Горбачов Михайло Сергійович (1931) – відомий політичний діяч, перший і останній президент СРСР. У 1955 р. закінчив юридичний факультет МГУ ім. М. Ломоносова, у 1967 р. – економічний факультет Ставропольського сільськогосподарського інституту. З 1955 р. працював на комсомольській роботі, з 1962 р. – на партійній. З 1971 р. – член ЦК КПРС, з 1980 р. – член Політбюро ЦК КПРС, з 1985 р. – Генеральний секретар ЦК КПРС. У 1990 р. обраний президентом СРСР. Після укладання Біловезької угоди 25 грудня 1991 р. склав з себе повноваження голови держави. З 1992 р. – президент Міжнародного Фонду соціально-економічних і політичних досліджень (Горбачов Фонд). У 1990 р. нагороджений Нобелевською премією миру.
Кравчук Леонід Макарович (1934) – відомий політичний діяч, перший Президент незалежної України. У 1958 р. закінчив економічний факультет Київського університету. З 1970 р. працював у апараті ЦК КП України. З 1980 р. – завідував відділом пропаганди та агітації, а з жовтня 1989 р. – секретар ЦК КП України з ідеології. В липні 1990 р. його обрали головою Верховної Ради України. У грудні 1991 р. був обраний Президентом України. З 1994 р. – депутат Верховної Ради України.
Чорновіл В’ячеслав Максимович (1937–1999) – відомий український правозахисник, дисидент, політичний та культурний діяч. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Працював журналістом у Львові, Києві, займався літературознавством. Був одним із засновників українського опозиційного руху шістдесятників. Через політичні переконання зі студентських років переслідувався радянським режимом, що стало причиною перепон у науковій, професійній кар’єрі та чисельних арештів. У 1967 р. засуджений за видання книги “Лихо з розуму”. Усього з політичних мотивів був тричі засуджений, перебував у мордовських таборах та на засланні. Випускав підпільний журнал “Український вісник”. Ініціатор створення Української Гельсінської спілки. З 1992 р. – голова Народного Руху України. В 1990 р. обраний депутатом Верховної Ради України. Лауреат державних і міжнародних премій у галузі журналістики. 25 березня 1999 р. загинув за нез’ясованих до кінця обставин. 2000 р. Чорноволу посмертно присвоєно звання Героя України.