Артхашастра[10]
Хай цар висловлює свою прихільність тим, хто будує корисні для місцевості зрошувальні споруди, мости на дорогах і споруди, що прикрашають села і захищають їх. Законний місячний відсоток – 11/4 пани з 100; торгівельний відсоток – 5 пан; для доставлених через ліси товарів - 10 пан, морем – 20 пан.
Не є гріхом, якщо варвар продає або закладає потомство, але арій не має бути рабом. Той, хто продав себе… виплативши ціну, отримує свободу. Штраф 12 пан з того, хто не відпускає раба на свободу (після отримання викупу). Лихо – це перешкода з боку властей, грабіжників, пожежі або повені. Товар вважається поганої якості, якщо він є позбавленим багатьох позитивних якостей або ж виготовлений людьми хворими. Хай працівник отримує плату відповідно до часу, витраченого на роботу.
Конфуцій [12]
Не робіть іншим того, чого собі не побажаєте. Тоді ні в державі, ні в родині не буде невдоволення. Коли держава управляється згідно з розумом, ганебні бідність і нестаток; коли держава не управляється згідно з розумом, то ганебне багатство й почесті. Секрет доброго правління: правитель да буде правителем, підданий – підданим, батько – батьком, а син – сином. Керуйте народом з достоїнством і люди будуть шанобливі. Ставтеся до народу по доброму й люди будуть працювати з ретельністю. Люди хочуть для себе багатства й слави; якщо те й інше не можна отримати чесно, треба їх уникати.
М. Туган-Барановський[8]
В історії людства не було прикладу більше геніального народу, ніж греки. Народ цей був нечисленний і заселяв країну, котра розмірами своїми була не більше якоїсь Полтавщини. А тим часом, людство ніколи не забуде Греції, бо Греція заклала підвалини всього того, з чого ми тепер живемо і чим ми пишаємося. На якому ж ґрунті зростало це? Мусимо відповісти, що ґрунтом цим було рабство. От через що навіть ліпши люди (Платон, Аристотель) з греків не могли собі уявити іншого суспільства, крім збудованого на рабській праці. Вони були упевнені, що рабство – це умова, без якої неможливий розвиток наук та мистецтва, і що відмовитись від рабства – значить вернутися до первісного дикунства.
Аристотель [1]
Природа бажає, щоб і фізична організація вільних людей відрізнялася від фізичної організації рабів: в останніх тіло могутнє, придатне для виконання необхідних фізичних робіт; вільні ж люди тримаються прямо й не здатні до виконання подібного роду робіт, зате вони придатні для політичного життя... Тому корисно й рабові й панові взаємне дружнє ставлення, раз їхні взаємини ґрунтуються на природних засадах; а в тих, у кого це не так, але відносини ґрунтуються на законі й насильстві, відбувається зворотне.
Ясно, що мистецтво наживати статок не тотожно науці про домогосподарство: в одному випадку мова йде про отримання коштів, в іншому – про користування ними.
У кожній державі є три частини: дуже заможні, украй незаможні й треті, що знаходяться посередині між тими й іншими. Так як згідно загальноприйнятій думці, помірність і середина – найкраще, то, мабуть, і середній статок із всіх благ усього краще.
Після землеробської народної маси найкращий народ той, де люди є пастухами й живуть скотарством.
Марко Варрон [9]
Засоби праці діляться на три частини: знаряддя, що розмовляють, що видають нечленороздільні звуки й знаряддя німі; до тих, що розмовляють, відносяться раби, до тих, що видають нечленороздільні звуки, – воли, до німих – вози.
Колумела Луций [11]
Єдиний чистий і шляхетний спосіб збільшити своє майно – сільське господарство. Мати у своєму володінні треба стільки, щоб стати панами, а не звалювати тягар на себе самих і не виривати в інших можливість користуватися землею.
Потрібно, щоб пан проявляв турботу про все, і особливо про людей. Останні – або колони, або раби. Варто намагатися втримати колонів, якщо нам за допомогою наших рабів обробка землі не вигідна.