рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Методологія маржиналізму та його основні школи. Американська та кембриджська школи маржиналізму

Методологія маржиналізму та його основні школи. Американська та кембриджська школи маржиналізму - раздел История, Історія економіки та економічної думки   Наприкінці Xix Ст. На Зміну Класичній Політичній Економії Ост...

 

Наприкінці XIX ст. на зміну класичній політичній економії остаточно прийшла маржинальна економічна концепція, яка з часом стала основою для неокласичної економічної теорії. Ця зміна була зумовлена певними економічними причинами, а саме глибокими якісними змінами в структурі виробництва та структурі споживчих потреб, методах управління економікою. Розвиток науково-технічного прогресу вплинув на прискорення розвитку ринкових відносин, що призвело до утворення монополій та посилення взаємозалежності суб'єктів економіки. Підприємці почувалися незахищеними в умовах стихійного ринку, який міг привести їх як до успіху, так і до розорення. Тому вони покладалися на обґрунтовані рішення про обсяги виробництва та продажу, рівень цін тощо. Маржинальна економічна теорія стала певною формою відображення цих прагнень. Появі нової економічної теорії сприяли також еволюція філософії, соціології, психології, прогрес точних наук та криза класичної політичної економії, в якій за майже двісті років еволюції відбулась певна переоцінка цінностей.

Маржиналізм став досліджувати закономірності економічного розвитку на рівні фірми (підприємства) та поведінку окремого суб’єкта господарювання в умовах ринку, застосовуючи при цьому аналіз граничних економічних величин. В економічній теорії така суттєва переоцінка цінностей класичної політичної економії наприкінці XIX ст. отримала назву “маржинальної революції”. Цей термін першим застосував у 1886 р. один із засновників маржиналізму Л. Вальрас.

Фундаторами маржиналізму є представники кількох економічних шкіл: австрійської (К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк), математичної (Л. Вальрас, В. Джевонс, В. Парето та ін.), кембриджської (А. Маршал) і американської (Дж. Б. Кларк).

Але згодом з’ясувалось, що маржиналізм мав попередників. Найбільш раннім серед них був німець Йоганн-Генріх фон Тюнен (1783–1850). У своїй книзі «Ізольована держава» (1826) він вивів закони граничного аналізу в економічній системі, довівши, що найбільший чистий дохід досягається тоді, коли сума граничних витрат на фактори виробництва буде дорівнювати граничній цінності продукту.

Наступним був французький математик Антуан Курно (1801–1877), який у 1838 р. у книзі «Дослідження математичних принципів у теорії багатства» сформував поняття економічної рівноваги, вивів математичні основи граничного аналізу в економіці, запропонував і дослідив модель дуополії, увів поняття «функція попиту», «еластичність попиту» та ін. Однак він вважав, що можливостей математичного аналізу недостатньо для дослідження проблем загальної ринкової рівноваги. Майже через сорок років Л. Вальрас спростує цю думку та доведе головні принципи вирішення цієї проблеми, а у ХХ ст. Дж. М. Кейнс розробить модель рівноваги економічної системи в цілому.

Але найбільш вагомий вклад у розвиток неокласичної теорії вніс німецький юрист Герман Генріх Госсен (1810–1858), який у 1854 р. у праці “Розвиток законів суспільного життя і правил людської діяльності, які з цього випливають” сформулював економічні принципи, які в сучасній літературі відомі як “закони Госсена”.

Перший закон Госсена стверджує, що зі зростанням запасу певного блага його гранична корисність зменшується, а другий – що оптимальна структура споживання (попиту) досягається за рівності граничних корисностей усіх благ, що споживаються.

У надрах маржиналізму співіснували різні підходи до принципів економічного аналізу. Економісти «австрійської» школи (К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк) аналізували економічні явища на основі причинно-наслідкової залежності, намагаючись, зокрема, знайти кінцеву основу ціни.

Представники «кембриджської» (А. Маршал) та «американської» (Дж. Б. Кларк) шкіл та економісти-математики (Л. Вальрас, В. Парето та ін.) вважали такий аналіз неприпустимим та застосовували функціональний аналіз, виявляючи залежності між економічними явищами і процесами без дослідження причин та наслідків. При цьому широко застосовувались математичні та статистичні методи аналізу.

Треба зазначити, що представники усіх маржиналістських шкіл вважали, що в економічних дослідженнях треба звільнитись від класового підходу, властивого класичній політичній економії. Вони навіть відмовились від класичного терміну «політична економія», замінивши його більш нейтральним – «економікс». Першим це запропонував В. Джевонс, але в науковий обіг його ввів А. Маршалл. Ця пропозиція була схвалена більшістю англійських та американських теоретиків, і лише у 30-х роках ХХ ст. Дж. М. Кейнс «відродив» термін «політична економія».

