· перерахований
· інтервальний
Структуровані типи
· масиви
· множини
· записи
· файли
· рядки символів
Крім перерахованих є ще два типи даних:
· процедурний
· об’єктний
З групи скалярних типів можна виділити порядкові типи, які характеризуються такими властивостями:
· всі можливі значення порядкового типу є обмеженою впорядкованою множиною
· до довільного порядкового типу можна застосувати стандартну функцію Ord, яка, як результат, повертає порядковий номер конкретного значення у даному типі
· до довільного порядкового типу можна застосувати стандарті функції Pred та Succ, які повертають, як результат, наступне або попереднє значення відповідно
· до довільного порядкового типу можна застосувати стандартні функції Low та High, які повертають найбільше та найменше значення величин даного типу
Стандартні типи даних.
Розглянемо детальніше найбільш вживані стандартні типи змінних. До них стосуються цілі типи, дійсні, символьний та адресний.
Цілі типи.
Визначають константи, змінні та функції, значення яких реалізується множиною цілих чисел, що припустимі у даній ЕОМ.
| Тип | Діапазон значень | |
| Shortint | -128 ... 127 | |
| Integer | -32768 ... 32767 | |
| Longint | -2147483648 ... 2147483647 | |
| Byte | 0 ... 255 | |
| Word | 0 ... 65535 |
Арифметичні операції
Над цілими операндами можна виконувати такі арифметичні операції:
| Операція | Знак операції | Тип результату |
| Додавання | + | цілий |
| Віднімання | – | цілий |
| Множення | * | цілий |
| Ділення | / | дійсний |
| залишок від ділення | Mod | цілий |
| Ціла частина від ділення | Div | цілий |
Наприклад:
2+2=4 5 ‑ 3=2 13 div 5 =2 13 mod 3 = 1 12 div 4 = 3
Операції відношення
Операції відношення, що застосовані до цілих операндів дають результат логічного типу True або False (істина - неправда)
Існують такі операції відношення:
| Операція | Знак |
| Дорівнює | = |
| Більше | > |
| Менше | < |
| більше або дорівнює | >= |
| менше або дорівнює | <= |
| не дорівнює | <> |
Стандартні функції.
До аргументу x цілого типу можуть застосовуватись стандартні функції:
| Функція | Оператор | Тип результату |
| Модуль х | Abs(x) | Цілий |
| Квадрат х | Sqr(x) | Цілий |
| Наступне значення х (або х+1) | Succ(x) | Цілий |
| Попереднє значення х (або х‑1) | Pred(x) | Цілий |
| Синус х | Sin(x) | Дійсний |
| Косинус х | Cos(x) | Дійсний |
| Тангенс х | Tan(x) | Дійсний |
| Логарифм натуральний х | Ln(x) | Дійсний |
| Експонента х | Exp(x) | Дійсний |
| Корінь квадратний х | Sqrt(x) | Дійсний |
| Арксинус х ( х задано у радіанах) | ArcSin(x) | Дійсний |
| Арккосинус х ( х задано у радіанах) | ArcCos(x) | Дійсний |
| Арктангенс х ( х задано у радіанах) | ArcTan(x) | Дійсний |
| Перевірка парності х (якщо odd(x)=true, то х - непарне) | Odd(x) | Логічний |
| Переведення цілого аргументу у рядковий | IntToStr(x) | Рядковий |
Наприклад
X=10 Odd(x)=False, X=5 Odd(x)=True,
Дійсні типи.
Дійсні типи визначають ті дані, які реалізуються підмножиною дійсних чисел, що припускається у даній ЕОМ. Всі дійсні числа можуть бути як від’ємними, так і додатними.
| Тип | Діапазон значень | Кількість цифр мантиси (кількість цифр до символу Е) |
| Real | 2.9e-39 .. 1.7e+38 | |
| Single | 1.5e-45 .. 3.4e+38 | |
| Double | 5.0e-324 .. 1.7e+308 | |
| Extended | 3.4e-4932 .. 1.1e+4932 | |
| Comp | -9.2e+18 .. 9.2e+18 |
Арифметичні операції.
Над дійсними операндами можна виконувати такі арифметичні операції
| Операція | Знак операції | Тип результату |
| Додавання | + | Дійсний |
| Віднімання | – | Дійсний |
| Множення | * | Дійсний |
| Ділення | / | Дійсний |
До величин дійсного типу застосовні всі операції відношення, що дають логічний (булевський) результат. Причому один з операндів, що бере участь у цих операціях, може бути цілим.
Стандартні функції.
| Функція | Оператор | Тип результату |
| Модуль х | Abs(x) | Дійсний |
| Квадрат х | Sqr(x) | Дійсний |
| Синус х | Sin(x) | Дійсний |
| Косинус х | Cos(x) | Дійсний |
| Тангенс х | Tan(x) | Дійсний |
| Логарифм натуральний х | Ln(x) | Дійсний |
| Експонента х | Exp(x) | Дійсний |
| Корінь квадратний х | Sqrt(x) | Дійсний |
| Арксинус х ( х задано у радіанах) | ArcSin(x) | Дійсний |
| Арккосинус х ( х задано у радіанах) | ArcCos(x) | Дійсний |
| Арктангенс х ( х задано у радіанах) | ArcTan(x) | Дійсний |
| Дробова частина х | Frac(x) | Дійсний |
| Ціла частина х | Int(x) | Дійсний |
| Число пі | Pi | Дійсний |
| Ціла наближена частина х | Round(x) | Цілий |
| Ціла частина х (методом видалення дробової) | Trunc(x) | Цілий |
| Переведення дійсного аргументу у рядковий | FloatToStr(x) | Рядковий |
Логічний тип.
Логічний тип (або Boolean – булевський) визначає ті дані, які можуть приймати логічні значення True або False.
До булевських операндів можна застосовувати логічні операції:
not and or xor
Логічний тип визначений таким чином, що False < True. Це дозволяє застосовувати до булевських операндів всі операції відношення.
Символьний тип.
Символьний тип, або тип Char, визначає впорядковану сукупність символів, припустимих у даній ЕОМ. Значення символьної змінної або константи – це один символ з припустимого набору. Символьну константу можна записати у програмі трьома методами:
· як один символ, розміщений між апострофами ( ‘F’ ‘a’ ‘3’ ‘!’ )
· за допомогою конструкції #N, де N – код відповідного символу, причому значення коду має бути у межах 0..255 ( #48 #55 #128)
· за допомогою конструкції вигляду ^M, де M – код відповідного керуючого символу + 64
До величин символьного типу можна застосовувати всі операції відношення.
Стандартні функції
Для величин символьного типу визначені дві функції перетворення:
Ord(C) – повертає порядковий номер символа С в наборі символів ( Ord (‘a’) = 97 )
Chr(K) – повертає символ з порядковим номером К ( Chr (97) = ’a’ )
До аргументів символьного типу можна застосовувати функції, які визначають:
Pred (C) – попереднії символ ( Pred (‘c’) = ’b’ )
Succ (C) - наступний символ (Succ (‘3’) = ’2’ )
За відсутності попереднього та наступного символу значення цих функцій не визначено.
Для літер з інтервалу ‘a’ .. ‘z’ можна застосовувати функцію
UpCase(C), котра переводить маленькі літери у великі ( UpCase (‘f’) = ‘F’ )