рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

II. На прощання

II. На прощання - раздел Программирование, Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено Прощай, Моя Мила! Ти Юність Згадала Мені... Космеєю Сонця Цвіл...

Прощай, моя мила! Ти юність згадала мені... Космеєю сонця цвіла ти в моєму вікні. Прощай, моя мила, буває усе на віку. Ти цвітом горітимеш вічно в моєму рядку! Ти гордою мальвою сходь у світанки п'янкі. Далеко від мами зустрінуться люди... Які? Далеко від хати, від Росі, від саду, і все ж... Зорю-Україну ти в серці своїм збережеш?!

Добре бачить тільки серце Екзюпері

Нескорену силу —

барвінку з собою візьми.

І душу ніколи

не бійся облити слізьми.

Живи переможно,

долаючи відстаней щем.

Я вірю й надіюсь —

з тобою зустрітись іще...

Ти вибери друзів, —

ти вибери вірних собі,

Червоним і чорним

ти виший зажурений спів.

І мамі вклонися

за серце її золоте,

За те, що навчила іти із добром

до людей... (Н. Півторацька).

Вправа 39. Перепишіть. Підкресліть спонукальні речення. Визначте відтінки спонукання до дії.

1. — Записка? Де? Від кого? Яка? Покажи негайно! (Я. 3.).

2. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше (Я. те.).

3. Експонати руками не чіпати! 4. Ти послухав би, що він каже
(О. К.). 5. А гляньте, лишень, що воно тюпає лугом? 6. — То-


пись, топись, одною гадиною менше буде, — припрошувала її з берега Орися. — Так і знай: побачу ще раз із Тимком — очі кислотою повипікаю. 7. Приліг би та задрімав трохи,—томила­ся вона серцем біля чоловіка. — Вважай, біля тих корів накру­тився, що й ніженьки мліють. 8. Пропуск є?.. — Є. Відкривай. — Давай сюди папір (3 те. Г. Тютюнника).

Вправа 40. Прочитайте речення, знайдіть серед них окличні. Потре­нуйтеся читати їх виразно. Прокоментуйте особливості інтонації залежно від змісту речень.

1. Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод не спинить вас! (/. Ф.). 2. Я довго, Петре, думав над цим і додумався ось до чого: не можна просьбою — бери силою! Бийся! борися, — а бери, добувай! (Я. М.). 3. — Що? — закричав Гнат. — Геть! Я тут закон! (Г. Т.). 4. Ану! Бо як бухну, так і очима блимнеш. — Ну-ну, без жартів (Я. 3.). 5. Від себе відштовхнув гонець По вінця повний поставець: «Ні, я не буду з вами пить! Ідіть од мене! Геть ідіть!» (М. Б.). 6. Світ, крики і захват в очах!.. (Газ.). 7. Глянь, де вода! — Ого-го! Далеченько (О. Г.). 8. Ой ви, сльози, дрібні сльози! Ви змиєте горе (Т. ПІ.). 9. Не вмерло Слово у народі і Кобзаря палка любов! (Я. Я.). 10. Половіють жита! (К. Ч.). 11. О, як солодко пахне ласкава земля чебрецем і поли­ном (М. Ор.). 12. Світ який — мереживо казкове!.. Світ який — ні краю, ні кінця (В. Сим.).

Вправа 41. Схарактеризуйте речення за метою висловлювання та емо­ційним забарвленням. Поясніть вживання розділових знаків у кінці ре­чень.

1. Ні, се не портрет, Се в місячнім світлі зимової ночі Стоїть він, живий, наш великий Поет! Стоїть і з докором хита голо­вою... Мій Боже! Либонь, він говорить зі мною?! (М. Ворон.).

2. Ах, скільки срібних мрій літає! В які слова людські їх влить?!

