рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Список рекомендованої літератури

Список рекомендованої літератури - раздел Программирование, Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено Вихованець. І. Р. Граматика Української Мови. Синтаксис. — К., 1993. —...

Вихованець. І. Р. Граматика української мови. Синтаксис. — К., 1993. —

С. 46—57. Курс сучасної української літературної мови: У 2 т. / За ред. Л. А. Була-

ховського. — К., 1951. — Т. 2.— 134—141. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис / За ред. І. К. Білоді-

да. — К., 1972. — С. 431— 509.


Вправи

Вправа 115.Прочитайте речення, визначте, у яких із них порядок слів прямий, а в яких зворотний.

1. У світі так багато прекрасного (/. 77.). 2. Десна тихо і плав-їю котила хвилі до Дніпра. Влітку її береги облисіли. На сонці Далеко біліли широкі плеса {О. Д.). 3. Справжня гуманність озна-кає передусім справедливість (В. С). 4. Слово — то дивний Ьитвір людини. Слово народилося в праці, як і пісня. Всі слова народжені діянням, трудом (В. С). 5. Мова — велике багат­ство, яке треба усім нам берегти і примножувати (/. Вих.). 6. Вес­на. Співає соловей свої пісні ласкаві (В. Сос). 7. Знов верши­ною рясною Розшумілася сосна (А. М'яст.). 8.1 мені заспівати хотілось лебединую пісню собі (Л. У.). 9. Всі взолочено віконця (77. Т.). 10. Не пускайте слів попереду думок (7. Вих.). 11. Я з дитинства люблю теплі, лагідні вересневі дні (7. Ц.). 12. Ой, Тарасе, якби встав ти, знову повний сили, Та поглянув на Вкраїну, наш Кобзарю милий! {Я. Куп.). 13. О Руська земле! Вже далеко за горою ти! (Сл.). 14. Дуже я люблю кіно (ТО. 3.). 15. Приколисаний чарівною тишею, свіжістю води і лугу, Тим-ко був настроєний на думки і згадував усе близьке його серцю (/>• Т.).

Вправа 116. Прочитайте пари речень. Поясніть, чим вони відрізня­ються.

1. У нашій групі навчається тридцять студентів. У нашій групі навчається студентів тридцять. 2. Заходить ніч. Ніч захо­дить. 3. Мій брат — учитель. Учитель — мій брат. 4. Зелена ягода. Ягода зелена. 5. Стомлені очі. Очі стомлені. 6. Сьогодні ми йдемо в кіно. В кіно ми йдемо сьогодні. 7. Юнак розплю­щив очі. Очі розплющив юнак. 8. Вірш він написав чудовий. Він написав чудовий вірш.

Вправа 117.Прочитайте вірш Лесі Українки «Досвітні огні» або «Співець». Випишіть речення зі зворотним порядком слів. Усно поясніть стилістичну роль інверсії.

Вправа 118.Поділіть речення на тему і рему. Якщо це неможливо, поясніть, чому. Назвіть найважливіші способи виділення реми в україн­ській мові. Який зв'язок між актуальним і синтаксичним членуванням речення?

1. Сонце ходило в надвечір'ї і сліди залишило рожеві окрай хвиль (Н. 77.). 2. Пригасає над горами день (В. О.). 3. І осінні далі сумну мелодію навіяли мені (Ті. Сим.). 4. В роботі — вся краса людини, найвища істина життя (М. Синг.). 5. Враз на-і омлений вечір зітхнув і на землю осів, І туман покотив різно-


барв'я осінньої туги (Я. П). 6. Тільки часом у многоголоссі, В суєті поїздів і авто Спалахне твоє біле волосся, Сірі очі і каре пальто (В. Сим.). 7. Щось тривожне і знадливе в осені. 8. Неж­даний сніг — на перші квіти. 9. А любисток горить зелено (З те. Н. Півторацької). 10. Думи визбирую, мов зерно (В. Ст.). 11. ... Цвіте небокрай (В. Сос). 12. Вогні і темрява. Дощі й сонце. Сніги і морози (В. Б.). 13. Зітхає море (О. Донч.). 14. Тиша в хаті. 15. У хаті поночі. 16. Степ... Ніч... Десь у хлібах кричав перепел. 17. Настала зима. Почалися сильні морози {З те. А. Головка).

Вправа 119.Побудуйте кілька речень, у яких порядок слів не можна змінити, не порушивши смислу речення. Усно поясніть, у яких випадках це відбувається.

ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ

§ 49. Поняття про просте ускладнене речення

Ускладнене речення— особливий структурний різновид простого речення. Під ним розуміють таке просте речення, яке ускладнюється однорідними членами, звертанням, відокремле­ними зворотами, вставними і вставленими конструкціями. Та­ким чином, просте ускладнене речення може мати у своєму складі різні способи ускладнення, які не можуть бути зведені до одного спільного знаменника.

Прості ускладненіречення досить різноманітні за складом. Вони посідають проміжне місце між простими і складними ре­ченнями. За структурою до простих речень ближчі речен­ня, ускладнені однорідними членами та звертаннями, до склад­них — зі вставними і вставленими конструкціями. Центральне місце посідають речення з відокремленими членами. Щоправ­да, щодо місця речень з однорідними присудками у загаль­ному ланцюжку структури речення в синтаксичній літературі існують різні погляди. Так, у європейській граматичній тра­диції, до якої схильні приєднатися й деякі вітчизняні синтак­систи, речення з однорідними присудками, вираженими дієсло­вом, при одному підметі розглядаються як один з різновидів складного речення, що дістав назву «стягнене речення». Проте цей погляд слід вважати безпідставним, оскільки предикатив­ний центр, що є організуючим засобом будь-якого речення, в них все-таки один.


РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ§ 50. Поняття про однорідні члени речення

Однорідниминазивають такі члени речення, які, перебува­ючи в однакових синтаксичних відношеннях з одним членом речення, виконують у ньому одну синтаксичну функцію й об'єд­нуються між собою сурядним зв'язком. Однорідні члени речен­ня :— категорія синтаксична. Найважливіші ознаки одно­рідності — спільність синтаксичних функцій і зв'язок з тим са­мим членом речення. Ряди слів, об'єднаних сурядним зв'язком, виникають лише в реченні, поширюючи у своєрідний спосіб його структуру. Скільки членів речення не містив би перелік, кожен з них і всі разом займають ту саму синтаксичну позицію, тобто є одним членом речення.

Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні чле­ни речення: 1) підмети: Та сльози, ані жаль, ні Ціль пекучий тіла, ані прокляття нас не відтягли від діла (І. Ф.); Чорніє поле, і гай і гори (Т. Ш.); / роси, і птиці, і трави з зорею вітають мене (В. Сос): Зацвіли усі діброви, і долини. гд^гм(М.С); 2) присудки: Сердешний звір перекидався, плигав, вертівся і качався (І. К.); Довкола мене гриміло, ревло, клекотіло (І. Ф.); Потім бігав по людях, розпитував, пускав поголоски (М. К.); Річка синіє, зітхає, сміється (М. Р.); 3) додатки: Кобзарі нам розказали прр_вшни, ЇШ931ЦРМ., прщпяжке лихоліття,_пр_о_лютіїкари (Т. Ш.); Бла­китна імла долини повила далекі села, г_ори, сади (М. К.); Опишу я весну, гори, голубого моря даль. (О. Г.); 4) означення: А надворі блищало ясне, весняне, веселе сонечко (І. Н.-Л.); Стояла тиха, тепла, красива ніч (Я. Б.); Уявляється мені степ._Ши2<жий1 не­обмежений, незайманий степ (М. К.); А маки процвітають і білим, і сивим, і червоним квітом (М. В.); Понад морями проляга­ють тіні журби й тривоги, спогадів і снів (Л. Д.); 5) обставини: Справа, зліваі спереду_стояли озера й озера (А. Ш.); Надселамц, Щйли19ми,лу^щі_ (плинами^елика хмара йшла (Л.Г.); Гаря­чий дух іде від зе^^небд^з_мо2я[ОЛ._К.).

Однорідні члени можуть бути непоширеними (простими), що виражені окремими словами з прийменниками або без них і поєднані сполучниками чи однією лише інтонацією (пор.: Зацвіли груші і яблуні. Заспівали, защебетали пташки. — М. В.) і поширеними, що мають при собі пояснювальні слова (напр.: По небі літали вогняні стріли, червоні змії, цілі клубки полум'я. — М. К.), причому в тому самому реченні поряд мо­жуть стояти як непоширені, так і поширені однорідні члени (напр.: Подивилась Олеся, подумала, зачинила віконце й вийшла.

м. к.).------------------------ ~


Здебільшого однорідні члени речення виражені однією час­тиною мови й однаковими її формами, але можуть бути й морфологічно різнорідними, тобто вираженими різними части­нами мови та різними формами їх. Так, у реченні Говорила моя бщдтщдрібно, швидко, тожшісопрано^перебшаючи себе раз у раз (Л. У.) однорідні обставини способу дії виражені прислівни­ками {дрібно, швидко), іменником {сопрано) та дієприслівником {перебиваючи); пор. також однорідні означення в реченні А душа нашої людини проста, без хитрощів (О. Корн.), виражені прик­метником {проста) та іменником з прийменником {без хит­рощів).

В одному реченні може бути не один, а кілька рядів одно­рідних членів. Наприклад, у реченні Легка, біла, п£озорл по­стать, що з обличчя нагадує Мавку, з 'являється з-за берези і схиляється над Лукашем (Л. У.) два ряди однорідних членів: означення легка, біла, прозора відносяться до підмета постать і присудка з 'являється й схиляється.

§ 51. Засоби вираження однорідності

Синтаксична однорідність знаходить формальний вияв у своєрідній інтонації однорідності та в сурядних сполучниках, які є також засобом вираження сурядних зв'язків. Щоправда, сурядні сполучники можуть бути й відсутні (в такому випадку маємо безсполучникове поєднання однорідних членів), але пе­релічувальна інтонація завжди супроводжує однорідні члени речення і є одним з найважливіших засобів вираження, оформ­лення однорідності.

Перелічувальна інтонаціявиражається в однаковій силі тону вимови однорідних членів, посиленні наголосу на кожному з них, наявності єднальних пауз як за відсутності сполучників, так і за їх повторення. Так, у реченні з поширеними однорідни­ми присудками Мавка йде до калини, II швидко ламає на ній черво­ні китиці ягід, II звиває собі віночок, II розпускає собі коси, II квітчається вінком II і склоняється перед Лісовиком (Л. У.) має­мо шість ритмо-мелодичних відрізків, що відділяються один від одного єднальними паузами, які є водночас і засобом об'єднан­ня цих відрізків у єдине ціле, а в центрі їх перебувають логічно наголошені однорідні присудки, виражені дієслівними форма­ми теперішнього часу {йде, ламає, звиває, розпускає, квітчаєть­ся, склоняється); пор. також речення з однорідними підметами й однорідними присудками: Весь степ, і лиман, і озеро, і море все закуталось у якийсь чарівний тихий світ, повилось прозорчас­тим сивим туманом (І. Н.-Л.); Встала весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком укрила (Т. Ш.).


Важливим граматичним засобом вираження однорідності є сурядні сполучники,які залежно від того, які відношення вони виражають, поділяються на єднальні, протиставні, розділові й зіставні. До єднальнихналежать / (й), та, що можуть виступа­ти і як одиничні, і як повторювані, і повторюваний сполучник ні... ні, ані... ані. У реченнях з двома і більше однорідними чле­нами одиничні сполучники і, та можуть виконувати замикаль­ну функцію, надаючи переліку вичерпності: Могла створити чудо це людина Во ім'я миру, щастя і весни (В. Сос); Це буде довга книга, і ніхто в ній не плакатиме, як плакав Данило, бать­ко його, дід та прадід (Ю. Я.). Сполучник і (й) може поєднувати однорідні члени й попарно: Тополі і пальми, кедри посокори тебе зустрінуть з висоти (С. К.). Якщо сполучник / повторюється перед кожним однорідним членом речення, то перелік є неза-- вершеним. Така група однорідних членів називається вільною, незамкненою: / барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна зем­лю (Т. Ш.). Повторюваним може бути єднальний сполучник та, але він не вживається перед першим однорідним членом: Див­люся: так буцімто сова летить лугами, берегами, та нетрями, та глибокими ярами, та широкими степами, та байраками (Т. Ш.). Повторюваний сполучник ні... ні {ані... ані, ні... ані) вжи­вається в заперечних реченнях для підсилення заперечення: Нехай ні жар, ні холод не спинить вас (І. Ф.).

До єднальних тісно прилягає група так званих приєднуваль­них сполучників /, та, а й {та й, ще й, і навіть), які властиві переважно розмовному мовленню, хоча трапляються й у ху­дожній літературі: Ждала, ждала мене ненька та й плакати ста­ла (Т. Ш.).

До протиставнихналежать сполучники а, але, та (в значенні але), тільки, проте, однак, хоч, зате, які вживаються як оди­ничні, хоч... але, хоч... проте, хоч... зате, що вживаються як парні. Вони утворюють замкнені двокомпонентні конструкції: Червоніє білолиций, горить, а не сяє (Т. Ш.); У хаті тепло, тихо, хоч і неясно (П. М.); Світить та не гріє сонце золоте (Я. Щ.).

До протиставних тісно прилягають зіставнісполучники як... так і, не тільки {не лише. ..а/ але) й, не то щоб... а, не так і... як, що вживаються як парні: Се був не стільки вирок, скільки порив (Л. У.); Олександр Довженко був не тільки глибоким національ­ним художником, але й палким патріотом (М. Р.).

До розділовихналежать сполучники або, чи, хоч, які, вжива­ючись як одиничні або парні, означають, що з названих одно­рідних понять можливе якесь одне: У кожного з нас є дома абодружина, або діти, або мати, або наречена (О. Г.); Галя або шиє, або й собі пряде на прядці (П. М.); Хто ти, мрія чи сон? (Л. У.). Повторювані сполучники то... то, не то... не то, чи... чи вка-


зують на зміну явищ або подій: Не то сон, не то забуття склепляло повіки (М. К.); Йшли далі то мовчки, то розмовляли

(М.К.).

Однорідні члени речення нерідко супроводжуються узагаль­нювальними словами,які також є важливим засобом органі­зації однорідності. Узагальнювальні слова об'єднують в одну групу ті предмети, ознаки, дії, які перелічуються як однорідні члени речення. Ними здебільшого виступають займенники та прислівники все, ніхто, ніщо, нічого, всякий, кожний, скрізь, ніде, ніколи, а також окремі іменники, прикметники і словосполу­чення. Однорідні члени речення й узагальнювальні слова ви­ступають у реченні в тій самій синтаксичній функції, тобто уза­гальнювальні слова завжди є тими самими членами речення, що й однорідні члени. Граматично ж однорідні члени речення щодо узагальнювальних слів є уточнювальними словами.

Узагальнювальні слова вживаються при однорідних членах речення, які пов'язуються перелічувальною інтонацією (без сполучників) або єднальними сполучниками й інтонацією, а зрідка — розділовими сполучниками й інтонацією: / підходять усі по черзі: то дівчина жива, то хлопець стрункий, то веле­тень гордий...(Д. Ч.). Щодо однорідних членів узагальнювальні слова можуть знаходитися як у препозиції, так і в постпозиції: Усе блищало на ньому: руде волосся, густе ластовиння, чищена цеглою мідь (І. Ф.); Сором, досада, злість усе разом прилило йому в голову (П. М.); На йому була проста одежа: широкі крамні сині штани, біла сорочка й чорна смушкова шапка (І. Н.-Л.); І мо­ре, і озеро, і синій високий його берег, і широкий степ усе було залите гарячим маревом (І. Н.-Л.); Він бачив її скрізь: і в про­зорій, як скло, і, як скло, дзвінкій хвилі, і в гарячому, блискучому на сонці камені (М. К.); На річці, в лісі, на полі — усюди німо, тихо (П. Т.). При узагальнювальних словах залежно від по­зиції можуть вживатися тире (якщо вони стоять у постпозиції: Кожен кущик, горбок, долинка, кожна стежечка все це було йому знайоме, промовляло до його. — М. К.) або двокрапка (якщо вони знаходяться у препозиції: Вони всіляко підступали до Іва­на: і щирістю, і насмішками, і жартами, і направду (І. Ф.); Не­суть пани осаули козацькую збрую: Литий панцир порубаний, шаблю золотую, три рушниці-гаківниці і три самопали (Т. Ш.). У реченнях із узагальнювальними словами у препозиції після узагальнювального слова голос трохи знижується, робиться пауза, після якої однорідні члени вимовляються з перелічуваль­ною інтонацією. Якщо ж узагальнювальне слово стоїть у пост­позиції, то на останньому з однорідних членів голос підвищуєть­ся, робиться пауза, а узагальнювальне слово вимовляється з сильним підвищенням голосу.


§ 52. Однорідні і неоднорідні означення

Узгоджені означення, виражені прикметниками і дієприк­метниками, характеризуючи спільний для них член речення, мо­жуть бути однорідними і неоднорідними. Одноріднимиозна­чення є тоді, коли кожне з них безпосередньо характеризує озна­чуваний іменник. Вони пов'язані між собою інтонацією перелі­чування, і між ними можна поставити сполучник і. Зазвичай однорідні означення можуть характеризувати предмет з яко­гось одного боку, хоча можуть вказувати і на різні видові ознаки, поєднані спільною ознакою у реченні. Наприклад, у реченні Міцних, вузлуватих, потрісканих рук Не спинить ні гамір, ні гомін, ні стук (М. Р.) різні видові ознаки {міцні, вузлу­ваті, потріскані) характеризують поняття з однією родовою ознакою «робочі руки».

Неодноріднимиозначення є тоді, коли вони, відносячись до якогось іменника чи субстантивованого слова, пояснюють його з різних сторін: Косарі вмиваються до сонця чистою студеною водою з голубої доброї криниці (М. Р.). Щоправда, в художній літературі однорідними нерідко бувають слова з переносним значенням — епітети, метафори тощо: Холодний, колючий вітер гнав низько над землею важкі олов'яні хмари (В. Куч.).

§ 53- Деякі інші явища, пов'язані з однорідними членами речення

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Гриф надано Міністерством освіти і науки України лист від червня р... Видано за рахунок державних коштів Продаж заборонено...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Список рекомендованої літератури

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Предмет синтаксису
Синтаксис є складовою частиною вчення про граматичну будову мови, до якого входить також морфологія. Проте якщо морфологія за об'єкт вивчення має слово, зокрема його будову, форми і граматичні кате

Словосполучення як синтаксична одиниця
Словосполучення — це така синтаксична одиниця, що утво­рюється поєднанням двох або більше повнозначних слів, пов'я­заних між собою підрядним зв'язком і певними лексико-гра­матичними відношеннями і

II. На прощання
Прощай, моя мила! Ти юність згадала мені... Космеєю сонця цвіла ти в моєму вікні. Прощай, моя мила, буває усе на віку. Ти цвітом горітимеш вічно в моєму рядку! Ти гордою мальвою сход

II. Крапелина доброти
Назустріч сонцю. Все вищі й гарніші. А я даленію, все менша й маліша, неначе кульбабка, уже відцвіла й облетіла, і в світі лишила крапелину доброти... О. Зорич

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
§ 22. Другорядні члени речення і принципи їх класифікації Члени речення, що граматично залежать від головних чле­нів, доповнюючи або пояснюючи їх у тому чи тому відношен­ні, або від реченн

Вправа 72.Перепишіть речення. Підкресліть слова, які мають при собі означення, та самі означення. Дайте повну письмову характеристику цих
означень (узгоджене — неузгоджене, непоширене — поширене, препози­тивне — постпозитивне; морфологічне вираження). 1. Осінь віє смутними вітрами. В такі вітри опадає кора з висохлого д

ГОЛОВНИЙ ЧЛЕН ЯКИХ СПІВВІДНОСНИЙ
З ПРИСУДКОМ § ЗО. Особові й безособові односкладні речення Односкладні означено-особові, неозначено-особові, узагаль­нено-особові речення, які містять певну вказі

З ПІДМЕТОМ
§ 36. Поняття про односкладні речення, головний член яких співвідносний з підметом До односкладних речень, головний член яких співвідносний з підметом, належить невелика група речень, об'є

Список рекомендованої літератури
Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис. — К., 1993. — С. 100—105. Вихованець І. Р. Городенська К. Г., Грищенко А. П. Граматика української мови. — К,

ПОРЯДОК СЛІВ У ПРОСТОМУ РЕЧЕННІ
§ 44. Поняття про порядок слів Порядокслів — це розташування слів у реченні, взаємне роз­міщення членів речення, яке має синтаксичне, семантичне і сти­лістичне значення.

Форми присудка при однорідних підметах
Якщо однорідні підмети пов'язані єднальними сполучника­ми або інтонацією, то форма присудка залежить від порядку слів. 1) Присудок ставиться у формі множини у таких випадках: а) після одно

Прийменники при однорідних членах речення
При однорідних членах речення, виражених іменниками, займенниками, а також субстантивованими словами, можуть вживатися повторювані й неповторювані прийменники. Той самий прийменник може не повторюв

РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ДРУГОРЯДНИМИ ЧЛЕНАМИ
§ 56. Поняття про відокремлення Відокремлення — це семантичне (змістове) та інтонаційне виділення другорядних членів речення з метою посилення їх змісту і значення, надання їм певної самос

РЕЧЕННЯ, УСКЛАДНЕНІ ВСТАВНИМИ І ВСТАВЛЕНИМИ КОНСТРУКЦІЯМИ
§ 6і. Загальні поняття про вставні і вставлені конструкції Речення можуть ускладнюватися різними словами, словоспо­лученнями й реченнями, які, не входячи до складу речення як його члени, н

Список рекомендованої літератури
Вихованець І. Р., Городенська К. Г., Грищенко А. П. Граматика україн­ської мови. — К., 1982. — С. 184—193. Грамматика русского язьїка. Синтаксис. — М., 1954. — Т. 2; ч. 2.

СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ ЯК СИНТАКСИЧНА ОДИНИЦЯ
§ 64. Поняття про складне речення Складне речення порівняно з простим—синтаксична одини­ця вищого порядку. Воно складається з двох чи більше предика­тивних частин (організуючих центрів), к

КЛАСИФІКАЦІЯ СКЛАДНОСУРЯДНИХ РЕЧЕНЬ
§ 69. Складносурядні речення з єднальними сполучниками До єднальних сполучників у сучасній українській літера­турній мові належать і (й), та, та й, ні... ні, як... так. У складно­су

СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ
§ 74. Загальні поняття про складнопідрядне речення Складне речення, що складається з двох або більше преди­кативних одиниць, поєднаних в єдине семантичне й граматичне ціле підрядним зв'язк

Список рекомендованої літератури
Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис. — К., 1993. — С. 279—354. Вихованець І. Р., Городенська К. Г., Грищенко А. П. Граматика україн­ської мови. — К., 1982.

БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ
§ 90. Загальні відомості Поряд зі складними реченнями, в граматичній організації яких найважливішу роль відіграють сполучники, у мовленні широко представлені також складні речення, предика

НАДФРАЗНА ЄДНІСТЬ, АБО СКЛАДНЕ СИНТАКСИЧНЕ ЦІЛЕ
§ 109. Поняття про надфразну єдність, або складне синтаксичне ціле Як слово повністю розкриває своє значення тільки у зв'язку з іншими словами, тобто у словосполученні і реченні, так і ре­

Типи розділових знаків
Розрізняють два основні типи розділових знаків: 1) віддільні, або відділяючі, за допомогою яких розмежовуються сусідні речення, однорідні члени речення тощо (крапка, знак оклику, знак питання, крап

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
А. Г. А. Головко В. Кол. А. Д. А. Демиденко В. Колод. А. І. А. Іщук В. Кор. А. К. А

II н и мил ь не її и дії її її я
Бевзенко Степан Пилипович, Литвин Любов Петрівна, Семеренко Ганна Василівна Сучасна українська мова Синтаксис Видано за р

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги