рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ТЕМА 4. Правові основи міжнародної інформації

ТЕМА 4. Правові основи міжнародної інформації - раздел Информатика, ТЕМА 1. Інформація як глобальна проблема сучасності   1. Поняття, Зміст Та Суть Інформаційного Права  ...

 

1. Поняття, зміст та суть інформаційного права

 

Категорія "інформаційне право" може розглядатися в кількох аспектах:

• як галузь суспільних відносин;

• як інституція в юридичній науці;

• як навчальна дисципліна.

Як галузь суспільних відносинінформаційне право може розглядатися у двох змістах: об'єктивному і суб'єктивному.

В об'єктивному змісті інформаційне право — це вре­гульований нормативними актами комплекс суспільних відносин, об'єктом яких є інформація.

У суб'єктивному змісті інформаційне право — це ком­плекс прав і обов'язків суб'єктів суспільних відносин щодо інформації.

Як інституція в юридичній науціінформаційне право — це відносно автономна інституція правової науки щодо до­слідження проблем суспільних відносин, об'єктом яких єінформація.

Як навчальна дисциплінаінформаційне право — це комплекс знань, що подаються для вивчення теорії і прак­тики регулювання суспільних відносин, об'єктом яких є інформація.

Об'єкт і предмет науки і навчальної дисципліни "Інфор­маційне право" визначається відповідно до суті інформа­ційного законодавства.

Об'єкт — суспільні інформаційні відносини.

Провідний предмет (об'єкт) суспільних відносин — інформація.

Безпосередніми предметами є конкретні види та фор­ми інформації щодо конкретних інформаційних відносин, інформаційної діяльності тощо.

Система інформаційного права як науки перебуває у ста­дії формування та розвитку. Але структурно, відповідно до традицій юридичної науки, вона має включати дві частини:

1) загальну частину — визначення основних понять та категорій інформаційних правовідносин; суб'єкти та об'єк­ти інформаційних правовідносин; принципи інформацій­них правовідносин; система правового регулювання інфор­маційних правовідносин; провідні інститути інформацій­них правовідносин;

2) особливу частину — досліджує окремі визначені та структуровані особливі інститути інформаційних право­відносин, а також ті інститути, що зароджуються.

 

2. Принципи і джерела міжнародного інформаційного права

 

У сфері суспільних інформаційних відносин при законодавчій легалізації їх насамперед враховують загальнолюдські принципи. Серед цих принципів чільне місце посідають такі:

• державний суверенітет окремих країн в участі у міжна­родних відносинах;

• верховенство прав людини: повага та гуманне ставлен­ня до людини, її честі, гідності, репутації;

• презумпція невинності громадянина, приватної особи на засадах співвідношення потреб та інтересів окремих людей, корпорацій (об'єднань) їх, націй, держав та світо­вого співтовариства.

Серед нормативних документів, за якими здійснюються міжнародні інформаційні відносини можна визначити документи, які забороняють розповсюдження інформації (вони є обов'язковими до виконання усіма країнами-членами ООН і вони входять до національного законодавства кожної держави). До таких документів належать:

• Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 110 частина 2 від 3.11.1947 – засудження пропаганди агресивних війн;

• Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 року, ст.20 – заборона законом пропаганди агресії та насильства;

• Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1972 року – заборона пропаганди расової вищості;

• Загальна декларація прав людини (1948 р.), ст.19 (законспектувати частини 1 і 2)

• Конвенція про авторське право (Україна приєдналася до неї у 1995 році).

Але міжнародні документи ООН можуть носити як зобов'язуючий, так і рекомендаційний характер. Якщо порушується зобов'язуючий документ, то на державу накладаються штрафні санкції, в основному політичні і економічні. У випадку порушення рекомендаційного документу, держава може відчути на собі моральний або політичний тиск інших держав. Тобто рекомендаційні документи створюються для того, щоб держава створила певні положення в національному законодавстві.

