Файлова система FAT 32

У міру розвитку операційних систем до 16-розрядної FAT додалися ще дві файлові системи, використовувані в широко поширених операційних системах від Microsoft: VFAT (віртуальна система FAT), використовувана в Windows 95 і Windows NT, і FAT 32 використовувана в Windows 98 і однією з версій Windows 95 (OEM Service Release 2, вона ж Windows 95 OSR 2). В даний час файлова система FAT 32 підтримується сучасними операційними системами

Windows ME / 2000 / XP. Є реалізації FAT 32 для Windows NT і Linux.

Файлова система VFAT вперше з'явилася в Windows 3.11 (Windows for Workgroups). З появою Windows 95 у VFAT додалася підтримка довгих імен файлів.

Файлова система VFAT має сумісність з FAT 16. Тому при роботі з VFAT необхідно використовувати утиліти обслуговують саме її. Більш ранні файлові утиліти DOS запросто модифікують те, що здається їм вихідною структурою FAT. Це може призвести до втрати довгих імен файлів. Основними недоліками файлових систем FAT 16 і VFAT, які призвели до необхідності створення нової файлової системи, є великі втрати на кластеризацію і обмеження на розмір логічного диска.

Файлова система FAT 32 є повністю самостійною 32-розрядною файловою системою і має більш досконалу структуру.

FAT 32 набагато ефективніше витрачає дисковий простір. Кластери в цій файловій системі менше, ніж кластери в попередніх версіях FAT. Отже, для дисків розміром до 8 Гб FAT 32 може використовувати кластери розміром 4 Кб. Таблиця розміщення файлів в FAT 32 може містити до кластерів (в 32-розрядному коді, що використовується для представлення номера кластера, фактично використовуються тільки 28 розрядів). Система FAT 32 також може переміщати кореневий каталог і використовувати резервну копію FAT замість стандартної. Розширена завантажувальна запис дозволяє створювати копії важливих структур даних. Це підвищує стійкість файлової системи до порушень структури таблиці розміщення даних. Кореневий каталог представлений у вигляді звичайної ланцюжки кластерів і може знаходитися в довільному місці диска. Файлова система FAT 32 має ряд удосконалень структури кореневого каталогу. Для представлення довгих імен використовуються елементи кореневого каталогу.

Для цього число файлів у ньому збільшено з 512 до 2048. Крім того, для того щоб знизити витрату елементів каталогу на опис файлів з ​​довгими іменами, рекомендується не давати файлів занадто довгі імена.

Довге ім'я файлу в VFAT представлено наступним чином.

Перші 11 байт елемента каталогу DOS використовуються для зберігання імені файлу. Таке ім'я складається з двох частин: у перших восьми байтах зберігаються символи власне імені, а в останніх трьох - символи розширення імені файлу. Якщо ім'я складається менш ніж з восьми символів, то в елементі каталогу воно доповнюється символами пробіл, для того щоб повністю заповнити всі вісім байтів. При роботі з ім'ям файлу необхідність у відображенні точки, яка використовується для відділення імені файлу від розширення, відпадає. У 12-му байті елемента каталогу зберігаються атрибути файлу:

А - архів. Показує, що файл був відкритий програмою має можливість змінити його вміст.

D - каталог. Показує, що даний елемент вказує на підкаталог (папку), а не на файл.

V - том (volume). Застосовується тільки до одного елементу каталогу в кореневому каталозі. У ньому, власне, і зберігається ім'я дискового тому.

S - системний. Показує, що файл є частиною операційної системи або спеціально позначений подібним чином.

H - прихований. До прихованих файлів відносяться також системні файли.

R - тільки для читання. Вказує, що даний файл не слід змінювати. Цей атрибут використовується для примітивного захисту від помилок користувача.

На дисках з FAT 12 або FAT 16 наступні 10 байт не використовуються. На диску з FAT 32 вони містять різну інформацію про файл. Тринадцятий байт зарезервований для Windows NT і в підсистемі DOS не використовується.

Для довгого імені файлу використовується кілька елементів каталогу. Таким чином, застосування довгих імен призводить до зменшення кількості файлів, що знаходяться в кореневому каталозі. Довге ім'я може містити до 256 символів і всього один файл з повним довгим ім'ям займе до 25 елементів таблиці FAT. При цьому на диску з файловою системою FAT 16 Максимальна кількість файлів в кореневому каталозі скоротиться до 21. Тому необхідно уникати довгих імен файлів в кореневому каталозі. Довжина повної специфікації файлу, що включає в себе шлях до файлу та його ім'я, також обмежена. У файловій системі FAT 32 успішно вирішена проблема довгих імен в кореневому каталозі, але проблема з обмеженням довжини повної файлової специфікації залишається. Тому рекомендується обмежувати довгі імена 75-80 символами, для того щоб залишити достатньо місця для шляху до файлу.