У «маржинальній революції» виділяють два етапи:

- перший етап – «ранній маржиналізм» – охоплює 70–80-ті роки XIX ст., коли К. Менгер, Л. Вальрас, В. Джевонс та їх послідовники обґрунтували та узагальнили маржиналістські ідеї;

- другий етап – формування на ґрунті маржиналізму неокласичної теорії – розпочався у 90-х роках XIX ст., коли на перший план вийшли теорії А. Маршала, Дж. Б. Кларка та В. Парето.

Існують певні особливості еволюції маржиналізму. По-перше, маржиналізм початкового етапу робив акцент на значенні економічного аналізу попиту, тоді як класики більш аналізували проблеми виробництва, тобто пропозиції. З часом неокласики обґрунтують необхідність одночасного вивчення сфер попиту та пропозиції. По-друге, маржиналісти початкового етапу використовували причинно-наслідковий аналіз, а неокласики – функціональний аналіз економічних явищ і процесів. По-третє, розвиток функціонального аналізу на етапі формування неокласичної теорії здійснювався разом з розвитком метода математичного моделювання економічних процесів як засобу реалізації концепції економічної рівноваги на мікрорівні.

Як вже згадувалось, перший етап «маржинальної революції» пов’язаний насамперед з творчістю економістів австрійської школи, яку часто називають школою граничної корисності. Засновник цієї школи К. Менгер досліджував, як і його попередники-класики категорію вартості (цінності), але не у зв’язку з витратами виробництва, а у зв’язку з граничною корисністю. Тому Менгер первинною вважає не сферу виробництва, а сфери споживання та обігу, де й виявляється корисність блага.

Як дослідника Менгера насамперед цікавив мікроекономічний аналіз, або індивідуалізм, тобто виявлення економічних відносин і показників на рівні окремого суб’єкта господарювання (за термінологією Менгера – «господарство Робінзона»). Менгер вважав, що всі економічні проблеми можна виявити та вирішити на рівні окремого індивіда (мікрорівні) з урахуванням феномену власності та рідкісності економічних ресурсів.

Особливістю економічних поглядів Менгера і всієї австрійської школи стало виявлення причинно-наслідкових зв’язків економічних явищ, що проявилося у поділі життєвих благ на «порядки» та обґрунтуванні принципу їх «компліментарності» (доповнюваності).

При розробці теорії цінності, яка визначається граничною корисністю, Карл Менгер заново «відкрив» так звані закони Госсена, вважаючи, що гранична корисність певного блага визначається індивідуальною потребою в ньому та рідкістю цього блага. Менгер сформував принцип спадної корисності, за яким цінність однорідного блага визначається тією найменшою корисністю, що має остання одиниця запасу цього блага. Менгер поставив цінність блага в залежність від його рідкісності і дійшов висновку, що вона визначається обсягами пропозиції блага і тому цінність однакових благ визначається вартістю найменш важливої одиниці або останньої в запасі.

Тим самим Менгером було відкинуто теорію вартості класичної школи, яка визначала вартість товару витратами праці. Відомим є аргумент, в якому порівнюється цінність діаманта та склянки води: гранична корисність діаманта для мандрівника, якого мучить спрага, у пустелі близька до нуля, тоді як гранична корисність склянки води дуже висока, що й визначає її цінність на цей конкретний момент. Теорія вартості австрійської школи відома як теорія зумовленості, адже вартість блага зумовлюється його граничною корисністю.

Менгер категорично заперечував експлуатацію в умовах ринкової економіки, вважаючи, що власники капіталу і землі живуть не за рахунок робітників, а за рахунок користування землею і капіталом, яке для індивіда та суспільства має цінність так само, як і праця. Теорію заробітної плати класиків Менгером також було піддано серйозній критиці, адже він вважав, що заробітна плата по суті є рентним доходом, який визначається перевагою, здобутою високою кваліфікацією праці чи талантом.

Розглядаючи проблеми обміну Менгер знову сперечається з висновками класичної школи про еквівалентність при обміні, вважаючи, що обмін є продуктивним, адже він змінює граничну цінність блага, зменшуючи чи збільшуючи його запас.

В теоретичному спадку Єйгена фон Бем-Баверка (1851–1914) з погляду теорії маржиналізму особливою стала праця «Основи теорії цінності господарських благ» (1886), в якій він продовжив обґрунтовувати і вдосконалювати «візитну картку» австрійської школи – теорію граничної корисності. Так, наприклад, Бем-Баверк розрізнив суб’єктивну та об’єктивну цінність, вважаючи, що суб’єктивна оцінка блага з боку покупця визначає верхню межу його ринкової ціни, а з боку продавця – її нижню межу. Певні труднощі у Бем-Баверка виникли, коли суб’єктивним оцінкам блага потрібно було надати розмірність грошової форми. Для вирішення цих питань він ввів поняття граничної корисності грошей і субституційної граничної корисності. Бем-Баверк також відомий як автор теорії очікування, якою він доповнив теорію граничної корисності. Саме з впливом очікувань (фактора часу) на граничну корисність благ Бем-Баверк пов’язував походження процента. Згодом ця теорія буде більш глибоко і продуктивно застосована А. Маршаллом.

Фрідріх фон Візер (1851–1926) помітно поповнив спадок австрійської школи своїми основними працями «Про походження та основні закони господарської цінності» (1884), «Природна цінність» (1899), «Теорія суспільного господарства» (1914), в яких він ввів до наукового обігу терміни – закони Госсена, гранична корисність, зумовлення, граничний продукт, рідкісність ресурсів. Найбільш відомий спадок – так званий закон Візера, що показує взаємозв’язок між граничною корисністю і витратами виробництва.

Усі представники австрійської школи різко негативно ставились до ідеї усуспільнення виробництва та власності. Так, Візер стверджував, що “приватний господарський порядок – єдина форма великого громадського економічного союзу, яка себе виправдала і досвідом століть довела більш успішну суспільну взаємодію, ніж за загального підкорення за наказом”.

Одним з фундаторів маржиналізму справедливо вважається також французький економіст, один з основоположників «математичної» школи в економічній теорії Марі Еспрі Леон Вальрас (1834–1910), який значну частину свого життя прожив у Швейцарії, працюючи у Лозанському університеті. Основна теоретична праця Л. Вальраса «Елементи чистої політичної економії» була видана ще в 1874 р. В ній він здійснив аналіз системи економічних наук, виокремившичисту економічну теорію (власне політичну економію або позитивну теорію ринкового господарства); прикладну економічну теорію, яка вивчає фундаментальні проблеми суспільного виробництва; соціальну економічну теорію (прикладну теорію або теорію політики), яка аналізує різноманітні способи і форми привласнення цінності (багатства). Як і всі маржиналісти, Вальрас вважав основою цінності (вартості) товару його граничну корисність і пішов далі, не обмежившись аналізом попиту та споживання і формулюванням понять, пов'язаних з цим, зробивши спробу застосувати математичну модель для виявлення умов стабільності та рівноваги економічної системи. Тому Вальрас по праву вважається засновником сучасного математичного моделювання, а крім того, враховуючи наявність однодумців та продовжувачів його учення – засновником лозаннської школи маржиналізму як складової більш широкої математичної школи.

Загальну економічну рівновагу Вальрас трактував як стан, за якого в економіці у цілому вирівнюються сукупний попит і сукупна пропозиція та існує повна зайнятість землі, праці і капіталу. Незважаючи на те, що Вальрас розглядав статику загальної економічної рівноваги, вплив його концепції на західну економічну науку був величезним, бо саме вона започаткувала всі сучасні теорії економічної рівноваги та лягла в основу економетрії, зокрема побудов рівноваги американського економіста російського походження В. Леонтьєва.

Продовжувачем традицій лозаннської школи маржиналізму та визначним представником неокласичної економічної теорії періоду її формування став італійський економіст Вільфредо Парето (1848–1923). В основних працях В. Парето «Курс політичної економії» (1898), «Вчення політичної економії» (1906), «Трактат із загальної соціології» (1916) та ін. Цей видатний вчений досліджував проблеми не тільки економіки, але й цікавився також політикою та соціологією.

В. Парето, як і Л. Вальрас, досліджував проблеми загальної економічної рівноваги, виходячи з маржиналістських ідей економічного аналізу, але водночас застосував якісно нові принципи дослідження, завдяки чому його відносять, на відміну від Вальраса, до маржиналістів «другої хвилі», тобто до фундаторів неокласичної теорії. Підтверджується це наступним:

по-перше, Парето розглядав економічну систему в цілому, де й попит (споживання), і пропозиція (виробництво) розглядаються як елемент економічної рівноваги на відміну від суб'єктивізму Вальраса з його розумінням корисності (потреби) як єдиної причини обміну;

по-друге, на відміну від Л. Вальраса, який вважав критерієм досягнення загальної економічної рівноваги максимізацію корисності, яка не піддається виміру, Парето застосував критерій оцінки виміру співвідношення переваг конкретного індивіда, тобто застосував ординалістський підхід;

по-третє, з метою дослідження В. Парето розглядає вибір споживача залежно від кількості всіх інших ресурсів, використовуючи «криві байдужості», які відображають збереження сумарних корисностей товарів у різних комбінаціях їх наборів і надання переваги одним комбінаціям перед іншими;

по-четверте, Парето, відмовившись від традиційних підходів кількісної характеристики корисності на основі порівняння її оцінок різними суб'єктами, сформулював поняття суспільної максимальної корисності, відомої сьогодні як «оптимум Парето». Згідно «оптимуму Парето» розподіл ресурсів визнається ефективним, якщо не можна поліпшити становище якогось одного раціонального суб'єкта, не погіршуючи становища інших. «Оптимум Парето» дає змогу прийняти оптимальне рішення про максимізацію прибутку і корисності;

по-п'яте, у моделі В. Парето, на відміну від моделі Л. Вальраса, аналізується не лише ситуація вільної (чистої) конкуренції, а й різні типи монополізованих ринків, які поступово стали досліджувати як самостійні об'єкти лише у 30-х роках ХХ ст.

Одним з видатних представників неокласичної економічної теорії, фундатором economics став видатний англійський теоретик, лідер «кембріджської школи» маржиналізму Альфред Маршалл (1842–1924). Основна праця А. Маршалла «Принципи економікс», над якою він працював, виправляючи та доповнюючи, усе життя, була видана у Кембриджі у 1890 р. У «Принципах економікс», з погляду спадковості ідей класичної політичної економії А. Маршалл досліджував економічну діяльність людей з позицій «чистої теорії» та ідеальної моделі ринкового господарювання на ґрунті «досконалої конкуренції».

Неокласична теорія, або economics, використовуючи маржинальний (граничний) аналіз, досліджує поведінку окремого суб'єкта господарювання (фірми, галузі), тобто рівень мікроекономіки. Такий підхід став визначальним як для створеної Маршаллом «кембриджської школи», так і для більшості неокласиків кінця XIX–першої половини ХХ ст.

Особливе місце у дослідженнях англійського теоретика посідає теорія ринкової рівноваги, яку він пов’язував із проблемою вільного ціноутворення на ринку досконалої конкуренції. Ринкова ціна, наголошував Маршалл, формується через взаємодію так званих ціни попиту та ціни пропозиції. Перша визначається граничною корисністю, а друга – граничними витратами. Дослідження взаємодії ціни, попиту та пропозиції призвело Маршалла до виявлення ціни ринкової рівноваги, тобто ціни, яка врівноважує попит і пропозицію на ринку конкретного товару, на якому встановлюється рівновага. Графічно рівноважна ціна визначається точкою перетину кривих попиту і пропозиції, що формуються за законами попиту і пропозиції (див. рис. 7.1).

 
 

Рисунок 7.1 – Хрест Маршалла

 

Однак Маршалл розумів, що описує ідеальну модель ринкової взаємодії, а тому ввів до аналізу фактор часу, розглядаючи короткостроковий і довгостроковий ринкові періоди.

Розвиваючи теорію «ціни попиту», Маршалл розробив концепцію еластичності попиту. Він поставив попит на певний товар у функціональну залежність від трьох факторів: граничної корисності, ринкової ціни та грошового доходу, який використовується на споживання. Маршалл став першим економістом, який вивів криву попиту з функції корисності, «переклавши» закон спадної корисності «мовою цін», першим дослідив поняття «цінова еластичність попиту», надавши їй алгебраїчного та геометричного вираження.

А. Маршалл також розробив теорію пропозиції, у якій провідна роль належить поняттю граничних витрат, під якими він розумів витрати на виробництво останньої одиниці певного блага з усього його запасу. Маршалл ототожнював граничні витрати з тією номінальною ціною (ціною пропозиції), за якою підприємець ще згоден поставляти товар на ринок. Але, як зауважив глава «кембриджської школи», ціна пропозиції в різних галузях (виробництвах) поводиться неоднаково. Вона може не залежати від обсягу виробництва, як і граничні витрати, зменшуватися, або збільшуватися, і це означає відповідно дію закону постійної віддачі, зростаючої віддачі або спадної віддачі виробничих факторів. Поділивши витрати виробництва на постійні і змінні, А. Маршалл довів, що у тривалому ринковому періоді всі витрати стають змінними, а основною причиною, яка змушує фірму покинути ринок є перевищення її витрат над рівнем ринкової ціни.

Важливе значення має теорія доходів А. Маршалла. Так, процент на капітал він розглядає як «винагороду» тому, хто, маючи матеріальні ресурси, очікує «майбутнього задоволення» від них, а заробітну плату, на його погляд, слід вважати «винагородою за працю».

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Історія економіки та економічної думки

Національний технічний університет.. Харківський політехнічний інститут..

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Методологія маржиналізму та його основні школи. Американська та кембриджська школи маржиналізму

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Протокол № 3 від 28.12.2009 р
  Харків НТУ «ХПІ» 2010 УДК 930.33 + 330.8(075.8) ББК 65г. І–89   Рецензенти:   Є. М. Воробйов, доктор ек

Взаємозв’язок історії економіки та економічної думки
  Економічна думка розвивається на базі досягнутого рівня продуктивних сил. Прийнято вважати, що економічна реальність практично в однобічному порядку впливає на економічну науку. На

Періодизація історії господарського розвитку суспільства та історії економічної думки
  Періодизація – встановлення певних хронологічних послідовних етапів в економічному розвитку суспільства; форма систематизації історичного знання. Вона не зводиться до простого, волю

Цитати та документи
  Т. В. Копнін[8] Науки виникають не шляхом декларацій, а в результаті відкриття фундаментальних закономірностей, на основі яких створюється метод для вив

Виберіть правильну відповідь
1. Перелічіть елементи, складові логічної структури історико-економічної науки: а) закономірності; д) джерела інформації; б) об'єкт і предмет дослідження; е) школи, теорії, ідеї;

Список літератури
1. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе ; пер. с англ. – 4-е изд. – М. : Дело Лтд, 1994. Введение. 2. Бродель Ф. Время мира. Материальная цивилизация, экономика и капитализм, XV–XV

Формування первісного ладу у світі й на території сучасної України
  Первісна епоха була найбільш тривалою в історії людства. Якщо уявити історію людства у вигляді доби, то виявиться, що держави з містами, писемністю, складно організованим суспільств

Господарство країн Давнього Сходу
  Історія давньої цивілізації охоплює період із середини IV тисячоріччя до н. е. до падіння Західної Римської імперії в V ст. н. е. Приблизно із середини IV–II тисячоріччя частина люд

Економічна думка Давнього Сходу
  Економічна наука з'являється зі становленням ринкової економіки, але коріння її йдуть у давню давнину. Аналіз окремих сторін економічної діяльності існував ще в країнах Древнього Сх

Цитати та документи
С. П. Крашенінніков [7] Кресала їх були дощечки, на яких по краях накручені дірочки, кругленькі із сухого дерева палички, вертячи які, у ямочках вогонь діставали. Вони

Виберіть правильну відповідь
1. Вік економіки сучасного суспільства: а) 500 тис. років; б) 320 тис. років; в) 40–50 тис. років. 2. Первісній економіці властиві наступні характеристики: а) самий трива

Список літератури
1. Березин И. С. Краткая история экономической мысли : учебн. пособие. – М. : Изд. РДЛ. – 2000. – Гл. 1. 2. Економічна історія : навч. посібник / за ред. С. І. Архієреєва, Н. Б. Решетняк.

Осьовий час» і його роль у формуванні Східної й Західної цивілізації
  У період становлення людського суспільства й ранніх цивілізацій панувало міфологічне мислення, де людина ще не виділяла себе із природного світу. Це час німецький філософ К. Ясперс

Східна цивілізація і її характеристика в осьовий час
  Серед цивілізацій, що виникли на планеті, величезне значення для розвитку економіки й культури Південно-Східної Азії мала індійська цивілізація. Найбільшого розквіту давньоіндійська

Західна цивілізація й господарський розвиток античних держав
  Античність – особливий період в історії й культурі Давньої Греції й Давнього Риму. Саме в цих країнах рабовласницький спосіб виробництва, що тривав там із середини I тисячоріччя до

Цитати та документи
Артхашастра[10] Хай цар висловлює свою прихільність тим, хто будує корисні для місцевості зрошувальні споруди, мости на дорогах і споруди, що прикрашають села і захищаю

Виберіть правильну відповідь
1. Нове в «осьовому часі»: а) людина усвідомлює буття в цілому, самого себе й свої межі; ставить перед собою вищі цілі; б) у цю епоху розроблені основні категорії, які ми використ

Список літератури
1. Березин И. С. Краткая история экономической мысли : учебн. пособие. – М. : Изд. РДЛ. – 2000. – Гл. 1. 2. Гусейнов Р. М. Экономическая история. История экономических учений : учебник / Р

Генезис та основні риси феодального господарства. Форми феодального землеволодіння
  Феодальна господарська система була характерна для тривалого періоду людської історії, що одержав назву Середньовіччя. У цю епоху склалася своєрідна система господарських відносин,

Середньовічне місто. Розвиток ремесла і торгівлі
  Середньовічне господарство за своєю суттю було аграрним і натуральним. Однак повністю обійтися без обміну воно не могло, і необхідність обміну ставала тим більш явною, чим більше ро

Формування феодальних відносин у Київській Русі
У VIII–IX ст. на землях, де жили східнослов’янські племена полян, деревлян, дреговичей та інші, проходив процес перетворення племінних утворень у територіальні – князівства з центрами у укріплених

Економічна думка епохи Середньовіччя
Формування і розвиток економічної думки раннього західноєвропейського середньовіччя визначалося створенням нових господарських відносин, виникненням нових політико-етнічних спільнот. Економічний св

Титул LIV
1. Якщо хто лишить життя графа, присуджується до уплати 6000 солідів. Кодекс законів Київської Русі – «Руська Правда» 18. Правда установлена руськои зем

Статут паризьких ткачів вовни
Кожен паризький ткач вовни може мати у своєму домі два широких станки і один вузький, а поза домом він не може мати жодного, якщо він не хоче мати його на тих же правах, на яких міг би мати його

