Розміщення інформації на магнітних дисках.

Диски є носіями інформації у пристроях зовнішньої (довгострокової) пам'яті, іншими словами, у накопичувачах. Як зазначалось вище, розрізняють носії таких типів: тверді магнітні диски, гнучкі магнітні диски, оптичні (або лазерні) компакт-диски CD-ROM і магнітні стрічки (стримери).

У випадку магнітних дисків інформація записується на різні ділянки магнітного шару, нанесеного на поверхню диска. Запис виконується по концентричних колах - доріжках (рис. 22). Усі концентричні доріжки розбиваються на ділянки - дуги, що називаються секторами. Сектор - це найменша фізична ділянка поверхні диска, на якій можна записати дані.

Чим більша кількість секторів і доріжок на диску, тим більше інформації можна на ньому розмістити. Більшість накопичувачів на магнітних дисках мають більш як одну активну робочу поверхню. Наприклад, на гнучких дисках магнітний шар може наноситися з двох сторін, а у вінчестерах є не один диск, а цілий набір дисків. Інформаційна ємність сучасних твердих дисків (вінчестерів) може складати 20 Гбайт і більше, а ємність гнучких магнітних дисків (дискет) — 1.44 Мбайта.

Магнітні диски, що надходять у продаж, як правило, не мають правильної розбивки на доріжки і сектори. Така розмітка диска називається форматуванням. У процесі форматування створеним доріжкам і секторам присвоюються номери. Якщо при форматуванні на поверхні диска виявляються дефектні місця, то на них буде поставлена певна електронна мітка, і на них надалі інформація не записуватиметься. Форматування диска може виконуватися як у MS-DOS (командою виду format а:), так і за допомогою Windows-додатків, таких як Мой компьютер чи Проводник. Для форматування дискети в цих програмах треба клацнути по піктограмі диска правою кнопкою миші і вибрати в контекстному меню команду Форматировать. У діалозі, що з'явився, можна задати умови форматування або прийняти умови за замовчуванням, після чого потрібно натиснути кнопку ОК.