Розглянута вище запропонована постсоціалістичним країнам у 90-ті роки концепція трансформації економіки, авторами якої були західні вчені, розкривала завдання реформ, методи та складові елементи перетворень. Виходячи з цього економісти країн СНД почали вивчати та узагальнювати досвід реформування. На початку 90-х років ХХ століття вчені України аналізували теоретичні концепції реформ, зміст, етапи та протиріччя перехідного періоду, роль держави у здійсненні перетворень, сутність необхідних інституційних перетворень.
Суттєвий внесок у розвиток теорії перехідної економіки внесли українські вчені А. Гальчинський, В. Геєць, С. Данилишин, І. Лукінов, С. Мочерний, В. Черняк, А. Чухно та ін. Значення теоретичних досліджень та їх використання в процесі формування економічної політики держави суттєво зростало. У 90-ті роки перед вченими з‘явилась необхідність вирішення цілого комплексу нагальних теоретичних проблем:
– обґрунтування концептуальних засад національної економічної моделі, визначення мети, засобів, методів та послідовності перетворень;
– проблема координації державного та ринкового регулювання в процесі реформування;
– розробка дій з подолання трансформаційної кризи; визначення факторів економічного зростання;
– визначення змісту інституціональних перетворень; зміна стереотипів економічної поведінки;
– реформування соціальної сфери; визначення пріоритетів в соціальній політиці та шляхів її реалізації;
– розробка заходів щодо інтеграції України у світову економіку та регулювання зовнішньоекономічних зв’язків.
Впровадження ринкових реформ ставило нові питання перед економічною наукою. У другій половині 90-х років почалося теоретичне обміркування результатів реформування економіки та обґрунтування основних напрямків соціальної політики, спрямованих на створення соціально-орієнтованої ринкової економіки в Україні. Українські науковці узагальнювали здійсненні перетворення та почали розробляти стратегію подальших реформ.
Так, академіки В. Геєць, І. Лукінов, А. Чухно започаткували фундаментальні дослідження з проблем трансформаційних перетворень національної економіки в перехідний період. Академіком В. Гейцем обґрунтовано стратегію розвитку економіки України на довгострокову перспективу, деталізовані складові змісту державної політики щодо шляхів, джерел та механізмів забезпечення інноваційної моделі розвитку економіки України [1; 2; 8]. Академікам І. Лукінову та А. Чухно належать поглиблені дослідження ролі держави в перехідній економіці та поєднання ринкових та державних регуляторів економіки; розробка стратегії економічного та соціального розвитку країни та подальшої економічної політики у інформаційному суспільстві [6; 9]. А. Гальчинському належать дослідження зв'язку економіки та демократії, факторів становлення інвестиційної моделі економічного зростання в Україні [1]. Проблеми ринкової трансформації економіки України та моделі розвитку аналізували С. Єрохіна, С. Злупко, Б. Кваснюк, В. Кононенко, Б. Панасюк, В. Черняк та ін.
В економічній літературі цього періоду обговорювалися питання реформування власності, роздержавлення та приватизації і соціально-економічні наслідки цього процесу; методологічні підходи у грошово-кредитній, фінансовій, податковій політиці, розвитку конкуренції, підприємництва та національного АПК. Досліджувались явища корупції та тіньової економіки. Вивчались тенденції розвитку світогосподарських зв’язків та проблеми вступу України до СОТ. Узагальнювався також досвід ринкових перетворень інших постсоціалістичних країн.
Ринкові трансформації знайшли також широке віддзеркалення у наукових дослідженнях провідних вчених м. Харкова, працюючих в галузі економічної теорії. Так, вчені економічного факультету Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна провели глибокі дослідження ринкових перетворень та змішаної економіки перехідного типу: А. А. Гриценко розробив концепцію інверсійного типу ринкової трансформації, що розкриває зміни в логіці та наслідках розгортання економічних процесів у випадку, коли розривається в часі формування індустріальної економіки і ринкового господарства; з початку реформ відстоював пріоритетність інституційних підходів як основи для застосування і модифікації неокласичних і кейнсіанських концепцій [10, с. 228]. В. В. Глущенко пов’язав свої дослідження з фінансовими питаннями розвитку ринкової економіки та визначенням соціальної орієнтації економічного розвитку; Г. В. Задорожний провів аналіз змісту економічної влади у взаємозв’язку з відносинами власності та управління, з розкриттям змісту і чинників основних колізій політико-економічного характеру, які спостерігалися в Україні у першій половині 90 років ХХ століття [10, с. 234–236]. О. Л. Яременко сконцентрував свою увагу на системних дослідженнях інституційних механізмів економічної еволюції та інституційних основ перехідних процесів в економіці України, розробці узагальненої моделі перехідних станів господарчих систем [10, с. 243]. Дослідження С. В. Тютюнникової були присвячені актуальній та мало розробленій проблемі – формуванню доходів населення в умовах ринкової трансформації: удосконаленню методології досліджень та аналізу явища бідності та соціальної справедливості [10, с. 271].
Досвід реформування економіки України свідчить, що дослідження нових ринкових відносин неможливе без використання методології інституціоналізму.
Творчий колектив кафедри загальної економічної теорії НТУ «ХПІ» з 90-х років ХХ століття почав працювати над дослідженням ринкових та інституційних факторів функціонування економіки України, аналізуючи процеси формування системоутворюючих факторів у трансформаційному періоді та досліджуючи економічні процеси як загальні для України, так і специфічні для Харківського регіону: роздержавлення власності, еволюцію державного регулювання, формування ринків та ринкової інфраструктури, регулювання інвестицій та платіжного балансу країни.
Глибокі дослідження сучасних трансформацій як в Україні, так і в глобальному просторі належать М. М. Гуревичову. На значному фактичному та статистичному матеріалі ним проаналізовані особливості впливу сучасних світових економічних відносин на трансформаційну економіку України.
Наукові інтереси С. І. Архієреєва, який завідує кафедрою загальної економічної теорії НТУ «ХПІ», зосереджені на дослідженні трансакційних витрат в умовах ринкової трансформації. Він здійснив трансакційний аналіз перехідних до ринку процесів і заклав основи наукової школи трансформаційноїекономіки. Також він розробив концепцію раціонального трансакційного вибору, модель залежності ефективності й справедливості в умовах впливу розподільних відносин, модель трансакційних витрат грошового нагромадження. Удосконалив концепцію трансакційного сектора й здійснив уточнення його структури і меж в економіці України. Останнім часом розробляє основні підходи до дослідження трансакційної архітектоніки та державної трансакційної політики [10, с. 249–262].
Сучасним завданням українських вчених є подальше адекватне відображення у дослідженнях тих процесів, які відбуваються в економіці України.