Процес виробництва сиру складається з наступних стадій і технологічних операцій:
1) дозрівання молока і його підготовка до згортання;
2) отримання й обробка згустку та сирного зерна;
3) самопресування і пресування сиру;
4) посол сиру;
5) дозрівання сиру.
Дозрівання молока полягає у витримці його при температурі 10-12°С протягом 12-14 годин з додаванням або без додавання закваски молочнокислих бактерій. Під час дозрівання змінюються склад і властивості молока, які позитивно впливають на згортання молока, активніше розвивається мікрофлора закваски, що забезпечує нормальну обробку згустку. При цьому прискорюється виділення сироватки із зерна та енергійно наростає кислотність, прискорюються процеси вироблення і дозрівання сиру. Гранична кислотність молока після дозрівання не повинна перевищувати 20°Т. Для згортання молока в сироварінні застосовують молокозсідальні ферменти тваринного походження і ферментні препарати на їхній основі. Препарати вносять до молока у вигляді розчину, для їхнього рівномірного розподілу за всім обсягом вміст ретельно перемішують протягом 6-7 хвилин, а потім залишають в спокої до утворення згустку. Тривалість згортання молока встановлюють залежно від виду сиру, при виробленні твердих сирів – 30-35 хвилин, для сирів зниженої жирності – 35-40 хвилин, для м'яких сирів 50-90 хвилин. Згортання молока проводять при температурі від 28 до 35°С. При зниженій здатності молока до згортання температуру підвищують в припустимих для кожного виду сиру межах.
Отримання й обробка згустку та сирного зерна. Готовність згустку визначають по його щільності і міцності на злам. Мета обробки згустку полягає у видаленні сироватки з розчиненими в ній складовими частинами молока шляхом вимішування. В процесі вимішування виділяється сироватка, зменшується об'єм зерна, воно стає округлим. В кінці вимішування зерно характеризується пружністю, достатньою міцністю і втратою первинної клейкості. На тривалість вимішування впливає температура, при якій вимішують зерно і визначається температурою згортання молока, залежно від виду сиру, що випускається.
Після вимішування зерна проводять його теплову обробку, тобто друге нагрівання для прискорення обезводнення. Чим вище температура другого нагрівання, тим краще обсихає сирне зерно, заздалегідь видаливши від 20 до 30% сироватки. Теплоносієм при другому нагріванні використовують пару або гарячу воду. При нагріванні сирного зерна і сироватки підвищується клейкість і легко утворюються грудки, тому в процесі другого нагрівання сирну масу постійно перемішують, не допускаючи утворення грудок, які обсушуються значно повільніше, ніж зерно, внаслідок чого маса обсушується нерівномірно.
Процес нагрівання проводять в дві стадії: на першій стадії температуру встановлюють 39°С, на другій (в кінці обробки) – температуру підвищують до встановленої для кожного виду сиру. Вимішування зерна після другого нагрівання називається обсушуванням. Тривалість обсушування збільшується, якщо потрібно більше виділити вологу з сирної маси і залежить від кислотності, з підвищенням кислотності процес обсушування прискорюється. У міру вимішування із зерна віддаляється зайва сироватка, зерно обсихає, стискується, набуває округлої форми.
Важливим моментом в технології сиру є правильне встановлення закінчення обсушування зерна. Досить обсушене зерно при стискуванні склеюється, при легкому струшуванні грудка розсипається, а при розтиранні між долонями зерна відокремлюються. Зерно готове до формування, тобто отримання щільної маси. Важливим чинником формування є температура, тому, щоб сирна маса не охолоджувалася, формувати її треба швидко, а в приміщенні підтримувати температуру від 18-20°С.
Самопресування і пресування. Формування і підпресування проводиться в сироварних ваннах і продовжується 30-40 хвилин. Мета самопресування і пресування сиру полягає у видалення надлишків сироватки, максимально допустимому для кожного виду сиру ущільненні сирної маси. Самопресування здійснюється під дією ваги сиру, а пресування – під дією зовнішнього тиску. Попереднє самопресування, а потім пресування з поступовим збільшенням тиску сприяє повнішому обезводненню сиру. Пресування сиру відбувається в спеціальних формах і починають з мінімальних навантажень, а потім поступово підвищують до максимального значення і складає 15-20 хвилин. Тривалість пресування різна для окремих видів сиру. Важливою умовою, що впливає на процес пресування сиру, є підтримка температури сирної маси. Найбільш сприятлива температура повітря в приміщенні – від 18 до 20 °С. Відпресований сир повинен мати рівну, гладку поверхню без зморшок, пір і тріщин.
Посол сиру можна проводити як несформованого так і сформованого. Найпоширенішим способом є посол в розсолі і здійснюється шляхом занурення сиру в розчин куховарської солі. В період посолу, коли в сирі протікає інтенсивний процес бродіння і можливе надлишкове газоутворення і спучення, сири витримують при низькій температурі – на рівні 8-12°С. Тривалість посолу залежить від швидкості проникнення солі всередину сиру і його питомої поверхні. На швидкість проникнення солі впливають склад і властивості сиру (вологість сирної маси після пресування, щільність зовнішнього шару) і параметри розсолу (концентрація і температура). М'які сири солять менш тривалий час, тверді – декілька діб. Після посолу сир спочатку обсушують на стелажах в солильному приміщенні протягом 2-3 діб при температурі 10-12°С. потім поміщають в спеціальні камери для дозрівання, де сир повинен досягти оптимальної для кожного виду кислотності.
Процес дозрівання сиру залежить від зовнішніх умов: температури, відносної вологості повітря в камері дозрівання. Температура в камері під час дозрівання має бути не нижче 12-15°С, до кінця дозрівання знижатися до 10°С, відносна вологість повітря – 88-94%, знижатися до 80%. Догляд за поверхнею сиру під час дозрівання проводять для підтримки поверхні в необхідному для даного виду сиру стану, регулювання в потрібному напрямі мікробіологічних і біохімічних процесів і скорочення втрат продукту. Для рівномірного осідання сири періодично, залежно від стану сирів і умов дозрівання, перевертають через 7-15 діб. У міру появи цвілі або слизу сири миють, обсушують і повертають на дозрівання. Правильний, раціональний догляд за поверхнею сиру в процесі дозрівання сприяє не лише отриманню продукту хорошої якості, але і скороченню його втрат. Попередити руйнування кірки сиру і розвиток на ній слизу і цвілі, понизити втрати маси сиру, підвищити якість готового продукту і скоротити витрати по догляду за сиром при дозріванні можна за допомогою захисних покриттів поверхні сирів на основі парафіну. Для покриття сирів сплавами використовують парафінери. Поверхня сиру перед нанесенням покриття має бути сухою. Температура сиру – 10-12°С. температуру парафіно-воскового сплаву підтримують на рівні 140-150°С. Догляд за парафінованим сиром зводиться до обтирання його поверхні сухою серветкою, перегортанню через кожні 10-15 діб.