1.Предмет і метод історії економіки та економічної думки
Історія економії та економічної думки як наука. Предмет дисципліни як історія становлення й розвитку суспільного виробництва і його відбиття в економічній думці. Підходи до періодизації історії економіки й економічної думки. Методи історії економіки й економічної думки. Завдання курсу з формування сучасного економічного мислення й світогляду студентів.
2. Господарство первісного суспільства і його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства, їхня характеристика. Неолітична революція. Виникнення відтворюючого господарства (землеробства, скотарства, ремесла). Трипільська культура. Громада як головна форма господарства й побуту первісного суспільства. Розклад первісної господарської системи.
3. Этнополітична революція й формування ранніх цивілізацій
Загальні основи генезису господарства й господарських форм у ранніх цивілізаціях країн Давнього Сходу. Господарський розвиток Давнього Єгипту і його відбиття в економічній думці. «Повчання гераклеопольского царя своєму синові Мерикару», «Реченія Іпусера...».
4. Господарський розвиток і економічна думка Месопотамії
Економічні причини виникнення стародавньосхідних держав. Система «влада-власність» і її роль у розвитку господарства Давнього Сходу. Господарський розвиток і економічна думка Месопотамії. Закони Хаммурапі.
5. Особливості господарського розвитку й економічна думка періоду формування світових цивілізацій (VIII у до н.е. – V ст. н.е.)
«Осьовий час» і формування сучасних цивілізацій і їх характеристика в осьовий час. Особливості економічного розвитку Давньої Індії та Китаю. Економічна думка Давньої Індії. Трактат «Артхашастра». Економічна думка Давнього Китаю. Конфуціанство, легізм, даосизм, трактат «Гуань-цзи».
6. Господарський розвиток і економічна думка Давньої Греції в осьовий час
Західна цивілізація й господарський розвиток Давньої Греції. Економічна думка Давньої Греції в працях Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
7. Економічний розвиток і економічна думка Давнього Рима
Характерні риси західної цивілізації, її відмінність від Східної. Економіка Давнього Рима. Причина падіння Римської імперії. Економічна думка в працях Катона, Гракхів, Варрона, Колумелли.
8. Господарство й економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період раннього середньовіччя (V–X ст.)
Загальна характеристика Східної й Західної цивілізації епохи середньовіччя. Економіка Західної Європи і її аграризація на ранньому етапі (V–X ст.). Основні пам'ятки суспільно-економічної думки раннього середньовіччя. «Салічна правда», «Капітулярій про вілли».
9. Господарство й економічна думка Європейської цивілізації в період розвитку середньовіччя (XI–XV ст.)
Господарська система Західної Європи в XI-XV ст. Середньовічне місто і його роль у становленні ринкових відносин у Західній Європі. Корпоративні форми організації господарської діяльності в середньовічному місті. Економічні погляди канонистів. Фома Аквінський.
10. Роль середньовічного міста у формуванні основ ринкової системи господарства країн Європейської цивілізації
«Комунальні революції» і економічний розвиток середньовічних міст: цехи, гільдії. Економічне значення хрестових походів. Два кола міжнародної торгівлі – левантийське й ганзейське. Розвиток інститутів ринку: ярмарків, монетного та вексельного обігу, банків, бірж. Економічна думка пізнього середньовіччя. Фома Аквінський.
11. Давньоруське ранньофеодальна держава як складова частина Європейської цивілізації (IX–XII ст.)
Історико-економічні основи еволюції державності у східних слов'ян. Феодальне землеволодіння. Розвиток сільського господарства, ремесла. Міста й торгівля в Київській Русі. Розпад Давньоруської держави: економічні причини й наслідки. Пам'ятники феодального права й суспільно-економічної думки. «Руська правда», «Повчання дітям» Володимира Мономаха, «Повість минулих літ» Нестора.
12. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (XVI–перша пол. XVII ст.) і виникнення меркантилізму
Передумови виникнення ринкового господарства в період пізнього феодалізму. Великі географічні відкриття і його наслідки. Меркантилізм – перша економічна концепція доринкової економічної теорії. Теорії грошового балансу ( В. Стаффорд, Г. Скаруффі), торговельного балансу (Т. Ма, А. Монкретьєн, Ж. Б. Кольбер).
13. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (XVI–перша пол. XVII ст.) і виникнення класичної політичної економії
Головні риси перехідного періоду від феодалізму до капіталізму. Первісне нагромадження капіталу як вихідний пункт становлення ринкового господарства в Західній Європі. Критика меркантилізму й виникнення ідей класичної школи в працях В. Петті й П. Буагильбера.
14. Соціально-економічний розвиток українських земель у козацько-гетманський період (XVII–XVIII ст.) і становлення ідей меркантилізму.
Еволюція аграрних відносин у козацько-гетманський період. Розвиток мануфактур, внутрішньої й зовнішньої торгівлі. Ідеї й практика меркантилізму в працях Ф. Прокоповича, Г. Грабянка, С. Величка. Політика Б. Хмельницького.
15. Особливості становлення ринкової економіки у Франції (друга. пол. XVIII ст.) і виникнення фізіократії – першої школи політекономії Франції
Особливості формування передумов ринкової економіки в мануфактурний період. Економічна теорія фізіократів як відбиття протиріч економічного розвитку Франції. Ф. Кене, Ж. Тюрго.
16. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга пол. XVII–перша пол. XIX ст.)
Створення адекватних умов для розвитку капіталізму: демократичні, промислові й культурні революції. Загальна характеристика економічних теорій епохи вільної конкуренції і їхнє значення для розвитку ринкового господарства в країнах європейської цивілізації (класична політекономія, історична школа, марксизм).
17. Розвиток ринкового господарства (сер. XVII–поч. XIX ст.) і становлення класичної політекономії
Передумови Англійської буржуазної революції і її економічні й соціальні наслідки. Промисловий переворот, його суть і значення для розвитку ринкового господарства країн Європейської цивілізації. Відбиття генезису капіталістичної економіки в класичній політекономії А. Сміта, Д. Рикардо.
18. Завершення становлення ринкового господарства у Франції (кінець XVIII –сер. XIX ст.) і подальша еволюція класичної політекономії в працях Ж. Б. Сея, Фр. Бастіа
Особливості економічного розвитку Франції в першій половині XIX ст. Роль парцелярної системи в розвитку ринкової економіки. Лихварський характер французького капіталізму. Еволюція класичної політекономії у Франції в першій половині століття в працях Ж. Б. Сея, Фр. Бастіа.
19. Господарський розвиток німецьких земель у першій половині XIX ст. і формування історичної школи Німеччини
Причини економічного відставання Німеччини. Формування передумов промислової революції. Зародження системи національної політекономії (Ф. Лист). Історична школа Німеччини і її внесок у розвиток економічної науки.
20. Соціально-економічні й політичні наслідки розвитку капіталізму в провідних країнах Європейської цивілізації в першій пол. XIX ст. і їхнє відбиття в марксистській економічній теорії
Особливості промислового перевороту в Англії, Франції, Німеччині. Соціально-економічне становище працівників. Загострення боротьби між працею й капіталом, формування робочого руху. Виникнення й розвиток марксисткої економічної теорії.
21. Ринкове господарство провідних країн Заходу в період переходу до монополістичної стадії розвитку капіталізму (друга пол. XIX – поч. XX ст.)
Загальна характеристика розвитку господарств провідних країн Західної Європи й США наприкінці XIX–поч. XX ст. Маржиналістська революція і її зв'язок зі змінами у світовому господарстві. Внесок австрійської школи в економічну теорію. К. Менгер, Е. Бем-Баверк, Ф. Візер.
22. Ринкове господарство США в період монополістичної стадії розвитку (друга пол. XIX–поч. XX ст.)
Становлення монополістичного капіталізму. США – головний лідер світової економіки. Виникнення інституціоналізму і його головні напрямки. Т. Веблен, Дж. Коммонс, У. Мітчелл.
23. Розвиток ринкового господарства провідних країн Заходу (друга пол. XIX–поч. XX в.) і його відбиття в працях неокласиків
Зародження великих підприємств і монополій. Проблеми формування ефективної економічної політики фірм. Неокласика як новий етап маржиналістської теорії в працях А. Маршалла й Дж. Б. Кларка.
24. Особливості розвитку ринкового господарства й основні напрямки економічної думки в Україні (друга. пол. XIX–поч. XX ст.)
Становлення ринкового господарства в Україні. Селянські реформи 1848 р. в Австро-Угорщині й 1861 р. у Росії. Промисловий переворот у Східній Україні. Особливості розвитку ринкового господарства в Україні на рубежі XIX–XX ст. у працях М. Туган-Барановського, Н. Бунге, П. Струве. Розвиток політичної економії в Україні: Т. Степанов, Н. Бунге, І. Вернадський, Є. Слуцький, М. Туган-Барановський.
25. Господарство і економічна думка в період державно-монополістичного розвитку Західної цивілізації (перша пол. ХХ ст.)
Розвиток світового капіталістичного господарства на початку ХХ ст. і в період Першої світової війни. Становлення системи регульованого капіталізму й еволюція неокласичної теорії. Теорії монополії й конкуренції. Дж. Робінсон, Е. Чемберлін.
26. Господарство й економічна думка періоду державно-монополістичного розвитку Західної цивілізації (перша пол. ХХ ст.) і виникнення кейнсіанства
Світова економічна криза 1929–1933 рр. і шляхи виходу з нього. Зміна в господарствах країн Західної цивілізації і їхнє відображення в теоретичній концепції Дж. М. Кейнса. Економічна програма Дж. М. Кейнса.
27. Розвиток національних економік країн Західної цивілізації й основних напрямків світової економічної думки (друга пол. ХХ ст.)
Світова система господарства в другій половині ХХ ст. Фактори розвитку господарських сфер суспільства в післявоєнний період: військово-конверсійний, інноваційно-технологічний, наднаціонально-організаційний, міжнародно-інтеграційний розвиток національних економічних систем Західної цивілізації.
Основні напрямки розвитку світової економічної думки: неокейнсіанство, неолібералізм, нова класична макроекономіка, інституціоналізм (загальна характеристика).
28. Прискорений економічний розвиток ФРН в 50–60 р. ХХ ст. і роль представників ордолібералізма в його здійснення
Підсумки II-ї Світової війни для економіки Західної Німеччини. Роль «Плану Маршалла» і реформ Л. Ерхарда у відродженні німецької економіки. Висування ФРН на провідні позиції в Європі. Суть неолиберализма. Роль представників німецького неолиберализма в створенні «соціального ринкового господарства»: В. Ойкен, Л. Ерхард, А. Мюллер-Армак.
29. Розвиток світової економіки в останній третині ХХ–поч. XXI ст. і формування неконсервативних напрямів в економічній науці
Структурна й системна криза провідних індустріальних країн Заходу. Недосконалість систем державного управління й перехід до неолібералізму в економіці (тетчеризм, рейганоміка). Прискорене входження провідних країн Заходу в постіндустріальну стадію розвитку. Неоконсервативні напрями економічної науки – неолібералізм і нова класична макроекономіка.
30. Світове господарство на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець ХХ–поч. XXI ст.) та інституціональний підхід до дослідження
Посилення інтернаціоналізації й глобалізації світового господарства. Складність і суперечливість політичного й соціально-економічного розвитку світової цивілізації і її відбиття в сучасних інституціональних теоріях.
31. Становлення й етапи розвитку радянської моделі господарювання в Україні і її відбиття в економічній науці (1917–1991 рр.)
Криза в Росії й Україні напередодні жовтня 1917 р. і альтернативні підходи до її розв’язання В. Леніна й М. Туган-Барановського. Становлення й етапи розвитку господарської системи радянського типу і їхнє теоретичне осмислення в роботах українських вчених-економістів.
32. Економічна думка в Україні в період переходу до НЕПу й у роки наростання державного тоталітаризму (1921–1929 рр.)
Крах економічної моделі «воєнного комунізму» і перехід до «Нової економічної політики». Альтернативність підходів до рішення економічних проблем періоду НЕПу й наростання державного тоталітаризму в роботах вчених-економістів дореволюційної школи й вчених-марксистів.
33. Затвердження адміністративно-командної системи і його відображення в українській економічній думці в 30-х–сер. 50-х рр. ХХ ст.
Господарство України в період становлення адміністративно-командної системи і її теоретичне обґрунтування в українській економічній літературі в 20–30-і рр. Завершення формування соціально-економічної системи «державного соціалізму» у післявоєнний період (1940–1950 рр.) і вибір економічної стратегії розвитку.
34. Україна в умовах кризи радянської тоталітарної системи господарювання й спроб її реформування (1960–1980-і рр.)
Криза державного соціалізму й спроби його реформування в періоди «відлиги», «застою», «перебудови». Пошук ефективних шляхів і заходів економічного розвитку, подолання спрощених уявлень у політекономії соціалізму в роботах вчених-економістів із проблем власності, удосконалювання господарського механізму. Криза політекономії соціалізму й формування основ сучасної концепції господарювання в працях українських вчених-економістів наприкінці 1980–1990-х рр.
35. Формування основ ринкового господарства в Україні (90-і рр. ХХ ст.)
Стан економіки на момент проголошення незалежності. Початок реформування національної економіки: позитивні й негативні наслідки. дослідження українськими економістами проблем трансформації директивної економіки в ринкову. Конституційне закріплення курсу на створення державно-регульованої, соціально орієнтованої ринкової економіки і його обґрунтування в працях вітчизняних економістів.