Давно схвалені принципи, що прийняли форму диспропорцій і нерівності, є головною причиною сучасних конфліктів.
В період підстави ООН і ЮНЕСКО був проголошений принцип свободи і вільного розповсюдження інформації. Проте зараз ясно, що "вільний потік" – не більше ніж односторонній потік, в якому задають тон розвинені країни. І це розуміють всі. Проте немає практичної згоди з приводу дозволу даної проблеми і бажаних політичних методах.
Диспропорція в розповсюдженні новин має декілька форм і рівнів:
а) між розвиненими і розвиваються країнами (через нерівномірну інфраструктуру);
б) між розвиненими країнами з різною політичною і соціальною інфраструктурою (під час складання Доповіді МакБрайда ще існував СРСР, якому в даному формулюванні протиставляються розвинені країни Заходу);
в) між розвиненими країнами з однією политий. і соціальною системою, але різними за розмірами;
г) між самими країнами третього світу;
д) між політичними, економічними і ін. новинами;
е) між "хорошими" і "поганими" новинами;
ж) між інформацією про внутрішнє життя країни і про міжнародні відносини.
Ці диспропорції впливають на всі сфери суспільного життя, тобто існує нерівновага відносно стратегічної інформації, необхідної для ухвалення рішень.
В майбутньому диспропорція між тими, хто має доступ до інформації і тими, хто такого доступу не має, зростатиме, оскільки хоча джерела інформації і збільшили свій вихід, але і діячі комунікацій теж укріпили свої позиції в контролі інформації.