Виберіть правильну відповідь
1. Укажіть поняття, внутрішньо не властиві феодалізму: а) раби; е) феодали; б) селяни; є) фабрика; в) наймані робітники; ж) натуральне господарство г) купці; з)

Список літератури
1. Березин И. С. Краткая история экономической мысли : учебн. пособие. – М. : Изд. РДЛ. – 2000. – Гл. 3 2. Історія економічних учень : підручник / Л. Я. Корнійчук, Татаренко Н.О., Поручник

Економічні передумови та наслідки великих географічних відкриттів
У кінці XV ст. у надрах феодальної економічної системи у країнах Західної Європи все активніше розвиваються ринкові зв’язки і відносини. Феодали масово переходять на грошову ренту, що примушує селя

Первісне нагромадження капіталу
Становлення та розвиток товарних відносин робило необхідним перехід від дрібного виробництва до крупного, що здатне було забезпечити масове виробництво товарів для ринку, який ставав регулярною фор

Еволюція аграрних відносин в Україні в козацько-гетьманський період
Після розпаду ранньої феодальної держави – Київської Русі, довгого періоду міжусобних війн, навал кочівників українські землі з кінця XIV ст. опинилися у складі Великого князівства Литовського, а п

Нагромадження капіталу
  З XVI ст. в економіці країн Західної Європи відбувається низка серйозних якісних зрушень, які свідчать про зміну типу економічної системи. Централізовано керована система феодальног

Цитати та документи
Тордесільянсський договір між королями Іспанії і Португалії про розділ світу (7 червня 1494 року) …Високі сторони, що домовляються, через вищеназваних представників дом

Виберіть правильну відповідь
1. Які з перелічених явищ відносяться до передумов, а які до наслідків Великих географічних відкриттів? а) «революція цін»; б) колоніальні захоплення; в) утворення Османс

Список літератури
1. Белоусов В. М. История экономических учений: учебное пособие / В. М. Белоусов, Т.В. Ершова. – Ростов н/Д: Феникс, 1999. – Розд. 1. – Тема 2; Хрестоматия. 2. Березин И.С. Краткая история

Цивілізації
  У результаті процесів, що мали місце у ході первісного нагромадження капіталу, були створені умови для суттєвих змін у сфері виробництва, як сільськогосподарського, так і промислово

Промисловий переворот, його наслідки і особливості у різних країнах
  Мануфактура з її ручною ремісничою технікою забезпечила перший етап переходу до масового виробництва, яке відповідало потребам ринку. Але досягнення нею границь своїх виробничих мож

Економічна думка епохи промислового капіталізму
  Промисловий переворот породив низку проблем, які вимагали осмислення і пояснення і які не находили їх у теоретичній системі А. Сміта. Система вимагала подальшого розвитку й удоскона

Економічне вчення марксизму
  Перша половина XIX ст. у країнах Західної Європи ознаменувалася остаточним утвердженням ринкової економічної системи, яка після промислового перевороту розвивалася на власній матері

Цитати та докумети
К. Маркс [8] Машина, от которой исходит промышленная революция, заменяет рабочего, действующего одновременно только одним орудием, таким механизмом, который разом опери

Виберіть правильну відповідь
1. Промислова революція це: а) перехід від привласнювального господарства до відтворювального; б) ліквідація цехової системи організації виробництва; в) перехід від ручно

Список літератури
1. Бродель Фернан. Материальная цивилизация, экономика и капитализм. Т. 3. Время мира. – М. : Прогресс, 1992. 2. Всемирная история экономической мысли. Т. 2. – М. : Мысль, 1988. 3

Західної Європи та США на прикінці XIX–початку ХХ ст
Після завершення промислового перевороту розвинуті країни світу вступають в період індустріалізації, яка відбувається на основі науково-технічної революції. У виробництво масово впроваджуються числ

Інституціоналізму
Наприкінці XIX століття в економічній науці виникає новий – соціальний – напрямок, представники якого досліджували соціальні аспекти розвитку господарства. Виникнення соціального напрямку було обум

Інституціоналізм та його головні напрямки
На межі ХIХ–ХХ ст. у США виникла нова течія економічної думки - інституціоналізм. Він був реакцією вчених-економістів США на панування монополій у ринковій економіці з їх необмеженим свавіллям. Ця

Цитати та документи
М. І. Туган-Барановський [9] Товариства підприємців з 'явились як природний наслідок взаємної боротьби капіталістів. Шляхом цих товариств капіталізм намагається ввести

Виберіть правильну відповідь
1. Який період слід вважати початком другої технічної революції у країнах Західної Європи: а) 40 роки XIX ст.; г) 90 роки XIX ст.; б) 70 роки XIX ст.; д) початок XX ст. в

Список літератури
1. Австрийская школа в политической зкономии: К. Менгер, Е. Бем-Баверк, Ф. Визер. – М. : Экономика, 1992. 2. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. – М. : Дело ЛДТ, 1999. – Гл. 8 –

Вплив промислового перевороту та аграрних реформ на становлення ринкового господарства в Україні
  Промисловий переворот в Україні почався у 30–40 роках і завершився у 70–80 роках XIX ст. Запізнілий початок промислового перевороту в Україні обумовлено в основному залишками феодал

Розвиток ідей класичної політекономії, соціалізму та маржиналізму в Україні
  Економічна думка України була нерозривно пов'язана з економічною думкою Росії. Більш того, багатьох економістів важко вважати виключно українськими або російськими, надто складні та

Цитати та документи
М. Туган-Барановський [10] Із трьох основних класів капіталістичного господарства тільки один клас найманих робітників (пролетаріат) працею добуває свої доходи, а доход

Виберіть правильну відповідь
1. На який із ключових факторів розвитку капіталізму ліквідація кріпацтва в Україні вплинула найбільше? а) технічна революція; б) концентрація капіталу; в) ріст масштабів

Список літератури
1. Белоусов В. М. История экономических учений: учебное пособие. / В. М. Белоусов, Т. В. Ершова. – Ростов н/Д. : Феникс, 1999. – Гл. 6. 2. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе; пер

Економічні наслідки Першої світової війни
  Перша світова війна була глобальним воєнним конфліктом, який відбувався перш за все в Європі та тривав з 1 серпня 1914 по 11 листопада 1918 року. У неї було втягнуто 38 держав з нас

План Ч. Дауеса
  Структурні зміни, пов’язані з мілітаризацією економіки у провідних країнах світу, призвели до вкрай нерівномірного галузевого розвитку, що стало причиною нетривалої інтенсивної екон

Світова економічна криза 1929–1933 рр
  До кінця 20-х років економічна система провідних капіталістичних країн досягла високого рівня складності. Механізми ринкової саморегуляції (так звана «невидима рука») перестали прац

Економічна теорія конкуренції Е. Чемберліна, Дж. Робінсон
  Активний процес монополізації світового виробництва, зумовили розвиток теорії монополістичної і недосконалої конкуренції. Засновником теорії монополістичної конкуре

Економічне вчення Дж. М. Кейнса
  У 1936 році англійський економіст Дж. М. Кейнс опублікував роботу «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей», де обґрунтував неможливість само

Виберіть правильну відповідь
1. Версальський мирний договір прийнято у: а) 1918 р.; б) 1919 р.; в) 1922 р.; г) 1924 р. 2. План Ч. Дауеса передбачав: а) посилення репараційного тиску; б) нада

Список літератури
1. Бартенев С. А. Экономическая история: учебник. – М. : Экономистъ, 2004. – Гл. 5. 2. Березин И. С. Краткая история экономического развития : учебн. пособ. – М. : Русская деловая лит-ра,

Світова система господарства у другій половині ХХ ст
  Після другої світової війни в розвитку індустріальної цивілізації відбулися зміни, пов’язані зі збільшенням території і населення так званої світової соціалістичної системи, розпадо

У 50–70 роках ХХ ст
  У повоєнні роки стартові умови для стабілізації та розвитку національних господарств були різними. Сама друга світова війні завдала народам багатьох країн великих людських жертв та

Особливості економічних систем і форм господарювання провідних країн. Моделі національної економіки у світовій економічній системі
  Практично у всіх країнах Заходу після другої світової війни була сформована змішана економічна система з різними балансами щодо втручання держави й ринку. Проте, в кожній країні мет

Напрями розвитку світової економічної думки у 50–70 роках ХХ ст.: неокейнсіанство, неокласика, неолібералізм, інституціоналізм
  Післявоєнний швидкий та якісно новий прогрес народного господарства країн знаходив своє відображення в розвитку економічної науки, який не міг не відбити конфліктний, суперечливий і

Цитати та документи
Римский договор о создании ЕЭС от 25 марта 1957 г. (выдержка) Статья 2. Сообщество имеет задачей осуществлять путем создания общего рынка и постепе

Виберіть правильну відповідь
1. У якій з капіталістичних країн у 50–70-х рр. ХХ ст. частка державного сектору була найбільшою: а) Англія; б) Франція; в) ФРН; г) США. 2. Основною причиною другої світової війни

Список літератури
1. Эрхард Л. Благосостояние для всех. – М.: Начала-Пресс, 1991, гл. 6. 2. Ярцева Н.В. Современные концепции экономической мысли. Учебное пособие // http://irbis.asu.ru/mmc/econ/u_sovrcon/6

Останньої третини ХХ–початку ХХІ ст
  В останній третині ХХ століття відбулося посилення процесів інтернаціоналізації, інтеграції та глобалізації. Інтернаціоналізація – об’єктивний процес, засн

Посткейнсіанства та нового кейнсіанства
  Під час кризи 73–75 рр. ХХ ст. відбувалося поєднання скорочення обсягів виробництва, збільшення рівня безробіття та зростання темпів інфляції, тобто спостерігалася стагфляція – явищ

Третини ХХ – початку ХІ ст. на розвиток економіки провідних країн світу
  70-ті рр. ХХ ст. ознаменувалися суттєвими змінами в усіх сферах суспільного життя: крім економічної кризи 73–75-х рр., що потрясла майже весь світ, розпочався другий етап третьої на

Сучасні неокласичні економічні концепції. Монетаризм
  Кризові явища 1970 років, коли державне регулювання економіки, спрямоване на управління попитом, вже не відповідало наявним реаліям нового етапу науково-технічної революції й сучасн

Еволюція інституціоналізму у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст
  Інституціоналізм виник в США ще наприкінці ХІХ ст. як відповідь на суттєві зміни в економічній системі і пройшов у своєму розвитку кілька етапів. Сформувавшись в окрему течію у 30-т

Неоінституціоналізм та його основні напрямки
  Як особлива економічна теорія неоінституціоналізм набув визнання у 80−90-х рр. XX ст. Основними представниками його є Нобелівські лауреати 1991 р. Рональд Коу

Виберіть правильну відповідь
1. Питання впливу розподілу доходів на процеси суспільного відтворення досліджувалось представниками: а) англійського посткейнсіанства; б) американського посткейнсіанства;

Список літератури
1. John Black. A Dictionary of Economics. Oxford, New York. – Oxford University Press, 2002. – 523р 2. Stiglitz J., Greenwald B. Towards a New Paradigm in Monetary Economics.– Cambridge: C

Становлення радянської моделі господарювання та її відображення в економічній науці
  На початку ХХ ст. економіка України, яка входила у склад Російської імперії, відчувала усі ті проблеми, що були характерні для економіки всієї країни. Країна залишалася аграрною, де

Становлення адміністративно-командної системи і її відображення в українській економічній думці
  У кінці 20-х років в економічній політиці Радянської держави був взятий курс на прискорене завершення індустріалізації, яка була зупинена першою світовою війною і революцією. Вибран

Україна в умовах кризи радянської тоталітарної системи господарювання та спроби її реформування
  У другій половині 40-х років головним завданням економічного розвитку економіки України, як і всієї країни, було відновлення зруйнованого війною господарства. На це були спрямовані

Цитати та документи
В. І. Ленин. [5] Наша задача теперь – провести именно демократический централизм в области хазяйства, а ….централизм, понятый в действительно демократическом смысле, п

Виберіть правильну відповідь
1. План побудови економіки соціалістичного суспільства включав: а) створення монополістичних об’єднань типу трестів, концернів; б) становлення трудової приватної власності селян н

Список літератури
1. Валовой Л. Экономика: взгляды разных лет. Становление. Становление, развитие и перестройка хозяйственного механизма. – М. : Наука, 1989. 2. Економічна історія: Навч.посібн. / За ред. С.

Стан економіки України на момент проголошення незалежності
  Наприкінці 80-х років економіка України уявляла собою частину народногосподарського комплексу СРСР. Командно-адміністративна система передбачала повну підпорядкованість економіки Ук

Радикальні економічні перетворення другої половини 90-х років
  Реальні економічні перетворення почалися після проголошення керівництвом української держави курсу на створення державно-регульованої соціально-спрямованої ринкової економіки. Для п

Теоретичні дослідження українськими вченими проблем ринкового реформування економіки України
  Розглянута вище запропонована постсоціалістичним країнам у 90-ті роки концепція трансформації економіки, авторами якої були західні вчені, розкривала завдання реформ, методи та скла

Цитати та документи
І. Лукінов [6] Реформувати будь-яку систему можна по-різному, обираючи для цього як створювальні, так і руйнівні або змішані моделі. В інтересах людини та суспільства в

Виберіть правильну відповідь
1. Становлення ринкової економіки, з точки зору монетаристів, проходить через фази: а) фінансової стабілізації; б) становлення ринкових інститутів; в) структурного корект

Список літератури
1. Гальчинський А. Інноваційна стратегія українських реформ / А. Гальчинський, В. Геєць, А. Кінах, В. Семіноженко. – К.: Знання України, 2002. – 336 с. 2. Геєць В. Деякі порівняльні ознаки

Додаток Б
  БІОГРАФІЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО ВЧЕНИХ А Аквінський, Фома (1225–1274) – один із найблискучіших вчених середньові

Тематика рефератів
1.Предмет і метод історії економіки та економічної думки Історія економії та економічної думки як наука. Предмет дисципліни як історія становлення й розвитку суспільного виробництва

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги