Тордесільянсський договір між королями Іспанії і Португалії про розділ світу (7 червня 1494 року)
…Високі сторони, що домовляються, через вищеназваних представників домовилися і погодилися, щоб уникнути сумнівів і суперечок відносно островів і земель вже відкритих, або тих, що будуть відкриті у морі-океані, щоб була проведена лінія від полюса до полюса, тобто від полюса арктичного до полюса антарктичного з півночі на південь, у 370 лігах на захід від островів Зеленого Мису на відстані, визначеної у градусах або іншими способами, які будуть визнані найбільш зручними, та виміряної без лишку або нестачі, і щоб все, що вже відкрито або буде відкрито королем Португалії або його кораблями, будь-то острови або материки, на схід від цієї лінії та всередині неї на півночі і на півдні, належало названому сеньйору королю Португалії і його спадкоємцям назавжди, і що всі острови і материки, як відкриті, так і ті, що будуть відкриті королем і королевою Кастилії і Арагону або їх кораблями на захід від названої лінії, на півночі і на півдні належало означеним сеньйорам королю і королеві та їх спадкоємцям назавжди.
Якщо ж, по щастю, така лінія пересіче острів або материк, то буде встановлений стовп або знак, що буде розділяти ту частину, що належить Португалії від тієї, що належить Кастилії.
Томас Мор [5]
…Ваші вівці, зазвичай, такі кроткі, що задовольняються дуже малим, тепер, як кажуть, стали такими ненажерливими і неприборканими, що пожирають навіть людей, розорюють і спустошують поля, дома і міста. Як раз у тих частинах королівства, де виготовляють тонковолокнисту і тому більш коштовну вовну, знатні і шляхетні пани, навіть деякі абати, святі мужі, не задовольняються тими щорічними доходами і відсотками, що зазвичай одержували від маєтків їхні попередники. Для орання у своїх маєтках вони не залишають нічого, відводячи усе під пасовища, зносять дома, руйнують міста, залишаючи тільки храм під овечий хлів.
Таким чином, один ненажера, ненажерлива і жорстока болячка, суспільства, знищує межі полів, оточує єдиним парканом кілька тисяч акрів, викидає всіх держателів, позбавляє їх, або обплутаних оманою, або придушених насильством, навіть їх власного майна, або, замучивши образами, примушують продати його. Тому у будь-якому випадку нещасні виселяються із звичних і рідних домів і не знають куди їм подітися.. Коли ж вони у бродяжництві своєму все розміряють, що інше залишається їм як не красти і не опинитися по заслугам на шибениці, інакше вони повинні були блукати і жебракувати.
Акт про покарання бродяг і завзятих жебраків (1597 р.)
…Всякий, хто цим актом визнається бродягою або завзятим жебраком, повинен після свого арешту, за розпорядженням мирового судді, констебля або десяцького, бути роздягнутим догола вище поясу і прилюдно битий батогом, поки його або її спина не покриється кров’ю, а потім їх слід послати туди, де вони народилися і там вони повинні нанятися на роботу, як належить чесним людям.
Ф. Бродель [3]
Капитализм является порождением неравенства в мире; для развития ему необходимо содействие международной экономики… Он вовсе не мог бы развиваться без услужливой помощи чужого труда.
Томас Ман [7]
Звичайним засобом для зростання нашого багатства і грошей є зовнішня торгівля. При цьому ми повинні постійно додержуватися такого правила: продавати іноземцям щорічно на більшу суму, ніж ми купуємо у них. Я покажу, яким способом повинен виводитися баланс королівства щорічно…
1. Багатство можна збільшити обробляючи великі пустощі під культури, які ми завозимо з-за кордону.
2. Ми можемо скоротити ввіз, якщо відмовимося від надмірного споживання іноземних товарів…
3. Не втрачати ринків збуту наших товарів.
4. Вартість товарів, що вивозяться може бути підвищена, якщо ми будемо вивозити їх на власних судах.
5. Економне споживання нашого багатства дуже підвищило би щорічний вивіз його за кордон.
6. Якщо ми станемо складом іноземного зерна, пряностей, бавовни, які ввозяться з-за кордону, це збільшить судноплавство, торгівлю, кількість грошей в країні…
9. Дуже вигідно вивозити наші гроші як товари, якщо це робиться з метою торгівлі.
10. Допускати, щоб товари, які виготовляються з іноземної сировини вивозилися без мита. Це сильно збільшить вивіз товарів за кордон.
И.Т. Посошков [1]
Аз, мизерный его императорского величества рабичищ, мнение свое сицевое предлагаю… Понеже не то царственное богатство, еще к царской казне лежащия, но то, еще бы весь народ богат был… И купечество в России чинитца неправо… А торг дело великое! Надобно о них попечение иметь неоскудное, понеже купечеством всякое царство богатитца, а без купечества и малое государство быть не может… Надлежит же и о крестьянстве вспомянуть, чтобы и их от разорения и обид поохранить.