Європі, а іслам на Сході стають ідеологічним обґрунтуванням закріплення феодальних відносин. Особливістю прояву… Про економічні погляди схоластів можна судити з висловів одного з… Суспільний устрій, у тому числі його економічна складова, є результатом божественного приречення, тому існуючі…

Цитати та документи

Салічна правда

Титул ХХХV

1. Якщо який-небудь раб позбавить життя раба, нехай господа розділять між собою вбивцю.

2. Якщо хто лишить життя римлянина, зобов’язаного платити податки, присуджується до уплати 63 солідів.

Титул LIV

Кодекс законів Київської Русі – «Руська Правда» 18. Правда установлена руськои земли... 3. Аже кто убиеть княжа мужа в розбои, а головника [убийцу] не ищють, то виревную платити, в чьей верви [общине]…

Грамота 1194 року

Я, Раймонд, милістю Божій граф Тулузький, даю в феод тебе, Гільому синьйору Монпельє, сину покійної герцогині Матильди, і спадкоємцям твоїм навіки замок Фонтен’ян цілком, зі всім майном. А за цей феод ти і спадкоємці твої зобов’язуєтесь допомагати мені проти всіх людей, але тільки зазначеним замком і людьми замку, і воїнами.

Я же, Гільом, синьйор Монпельє, названий замок Фонтен’ян, від тебе, синьйора мого Раймонда, зі всіма переліченими умовами приймаю і приношу тебе клятву вірності про життя твоє і члени. І зазначений замок у разі війни я і спадкоємці мої усякий раз, як ви побажаєте, за вимогами вашими, надаватимо у ваше розпорядження.

Статут паризьких ткачів вовни

Кожен ткач вовни у своєму домі може мати не більше одного учня, але не може мати його менше, ніж на 4 роки служби і за 4 паризьких ліври, або 5… Майстер-ткач вовни не може мати іншого учня, поки тривають чотири роки,… Старшина і двоє або троє, або четверо присяжних повинні наглядати чи має майстер достатньо майна і знань, щоб брати…

Із статуту любекських золотих діл майстрів

Той, хто хоче зайняти положення самостійного майстра у цеху, повинен окрім багатьох інших вимог, зробити наступні речі: золоту каблучку ажурної роботи, англійське зап’ястє, зап’ястє, що дарують при зарученні, гравіроване і чернене, та кільце для рукояті кинджалу. Ці речі він повинен представити старійшинам та найстарішим членам цеху.

Фома Аквінський. Сума теології

«Як у бджіл, одні збирають мед, інші будують з воску чашечки, а королева зовсім не приймає участі у матеріальних справах, так і у людей одні повинні обробляти землю, інші будувати дома, а частина людей, які вільні від мирських турбот, повинна присвятити себе духовній праці в ім’я спасіння інших».

 

Питання для самоконтролю

1. Вкажіть основні ознаки та етапи розвитку феодального господарства. Яки існували форми феодального землеволодіння?

2. Чим відрізнявся феод від бенефіція?

3. Назвіть основні види феодальної ренти і розкрийте їх зміст.

4. В чому полягає сутність процесу комутації?

5. У яких організаційних формах існували середньовічне ремесло і торгівля?

6. Назвіть основні торгові шляхи епохи Середньовіччя.

7. Як проходив процес феодалізації у Київській Русі?

8. Назвіть характерні ознаки методології середньовічних схоластів.

9. У чому сутність вчення Фоми Аквінського про «справедливу ціну»?

План семінарського заняття

1. Генезис феодальних відносин і його особливості в різних регіонах.

2. Форми і характер феодального землеволодіння.

3. Середньовічні міста. Розвиток ремесла і торгівлі.

4. Економічний розвиток Київської Русі.

5. Економічні ідеї середньовічних схоластів.

 

Теми повідомлень

1. Розвиток феодальної економіки Західної Європи в ХІ–XV ст.

2. Господарчий устрій Візантії у IV–XV ст.

3. Організація середньовічного ремесла і торгівлі.

4. Процес феодалізації Київської Русі: порівняльний аналіз із країнами Західної Європи.

5. Економічні погляди Фоми Аквінського.

 

Тести

Виберіть правильну відповідь.

а) раби; е) феодали; б) селяни; є) фабрика; в) наймані робітники; ж) натуральне господарство

Список літератури

2. Історія економічних учень : підручник / Л. Я. Корнійчук, Татаренко Н.О., Поручник А. М.та ін. / за ред. Корнійчук Л. Я., Татаренко Н.О. – К.:… 3. Ковальчук В. М. Історія економіки та економічної думки : навч. пос. / В. М.… 4. Конотопов Н. В.,Сметанин С. И. История экономики : учебник для вузов. – М : Изд. Научно оброзовательской литературы…

Економічні передумови та наслідки великих географічних відкриттів

Важливу роль в становленні ринкових відносин зіграла зовнішня торгівля, яка постачала на ринок різноманітні товари з інших країн, стимулюючи тим… Все це змушувало шукати нові торгові шляхи на Схід, відкіля поступали вже… Додатковим стимулом до пошуку нових земель стала нестача монетарного золота і срібла, що виникла як внаслідок…

Первісне нагромадження капіталу

Великі капітали формувалися насамперед у сфері товарного і грошового обігу. Міжнародна торгівля, особливо після Великих географічних відкриттів,… Однак, не завжди ці кошти використовувалися продуктивно. В першу чергу вони… Англійські пірати одержували від королівської влади ліцензії на пограбування іспанських кораблів, що везли з колоній…

Еволюція аграрних відносин в Україні в козацько-гетьманський період

Населення цих територій зберегло свою національну самобутність: мову, культуру, релігію, що породжувало окрім соціально-економічних, ще й… Ще у ході національно-визвольної війни відбулися суттєві зміни у поземельних… Визвольна війна змінила становище більшої частини селян. Вони одержали особисту свободу, право міняти місто…

Меркантилізм – економічна ідеологія періоду первісного

Нагромадження капіталу

З XVI ст. в економіці країн Західної Європи відбувається низка серйозних якісних зрушень, які свідчать про зміну типу економічної системи.… Нова економічна ситуація висуває нові вимоги до економічних знань. У ринковій… Відображаючи специфічну ситуацію епохи первісного нагромадження, коли перші великі капітали формувалися в сфері…

Цитати та документи

…Високі сторони, що домовляються, через вищеназваних представників домовилися і погодилися, щоб уникнути сумнівів і суперечок відносно островів і… Якщо ж, по щастю, така лінія пересіче острів або материк, то буде встановлений… Томас Мор [5]

Питання для самоконтролю

1. Які фактори сприяли Великим географічним відкриттям?

2. Які були наслідки Великих географічних відкриттів?

3. Що таке «революція цін»?

4. Які завдання вирішувалися у процесі «первісного нагромадження капіталу»?

5. Що являв собою процес «огороджування» в Англії і які були його наслідки?

6. Назвіть основні джерела первісного нагромадження капіталу.

7. Які види мануфактур ви знаєте?

8. У чому полягали особливості поземельних відносин в Україні після національно-визвольної війни 1648–1654 рр.?

9. Які причини привели до виникнення самостійних економічних шкіл?

10. Поясніть різницю між ідеями раннього і пізнього меркантилізму.

11. Які особливості меркантилістської політики Ж. Кольбера?

12. Які закономірності економічних процесів були виявлені і зафіксовані меркантилістами?

 

План семінарського заняття

1. Передумови і соціально-економічні наслідки Великих географічних відкриттів.

2. Джерела, методи і результати первісного нагромадження капіталу.

3. Економіка українських земель в XVII–XVIII ст.: зміни у сільському господарстві, промисловості, торгівлі, фінансах.

4. Історичні передумови виникнення, сутність і етапи еволюції меркантилізму.

 

Теми повідомлень

1. Найважливіші географічні відкриття XV–XVI ст.

2. «Революція цін» і її соціально-економічні наслідки.

3. Особливості первісного нагромадження капіталу в Англії.

4. Форми і типи мануфактурного виробництва.

5. Особливості меркантилізму у різних країнах.

 

Тести

Виберіть правильну відповідь.

а) «революція цін»; б) колоніальні захоплення; в) утворення Османської імперії;

Список літератури

2. Березин И.С. Краткая история экономического развития: учебное пособие. – М., 1998. – Гл. 4. 3. Бродель Ф. Время мира / Материальная цивилизация, экономика и капитализм,… 4. Лісовицький В. М. Історія економічних вчень : навч. посібник. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – Гл. 1.

Становлення ринкової економічної системи у країнах європейської

Цивілізації

У результаті процесів, що мали місце у ході первісного нагромадження капіталу, були створені умови для суттєвих змін у сфері виробництва, як… Зміни в агрокультурі стимулювали соціальні і організаційні зміни. У провідних… У промисловості основною формою виробництва у провідних галузях стала мануфактура, яка забезпечила масовий випуск…

Промисловий переворот, його наслідки і особливості у різних країнах

Мануфактура з її ручною ремісничою технікою забезпечила перший етап переходу до масового виробництва, яке відповідало потребам ринку. Але досягнення… Промисловий переворот – загальносвітовий процес, що характеризувався… Двигуном промислового перевороту став технічний прогрес. Зростаючий попит на ринку, що бурно розвивався, спонукав до…

Промисловий переворот мав суттєві економічні наслідки. Змінилася територіальна і галузева структура виробництва: виникли нові галузі промисловості (машинобудування, суднобудування), нові промислові райони. Промисловість ставала провідною галуззю, відтиснувши на другий план сільське господарство. Машинне виробництво, забезпечивши масовий випуск продукції, зробило її суттєво дешевшою і доступною для широких верств населення, що означало розширення внутрішнього ринку. З іншого боку, машини витісняли ручну працю, розорювали дрібних ремісників, що спричиняло появу армії безробітних.

Швидке зростання міст, де концентрувалася промисловість, змінило співвідношення міського і сільського населення на користь першого. У зв’язку з цим зростає попит на продовольство, а також на сільськогосподарську сировину. Сільське населення, кількість якого зменшилася, переходить на інтенсивні форми господарювання, орієнтовані на ринок (фермерство).

Змінюється соціальна структура суспільства: основними класами стають буржуазія і пролетаріат. Всередині буржуазного класу провідну роль починає грати промислова буржуазія, яка збагатіла в результаті промислової революції. Вона претендує і на провідну роль у політиці, зштовхнувшись при цьому з інтересами земельних власників. Ці протиріччя знайшли відображення у боротьбі навколо «хлібних законів». Англійський парламент, де переважали представники земельних власників і торговельно-фінансової буржуазії прийняв кілька законів, що забороняли вільний імпорт дешевої сільськогосподарської продукції з континенту.Тим самим вони підтримували високий рівень земельних рент, оскільки нестача зерна спричиняла зростання цін. Це було не вигідно промисловій буржуазії, бо приходилося платити більш високу заробітну плату робітникам на фабриках, відповідно, одержуючи менший прибуток.

Підприємці, намагаючись одержувати якомога більший прибуток для технічної перебудови своїх фабрик, збільшують ступінь експлуатації робітників: продовжують робочий день, знижують заробітну плату. Застосування машин дозволяє використовувати для виконання простих операцій низькокваліфіковану робочу силу, а також працю жінок і дітей, яка оплачувалася за нижчими ставками. Реакцією на це стають стихійні форми протесту: рух луддитів (руйнівників машин), страйки, повстання.

Особливістю промислового перевороту у Франції і Німеччині було те, що завдяки ряду історичних причин він проходив повільніше і їхня промисловість відставала від англійської. В Росії і в Японії він почався пізніше, після остаточної ліквідації феодального ладу у 60-х роках ХІХ ст.

Пізніше промисловий переворот почався і в США, хоча й здійснювався швидкими темпами. Завдяки обширності території він проходив нерівномірно. Промисловість була зосереджена на півночі, де випускалося 3/4 промислової продукції країни. Південь залишався сільськогосподарським, де панувала плантаційна система, орієнтована на вивіз бавовни до Англії і де до середини 60-х років ХІХ ст. застосовувалася рабська праця. Захід залишався слабозаселеним і був об’єктом подальшої колонізації. Особливістю було також збільшення чисельності робітників за рахунок притоку емігрантів. Тільки за 10 років, з 1860 по 1870 роки, в США в’їхало 5 млн осіб, майже стільки ж, скільки за попередні 70 років.

Значний вплив на промисловий розвиток України спричинив іноземний капітал. Французький, бельгійський, англійський, німецький капітали посіли провідні позиції в кам’яновугільній, залізорудній і металургійній промисловості України.

Таким чином, промисловий переворот, що почався в країнах Західної Європи в останній третині XVIII ст., завершився в 80-х роках ХІХ ст. і створив передумови для утвердження індустріальної цивілізації.

 

Економічна думка епохи промислового капіталізму

Промисловий переворот породив низку проблем, які вимагали осмислення і пояснення і які не находили їх у теоретичній системі А. Сміта. Система… Автор низки статей, брошур і памфлетів на економічні теми, Рікардо головну… Відправним пунктом аналізу стає проблема вартості, оскільки розподіляється створена вартість і відбувається це в…

Економічне вчення марксизму

Перша половина XIX ст. у країнах Західної Європи ознаменувалася остаточним утвердженням ринкової економічної системи, яка після промислового… Клас найманих робітників, який виник внаслідок промислового перевороту, не… Такий рух мав потребу у відповідній ідеології, яка оформила б і сформулювала його інтереси, мету і завдання.…

Цитати та докумети

Машина, от которой исходит промышленная революция, заменяет рабочего, действующего одновременно только одним орудием, таким механизмом, который… Ф. Бродель. [1] В течение первых десятилетий промышленной революции техника гораздо более была фактором, определяемым экономикой,…

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення промисловому перевороту (промисловій революції).

2. Проаналізуйте передумови, основні етапи та найважливіші соціально-економічні наслідки промислового перевороту в Англії.

3. В чому полягали особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині та США?

4. Як відбувався промисловий переворот в Україні?

5. Які характерні риси властиві класичній школі політичної економії?

6. В чому полягає особливість теорії вартості В. Петті?

7. Які основні принципи є характерними для методології А. Сміта?

8. Як трактує проблему вартості Д. Рікардо?

9. В чому суть теорії «порівняльних переваг» Д. Рікардо?

10. В чому полягає суть «закону Сея»?

11. Як аргументує Т. Мальтус свій «закон народонаселення»?

12. За що критикували класичну школу політичної економії представники історичної школи?

13. На яких принципах побудована економіка в моделях суспільства, які розробляли соціалісти-утопісти?

14. В чому полягає таємниця прибуткової вартості за Марксом.

15. У чому полягає внесок Маркса в розвіток економічної науки?

 

План семінарського заняття

1. Сутність і особливості промислового перевороту у різних країнах.

2. Соціально-економічні наслідки промислового перевороту.

3. Зародження класичної школи у політичній економії.

4. Економічні теорії А. Сміта і Д. Рікардо.

5. Еволюція класичної школи у першій половині ХІХ ст.

6. Економічні вчення К. Маркса.

 

Теми повідомлень

1. Порівняльний аналіз ходу промислової революції у країнах ранньої індустріалізації.

2. Вплив промислової революції на розвиток продуктивних сил України.

3. Соціально-економічні і історичні передумови виникнення класичної школи у політичній економії.

4. Економічна система Адама Сміта.

5. Д. Рікардо як ідеолог промислової революції

6. Критичний напрям у економічній науці першої половини ХІХ ст.

7. Внесок класичної політичної економії у розвиток сучасної макроекономічної теорії.

8. Історичні долі марксизму.

 

Тести

Виберіть правильну відповідь.

а) перехід від привласнювального господарства до відтворювального; б) ліквідація цехової системи організації виробництва; в) перехід від ручної праці до механізованої та нова організація виробництва.

Список літератури

2. Всемирная история экономической мысли. Т. 2. – М. : Мысль, 1988. 3. История экономики : учебник / ред. О. Д. Кузнецова, И. Н. Шапкин. – М. :… 4. Камерон Р. Краткая экономическая история мира. От палеолита до наших дней ; пер. с англ. – М.: РОССПЭН, 2001.

Тема 7. Ринкове господарство країн ЗАПАДНої цивілізації в період монополістичноГО КАПІТАЛІЗМУ

(друга половина xix – початок xx ст.)

 

1. Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн західної Європи та США наприкінці XIX–початку ХХ ст.

2. Методологія маржиналізму та його основні школи. Американська та кембриджська школи маржиналізму.

3. Соціальний напрям у політичній економії як передумова появи інституціоналізму.

4. Інституціоналізм та його головні напрямки.

Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн

Західної Європи та США на прикінці XIX–початку ХХ ст.

У 1884 р. англієць Ч. Парсонс винайшов новий багатоступеневий паровий двигун-турбіну, що дозволило підвищити швидкість обертів в рази. У 1989 р. в… Новий поштовх у своєму розвитку отримала хімічна промисловість завдяки… Суттєві зміни відбулися також у легкій, поліграфічній галузях промисловості, з'явилися нові засоби комунікації.…

Методологія маржиналізму та його основні школи. Американська та кембриджська школи маржиналізму

Наприкінці XIX ст. на зміну класичній політичній економії остаточно прийшла маржинальна економічна концепція, яка з часом стала основою для… Маржиналізм став досліджувати закономірності економічного розвитку на рівні… Фундаторами маржиналізму є представники кількох економічних шкіл: австрійської (К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк),…

Соціальний напрям у політичній економії як передумова появи

Інституціоналізму

Соціальний напрямок політичної економії не уявляв собою цілісного економічного вчення і був спрямований на вирішення практичних проблем. Його… Ідеї соціального напрямку в економічній науці були відображені у програмі… У соціальному напрямі слід виділити три течії: соціально-етичну, «ліберального соціалізму» та «універсальну».

Інституціоналізм та його головні напрямки

В рамках інституціоналізму були засновані соціально-психологічний (Т. Веблен), соціально-правовий (Дж. Коммонс), кон'юнктурно-статистичний… Започаткував інституціоналізм американський теоретик Торстейн Веблен… Рушійними силами розвитку виробництва і суспільства Веблен вважав такі «інституції» як батьківські почуття, «інстинкт…

Цитати та документи

Товариства підприємців з 'явились як природний наслідок взаємної боротьби капіталістів. Шляхом цих товариств капіталізм намагається ввести… Т. Веблен [3] Финансовые слои имеют известную заинтересованность в приспособ-лении финансовых институтов... Отсюда более или менее…

Питання для самоконтролю

1. Якими були основні причини економічного піднесення провідних країн світу наприкінці XIX–початку ХХ ст.?

2. Хто став безпосередніми попередниками маржиналізму?

3. Чому К. Менгер, Л. Вальрас та В. Джевонс вважаються фунда-торами маржиналізму?

4. Яка економічна теорія стала «візитною карткою» австрійської економічної школи?

5. У чому специфіка соціального напряму в політичній економії?

6. У чому полігають відмінності між соціально-психологічним, соціально-правовим та кон'юнктурно-статистичним інституціоналізмом?

7. У чому сутність «Закону Парето»?

8. Які основні положення теорії загальної економічної рівноваги Л. Вальраса?

9. Розвиток яких економічних ідей дав змогу А. Маршаллу стати одним із засновників неокласичної економічної теорії?

 

План семінарського заняття

1. Друга науково-технічна революція та її вплив на економіку провідних країн світу.

2. Характерні риси та особливості господарського розвитку провідних країн світу.

3. Методологічні основи маржиналізму і його основні школи.

4. Ранній інституціоналізм та його основні напрямки.

Теми повідомлень

1. Економічне піднесення США та Німеччини.

2. Основні фактори промислового відставання Англії та Франції.

3. Австрійська школа маржиналізму та її особливості.

4. Соціальний напрямок політичної економії як передумова по-яви інституціоналізму.

5. Інституціоналізм та його головні напрямки.

6. «Лозаннська школа» Л. Вальраса.

7. А. Маршалл – фундатор «кембриджської школи» маржиналізму.

 

Тести

Виберіть правильну відповідь.

а) 40 роки XIX ст.; г) 90 роки XIX ст.; б) 70 роки XIX ст.; д) початок XX ст. в) 80 роки XIX ст.

Список літератури

2. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. – М. : Дело ЛДТ, 1999. – Гл. 8 – 13. 3. Веблен Т. Теория праздного класса. – М.: Прогресе, 1984. 4. История мировой зкономики : Учебник для вузов / Под ред. Г. П. Поляка, А. Н. Марковой. – М : ЮНИТИ, 1999. – Розд.…

Вплив промислового перевороту та аграрних реформ на становлення ринкового господарства в Україні

Промисловий переворот в Україні почався у 30–40 роках і завершився у 70–80 роках XIX ст. Запізнілий початок промислового перевороту в Україні… З початком промислового перевороту поширюється застосування на українських… Одними з галузей, де активно застосовувались нові методи виробництва, було цукрове та горілчане виробництво. Так на…

Розвиток ідей класичної політекономії, соціалізму та маржиналізму в Україні

Економічна думка України була нерозривно пов'язана з економічною думкою Росії. Більш того, багатьох економістів важко вважати виключно українськими… Серед українських дослідників дореформеного періоду необхідно назвати В.Н.… Д. П. Журавський (1810–1856) видатний український вчений, економіст, статистик, наукова діяльність якого прийшлась на…

Цитати та документи

Із трьох основних класів капіталістичного господарства тільки один клас найманих робітників (пролетаріат) працею добуває свої доходи, а доход двох… При найманні робітника об’єктом продажу є робоча сила його. Але робочу силу… Якби там не був робітник пригнічений, він усе-таки не робоча худоба капіталіста: за межами ринку він вільний і вдома в…

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте передумови, основні етапи та наслідки промислового перевороту на Східній Україні. Якими є його особливості?

2. Розкрийте зміст аграрних реформ 1848 та 1861 р.

3. Яким чином реформа 1861 р. та Столипінська реформа сприяли розвитку капіталізму в Україні?

4. Розкрийте передумови виникнення української кооперації.

5. Яким був основний зміст ліберально-дворянських ідей у дореформений період в Україні?

6. Якими були економічні та політичні погляди С. Подолинського?

7. Чим викликані особливості розвитку політичної економії в Україні?

8. У чому суть інвестиційної теорії циклів М. Туган-Барановського?

План семінарського заняття

1. Особливості промислового перевороту в Україні.

2. Аграрні реформи та їх вплив на соціально-економічне становище селян.

3. Розвиток української економічної думки під впливом ідей класичної політекономії.

4. Українська економічна думка у післяреформений період.

 

Теми повідомлень

1. Основні положення та економічні наслідки реформи 1861 р. та ліквідація кріпацтва.

2. Столипінська аграрна реформа та вплив на соціально-економічний розвиток України.

3. Початок промислового перевороту в Україні та промисловий підйом 90-х рр. XIX ст.

4. Наукова спадщина М. Туган-Барановського, його внесок до скарбниці світової економічної думки.

5. Математична школа у політичній економії України.

6. Економічні та політичні погляди С. Подолинського.

 

Тести

Виберіть правильну відповідь.

а) технічна революція; б) концентрація капіталу; в) ріст масштабів товарообігу на зовнішньому ринку;

Список літератури

2. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе; пер. с англ. – М.: Дело ЛТД, 1994. – Раздел 9; Раздел 16. 3. Горкіна Л. П. Нариси з історії політичної економії в Україні. – К.: Наукова… 4. Дмитриченко Л. И. История экономических учений : учебное пособие. – Донецк : КИТИС; ДонГУ, 1999. – Тема 7.

Економічні наслідки Першої світової війни

Перша світова війна була глобальним воєнним конфліктом, який відбувався перш за все в Європі та тривав з 1 серпня 1914 по 11 листопада 1918 року. У… Боротьба, яка велась на Західному Фронті, проходила вздовж системи траншей і… Війна спричинила розпад чотирьох імперій: австро-угорської, німецької, османської і російської. Німеччина втратила її…

Характерні риси розвитку господарств країн світу у 20 рр.

План Ч. Дауеса

Структурні зміни, пов’язані з мілітаризацією економіки у провідних країнах світу, призвели до вкрай нерівномірного галузевого розвитку, що стало… США раніше від інших розвинутих країн вступили у період стабілізації, а у… Інтенсивно розвивалися також машинобудівна, електротехнічна, хімічна, авіаційна та деякі інші галузі. При зменшенні…

Світова економічна криза 1929–1933 рр.

До кінця 20-х років економічна система провідних капіталістичних країн досягла високого рівня складності. Механізми ринкової саморегуляції (так… Серед основних причин світової економічної кризи у провідних капіталістичних… – активна мілітаризація економіки порушила процеси перерозподілу капіталу між галузями промисловості;

Економічна теорія конкуренції Е. Чемберліна, Дж. Робінсон

Активний процес монополізації світового виробництва, зумовили розвиток теорії монополістичної і недосконалої конкуренції. Засновником теорії… Аналізуючи категорії «чистої конкуренції» та «монополістичної конкуренції», Е.… 1) ціновий (маніпулювання цінами) – пропонуючи диференційований товар, кожен продавець товару чи послуги формує власне…

Економічне вчення Дж. М. Кейнса

У 1936 році англійський економіст Дж. М. Кейнс опублікував роботу «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей», де обґрунтував неможливість… Кейнсіанство – один із напрямів економічної думки, в основі якого лежить теза… Головним у методі Кейнса було те, що, аналізуючи сукупні народногосподарські величини, він прагнув установити…

Цитати та документи

Е. Чемберлін [7].

Разом з диференціацією з'являється монополія, і в міру посилення диференціації елементи монополії стають більш значущими. Скрізь, де певною мірою існує диференціація, кожний продавець має абсолютну монополію на власний продукт, але разом з тим зазнає конкуренції з боку більш або менш недосконалих замінників.

Там, де існує така диференціація, покупці будуть об'єднуватися з продавцями не з волі випадку і не безладно (як це відбувається при чистій конкуренції), а відповідно до вибору на основі переваг певного товару.

Диференціація може ґрунтуватися на певних особливостях самого продукту, таких, як особливі властивості - фабричні марки, фірмові знаки, своєрідність упаковки або тари, або ж таких, як індивідуальні особливості, які належать до якості, форми, кольору або стилю.

Дж. М. Кейнс [5].

Теорія Рікардо багато в чому дуже підійшла тому середовищу, до якого вона була звернута. Вона приводила до висновків, цілком несподіваних для непідготовленої людини. Рікардіанське вчення, переведене на мову практики, вело до суворих і часто неприємних висновків, що додавало йому відтінку чесноти... Владі імпонувало, що це вчення пояснювало багато виявів соціальної несправедливості в очевидної жорстокості як неминучих наслідків прогресу, а спроби змінити таке становище виставляло як дії, які можуть у цілому принести більше зла, ніж користі.

 

Питання для самоконтролю

1. Становлення світового господарства. Концепції імперіалізму як відображення зовнішньоекономічної політики країн Західної Європи.

2. Вплив Першої світової війни на розвиток господарства європейських країн та США. Версальська угода та її економічна сутність.

3. Причини виникнення та наслідки економічної кризи 1929-1933 років для країн Європейської цивілізації.

4. Криза світового господарства (1929–1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» Ф. Д. Рузвельта.

5. Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20–30 рр. ХХ ст. та їх відображення в теоретичній системі Дж. М. Кейнса.

6. Економічна криза 1929–1933 років та особливості її прояву в Англії та Франції.

7. Особливості економічної кризи 1929–1933 років у Німеччині. Роль німецької школи неолібералізму у господарському відродженні країни.

8. Світове господарство в роки стабілізації. Плани Дауеса та Юнга, їх сутність та мета.

9. Господарство провідних країн Західної цивілізації на етапі державно-монополістичного розвитку. Теорії конкуренції Е. Чемберліна, Дж. Робінсон.

 

План семінарського заняття

1. Економічні зміни в господарстві воюючих країн, що були зумовлені Першою світовою війною.

2. Світова економічна криза 1929–1933 рр. та її вплив на світове господарство.

3. Економічна теорія монополістичної конкуренції Е. Чемберліна.

4. Економічна теорія недосконалої конкуренції Д. Робінсон.

5. Економічне вчення Дж. М. Кейнса.

 

Теми повідомлень

1. Перша світова війна та її вплив на господарський розвиток провідних країн світу (Німеччина, Англія, Франція, США).

2. Світова економічна криза 1929–1933 рр. та шляхи виходу з неї («Новий курс» Ф. Д. Рузвельта та економічна політика нацизму).

3. Дж. М. Кейнс та його теорія як основа впровадження системи макроекономічного регулювання в провідних країнах світу.

 

Тести

Виберіть правильну відповідь.

а) 1918 р.; б) 1919 р.; в) 1922 р.; г) 1924 р. 2. План Ч. Дауеса передбачав: а) посилення репараційного тиску;

Список літератури

2. Березин И. С. Краткая история экономического развития : учебн. пособ. – М. : Русская деловая лит-ра, 1998. - Тема 7. 3. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе ; пер. с англ. – М.: Дело Лтд,… 4. Гусейнов Р. История мировой экономики: Запад–Восток–Россия: учебн. Пособ. – Новосибирск: Сиб. унив. изд-во, 2004.…

Світова система господарства у другій половині ХХ ст.

Після другої світової війни в розвитку індустріальної цивілізації відбулися зміни, пов’язані зі збільшенням території і населення так званої… Такі суттєві зміни траєкторії розвитку мали під собою вагомі причини. Після… Не менш важливішим фактором післявоєнного розвитку став новий етап науково-технічної революції (НТР), що розпочався з…

Економічний розвиток провідних національних економік

У 50–70 роках ХХ ст.

У повоєнні роки стартові умови для стабілізації та розвитку національних господарств були різними. Сама друга світова війні завдала народам багатьох… Особливо в сприятливому положенні опинилися США. У роки війни за ленд-лізом… Все це багатство США не могли не зберегти і не примножити в умовах, коли Європа – основний партнер Америки з…

Особливості економічних систем і форм господарювання провідних країн. Моделі національної економіки у світовій економічній системі

Практично у всіх країнах Заходу після другої світової війни була сформована змішана економічна система з різними балансами щодо втручання держави й… Американська, або ліберальна, модель ринку у своєму класичному вигляді… Характерними рисами американської моделі ринку можна назвати такі: регулювання економіки здійснюється за залишковим…

Напрями розвитку світової економічної думки у 50–70 роках ХХ ст.: неокейнсіанство, неокласика, неолібералізм, інституціоналізм

Післявоєнний швидкий та якісно новий прогрес народного господарства країн знаходив своє відображення в розвитку економічної науки, який не міг не… Етап 40–60 рр. ХХ століття в історії економічної думки Заходу прийнято… Уже в перші післявоєнні десятиліття кейнсіанський напрямок економічної думки відчув значні зміни, перетворившись у…

Цитати та документи

Статья 2. Сообщество имеет задачей осуществлять путем создания общего рынка и постепенного сближения экономической политики государств-членов,… Статья 3. Для достижения целей, указанных в предыдущей статье, деятельность… а) отмену между государствами-членами таможенных сборов и количественных ограничений для ввоза и вывоза товаров, а…

Питання для самоконтролю

1. Економічні та соціальні наслідки другої світової війни.

2. Значення плану Маршалу для економічного розвитку країн західного світу.

3. В чому полягає успіх реформ Л. Ерхарда?

4. Які чинники зумовили надшвидкий розвиток західних країн після другої світової війни?

5. Які чинники і проблеми економічного зростання переважають у роботах економістів –теоретиків другої половини ХХ ст.?

6. Визначте особливості та протиріччя розвитку таких провідних течій економічної думки Заходу як неокейнсіанство, неокласичний синтез та неолібералізм.

7. Охарактеризуйте основні напрямки дослідження соціально-економічних проблем з позиції інституційної теорії.

 

План семінарського заняття

1. Загальна характеристика розвитку світової системи господарства і провідних напрямів економічної думки в 50–70-ті роки ХХ ст.

2. Посилення ролі держави в господарстві суспільств Західної цивілізації та її аргументація в економічній думці в 50–70-ті роки ХХ ст.

3. Вплив військово-конверсійних та інноваційно-технологічних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи після Другої світової війни.

4. Розвиток економічних систем змішаного типу та його відображення в економічній думці у другій половині ХХ ст.

5. Загальна характеристика розвитку світової економічної думки у 50–70-х роках ХХ ст.: неокейнсіанство, неокласична течія, неолібералізм, корпораціоналізм, інституціоналізм.

 

Теми повідомлень

1. Німецьке «економічне диво»: зміст, чинники та значення для країн Західної Європи.

2. Японске «економічне диво»: зміст, чинники та значення для Південно-Східного регіону.

3. Роль США у другій половині ХХ ст. у ході становлення світової економіки.

4. Регіональна міжнародна економічна інтеграція та утворення ЄС.

5. Теоретичне дослідження економічної інтеграції в роботах представників неолібералізму, корпораціоналізму, структуралізму, неокейнсіанства та дирижизму.

6. Соціальне ринкове господарство в ФРН: теорія і практика.

7. Моделі економічного зростання в роботах теоретиків другої половини ХХ ст.

Тести

Виберіть правильну відповідь.

а) Англія; б) Франція; в) ФРН; г) США. 2. Основною причиною другої світової війни є: а) локальні конфлікти в різних регіонах світу;

Список літератури

2. Ярцева Н.В. Современные концепции экономической мысли. Учебное пособие // http://irbis.asu.ru/mmc/econ/u_sovrcon/6.ru.shtml. – Гл. 1–4, 6–7. 3. Економічна історія: навч. посібник / За ред. С.І. Архієреєва, Н.Б. Решетняк… 4. Історія економічних вчень: навч. посібник / За ред. В.М. Двінських, Н.Б. Решетняк, Н.В. Шибаєвої. – Харків : НТУ…

Тенденції розвитку світового господарства

Останньої третини ХХ–початку ХХІ ст.

В останній третині ХХ століття відбулося посилення процесів інтернаціоналізації, інтеграції та глобалізації. Інтернаціоналізація – об’єктивний процес, заснований на міжнародному поділі… Інтернаціоналізація є передумовою інтеграції. Економічна інтеграція – процес економічної взаємодії країн, що…

Передумови виникнення та загальна характеристика

Посткейнсіанства та нового кейнсіанства

Під час кризи 73–75 рр. ХХ ст. відбувалося поєднання скорочення обсягів виробництва, збільшення рівня безробіття та зростання темпів інфляції, тобто… Так зародилося посткейнсіанство, представники якого зробили спробу… Представники американського посткейнсіанства виступали за відновлення справжньої суті вчення Дж. М. Кейнса, його…

Вплив інформаційно-технологічної революції останньої

Третини ХХ – початку ХІ ст. на розвиток економіки провідних країн світу

70-ті рр. ХХ ст. ознаменувалися суттєвими змінами в усіх сферах суспільного життя: крім економічної кризи 73–75-х рр., що потрясла майже весь світ,… Серед її передумов слід виділити розвиток військової галузі, зумовлений Другою… Таким чином, з середини ХХ століття розпочалася третя НТР, що пройшла два етапи. Перший – середина 40-х рр.–60-ті рр.,…

Сучасні неокласичні економічні концепції. Монетаризм

Кризові явища 1970 років, коли державне регулювання економіки, спрямоване на управління попитом, вже не відповідало наявним реаліям нового етапу… В широкому сенсі монетаризм являє собою всі економічні доктрини, що відстоюють… Основними положеннями нового монетаризму є наступні:

Еволюція інституціоналізму у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

Інституціоналізм виник в США ще наприкінці ХІХ ст. як відповідь на суттєві зміни в економічній системі і пройшов у своєму розвитку кілька етапів.… За одним з визначень інститут є розповсюдженим образом мислення та дій, що… Тож, платформу сучасного інституціоналізму утворюють два напрямки: нова інституційна економіка та неоінституційна…

Неоінституціоналізм та його основні напрямки

Як особлива економічна теорія неоінституціоналізм набув визнання у 80−90-х рр. XX ст. Основними представниками його є Нобелівські лауреати… Методологічні особливості неоінституціоналізму обумовлені впливом об’єднання… Структуру сучасного інституціоналізму умовно можна представити трьома основними школами: індустріально-соціологічною,…

Цитати та документи

Меморандум про взаєморозуміння між Генеральним Директоратом з питань Інформаційного суспільства Європейської Комісії та Державним комітетом зв’язку та інформатизації України щодо розвитку Інформаційного суспільства

Сторони визнають важливість Інформаційного Суспільства для розвитку ефективної ринкової економіки та для забезпечення можливостей якісного працевлаштування. Це вимагає відповідної освіти у школах та інших навчальних закладах, а також розвитку такого регулятивного середовища, яке сприяє інвестиціям доки не буде забезпечено прийняття відповідних соціальних заходів, які б гарантували можливість найменш забезпеченим колам суспільства також отримувати з цього користь.

Дж. М. Кейнс [11]

...Здійснений аналіз надає ключ до пояснення парадокса бідності серед достатку. Одна лише нестача ефективного попиту може призвести і часто призводить до припинення росту зайнятості ще до того, як буде досягнутий рівень повної зайнятості. Недостатність ефективного попиту буде заважати зростанню виробництва, не дивлячись на те що граничний продукти праці все ще перевищує величину граничної тяготи праці за даного рівня зайнятості.

…Більш того, чим багатше суспільство, тим сильніша тенденція до збільшення розриву між фактичним та потенційним обсягом виробленої продукції, відповідно, тим більш очевидні та обурливі недоліки економічної системи. Справа в тому, що бідне суспільство вважає за краще споживати значно більшу частину своєї продукції, тож вельми скромний рівень інвестицій буде достатнім для забезпечення повної зайнятості, в той час як багате суспільство повинне відшукати значно більш широкі можливості для інвестування с тим, щоб схильність до заощадження його більш заможних представників була сумісна з зайнятістю його більш бідних членів. Якщо в потенційно багатому суспільстві спонука до інвестування слабка, тоді, не дивлячись на його потенційне багатство, дія принципу ефективного попиту примусить це суспільство скорочувати обсяг продукції, що виробляється, доки воно… не стане настільки бідним, що значно надлишок доходу над споживанням, що скоротився прийде у відповідність з його слабкою спонукою до інвестування.

М. Фрідман [16]

Чому гроші стають вирішальним фактором в поведінці товарних цін? Чому вони відіграють вирішальну роль у цьому процесі? Ключем до відповіді є вже відзначена різниця між номінальною кількістю грошей (або кількістю грошей у доларовому вираженні) і реальною кількістю грошей (кількістю грошей, що виражені в товарах та послугах, які можна на них придбати, або кількістю тижнів, протягом яких можна заробити такий дохід).

Представляється, що люди виключно уперті в тому, що стосується кількості грошей, яку вони хочуть тримати в формі готівки та не бажають змінювати цю суму, якщо для цього немає сильного спонукального мотиву. Це вірно для будь-якого місця та часу.

…дозвольте припустити, що з якихось причин кількість грошей в обігу стала більшою, ніж люди хотіли б тримати в формі готівки за даного рівня цін.

…кожен може і буде намагатися зменшити свої запаси готівки і ці дії мають важливі наслідки. Намагаючись витратити більше, ніж вони отримують, люди підвищують ціни всіх товарів та послуг. Номінальні доходи зростають, а реальні запаси готівки в дійсності знижуються, хоча номінально в кількості доларів вони не змінюються.

Дж. К. Гелбрейт [6]

Основною позитивною ціллю техноструктури є зростання фірми. Потім це зростання стає найважливішою ціллю плануючої системи і – як слідство – суспільства, де домінують великі фірми.

Дж. Бьюкенен [2]

Сама природа экономического процесса обеспечивает человеку максимальное увеличение его выгоды. Однако, проблему максимизации собственного богатства нельзя механически переносить из сферы экономики в область политики, поскольку для последней этот стимул не так характерен… Политика есть сложная система обмена между индивидуумами, в которой последние коллективно стремятся к достижению своих частных целей, так как не могут реализовать их путем обычного рыночного обмена.

Г.Беккер [1]

Анализ человеческого капитала мог бы помочь при объяснении многих закономерностей рынка труда и экономики в целом. По-видимому, можно создать более общую теорию человеческого капитала, которая рассматривала бы как фирмы, так и индивидов, и которая затрагивала бы макроэкономические системы этого явления.

Д. Норт [13]

…Необхідно децентралізовано приймати рішення, це дозволить суспільству розглянути та дослідити декілька альтернативних способів рішення та вибрати найкращій. Також важливо враховувати минулі промахи та вчитися на помилках. Таким чином, інститути повинні не тільки знизити витрати зі специфікації прав власності, витрати, пов’язані зі складанням різних законів, але також сприяти децентралізованому прийняттю рішень і ефективності конкурентних ринків.

Питання для самоконтролю

1. В чому полягає процес глобалізації?

2. Назвіть причини економічної кризи 1973–1975 рр.

3. Якими способами подолання кризи середини 70-х рр. ХХ ст. скористалися розвинуті капіталістичні країни?

4. В чому полягають відмінні риси англійського та американського посткейнсіанства?

5. В чому полягають основні положення монетаристської теорії?

6. Що собою являє крива Лаффера?

7. Які основні припущення теорії раціональних очікувань?

8. Що таке інститут?

9. В чому полягає сутність таких теорій як «теорія трьох хвиль» Е. Тоффлера та «теорема Коуза»?

 

План семінарського заняття

1. Інтернаціоналізація, інтеграція та глобалізація світового господарства останньої третини ХХ–початку ХХІ ст.

2. Економічна криза 1973–1975 рр.: сутність та наслідки

3. Передумови виникнення та загальна характеристика інформаційно-технологічної революції останньої третини ХХ–початку ХХІ ст.

4. Сутність та передумови виникнення посткейнсіанства та нового кейнсіанства.

5. Основні напрямки «неоліберального відродження»: монетаризм, економіка пропозиції та теорія раціональних очікувань.

6. Методологія інституціоналізму та його основні напрямки.

7. Неоінституціональна теорія та ідеї її представників.

 

Теми повідомлень

1. Європейська інтеграція: передумови виникнення, мета, етапи розвитку.

2. Інформаційно-технологічна революція останьої третини ХХ – початку ХХІ ст.: передумови, сутність, наслідки.

3. Вклад нового кейнсіанства в розвиток економічної думки.

4. Становлення ТНК як суб’єкта міжнародних відносин в останій третині ХХ–на початку ХХІ ст.

5. Порівняльний аналіз «рейганоміки» та «тетчеризму».

6. Застосування монетаристської концепції в перехідній економіці України та його наслідки.

7. Характерні риси «старого» та «нового» інституціоналізму.

8. Методологія та складові напрямки неоінституціоналізму.

Тести

Виберіть правильну відповідь.

а) англійського посткейнсіанства; б) американського посткейнсіанства; в) нового кейнсіанства;

Список літератури

2. Stiglitz J., Greenwald B. Towards a New Paradigm in Monetary Economics.– Cambridge: Cambridge University Press, 2003. – 327 p. 3. Владимирова И. Г. Исследование уровня транснационализации компаний /… 4. Вольчик В. В. Курс лекций по институциональной экономике. – Ростов н/Д. : Изд-во Рост. ун-та, 2000. – Лекція 1

Становлення радянської моделі господарювання та її відображення в економічній науці

На початку ХХ ст. економіка України, яка входила у склад Російської імперії, відчувала усі ті проблеми, що були характерні для економіки всієї… Економічна ситуація суттєво погіршилася у роки Першої світової війни… Суттєво позначилася на виробництві нестача кваліфікованої робочої сили, значна частина якої була залучена до війська.…

Становлення адміністративно-командної системи і її відображення в українській економічній думці

У кінці 20-х років в економічній політиці Радянської держави був взятий курс на прискорене завершення індустріалізації, яка була зупинена першою… Необхідність прискореної індустріалізації породжувалася, з одного боку,… Щоб одержати кошти за рахунок внутрішніх нагромаджень, треба було починати індустріалізацію з легкої промисловості, де…

Україна в умовах кризи радянської тоталітарної системи господарювання та спроби її реформування

У другій половині 40-х років головним завданням економічного розвитку економіки України, як і всієї країни, було відновлення зруйнованого війною… Але найбільш разючою диспропорцією було відставання сільського господарства.… З вересня 1953 року почалися зміни в аграрній політиці у бік підвищення матеріальної зацікавленості колгоспів і…

Цитати та документи

Наша задача теперь – провести именно демократический централизм в области хазяйства, а ….централизм, понятый в действительно демократическом… В. В. Новожилов [10] План і госпрозрахунок – два необхідних елемента демократичного централізму в управлінні економікою. Звичайно, вони…

Питання для самоконтролю

1. В чому полягала політика Української Центральної Ради у галузі аграрних відносин, фінансів та грошового обігу?

2. В чому полягав зміст політики «воєнного комунізму» в Україні? Які його наслідки?

3. В чому полягає суть та значення запровадження нової економічної політики?

4. З проведення яких заходів розпочалося здійснення нової економічної політики?

5. Як проводилася грошова реформа 1922–1924 років?

6. Назвіть особливості процесу індустріалізації в Україні.

7. Як проводилася колективізація селянства і які були її наслідки?

8. Визначте характерні риси командно-адміністративної системи.

9. Що за проблеми в економіці України 50–60 років ХХ ст. свідчать про її передкризовий стан?

10. Які зміни у господарському механізмі передбачалися реформою 1965 року?

11. В чому полягають причини невдачі у реалізації запланованих реформою 1965 року заходів?

12. Які були погляди В. І. Леніна на соціалізм і його економічну систему?

13. Як трактувалися в політичній економії соціалізму проблеми планомірної організації виробництва та ролі товарно-грошових відносин?

14. На основі яких теоретичних позицій здійснювалися спроби реформування соціалістичної економічної системи?

 

План семінарського заняття

1. Економічні перетворення у роки революційних струсів і утвердження соціалістичної моделі господарювання.

2. Господарська реформа 1965 року: зміст і наслідки.

3. Основні причини і прояви застійного і передкризового стану радянської економіки.

4. Формування теорії централізовано-планованої економіки. Дискусії 20–30-х років ХХ ст.

5. Внесок українських економістів у розвиток політичної економії.

 

Теми повідомлень

1. Зниження темпів зростання радянської економіки як прояв її застійного стану.

2. Реформи господарчого механізму і причини їх невдач.

3. Формування політичної економії соціалізму (20–50-ті рр. ХХ ст.)

4. Ідеї реформування радянської планової економіки у роботах Є. Лібермана.

 

Тести

Виберіть правильну відповідь.

а) створення монополістичних об’єднань типу трестів, концернів; б) становлення трудової приватної власності селян на землю; в) націоналізацію основних засобів виробництва;

Список літератури

2. Економічна історія: Навч.посібн. / За ред. С.І. Архієреєва, Н.Б. Решетняк. – Харків : НТУ “ХПІ”, 2005. – Гл. 9. 3. Істоія економічної думки України : навч. посібник / Р. Х. Васильєва, Л. П.… 4. Лановік Б.Д., Матисякевич З. М., Матейко Р. М. Економічна історія України і світу : підруч. / за ред. Лановік Б.Д.…

Стан економіки України на момент проголошення незалежності

Наприкінці 80-х років економіка України уявляла собою частину народногосподарського комплексу СРСР. Командно-адміністративна система передбачала… До того ж амбіційна зовнішня політика керівництва країни потребувала… З кінця 60-х до кінця 80-х років у СРСР неухильно знижувалися такі економічні показники, як приріст обсягу виробництва…

Радикальні економічні перетворення другої половини 90-х років

Реальні економічні перетворення почалися після проголошення керівництвом української держави курсу на створення державно-регульованої… Серед перетворювань, здійснених у цей час, найбільші соціально-економічні… З одного боку, внаслідок роздержавлення суттєво зменшилась частка державної власності, почалось становлення інших форм…

Теоретичні дослідження українськими вченими проблем ринкового реформування економіки України

Розглянута вище запропонована постсоціалістичним країнам у 90-ті роки концепція трансформації економіки, авторами якої були західні вчені,… Суттєвий внесок у розвиток теорії перехідної економіки внесли українські вчені… – обґрунтування концептуальних засад національної економічної моделі, визначення мети, засобів, методів та…

Цитати та документи

Реформувати будь-яку систему можна по-різному, обираючи для цього як створювальні, так і руйнівні або змішані моделі. В інтересах людини та… Д. Сакс, О. Пивоварський [7] Характер економічної системи визначатиметься не лише тими законами й правилами, які обере для себе Україна, а й…

Питання для самоконтролю

1. Як розвивалась економіка України наприкінці 80-х років?

2. Які завдання необхідно було вирішити для переходу до ринкової економіки?

3. Чому процеси приватизації призвели до суттєвих соціально-економічних протиріч у суспільстві?

4. Які теоретичні проблеми необхідно було вирішувати українським дослідникам у 90-ті роки?

5. Як характеризуються масштаби економічних перетворень в Україні у 90-ті роки ХХ століття?

 

План семінарського заняття

1. Стан економіки України на момент проголошення незалежності.

2. Основні напрямки ринкових перетворень в економіці України (1991–1994 рр.): позитивні і негативні наслідки.

3. Радикальні економічні перетворення другої половини 90-х років.

4. Основні напрямки теоретичних досліджень в українській економічній літературі 90-х років ХХ століття.

 

Теми повідомлень

1. Роль держави у трансформаційних перетвореннях.

2. Концепція монетаризму як теоретична основа ринкових реформ: теорія і практика реалізації.

3. Особливості інституціонального підходу до досліджень трансформації економічних систем.

 

Тести

Виберіть правильну відповідь.

а) фінансової стабілізації; б) становлення ринкових інститутів; в) структурного коректування економіки;

Список літератури

2. Геєць В. Деякі порівняльні ознаки трансформаційних моделей економіки України і Росії. // Економіка України. – 2005. – № 5. – С. 4–13. 3. Гриценко А. Структура рыночной трансформации инверсионного типа //… 4. Дідківська Л. І. Державне регулювання економіки: навч. посібн. / Л. І. Дідівська, Л. С. Головко. – К. :…

Додаток А

 

Термінологічний словник

Автаркія (гр. autarkia – самовдоволення) – економічна політика, спрямована на господарське відособлення, створення економіки в межах окремої країни або групи країн, максимальне обмеження імпорту при одночасному стимулюванні експорту товарів і капіталів.

Аграрна неолітична революція – процес розподілу праці: виділення землеробства, скотарства, ремесла і перехід від привласнюючого типу господарства, до відтворюючого типу господарства. У результаті продукти і різні вироби створювалися руками людини. Таким чином, близько 10 тис. років тому, у період нового кам'яного віку, почалася господарська діяльність людини.

Акселератор– відношення приросту простимульованих інвестицій, до приросту національного доходу; механізм акселератора доповнює механізм мультиплікатора; термін введений Е. Хансеном.

Алод (нім. allod, від старонім. al – повний і od – володіння) – повна спадкова власність на землю за феодалізму в Західній Європі.

Американський шлях розвитку сільського господарства – фермерський шлях, заснований на веденні сільського господарства на землі, що знаходиться у приватній власності. Вперше поширився у західних районах США після закінчення громадянської війни в 1865 році.

Анексія(лат. annexio) – насильницьке приєднання, загарбання однією державою всієї (або частини) території іншої держави або народу.

Апостеріорі– в результаті, після закінчення розгляду, «екс пост».

Апріорі– спочатку, заздалегідь, до початку розгляду, «екс анте».

Банки – приміщення, у тому числі в храмах, які використовувалися для збереження грошей і кредитування людей, що займалися торгівлею, а також різними операціями з нерухомістю відразу після появи перших металевих грошей у Давній Греції і Римі в VII–VI ст. до н.е. Із закінченням перших «темних» століть Середньовіччя банківська справа почала активно розвиватися в Європі.

Білль (англ. rill, лат. dulla – кулька, кругла печатка) – 1) законопроект, що вноситься на розгляд законодавчого органу у Великобританії, США та деяких інших країнах; 2) назва деяких конституційних актів, які набрали чинності закону, наприклад, Білль про права.

Біржа (нім. boerse, фр. bourse лат. bursa – гаманець) – 1) організаційно оформлений ринок, що постійно функціонує, на якому торгують цінними паперами, валютними товарами або здійснюють оптову торгівлю за стандартними зразками; 2) організація, що обслуговує процес укладання угод між господарюючими суб'єктами про купівлю-продаж.

Біржі в XVII ст. визначалися як «місце зустрічі банкірів, торговців, біржових маклерів, комісіонерів» для здійснення торгових операцій із наданням лише зразків товарів (товарно-сировинні біржі) і різних замінників металевих грошей, у тому числі векселів. Згодом у європейських країнах з'явилися біржі, які спеціалізувалися на торгівлі цінними паперами (акціями і т.д.), що поступово перетворилися у фондові біржі. Пізніше з'явилися валютні біржі.

Бюргери (нім. burger – городянин) – 1) заст., у Німеччині та в деяких інших країнах – міські жителі; 2) вільні рівноправні жителі (ремісники, купці) середньовічних міст Західної Європи, об'єднувалися у цехи та гільдії. В Україні бюргерами називалися міщани, які поєднувалися, крім цехів та гільдій, у братства.

Вартість (мінова) – ринкова цінність товару, блага; визначається безпосередньо в процесі обміну (ринкового торгу).

Вартість (споживча) – цінність товару, блага для споживача; визначається «корисністю» – здатністю задовольняти одну або декілька потреб.

Васалітет (фр. vassalite, лат. vassus – слуга) – у Західній Європі в середні віки – система відносин, яка була заснована на залежності одних феодалів від інших, заможніших і могутніших.

Веблена (ефект) – падіння попиту на товар, при зниженні його ціни як наслідок зниження його «престижності», і навпаки.

Вексель – (від нім. – wechseln) означає «змінювати, розмінювати». Це різновид боргового зобов'язання, складеного у певній формі, що надає право вимагати сплати зазначеної в даному документі суми після закінчення терміну, на який він був виписаний.

Верв – сусідська або територіальна громада сільських жителів, що трансформувалася з родоплемінної у Давньоруській державі.

«Відрізки» – так називалися невеликі ділянки орної землі, які «відрізалися» від селянських наділів, якщо їхня площа перевищувала середню повітову норму при реалізації положень реформи 1861 року.

Візера (закон) – дійсна цінність будь-якої речі є недоотримана корисність інших речей, які могли б бути виготовлені за допомогою ресурсів, витрачених на виробництво даної речі.

Вілан (лат. villanus, villa – маєток) – у середньовічній Західній Європі – феодально залежний селянин; у Британії вілан був фактично кріпаком, а у Франції, Німеччині, Італії, зберігаючи свободу, був у земельній залежності від феодала.

«Визначені роки» – розшук селян, які втекли від свого хазяїна, без попередньої сплати всіх боргів і податків (XVI ст.).

Гільдії купецьків Росії – об'єднання купців з метою одержання прибутку від торгівлі. Поділялися в залежності від суми наявного і спрямованого в обіг капіталу і специфіки торгівлі, у тому числі територіальної. Купці першої гільдії займалися торговими операціями з закордонними країнами, другої гільдії – великою оптовою торгівлею усередині своєї країни і третьої – дрібнооптовою торгівлею.

Гомстед-акт (англ. homestead – садиба, ферма) – закон про земельні наділи в США і Канаді, який видав у 1862 році під час громадянської війни у США 1861–1865 років уряд А. Лінкольна під тиском народних мас. Надавав кожному громадянину США при виповненні 21 року право одержати за певний внесок ділянку землі (гомстед), що з часом ставала його власністю

Гомстеди(англ. homestead – садиба, ферма) – земельні наділи в США, Канаді, які надавалися згідно з гомстед-актом.

Госсена (другий закон) – рівновага споживача досягається при рівності граничних корисностей всіх благ, що споживаються.

Госсена (перший закон) – із збільшенням кількості даного блага гранична корисність блага зменшується.

Грецький поліс – невелика суверенна держава в Давній Греці типу Афін, економічною основою якого було колективне володіння землею, що передбачало приватну власність. Чоловіки полісу входили в самостійну військову організацію типу ополчення.

Грюндерство (нім. grunder – засновник) – масове створення підприємств, акціонерних товариств, банків тощо, що супроводжувало біржовими спекуляціями, нездоровим ажіотажем та махінаціями фінансових ділків. Грюндерство було найпоширенішим у 50–70-х роках XIX ст. Спостерігалося в Росії, Німеччині та інших країнах у XIX ст.

«Друге видання» кріпосництва – більш пізніше, ніж у Західній Європі, покріпачення селян у XV–XVII ст. на Русі, у деяких країнах Східної Європи та Пруссії.

Данина – форма стягнення податей (податків) на Русі, встановлена княгинею Ольгою у 946 році Форми і розміри її були обумовлені заздалегідь. Місцями збору були так звані цвинтарі, а збирачами - тіуни. Третина зібраного йшла в князівську скарбницю, а «десятина» (1/10) – у розпорядження православної церкви.

Девальвація (нім. devalvation) – зниження курсу національної чи міжнародної (регіональної) валютно-грошової одиниці щодо валют інших країн, міжнародних валютно-грошових одиниць.

Дедукція– один з прийомів логічних міркувань, при якому від загальних закономірностей здійснюється перехід до приватних висновків і рекомендацій. Метод, зворотний індукції.

Демілітаризація економіки – переведення на мирні «рейки» національної економіки окремо взятої країни після будь-якої широкомасштабної війни.

Дивіденд (англ. dividend, лат. dividendus – те, що треба розділити) –прибуток від інвестицій, як правило, у формі готівки або акцій. Є частиною прибутку акціонерного товариства, яку щороку розподіляють між акціонерами за їхніми акціями і яка залежите від величини чистого прибутку та кількості акцій.

Дисконтування– зведення ціни блага, (товару, грошей) в майбутньому до його сьогоднішньої оцінки.

Диференціальна рента– модель виникнення ренти на ділянках з різною родючістю; створена Д. Рікардо, доповнена К. Марксом.

Диференціація продукту –поява у товарів (продуктів) якостей, що відрізняють їх від товарів конкурентів: секретна рецептура, патент, товарний знак, унікальний дизайн, упаковка, що упізнається і т. ін.; основна причина переходу від системи вільної до монополістичної конкуренції (за Чемберліном).

ДКЕК – державна комісія з електрифікації країни, створена в РРФСР у 1920 році. На першому етапі роботи відновлювалися збудовані до 1917 року ГЕС і ТЕС. Потім був створений ряд нових ТЕС, які працювали в основному на торфі (Волховська, Шатурська та ін.). Розвиток енергетики сприяв відновленню промисловості і транспорту.

Домен – панська (князівська) запашка землі.

Домініон (англ. dominion, середньолат. dominio – володіння, влада) – назва самоврядних частин і деяких колоній колишньої Британської імперії, які згодом отримали статус самостійних держав у рамках Британської співдружності націй, наприклад Канада, Австралійський Союз. Після Другої світової війни замість терміну «домініон» вживається термін «член Співдружності».

Ейкономіка– мистецтво, наука ведення домашнього господарства, управління маєтком і полісом, орієнтована на придбання споживних вартостей, термін введено Аристотелем.

Економіка – «закони господарства» (дослівний переклад з грец.).

Економікс– економічні науки; так стала називатися економічна теорія на Заході (в англо-саксонскому світі) в XX столітті; термін введений А. Маршаллом.

Економічна людина (модель) –підхід до аналізу поведінки людини (споживача, виробника), заснований на припущеннях про його незалежність, егоїстичність, раціональність, інформованість, компетентність; запропонована А. Смітом.

Екстерналії– зовнішні, побічні ефекти.

Еластичність– показник, що характеризує (зазвичай в %) ступінь зміни попиту, залежно від зміни ціни (еластичність за ціною) або доходу споживача (еластичність за доходом).

Енергетична база виробничої діяльності людини змінювалася протягом багатьох століть, починаючи з мускульної енергії людини і тварин до використання енергії води і вітру, особливо на мануфактурах централізованого типу, до застосування енергії пари, настання «століття електрики», використання атомної енергії в мирних цілях. До «екзотичних» видів енергії належать використання енергії сонця, а також припливів і відливів моря в прибережних районах.

Євро – європейська грошова валюта, введена з 1 січня 2002 року в Бельгії, Німеччині, Греції, Ірландії, Іспанії, Італії, Люксембурзі, Нідерландах, Португалії, Фінляндії, Франції, Швеції.

Європейська цивілізація – молоді держави, що сформувалися в основному на базі німецьких і слов’янських племен на руїнах давньої Римської імперії. Поступово стала переважати приватна форма власності. З відкриттям Америки Колумбом і утворенням у XVIII ст. США, Європейська цивілізація стала називатися Західною.

Закуп – це селянин, який взяв купу (борг) у пана: худобу, насіння, соху або плуг для ведення землеробського господарства і потрапив на певний строк до нього в залежність.

«Заповідні роки» (XVI ст.) – заборона на вільний перехід селянина від одного хазяїна до іншого навіть у Юріїв день (осіннє православне свято).

Заробітної плати (закон залізний) – виведене із закону народонаселення Мальтуса положення про те, що реальний розмір заробітної плати працівників за наймом, завжди прагнутиме до прожиткового мінімуму сім'ї працівника.

Земля– один з чотирьох чинників виробництва, факторіальним доходом якого є рента або орендна плата; це поняття включає: корисні копалини, родючість ґрунтів, площі, які можуть бути використані під будівництво, природні ресурси і ландшафт.

Ієрархія(гр. hiervs – святий, божественний, священний та arche – влада) – 1) поділ на вищі і нижчі посади, чини; 2) розміщення частин, елементів цілого в порядку від вищого до нижчого.

Імперія (лат. ітреrіит – царство, наказ, веління; вища влада, ітреrіо – наказую, володарюю, управляю) – 1) монархічна, здебільшого велика держава, на чолі якої стояв імператор; 2) у минулому – держава, яка мала колоніальні володіння, а також держава, до складу якої входили території, позбавлені економічної та політичної самостійності й управління якими здійснювалося з єдиного центру, наприклад Російська І.; 3) велика монополія, яка здійснювала повний контроль над галуззю промисловості, наприклад, нафтова.

Імунітет (лат. immunitas (іттипіtаtіs) – звільнення від чогось) – у феодальному праві Західної Європи – сукупність прав феодала здійснювати у своїх володіннях деякі державні функції без втручання центральної влади.

Інвестиції– вкладення коштів (капіталу) з розрахунком на отримання доходу в майбутньому. Основні напрями інвестування; промислові активи, нерухомість, інфраструктура, фінансовий сектор (депозити, цінні папери, зобов'язання), торгівля (оборотні кошти, товарна маса), інновації, соціальний сектор (освіта, охорона здоров'я). Є джерелом подальшого зростання ВВП.

Індукція– один з прийомів логічних міркувань, при якому від приватних спостережень здійснюється перехід до теоретичних узагальнень. Метод, зворотний дедукції.

Індустріалізація – зародження на основі завершення промислової революції в тій або іншій країні виробництва засобів виробництва, тобто розвиток, важкої промисловості (група «А»). Щоб здійснилася індустріалізація, необхідно було налагодити виробництво машин машинами, за допомогою яких проходила перебудова всіх галузей народногосподарського комплексу, у тому числі і сільського господарства.

Інституціоналізм– один з провідних напрямів сучасній економічній думки, в центрі уваги якого знаходиться вивчення впливу на економічний розвиток соціальних, правових, сімейних, і інших інститутів – стійких комплексів формальних і неформальних правил, принципів, норм і установок, регулюючих різні сфери людської діяльності і організуючих їх в систему ролей і статусів.

Інтернаціоналізація капіталу: вивезення його за кордон; розподіл світу між союзами капіталістів; розподіл світу між провідними державами. Характерне явище для світової економіки XX ст.

Інфляція– падіння купівельної спроможності грошей в результаті підвищення загального рівня цін; джерелами інфляція є зростання грошової маси, збільшення витрат виробництва, насамперед, заробітної плати, підвищення номінальних доходів населення; вимірюється у відсотках або індексом.

Йомени, йоменрі (англ. уеотап, множ, уеотеп) – 1) у Великобританії в XIV–XVIII ст. – селяни, які самостійно господарювали на землі, отриманій у спадок.

«Капіталізація поміщицьких маєтків» – втягнення їх у ринкові відносини.

«Комутація» ренти – перехід селян з панщини на оброк у країнах Європи з XIV ст.

Капітал– один з чотирьох чинників виробництва, факторіальним доходом якого є відсоток. Може виступати в грошовій або товарній формі: будівлі, споруди, запаси, машини, устаткування, транспортні засоби і т.д.

Кейнса (основний психологічний закон) – із зростанням доходу люди схильні збільшувати споживання, але у меншій пропорції ніж зростає дохід.

Кейнсіанство– концепція, заснована на ідеях, викладених в роботах Джона М. Кейнса, суть якої полягає в тому. що держава для протидії несприятливим змінам ділового циклу та підтримки ефективної зайнятості й попиту може і повинна втручатися в економічні процеси та йти на додаткові витрати незважаючи на дефіцит бюджету і загрозу зростання інфляції.

Кларка (закон розподілу) – якщо дії побічних чинників нейтралізовані або врівноважуються, кожен чинник виробництва отримує ту суму багатства, яку він створює.

Кобба-Дугласа (виробнича функція)Y=f (К, L), де Y – виробництво (ВВП, НД), К – капітал, L – праця.

Колективізація – об'єднання з 1929 року у єдині масиви земельних ділянок, виділених в умовне володіння селянам згідно з «Декретом про землю» 1917 року. Конфіскувалися при цьому продуктивна худоба, господарське майно. Колгоспи були перетворені в механізм перекачування коштів із сільського господарства в промисловість для здійснення сталінської індустріалізації. У селян зникло відчуття «хазяїна на землі», а продовольче питання не було вирішено. Суцільна колективізація завершилася наприкінці 1930-х років, після 1945 року продовжилася на знов приєднаних землях.

Колонат(лат. соloпаtиs – хлібороб) – форма виробничих відносин між колонами і землевласниками в Римській імперії, Візантії за часів раннього Середньовіччя.

Колонізація (фр. соlопіsаtiоп ) – 1) заселення територій у середині країни, які до цього були малозаселені (внутрішня колонізація); 2) побудова поселень (колоній) за межами своєї етнічної території (зовнішня колонізація); 3) загарбання якої-небудь країни або її частини; засоби, які перетворюють країни чи їх частини в колонії.

Колонії – створення на чужій території замкнутих адміністративно-автономних поселень, що копіювали метрополію і були тісно з нею пов'язані.

Кольберізм– різновид протекціоністської політики, яка проводилась у Франції в другій половині XVII століття міністром фінансів Кольбером.

Конверсія (фр. сопvеrsіоп, лат. – сопvеrsіо – перетворення, зміна) – 1) обмін, перетворення, перерахунок; конверсія валюти – обмін однієї валюти на іншу за чинним курсом; 2) перепрофілювання промисловості з випуску військової продукції на виробництво товарів широкого споживання, або навпаки.

Концерн (англ. сопсеrn, дат. сот-(соп) – разом і сеrпеrе – розрізняти) –багатогалузева корпорація, яка має централізоване керівництво.

Концесія (нім. копzеssioп, лат. сопсеssіо – поступка; дозвіл) – 1) договір про експлуатацію громадянами або юридичними особами промислових підприємств чи земельних ділянок з правом видобування корисних копалин, будівництва різноманітних споруд; надається державою; 2) підприємство, організоване на підставі такого договору.

Копігольдери – в Англії були вільними селянами і платили лорду фіксовану грошову ренту за землю, але замість документа на володіння наділом у них була виписка або копія з протоколу місцевого суду.

Корисність –здатність речі (товару) задовольняти одну або декілька потреб; є основою для утворення споживної вартості (цінності).

Коттери– малоземельні, залежні від лорда (феодала) селяни в Англії з наділом до трьох акрів присадибної землі.

Латифундія(лат. Latifundium, latus – широкий і (fundus – земля, маєток) – назва великих земельних володінь, маєтків у деяких країнах.

Лафера (крива, парадокс) – описує, як із зростанням номінальних ставок оподаткування реальні надходження доходів до бюджету після досягнення точки максимуму починають швидко знижуватися.

Левант (італ. levante – схід, levare – підіймати) – загальна назва країн східного узбережжя Середземного моря, Близького Сходу. Вживалася до початку XX ст.

Лен (нім. lehen, дешрут – позичати) – 1) у Західній Європі за феодалізму (переважно в Німеччині) – земельні володіння (рідше – якесь інше джерело прибутків), які васал одержував від сеньйора за умови несення військової служби. З XII ст. (на відміну від беніфіції) передавалося в спадок; 2) податок, який збирали з ленного помістя.

Ленд-ліз (англ. lепd-lеаsе, lепd – давати в борг і lеаsе – здавати в оренду) – система передачі СІЛА в позику або в оренду зброї, боєприпасів, стратегічної сировини та інших матеріальних ресурсів країнам антифашистської коаліції під час Другої світової війни (1939–1945).

Листа (модель п'ятистадіальна) –один з варіантів поділу економічної історії на п'ять періодів (стадій), запропонований німецьким економістом-істориком Ф. Листом.

Ліквідність– здатність капіталу обертатися з однієї форми в іншу і в готівку, ліквідність якої вважається абсолютною. Одне з ключових понять кейнсіанства.

Люстрації (пол. lиstrаtіo – перевірка, лат. lustrum – податний або фіскальний період) – у Польщі (ХУІ–ХУШ ст.), у Литві Білорусі та на Правобережній Україні (XVIII–XIX ст.) – періодичні описи державного майна для обліку прибутків. Проводили уряди Речі Посполитої та Росії.

Майорат (лат. таjor – старший) – 1) у феодальному прав та в праві деяких сучасних країн форма успадкування нерухомого майна (найчастіше земельної власності), за яким воно повністю передається старшому за віком члену сім'ї; 2) маєток, що передається в спадок старшому в сім'ї.

Мальтузіанство– економічна концепція, заснована на «Законі народонаселення» Томаса Мальтуса, суть якої полягає в тому, що без контролю за зростанням населення неможливо досягти високих і стійких темпів економічного розвитку; як бажані заходи пропонується встановлення обмежень на міграцію з-за кордону, стимулювання пізніх шлюбів, широке розповсюдження протизаплідних засобів і планування сім'ї.

Мальтуса (закон народонаселення) – чисельність населення здатна зростати в геометричній прогресії, збільшуючись удвічі кожні 25 років, тоді як засоби існування (продовольство) можуть зростати не більше ніж в арифметичній прогресії.

Манор (англ. тапоr, тапео – залишаюсь, мешкаю) – феодальний маєток у середньовічній Англії.

Маржиналізм– один з напрямів економічних досліджень (школа), що сформувався в другій половині XIX століття, в центрі уваги якого знаходиться вивчення граничних («маржинальних») величин: корисності, продуктивності, витрат і т. ін.

Марксизм– економічна і політична доктрина, сформована на базі вчення Карла Маркса про працю, як джерело доданої вартості, про капітал як виробничі відносини, засновані на експлуатації позбавлених засобів виробництва найманих робітників, боротьбі класів як рушійної сили історії і пролетарської революції, з подальшим усуспільненням засобів виробництва і ліквідацією приватної власності на них як неминучому завершенні (подоланні) буржуазного ладу.

Маршалла (хрест) – криві попиту і пропозиції, поєднані в одній системі координат (на одному графіку), перетин яких дає точку рівноваги ринкової ціни і обcягу реалізації продукції.

Мейнстрім– головна дорога, основний напрям, найбільш авторитетний в науці, мистецтві.

Менгера (теорема) – якщо доходи пропорційні розмірам виробленої продукції, а оплата кожного чинника дорівнює його граничному продукту, то загальна сума таких оплат дорівнює сукупному продукту.

Меркантилізм– система економічних і політичних поглядів, характерних для етапу становлення національних держав і початку боротьби торгової буржуазії за свої права; джерелом приросту багатства нації оголошується зовнішня торгівля, в області економічної політики рекомендується жорсткий протекціонізм, відносно населення – політика пронаталізму, конкуренція оголошується шкідливою, а встановлення монополій – корисним для розвитку господарства.

Метрополія(гр. теtrороlis, теtеr – мати і роlіs – місто) – 1) у Стародавній Греції – назва міста-держави (поліса) щодо заснованих ним в інших землях поселень; 2) держава, яка володіє колоніями.

Мілітаризація (фр. тilitarisation, лат. тilitaris – військовий) –підпорядкування економічного, громадського і політичного життя країни меті та завданням мілітаризму.

Монополістична конкуренція– стан ринку, при якому значна частина продукції галузі (до 95%) виробляється декількома (до 15) великими підприємствами. Джерелом виникнення монополії Чемберлін вважав диференціацію продукту, а Робінсон – концентрацію виробництва і капіталу.

Монополія (гр. топороlіа, топоs – один і роlсо – продаю) – 1) виключне право на виробництво, торгівлю тощо, що належить одній особі, групі осіб або державі; 2) перен., особливе становище кого-небудь, що надає переваги порівняно з іншими; 3) велике господарське об'єднання (трест, синдикат, концерн), яке зосереджує у своїх руках більшу частину виробництва і збуту певного товару.

Мультиплікатор– відношення приросту національного доходу до приросту інвестицій (у Кейнса – всіх, у Хансена – тільки автономних); одне з центральних понять кейнсіанства.

«Невидима рука»– поняття, введене Смітом для позначення конкурентного порядку, що стихійно утворюється (термін Хайека), сам без втручання держави здатний привести економічну систему до найкращого (рівноважного) стану.

Норма доданої вартості –відношення доданої вартості до вартості робочої сили («доданої праці до сплаченої»); поняття введене Марксом, який трактував її як показник експлуатації робочого класу.

Норма прибутку– відношення доданої вартості до загальної маси витраченого капіталу; Маркс вважав, що вона має тенденцію до зниження; сьогодні це співвідношення характеризує рентабельність виробництва.

Ноу-хау (англ. kпоw-hоw, букв. – знаю, як) – технічні знання, досвід, таємниці виробництва, документально оформлені, передача яких обумовлюється при укладанні ліцензійних договорів та інших угод, оскільки ноу-хау охороняється законодавством.

Олігополія (ісп. оlіgоs – небагато і гр. роlіcо – продаю) – панування невеликої кількості фірм, компаній у виробництві та на ринку. Протилежне – монополія.

Ордо– порядок.

Ордолібералізм– один з напрямів сучасного лібералізму, теорія конкурентного порядку.

Охлократія (гр. осhlоs – натовп і krаtоs – влада) – панування юрби.

«Перебудова» в економіці – структурна перебудова в економіці СРСР на основі реорганізації господарських механізмів. Хронологія періоду формально визначається з квітня 1985 року (обрання М. Горбачова Генеральним секретарем ЦК КПРС) до грудня 1991 року – розпаду СРСР. Фактично плюралізм в економіці проявився із середини 1987 року, коли був прийнятий ряд заходів для трансформації централізованої, планово-розподільної економіки в модель ринкового соціалізму.

«Повесть временних лет» – літопис основних подій, що передували утворенню Давньоруської держави і відбуваються і потім на його території з IX ст. Дійшла до сучасного читача в списках XII–ХIIІ ст.

«Полюдь» – змішаний тип збору данини, більш-менш обумовлений в усних договорах між молодою Давньоруською державою і підвладними племенами і утримання князя і його дружин за рахунок населення підвладних територій. З'явилося першою формою стягування податків на Русі.

Парето (оптимальність) – оптимальним є такий стан системи, при якому жоден з учасників не може поліпшити свого становища, не погіршивши при цьому становище хоч би одного з інших «гравців».

Парето (розподіл) – багатство в суспільстві, а також зусилля і результати розподіляються в пропорції 20 на 80: 20% найбагатших сімей володіють 80% всього суспільного багатства.

Патриції (лат. раtrісіі, рatеr – батько) – 1) у Стародавньому Римі спершу – все корінне населення, яке входило до родової громади і становило римський народ. Пізніше – родова аристократія; 2) у Середньовіччі – міська аристократія.

Первісне нагромадження капіталу – процес, в ході якого накопичений капітал використовувався для утвердження капіталістичних, тобто ринкових, відносин. Збігся з початком Великих географічних відкриттів і утворенням колоніальних імперій.

Перелогова система землеробства (переліг) – зміна ділянок землеробства (перенос) з одного місця на інше у процесі виснаження родючості ґрунту.

Пігу (ефект) – із збільшенням грошової маси в обігу наявні суми, що зберігаються на руках, пропорційно знецінюються і навпаки.

Підприємництво (здібності) –один з чотирьох чинників виробництва, факторіальним доходом якого є прибуток (підприємницький). Полягає в здатності поєднувати решту чинників так, щоб вартість отриманого продукту перевищувала «справедливу» оплату залучених чинників.

Планово-розподільна економіка в перші роки радянської влади розвивалася в умовах функціонування вертикальних галузевих управлінь ВРНГ (Всеросійської ради народного господарства) в особі головкомів (головних комітетів) і горизонтальних об'єднань в особі губраднаргоспів.

Податки – це обов'язкові платежі в бюджет тієї або іншої країни, які здійснюють юридичні і фізичні особи.

Подушний податок платило населення Росії з 1724 року, тобто з часу Петровських реформ. Стягувався з душ чоловічої статі близько 160 років, збирався з усіх «тяглових» людей (крім дворянства, духівництва, купецтва).

Політична економія– так називалася економічна наука в XIX столітті; сам термін був використаний А. Монкретьєном в 1615 році.

Поташ (гол. роtаsh, нім. роrtаsсhе, рort – горщик і аsсhе – попіл) – технічна назва карбонату калію. Білий зернистий порошок. Застосовується у виробництві скла, рідкого мила, при фарбуванні тощо.

Привласнююче господарство– тип господарства, в якому люди задовольняють свої потреби у «дарах» природи в процесі збирання, полювання і рибальства.

Принципат (лат. рrіпсіраtиs – керівна роль, імператорська влада) – у Стародавньому Римі – форма рабовласницької монархії, за якої зберігалися республіканські установи, але влада фактично належала одній людині – принцепсу (першому в списку сенаторів); існувала з 27 року до н.е. до 198 року н.е.

Продзагін – продовольчі воєнізовані загони з робочих великих міст Росії, переважно Москви і Петрограда, що силовими методами здійснювали збір продовольчої розверстки у 1918–1920 роках.

Промислова інфраструктура – сукупність систем і служб, необхідних для функціонування підприємств галузей промислового виробництва.

Пронаталізм– політика, спрямована на збільшення чисельності населення країни, шляхом заохочення шлюбності і народжуваності; мала місце ще в Стародавньому Римі, а в «Новий час» запропонована меркантилістами як один із засобів збільшення багатства нації.

Протекціонізм– політика, спрямована на захист внутрішнього ринку (виробника) від небажаної конкуренції з боку іноземних товарів; її елементами є: високі імпортні митні тарифи, заохочення виробників експортної та імпортозамінюваної продукції, преференції вітчизняним товаровиробникам і торговцям, надання пільг, встановлення монополій, квотування, ліцензування і т. і.; починаючи з меркантилістів активно використовувався як елемент національної економічної політики.

Прусько-юнкерський шлях розвитку сільського господарства – більшість селян Пруссії в ході аграрної реформи в першій половині XIX ст. була звільнена від фортечної залежності без землі, що на 97–98% залишилася в руках великих землевласників (юнкерів).

Рантьє(фр. rentier, rente – рента) – особа, яка живе за рахунок доходів від цінних паперів чи на відсотки від наданого в кредит капіталу.

РЕВ – Рада Економічної Взаємодопомоги, створена у 1949 році з центром у Москві, об'єднувала країни ССС. В якості спостерігачів на окремих засіданнях були Фінляндія, Ірак, Мексика, Ангола, Нікарагуа, Ефіопія, Лаос. КНР, ДРВ та Албанія не входили до цього об'єднання. СФРЮ (Югославія) брала участь лише в роботі окремих комісій. Країни РЕВ займали 30 % усієї території Землі, на якій проживало 20 % населення планети, а обсяг виробництва сягав 38–39 %.

«Революція цін» – відбулася в XVI ст. у зв'язку з потоком дорогоцінних металів і сировини, що потрапили з Америки, Азії та Африки в Європу в ході Великих географічних відкриттів. Золото і срібло знецінилося, удвічі виросли ціни на продукти масового попиту. Позитивним результатом був процес уніфікації цін на найважливішу продукцію в різних регіонах планети.

Резервація(фр. reservatiоп, reservare – зберігати) – у певні періоди історії США, ПАР, Австралії, Канади, Бразилії – територія для примусового поселення корінного населення, наприклад індіанців у США.

Реквізиція (лат. Requisition – вимога) – примусове відчуження за плату (на відміну від конфіскацій) або тимчасове вилучення майна.

Реконверсія(лат. сопvеrsіо обернейш) – переведення економіки країни після закінчення війни на виробництво продукції мирного часу.

Ремісничі майстерні – дрібні підприємства з відсутністю подетального розподілу праці.

Репарація(лат. rераrаtiо – відновлення) – у міжнародному праві вид матеріально-правової відповідальності. Передбачає відшкодування державою завданих нею під час воєнних дій збитків. Виплату репарації звичайно обумовлюють у мирному договорі.

Ринкова інфраструктура – система (мережа) установ і організацій, що забезпечують вільний рух товарів і послуг на ринку. Окремі її елементи розвивалися з давніх часів паралельно зі становленням торгівлі й у цілому товарно-грошових відносин.

«Світ» – територіальна громада, яка утворилася в північних, лісових районах Русі (навколо Старої Ладоги і Новгорода) після розпаду родоплемінної громади.

Сателіт(лат. satelles (satellitis) – охоронець; супутник; спільник) – 1) у Стародавньому Римі – озброєний найманець, який супроводжує свого володаря; 2) той, хто залежить від кого, чого-небудь, виконує чиюсь волю; 3) держава, формально незалежна, але фактично підпорядкована іншій (більшій) державі.

Світова система соціалізму (ССС) – об'єднання в другій половині 1940-х – до початку 1990-х років країн так званої народної демократії, що у фарватері СРСР будували соціалізм. До них відносилися: Албанія (вийшла з їх складу ще до утворення РЕВ через політичні розбіжності між керівництвом СРСР і цієї країни); УНР, ГДР, НРБ, ПНР, КНР, КНДР і Куба. Співдружність розпалася після розпуску СРСР наприкінці 1991 р. КНР з початку 1960-х років входила до соцтабору лише номінально.

Секуляризація(середньолат. sаесиlаrіs – світський, мирський) – 1) перетворення церковної і монастирської власності на власність світську, державну; 2) у Західній Європі – перехід особи з духовного стану у світський з дозволу церкви.

Сеньйор(лат. sепіоr – старий) – 1) у добу Середньовіччя в Західній Європі – землевласник-феодал, який володів селянами і городянами; 2) сюзерен (вищий феодал) щодо васалів.

Сеньйорія – маєток феодала у Франції.

Сея (закон) – «продукти обмінюються на продукти» (або «товари обмінюються на товари»), пропозиція створює свій власний попит; наслідок – загальні кризи перевиробництва неможливі.

Синдикат (нім. sупdіkаt, гр. sупdіkоs – захисник) – 1) одна з форм монополії – об'єднання підприємців, яке здійснює свою комерційну діяльність (визначення цін, збут продукції), зберігаючи виробничу та юридичну самостійність підприємств, що входять до його складу; 2) у Франції та деяких інших країнах – назва професійних спілок.

Система васалітету – це супідрядність груп за принципом ієрархії всередині соціального прошарку земельних власників у тій чи іншій країні за феодалізму.

Смерд – (із давньоруського) вільний общинник.

Стратифікація(лат. stratum – настил, шар) – соціальна диференціація суспільства, розчленування суспільства на страти (верстви).

Схоластика– метод наукового дослідження, при якому аргументи «за і проти», отримані з різних авторитетних джерел, піддаються ретельному «перехресному» розбору; вперше застосований Фомою Аквінським.

Товар– 1. Продукт праці, призначений для обміну (продажу). 2. Засіб, здатний задовольнити потребу, що пропонується ринку з метою залучення уваги, придбання, використання або споживання. 3. Комплекс властивостей: розміри, вага, структура, колір, упаковка, ціна, престиж і т. ін., які споживач може прийняти, як ті, що можуть забезпечити задоволення його потреб; може виступати у вигляді фізичного об'єкту, послуги, особи, місця, організації або ідеї.

Торгівля – це спосіб обміну плодами результатів праці спеціалізованих груп виробників, заснований на взаємній вигоді.

Труд– один з чотирьох чинників виробництва, факторіальним доходом якого є заробітна плата (гонорар). Труд фізичний передбачає використання переважно мускульної сили (поступово витісняється); труд розумовий – знань, умінь, здібностей, навиків людини (при розвитку суспільства ускладнюється і удосконалюється).

Утопія (дослівно – «місце, якого немає») – термін, що позначає неможливий в реалізації проект соціальної перебудови суспільства; вперше був використаний Томасом Мором в назві однієї з робіт.

Феодал (лат. feodalis, feodum – феод (володіння)) – за феодалізму – представник панівного класу, власник феоду.

Феодалізм – система політичної організації суспільства, економічною основою якої є утримання землі.

Фізіократія (дослівно – «природовладдя») – концепція французьких вчених-економістів середини XVIII століття, що стояли на позиціях «природного права» і економічного лібералізму, перша школа в історії економічної науки.

Філіпса (крива)– емпірично виведена відповідність між високими темпами інфляції і низьким безробіттям та низькими темпами зростання цін і високим безробіттям; центральна альтернатива економічного вибору в кейнсіанстві.

Фішера (рівняння)Мv = РТ, де М – обсяг грошей в обігу, V – швидкість обігу грошей, Р – рівень цін на товари, Т – обсяг торгових операцій (пропорційний ВВП).

Формація– це соціально-економічна система господарства і суспільства. Відповідно до марксистсько-ленінського вчення передбачався соціально-економічний розвиток від первіснообщинного до рабовласницького суспільства, потім феодальний, капіталістичний і комуністичний (соціалізм виступав у формі першої фази комунізму).

Фригольдери – вільні селяни (Англія), платили лордові за землю номінальну грошову ренту.

Фрітредерство(англ. free trade – вільна торгівля) – напрям в економічній теорії та політиці промислових кіл. Основні принципи – вимога вільної торгівлі та невтручання держави в економічне життя країни. Фрітредерство виникло у Великобританії у XVIII ст.

Фунт (нім. pfund, англ. роипd, лат. роndus – вага, важок) – 1) одиниця маси в багатьох країнах (від 317,6 до 560 г); 2) основна одиниця маси в системі англійських мір, дорівнює 453,6 г; 3) грошова одиниця Єгипту, Ірландії, Кіпру, Лівану, Сирії, Судану.

Холдинг-компанія – корпорація чи акціонерна компанія, яка використовує свій капітал для придбання контрольних пакетів акцій інших компаній з метою встановлення контролю над ними та управління значно більшим капіталом, ніж початковий.

Хрематистика– ганебне мистецтво наживати статок торгівлею або лихварством, орієнтована на придбання мінових вартостей, синонім – спекуляція; термін введено Аристотелем.

Ценз (лат. сепsus, сепsо – роблю перепис, опис) – 1) у Стародавньому Римі – періодичний перепис майна для оподаткування; 2) умови, що обмежують можливість людей здійснювати певні громадянські права, наприклад виборчий ценз.

Централізація банківського капіталу – укрупнення (злиття) банків на меж ХІХ–ХХ ст., що було характерно і для Росії.

Цехи – об'єднання міських ремісників, широко створювалися в період «комунальних революцій». Їх членами були лише майстри. Цехові правила цілком регламентували діяльність ремісничих майстерень у XIII–XVIII ст. у Західній Європі.

Цивілізація – комплекс характеристик, які визначають специфіку, своєрідність матеріального, духовного, соціального життя тієї чи іншої групи країн (або окремої країни), народів на певному етапі розвитку. Неодмінними атрибутами цивілізації є наявність державності і писемності.

Чартер (англ. сhаrtеr – брати в оренду) – 1) морський договір між власником судна, літака і наймачем на оренду всього судна, літака або їх частини на перший рейс чи термін; 2) рейс, що здійснюється за таким договором.

Червонець вперше з'явився в обігу в основному для зовнішньоторговельних розрахунків у зв'язку з реформою Петра І і важив 3,47 г золота, а «подвійний червінець» – 6,34 г золота.

Черезсмужжя– наділення селян Росії землею після 1861 р. проходило на гірших землях у порівнянні з поміщицькими. Тому часто селянський наділ складався з декількох смуг. Це стримувало ефективне господарювання на землі.

Чистий продукт– те, що залишається від вартості виробленого продукту після вирахувань всіх витрат на його виробництво; поняття введено фізіократами.

«Шлях з варяг у греки» – торговельний шлях по Дніпру зі Скандинавії в Чорне море і далі – у Візантію. Активно використовувався в VІІІ–ХШ ст., тобто в домонгольський період, до руйнування Києва татарами.

Шляхта (польськ. szlachta, нім. slaht – рід, порода) – у Польщі, Литві, Україні, Білорусі, Чехії – дрібне дворянство.

Ярд (англ. уаrd., букв. – палиця, стрижень) – одиниця довжини в англійській системі мір; дорівнює 3 футам, або 91,44 см.

Ярмарки – найдавніший інститут ринкової інфраструктури, ведуть родовід від торгів і торговищ.


Додаток Б

БІОГРАФІЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО ВЧЕНИХ А Аквінський, Фома (1225–1274) – один із найблискучіших вчених середньовіччя, «батько церкви», систематизатор…

В

Вальрас, Леон (1834–1910) – видатний швейцарський економіст, засновник і глава «Лозанської» школи маржиналізму, творець теоретичної моделі загальної економічної рівноваги.

Варрон (116–27 р. до н.е.) – один із плеяди римських «агрономів», автор трактату «Про сільське господарство», у якому зернове господарство рекомендується поєднувати із тваринницьким, оскільки вони вдало доповнюють один одного.

Веблен, Торнстейн (1857–1929) – видатний американський економіст і соціолог, один із засновників інституціонального напрямку в економічних дослідженнях, автор «Теорії дозвільного класу», описав ефект демонстративного споживання, прихильник технократії.

Визер, Фрідріх фон (1851–1926) — видатний австрійський економіст, представник Австрійської суб'єктивно-психологічної школи маржиналізму, автор термінів: «гранична корисність» і «альтернативні витрати».

 

Г

Гільденбрант, Бруно (1812–1878) – один з лідерів німецької «історичної школи», автор роботи «Політична економія сьогодення й майбутнього», у якій економічна історія була розділена на три періоди: «природного», «грошового» і «кредитного» господарства.

Госсен, Герман (1810–1858) – німецький учений, першим сформулював два «маржинальних» закони, що згодом одержали його ім'я.

Гурне, Венсан (1712–1759) – один із засновників школи фізіократів і ідеології економічного лібералізму, яку він сформулював у фразі «лесэ фэр, лісі пасі».

Гелбрейт, Джон Кеннет (народ. 1908) – американський економіст, представник інституціонально-соціологічної школи, один з ідеологів теорії «конвергенції», дослідник «техноструктури», автор робіт «Нове індустріальне суспільство», «Економічні системи й цілі суспільства».

 

Д

Даванцатті, Бернардо (1529–1606) – видатний представник меркантилізму, прихильник доктрини торговельного балансу, автор трактату «Читання про монету», у якому він назвав гроші «кров'ю економічного організму».

Джевонс, Вільям (1835–1882) – видатний англійський економіст, один із засновників «математичного напрямку» у маржиналізмі, сконструював зважений індекс цін.

Драконт (VII століття до н.е.) – напівлегендарний правитель Давніх Афін; йому приписується встановлення законів, спрямованих на визнання й захист приватної й сімейної власності, і утвердження суворої «дракон(т) івської системи покарань за зазіхання на неї.

 

Е

Енгельс, Фрідріх (1820–1895) – видатний популяризатор вчення Маркса, після смерті Маркса допрацював і видав у світ другий і третій томи «Капіталу», автор безлічі робіт з історії, політичній економії й військовій стратегії, найзначніші: «Положення робітничого класу в Англії», «Походження родини, приватної власності й держави».

Ерхард, Людвіг (1897–1977) – видатний німецький суспільний діяч, міністр економіки, віце-канцлер і канцлер ФРН. «архітектор» німецького економічного дива й системи соціального ринкового господарства, автор концепції «Добробуту для всіх».

 

К

Каутилья (IV століття до н.е.) – видатний суспільний діяч Давньої Індії, радник царя Чандрагупти: йому приписується авторство «Артхашастри» – найбільш значного давньоіндійського джерела з історії економічної думки.

Каутський, Карл (1854–1938) – видатний німецький суспільний діяч, лідер Другого Інтернаціоналу, спочатку виступав проти «ревізіонізму», але потім перейшов на помірковані позиції, вважаючи що можна з'єднати переваги національного планування й ринкового господарства, приватну й колективну власність, розподіл за працею і капіталом; ці ідеї стали основою економічної ідеології сучасної соціал-демократії.

Кейнс, Джон Мейнард (1883–1946) – великий англійський економіст і суспільний діяч, засновник одного з найбільш авторитетних напрямків в економічному аналізі, що одержав його ім'я; автор «Загальної теорії процента, зайнятості й грошей», у якій обґрунтував необхідність державного втручання в економіку: активна грошова, податкова й промислова політика, стимулювання інвестицій, підтримка зайнятості, організація суспільних робіт.

Кене, Франсуа (1694–1774) – французький учений «енциклопедист» і суспільний діяч, за першою професією – лікар; засновник і лідер школи фізіократів, автор «Економічної таблиці», у якій досить реалістично був показаний кругообіг (відтворення) капіталу у Франції.

Кларк, Джон Бейтс (1847–1938) – видатний американський економіст, один з лідерів неокласичної школи, творець і президент Американської економічної Асоціації, автор «Розподілу багатства».

Кольбер,Жан Батист (1616–1683) – міністр фінансів Людовика XIV, активно проводив у Франції меркантилістичну політику протекціонізму; зумів оптимізувати структуру бюджету й домогтися зниження державного боргу й процентних ставок; його ім'я стало у Франції синонімом економічного дирижизму.

Коммонс, Джон (1862–1945) – видатний американський економіст, засновник «правового» напрямку в інституціоналізмі, автор «Правових підстав капіталізму», «Економіки колективних дій».

Кондратьєв, Микола Дмитрович (1892–1937) – видатний російський економіст, один з розробників першого п'ятирічного «Перспективного плану розвитку сільського господарства» у СРСР, творець теорії «великих» циклів економічної кон'юнктури, що одержала його ім'я.

Коуз, Рональд Гарі (народ. 1910) – видатний англоамериканський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки 1991 року, розробив теорію «соціальних витрат» і систему обліку трансакційних витрат у мікроекономічній теорії фірми.

Ксенофонт (430–354 р. до н.е.) – давньогрецький філософ, автор робіт «Домострой», «Кіропедія»; прихильник автаркічного натурального господарства; одним з перших проаналізував процес поділу праці, функції грошей, поняття вартості.

Кун Цзи, Конфуцій (551–479 р. до н.е.) – найбільший філософ Давнього Китаю; у його роботах були закладені основи філософії та господарської етики цієї цивілізації.

Курно, Антуан (1801–1877) – французький учений, один із засновників «математичного напрямку» в економічній теорії, першим побудував криву попиту та ввів поняття «еластичності».

 

Л

Ленін (Ульянов),Володимир Ілліч (1870–1924) – революціонер, мислитель, продовжувач вчення Маркса й Енгельса, засновник і керівник Комуністичної партії Радянського Союзу, очільник Радянської держави. У своїх теоретичних роботах виявив себе як філософ, історик, економіст. Досліджував економічні проблеми капіталізму, обґрунтував теорію імперіалізму, розробив вчення про соціалізм.

Леонтьєв, Василь Васильович (1906–1999) – видатний російсько-американський економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки, один з розробників моделі «витрати-випуск», міжгалузевих балансів, математичних методів моделювання господарських процесів.

Лист, Фрідріх (1798–1846) – один із засновників історії економіки, як самостійної науки й «історичної школи» Німеччини, автор роботи «Національна система політичної економії».

Лукас, Роберт (народ. 1937) – американський економіст, один з лідерів монетаризму, автор гіпотези «раціональних очікувань», за розробку якої в 1995 році визнаний гідним Нобелівської премії з економіки.

Лютер, Мартін (1483–1546) – німецький учений, чернець і викладач теології; в 1517 році сформулював і обнародував 95 тез, що містять критику доктрини й практики римської католицької церкви, що поклали початок Реформації й Протестантизму в Західній Європі.

 

М

Мальтус, Томас (1766–1834) – видатний британський економіст, один з лідерів англійської класичної школи політичної економії; автор «Досвіду про закон народонаселення», намагався довести, що населення може зростати швидше, ніж засоби для його існування; цей «закон» одержав згодом ім'я Мальтуса, що стало загальним для позначення політики обмеження темпів зросту населення.

Маркс, Карл (1818–1883) – німецький філософ, історик, економіст і соціолог, автор «Капіталу», у якому буржуазний лад (капіталізм), заснований на приватній власності й експлуатації трудящих, був підданий гострій критиці; висунув тезу про неминучу загибель капіталізму в ході соціалістичної революції. На Заході ідеї Маркса сприяли усуненню найбільш непорядних рис капіталізму, його еволюції до «суспільства загального споживання», а на Сході надихнули революціонерів на спробу ліквідації (силовим шляхом) приватної власності й ринкових відносин, і переходу до колективної власності й директивного планування в масштабах усього суспільства.

Маршалл, Альфред (1842–1924) – великий англійський економіст, автор «Принципів економічної науки», засновник неокласичного напрямку в економічній теорії, глава «Кембриджської школи».

Ман, Томас (1571–1611) – видатний представник меркантилізму, один з авторів доктрини грошового балансу, автор трактату «Багатство Англії в зовнішній торгівлі», керівників британської «Ост-Індської» компанії.

Менгер, Карл (1840–1921) – засновник і глава Австрійської суб'єктивно-психологічної школи маржиналізму, автор «Засади політичної економії», у яких були сформульовані провідні принципи теорії граничної корисності, висунув і довів «теорему розподілу», що одержала його ім'я.

Мілль, Джон Стюарт (1806–1873) – видатний британський економіст, один з лідерів англійської класичної школи політичної економії; автор «Основ політичної економії з деяким їхнім додатком до моральної філософії», у якій він спробував з'єднати все краще, що змогла напрацювати англійська школа; єдиний із класиків, що відводив державі важливу роль у рішенні соціальних проблем і поступового, еволюційного покращення капіталізму.

Мітчелл, Веслі Клер (1874–1948) – видатний американський економіст, один із засновників інституціонального напрямку в економічних дослідженнях, творець і керівник Національного бюро економічних досліджень, автор роботи «Економічні цикли», прихильник індикативного планування на національному рівні.

Моісей (XIII століття до н.е.) – напівлегендарний правитель (пророк) союзу давньоєврейських племен; йому приписується складання перших п'яти (богонатхненних) книг Старого Завіту – Тори – так звані «П’ятикнижія Моісеєви», що стали основою для формування господарської етики іудаїзму, раннього християнства, мусульманства й протестантизму.

 

Н

Норт, Даглас (народ. 1920) – видатний американський економіст, один з лідерів сучасного інституціоналізму й розробників економетричних підходів до вивчення історії господарства; в 1993 році за створення «кліометрії» визнаний гідним Нобелівської премії з економіки.

 

О

Ойкен, Вальтер (1891–1950) – видатний німецький економіст і соціальний мислитель, лідер післявоєнного ордолібералізма, один з ідеологів системи соціального ринкового господарства, радник «архітектора» німецького економічного дива Ерхарда, автор «Основ національної економіки» і «Основних принципів економічної політики».

 

П

Парето, Вільфредо (1842–1923) – видатний італійський економіст, глава «Лозанської школи», автор теорії еліт, принципу оптимуму, закону розподілу «20 на 80».

Паччиолі, Лука (1445–1515) – італійський учений, математик і економіст, у трактаті «Про рахунки й записи» дав опис «подвійної системи бухгалтерії», що одержала назву «італійської» або «венеціанської», вважається засновником бухгалтерського обліку.

Перу, Франсуа (1903–1987) – видатний французький економіст, творець Інституту прикладних економічних досліджень і концепції «трьох економік», радник Президента де Голля, автор «Економіки XX століття».

Петті, Вільям (1623–1687) – видатний англійський суспільний діяч і перший професійний економіст Нового часу; у своїх численних роботах заклав основи теорії ренти й трудової теорії вартості, широко використовував статистичні дані.

Пігу, Артур Сессіл (1877–1969) – видатний англійський економіст, другий глава «Кембриджської школи», автор «Теорії добробуту», описав ефект сальдо готівки, прихильник прогресивної шкали оподатковування.

Платон (427–347 р. до н.е.) – давньогрецький філософ, учень Сократа, автор робіт: «Діалоги», «Держава», «Закони» і ін.; прихильник «натурально-господарської» концепції, творець моделі «ідеальної держави» і доктрини «справедливої ціни», встановлюваної «мудрими правителями»; засновник Академії, учитель Аристотеля.

Посошков, Іван Тихонович (1652–1726) – перший російський економіст, представник меркантилізму, ідеолог абсолютної монархії й системи «влада-власність», автор «Книги про вбогість і багатство».

 

Р

Рикардо, Давід (1772–1823) – видатний британський економіст, один з лідерів англійської класичної школи політичної економії; автор «Основ політичної економії й оподатковування», автор трудової теорії вартості, теорії диференціальної ренти, теорії зовнішньої торгівлі, теорії боротьби класів; автор концепції «Вікової стагнації»; одним з перших почав широко використати математику для обґрунтування економічних законів.

Робінсон, Джоан Вайолетт (1903–1983) – видатний англійський економіст, представник «Кембриджської» школи й лідер «лівого» крила кейнсіанства; автор «Економічної теорії недосконалої конкуренції», у якій дається негативна оцінка діяльності монополій, поява яких пов'язується з концентрацією виробництва й капіталу, а основною спрямованістю назване зловмисне підвищення цін шляхом дискримінаційної практики їхнього диференціювання.

Ростоу, Уолтер (народ. 1916) – видатний американський історик, соціолог і економіст, один з лідерів індустріально-соціологічного напрямку сучасного інституціонализму, автор роботи «Стадії економічного росту».

 

С

Самуельсон, Пол Ентоні (народ. 1915) – видатний американський економіст, один з перших лауреатів Нобелівської премії, автор «Економікса» – одного з найкращих підручників по економічній теорії в XX столітті, у якому він спробував поєднати найбільш сильні сторони неокласики (мікрорівень) і кейнсіанства (макрорівень).

Слуцький,Євгеній Євгенович (1880–1948) – український радянський економіст, математик, статистик. Закінчив Київський університет. Професор Київського університету й інших вузів Київа. З 1926 року працював у кон'юнктурному інституті й ЦСУ СРСР, з 1934р. – в Інституті математики й механіки при МДУ, з 1938 – у Математичному інституті ім. В.А. Стєклова АН СРСР. Досліджував економічні цикли відтворення.

Сміт, Адам (1723–1790) – шотландський філософ, автор «Дослідження про природу й причини багатства народів», що стало «Біблією економістів», засновник і глава англійської класичної школи політичної економії; творець трудової теорії вартості й концепції «дешевої держави», описаний їм принцип «невидимої руки» (вільна конкуренція) одержав ім'я Сміта.

Сей, Жан Батист (1767–1832) – видатний французький економіст, один з лідерів англійської класичної школи політичної економії, автор «Трактату політичної економії», у якому економічна наука була викладена в порядку що став традиційним: виробництво, розподіл, обмін і споживання; висунув концепцію «трьох факторів» виробництва: праця, земля й капітал; закон ринків – «товари обмінюються на товари» – що виключає загальні кризи надвиробництва, одержав ім'я Сея.

 

Т

Тоффлер, Елвин (народ. 1928) – видатний американський соціолог і економіст, один із творців наукової футурології й лідерів індустріально-соціологічного напрямку, автор робіт «Футурошок» і «Третя хвиля».

Туган-Барановський, Михайло Іванович (1865–1919) – видатний український і російський економіст, зробив значний внесок у теорію економічних коливань (циклів). Його робота «Російська фабрика колись і тепер» є першим дослідженням з економічної історії Росії.

 

Ф

Фрідман, Мілтон (1912-2006) – видатний американський економіст, визнаний лідер монетарної школи сучасного лібералізму, лауреат Нобелівської премії з економіки 1976 року, автор «Історії грошового обігу в США».

 

Х

Хайек, Фрідріх Август фон (1899–1992) – видатний австро-британський економіст, видатний представник «третього покоління» Австрійської школи, учень Мізеса, один з лідерів післявоєнного неолібералізму – «лондонської» школи, лауреат Нобелівської премії з економіки 1974 року, автор «Шляхи до рабства».

Хаммурапі (XVIII століття до н.е.) – правитель давньошумерського централізованої держави – Вавилона; провів ряд господарських і адміністративних реформ; йому приписується складання єдиної системи правил, норм і покарань – «Законів», частина яких стала відома сучасним ученим і є безцінним джерелом інформації з історії, економіки, правознавства.

Хансен, Елвін (1887–1975) – видатний американський економіст, лідер кейнсіанства в США; автор книги «Економічні цикли й національний дохід», у якій викладена «множинна теорія циклів» і даються рецепти проведення активної державної антициклічної політики; ці рецепти були багаторазово використані на практиці в Європі й США і до 70-х років XX століття давали блискучі результати.

Хікс,Джон Ричард (1904–1989) – видатний англійський економіст, представник кейнсіанської школи, співавтор аналітичної моделі IS-LМ, автор концепції «промислового конфлікту» і роботи «Вартість і капітал».

 

Ч

Чемберлін, Едвард (1899–1967) – видатний американський економіст, автор «Теорії монополістичної конкуренції», яку він розглядав як один з можливих станів ринку.

 

Ш

Шан Ян (390–338 р. до н.е.) – видний суспільний діяч Давнього Китаю; легист, прихильник і ідеолог тоталітарно-бюрократичної системи «влада-власність»; провів ряд адміністративних і господарських реформ; йому також приписується введення в Китаї системи «кругової поруки».

Шумпеттер, Йозеф Алоіз (1883–1950) – видатний австро-американський економіст, автор «Теорії економічного розвитку», «Капіталізм, соціалізм, демократія», виділив підприємництво в четвертий (самостійний) фактор виробництва.


Додаток В

 

Тематика рефератів

Історія економії та економічної думки як наука. Предмет дисципліни як історія становлення й розвитку суспільного виробництва і його відбиття в…   2. Господарство первісного суспільства і його еволюція на етапі ранніх цивілізацій

Додаток г

Питання для підготовки до іспиту

1. Історія економіки та економічної думки як наука і як навчальна дисципліна.

2. Історичні типи та форми організації господарства та їх еволюція.

3. Предмет історії економіки та економічної думки.

4. Методи історії економіки та економічної думки.

5. Завдання курсу історії економіки та економічної думки.

6. Етапи та напрями розвитку історії економіки.

7. Етапи розвитку історії економічної думки.

8. Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства.

9.Привласнююче та виробничо – відтворююче господарства: визначення, структура, досягнення та обмеженість.

10. Неолітична революція та її вплив на господарський розвиток первісного суспільства.

11. Еволюція господарства в Давньому Єгипті та його відображення в пам’ятках економічної думки.

12. Господарський розвиток та економічна думка Месопотамії. Закони Хаммурапі.

13. Господарська діяльність в первісній історії України. Трипільська культура та її господарське значення.

14. Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій.

15. Загальна характеристика Східної та Західної цивілізації в осьовий час.

16. Господарство Індії в другій половині І тисячоліття до н.е. та відображення його у праці «Артхашастра».

17. Господарський розвиток Китаю в осьовий час та його економічна думка.

18. Господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час. Реформи Солона.

19. Економічні погляди Ксенофонта, Платона та Аристотеля.

20. Криза рабовласницької системи господарства та її висвітлення у працях Луція Колумелли.

21. Особливості господарського розвитку суспільств Європейської цивілізації у V–Х ст.

22. Формування великої земельної власності та її форми в Західній Європі (аллод, бенефіцій, феод). «Салічна правда».

23. Феодальні форми господарства та їх висвітлення у «Капітулярії про вілли».

24. Господарська система Західної Європи в ХІ–ХV ст.

25. Середньовічне місто та його роль у становленні ринкових відносин в Західній Європі.

26. Корпоративні форми організації господарської діяльності у середньовічному місті (ремісничі цехи та купецькі гільдії). Цехові статути.

27. Економічні погляди Фоми Аквінського.

28. Розвиток феодального землеволодіння та його форм в Україні. Категорії залежного населення за «Руською правдою».

29. Місто та міське господарство в Київській Русі. «Руська правда».

30. Передумови індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки в країнах Західної Європи (кінець ХV–ХVІ ст.).

31. Передумови та сутність Великих географічних відкриттів.

32. Роль Великих географічних відкриттів у становленні ринкового господарства у країнах Європейської цивілізації.

33. Наслідки Великих географічних відкриттів та їх значення для розвитку світової економіки.

34. Первісне нагромадження капіталу: сутність, джерела та значення для становлення ринкового господарства.

35. Господарська система Голландії у ХVІ-ХVII століттях та причини її занепаду.

36. Піднесення Англії та становлення ринкового устрою її економіки (ХVІ–ХVІІ ст.).

37. Господарства країн Європейської цивілізації на етапі становлення централізованих імперій. Меркантилізм.

38. Історичні передумови виникнення, загальна характеристика та етапи розвитку меркантилізму.

39. Особливості меркантилістської політики західноєвропейських держав в період зародження ринкового господарства.

40. Економічні погляди В.Петті та П.Буагільбера.

41. Промисловий переворот, його суть і значення для розвитку ринкового господарства.

42. Промисловий переворот в Англії, його суть і значення для розвитку ринкового господарства країн Європейської цивілізації. Д. Рікардо і К. Маркс про промисловий переворот та його наслідки.

43. Загальна характеристика економічних теорій епохи вільної конкуренції та їх значення для розвитку ринкового господарства в країнах Європейської цивілізації (класична економічна теорія, історична школа, марксизм).

44. Розвиток ринкового господарства в Англії (середина ХУІІ–середина ХІХ ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях А. Сміта та Д. Рікардо.

45. Особливості розвитку ринкового господарства у Франції (середина ХУІІ–середина ХІХ ст.). Висвітлення цих процесів у теоріях Ж. Б. Сея та Ф. Бастіа.

46. Теорії відносних (А. Сміт) і абсолютних (Д. Рікардо) переваг в зовнішніх економічних відносинах країн Європейської цивілізації та їх сучасне значення.

47. Господарський розвиток німецьких земель та його відображення в національній системі політичної економії.

48. Історична школа: причини виникнення, сутність та етапи розвитку.

49. Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи та США в кінці XIX - початку XX ст.

50. Маржинальний напрям економічної думки.

51. Нові форми господарювання в США наприкінці ХІХ–початку ХХ ст. Виникнення інституціоналізму та його напрямки.

52. Розвиток господарства Англії наприкінці ХІХ–початку ХХ ст. і формування неокласичного напряму економічної думки. А.Маршалл.

53. Основні тенденції господарського розвитку Франції наприкінці ХІХ–початку ХХ ст.

54. Роль реформ 1848 р. та 1861р. у становленні ринкових відносин в Україні. Українська економічна думка про необхідність та труднощі реформування національного господарства.

55. Характерні особливості розвитку економіки України в пореформений період (60–70-ті роки ХІХ ст.) та відображення цих процесів у вітчизняній економічній думці .

56. Київська соціально-психологічна школа (М. Х. Бунге, М. І. Туган-Барановський, В. Я. Желєзнов, Д. І. Піхно) про закономірності та особливості ринкової еволюції в Україні.

57. Особливості промислового розвитку України на межі ХІХ–ХХ ст. Українська економічна думка про становлення та сутність монополій.

58. Становлення світового господарства. Концепції імперіалізму як відображення зовнішньоекономічної політики країн Західної Європи.

59. Криза світового господарства (1929–1933 рр.) та шляхи виходу з неї. Сутність політики «Нового курсу» Ф.Д. Рузвельта.

60. Зміни в господарствах країн Західної цивілізації в 20–30-ті рр. ХХ ст. та їх відображення в теоретичній системі Дж.М. Кейнса.

61. Особливості економічної кризи 1929-1933 років у Німеччині. Роль німецької школи неолібералізму у господарському відродженні країни.

62. Господарство провідних країн Західної цивілізації на етапі державно-монополістичного розвитку. Теорії конкуренції Е. Чемберліна, Дж. Робінсон.

63. Загальна характеристика розвитку світової системи господарства і провідних напрямів економічної думки в 50–70-ті роки ХХ ст.

64. Посилення ролі держави в господарстві суспільств Західної цивілізації та його аргументація в економічній думці в 50–70-ті роки ХХ ст.

65. Вплив військово-конверсійних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи після Другої світової війни. План Дж. Маршалла.

66. Вплив інноваційно-технологічних факторів на розвиток національних економік провідних країн Європи та США у 50-70-ті роки ХХ ст. Концепції НТР.

67. Німецьке економічне «диво» та роль представників німецького неолібералізму в його підготовці.

68. Інтернаціоналізація та глобалізація світового господарства останньої третини ХХ – початку ХХІ ст. та їх відображення в економічній думці.

69. Особливості розвитку господарства Великої Британії та США та їх відображення в англійському та американському посткейнсіанстві.

70. Вплив інформаційно-технологічної революції 60-х рр. ХХ–початку ХХІ ст. на розвиток господарства провідних країн світу.

71. Грошовий сектор економіки та економічна суть монетаризму. М. Фрідмен.

72. Теорії економіки пропозиції і раціональних очікувань та їх практичне використання.

73. Зміна ролі факторів економічного розвитку та еволюція інституціоналізму у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

74. Зміна галузевої структури виробництва та становлення і розвиток теорії постіндустріального суспільства.

75. Теоретичні особливості нео- та нового інституціоналізму.

76. Трансакційний сектор економіки, теорія прав власності та трансакційних витрат. Теорема Р.Коуза.

77. Інтеграція Європи та особливості економічного розвитку в її умовах.

78. Становлення господарської системи радянського типу та теоретичне осмислення її засад в роботах українських економістів.

79. Основні етапи розвитку радянської господарської системи (1917–1991 рр.).

80. Політика «воєнного комунізму» та її відображення в дискусіях 20-х років ХХ ст.

81. Становлення адміністративно-командної системи та її теоретичне обґрунтування в українській економічній літературі 20-30-х років

82. Радянська індустріалізації, її джерела і соціально-економічні наслідки.

83. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства в період «хрущовської відлиги».

84. Обгрунтування необхідності та шляхів подальшого реформування радянської економіки у процесі теоретичних дискусій початку 60-х років. «Косигінська» реформа (1965 р.), її суть та реалізація в Україні.

85. Застійні явища в радянські й економіці 70-х – першої половини 80-х років та проблеми вдосконалення господарського механізму в радянській економічній літературі.

86. «Горбачовська перебудова» як спроба трансформації радянської економічної системи.

87. Реформи 60–90-х років ХХ ст. як спроба вдосконалення радянської господарської системи.

88. Стан економіки України на момент проголошення незалежності.

89. Перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки та спроби його обґрунтування в економічній літературі.

90. Основні напрямки ринкових перетворень в економіці незалежної України на першому етапі незалежного розвитку (1991–1994 рр.).

91. Становлення та розвиток засад ринкової економічної системи в Україні (друга половина 90-х років).

92. Основні напрямки теоретичних досліджень в українській економічній літературі 90-х років ХХ ст.


ЗМІСТ

вСТУП..................................................................................................... ...3

 

тема 1. предмет і метод історії економіки та
економічної думки
..................................................................... …6

1. Історія економіки та економічної думки як наукова та
учбова дисципліна................................................................................... ...6

2. Предмет навчальної дисципліни.................................................... ...8

3. Взаємозв’язок історії економіки та економічної думки................ ..14

4. Періодизація історії господарського розвитку
суспільства та історії економічної думки.............................................. ..15

Питання для самоконтролю.................................................................... ..21

План семінарського заняття.................................................................... ..21

Теми повідомлень.................................................................................... ..21

Тести......................................................................................................... ..21

Список літератури................................................................................... ..23

 

ТЕМА 2. ГОСПОДАРСТВО ПЕРВІСНОГО СУСПІЛЬСТВА І
ЙОГО ЕВОЛЮЦІЇ НА ЕТАПІ РАННІХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ................. ..
23

1. Формування первісного ладу у світі й на території
сучасної України...................................................................................... ..23

2. Господарство країн Давнього Сходу............................................ ..30

3. Економічна думка Давнього Сходу.............................................. ..34

Питання для самоконтролю.................................................................... ..38

План семінарського заняття.................................................................... ..38

Теми повідомлень.................................................................................... ..38

Тести......................................................................................................... ..39

Список літератури................................................................................... ..39

 

ТЕМА 3. ОСОБЛИВОСТІ ГОСПОДАРСЬКОГО РОЗВИТКУ
ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ ПЕРІОДУ ФОРМУВАННЯ
СВІТОВИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ (VIII ст. до н .е.–V ст. н. е.)................... ..
40

1. «Осьовий час » і його роль у формуванні Східної й
Західної цивілізації.................................................................................. ..40

2. Східна цивілізації і її характеристика в осьовий час.................... ..44

3. Західна цивілізація й господарський розвиток античних держав ..49

Питання для самоконтролю.................................................................... ..58

План семінарського заняття.................................................................... ..59

Теми повідомлень.................................................................................... ..59

Тести......................................................................................................... ..59

Список літератури................................................................................... ..60

 

ТЕМА 4. ГОСПОДАРСТВО ТА ЕКОНОМІЧНА ДУМКА
СУСПІЛЬСТВ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ В ПЕРІОД СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
61

1. Генезис та основні риси феодального господарства. Форми
феодального землеволодіння ................................................................... 62

2. Середньовічне місце. Розвиток ремесла і торгівлі.......................... 65

3. Формування феодальних відносин у Київській Русі....................... 68

4. Економічна думка епохи Середньовіччя......................................... 70

Питання для самоконтролю...................................................................... 73

План семінарського заняття...................................................................... 74

Теми повідомлень...................................................................................... 74

Тести........................................................................................................... 74

Список літератури..................................................................................... 75

 

ТЕМА 5. ФОРМУВАННЯ ПЕРЕДУМОВ РИНКОВОЇ
ЕКОНОМІКИ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ
(ХVI–перша половина хvii ст.)...............................................................
75

1. Економічна передумови та наслідки великих географічних
відкриттів................................................................................................... 75

2. Первісне нагромадження капіталу .................................................. 79

3. Еволюція аграрних відносин в Україні протягом козацько-
гетьманського періоду............................................................................... 84

4. Меркантилізм – економічна ідеологія періоду первісного
нагромадження капіталу........................................................................... 87

Питання для самоконтролю...................................................................... 91

План семінарського заняття...................................................................... 92

Теми повідомлень...................................................................................... 92

Тести........................................................................................................... 92

Список літератури..................................................................................... 93

 

ТЕМА 6. РОЗВИТОК РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА В ПЕРІОД СТАНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ДЕРЖАВ
(друга половина ХVII–перша половина ХIХ ст.)
................................ 94

1. Утвердження ринкової економічної системи у країнах
європейської цивілізації............................................................................. 94

2. Промисловий переворот, його наслідки і особливості у
різних країнах ........................................................................................... 105

3. Економічна думка епохи промислового капіталізму...................... 108

4. Економічне вчення марксизму......................................................... 129

Питання для самоконтролю...................................................................... 138

План семінарського заняття...................................................................... 139

Теми повідомлень...................................................................................... 139

Тести........................................................................................................... 139

Список літератури................................................................................... ....142

 

ТЕМА 7. РИНКОВЕ ГОСПОДАРСТВО КРАЇН ЗАХІДНОЇ
ЦИВІЛІЗАЦІЇ В ПЕРІОД МОНОПОЛІСТИЧНОГО
КАПІТАЛІЗМУ...................................................................................... ….
142

1. Загальна характеристика розвитку господарств провідних
країн західної цивілізації Європи та США наприкінці ХІХ –
початку ХХ ст.......................................................................................... ....143

2. Методологія маржиналізму та його основні школи.
Американська та кембриджська школи маржиналізму......................... ....148

3. Соціальний напрям у політичній економії як передумова
появи інституціоналізму.......................................................................... …156

4. Інституціоналізм та його головні напрямки................................... …158

Питання для самоконтролю.................................................................... …162

План семінарського заняття.................................................................... …163

Теми повідомлень.................................................................................... …163

Тести......................................................................................................... …163

Список літератури................................................................................... …164

 

ТЕМА 8. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РИНКОВОГО
ГОСПОДАРСТВА ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЕКОНОМІЧНОЇ
ДУМКИ В УКРАЇНІ (друга половина ХІХ ст.–початок ХХ ст.).... …
165

1. Вплив промислового перевороту та аграрних реформ на
становлення ринкового господарства.................................................... …165

2. Розвиток ідей класичної політекономії, соціалізму та
маржиналізму в Україні.......................................................................... …171

Питання для самоконтролю.................................................................... …178

План семінарського заняття.................................................................... …178

Теми повідомлень.................................................................................... …179

Тести......................................................................................................... …179

Список літератури................................................................................... …180

 

ТЕМА 9. ГОСПОДАРСТВО ТА ЕКОНОМІЧНА ДУМКА В ПЕРІОД ДЕРЖАВНО-МОНОПОЛІСТИЧНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ (перша половина ХХ ст. )............................................ …181

1. Економічні наслідки Першої світової війни.................................. …181

2. Характерні риси розвитку господарств країн світу у 20-ті рр..
План Ч. Дауеса......................................................................................... …183

3. Світова економічна криза 1929–1933 рр...................................... …185

4. Економічна теорія конкуренції Е. Чемберліна, Дж. Робінсон...... …190

5. Економічне вчення Дж. М. Кейнса................................................ …192

Питання для самоконтролю.................................................................... …196

План семінарського заняття.................................................................... …197

Теми повідомлень.................................................................................... …197

Тести......................................................................................................... …197

Список літератури................................................................................... …199

 

ТЕМА10. РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІК КРАЇН
ЗАХІДНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ В СИСТЕМІ СВІТОВОГО
ГОСПОДАРСТВО ПІД ВПЛИВОМ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ
РЕВОЛЮЦІЇ (друга половина ХХ ст.)................................................... .
199

1. Світова система господарства у другій половині ХХ ст................. .200

2. Особливості економічних систем і форм господарювання
провідних країн. Моделі національної економіки у світовій
економічній системі ................................................................................ …202

3. Економічний розвиток провідних національних економік у
50–70-х роках ХХ ст............................................................................... …207

4. Напрями розвитку світової економічної думки у 50–70-х роках
ХХ ст.: неокейнсіанство, неокласика, неолібералізм, інституціоналізм …210

Питання для самоконтролю.................................................................... …224

План семінарського заняття.................................................................... …225

Теми повідомлень.................................................................................... …225

Тести......................................................................................................... …225

Список літератури................................................................................... …227

 

ТЕМА 11. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ
ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ НА ЕТАПІ ІНФОРМАЦІЙНО-
ТЕХНОЛОГІЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (кіннцьХХ–початок ХХІ ст.)..... …
227

1. Тенденції розвитку світового господарства останньої
третини ХХ–початку ХХІ ст................................................................... …228

2. Передумови виникнення та загальна характеристика
посткейнсіанства та нового кейнсіанства................................................ …232

3. Вплив інформаціїно-технологічної революції останньої
третини ХХ–початку ХХІ ст. на розвиток економіки провідних
країн світу................................................................................................ …234

4. Сучасні неокласичні економічні концепції. Монетаризм ............ …236

5. Еволюція інституціоналізму у другій половині ХХ–
на початку ХХІ ст.................................................................................... …241

6. Неоінституціоналізм та його основні напрямки............................ …242

Питання для самоконтролю.................................................................... …246

План семінарського заняття.................................................................... …247

Теми повідомлень.................................................................................... …247

Тести......................................................................................................... …247

Список літератури................................................................................... …249

 

ТЕМА 12. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ В УМОВАХ РАДЯНСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ ТА ЙОГО
ТРАКТУВАННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ ДУМЦІ................................... …
250

1. Становлення радянської моделі господарювання та її
відродження в економічній науці........................................................... …250

2. Становлення адміністративно-командної системи і її
відродження в українській економічній думці....................................... …258

3. Україна в умовах кризи радянської тоталітарної системи..
господарювання та спроб її реформування........................................... …268

Питання для самоконтролю.................................................................... …275

План семінарського заняття.................................................................... …276

Теми повідомлень.................................................................................... …276

Тести......................................................................................................... …276

Список літератури................................................................................... …278

ТЕМА13. ФОРМУВАННЯ ЗАСАД РИНКОВОГО
ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ (90-ті роки ХХ ст.)........................... …
278

1. Стан економіки України на момент проголошення
незалежності............................................................................................. …278

2. Початок реформування національної економіки
(1991–1994 рр.)....................................................................................... …280

3. Радикальні економічні перетворення другої половини
90-х років................................................................................................. …284

4. Теоретичні дослідження українськими вченими проблем
ринкового реформування економіки України....................................... …286

Питання для самоконтролю.................................................................... …290

План семінарського заняття.................................................................... …290

Теми повідомлень.................................................................................... …290

Тести......................................................................................................... …290

Список літератури................................................................................... …292

 

ДОДАТОК А. Термінологічний словник............................................... …293

 

ДОДАТОК Б. Біографічні відомості вчених.......................................... …310

 

ДОДАТОК В. Тематика рефератів......................................................... …319

 

ДОДАТОК Г. Питання для підготовки до іспиту.................................. …326

 

 


Навчальне видання

 

АРХІЄРЕЄВ Сергій Ігоревич

АБРАМОВ Федір Володимирович

ВОЛОСНІКОВА Наталія Миколаївна

ДАВИДОВА Ірина Анатоліївна

ДВІНСЬКИХ Володимир Миколайович

ДЕМЬОХІНА Олена Олександрівна

ДЯЧЕНКО Тетяна Анатоліївна

ЛІСОВИЦЬКИЙ Володимир Миколайович

ПОПАДИНЕЦЬ Олена Василівна

РЕШЕТНЯК Наталя Борисівна

РЯБОВА Тетяна Веніаминівна

ШИПІЛОВА Марія Вікторівна

 

 

Історія економіки та економічної думки

Навчальний посібник

для студентів економічних спеціальностей

 

За ред. проф. С. І. Архієреєва, доц. Н. Б. Решетняк.

 

Роботу до друку рекомендував М. І. Погорєлов

 

Відповідальний за випуск С. І. Архієреєв

 

Комп’ютерна верстка О. В. Біденко

 

План 2010, поз. 22

 

Підп. до друку Формат 60х84 1/16. Папір офсетн. № 2.

Riso-друк. Гарнитура Таймс. Ум. друк. арк. 19,8.

Обл.-вид. арк. 24,8. Наклад 300 прим. Зам № . Ціна договірна.

________________________________________________________________

Видавничий центр НТУ «ХПІ».

Свідоцтво про державну реєстрацію ДК №116 від 10.07.2000 р.

61002, м. Харків, вул. Фрунзе, 21

________________________________________________________________

Друкарня НТУ «ХПІ», 61002, м. Харків, вул. Фрунзе, 21