3. Воля!? Воля!? Сниться, може? 4. Швидше б ранок! Чом так
тихо на селі?! 5. Гніздо? Чи хмари і вітри, і сизі гори, і яри? Чи
тиха радість і зітхання, чи море мук і раювання!? (З те. О. Оле­
ся).
6. Той, кого навчила ти літати, з піднебесся зроду не впаде!
(А. М.). 1. Хто не зріс між вами, не зрозуміє вас! (Л. У.). 8. Про­
щай, кохання білокриле, і сум нічний, і сяйво днів! (М. Р.). 9. Чо­
лом тобі, життя стражденне! Хай стисне зранена рука, Як меч,
перо своє натхненне! Хай сяє нам благословенне Ім'я славетно­
го Франка! (М. Ворон.).

Вправа. 42. Перепишіть. Підкресліть граматичні основи речень. Ви­значте їх тип за будовою (просте чи складне). З'ясуйте відмінність між ними.

1. Доцвітають кульбаби. Вранці гори димлять, а на травах блискуча роса. Відчуваєш — болить, наче рана відкрита, душа.


І дорога кудись поспіша (В. О.). 2. Як срібнотіло трави полягли: торкнись рукою — вмиються сльозою. Кришталь намиста до­щових краплин дзвенить навкіл тендітною красою. І дощ... І шлях... І ти на мить завмер. Душа розквітла радістю неждано, а дощ шумить, клопочеться, пере — немов з душі змиває все погане... 3. Лиш дитинства поріг задивився у небо високе. Може, й щастя оце, що в дитинства є царство своє... (З те. Я. Півто-рацької).). 4. Поблідла свічка. В хату входить сонце. І світиться калина самоцвітом, і дихає теплом той житній хліб, і загорівсь узір на рушникові... Усе живе у променях живих! (Я. Я.).

Вправа 43. Визначте граматичну основу кожного речення. Поясніть, які з них двоскладні, а які — односкладні.

1. Пахне м'ята холодна... По вінця гіркоти налито. І дорога між гір повилась, як змія на хвості (В. О.). 2. І осінні далі сумну мелодію навіяли мені (В. Сим.). 3. Вишиває осінь на канві зе­леній золоті квітки. 4. Сум. Безнадійність. Руїни (З те. О. Оле­ся). 5. В зимовий вечір свічі запалю. 6. Не спіши свою душу відда­вати печалі. 7. Світло золотого сподівання пронесла я гордо крізь жалі (3 те. Я. Півторацько'і). 8. Переболіло, переклекоті-ло. Я вас люблю в розлуці ще сильніш (О. Куг.). 9. І знову зустріч. Спокій. Радість. Тиша (О. Куг.). 10. Насунуло під вечір хмаровище. Заблискало. Дощ, як з відра, полив (Д. Г.). 11. Ди­тинно-мудрі погляди конвалій (/. Павл). 12. На довгій ниві днина не одна завіяним зерням скотилась в осінь. 13. Люблю старі дво­ри! А як тривожно їм. Знесуть вже скоро: йдуть мікрорайони! 14. Біля літньої пічки затишно. Підкладаю бадилля спроквола (З те. К. Чернишова). 15. І все сліди, сліди, і все сніги, сніги. Папір і тиша. І потреба слова. 16. Нема чим дихать. Тяжко. Прокидаюсь (3 те. Я. Нікуліної).

Вправа 44. Визначте всі члени речення. Поясніть різницю між непо-ширеними і поширеними реченнями.

1. Небо скуйовджене і розколисане дрантя спустило на темні бори. 2. Умань! Добра ласкава Умань. 3. Тиша хмарою про-плива. Тиша важчає. 4. Розлогі верби. Затишок і тіні (3 те. В. Симоненка). 5. Сонце ходило в надвечір'ї і сліди залишило рожеві окрай хвиль. 6. Засвітилася черлено писанка в долоні {З те. Н. Нікуліної). 7. Іду стежиною. 8. Зацвітають жита. 9. Хо­лодний вітер душу пронизав. 10. Грайливо в'юниться вода ліло­во-синіми стрічками (3 те. К. Чернишова).

Вправа 45. Розмежуйте повні і неповні речення, мотивуйте свій вибір.

1. Галява простора. За лісом, наче скибка кавуна, ущербний місяць. Мла напівпрозора. Ступити хочу. Перехопило дух. Жахлива мить! (М. Д.-Х.). 2. Замело, засніжило навколо. 3. Нежданий сніг—на перші квіти. 4. Щось тривожне і знадли-


ве в осені (3 те. Я. Півторацько'і). 5. Світає. Вечоріє. Крик на­вколо (В. Г.). 6. На мертвих мовах — німоти печать (Я. Я). 7. Дитячі оченята, далебі, перед тобою — совістю святою (В. М.). 8. Бузиною пропахли дні погрозові (К. Ч.). 9. А обабіч шляху з тихим шумом хлюпались зелені хвилі хлібів. Плинули, плинули... 10. Тиша в хаті. У хаті поночі (3 те. А. Головка). 11. Десь при вечірньому столі — батьків моїх тужіння згорьо-ване (В. Ст.).

Вправа 46. Прочитайте. Випишіть прості речення. Дайте їм повну ха­рактеристику за структурними ознаками: 1) двоскладне чи односкладне; 2) непоширене чи поширене; 3) повне чи неповне.

І. 1. Вирує день у буйному гіллі, у чорних блискавицях лас­тівок бентега вітру молодого грає — це на землі. В задумі неба, розімлілого від спеки, де вицвілу блакить до обріїв розлито, стоять соборами високі білі храми в сріблясто-перламутровій оздобі — це над світом. І марення степів, і гомінливе місто, в своїм неспокої довіку незбагненне, — все світло й тінь! З них зіткана земля, і зшите з них безмежне небо — це круг мене. 2. Застиглий дим осінніх вечорів мені навіює прозорість смут­ку. Холоне зір від срібних кольорів, і паморозь ляга на теплу серця грудку. Ген вже роки, мов прибрані поля, відлунюють дзвінкою далечінню. Лиш спогад-птах, що лине звідтіля, бува, майне в душі збентеженою тінню (3 те. К. Чернишова). 3.1 дже­рело замерзло. Зимно так... І хуга серце обіймає сумно. І ко­си Мавки в сніговій задумі... Та тільки в серці ще квітує мак (Я. Я).

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Гриф надано Міністерством освіти і науки України лист від червня р... Видано за рахунок державних коштів Продаж заборонено...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: II. На прощання

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

Предмет синтаксису
Синтаксис є складовою частиною вчення про граматичну будову мови, до якого входить також морфологія. Проте якщо морфологія за об'єкт вивчення має слово, зокрема його будову, форми і граматичні кате

Словосполучення як синтаксична одиниця
Словосполучення — це така синтаксична одиниця, що утво­рюється поєднанням двох або більше повнозначних слів, пов'я­заних між собою підрядним зв'язком і певними лексико-гра­матичними відношеннями і

II. Крапелина доброти
Назустріч сонцю. Все вищі й гарніші. А я даленію, все менша й маліша, неначе кульбабка, уже відцвіла й облетіла, і в світі лишила крапелину доброти... О. Зорич

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
§ 22. Другорядні члени речення і принципи їх класифікації Члени речення, що граматично залежать від головних чле­нів, доповнюючи або пояснюючи їх у тому чи тому відношен­ні, або від реченн

Вправа 72.Перепишіть речення. Підкресліть слова, які мають при собі означення, та самі означення. Дайте повну письмову характеристику цих
означень (узгоджене — неузгоджене, непоширене — поширене, препози­тивне — постпозитивне; морфологічне вираження). 1. Осінь віє смутними вітрами. В такі вітри опадає кора з висохлого д

ГОЛОВНИЙ ЧЛЕН ЯКИХ СПІВВІДНОСНИЙ
З ПРИСУДКОМ § ЗО. Особові й безособові односкладні речення Односкладні означено-особові, неозначено-особові, узагаль­нено-особові речення, які містять певну вказі

З ПІДМЕТОМ
§ 36. Поняття про односкладні речення, головний член яких співвідносний з підметом До односкладних речень, головний член яких співвідносний з підметом, належить невелика група речень, об'є

Список рекомендованої літератури
Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис. — К., 1993. — С. 100—105. Вихованець І. Р. Городенська К. Г., Грищенко А. П. Граматика української мови. — К,

ПОРЯДОК СЛІВ У ПРОСТОМУ РЕЧЕННІ
§ 44. Поняття про порядок слів Порядокслів — це розташування слів у реченні, взаємне роз­міщення членів речення, яке має синтаксичне, семантичне і сти­лістичне значення.

Список рекомендованої літератури
Вихованець. І. Р. Граматика української мови. Синтаксис. — К., 1993. — С. 46—57. Курс сучасної української літературної мови: У 2 т. / За ред. Л. А. Була- ховського.

Форми присудка при однорідних підметах
Якщо однорідні підмети пов'язані єднальними сполучника­ми або інтонацією, то форма присудка залежить від порядку слів. 1) Присудок ставиться у формі множини у таких випадках: а) після одно

Прийменники при однорідних членах речення
При однорідних членах речення, виражених іменниками, займенниками, а також субстантивованими словами, можуть вживатися повторювані й неповторювані прийменники. Той самий прийменник може не повторюв

РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ДРУГОРЯДНИМИ ЧЛЕНАМИ
§ 56. Поняття про відокремлення Відокремлення — це семантичне (змістове) та інтонаційне виділення другорядних членів речення з метою посилення їх змісту і значення, надання їм певної самос

РЕЧЕННЯ, УСКЛАДНЕНІ ВСТАВНИМИ І ВСТАВЛЕНИМИ КОНСТРУКЦІЯМИ
§ 6і. Загальні поняття про вставні і вставлені конструкції Речення можуть ускладнюватися різними словами, словоспо­лученнями й реченнями, які, не входячи до складу речення як його члени, н

Список рекомендованої літератури
Вихованець І. Р., Городенська К. Г., Грищенко А. П. Граматика україн­ської мови. — К., 1982. — С. 184—193. Грамматика русского язьїка. Синтаксис. — М., 1954. — Т. 2; ч. 2.

СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ ЯК СИНТАКСИЧНА ОДИНИЦЯ
§ 64. Поняття про складне речення Складне речення порівняно з простим—синтаксична одини­ця вищого порядку. Воно складається з двох чи більше предика­тивних частин (організуючих центрів), к

КЛАСИФІКАЦІЯ СКЛАДНОСУРЯДНИХ РЕЧЕНЬ
§ 69. Складносурядні речення з єднальними сполучниками До єднальних сполучників у сучасній українській літера­турній мові належать і (й), та, та й, ні... ні, як... так. У складно­су

СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ
§ 74. Загальні поняття про складнопідрядне речення Складне речення, що складається з двох або більше преди­кативних одиниць, поєднаних в єдине семантичне й граматичне ціле підрядним зв'язк

Список рекомендованої літератури
Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис. — К., 1993. — С. 279—354. Вихованець І. Р., Городенська К. Г., Грищенко А. П. Граматика україн­ської мови. — К., 1982.

БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ
§ 90. Загальні відомості Поряд зі складними реченнями, в граматичній організації яких найважливішу роль відіграють сполучники, у мовленні широко представлені також складні речення, предика

НАДФРАЗНА ЄДНІСТЬ, АБО СКЛАДНЕ СИНТАКСИЧНЕ ЦІЛЕ
§ 109. Поняття про надфразну єдність, або складне синтаксичне ціле Як слово повністю розкриває своє значення тільки у зв'язку з іншими словами, тобто у словосполученні і реченні, так і ре­

Типи розділових знаків
Розрізняють два основні типи розділових знаків: 1) віддільні, або відділяючі, за допомогою яких розмежовуються сусідні речення, однорідні члени речення тощо (крапка, знак оклику, знак питання, крап

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
А. Г. А. Головко В. Кол. А. Д. А. Демиденко В. Колод. А. І. А. Іщук В. Кор. А. К. А

II н и мил ь не її и дії її її я
Бевзенко Степан Пилипович, Литвин Любов Петрівна, Семеренко Ганна Василівна Сучасна українська мова Синтаксис Видано за р

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги