Поява Internet

У 1960-х роках Міністерство оборони США (DoD - Department of Defense) визнало необхідність встановлення комунікаційного зв’язку між основними військовими базами США. Перш за все для того щоб підтримувати зв’язок, якщо ядерна війна призведе до масового руйнування традиційних каналів зв’язку. До проектів створення комп’ютерної мережі також були залучені головні університети, такі як Каліфорнійський та Массачусетський технологічний інститут.

Міністерство оборони заснувало дослідницькі центри усюди в Сполучених штатах. У 1968 році агентство ARPA уклало контракт з корпорацією BBN щодо створення комп’ютерної мережі. Ця мережа базувалася на технології комутації пакетів, що була створена для кращої передачі комп’ютерних даних.

Коли почався проект ARPANET ніхто не міг передбачити, що мережа досягне таких великих розмірів. Впродовж 1970-х років багато вузлів було додано до мережі як у США, так і за кордоном.

У 1983 році ARPANET було розділено. У військовій мережі MILNET, що була інтегрована з мережею даних міністерства оборони DDN, залишилося 68 вузлів зі 113 існуючих. DDN було створено у 1982 році.

Доменна система імен DNS (Domain Name System) була введена у користування у 1984-му році. Ця система була потрібна для відображення зручних імен хостів (host- комп’ютер, який підключено до мережі) у IP-адреси. Цей метод відображення був набагато ефективнішим та зручним, ніж усі попередні методи. У 1984 році більш ніж 1000 комп’ютерів було підключено до мережі.

У другій половині 1980-х мережа значно збільшилася. Наприклад, національним науковим фондом NSF були створені суперкомп’ютерні центри в США у Прінстоні, Каліфорнійському університеті, Університеті штату Іллінойс, Корнельскому університеті. У цей же час було створено IETF – цільову групу інженерної підтримки Інтернету. До 1987 року у мережі вже було 10000 хостів. До 1989 року їх кількість перевищила 100000.

Феноменальні темпи росту 1980-х були нічим порівняно з 1990-ми. ARPANET еволюціонував у Internet, Американський уряд висунув програму розвитку так званої інформаційної супермагістралі. Центральна магістраль Мережі національного наукового фонду (NSF NET) була реконструйована до швидкості Т3, 44736 MBps. У 1991 році вона пересилала більш ніж 1 трильйон байт на місяць. У 1992 році було організовано суспільство Internet (ISOC) і більш ніж 1 мільйон хостів існувало в Internet – рис. 2.3.

1990-ті роки побачили вибух торгівлі в Internet. До 1995 року стала поширеною on-line реклама, з’явилися on-line банківські послуги, і навіть піца могла бути замовлена через Internet.

Рисунок 2.3 –Експоненціальний ріст Internet

Останні п’ять років сторіччя були наповнені новими подіями майже не щодня. Потокове аудіо та відео, Java та ActiveX скрипти з’явилися завдяки високій якості зв’язку, яка була доступна за все нижчими та нижчими цінами. Доменні імена стали крупним капіталом і особливо бажані імена продавалися за понад один мільйон доларів США. У наш час мільйони сайтів існують у Word Wide Web, і мільйони комп’ютерів приєднані до цієї мережі.

Велике зростання у комп’ютерній індустрії призвело до зростання числа робочих місць.

2.5 Вартість технологій

Оскільки технології, пов’язані з комп’ютерами та комп’ютерними мережами, дуже розвинулись за минулі декілька десятиліть, вартість найбільш науковоємкої технології драматично впала. Падіння цін частково вплинуло на зростання рішень забезпечення зв’язку у діловому світі та особистому житті.

У 1980-х за 9.95 доларів США пропонувалася година доступу до мережі, доступні швидкості при цьому складали 1200 або 2400 бода, що не може виглядати прийнятним для сучасного користувача.

Сьогодні користувач може купити потужний комп’ютер за ціною до 1000 доларів. Така машина може працювати краще і швидше, ніж мейнфрейм 20-ти річної давнини за 500000 доларів. Internet –доступ на швидкості, що еквівалентна до T1, можливий через DSL або кабельне модемне обслуговування за 30-40 американських доларів на місяць, і ціни безупинно зменшуються.

2.6 Основні пристрої ЕОМ.

EOM містить наступні основні пристрої:

- ПВВ - Пристрої вводу-виводу - введення даних і програм у пам'ять і виведення результатів обчислень;

- Пам'ять - зберігає інформацію (команди і дані), що надходять з інших пристроїв і видає в усі інші пристрої інформацію, необхідну для перебігу обчислювального процесу. Пам'ять звичайно складається з двох частин:

ОП - оперативна швидкодіюча (основна) внутрішня пам'ять і

ЗП - зовнішня пам'ять, що порівняно повільніше діє, але здатна
зберігати більший обсяг інформації.

Оперативна пам'ять складається з осередків пам'яті, призначених для збереження одного слова інформації (байта). Осередок пам'яті складається з елементів пам'яті, стан кожного з яких відповідає 0 або 1. Осередки нумеруються числами 0,1,2,3,... , що мають назву адреси осередку пам’яті .

Рисунок 2.4 – Будова пам’яті

При зчитуванні інформації з осередку вміст осередку не змінюється.

- АЛП - арифметико-логічний пристрій виконує арифметичні і логічні операції над двійковими кодами команд, що надходять до нього, і даних ( кожен процесор у стані виконати обмежений набір команд. Такий набір називають системою команд ЕОМ або мікрокодом процесора);

- КП - керуючий пристрій автоматично керує обчислювальним процесом, координує роботу всіх пристроїв ЕОМ за допомогою видачі на них керуючих сигналів. Наприклад, пропонує АЛП виконання визначеної операції, керує обміном між оперативною пам'яттю ОП і АЛП, керує роботою пристроїв вводу-виводу. АЛП разом з КП утворюють процесор.