Клавіатура і миша

Клавіатура — клавішний пристрій введення інформації і керування персональним комп'ютером. Служить для введення алфавітно-цифрових (знакових) даних, а також команд управління. Комбінація монітора і клавіатури забезпечує простий інтерфейс користувача. За допомогою клавіатури управляють комп'ютерною системою, а за допомогою монітора отримують від неї відгук.

Розглянемо її принцип дії. Клавіатура відноситься до стандартних засобів персонального комп'ютера. Її основні функції не потребують підтримки спеціальними системними програмами (драйверами). Необхідне програмне забезпечення для початку роботи з комп'ютером вже є в мікросхемі постійної пам’яті у складі базової системи вводу-виводу, і тому комп'ютер реагує на натиснення клавіш відразу після включення.

Перемикання між нижнім регістром(для введення рядкових символів) і верхнім регістром(для введення прописних символів) виконують утриманням клавіші SHIFT (нефіксоване перемикання). При необхідності жорстко перемкнути регістр використовують клавішу CAPS LOCK (фіксоване перемикання). Якщо клавіатура використовується для введення даних, абзац закривають натисненням клавіші ENTER. При цьому автоматично починається введення тексту з нового рядка. Якщо клавіатуру використовують для введення команд, клавішею ENTER завершують введення команди і починають її виконання.

Для різних мов існують різні схеми закріплення символів національних алфавітів за конкретними алфавітно-цифровими клавішами. Такі схеми називаються розкладками клавіатури. Перемикання між різними розкладками виконуються програмним чином — це одна з функцій операційної системи.

Загальноприйняті розкладки клавіатури мають своє коріння в розкладках клавіатур механічних машинок. Для персональних комп'ютерів платформи IBM РС типовими вважаються розкладки QWERTY (англійська) і ЙЦУКЕНГ (російська). Розкладки прийнято іменувати по символах, закріплених за першими клавішами верхнього рядка алфавітної групи.

Група функціональних клавішвключає дванадцять клавіш (від F1 до F12), розміщених у верхній частині клавіатури. Функції, закріплені за даними клавішами, залежать від властивостей конкретної програми, що працює в даний момент, а в деяких випадках і від властивостей операційної системи. Загальноприйнятою для більшості програм є угода про те, що клавіша F1 викликає довідкову систему, в якій можна знайти довідку про дію інших клавіш.

Службові клавішірозташовуються поряд з клавішами алфавітно-цифрової групи. У зв'язку з тим, що ними доводиться користуватися особливо часто, вони мають збільшений розмір. До них відносяться розглянуті вище клавіші SHIFT і ENTER, регістрові клавіші ALT і CTRL (їх використовують в комбінації з іншими клавішами для формування команд), клавіша TAB (для введення позицій табуляції при наборі тексту), клавіша ESC (для відмови від виконання дії) і клавіша BACKSPACE (для видалення тільки що введених знаків).

Службові клавіші PRINT SCREEN, SCROLL LOCK і PAUSE/BREAK розміщуються праворуч від групи функціональних клавіш і виконують специфічні функції, залежні від операційної системи. Загальноприйнятими є такі дії:

• PRINT SCREEN — друк поточного стану екрану на принтері (при текстовому режимі роботи монітора) або збереження його в спеціальної області оперативної пам'яті, званої буфером обміну(при графічному режимі).
• SCROLL LOCK — перемикання режиму скроллінга (прокрутки) тексту в деяких (як правило, застарілих) програмах.
• PAUSE/BREAK — призупинення/переривання поточного процесу.

Дві групи клавіш управління курсоромрозташовано праворуч від алфавітно-цифрової панелі. Курсоромназивається екранний елемент, вказуючий місце введення знакової інформації. Курсор використовується при роботі з програмами, що виконують ввод даних і команд з клавіатури. Клавіші управління курсором дозволяють управляти позицією вводу.

Чотири клавіші із стрілками виконують зсув курсора в напрямі, вказаному стрілкою. Дія інших клавіш описана нижче.

PAGE UP/PAGE DOWN — перенесення курсора на одну сторінку вгору або вниз. Поняття «сторінка» зазвичай відноситься до фрагмента документа, що відображений на екрані. У графічних операційних системах (наприклад Windows) цими клавішами виконують прокрутку вмісту в поточному вікні. Дія цих клавіш в багатьох програмах може бути модифікована за допомогою службових регістрових клавіш, в першу чергу SHIFT і CTRL. Конкретний результат модифікації залежить від конкретної програми і операційної системи.

Клавіші НОМЕ іEND переводять курсор в початок або кінець поточного рядка, відповідно. Їх дія також модифікується регістровими клавішами.

Традиційне призначення клавіші INSERT полягає в перемиканні режиму введення даних (перемикання між режимами вставкиі заміни). Якщо текстовий курсор знаходиться усередині існуючого тексту, то в режимі вставки відбувається введення нових знаків без заміни існуючих символів (текст як би розсується). У режимі заміни нові знаки замінюють текст, що був раніше у позиції введення.

У сучасних програмах дія клавіші INSERT може бути іншим. Конкретну інформацію слід отримати в довідковій системі програми. Можливо, що дія цієї клавіші є такою, що потребує настройки, — це також залежить від властивостей конкретної програми.

Клавіша DELETE призначена для видалення знаків, що знаходяться праворуч від поточного положення курсора. При цьому положення позиції введення залишається незмінним.

Група клавіш додаткової панелідублює дію цифрових і деяких знакових клавіш основної панелі. У багатьох випадках для використання цієї групи клавіш слід заздалегідь включати клавішу-перемикач NUM LOCK (про стан перемикачів NUM LOCK, CAPS LOCK і SCROLL LOCK можна судити по світлодіодних індикаторах, зазвичай розташованих в правому верхньому кутку клавіатури).

Поява додаткової панелі клавіатури відноситься на початок 80-х років. Призначення додаткової панелі полягає в прискоренні вводу цифрової інформації і при проведенні розрахунково-касових обчислень, а також при управлінні комп'ютерними іграми (при вимкненому перемикачі NUM LOCK клавіші додаткової панелі можуть використовуватися як клавіші управління курсором).

За додатковою клавіатурою зберігається також важлива функція введення символів, для яких відомий розширений код ASCII, але невідоме закріплення за клавішею клавіатури. Так, наприклад, відомо, що символ «§» (параграф) має код 0167, а символ «°» (кутовий градус) має код 0176, але відповідних ним клавіш на клавіатурі немає. У таких випадках для їх введення використовують додаткову панель.

Порядок введення символів по відомому ALT-коду:

1. Натиснути і утримати клавішу ALT.

2. Переконатися в тому, що включений перемикач NUM LOCK.

3. Не відпускаючи клавіші ALT, набрати послідовно на додатковій панелі ALT-код символу, що вводиться, наприклад: 0167.

4. Відпустити клавішу ALT. Символ, що має код 0167, з'явиться на екрані у позиції вводу.

Налаштування клавіатури.Клавіатури персональних комп'ютерів мають властивість повтору знаків, яка використовується для автоматизації процесу вводу. Воно полягає в тому, що при тривалому утриманні клавіші починається автоматичний ввод пов'язаного з нею кода. При цьому параметрами, що набудовуються, є:

• інтервал часу після натиснення, після закінчення якого почнеться автоматичний повтор символу;
• темп повтору символів (кількість знаків в секунду).

Засоби налаштування клавіатури відносяться до системних і зазвичай входять до складу операційної системи. Окрім параметрів режиму повтору налаштуванню підлягають також використовувані розкладки і органи управління, використовувані для перемикання розкладок.

Із засобами налаштування клавіатури ми познайомимося пізніше при вивченні функцій операційної системи.

Миша— пристрій управління маніпуляторного типа. Переміщення миші по плоскій поверхні синхронізоване з переміщенням графічного об'єкту (покажчика миші) на екрані монітора.

На відміну від розглянутої раніше клавіатури, миша не є стандартним органом управління, і персональний комп'ютер не має для неї виділеного порту. Базові засоби вводу і виводу (BIOS) комп'ютера, розміщені в постійному пристрої пам’яті (ПЗП) і не містять програмних засобів управління роботою миші.

У зв'язку з цим в перший момент після включення комп'ютера миша не працює. Вона потребує підтримки спеціальної системної програми - драйвера миші. Драйвер встановлюється або при першому підключенні миші, або при установці операційної системи комп'ютера. Хоча миша і не має виділеного порту на материнській платі, для роботи з нею використовують один із стандартних портів, засоби для роботи з якими є у складі BIOS. Драйвер миші призначений для інтерпретації сигналів, що поступають через порт. Крім того, він забезпечує механізм передачі інформації про положення і стан миші операційній системі і працюючим програмам.

Комп'ютером управляють переміщенням миші по площині і короткочасними натисненнями правої і лівої кнопок. На відміну від клавіатури миша не може безпосередньо використовуватися для введення знакової інформації — її принцип управління є подієвим. Переміщення миші і натиснення її кнопок є подіями з точки зору її програми-драйвера. Аналізуючи ці події, драйвер встановлює, коли сталася подія, і в якому місці екрану у цей момент знаходився покажчик. Ці дані передаються в прикладну програму, з якою працює користувач в даний момент. По ним програма може визначити команду, яку мав на увазі користувач, і приступити до її виконання.

Комбінація монітора і миші забезпечує найбільш сучасний тип інтерфейсу користувача, який називається графічним. Користувач спостерігає на екрані графічні об'єкти і елементи управління. За допомогою миші він змінює властивості об'єктів і наводить в дію елементи управління комп'ютерною системою, а за допомогою монітора отримує від неї відгук в графічному вигляді.

Стандартна миша має лише дві кнопки, хоча існують миші з трьома кнопками або регулювальником, що обертається. Функції нестандартних органів управління визначаються тим програмним забезпеченням, яке поставляється разом з пристроєм.

До регульованих параметрів миші належать: чутливість (виражає величину переміщення покажчика на екрані при заданому лінійному переміщенні миші), функції лівої і правої кнопок, а також чутливість до подвійного натиснення (максимальний інтервал часу, при якому два клацання кнопкою миші розцінюються як одне подвійне клацання). Програмні засоби, призначені для цих регулювань, зазвичай входять в системний комплект програмного забезпечення — вони розглядаються при вивченні операційної системи.

 

Контрольні запитання

1. Які елементи базової конфігурації ПК утворюють користувачевий інтерфейс?

2. Назвіть групи клавіш на клавіатурі ПК і поясніть їх призначення.

3. Як ввести символ кодової таблиці, відсутній на клавіатурі?

4.Які параметри клавіатури ПК підлягають налаштуванню?

5. У чому полягає подієвий принцип управління мишею?

6. Для чого використовується драйвер миші? Чи входить він до складу BIOS?

7. Які параметри миші можна регулювати?