В окремих сферах інформаційних відносин на міжна­родному рівні прийнято спеціальні нормативні акти, які є міжнародними стандартами суспільних інформаційних відносин. Як приклад назвемо нормативні акти щодо за­хисту персональних даних:

• Конвенція № 108 Ради Європи "Про захист фізичних осіб при автоматизованій обробці даних" (від 28 січня 1981 p.);

• Директива 95/46/ЕС "Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і вільного обігу цих даних" (від 24 жовтня 1995 p.);

• Директива 97/66/ЕС "Про обробку персональних да­них і захист privacy (приватності) у телекомунікаційному секторі та рекомендації щодо захисту даних в інформацій­них супермагістралях".

 

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ТЕМА 1. Інформація як глобальна проблема сучасності

Факультет міжнародних відносин... Кафедра міжнародних відносин... Викл Савка В Я...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ТЕМА 4. Правові основи міжнародної інформації

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

ТЕМА 1. Інформація як глобальна проблема сучасності
  1. Інформація в житті держави та суспільства. Протягом всієї історії людства інформація розглядалася як важли­вий військовий, політичний, економічний, соціальний чинник, що

ТЕМА 2. Економічні пріоритети інформаційного суспільства
1. Складові поняття «економічна глобалізація» Термін «глобалізація» (globalisation) походить від французько­го «global» — всесвітній і вживається для характеристики сучасн

ТЕМА 3. Основні поняття міжнародної інформації
До основних понять МІ відносять такі складові, як міжнародна інформація, міжнародний інформаційний простір, інформаційні ресурси, інформаційний потенціал, національний інформаційний продукт і джере

ТЕМА 5. Правове регулювання інформаційних відносин у законодавстві зарубіжних країн
  Перші спеціальні закони щодо захисту інформації в комп'ютерних системах, зокрема щодо боротьби з комп'ю­терною злочинністю, було прийнято в 1973 р. у Швеції та в 1976 р. у США на фе

ТЕМА 6. Інформаційна політика ООН
  ООН у сучасній системі міжнародних відносин посідає місце лідера із накопичення та розповсюдження інформації. За 50 років свого існування (від 1945 року) ООН створила цілий ряд міжн

Діяльність Департаменту економічної і соціальної інформації та політичного аналізу (ДЕСІПА).
Цей департамент було засновано 1993 року з метою розповсюдження економічної та соціальної інформації як в самій організації, так і в її представництвах, які сприяють гуманітарному розвитку країн тр

Департамент публічної інформації
Це спеціалізована установа ООН, яка безпосередньо займається розповсюдженням інформації про діяльність організації. Цей департамент має мандат ООН на забезпечення інформацією міжнародного співтовар

Можливості та проблеми
У даній частині програми проведено короткий огляд основних можливостей та проблем сучасного інформаційного суспільства. Розглянуто основні тенденції у розвитку ІС наприкінці ХХ ст., такі як швидкий

Роль ЮНЕСКО.
Згідно свого уставу ЮНЕСКО "має сприяти зближенню та взаєморозумінню народів шляхом використання всіх засобів інформації, прагнути вільного поширення ідей словесним та образотворчим шляхом,

Диспропорції і нерівності
Давно схвалені принципи, що прийняли форму диспропорцій і нерівності, є головною причиною сучасних конфліктів. В період підстави ООН і ЮНЕСКО був проголошений принцип свободи і вільного ро

Диспропорції усередині країни
Такі диспропорції існують у всіх без виключення країнах. Причиною з є, наприклад, те, що телевізори в основному зосереджені в містах (у ряді країн, що розвиваються, телепередавачі не в змозі охопит

Нерівність між розвиненими і розвиваються країнами
За даними статистики, гігантський розрив існує між країнами, де ВВП на душу населення більше 2500 дол. (розвинені країни, група З) і тими, де він менше 400 дол. в рік (група А). По-перше, на 1000 ж

До зменшення нерівності
Країни, що розвиваються, докладають величезні зусилля, щоб розширити ЗМІ. Так кількість радіоприймачів в Африці зросла більш ніж в 7 разів, телевізорів – більш ніж в 20 разів; у Латинській Америці

ТЕМА 8. Інформаційна політика та інформаційні програми міжурядових європейських організацій
  1. Програма «Шлях Європи до Інформаційного Суспільства. План Дій» (Europe’s Way to the Information Society. An Action Plan)   Програма була прийнята в Брюссел

Мета та задачі формування та розвитку інформаційного простору СНД
Основною метою робіт з формування інформаційного простору країн-учасниць СНД є забезпечення взаємодії національних інформаційних просторів країн Співтовариства на взаємовигідній основі, враховуючи

Забезпечення інформаційної безпеки в інформаційному просторі СНД
Однією з найважливіших проблем формування інформаційного простору країн-членів СНД є забезпечення кожною з них власною інформаційною безпекою та захистом свого інформаційного суверенітету. Для своє

Перший етап 1996-1997 рр.
На першому етапі буде запроваджена обробітка правових, технічних та організаційних питань інформаційної взаємодії країн-учасниць СНД та органів Співтовариства. Результати цієї роботи мають бути пре

Другий етап 1998-2000 рр.
На цьому етапі передбачається забезпечити широкий доступ громадян країн Співтовариства, органів державного управління та суб!єктів господарської діяльності до національних інформаційних ресурсів в

В першій главі
ведеться мова про те, що по всьому світі інформаційні та комунікаційні технології породили нову технічну революцію, яка, в свою чергу, більш видатна та далекосяжна, ніж ті, що були в минулому. Ця р

В другій главі
мова йде про зміни, які мають відбутися в економічній політиці Європи в зв'язку з технічним прогресом . Головним чинником появи нового ринку стане вільна конкуренція, яка дасть можливість

Захист прав на інтелектуальну власність
У зв'язку з підвищенням кількості інформації в мережах комп'ютерного та телекомунікаційного зв'язку та вільного доступу до неї постала нагальна проблема по забезпеченню прав інтелектуальної власнос

Наслідки реалізації принципів доповіді Бангемана.
Європейське Співтовариство з 1994 року встановило завдання побудови інформаційного суспільства, як однієї з пріоритетних галузей. Вже досягнуто значних результатів в впровадженні в дію стратегії пр

ТЕМА 9. Національна інформаційна політика держав світу
  1. Поняття та головні напрями національної інформаційної політики   Національна інформаційна політика є діяльністю компетентних органів країн з контрол

ТЕМА 10. Регіональна інформаційна політика країн Центральної Європейської Ініціативи
  1. Концепція діяльності організації Центральна Європейська Ініціатива (ЦЄІ)   Концепція і програма діяльності міжурядової регіональної організації Центральноє

ТЕМА 11. Інформаційна безпека
Саме поняття "безпека" включає як складові: 1. інформаційно-комерційну, 2. юридичну, 3. фізичну безпеку. Питання інформаційно-комерційної безпеки займа

Напрямки інформаційної безпеки
Інформаційна безпека має кілька напрямків: 1. Один із таких напрямків – це система заходів, спрямованих на недопущення несанкціонованого доступу до інформації, несанкціоно

Власники інформації, що захищається
Відповідно до цього Власниками (власниками) інформації, що захищається, можуть бути: · держава і його структури (органи). В цьому випадку до

Нформація, що за змістом захищається, може бути розділена на
Ø політичну Ø економічну Ø військову Ø розвідувальну Ø контррозвідувальну Ø науково-технічну Ø

Внутрішні загрози
· національній безпеці; · для впливу на свідомість суспільства; · доступу до інформаційних ресурсів країни; Насьогодні у світі розроблені спеціальні міжнародні інфориацій

Нформаційна війна
Інформаційні війни здійснюються для забезпечення політичних, економічних інтересів політичних партій, урядів, політичних рухів для реалізації влади і реалізації національних інтересів на території

Джерела інформації
1. Абдеев Р. Философия информационной цивилизации. - М., 1994. 2. Арсеєнко А. Глобалізація чи поляризація: що чекає світ // Урядовий кур’єр. – 2000. – № 75. – С. 5. 3. Арский Ю.М.

Ресурси Інтернет
Ільченко-Сюйва Л., Пильгун Л., Скіп А. Джерела Internet. Довідник. - К.: Вид-во "К.І.С.", 2002. - 232 с. http://www.mfa.gov.ua/ - веб-сайт Міністерства закордонних справ Ук

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги