Дисплей призначено для відображення інформації на екрані електронно-променевої трубки [7, c.58]. Дисплей керується відеоконтролером, який знаходиться в системному блоці. Відеоконтролер має власну пам’ять, яку ще називають відеопам’яттю. Відеоконтролер задає текстовий або графічний режим роботи.
Дисплеї бувають монохромними та кольоровими. Вони можуть працювати в одному з двух режимiв: текстовому або графiчному.
Текстовий режим. В текстовому режимi екран дисплея умовно подiяють на окремi дiлянки - знакомiсця, частiше всього на 25 рядкiв по 80 символiв (знакомiсць). В кожне знакомiсце може бути виведений один iз 256 заздалегiть заданих символiв. В число цих символiв входять великi та маленькi латинськi букви, цифри та сиволи:
~ ! @ # $ % ^ & * ( ) _ + | { } [ ] : ; " < > , . ? /
а також псевдографiчнi символи, якi використовують для виведення на екран таблиць та дiаграм, побудови рамок навколо дiлянок екрана та iнші.
В число символiв, якi зображуються на екранi в текстовому режимi, можуть входити i символи кирилицi (букви української абетки).
На кольорових дисплеях кожному знакомiсцю може вiдповiдати свiй колiр символа i свiй колiр фону, що дозволяє виводити гарнi кольоровi написи на екран.
Графiчний режим. Графiчний режим дисплея призначений для виведення на екран будь-якого зображення, елементами цього зображення є точки (пікселі).
Основні характеристики дисплея такі:
1. роздільна здатність;
2. кількість кольорів (палітра);
3. розмір екрана.
Кiлькiсть крапок по горизонталi та вертикалi називається роздільною здатнiстю дисплея в даному режимi. Наприклад, вираз “роздільна здатнiсть 640х200” означає, що дисплей в даному режимi виводить 640 крапок по горизонталi i 200 крапок по вертикалi.
Слiд зауважити, що дозволена здатнiсть не залежить вiд розмiру екрана дисплея, подiбно тому як i великий, так i маленький телевiзори мають на екранi 625 рядкiв розгортки зображення.
Найбiльш розповсюдженi дисплеї. Найбiльш широке розповсюдження в IBM-сумiсних комп’ютерах отримали дисплеї типу MDA, CGA, Hercules, EGA та VGA. Їхнi характеристики наведенi в додатку.
Розмір екрана дисплея вимірюють по діагоналі в дюймах. Дюйм (англійська довжина міри) дорівнює 2.54 см. Найпоширенішими є 14-дюймові екрани. Використовують також 15-, 17-, 19-, 20- та 21-дюймові екрани.
На даний час дисплеї типу MDA i CGA використовують досить рiдко, оскiльки вони не мають належної дозволеної здатностi, а це призводить до швидкої втоми очей. Крiм того, вони не мають можливостi програмного завантаження шрифтiв символiв, а тому для зображення букв кирилицi у текстовому режимi приходиться замiнювати вiдповiднi електроннi схеми, якi зберiгають шрифти символiв (знакогенератори).
Бiльшiсть комп'ютерiв, що випускаються на сьогоднi, використовують монiтори типу VGA. Вони забезпечують достатню якiсть зображення в текстовому та в графiчному режимi екрана.
Дещо гiршi дисплеї EGA, вони вже вважаються застарілими. Для багатьох програм, якi використовують графiчний iнтерфейс взаємодiї з користувачем, бажана бiльш висока якiсть зображення, чим у дисплеїв типу VGA. Найбiльш часто для цього використовують дисплеї типу Super-VGA з дозволеною здатнiстю 800х600 або 1024х768.
Табл. № 4. Характеристики відеостандартів [12, c. 23].
| Відеостандарт | Текстовий режим | Роздільна здатність у графічному режимі |
| CGA | 25 рядків по 80 символів, 16 кольорів | 320*200, 4 кольори |
| EGA | 25 рядків по 80 символів 43 рядки по 80 символів, 16 кольорів | 640*350, 16 кольорів |
| VGA | 25 рядків по 80 символів, 50 рядків по 80 символів, 16 кольорів | 640*480, 16 кольорів 320*200, 256 кольорів |
| SVGA | 25 рядків по 80 символів, 50 рядків по 80 символів, 16 кольорів | 1024*768, 65 536 кольорів |
Вiдеопам’ять. Дисплей по вiдношенню до мiкропроцесора виступає в тiй же ролi, що i телевiзор по вiдношенню до телевiзiйного центру: вiн показує зображення, яке формує мiкропроцесор комп’ютера. Але телевiзор безперервно отримує вiдеосигнал з телецентру, а дисплей комп’ютера на це “розраховувати” не може. Cправа в тому, що мiкропроцесор повинен займатись багатьма iншими завданнями, а не лише передавати зображення на дисплей. А тому адаптер дисплея повинен мати спецiальну пам’ять (вона називається вiдеопам’яттю), в яку мiкропроцесор записує картинку. А вже потiм вiдеоадаптер незалежно вiд мiкропроцесора може виводити вмiст цiєї вiдеопам’ятi на екран, дозволяючи мiкропроцесору займатись зовсiм iншими завданнями.
В графiчному режимi дисплея у вiдеопам’ять для кожної крапки екрана можна записати той колiр, яким ця крапка буде зображуватись. Так що чим бiльша дозволена здатнiсть дисплея i чим бiльше може одночасно зображуватись кольорiв на екранi, тим бiьший розмiр повинна мати вiдеопам’ять. Звичайний розмiр вiдеопам’ятi дисплеїв EGA i VGA - 256 Кбайт. Для режимiв 800х600 з 256 кольорами та 1024х768 з 16 кольорами необхiдно мати вiдеопам’ять розмiром в 512 Кбайт, а для 1024х768 з 256 кольорами - 1 Мбайт.
Відеоадаптер — це внутрішня частина відеосистеми вашого ПК. Це плата розширення, що вставляється в материнську плату комп’ютера й дозволяє комп’ютеру відображати текст і графіку на екрані монітора.
Відеоадаптери мають можливості, які так необхідні художникам, комп’ютерним гравцям та дизайнерам, і значною мірою різняться за ціною.
Розділити відеоадаптери можна по кількості встановленій на них пам’яті RAM. На більшості відеоадаптерів установлено від 1 до 4 Мбайт пам'яті. Більш дорогі моделі мають 16 Мбайт пам’яті. Чим більше пам’яті містить відеоадаптер, тим більшу роздільну здатність він підтримує й більшу кількість кольорів зможе відобразити.
Якщо ваш комп’ютер оснащений DVD-дисководом, вам необхідний відеоадаптер, здатний відображати зображення з диска DVD на екрані монітора. Відеоадаптери часто оснащуються відеовиходом, що дозволяє їм відображати зображення на екрані телевізора.
Деякі графічні системи, які підтримують високу роздільну здатність, призначені для використання спеціального програмного забезпечення. Найбільше дорогі відеоадаптери призначені для комп’ютерної графіки, тривимірного моделювання, анімації й проектування. Якщо ви працюєте переважно з текстовими редакторами, дорогий відеоадаптер вам ні до чого.